Розділ II. Практична частина.
Відомі такі дані про роботу 30 продовольчих магазинів (табл.2.1)за рік:
Вихідні дані по результатам дослідження товарообороту
Таблиця 2.1
№ магазину
Товарооборот, млрд. грн.
Середньоспискова чисельність робітників, чол.
Прибуток, млн.
Витрати обігу,млн.грн.

1
2,06
36
16
54,1

2
3,66
69
61
146,2

3
3,16
51
29,2
131

4
1,86
22
20,8
37,1

5
2,76
55
19,2
123,3

6
4,26
61
92,8
150,6

7
3,36
46
56
117

8
2,26
37
60,4
78

9
8,36
151
192,4
297

10
3,96
56
68
124,8

11
1,46
21
15,2
31,2

12
1,86
24
26,1
44,2

13
1,96
19
33,9
35,9

14
2,06
29
24,1
54,1

15
1,76
20
19,9
45,8

16
2,56
40
46,8
78,4

17
2,06
3
8,8
87,2

18
2,36
30
36,4
57,2

19
1,66
19
2,5
60,1

20
1,96
22
17,2
79,2

21
3,76
43
93,2
84,8

22
1,76
20
10,6
114

23
3,16
45
56,1
79,2

24
1,26
12
10,3
15,7

25
2,06
18
20,2
47,2

26
2,96
37
47,6
80,5

27
1,56
11
2,1
30,5

28
1,26
13
8
24,1

29
2,46
43
20,1
102,4

30
5,0
107
121
211,2

Примітка: Магазини № 1,2,3,5,7,8,14,19,22,26 і 29. застосовують традиційні форми обслуговування, а решта працюють за методом самообслуговування.
Завдання 1.
Виконати групування 30 магазинів за розміром товарообороту, виділити три групи з рівними інтервалами. Кожну групу охарактеризувати всіма техніко-економічними показниками. Результати представити в табличній формі (табл..2.2) і зробити висновки.
Виконати групування підприємств за двома ознаками: розміром товарообороту і методами обслуговування. Розрахуйте для кожної групи техніко-економічні показники (табл.2.3). Зробіть висновки.
Розв’язання :
1. Побудуємо ряд розподілу 30 магазинів за розміром товарообороту. Утворимо 3 групи з рівними інтервалами. Оскільки кількість груп дано, то визначаємо величину інтервалу за формулою, де n = 3, тоді
і =
і= = 2,367
Утворюємо групи інтервалів:
1,26 – 3,627
3,627 – 5,993
5,993 – 8,36
Розрахунки представимо в табличній формі (табл.2.2).
Групові показники зведемо і отримаємо зведену таблицю результатів групування:
Групування магазинів за розміром товарообороту
Таблиця 2.2
Групи магазинів за розміром товаро-обороту, млн. грн.
Кількість магазинів
Середньо-спискова чисельність робітників, чол.
Товарооборот
Прибуток
Витрати обігу




Всього, млн. грн.
У % до обсягу товаро-обороту
Всього млн. грн.
У % до обсягу товаро-обороту
Всього млн. грн.
У% до обсягу товаро-обороту

