ANNOTATION In the given work the analysis of normative base and methods of organization of financial work at the Joint stock commercial bank is given „Nadra”. In the first part of work is stated to feature of bank system Ukrine and the role to bank in improvement of economic development is stated and that estimation of laws in force, decisions, decrees, and other officially – prescriptive documents of normptivnoi and reference base. In the second section the description of the bank and the statement analysis and financial performance indicators of bank is carried out. In the third section АНОТАЦІЯ В даній роботі подається аналіз нормативної бази і методів організації фінансової роботи в АКБ “Надра”. В першому розділі роботи описується особливості банківської системи України та описується роль комерційного банку у забезпеченні економічного зростання та оцінка чинних законів, постанов, указів, та інших офіційно – розпорядчих документів нормативної та довідкової бази. В другому розділі подається характеристика банку та здійснюється аналіз балансу та фінансових показників діяльності банку. В третьому розділі подаються рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої будови банку “Надра” і зовнішніх фінансових зв’язків. ЗМІСТ Вступ............................................................................................................................ Розділ 1. Теоретична частина 1.1. Особливості функціонування банківської системи України ...................... 1.2. Роль комерційного банку у забезпеченні економічного зростання .......... Розділ 2. Нормативно-аналітична частина 2.1. Характеристика ЗРФ АКБ“Трансбанк ......................................................... 2.2. Аналіз Законів України та Указів Президента України, що регулюють банківську діяльність............................................................ 2.3. Аналіз Декретів Кабінету Міністрів України та інструктивних матеріалів НБУ, Мінфіну................................................... Розділ 3. Розрахунково-аналітична частина 3.1. Аналіз балансу ЗРФ АКБ “Транс банк”.......................................................… 3.2. Аналіз фінансових показників з використанням статистичних методів...... Висновки....................................................................................................................... Список використаних джерел .................................................................................... ВСТУП Значення банківської системи для розвитку економіки важко переоцінити, оскільки банки відіграють важливу роль у забезпеченні грошового обігу, у переміщенні капіталів, у наданні можливостей для розвитку суб'єктам підприємницької діяльності, у нагромадженні заощаджень населення з метою підвищення його добробуту. Зазначені цілі реалізуються банками за допомогою надання суспільству специфічного продукту – грошей. Вони залучають капітали, заощадження населення й інші кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності, і надають їх у тимчасове користування іншим економічним суб'єктам, які мають потребу у додатковому капіталі. Банки створюють нові вимоги і зобов'язання, що стають товаром на грошовому ринку. Актуальність теми бакалаврської роботи полягає в ситуації, яка виникла на даний момент в банківській сфері нашої держави. На наш погляд банківська система зараз має тенденцію до швидкого розвитку. Починаючи аналіз загальних тенденцій розвитку банківського сектора, передусім слід відмітити, що протягом останніх років в Україні досягнуто певної стабілізації банківської системи із збереженням її ринкової орієнтації, здатної відігравати важливу роль у посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень в економіці в цілому. В роботі показано особливості функціонування банківської системи України та роль комерційного банку у забезпеченні економічного зростання, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов’язаної з даними питаннями. Пізніше в роботі проводиться аналіз чинних правових, законодавчих актів та нормативних документів. Далі в роботі проводиться вертикально - горизонтальний аналіз балансу ВАТ КБ „Надра”, та аналіз деяких фінансових показників в диніміці. В цілому в цій бакалаврській кваліфікаційній роботі проводиться детальний аналіз роботи банку, згідно заданої теми, використовуючи знання здобутих мною дисциплін протягом навчання в університеті. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 1.1.Огляд навчальної літератури Банк – фінансова установа, що зосереджує тимчасово вільні кошти (грошові вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредитів (позик), стає посередником у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей. Є юридичною особою. За функціями та характером виконуваних операцій банки поділяються на центральні (емісійні), комерційні (депозитні), інвестиційні, іпотечні, ощадні та інші. Комерційний банк – універсальна фінансово-кредитна установа, що створюється для залучення коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення і платності. Комерційний банк здійснює розрахункові операції за дорученням клієнтів, їх касове обслуговування, операції з валютою, дорогоцінними металами, цінними паперами та інші операції, дозволені законом.[12,с.21,22]. Принципи ддіяльності комерційного банку: - робота в межах реально наявних ресурсів; - економічна самостійність; - взаємини комерційного банку зі своїми клієнтами будуються як звичайні ринкові відносини; - регулювання його діяльності може здійснюватися тільки непрямими економічними (а не адміністративними) методами.[14,с.81]. Під банківською діяльністю розуміється діяльність з метою отримання максимально можливого результату при мінімальних затратах (тобто одержання прибутку). Прибуток банку – це дохід, отриманий від проведення активних операцій, конвертації валюти, касово-розрахункового обслуговування за мінусом витрат банку. Це основний узагальнюючий показник результат у банку. Прибуток балансовий – сума прибутку з всіма видами діяльності, яка відображається в балансі банку.[13,с.38]. Основним джерелом доходу банку є дохід від проведення активних операцій, зокрема: видача кредитів як юридичним, так і фізичним особам. Відповідно до форми суспільного споживання розрізняють: Торгове кредитування; Проектне фінансування; Споживче кредитування; Мікрокредитування; Експрес-кредити. [11,с.83]. Банківська сфера потребує такого стилю роботи, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей, уміння залучати і використовувати для вирішення поставлених завдань ресурси з найрізноманітніших джерел. Враховуючи економічну та політичну ситуацію в країні, найперспективнішим видом кредитування є видача кредитів суб’єктам підприємницької діяльності - мікрокредити. [13,с.41]. Кредитування сфери малого бізнесу є перевіреним ефективним методом економічного розвитку, який охоплює велику кількість приватних власників та малих підприємств. Основним завданням кредитування сфери малих підприємств є створення і стимулювання їх розвитку. Мікрокредитування, яке використовується як стратегія економічного розвитку, спрямоване на фінансування найдрібніших підприємств. Ці програми стимулюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, допомогу підприємцям у стабілізації наявних джерел прибутку і сприяння перетворенню мікропідприємств у малі підприємства. Концептуальний підхід уряду України до аспектів Програми мікрокредитування, полягає в тому, що вона має виконуватися тільки комерційною організацією. На необхідності посилення ролі банківської системи для розвитку малого бізнесу в державі було наголошено Президентом України у Посланні до Верховної Ради “Європейський вибір [15, с. 39]. Надання кредитних послуг - один із ключових моментів в роботі банку “Надра”. Протягом багатьох років Банк “Надра” проводить активну політику кредитування своїх клієнтів. Головною метою є збільшення об’ємів кредитування при зниженні відсоткових ставок та, головне, надання клієнтам Банку оптимальних умов отримання та погашення кредиту. Виходячи із існуючих потреб позичальників одним із стратегічних напрямків кредитування вважається мікрофінансування, яке динамічно розвивається задля оптимального забезпечення інтересів клієнтів Банку [31]. Мікрокредитування у ВАТ КБ “Надра” - це надання кредитів малим підприємствам (до 100 працівників) та мікропідприємствам (до 20 працівників) недержавної форми власності та приватним підприємцям для підтримки бізнесу у сфері торгівлі, виробництва та надання послуг. Незважаючи на невеликі обсяги кожного з таких суб’єктів господарювання, загалом вони створюють значну частку робочих місць в країні та виступають запорукою добробуту населення [32]. Для проведення аналізу діяльності банку використовують наступні формули: Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1) характеризує те, як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами. КЛ 1 = Ав / Зп ,де (1.1.) Ав - високоліквідні активи , Зп – короткострокові зобов’язання . Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2) характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань у встановлені строки. КЛ 2 = Ал / Зп ,де (1.2.) Ал – ліквідні активи . Коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ3) характеризує платоспроможність даної банківської установи. КЛ 3 = Ао / Зп ,де (1.3.) Ао – оборотні активи . Коефіцієнт незалежності банку (К н.б.) характеризує здатність банку захищати інтереси вкладників за рахунок власного капіталу. Кн..б. = Капітал / Зобов’язання (1.4.) Коефіцієнт залучення депозитів (К з.д.) характеризує те, наскільки банк здатний залучати кошти клієнтів-банків, населення. Кз.д. = Капітал / (п.1+ п.2+ п.3+ п.4+ п.5+ п.6+ п.7+ п.8 (Пасиву)) (1.5.) 1.2.Огляд монографічної літератури Важливу роль в активізації інвестиційного процесу, підвищенні ефективності інвестування відіграють інституціональні інвестори. Одними з них є комерційні банки. Останнім часом банківська система України перетворилася на одну з провідних сфер підприємницької діяльності. Воднораз становлення і розвиток банківської системи супроводжується прорахунками у сфері управління як активами, пасивами, так і ліквідністю. [16, с. 123 ]. Азаренкова Г.М. виділяє наступні причини низької ефективності банківської системи України: високі операційні витрати; низький рівень банківського менеджменту; недостатнє вдосконалення інформаційних технологій; неспроможність уряду виконувати фінансові зобов’язання перед банками. На думку Васильченко З.М. підвищення ефективності банківської діяльності потребує сьогодні реструктуризації банківського сектору. Для забезпечення швидкого розвитку та зростання банківського сектору необхідна загальна консолідація банків. Надзвичайно важливу роль у реформування має відігравати НБУ. Насамперед нагляд з боку НБУ повинен дедалі більше зосереджуватися на банківських витратах та показниках ефективності діяльності з метою ство-рення банків, здатних до стабільного розвитку. [19, с. 118] Швидкість та ефективність банківського сектору великою мірою залежить від створення сприятливого операційного середовища для банків. З цією метою необхідно вжити заходів у рамках реформування банківського сектору щодо створення міцнішої бази клієнтів для банків та НБУ. Це, у свою чергу, передбачає політичну та інституційну реформи щодо підвищення прибутковості підприємств, які сьогодні успішно працюють. Створення кращої бази клієнтів для банків передбачає також повніше розв’язання проблем неплатежів, ліквідацію необґрунтованих податкових пільг, систематичне зменшення регулятивного тиску на малі та середні підприємства, вжиття заходів, спрямованих на збільшення прямих іноземних інвестицій.[20,с.125]. Оскільки в Україні малий бізнес поки що займає незначне місце в національній економіці, то можна собі уявити, яка величезна робота передбачається в стратегічному плані становлення та розвитку ринкових структур, в тому числі і малого бізнесу в ринковій економіці України. Початок 1998 p. визначив стратегічну передумову розвитку підприємств малого бізнесу та правового визначення їх економічного статусу в національній економіці України. Згідно з Указом Президента України щодо регулювання підприємницької діяльності, передбачається значне зменшення регулюючого тиску на підприємства малого бізнесу, створення більш сприятливих умов для малих підприємств щодо реєстрації, ліцензування, сертифікації, проведення перевірок, отримання дозволу митного оформлення вантажів тощо [16, с.112 ]. За час Програми мікрокредитування малі підприємства України отримали 62000 кредитів на загальну суму 361 мільйон доларів США (станом на 1 січня 2004 року). Фінансуються такі види діяльності, як ринкова торгівля, пошиття одягу, пекарська справа, стоматологічні послуги, ювелірна справа та будівельні компанії. Аналіз динаміки кредитування суб’єктів малого підприємництва за роки існування Програми мікрокредитування в Україні свідчить про стійке зростання її обсягів (дод. В), проте нерівномірними темпами. Таке зростання кількості наданих кредитів свідчить про доступність фінансових ресурсів банківської системи для представників малого підприємництва. [17, с. 238]. 1.3.Огляд періодичної літератури В умовах становлення ринкової економіки в Україні особливо актуального значення набуває проблема інвестиційного забезпечення діяльності малих підприємств, власні інвестиційні ресурси яких, як правило, доволі обмежені. Одним із важливих джерел інвестиційних ресурсів може бути надання банками кредитів підприємствам малого бізнесу [21, с. 34]. Серед діючих в Україні фондів чи програм підтримки малого підприємництва можна виділити три наступні. Це, насамперед, стосується кредитних ліній для малого бізнесу від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Німецько-українського фонду (НУФ). Ці програми характеризуються довготривалістю свого проведення, великими обсягами запланованих бюджетів фінансування та найбільшою пристосованістю до вітчизняних умов підприємницької діяльності. [27, с.10]. В листопаді 1998 р. Європейський банк реконструкції та розвитку розпочав програму мікрокредитування в Україні. Ця програма є розширенням кредитної лінії для малих та середніх підприємств, що існує в Україні з 1995 р. і складає за обсягом 120 млн. доларів США. Програма мікрокредитування має на меті підтримку розвитку малих підприємств, шляхом створення сприятливих умов для отримання банківських кредитів. З українського боку відповідальним за виконання проекту є НБУ [22]. Основне призначення програми полягає в наданні пільгових кредитів підприємствам виробничої сфери та сільського господарства. Для банків учасників було виділено 2,2 млн. дол. США з фондів технічної допомоги, з метою надання їм допомоги в розробці програм своєї організаційної розбудови та посилення навичок оцінки кредитних пропозицій. [23, с.10]. За рахунок коштів ЄБРР профінансовано багато проектів, у тому числі проект упровадження “Євробачення” в Україні (800 тис. долл.), реконструкція аеропорту “Бориспіль” (5,1 млн. долл.), проект розвитку енергоринку України (55,9 млн. дол.). Останніми роками Україна за обсягами фінансування з боку ЄБРР випередила такі країни, як Чехія (205 млн. євро), Казахстан (183 млн. євро), Росія (164 млн. євро), Польща (147 млн. євро) [26, с. 55]. Але найперспективнішою, на нашу думку є Кредитна лінія Німецько-Українського Фонду (НУФ), метою якого є поліпшення доступу до кредитів для малих і середніх підприємств в Україні, та який служить доповненням вже існуючих проектів в рамках програми Уряду Німеччини ”Трансформ”. Капітал НУФа складав 12 млн. німецьких марок, які були надані Україні Кредитною установою для відбудови від імені Уряду Німеччини у вигляді гранту. НУФ був створений, як неприбуткова організація, що діє у вигляді “вічного” револьверного фонду [24, с.100]. З цього фонду можна отримати кредит за такими характеристиками: мікрокредити, малі кредити та середні кредити. Ці кредити надаються у сфери торгівлі, виробництва, послуг (крім виробництва та торгівлі алкоголем, тютюном, зброєю тощо), де власність переважно приватна. Валюта кредиту – євро (при можливості конвертації в гривні, долари) [27, с.10]. Аналіз стану кредитного портфелю по банках – партнерах програми мікрокредитування в Україні показує, що на першому місці стоїть “Про кредит банк” - 43%, друге місце стабільно займає банк “Приват” - 33%. Банк “Аваль” на третьому місці 20%, такі банки, як “Надра” та “Форум”, які почали працювати по програмі мікрокредитування відносно не довго 2 роки посідають третє місце по 2% від загального кредитного портфелю по Україні.