ЗмістВступРозділ 1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві.Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів.2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства.2.2. Показники, які характеризують рух основних виробничих фондів підприємства.2.3. Показники, які характеризують оснащеність підприємства основними виробничими фондами.2.4. Показники, які характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами.2.5. Показники, які характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі.2.6. Узагальнюючі показники.Розділ 3. Заходи по підвищенню ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі.3.1. Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по підвищенню використання основних виробничих фондів підприємства.3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу.3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішнього часу.3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів.3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу.3.1.5. Аналіз одержаних результатів.3.2. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства.ВисновкиВикористана літератураВступПідприємство – основна господарська ланка народного господарства країни, від результатів господарювання яких залежить економічний розвиток держави в умовах ринкових відносин; підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансово, і тому воно саме в першу чергу зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшенні прибутковості.У вирішенні цього завдання велика роль відводилась проблемі підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, які підвищують рівень його матеріально-технічної бази, яка в значній мірі визначає обсяги виробництва продукції. Проте ефективність виробництва продукції. Проте ефективність виробництва продукції на підприємстві залежить не тільки від забезпечення його основними виробничими фондами, але і від ступеня їх використання в часі.Задоволення потреб населення на ринку в тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від її пропозиції. Проте обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить не тільки від забезпечення підприємства основними виробничими фондами та іншими виробничими ресурсами, але й від того, наскільки основні виробничі фонди повно використовуються.Крім того, поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства є важливою резервом підвищення ефективності виробництва.Поліпшення використання основних виробничих фондів також зменшує потреби підприємства у капітальному вкладенні для розвитку матеріально-технічного обсягу виробництва продукції; тобто відбувається економія коштів на усі цілі. Як свідчить багаторічна практика господарювання; ефект від поліпшення використання основних виробничих фондів реалізується значно швидше, ніж від нових капітальних вкладень.Таким чином, в умовах ринкової політики, коли підприємство відтворення основних виробничих фондів підприємства здійснюється за рахунок власних або позичених коштів, поліпшення використання цих фондів є важливим фактором росту ефективності використання основних виробничих фондів, на основі якого зробити висновки про рівень їх використання і передбачити заходи по поліпшення забезпечити збільшення виробництва продукції, обсяг якої знаходять реалізацію на ринку, та підвищення ефективності виробництва.1. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві.Матеріальною основою і технічною базою кожного суспільного виробництва є, насамперед, засоби праці, які відіграють визначну роль у розвитку суспільства. Засоби праці, що використовуються в процесі виробництва як елемент продуктивних сил , самі по собі не є економічною категорією. Економічною категорією є спосіб використання засобів праці, характер застосування яких визначається власністю на засоби виробництва і являє собою одне з відношень економічного ладу. Тому економічна природа засобів праці в повних суспільних формаціях різна. Як технічна категорія засоби праці у всіх формаціях виступають у ролі виробничого апарату.Участь основних фондів у виробничому процесі має деякі особливості:1. Повністю беручи участь у виробничому процесі, засоби праці лише частково споживаються у кожному його циклі. Вартість основних фондів переноситься на продукти поступово, протягом усього строку їх служби.2. Перенесена на виготовлений продукт частина вартості основних виробничих фондів, які брали участь у процесі виробництва, втілюються у вигляді вартості виготовленої продукції. Отже, вартість основних фондів у процесі використання їх набуває подвійного існування: одна її частина продовжує функцію вати у споживній формі засобів праці, а друга – входить у створений ними продукт.