1
2
3
4
5
6
7
8
9

1,26-3,627
24
673
51,64
63,2
607,5
1,176
1607,4
3,1

3,627-5,993
5
336
21,6
26,5
436
2,02
717,6
3,3

5,993-8,36
1
151
8,36
10,3
192,4
2,3
297
3,55

Разом
30
1160
81,6
100
1235,9

2622



Висновок: з таблиці 2.2 видно, що найбільше магазинів входять до першої групи (24 магазинів), що складає 80,0% від загального числа. Найбільший товарооборот припадає на першу групу. Найбільше магазинів у першій групі. Найбільший прибуток спостерігається у першій групі – 607,5 млн. грн., а найменший – в третій групі – 192,4 млн. грн. Найвищі витрати обігу в першої групи – 1607,4 млн. грн.
2. Комбінаційне групування.
Виконаємо групування підприємств за двома ознаками розміром товарообороту і методами обслуговування.
За методами обслуговування виділимо 2 групи:
І група – Магазини, які застосовують традиційні форми обслуговування (1,2,3,5,7,8,14,19,22,26 і 29).
ІІ група – Магазини, які працюють за методом самообслуговування (4,6,9,10,11,12,13,15,16,17,18,20,21,23,24,25,25,26,27,28,30).
Розрахунки представимо в табличній формі (табл.2.3).
Групові показники зведемо і отримаємо зведену таблицю результатів групування:
Комбінаційне групування
Таблиця 2.3.
Групи магазинів за методом обслуговування покупців
Підгрупи магазинів за розміром товаро-обороту, тис. грн.
Кількість магазинів
Середньоспискова чисель-ність роб-ків, чол..
Товарооборот
Прибуток
Витрати обігу, тис. грн..





Всього, тис. грн.
На 1 роб. грн.
Всього, тис. грн.
У % до обсягу т-о
Всього
У % до обсягу т-о

І
1260000-3627000
10
373
24500000
65683,7
285700
1,17
914500
3,73


3627000-5993000
1
69
3660000
53043,5
61000
1,67
146200
3,99


5993000-8360000
0
0
0

0
0
0
0

Разом

11
442
28160000

346700

1060700


ІІ
1260000-3627000
14
300
27140000
90466,7
321800
1,19
692900
2,55


3627000-5993000
4
267
17940000
67191
375000
2,09
571400
3,19


5993000-8360000
1

151

8360000
55364,2

192400
2,30

297000
3,55

Разом

19
718
53440000

889200

1561300


Разом

30
1160
81600000

1235900

2622000


Згідно даних таблиці 2.3. можна зробити ряд висновків: таблиця комбінаційного групування дає можливість зробити висновки про те, що більша частина товарообороту і прибутку належить магазинам, що працюють за методом самообслуговування. Основна частина магазинів має товарооборот у межах 1260 - 3627 млн. грн. Однією з найкращих груп є група магазинів, що працює за методом самообслуговування, що має товарооборот у межах 1260 – 3627 млн. грн., прибуток якої складає 321,8 млн. грн.
Завдання 2.
Використовуючи ряд розподілу за величиною товарообороту (табл.2) обчислити:
а) середній товарооборот на один магазин;
б) моду даного ряду;
в) медіану;
г) середнє лінійне відхилення.
Зробити висновки. Зобразити ряд розподілу у вигляді гістограми.
Розв’язання :
а) ознаку X обчислимо як середину інтервалів груп. Для цього до нижньої межі додамо верхню і поділимо на два, тоді середня вартість ОВФ буде становити:
=
Таблиця 2.4.
Групи за розміром товарообороту, млрд. грн.
Кількість магазинів,
xj
Середина інтервалу,
f
Кумулятивна частота
хj * f
|х -|
(х -) * f

1,26 – 3,63
24
2,445
24
58,8
0,55
13,24

3,63 – 5,99
5
4,81
29
24,05
1,81
9,07

5,99 – 8,36
1
7,175
30
7,18
4,18
4,18

Разом
30


90,03

26,49


= = 3 млрд. грн.
Отже, один на магазин в рік припадає в середньому 3 млрд. грн. товарообігу.
б) Для визначення моди знаходимо модальний інтервал, якому відповідає найбільша частота, тобто модальний інтервал буде в межах : 1,26 – 3,63
Мо =
Мо = 1,26+ 2,376 = 2,58 млрд. грн..
Отже, переважну більшість складають магазини з товарообігом, що дорівнює 2,58 млрд. грн.
в) Для визначення медіани знайдемо медіанний інтервал. Для цього знайдемо кумулятивні частоти .Так як кумулятивна частота медіанного інтервалу повинна бути більшою або рівною півсумі частот ( ), то медіанний інтервал відповідає кумулятивній частоті 24 і рівний 1,26 – 3,63:
Ме =
Ме = 1,26 + 2,367 = 2,74 млрд. грн.
Отже, медіаною товарообороту буде 2,74млрд. грн., що свідчить про те, що половина магазинів мають товарооборот менший ніж 2,74, а інша половина більший товарооборот ніж 2,74млрд.грн.
г) Середнє лінійне відхилення це середній модуль відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини обчислюємо за формулою:
=
= = 0,88 млрд.грн.
Середній модуль відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої величини товарообороту становить 0,88млрд.грн.