[28, с.15]. Як підсумок розглянутих кредитних програм для кредитування малого бізнесу слід зазначити, що кожна з них має свої особливості, які передбачають кредитування конкретних галузей економіки . У цілому слід зазначити, що позитивні тенденції розвитку мікрокредитування можуть стати запорукою їхнього подальшого розширення. Досвід роботи Програми мікрокредитування підтверджує існування потреби в мікро кредитах, а також кредитоспроможність представників малого бізнесу, і тому може бути поширеним не тільки на банківські установи, а й на небанківські, зокрема кредитні спілки. Крім того в межах діяльності Програми мікрокредитування можуть бути розроблені як окремі програми, направлені на сприяння створенню нових підприємств малого бізнесу, які розширять спектр джерел фінансування для представників малого бізнесу [25, с. 41]. Таким чином, реалізація програми мікрокредитування поліпшить ситуацію зі складним фінансовим забезпеченням малих підприємств, що дасть їм змогу активніше виконувати свої основні функції: забезпечувати зайнятість значної частини населення і робити внесок у зростання ВВП. [28, с. 36]. 1.4.Огляд законодавчо-нормативної бази 1.4.1. Аналіз Законів України Діяльність комерційних банків регулюють законодавчі і нормативні акти, які на сьогодні є найбільш розробленою частиною правового поля держави. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 12.07.2000 р. №2121 визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків. [1]. Закон України “Про господарські товариства” (від 19.09.1991р., №1576-ХІІ) визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників. Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи чи організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами, шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.[2]. Закон України „Про заставу” від 02.10.1992р., №2654 – XII визначає основні положення про заставу.В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.[3].
1.4.2. Аналіз Указів Президента України Указ Президента України “Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України” від 10.09.98, №996/98 регулює забезпечення захисту інтересів фізичних осіб - вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування їм коштів у разі неможливості виконання банками вимог вкладників щодо повернення коштів.[4]. 1.4.3. Аналіз інструктивних матеріалів та постанов Правління Національного банку України Постанова НБУ “Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” від 28.08.2001 р., № 368/01 встановлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності. [5]. Положення Національного банку України “Про кредитування” затверджена постановою Правління Національного банку України 28 вересня 1995 р. N 246 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України. Це Положення визначає правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування.[9]. Постанова Правління НБУ „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” від 21.01.2004р., №22 встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці на території України, що здійснюються за участю банків, а також регулює загальні правила документообігу в банках.[8]. Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті (від 03.04.2002 р. №128) регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України. [7]. Інструкція N 1 “З організації емісійно-касової роботи в установах банків України” затверджено постановою Правління Національного банку України 07.07.94 р. N 129. Інструкція визначає порядок здійснення банками та їх філіями касових операцій, правил інкасації грошової виручки, перевезення і пересилання цінностей, виконання операцій з іноземною валютою і документами в іноземній валюті, дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, контролю за збереженням цінностей.[10]. Постанова Правління НБУ „Про порядок формування і використання банками резервного фонду” від 08.09.01,№334 регулює порядок формування та використання банками резервного фонду. Резервний фонд формується з метою покриття непередбачених збитків за всіма статтями активів та позабалансовими зобов’язаннями. Банки забов’язані формувати резервний фонд відповідно до цього Положення та статуту банку. Джерелом формування резервного фонду є відрахування з прибутку банків.[6]. Висновки за розділом 1 Отже, банки є найважливішим інститутом ринкової економіки. Вони являють собою центри організації міжгосподарських розрахунків у грошовій формі, центри зберігання тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб та центри кредитування їх у разі виникнення у них тимчасової потреби в додаткових ресурсах, [18, с. 13]. Банки – це установи, що акумулюють грошові кошти й нагромадження, використовують їх як ресурси для надання кредитів, здійснюють грошові розрахунки, емісію грошей та цінних паперів, облік векселів, операції із золотом, іноземною валютою тощо і надають послуги. Активні операції – це фінансові операції з розміщення вільних коштів з метою одержання прибутку. До активних операцій відносять такі: кредитні, інвестиційні, розрахунково-касові, валютні та банківські послуги,[12, с. 16]. Одним із найперспективніших видів активних операцій є мікрокредитування. Мікрокредитування - це надання кредитів малим підприємствам (до 100 працівників) та мікропідприємствам (до 20 працівників) недержавної форми власності та приватним підприємцям для підтримки бізнесу у сфері торгівлі, виробництва та надання послуг. Таким чином, діяльність комерційних банків регулюють законодавчі і нормативні акти, які на сьогодні є найбільш розробленою частиною правового поля держави. Отже, створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва в регіонах великою мірою залежить від комплексу відповідних дій та заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 2.1. Аналіз внутрішньої будови суб’єкта господарювання і комунікацій у фінансовій роботі (з приводу планування, контролювання, регулювання, формування фінансових звітів) Один із ключових моментів стратегічного плану розвитку банку “Надра” наголошує на тому, що банк повинен бути представлений у кожному регіоні України, ближче до потенційних клієнтів. До складу банку “Надра” входить головний офіс у місті Києві, 400 відділень банку, що плідно функціонують. З року в рік поповнюється перелік нових філій та відділень. Банк “Надра” має представництва в Угорщині та Латвії. На сьогоднішній день у ЛФ ВАТ КБ “Надра” функціонують 24 площадки третьої категорії та 2 площадки другої категорії, кількість працюючих у філії становить 221 чоловік. У банку обслуговується близько 1400 вкладників. Переваги сервісу банку “Надра” оцінили більше 400 тис. клієнтів. Формуючи принципи власної клієнтської політики, банк виділив основні сегменти клієнтів: юридичні особи, VIP – клієнти, фізичні особи, банки. Вдало обрані стратегія і тактика банку “Надра”, високий професійний рівень менеджменту, застосування новітніх технологій дали можливість банку закріпитися серед лідерів банківського бізнесу України. Аналіз облікових і звітних форм суб’єкта господарювання Банк “Надра” надає клієнтам широкий спектр банківських послуг. Це, насамперед, операції по розрахунках, кредитні та депозитні операції, розрахунково – касове обслуговування в національній та іноземній валютах, фінансування інвестиційної діяльності, операції з цінними паперами. Усі ці операції відображені у балансі банку за звітний період та залишки за рахунками на ці ж дати. У 2004 році основним видом діяльності банку залишався кредитний бізнес за такими напрямками: проектне фінансування, торгове фінансування, мікрокредитування, споживче кредитування. Цілеспрямована робота банку у вищезазначених напрямках дозволила досягти питомого збільшення кредитного портфеля в структурі чистих активів. На 01.01. 