У відтворенні основних фондів визначального створення являється відтворення їх споживної вартості. В цьому також проявляється єдність відтворення основних фондів.На основі руху споживної вартості основних фондів базується рух їх вартості. Тільки в останній рік служби основних фондів, коли вони вибувають із сфери виробництва та заміняються новими, загальна сема кругообігу вартості приймає вигляд: зношування – амортизація – повне відшкодування. В періоди проведення модернізації і капітального ремонту рух вартості основних фондів протікає за стадіями: зношування – амортизація – часткове відшкодування. В іншій рік життя основних фондів, рух вартості здійснюється за стадіями: зношування і амортизація.Використання основних виробничих фондів на підприємстві характеризується натуральними і вартісними показниками.До натуральних показників відносяться:рівень продуктивностікоефіцієнт змінності використаннякоефіцієнт використання внутрішнього часукоефіцієнт використання календарного часуДо вартісних показників відносяться:фондовіддача, характеризує обсяг продукції в грошовому виразі, що припадає на одиницю основних виробничих фондівфондоємкість, характеризує обсяг основних виробничих фондів, що припадає на одиницю обсягу виробленої продукції.Відтворення основних фондів в рамках окремого підприємства характеризується послідовною зміною різних стадій. Ця сторона відтворення припускає вивчення як одиничного так і сукупної споживчої вартості основних фондів.1Управление использованием основных фондов в промышленности / под ред. М.И. Римера. – М.: «Экономика», 1985 с.14-152. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.Для оцінки технічного стану основних фондів розраховується коефіцієнту зносу та придатностіКзн = З / ОфбЗ – сума нарахованого зносуОфб – первісна вартість основних фондівКоефіцієнти зносу та придатності розраховуються для загальної величини основних фондів і для окремої групи.Найбільш узагальненим показником є фондоозброєність праці, що розраховується за формулою:Кіфоз = ОФср / (ОФср – середньорічна (балансова) вартість основних фондів( - чисельність робітників в найбільшу змінуНайбільш узагальненими показниками, що характеризують використання промислово-виробничих фондів підприємства, є показники фондовіддачі та фондоємності. Вони розрахуються співставленням вартості основних фондів з вартістю виробленої або реалізованою продукцією. Фондовіддача визначається за формулою:Кфв = ТП (РП) / ОФсрТП (РП) – вартість товарної або реалізованої продукціїОФср – середньорічна вартість промислово-виробничих фондів.Аналіз узагальнюючих показників інтенсивності використання основних фондів повинен включати і визначення показника їх рентабельності, що розраховується співвідношення прибутку підприємства за звітний (рік, квартал) до середньорічної вартості основних виробничих фондів:Кр = Пзп / ОФсрПзп – прибуток підприємства за звітний періодПротилежним показником фондовіддачі є фондоємність, що є співвідношенням вартості основних фондів до вартості товарної або реалізованої продукції:Фє = ОФср / РП (ТП)2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства.Наявність основних фондів на під приємність характеризується балансовою вартістю. Первісна вартість основних фондів дає уявлення про ту суму грошових витрат підприємств, які ним проведені в зв’язку з введенням в дію основних фондів.Для вивчення зміни обсягу основних фондів та факторів, що на нього впливають, будуть баланси, що відображають зміну вартості фондів за окремі проміжки часу (за рік) (табл.2)Табл.1№ п/п Показники Од. Вим. Проектна потужність підприємства млн.грн. 11,0Обсяг реалізації продукції млн.грн. 8,4Первісна вартість основних виробничих фондів (ОВФ) млн.грн. 5,0А З них активна частина млн.грн. 3,5Залишкова вартість ОВФ млн.грн. 4,0Використання ОВФ млн.грн.А В першу зміну млн.грн. 4,8Б В другу зміну млн.грн. 3,6В В третю зміну млн.грн. 2,8Чисельність працівників чол. 400А З них робітників чол. 320Працювало працівників чол.А В першу зміну чол. 200Б В другу зміну чол. 120В В третю зміну чол. 80Корисний фонд робочого часу днівА По плану днів 220Б Фактично днів 145Тривалість зміни години 8Внутрізмінні витрати робочого часу % 0,7Річний знос ОВФ % 9,1Вибуло ОВФ млн.грн. 0,45Поступило ОВФ млн.грн. 0,38А Із них нових ОВФ млн.грн. 0,38Собівартість млн.грн. 7,0А В т.ч. матеріальні витрати млн.грн. 4,8Збільшення обсягу продукції млн.