Рис. 2.1. Розподіл магазинів за обсягом товарообороту
Завдання 3.
На основі даних про товарооборот 30 магазинів ( завдання 1) визначте:
а) розмах варіації;
б) дисперсію;
в) середнє квадратичне відхилення;
г) коефіцієнт варіації.
Пояснити економічний зміст розрахованих показників.
Розв’язання :
а) Розмах варіацій для даного інтервального ряду визначається:
R = Xmax – Xmin
R = 8,36 – 1,26 = 7,1 грн.
б) Загальна дисперсія ?² характеризує відхилення індивідуальних значень ознаки сукупності від загальної середньої і розраховується за формулою:
?2 =
таблиця 2.5.
Групи за розміром товарообороту
Середина інтервалу
Кількість магазинів
х -
(х -)2
(х-)2*f















1,26-3,63
2,45
24
-0,55
0,30
7,31

3,63-5,99
4,81
5
1,81
3,29
16,44

5,99-8,36
7,18
1
4,18
17,46
17,46

Разом

30

21,05
41,20


млрд. грн.
в) Середнє квадратичне відхилення визначається як корінь квадратний з дисперсії:
= = 1,17 грн.
Чим менше середнє квадратичне відхилення тим більш однорідною є сукупність і більш типовою є середня величина
г) Відносною мірою варіації є коефіцієнт варіації. Він дозволяє порівняти ступінь варіації ознаки у варіаційних рядах, які мають різне значення середньої величини. Коефіцієнт варіації обчислюється як відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки:
=
V = %=39%
Середнє квадратичне відхилення є мірилом надійності середньої. Чим менше середнє квадратичне відхилення, тим краще середня арифметична відбиває собою всю представлену сукупність.
З огляду на те, що середньоквадратичне відхилення дає узагальнюючу характеристику варіативності всіх варіантів сукупності, коефіцієнт варіації є найпоширенішим показником варіації, використовуваним для оцінки типовості середніх величин. При цьому виходять із того, що V = 39%, то це говорить ступінь відхилення індивідуальних значень від середніх (39% > 33%) – сукупність не однорідна.
Завдання 4.
Використовуючи вихідні дані завдання 1 побудуйте кореляційну таблицю для дослідження зв'язку між розміром прибутку та витратами обігу.
Знайдіть рівняння регресії.
Зобразіть емпіричні та теоретичні дані на графіку.
Обчисліть лінійний коефіцієнт і кореляційне співвідношення.
Перевірте істотність зв'язку за допомогою F - критерію з рівнем істотності = 0,05. Поясність економічну сутність обчислених показників.
Розв’язання :
1. Згідно даних таблиці 2.1. побудуємо кореляційну таблицю для дослідження зв’язку між розміром прибутку і витратами обігу. Прибуток в даному випадку буде залежною змінною, а витрати обігу пояснювальною.
Таблиця 2.6.