2002 року він становив 364 млн. гривень. Протягом трьох років цей показник збільшився у 3 рази і становив 996 млн. гривень. Валюта балансу за 2002 – 2004 роки збільшилася у 4 рази. Станом на 01.01.2004 року загальний обсяг зобов’язань та капіталу становив 2,5 млрд. гривень. Пасиви ВАТ КБ “Надра” формуються на основі наступних складових: коррахунки банків, депозити і кредити банків, кошти до запитання клієнтів, строкові депозити клієнтів, цінні папери власного боргу, депозити від закладів банку, статутний капітал, фонди і резерви, субординова заборгованість, прибуток поточного року. Статутний капітал банку “Надра” станом на 01.01.2004 року складав 54 940 000 гривень. Його питома вага у фондах та резервах банку складає 24%. Розмір сформованого резервного фонду за звітний рік склав 117 406 тис. гривень. Прибуток звітного року - 8 859, 57 тис. гривень (4% від капіталу банку). Залучення депозитних вкладів – це найголовніше завдання будь-якого банку, адже це є запорукою створення стабільної ресурсної бази. Обсяг депозитів у 2003 році збільшився більш, ніж вдвічі – майже на 660 млн. гривень, і станом на 01.01.2004 становив 1 млрд. 180 млн. гривень. Баланс банку підписують керуючий банку та головний бухгалтер. Форма і порядок заповнення балансу банку встановлюється НБУ за погодженням з Міністерством статистики України. Аналіз організаційних структур Вся фінансова робота банку зосереджена в аналітичному відділі, до якого входять начальник відділу, головний аналітик та головний фахівець казначейських операцій. На кожного з них покладені наступні функціональні обов’язки: начальник відділу: розрахунок фактичного фінансового результату, планування фінансових моделей по нових площадках, формування фонду ліквідності, прийняття участі в оприділенні відсоткових ставок по залученню і розміщенню ресурсів, подання фінансових даних в контролюючі органи, розрахунок вільних залишків ресурсів, контроль за дотриманням показників ліквідності і процентних ризиків; головний аналітик: помісячний розрахунок фінансового результату площадок, рух коштів по коррахунках, робота в кліринговій системі; головний фахівець казначейських операцій: моніторинг виконання планів по бізнес ах і причини невиконання. Технічне та програмне забезпечення Все більший вплив на розвиток банківського бізнесу та розширення мережі продажу банківських продуктів мають інформаційні технології, які відіграють у багатьох галузях банківської діяльності головну роль та є фундаментом успішної діяльності банку. Подальший розвиток Автоматизованої Банківської Системи (АБС) дозволяє надавати послуги клієнтам банку на якісно новому рівні, знизити операційні витрати, надавати можливість впровадження нових банківських продуктів. [29, с.16]. У підсистемі дистанційного обслуговування клієнтів створено: Доступ до рахунків за допомогою модему і загальної телефонної мережі (підсистема Клієнт - Банк); Обслуговування рахунків клієнта за допомогою стандартних засобів доступу до Інтернет (підсистема Інтернет – Клієнт - Банк); Підсистема «Лінія Надра» - це автоматичне банківське обслуговування через канали голосового зв’язку з використанням технологій комп’ютерної телефонії; Мобільний Банкінг – це передача інформації про залишки та рух коштів по рахунках на мобільний телефон клієнта. Безпека платежів для систем забезпечується використання ключів ЕЦП, засобів шифрування http – трафіка. Програмно – технічні засоби і системи зв’язку пройшли міжнародну аудиторську перевірку, що свідчить про високу якість прийнятих в банку «Надра» системотехнічних рішень. [30, с.45]. Висновки за пп 2.1. Враховуючи фінансовий потенціал банку “Надра”, обсяг кредитних та грошово-розрахункових операцій, розгалуженість мережі філій,можна зробити висновок про те, що банк “Надра” є одним з найпотужніших і найперспективніших банків України. Банк успішно використовує всі свої грошові кошти та матеріальні активи і таким чином, отримує прибуток, який з кожним роком зростає. Всі операції, які проводить банк за звітний період, відображаються в Балансі банку ВАТ КБ“Надра” та Звіті про прибутки та збитки. 2.2.Аналіз зовнішніх фінансових зв’зків Фінансові відносини банку “Надра” виникають з приводу розподілу грошових коштів між банком та клієнтами, працівниками, страховими компаніями, НБУ, філіями і т.д.
Схема 2.2.1. Фінансові взаємовідносини ВАТ КБ “Надра” Фінансові відносини: з суб’єктами господарювання та малим бізнесом (полягають у відкритті та веденні поточних рахунків, залученні тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб, наданні консалтингових послуг, а також касово-розрахункове обслуговування). Всередині банку: З працівниками (виникають з приводу нарахування і виплати заробітної плати, надання кредитів працівникам банку, депозитні вклади працівників); Між філіями (купівля-продаж національної та іноземної валюти); З НБУ (на основі Положення НБУ ”Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання”) НБУ 1 раз на рік проводить інспектування діяльності комерційного банку, а також контролює виконання доведених нормативів діяльності банку; З фінансово-кредитною системою: Зі страховими компаніями (полягають у страхуванні кредитних, інвестиційних та фінансових ризиків); З позабюджетними фондами (ВАТ КБ “Надра відраховує грошові кошти в позабюджетні фонди, зокрема: відрахування в Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування ); З інвестиційними фондами (проектне кредитування – кредитування великих інвестиційних проектів суб’єктів підприємницької діяльності); З оціночними організаціями (при наданні кредиту під заставу банк «Надра» користується послугами оціночних організацій). Аналіз складу, характеру і обсягу вихідних та вхідних грошових потоків Основним джерелом вихідних грошових коштів банку «Надра» є надання кредитів, а також коштів під заставу. Майже всі кошти, які банк отримує від депозитних вкладів населення банк використовує для надання кредиту, за що він отримує відсотки. Основним джерелом вхідних грошових коштів банку є депозитні вклади, тобто депозитні кошти фізичних та юридичних осіб. Депозити є одним з основних і найбільш стабільних джерел формування ресурсної бази ВАТ КБ «Надра». Залучені кошти є найбільш вагомою частиною ресурсів банку, до яких належить: залишки коштів на поточних, бюджетних та розрахункових рахунках клієнтів, строкові вклади фізичних та юридичних осіб, вклади до запитання, різні види депозитних рахунків, таких як умовні, заставні, брокерські, цільові депозити, депозити в іноземній валюті, а також кошти на коррахунках інших банків. Оцінка ефективності зовнішніх фінансових зв’язків Від ефективних зовнішніх зв’язків банку «Надра» з різними фінансовими установами залежить його репутація на міжбанківському ринку та можливість здійснення різного роду операцій. Так наприклад, без відповідних ліцензій та дозволів НБУ банк не має права здійснювати банківські операції та надавати послуги. Важливу роль в банківській діяльності відіграють страхові компанії. Саме ці установи дають змогу застрахувати банк від непередбачених обставин та знизити ризики пов’язані з кредитними операціями. Висновки за пп. 2.2. Фінансові відносини банку “Надра” виникають з приводу розподілу грошових коштів між банком та клієнтами (полягають у відкритті та веденні поточних рахунків, залученні тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб, наданні консалтингових послуг, а також касово-розрахункове обслуговування); працівниками (виникають з приводу нарахування і виплати заробітної плати, надання кредитів працівникам банку, депозитні вклади працівників); страховими компаніями, НБУ, філіями (купівля-продаж національної та іноземної валюти) і т.