грн. 18 Табл.2Наявність на початку року Надійшло в звітному періоді В тому числі і нових Вибуло в звітному році Наявність на кінець року5,0 0,38 0,38 0,45 4,93 5,0 + 0,38 = 4,93 + 0,45Середньорічна вартість основних виробничих фондів складає:5,0 + 0,38 /12 – 0,45 / 12 = 4,994 млн.грн.Для оцінки технічного стану основних фондів використовують коефіцієнт зносу придатності.Кзн = 9,1% / 100 = 0,091Кn = 1 – Кзн = 1 – 0,091 = 0,909Сума річного зносу основних фондів (5,0 * 0,091 = 0,455 млн.грн.)Залишкова вартість ОВФ відображає ту частину вартості фондів, яка залишалась в засобах праці на даний проміжок часу, або5,0 – 0,455 = 4,545 млн.грн.або 5 – (9,01 * 5,0) / 100% = 4,545 млн.грн.2.2. Показники, що характеризують рух ОВФ підприємства.Коефіцієнт вибуття визначається, як співвідношення вартості ОВФ, що вибули до балансової первісної вартості:= 0,09 або 9%Коефіцієнт оновлення визначається, як співвідношення вартості введених в експлуатацію ОВФ до балансової первісної вартості ОВФ:= 0,076 або 7,6%Коефіцієнт інтенсивності оновлення визначається як співвідношення між коефіцієнтооновленням і вибуття:= 0,844 або 84,4%2.3. Показники, що характеризую оснащення підприємства основними виробничими фондами.Коефіцієнт фондооснащеності характеризує забезпеченість підприємств або потребу в ОВФ для виробництва одиниці продукції:= 0,594 або 59,4%Механооснащенність визначає величину вартості ОВФ, яка необхідна у вигляді засобів праці (активної частини ОВФ і до обсягу реалізованої продукції):= 0,417 або 41,7%2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників ОВФ.Найбільш узагальнюючим показником є фондоозброєнніість праці, що визначається, як співвідношення середньорічної вартості ОВФ до чисельності працівників найбільшої зміни:= 0,025 або 2,5 тис.грн.2.5. Показники, що характеризують використання ОВФ в часі.Коефіцієнт використання календарного часу визначається як співвідношення кількості днів планового корисного фонду робочого часу до фактичної календарної кількості (365):( 0,603 або 60,3%Коефіцієнт використання робочого часу визначається як співвідношення фактичної кількості днів корисного фонду робочого часу до календарної кількості за рік:= 0,397 або 39,7%Коефіцієнт використання внутрізмінного часу визначається як співвідношення різниці між тривалістю зміну і втратами робочого часу до тривалості зміни:= 0,993 або 99,3%2.6. Узагальнюючі показникиФондовіддача визначається як співвідношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до вартості реалізованої праці:Кфв = 8,4 / 4,994 = 1,682 грн. продукції / 1 грн. вартості ОВФФондовіддача – по активній частині ОВФ: Кфва = 8,4 / 3,5 = 2,4 грн. вартості реалізованої припадає на 1 грн. вартості активної частини ОВФКоефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів визначається, як добуток співвідношення обсягу реалізованої продукції до первісної балансової вартості ОВФ та коефіцієнту річного зносу1.1Методическое указание по анализу финансово-хозяйственной деятельности предприятия – М.: «Финансы», 1983 с.62-663. Заходи по підвищенню ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі.3.1 Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню заходів по поліпшенню використання основних фондів підприємства в часі.3.1.1 Підвищення ефективності використання річного робочого часу.1. Величина робочого часу використання ОВФ підприємства залежить від їх технічного стану на праці року, забезпеченості підприємства матеріально – технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію, тощо.Усі ці заходи дозволяють збільшити тривалість використання ОВФ в межах 5...30%, що вплине на рівень ефективності виробництва. На основі запроектованого комплексу заходів, величина збільшення річного робочого часу використання ОВФ склала 10% (Др.ч.).2. Визначається загальна величина збільшення робочого часу використання ОВФ в плановому році:(Рч = (Рч.б. * Др.ч.,де (Рч – приріст робочого часу використання ОВФ, днів;(Рч.б. – фактичний робочий час використання ОВФ у базовому, днів;v\x02C6A:vго робочого часу використання ОВФ у плановому році, відсотки від величини базового року.(Рч = 145 * 0,1 = 14,5 днів3. Визначаться зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.Доля цих витрат визначається за формулою:, Де, Да/В1 – доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції, і-го року;Бві – балансова вартість ОВФ в і-му році;а – норма річних амортизаційних відрахувань;Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році.Для річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:а) у базовому роціДа/Вб = (5000 * 0,08) / 8400 = 0,048 грн/грн.б) у плановому році= 0,039 грн/грн.Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становить, а точніше становитиме:(Срч = (А/Впл - (Дрч,де (Срч – зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів.(Срч = 89,2 – 11,4 = 77,8 тис.грн.3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрізмінного часу.1. Щоб зменшити внутрізмінні втрати часу робочого, використання ОВФ на підприємстві, а відповідно підвищити коефіцієнт використання внутрізмінного робочого часу , необхідно здійснювати додаткове технічне обслуговування, поточний ремонт обладнання та інші організаційного господарські заходи. Проведення комплексу заходів по підвищенню коефіцієнту використання внутрізмінного часу дозволить зменшити втрати внутрізмінного часу в межах 5-20%. Проте, проведення комплексу заходів по підвищенню ефективності використання внутрізмінного часу потребує додаткових втрат підприємства.2. На основі запроектованих заходів величина зменшення внутрізмінних втрат робочого часу використання ОВФ підприємства складає 7%.3. Визначається загальна величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ підприємства у плановому році:(ВзВРЧпл = (Ввзчб * (Взчпл) * РЧплКзмб,де, ВзВРЧпл. – загальна величина зменшення втрат внутрізмінного часу;Ввзчб – витрати внутрізмінного часу використання ОВФ у базовому році, год;(Взчпл – величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, %;РЧпл. – річний робочий час використання ОВФ;Кзмб – коефіцієнт змінності.(ВзРЧпл. = 0,7 * 0,07 (145 + 14,5) * 2,24 = 17,5 год.4. Визначаються додаткові втрати підприємства, пов’язані із зменшенням витрат внутрізмінного робочого часу використання ОВФ.5. Визначається зниження втрат виробництва продукції яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Зниження собівартості продукції підприємства за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу буде становити:(СВЗРЧ = (А/ВПЛ - (ДВЗРЧ,де (ДВЗРЧ – додаткові витрати підприємств;(А/ВПЛ – економія амортизаційних відрахувань у плановому році;(СВЗРЧ – величина зниження собівартості за рахунок зниження втрат внутрішнього робочого часу використання ОВФ.(СВЗРЧ = 9,32 – 1,225 = 8,095 тис.грн.6. Визначається коефіцієнт використання внутрішнього часу у плановому році:,- тривалість зміни, ч;(ВЗ – витрати внутрішнього часу.= 0,883.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ.1. Змінність використання ОВФ характеризується коефіцієнтом змінності. Підвищення коефіцієнту змінності використання ОВФ забезпечує збільшення тривалості роботи цих фондів, особливо їх активної частини, що впливає на збільшення обсягу виробництва продукції підприємством.2. На основі запроектованих заходів величина збільшення тривалості використання ОВФ на підприємстві становить 10%.3. Визначається величина збільшення змінності використання ОВФ на підприємстві і у першу зміну – 4800 * 10% = 480 тис.грн.; в другу – 360 тис.грн.; в третю зміну – 280 тис.грн. Збільшення коефіцієнту змінності використання ОВФ становить:,де (КЗМТ – збільшення коефіцієнту змінності використання ОВФ;(БВІ – балансова вартість приросту ОВФ, що будуть додатково використовуватись в першу зміну;БВ – балансова вартість ОВФ підприємства.(КЗМТ = (480 + 360 + 280) / 4930 = 0,234. Визначається число змін використання ОВФ у плановому році, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту змінності:(ЗМпл = РЧпл * КЗМПЛ,де (ЗМпл – число змін використання ОВФ у плановому році;РЧпл – робочий час використання ОВФ у плановому році;КЗМПЛ – коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році.ЗМПЛ = 159,5 * 2,47 = 393,97 зміни5. Визначається величина зниження втрат на виробництво продукції за рахунок зниження долі амортизаційних відрахувань у вартості (собівартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1грн. продукції:, де Да/Ві – доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції;Бві – балансова вартість ОВФ в і-му році;а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;Оі – обсяг виробництва продукції в і-му році.Доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції становитиме:а) у базовому році:Да/Вб = (5000 * 0,08) / 8400 = 0,048 грн/грнб) у плановому роціДа/Вб = (4930 * 0,08) / (8400 + 956,31) = 0,042 грн/грн.6. Визначається коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році:КЗМПЛ = КЗМБ + (КЗМПЛ,де КЗМПЛ – коефіцієнт змінності використання ОВФ у плановому році;КЗМБ – коефіцієнт змінності використання ОВФ у базовому році;(КЗМПЛ – приріст коефіцієнту змінності у плановому році.