маг.
Прибуток млн. грн. (Y)
Витрати обігу, млн. грн. (Х)
Y2
Х2
X*Y

Yx

(YxYсер)²

(Y-Yсер)²

(Y- Yx)²

1
16
54,1
256
2926,81
865,6
22,14
363,32
635,04
37,69

2
61
146,2
3721
21374,4
8918,2
74,80
1128,94
392,04
190,43

3
29,2
131
852,64
17161
3825,2
66,11
620,44
144,00
1362,25

4
20,8
37,1
432,64
1376,41
771,68
12,42
828,35
416,16
70,24

5
19,2
123,3
368,64
15202,9
2367,36
61,71
420,50
484,00
1806,76

6
92,8
150,6
8611,84
22680,4
13975,7
77,32
1304,33
2662,56
239,77

7
56
117
3136
13689
6552,
58,1
285,74
219,04
4,43

8
60,4
78
3648,16
6084
4711,2
35,8
29,11
368,64
604,94

9
192,4
297
37017,8
88209
57142,8
161,02
14357,7
22861,4
984,48

10
68
124,8
4624
15575
8486,4
62,56
456,41
718,24
29,55

11
15,2
31,2
231,04
973,44
474,24
9,05
1033,92
676,00
37,88

12
26,1
44,2
681,21
1953,64
1153,62
16,48
611,15
228,01
92,57

13
33,9
35,9
1149,21
1288,81
1217,01
11,73
868,32
53,29
491,39

14
24,1
54,1
580,81
2926,81
1303,81
22,14
363,32
292,41
3,85

15
19,9
45,8
396,01
2097,64
911,42
17,39
566,76
453,69
6,28

16
46,8
78,4
2190,24
6146,56
3669,12
36,03
26,70
31,36
115,92

17
8,8
87,2
77,44
7603,84
767,36
41,06
0,02
1049,76
1041,02

18
36,4
57,2
1324,96
3271,84
2082,08
23,91
298,89
23,04
155,96

19
2,5
60,1
6,25
3612,01
150,25
25,57
244,30
1497,69
532,21

20
17,2
79,2
295,84
6272,64
1362,24
36,49
22,18
576,00
372,13

21
93,2
84,8
8686,24
7191,04
7903,36
39,69
2,27
2704,00
2863,04

22
10,6
114
112,36
12996
1208,4
56,39
230,69
936,36
2096,59

23
56,1
79,2
3147,21
6272,64
4443,12
36,49
22,18
222,01
384,53

24
10,3
15,7
106,09
246,49
161,71
0,18
1682,40
954,81
102,36

25
20,2
47,2
408,04
2227,84
953,44
18,19
529,28
441,00
4,02

26
47,6
80,5
2265,76
6480,25
3831,8
37,23
15,73
40,96
107,45

27
2,1
30,5
4,41
930,25
64,05
8,65
1059,82
1528,81
42,84

28
8
24,1
64
580,81
192,8
4,99
1311,47
1102,24
9,09

29
20,1
102,4
404,01
10485,8
2058,24
49,76
73,20
445,21
879,47

30
121
211,2
14641
44605,4
25555,2
111,97
5007,70
6368,04
81,63

Разом
1235,9
2622
99440,85
332442,7
167079,4
1235,9
33765,11
48525,85
14750,77

Середнє
41,2
87,4
3314,69
11081,4
5569,31
41,20
1125,50
1617,53
491,69


2. Для розрахунку параметричного рівняння регресії ми побудували розрахункову таблицю. Використовуємо рівняння прямої:


Рівняння кореляційного зв’язку має вигляд:


Отже, із зменшенням витрат на 1 млн. грн. розмір прибутку зростає в середньому на 0,572 млн. грн.
3) зобразимо емпіричні та теоретичні дані на графіку:

мал. 2. Зв'язок між розміром прибутку і витратами обігу
4) Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції.

Усі дані для обчислення коефіцієнта кореляції є в таблиці 2.6.
Таке значення лінійного коефіцієнта кореляції свідчить про наявність сильного прямого зв’язку між витратами обігу та прибутком.
Кореляційне співвідношення розраховується за допомогою формули:
(тис. грн.)
Індекс кореляції:
(тис. грн.)
Коефіцієнт детермінації:

Виконується рівність:

Коефіцієнт детермінації показує, що варіація результативної ознаки (витрати обігу) на 69,6% залежить від прибутку, а на 30,4% від інших факторів.
5. Розрахуємо F- критерій за формулою:

Визначимо число ступенів вільності між групової дисперсії і середню з групових дисперсій :
= m-1, = n-m
m - кількість груп,
n – кількість елементів сукупності;
= 3 – 1=2
= 30 – 3=27
Знайдемо F- критерій за таблицею з додатку 8, .
Розрахуємо критерії Фішера для того, щоб підтвердити істотність зв’язку допустимого F-критерію при рівній значимості L=0,05;

Розрахуємо F- критерій за формулою

Оскільки , то для нашого випадку зв’язок буде істотним.
Завдання 5.
Відомо, що роздрібний товарооборот міста (табл..4) склав, млн. грн.:
Таблиця 2.7.
Роки
2001
2002
2003
2004
2005
2006

Без дрібного опту
360
380
410




з дрібним оптом


460
490
520
570


Приведіть рівні ряду до співставного вигляду.
Визначте вид ряду динаміки і зобразіть його за допомогою діаграми.
Обчисліть:
а) середньорічні темпи росту;
б) абсолютні та відносні прирости;
в) абсолютне значення одного проценту приросту;
г) середній абсолютний приріст;
д) фактичний середній темп росту та приросту .
Результати розрахунків представте в табличній формі.
Розв’язання :
Результати розрахунків представити в табличній формі.
Приведемо рівні ряду динаміки до співставного вигляду(табл.2.8.):
Таблиця 2.8.
Роки
2001
2002
2003
2004
2005
2006

Товарооборот, млн..грн
403,9
426,3
460
490
520
570


Зобразимо динаміку роздрібного товарообороту за допомогою лінійної діаграми:

мал. 3. Динаміка роздрібного товарообороту

1) темпи ростуТемп росту є відносною характеристикою інтенсивності рівнів ряду динаміки тобто він характеризує відносну швидкість їх зміни. Обчислюється зіставляючи два рівні ряду за формулою:
- для ланцюгового темпу росту;
- для базисного темпу росту;
- рівень ряду з яким роблять співставлення,
- базисний рівень ряду,
- попередній рівень ряду
За базисний рік приймемо 1980.
2) абсолютні та відносні прирости
Показує наскільки одиниць власного вимірювання підвищується або знижується рівень за певний проміжок часу, тобто характеризує абсолютну швидкість зміни рівнів ряду динаміки. Він обчислюється як різниця рівнів ряду динаміки:
- для ланцюгового темпу росту;
- для базисного темпу росту
- рівень ряду з яким роблять співставлення;
- базисний рівень ряду;
- попередній рівень ряду
3) абсолютні значення одного проценту приросту
Показує що являє собою в абсолютному вираженні кожен % приросту, тобто який він має реальний зміст. Обчислюється діленням абсолютного приросту на темп приросту за той самий період:

4) середній абсолютний приріст
Середній приріст показує на скільки в середньому за одиницю часу, в нашому випадку за рік, змінювались рівні ряду динаміки.

5) фактичний середній темп росту та приросту

Середній темп приросту обчислюється як різниця між темпом росту і 1 (100%):

Отже приведемо розрахунки показників, за базу порівняння приймемо 2001 рік.
В таблиці 2.9. обчислимо показники ряду динаміки роздрібного товарообороту.
Таблиця 2.9.
Роки
Роздрібний
товарооборот,
млн. грн.