д. Основним джерелом вихідних грошових коштів банку «Надра» є надання кредитів, а джерелом вхідних грошових коштів банку є депозитні вклади, тобто депозитні кошти фізичних та юридичних осіб. 2.3. Аналіз зовнішніх інформаційних зв’язків Впродовж багатьох років існування банк «Надра» вкотре підтверджує репутацію фінансової організації з високою надійністю у вітчизняних та зарубіжних ділових колах. Як наслідок – членство в міжбанківських об’єднаннях, біржах, асоціаціях та міжнародних організаціях: Асоціація українських банків (АУБ); Асоціація «Київський банківський союз» (КБС); Українська національна іпотечна асоціація (УНІА); Перша фондова торгова система (ПФТС); Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ); Українська фондова біржа; Принциповий член VISA International; Принциповий член MasterCard Europe S.A.; Агент міжнародної компанії Diners Club з видачі готівкових коштів; Офіційний дилер American Express; Агент компанії Travelex Money Transfer; Партнер компанії Western Union. Аналіз вхідних та вихідних інформаційних потоків Вхідними інформаційними потоками в банку «Надра» є інформація, яка надходить з відділу статистики, податкової, а також керівних і відомчих органів. До вхідної інформації можна віднести також інструкції щодо складання форм звітності, затверджені постановою Правління НБУ; закони України, постанови та накази НБУ. Державна податкова адміністрація надсилає банку «Надра» інформацію про обсяги і терміни сплати податків позичальниками, на основі якої банк робить висновки про платоспроможність клієнтів. Ще одним видом вхідної інформації у банківській установі є інформація з відділу статистики, тобто статистичні дані про діяльність банку. На основі цієї інформації «Надра» планує свою подальшу депозитну та кредитну політику. Також до вхідної інформації можна віднести ЗМІ: преса (газети, періодичні видання), телебачення та реклама. В свою чергу, вихідними інформаційними потоками в банку «Надра» є звіти про прибутки та збитки, які надсилаються до Державної податкової адміністрації, а також заповнені анкети, що надсилаються у відділ статистики. Крім того усю фінансову звітність ВАТ КБ «Надра» передає у Львівське Регіональне Управління НБУ. Дана банківська установа щороку видає періодичне видання – «Річний звіт» та щомісяця - газету «Cashalot». В цих працях банк описує усю свою діяльність, результати своєї діяльності та основні показники, зовнішні зв’язки, клієнтську та кадрову політику, інформаційно – технологічну систему та інше. Висновки за пп .2.3 ВАТ КБ «Надра» має досить розгалужені інформаційні зв’язки – бере участь у багатьох міжнародних програмах, є членом міжбанківських об’єднань, бірж, асоціацій та міжнародних організацій. Як наслідок - одне з найавторитетніших міжнародних рейтингових агентств – Moody’s Investors Service покращило прогноз довгострокового рейтингу для депозитів в іноземній валюті банку «Надра» зі “стабільного” на “позитивний” – максимально можливий в Україні. Банк має добре налагоджені вхідні і вихідні інформаційні потоки( йде обмін інформацією з ДПА, відділом статистики, керівними та відомчими органами,а також ЗМІ ). Висновки за розділом 2 Один із ключових моментів стратегічного плану розвитку банку “Надра” наголошує на тому, що банк повинен бути представлений у кожному регіоні України, ближче до потенційних клієнтів. Переваги сервісу банку “Надра” оцінили більше 400 тис. клієнтів. Вдало обрані стратегія і тактика банку “Надра”, високий професійний рівень менеджменту, застосування новітніх технологій дали можливість банку закріпитися серед лідерів банківського бізнесу України. Обсяг депозитів у 2003 році збільшився більш, ніж вдвічі – майже на 660 млн. гривень, і станом на 01.01.2004 становив 1 млрд. 180 млн. гривень. Прибуток звітного року - 8 859, 57 тис. гривень (4% від капіталу банку). Обсяг депозитів у 2003 році збільшився більш, ніж вдвічі – майже на 660 млн. гривень, і станом на 01.01.2004 становив 1 млрд. 180 млн. гривень. Вся фінансова робота банку зосереджена в аналітичному відділі, до якого входять начальник відділу, головний аналітик та головний фахівець казначейських операцій. На кожного з них покладені відповідні функціональні обов’язки.Фінансові відносини банку “Надра” виникають з приводу розподілу грошових коштів між банком та клієнтами, працівниками, страховими компаніями, НБУ, філіями і т.д. Основним джерелом вихідних грошових коштів банку «Надра» є надання кредитів, а також коштів під заставу. Майже всі кошти, які банк отримує від депозитних вкладів населення банк використовує для надання кредиту, за що він отримує відсотки,а основним джерелом вхідних грошових коштів банку є депозитні вклади, тобто депозитні кошти фізичних та юридичних осіб. Депозити є одним з основних і найбільш стабільних джерел формування ресурсної бази ВАТ КБ «Надра». РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА 3.1.Рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої будови суб’єкта господарювання і комунікацій у фінансовій роботі Метою діяльності банку “Надра” з розвитку регіональної мережі є присутність структурних підрозділів у всіх областях України, які надають повний комплекс банківських послуг та забезпечують диверсифікацію ризиків і максимізацію результатів діяльності банку. З надзвичайно швидкими темпами розвитку, Банку необхідно розширити та вдосконалити внутрішню будову для більш ефективного зростання та обслуговування клієнтів. Для того, щоб вдосконалити внутрішню будову рекомендується об’єднати відділи регіональних управлінь у департаменти. Відповідно, це дасть можливість для більш жорсткого контролю за здійсненням банківської діяльності, а в кінцевому результаті – збільшення прибутків установи. Оскільки структура банку розширяється і спостерігається подальша тенденція росту кредитного портфелю, необхідна перевірка діяльності відділів – Служба внутрішнього аудиту. На даний час Головним банком щороку проводиться перевірка діяльності філій. Матеріали перевірок показують, що є незначні помилки у роботі відділів. З метою усунення помилок необхідне створення відділу внутрішнього аудиту, що дасть змогу уникнути помилок у кредитній роботі і не допустити виявлення помилок при ревізії НБУ. Оскільки банківська сфера в Україні вже дійшла до досить високої конкурентності, то вихід на ринок структури, яка пропонує новий удосконалений банківський продукт обов'язково повинно супроводжуватись потужною рекламною підтримкою. За проведеними дослідженнями ефективності реклами в різних сферах діяльності спостерігалось збільшення продаж від 30% до 150%. Такі результати можливо було досягти лише при комплексному підході до рекламних кампаній. Тому пропонується створити Департамент маркетингу. Завдяки його стратегічним розробкам можна збільшити число клієнтів Банку, а відповідно зміцнити конкурентні позиції на ринку банківських послуг. Структура банків, які виходять на ринок з новим банківським продуктом повинна бути розгалуженою по всій території України. Відповідно в загальному реклама банку чи його продукту повинна будуватись на двох рівнях: іміджева реклама на всеукраїнських рекламоносіях, і місцева регіональна реклама в містах розміщення найбільших філій. Всеукраїнський рівень доцільно запускати лише після відкриття філій хоча б в 10-ти обласних центрах України. Крім того, повинна застосовувалась реклама в друкованих багатотиражних виданнях, популярних телеканалах, відомих радіостанціях та інше. Розрахунки Як відомо, інформація про фінансовий стан Банку міститься в балансі, який є основною звітною формою та джерелом аналізу. На основі цих даних проаналізуємо діяльність ВАТ КБ «Надра». Структуру аналітичного процесу представимо у вигляді п’ятьох основних показників: 1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1) характеризує те, як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами. Оптимальне теоретичне значення показника повинно перевищувати 20%. КЛ1 (2002) = [(4,762 + 49,015 + 50,781)/ (64,321 + 172,365)]* * 100 % = 19 % КЛ1 (2003) = [(5,123 + 40,104 + 120,904)/ (635,726 + 502, 321)]* * 100 % = 16 % КЛ1 (2004) = [(41,753 + 17,315 + 221,344)/ (996,594 + 1030,382)]* * 100% = 9,7 % Таким чином, за аналізованими періодами спостерігається недостатнє значення коефіцієнта, що вказує на те, що банку не вистачає дебіторської заборгованості для погашення поточних зобов’язань. 2. Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2) характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань у встановлені строки, а його нормативне значення повинно перевищувати 50 %. КЛ2 (2002) = [ (14,0762 + 49,015 + 364,321 + 28, 000) / (364,321 + 172,365)]* * 100 % = 85 % КЛ2 (2003) = [ (25,123 + 40,104 + 34,605 + 223,415) / (635,726 + 502, 321) ]* * 100 % = 81 % КЛ2 (2004) = [ (41,753 + 17,315 + 34,605 + 237,140)/ (996,594 + 1030,382) ]* * 100% = 76 % 3. Коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ3) характеризує платоспроможність даної банківської установи. Його оптимальне значення - не менше 20 %. Відповідно за даними Банку «Надра»: КЛ3(2002) = [ (10,495+ 14,367) / (364,321+ 172,365) ] * 100% = 2,8 % КЛ3 (2003) = [ (1,082 + 29,070) / (996,594 + 1030,382) ]* 100% = 2,7 % КЛ3 (2004) = [ (1,502 + 59,557) / (996,594 + 1030,382) ]* 100% = 3 % Згідно обрахунків можна зробити висновок, що банк повністю використовує свої резерви і в нього є необхідність в залученні додаткових ресурсів. 4. Коефіцієнт незалежності банку (К.н.б.) характеризує здатність банку захищати інтереси вкладників за рахунок власного капіталу. Оптимальне значення даного показника 25 – 30 % - для балансового значення, а якщо мова йде про регулятивний капітал – 5 %. К.н.б. (2002) = 33,7 / ( 14,930 + 28,000 + 28,336 + 194,634 + 86,688 + 63,239 + 172,365 + 105,997) = 27 % К.н.б. (2003) = 33,7 / (29,625 + 223,415 + 105,771 + 369,179 + 51,412 + 97,793 + 502,391 + 53,605) = 24% К.н.б. (2004) = 54,940 / (20,643 + 237,140 + 193,759 + 522,144 + 221,581 + 104,853 + 1030,382 + 26,508) = 23 % 5. Коефіцієнт залучення депозитів (К.з.п.) характеризує те, наскільки банк здатний залучати кошти клієнтів-банків, населення. Чим вище значення даного показника, тим краще працює банк. К.з.п. (2002) = [ 172,365 / 808,211] * 100% = 21 % К.з.п. (2003) = [ 502,391 / 1554,964 ] * 100% = 32 % К.з.п. (2004) = [1030,382 / 2578,152 ]* 100% = 40 %
Розроблення схеми організаційної структури фінансових підрозділів організації
Схема 3.1” Організаційна структура фінансових підрозділів ВАТ КБ “НАДРА” ЛЬВІВСЬКЕ РУ” 3.3. Рекомендації щодо вдосконалення зовнішніх фінансових зв’язків Для спрощення зовнішніх фінансових зв’язків з НБУ рекомендується спростити систему реєстрації філій. Тобто, пропоную зменшити кількість документів, які необхідно подавати банку для надання йому ліцензій та дозволів. Для покращання взаємовідносин з суб’єктами підприємницької діяльності необхідні наступні дії: своєчасно інформувати клієнтів про зміни, які відбуваються в банку (стосується банківських продуктів); а також покращити функціонування системи електронних платежів “Клієнт-банк”. Всі операції з кредитування банк “Надра” страхує у страхових компаніях, акредитованих банком. Тому надалі я рекомендую проводити страхування лише в тих організаціях, які є або власністю банку,або акредитовані ним, оскільки при настанні страхового випадку банк лобіює інтереси клієнта у страховій компанії при виплаті відшкодування. Банк при наданні кредиту користується послугами оціночних організацій для оцінки заставного майна. Кількість оціночних організацій, яка існує на ринку недостатня для забезпечення повної і безперебійної роботи банку (здійсненні активних операцій). Ліцензія, на підставі якої діє така організація, не дає змоги здійснювати повний спектр послуг, необхідних для банку. Тобто, такі оціночні організації проводять оцінку нерухомості не враховуючи землі, яка на сьогодні має велику вартість. Я рекомендую розширити спектр послуг оціночних організацій, зокрема: внесення змін в ліцензію оціночних організацій щодо оцінки іпотеки. Також рекомендується організувати контроль за правильністю та достовірністю інформації, яка надходить від філії до Головного банку, проводити роз’яснювальну роботу з боку ГБ ( організовувати семінари, конференції, направляти службовців на курси підвищення кваліфікації). 3.3.Рекомендації щодо вдосконалення роботи із забезпечення організацією зовнішніх інформаційних зв’язків "Реклама - рушій торгівлі", – цією аксіомою користуються будь-які комерційні структури, які знаходяться в конкурентному середовищі. Оскільки банківська сфера в Україні вже дійшла до досить високої конкурентності (навіть в середовищі мікрокредитування), то вихід на ринок структури, яка пропонує новий удосконалений банківський продукт обов'язково повинно супроводжуватись потужною рекламною підтримкою Для реклами банків доцільно застосовувати друковані періодичні видання, телереклама, розміщення інформації на рекламних щитах та лайтбоксах. Також велике значення приділяється роз'яснювальній роботі та розповсюдженню інформаційно-поліграфічнної продукції (буклети, календарі, наклейки та ін.). При виході на ринок структури з новим видом продукції або послуг, часто застосовується практика проведення маркетингових досліджень та соціологічних опитувань. Для того, щоб рекламна кампанія була ефективною потрібно вибрати ті рекламоносії, які найбільш оптимально підходять до конкретного банківського продукту. У кінці проведення рекламної кампанії рекомендується відслідкувати ефективність рекламної кампанії. Відслідковування ефективності рекламної кампанії є необхідним перш за все для перевірки правильності вибору цільової аудиторії, вдалості обраного макету, визначення вартості одного рекламного контакту (відповідно визначення найоптимальніших рекламоносіїв), планування витрат на рекламу. Не варто забувати і про іміджеву рекламу. До такого виду варто вдатись у випадку рекламування банку і програми мікрокредитування одночасно. Для банку це приносить додатковий дохід компенсуючи при цьому втрати від проведення реклами. Наприклад, велика кількість клієнтів, що звертається по оголошенню з метою отримання кредиту не підходить під умови програми мікрокредитування, зате вони можуть отримати позику у іншому кредитному відділі банку. В цьому випадку в ЗМІ потрібно впроваджувати макети, які б не містили конкретних умов кредитування, а лише заохочували потенційних клієнтів відвідати або подзвонити чи відвідали офіс інформаційного центру. Для постійно зростаючого попиту на мікрокредити потрібно застосовувати альтернативні методи реклами. Серед яких: реклама на сувенірах, з її наступним розповсюдженням серед цільової аудиторії. Проводиться в основному для створення в потенційних клієнтів позитивного іміджу рекламованого товару або послуги. Використовується лише серед цільової аудиторії. Застосовується в передсвяткових та інших акціях не частіше 2-3 разів на рік; реклама в мережі Інтернет. Новий вид рекламного продукту. Застосовується в основному інформаційна реклама. Розповсюджується як електронною поштою, так і на відомих WЕВ-сторінках. Також для вдосконалення зовнішніх інформаційних зв’язків рекомендую постійно вдосконалювати та вчасно поновлювати зовнішній Інтернет-сайт комерційного банку, оскільки клієнт повинен постійно знати про нововведення банку, що стосуються зміни процентних ставок, величини овердрафту. 3.4.Розрахунки прогнозу зміни показників діяльності організації статистичними методами В даному підпункті на основі [33] будуть проаналізовані такі показники: власний капітал та процентний дохід, їхні значення подані у табл. 3.1. Таблиця 3.1 Показники діяльності банку Показники Період Власний капітал, тис.грн. Процентний дохід, тис.грн.