КЗМПЛ = 2,24 + 0,23 = 2,4710. Збільшення змінності використання ОВФ приводить до збільшення робочих місць, а відповідно до збільшення чисельності працівників підприємства. Потребу в додатковій чисельності працівників підприємства, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту змінності використання ОВФ підприємства можна визначити, виходячи із балансової вартості ОВФ, що будуть додатково залучатись до використання в першу, другу та третю зміни роботи підприємства і фондоозброєності праці працівників:,де (ЧПЛ – додаткова потреба підприємства у працівниках чол.;(БВІ – балансова вартість ОВФ, що додатково залучаються до використання в першу зміну, грн.;ФПЛ – фондоозброєність праці працівників підприємства, грн.;(ЧПЛ = 1120 / 25 = 44,8 чолв тому числів першу зміну (ЧПЛ = 480 / 25 = 19 чолв другу зміну (ЧПЛ = 360 / 25 = 14 чолв третю зміну (ЧПЛ 280 / 25 = 11 чол3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу.1. Тривалість використання ОВФ підприємства на протязі року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг продукції за рахунок поліпшення використання ОВФ, передбачається заходи по підвищенню коефіцієнту використання календарного часу, тобто по збільшенню фонду робочого часу. Це слід здійснювати за умови, коли будуть досягнуті показники використання фонду робочого часу в межах 0,92...0,95; внутрішнього часу 0,90...0,95 і змінності 2,2...2,5.2. За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 8-12%. Проте, впровадження заходів по підвищенню коефіцієнту використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства. Отже, величина збільшення тривалості робочого часу використання ОВФ становить 8%.3. Визначаються додаткові витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на ці цілі 600,00 грн. в кожну зміну за рік:(ДКГ = (ЗМ * (СНЧ(ДКГ = 38,04 * 600 = 22,8 тис.грн.4. Визначаться потреба підприємства в додатковому персоналі, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу, тобто фонду робочого часу використання ОВФ підприємства. Ця потреба в додатковому персоналі для забезпечення використання ОВФ, в зв’язку із збільшення тривалості їх використання їх на праці року визначається, виходячи із фондоозброєності праці на підприємстві, балансової вартості ОВФ, що використовуються в різні зміни, та числа додаткових змін роботи цих фондів в зв’язку із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу:,де БВІ – балансова вартість ОВФ. Що використовуються в першу зміну грн.;ФП – фондоозброєність праці грн.;(ЗМНУ – число додаткових змін використання ОВФ, в зв’язку із збільшенням коефіцієнту використання календарного часу, змін;ЗМПЛ – число змін використання ОВФ у плановому році, змін.= 448 * 0,096 = 43,01 чол.3.1.5. Аналіз одержаних результатівРезультати економічного обґрунтування заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ підприємства заведено в табл.3. Поліпшення використання ОВФ дозволяє без додаткових капіталів та вкладень збільшити обсяг виробництва продукції за тих же наявних ОВФ на підприємстві. Таким чином, поліпшення використання ОВФ підприємства забезпечує економію капітальних вкладень всього підприємства.Табл.3Ефективність запроектованих заходів по поліпшенню використання ОВФ підприємства.Показники Величина коефіцієнтів Зростан-ня коеф. Додатк. витрати тис.грн. РезультатиБазовий рік План. рікЗбільш. обсягу продук. тис.грн. Зниж. собівар. продук. тис.грн. Збільш. роб. місць чол.Підвищення коефіцієнту використання фонду робочого часу 0,39 0,73 0,34 11,4 839,9 77,8Підвищення коефіцієнту використання внутрізмінного часу 0,99 0,98 -0,01 1,225 73,5 8,09Підвищення коефіцієнту змінності 2,24 2,47 0,23 37 956,31 19,174 44Підвищення коефіцієнту використання календарного часу 0,60 0,48 -0,12 22,8 956,98 54,51 43Разом 72,425 2826,69 159,54 87 3.2. Вплив підвищення ефективності використання ОВФ на господарську діяльність підприємств.ОВФ підприємства складають основу його матеріально-технічної бази, від рівня її використання залежать результати господарської діяльності підприємства. На сам перед підприємства залежить обсяг виробництва продукції, який обумовлює величину інших показників господарської діяльності підприємства, собівартості продукції, продуктивності праці, прибуток тощо (Табл.4). На базі даних таблиці визначаємо вплив окремих факторів на об’єм реалізації продукції, а саме зміна залишків основних фондів: -0,07 * 1,68 = -0,12,поліпшення використання ОВФ: 0,33 * 4,93 = 163 + 1,5,всього тобто, на 1,5 млн.грн. в плановому році збільшиться обсяг реалізації продукції.Табл.4Вплив підвищення ефективності використання ОВФ на господарську діяльність підприємства.Показники Од. вим. Базовий рік Приріст Плановий рік +, - %Проектна потужність підприємства млн.грн. 11,0 - - 11,0Обсяг реалізації продукції млн.