Абсолютний
приріст

Темп
росту, %

Відносний
приріст, %
Абсолютні значення
одного процента
приросту



Базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий


2001
403,9
-
-
100%
-
-
-
-

2002
426,3
22,4
22,4
106%
106%
6%
6%
4,039

2003
460
56,1
33,7
114%
108%
14%
8%
4,263

2004
490
86,1
30
121%
107%
21%
7%
4,6

2005
520
116,1
30
129%
106%
29%
6%
4,9

2006
570
166,1
50
141%
110%
41%
10%
5,2

За 2001 - 2006 роки роздрібний товарооборот збільшився 166,1 млн. грн., або на 41 % порівняно з 2001 роком.
Абсолютний середній приріст згідно формули дорівнює:
(22,4 + 33,7 + 30,0 + 30,0 + 50,0) /5 = 33,22 млн. грн.
Середній темп росту та приросту згідно формул дорівнюють:
403,9 / 570,0 * 100% = 107,1 %
107,1% - 100% = 7,1 %
Тобто через кожен рік роздрібний товарооборот в середньому зростав на 33,22 млн. грн., або на 7,1 %.
Завдання 6.
Виконайте аналітичне вирівнювання даних ряду та побудуйте тренд. Розрахунки представити графічно. Сформулюйте висновки.
Розв’язок
Для вирівнювання ряду по прямій використаємо лінійне рівняння

таблиця 2.10
Розрахункова таблиця для побудови тренду
роки
t
Роздрібний товарообіг
t2
y×t
y t

2001
-3
403,9
9
-1211,7
401,685

2002
-2
426,3
4
-852,6
427,245

2003
-1
460
1
-460
452,806

2004
1
490
1
490
503,927

2005
2
520
4
1040
529,488

2006
3
570
9
1710
555,049

 
Разом
2870,2
28
715,7
2870,2


Згідно даних таблиці 2.10. розрахуємо параметри рівняння ряду динаміки.


Отже, рівняння ряду буде мати вигляд:

Згідно вихідних даних побудуємо графік ряду і зобразимо його тренд згідно рівняння ряду:

Отже, як свідчить графік тренду, роздрібний товарооборот в місці має зростаючу тенденцію з незначною варіацією даних. Середньорічний приріст товарообороту становить 25,56 млн. грн.
Завдання 7.
Відомо, що продаж продуктів на колгоспному ринку ( таблиця 2.11.) склав:
Таблиця 2.11.

Товари
Ціна, грн
Продано, кг

1.
Картопля
1,0
1,2
80000
100000

2.
Капуста
2,4
2,5
45000
50000

3.
Морква
3,2
3,0
15000
20000

4.
Молоко
2,0
1,9
12000
10000

5.
Сир
25,0
23.9
4000
5000

6.
Сметана
18,9
18,0
200
500

Обчисліть:
Індекс цін по всіх товарах, а також по товарах овочевої та молочної груп.
Індекс фізичного обсягу товарообороту по всіх товарах, а також по товарах овочевої та молочної груп.
Сформулюйте висновки.
1) Індивідуальні індекси ціни товарів розрахуємо за формулою:

Індивідуальний індекс ціни картоплі складе:

Індивідуальний індекс ціни капусти складе:

Індивідуальний індекс ціни моркви складе:

Індивідуальний індекс ціни молока складе:

Індивідуальний індекс ціни сиру складе:

Індивідуальний індекс ціни сметани складе:

Отже, як свідчать розраховані показники у звітному періоді знизилася ціна на моркву, молоко, сир та сметану ( на 6, 5, 4, та 5% відповідно), ціни на картоплю та капусту зросли на 20 та 4% відповідно.
Загальний індекс ціни розрахуємо за формулою:

Загальний індекс ціни на товари овочевої групи складе:

Загальний індекс ціни на товари молочної групи складе:

Індекси цін на групи товарів дає можливість зробити висновки, що ціни на товари молочної групи скоротилися в середньому на 4,5%, а ціни на товари овочевої групи зросли на 7%.
Індивідуальні індекси фізичного обсягу товарообороту по всіх товарах розрахуємо за формулою:

Індивідуальний індекс фізичного обсягу товарообороту картоплі складе:

Індивідуальний індекс фізичного обсягу товарообороту капусти складе:

Індивідуальний індекс фізичного обсягу товарообороту моркви складе:

Індивідуальний індекс фізичного обсягу товарообороту молока складе:

Індивідуальний індекс фізичного обсягу товарообороту сиру складе:

Індивідуальний індекс фізичного обсягу товарообороту сметани складе:

Отже, зменшення фізичного обсягу товарообороту спостерігається лише по молоку (зменшився на 17%), по всім іншим товарам фізичний обсяг товарообороту зріс. найбільше зростання спостерігається по сметані.