2002 рік I квартал 488,3 11409,2
II квартал 1956,4 12863,5
III квартал 4583,1 18349,8
IV квартал 5921,8 20597,6
2003 рік I квартал 7166,1 22318,0
II квартал 7283,5 23982,7
III квартал 7356,2 24583,4
IV квартал 7426,1 25983,2
2004 рік I квартал 7542,5 26098,1
II квартал 7698,6 26168,5
3.4.1. Визначаємо абсолютний базисний (?уі б) і ланцюговий (?уі л) приріст (зниження) власного капіталу та процентного доходу: ?уі б=уі – у0 (3.1) ?уі л= уі –уі-1 (3.2) 3.4.2. Розраховуємо базисний (Кі) і ланцюговий (Кіл) темпи зростання (зниження) власного капіталу та процентного доходу 1: Кіб = (3.3) Кіл = (3.4) 3.4.3. Визначаємо базисний (Тіб) та ланцюговий (Тіл) темпи приросту (зниження) власного капіталу та процентного доходу: Тіб =100% (3.5) Тіл =100% (3.6) Результати розрахунків заносимо в таб.3.2. та таб.3.3.: Таблиця 3.2. Аналіз ряду динаміки зростання власного капіталу Показник Період , квартал Базисний абсолютний приріст, тис.грн. Ланцюговий абсолютний приріст, тис.грн. Базисний коефіцієнт зростання Ланцюговий коефіцієнт зростання Базисний темп приросту% Ланцюговий темп приросту, %
1 - - - - - -
2 1468,1 1468,1 4,01 4,01 300,66 300,66
3 4094,8 2626,7 9,39 2,34 838,58 209,3
4 5433,5 1338,7 12,13 1,29 1112,73 118,56
5 6677,8 1244,3 14,68 1,21 1367,56 112,77
6 6795,2 117,4 14,92 1,02 1391,6 94,82
7 6867,9 72,7 15,06 1,01 1406,49 94,29
8 6937,8 69,9 15,21 1,01 1420,8 94,31
9 7054,2 116,4 15,45 1,02 1444,64 94,99
10 7210,3 156,1 15,77 1,021 1476,61 95,6
Таблиця 3.3 Аналіз ряду динаміки зростання процентного доходу Показник Період , квартал Базисний абсолютний приріст, тис.грн. Ланцюговий абсолютний приріст, тис.грн. Базисний коефіцієнт зростання Ланцюговий коефіцієнт зростання Базисний темп приросту, % Ланцюговий темп приросту, %
1 - - - - - -
2 1454,3 1454,3 1,13 1,13 12,75 12,75
3 6940,6 5486,3 1,61 1,43 60,83 53,956
4 9188,4 2247,8 1,81 1,12 80,54 50,07
5 10908,8 1720,4 1,96 1,084 95,61 52,96
6 12573,5 1664,7 2,1 1,074 110,2 56,34
7 13174,2 600,7 2,15 1,025 115,47 54,93
8 14574 1399,8 2,28 1,057 127,74 59,28
9 14688,9 114,9 2,29 1,004 128,75 56,53
10 14759,3 70,4 2,29 1,002 129,36 56,55
3.4.4. Визначаємо середній темп зростання (зниження): К = nv K1*K2*…*Kn (3.7) Власного капіталу: К = 9v 4,01+2,34+1,29+1,21+1,02+1,01+1,01+1,02+1,021 = 1,36 Процентного доходу: К=9v1,13+1,43+1,12+1,084+1,074+1,025+1,057+1,004+1,002 = 1,1 3.2.5. Розраховуємо середній темп приросту власного капіталу: , (3.8) Власного капіталу: Т = (1,36 – 1)*100% = 36 % Процентного доходу: Т = (1,1 – 1)*100% = 10 % 3.2.6.Система рівнянь для знаходження трендової лінї має вигляд: , (3.10) де y – фактичні дані значень виручки від реалізації продукції. Вирівнюємо ряд динаміки за трендом. Визначаємо прогнозні значення показника на наступний місяць на підставі тренду. Відображаємо фактичні значення показника за трендом – графічно. Розрахунок вирівнюваних значень ряду динаміки подано у табл. 3.4, 3.5. Таблиця 3.4 Вирівнюванні значення власного капіталу № Власний капітал, тис. грн Метод найменших квадратів
y t t2 t*y Y*t
1 488,3 1 1 488,3 6721,84
2 1956,4 2 4 3912,8 7701,42
3 4583,1 3 9 13749,3 8681
4 5921,8 4 16 23687,2 9660,58
5 7166,1 5 25 35830,5 10640,16
6 7283,5 6 36 43701 11619,74
7 7356,2 7 49 51493,4 12599,32
8 7426,1 8 64 59408,8 13578,9
9 7542,5 9 81 67882,5 14558,48
10 7698,6 10 100 76986 15538,06
Сума 57422,6 55 385 377139,8
Прогнозоване значення 16517,64
Таблиця 3.5 Вирівнюванні значення процентного доходу № Власний капітал, тис. грн Метод найменших квадратів
y t t2 t*y Y*t
1 11409,2 1 1 11409,2 24629,11
2 12863,5 2 4 25727 28022,82
3 18349,8 3 9 55049,4 31416,53
4 20597,6 4 16 82390,4 34810,24
5 22318,0 5 25 111590 38203,95
6 23982,7 6 36 143896,2 41597,66
7 24583,4 7 49 172083,8 44991,37
8 25983,2 8 64 207865,6 48385,08
9 26098,1 9 81 234882,9 51778,79
10 26168,5 10 100 261685 55172,5
Сума 212354 55 385 1306580
Прогнозоване значення 58566,21
Параметри рівняння прямої, одержаної із системи (3.10) дорівнюють: Для власного капіталу: а0=/n = 57422,6/10= 5742,26; а1= / t2 = 377139,8/385= 979,58 Для процентного доходу: а0=/n = 212354/10=21235,4; а1= / t2 = 1306580/385= 3393,71 Прогнозовані значення власного капіталу та процентного доходу можна визначити з рівняння тренду. Отже, власний капітал в періоді місяці становитиме: y10 = 5742,26+ 979,58*11= 16517,64тис.грн.; процентний дохід в 11 періоді становитиме: y10 = 21235,4 + 3393,71*11 = 58566.21тис.грн. Графічно тенденція зміни власного капіталу зображена на рис. 3.1, а тенденція зміни процентного доходу на рис.3.2.