грн. 8,4 1,512 18 9912Освоєння проектної потужності % 76,3 - 13,7 90Балансова вартість ОВФ млн.грн. 5,0 -0,074,93Фондовіддача грн./грн. 1,68 0,33 19,6 2,01Чисельність працівників чол. 400 87 21,75 87Продуктивність праці млн.грн. 0,021 -0,0010,02Собівартість продукції млн.грн. 7,0 0,159 2,27 7,159Витрати на 1грн реалізованої продукції млн.грн. 0,83 -0,11 13 0,722Прибуток млн.грн. 1,4 1,353 96,6 2,753Рентабельність % 2827 55 ВисновкиВ умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві пов’язане з проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам. До недавнього часу у відтворенні та використанні основних виробничих фондів на підприємстві. Це призвело до випередження росту основних виробничих фондів у порівнянні з ростом обсягу виробництва продукції, що призводить до її подоражанні. Крім того спостерігається коефіцієнт вибуття зношених і морально застарілих основних фондів.Поліпшене використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва Це обумовлено тим, що значні частини витрат, які утворюють собівартість продукції (робіт), пов’язане з використанням основних виробничих фондів. Так, у собівартості продукції витрати на експлуатацію обладнання становлять біля 20%, транспортні витрати – 10-12%.У цій курсовій роботі ми підвищували ефективність використання основних виробничих фондів за рахунок:1) Підвищення ефективності використання (основних виробничих фондів за рахунок) річного робочого часу.2) Підвищення ефективності використання внутрішнього часу.3) Підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів.4) Підвищення ефективності використання календарного часу.Аналіз та узагальнення методів роботи колективів промислових підприємств дозволяє встановити основні шляхи поліпшення використання ОВФ та підвищення фондовіддачі.По-перше, технічне удосконалення і модернізація обладнання. Це досягається за рахунок підвищення потужності верстатів, механізації та автоматизації допоміжних і транспортних операцій.По-друге, збільшення тривалості роботи, обладнання на протязі доби, місяця, року. Досягається за рахунок збільшення змінності роботи, скорочення часу на технічне обслуговування і капітальні ремонти, зменшення простоїв.По-третє, збільшення кількості та питомої ваги діючого обладнання в складі всього обладнання на підприємстві.Інтенсивний шлях поліпшення ефективності використання ОВФ передбачає збільшення продуктивності роботи, тобто кількості продукції (робіт), що виробляється за одиницю часу (робочий час, зміна, доба) на одиницю обладнання.Поліпшення використання ОВФ промисловості пов’язано та супроводжується покращенням умов праці, підвищенням в виробничій діяльності функцій управління механізмами.Використана література.Караназ И.И. Теория экономического анализа – К.і „Вища школа”, 1989г.Управление использованием основных фондов в промышленности. Под ред. М.И. Римера, – М.: „Вища школа”. 1985г.Економічна статистика. За ред. С.П. Кошеллока, - К.: „Вища школа”, 1974р.Экономика социалистической промышленности. Под ред. П.И. Имина, - М.: Издательство политической литературы, 1966г.Методические укузания по анализу финансово-хозяйственной деятельности предприятий, - М.: «Финансы и статистика», 1983г.Методичні вказівки з виконання курсової роботи, Рівне 1997р., №067-136.PAGE PAGE 21
Фондовіддача - це відношення вартості продукту до основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Наприклад, на підприємстві використовується щорічно основних виробничих фондів на суму 1 млн.грн., а продукції випускається за рік на 1,2 млн. грн. Тоді фондовіддача становитиме: 1,2 млн. грн./1 млн. грн. = 1,2 грн. Це - важливий показник інтенсивності використання фондів. Якщо обладнання не простоює, а використовується в дві-три зміни, то відповідно виробляється і більше продукції, а отже, і вища фондовіддача. Це - також важливий показник технічного стану фондів. Якщо досконаліше й продуктивніше застосовується обладнання, то відповідно має бути вищою і фондовіддача.Завдання полягає в тому, щоб забезпечити інтенсивне використання найновішого обладнання, відмовившись від збиткового застарілого устаткування. При цьому продуктивність впроваджуваного нового обладнання має зростати швидше, ніж його вартість. Однак недотримання цих вимог технічного прогресу зумовило істотне зниження фондовіддачі. Так, у матеріальному виробництві України вона щорічно падала: в 1981-1985 і в 1986-1990 рр. - в середньому на 2,0%. За 1991-1994 рр. валовий суспільний продукт в Україні зменшився на 43%, а виробничі основні фонди зросли на 10%. В результаті фондовіддача в 1990 р. становила 0,91 крб., а в 1994р. - 0,47 крб.