Загальний індекс фізичного обсягу товарообороту по розрахуємо за формулою:

Загальний індекс фізичного обсягу товарообороту на товари овочевої групи складе:

Загальний індекс фізичного обсягу товарообороту на товари молочної групи складе:

Отже, згідно розрахованих індексів товарообороту по групах товарів у звітному році спостерігається зростання фізичних обсягів товарообороту по овочам на 20% та по молочним продуктам на 21%.
ВИСНОВКИ
Розглянута індексна методологія аналізу основних параметрів товарного обігу дозволяє одержати досить велику аналітичну інформацію. Така інформація вкрай необхідна для організації планування й керування рухом товарів на всіх ієрархічних рівнях торгівлі, розглянутої у вигляді великої й складної динамічної системи. Без цієї інформації не можна також вирішувати завдання по підвищенню рентабельності торгівлі. Ефективність індексної методології аналізу товарного обігу різко підвищується у зв'язку з використанням ЕОМ. У цьому випадку до індексної методології легко підключаються інші аналітичні методи.
Отже, предмет статистики товарів є роздрібний та оптовий товарооборот. Згідно проведених досліджень виявлено, що оптовий товарооборот зростає на протязі усього досліджуваного періоду. Найбільшу частку (60%) в товарообороті займає продукція виробничо-технічного призначення, найменшу – продовольчі товари.
Основними цілями обліку й аналізу товарних запасів. По-перше, товарні запаси є частиною товарних ресурсів торгівлі і її матеріальних цінностей; їхній облік переслідує цілі забезпечення їхнього збереження, вивчення утворення й місцезнаходження.
По-друге, товарні запаси становлять основну частину оборотних коштів торгівлі й, отже, є елементом фінансів торгівлі.
По-третє, розмір товарних запасів і час їхнього перебування в сфері товарного обігу значно впливають на рівень соціальної й економічної ефективності торгівлі, наближаючи або віддаляючи момент кінцевої реалізації товарів, зменшуючи або збільшуючи рівень витрат обігу.
По-четверте, товарні запаси чуйно реагують на будь-які кількісні і якісні зміни в співвідношенні товарної пропозиції та купівельного попиту й тому можуть служити своєчасним індикатором відповідності пропозиції попиту.
По-п'яте, товарні запаси входять як елемент у балансову формулу, зокрема , при розрахунку товарної структури роздрібного товарообігу, при побудові товарних балансів оптового й роздрібного товарообігу, балансу товарного забезпечення роздрібного товарообігу й інших балансів. Отже, від точності обліку товарних запасів залежить вірогідність названих показників.
Список використаної літератури
Статистичний щорічник України 2008 року.
Общая теория статистики/Под. ред. Спирика А.А., Башиной О.Э. – М., 2001.
Елисеева И.И., Юзбашаев М.М. Общая теория статистики. – М., 2002.
Ефимова М.Р., Рябушкин М.Р. Общая теория статистики. – СПб., 2002.
Казинец Л.С. Сборник задач по общей теории статистики – М., 1999.
Конспект лекцій з статистики.
Статистика/ Под. ред. Озеран Л.Т., Лешков В.С. – М., 2000.
Боярский А.Я., Громыко Г.Л. Общая теория статистики: - М., 1999.
Альбом наглядных пособий по общей теории статистики: - М., 2001.
Ваинберг Дж., Шумекер Дж. Статистика: - М..
Ефимова М.Р. Общая теория статистики: - М., 2000.
Елесеева И.И., Рукавишников В.О. Логика прикладного статистического анализа: - - М., 2000.
Кильдищев Г.С., Овсиенко В.Е., Рабинович П.Н. Общая теория статистики: - М., 1999.
Общая теория статистики под. ред. А.М. Гольдоерга, В.С. Козлова: - М., 2001.