Рис.3.1.Тенденція зміни власного капіталу
Рис.3.2.Тенденція зміни процентного доходу 3.5.Оцінка економічного ефекту від можливого впровадження рекомендацій Впровадивши вищезазначені рекомендації, комерційний банк “Надра” матиме можливість підвищити конкурентоспроможність банківських послуг на ринку, розширити клієнтську базу та збільшити прибутковість банківської діяльності. Зосередимося на маркетинговій політиці. Наприклад, якщо банк збільшить обсяг коштів, що спрямовуються на маркетингові дослідження та рекламну кампанію на 10 % щоквартально, то це дозволить збільшити число активних операцій, здійснюваних банком, на 15 %. А в майбутньому це призведе до зростання прибутку на 40 % загалом. Прибуток = Дохід від активних - Витрати на маркетинг - Умовно-постій- банку операцій та рекламу ні витрати
Прибуток = 15400842 - 34510 - 12415520 = 12450030 грн. банку Тепер розрахуємо прибуток банку після впровадження рекомендацій: Прибуток = 15400842*1,15 - 34510*1,1 - 12415520 = 5257487 грн. банку ВИСНОВКИ В кваліфікаційній роботі бакалавра було проведено оцінку нормативної бази та методів організації фінансової роботи АКБ „Надра”. В роботі було відображено особливості функціонування банківської системи України , та роль комерційного банку у забезпеченні економічного зростання. Також було проведено аналіз Законів України, Постанов Верховної Ради, Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів та аналіз інструктивних матеріалів. Провівши аналіз фінансової діяльності банку, ми можемо зробити висновки, що протягом останніх трьох років показники покращились. В проведенні аналізу фінансової діяльності банку осоливу увагу було приділено показникам „власний капітал” та „процентний дохід”, ці два показника було проаналізовано в динаміці за десять періодів. Про зростання довіри клієнтів до банку та перспективи його розвитку свідчить те, що загальні кошти клієнтів банку за три роки зросли на 493002,431 тис.грн Протягом минулого року проведені банком операції відобразились у: збільшенні валюти балансу на 16 %; зростанню наданих кредитів на 63 %; зростанню коштів клієнтів на 54 %; збільшенню результату поточного року на 51%. На нашу думку, для більш динамічного розвитку банку, покращення якості його фінансових показників потрібно обрати вдалу стратегію і тактику, впровадити високий рівень менеджменту та найсучасніші технології. Постійне удосконалення технологічних процесів обробки інформації, розробки нових програмних продуктів дозволять банку надавати більш широкий спектр банківських послуг. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 12.07.2000 р. №2121 Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р., №1576-ХІІ Закон України „Про заставу” від 02.10.1992р., №2654 – XII Указ Президента України “Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України” від 10.09.98, №996/98 Постанова НБУ “Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” від 28.08.2001 р., № 368/01 Постанова Правління НБУ „Про порядок формування і використання банками резервного фонду” від 08.09.01,№334 Постанова НБУ “Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті ”від 03.04.2002 р. №128) Постанова Правління НБУ „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” від 21.01.2004р., №22 Положення Національного банку України “Про кредитування” затверджена постановою Правління Національного банку України 28 вересня 1995 р. N 246 Інструкція N 1 “З організації емісійно-касової роботи в установах банків України” затверджено постановою Правління Національного банку України 07.07.94 р. N 129 Довгань Ж.М..”Фінансовий менеджмент у банку”: Навчально-методичний посібник.-Тернопіль.:ТАНГ.-2002.,119с. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. ”Фінансовий словник”.-Львів: Видавництво Національного університету ”Львівськаполітехніка”.-1996.-384с. Кириченко О.А., Геленко І.В., Роголь С.Л. ”Банківський менеджмент”.Навчальний посібник.-Київ:Знання-прес.-2002.-438с. Новіков В.В.,Чистоклєтов Л.Г.,Паньонко І.М.,Забзалюк Д.Є. ”Фінансове право України”.Альбом структурно-логічних схем.-Львів:ЛІВС.-2001.-162с. Примостка Л. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібн. – К.: КНЕУ, 1999. – 280 с. Смовженко Т.С. Державна політика сприяння розвиткові підприємництва: Монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів: Вид-во ЛБІ НБУ, 2001. – 464с. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2001. – 538с. Азаренкова Г.М., М.В. Дікань, Т.О. Новосельцева “Сучасні комерційні банки”. Монографія Харків: ІНЖБК 2003 р. Васильченко З.М. “Комерційці банки: реструктуризація та реорганізація”. Монографія Київ: Кондор 2004 р. Кочетков В.М.Організація управління фінансовою стійкістю банку в ринкових умовах: Монографія.-Київ: Видавництво Європейського університету,2003.-300с. О. Ткачук. Мікрокредит як одна із перспективних форм інвестування малих підприємств в Україні // Банківська справа. – 2001. - №3. Фінансування і ЄБРР. Європейський банк реконструкції і розвитку, Лондон, Об’єднане Королівство-1998 р. Ковбасюк Ю. Участь ЄБРР в реформуванні економіки в Україні // Економіка України.-2002.-№2. Коротенко Н. П. Проблеми розвитку підприємництва в Україні. //Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №4(34). Кудінов А.С. . Стан та перспективи розвитку мікрокредитування в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №7 (37). Онищук Я.В. Фінансове забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу // Фінанси України. – 2003. - №7. – с. 51 – 59. Слинько Д. Лінії підтримки малого бізнесу // Галицькі контракти. – 2003. - №17. – с.10. Бобров Є. Сучасний стан і перспективи розвитку кредитування малого бізнесу // Фінанси України. – 2004. - №1. – с.103 - 108. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах.Навчальний посібник.-2-ге видання, перероб. І допов.- К.:КНЕУ,2001.- 239с. Річний звіт ВАТ КБ “Надра” за 2002 рік. Річний звіт ВАТ КБ “Надра” за 2003 рік. Річний звіт ВАТ КБ “Надра” за 2004рік. Баланс ВАТ КБ «Надра» Актив 2002 2003 2004