Для характеристики повної фондовіддачі нерідко її розраховують як відношення валового продукту до всіх виробничих фондів. Для цього визначають середньорічну вартість основних і оборотних виробничих фондів (їхню загальну вартість на початок і кінець року ділять на 2, або їхню вартість по місяцях ділять на 12). 6.4. Аналіз фондовіддачі. Фондовіддача - це найважливіший узагальнюючий показник ефективності використання основних фондів. Фондовіддача (ФВ): ФВ = ВП / Ф, де: ВП - обсяг товарної продукції (Ф. 1п); Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів (ф.11). Фондовіддачу слід аналізувати в динаміці. Вихідні дані для розрахунку ФВ мають бути порівнянні: обсяг продукції коригують на зміни цін на продукцію, а вартість основних фондів на їх переоцінку. На приватизованому підприємстві слід вибірково переглянути правильність застосування індексів при проведенні індексації основних засобів та визначення статутного фонду. Аналіз ефективності використання основних фондів Основні задачі аналізу ефективності використання основнихфондів: · Аналіз руху основних фондів· Аналіз показників ефективності використання основних фондів· Аналіз використання часу роботи устаткування· Інтегральна оцінка використання устаткування Основні фонди являють собою один з видів виробничих ресурсів.Оцінка ефективності їхнього використання заснована на застосуваннізагальної для всіх видів ресурсів технології оцінки, що припускаєрозрахунок і аналіз показників віддачі і ємності. Показники віддачі характеризують вихід готової продукції на 1грн. ресурсів. Показники ємності характеризують витрати чи запаси ресурсів на1 грн. випуску продукції. Під запасами ресурсів розумієтьсянаявний обсяг ресурсів на звітну дату по балансі, під витратами –поточні витрати ресурсів, зокрема, по основних фондах –амортизація. При зіставленні запасів ресурсів з розміром виручки за звітнийперіод варто розраховувати середню величину запасів за той жеперіод. Узагальнюючим показником ефективності використання основнихфондів є фондовіддача. Фондовіддача основних фондів визначаєтьсяпо формулі: Фо=N/S , де S – середня первісна (відновна) вартість основних фондів. При оцінці динаміки фондовіддачі вихідні дані приводять упорівнянний вид. Обсяг продукції варто скорегувати на змінуоптових цін і структурних зрушень, а вартість основних фондів – накоефіцієнт переоцінки. Підвищення фондовіддачі приводить за інших рівних умов дозниження суми амортизаційних відрахувань, що приходиться на 1 грн.готової продукції, чи амортизаціоємності, і відповідно сприяєпідвищенню частки прибутку в ціні товару: Ае=А/N де Ае – амортизаціоємність; А – сума нарахованої амортизації. Ріст фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростанняобсягу випуску продукції. Цю залежність описує факторна чиіндексна факторна модель: N = ФоS чи IN=IФо-IS. На основі факторної моделі розраховується приріст обсягувипуску за рахунок розширення основних фондів і ростуфондовіддачі: ДN=ДN(S)+ДN(Фо). Перевищення приросту випуску за рахунок фондовіддачі надчасткою приросту за рахунок збільшення ресурсів означає, що темпросту випуску продукції вище темпу росту витрат ресурсів, що заінших рівних умов (незмінності показників використання інших видівресурсів) приводить до збільшення рентабельності капіталу іпродажів. Важливою умовою росту рентабельності при збільшенніфондовіддачі є рівність обсягів випуску і реалізації продукції,тому що фондовіддача розраховується по показнику випускупродукції, а рентабельність відбиває фінансовий результат відреалізації. У цьому змісті фондовіддача відбиває технологічнуефективність виробництва, а рентабельність – економічнуефективність. Іншим показником ефективності використання фондів єфондоємність, що визначається відношенням середньої вартостіосновних фондів до обсягу випуску продукції (показник, зворотнийфондовіддачі): Fє = S/N Особливого змісту набувають розрахунок і оцінка фондоємності вдинаміці. Зміна фондоємності показує приріст чи зниження вартостіосновних фондів на 1 грн. готової продукції і застосовується привизначенні суми відносної економії чи перевитрат коштів восновних фондах.Головний фактор економії фондів, вкладених в основні фонди, – рістфондовіддачі. Для виявлення ефективності використання різних групосновних фонді Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання:5. 2. Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами й ефективності їх використання
Основні фонди служать матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його вдосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом нарощування потенціалу основних фондів (екстенсивно), так і через підвищення ефективності їх використання (інтенсивно). Значне нарощування основних виробничих фондів призводить до ускладнень у технічному переоснащенні виробництва, морального і фізичного старіння устаткування, що знижує ефективність його використання та можливість конверсії. Тому більш економічно виправданим є збільшення часу роботи устаткування, повне завантаження його наявного парку, кваліфікований догляд за його роботою та ін.Мета економічного аналізу полягає у визначенні ступеня забезпечення підприємства основними фондами за умови найінтенсивнішого їх використання та пошуку резервів підвищення фондовіддачі.Виходячи з принципу системного підходу в процесі економічного аналізу, виділяють такі завдання:- аналіз обсягу і структури основних фондів та їх відповідності до вимог технічного прогресу й оптимальних параметрів виробництва;- визначення технічного стану фондів, темпів, форм і методів їх оновлення;- аналіз використання наявного парку устаткування, стану його екстенсивного й інтенсивного завантаження;- виявлення внутрішньовиробничих резервів поліпшення використання основних виробничих фондів;- розрахунок кінцевих виробничо-фінансових результатів поліпшення використання фондів.Аналіз починають з вивчення динаміки, обсягу, складу і структури основних фондів за їх класифікаційними ознаками: промислово-виробничі; виробничі фонди інших галузей; невиробничі основні фонди.Для аналізу використовують дані форми річного звіту (табл. 20).Таблиця 20 Характеристика обсягу, складу і структури основних фондів підприємства З аналізу видно, що загальне зростання основних фондів відбулося за рахунок приросту промислово-виробничих фондів. Загалом вони зросли на 30 тис. грн. (3870 - 3840), або на 0,8%; промислово-виробничі фонди збільшились на 2,6%. Це привело до зміни їх структури. Зростання і зміна структури основних промислово-виробничих фондів визначають виробничу потужність підприємства.На обсяг, структуру і динаміку основних виробничих фондів впливають такі чинники: характер та особливості процесу виробництва; тип виробництва (масове, серійне, одиничне); технологія, рівень спеціалізації і кооперування; методи організації виробництва.У ході аналізу встановлюють зміну структури під впливом комплексної механізації й автоматизації виробництва, впровадження нової технології.На особливу увагу заслуговує аналіз технологічної і вікової структур основних фондів.Для аналізу динаміки використовують коефіцієнти оновлення і вибуття.Коефіцієнт оновлення відображає інтенсивність оновлення, і його визначають шляхом співвідношення вартості фондів, що надійшли за аналізований період, до їх загальної вартості на кінець року.Коефіцієнт вибуття відображає ступінь інтенсивності вибуття фондів з виробництва, і його визначають як співвідношення вартості основних фондів, що вибули за певний період, до вартості основних фондів на початок періоду.Ці коефіцієнти визначають за всіма основними фондами.Коефіцієнт оновлення (див. табл. 20) промислово-виробничих фондів становить:2770 Коефіцієнт вибуття становить:130х100 =19,6%.При аналізі структури і динаміки основних фондів враховують особливості їх функціонування в тій чи іншій галузі.Найважливішим етапом аналізу основних фондів є вивчення їх технічного стану. Технічний стан устаткування у непрямому значенні визначають за його віковим складом, що відображає співвідношення питомої ваги відповідних вікових груп у загальній кількості одиниць даного виду устаткування А:де Аі - середина вікового інтервалу; q - частка кожної вікової групи за даним видом устаткування, %.Збільшення частки прогресивного устаткування сприяє впровадженню сучасних прогресивних технологій.Іншим узагальнювальним показником, що характеризує технічний стан фондів, є коефіцієнт їх зношення, який визначають як співвідношення величини зношення до початкової вартості всіх основних фондів і їх складових. Цей коефіцієнт відображає, якою мірою основні фонди, що перебувають в експлуатації, зношені, тобто яка частина їх вартості перенесена на новостворений продукт (табл. 21).Таблиця 21Характеристика зміни технічного стану основних фондів підприємства за рікЗростання зношення у основних фондів негативно характеризує діяльність підприємства щодо вдосконалення матеріально-технічної бази виробництва.У ряді випадків визначають коефіцієнт придатності основних фондів шляхом співвідношення залишкової вартості основних фондів до їх балансової вартості.Віковий склад устаткування - основна характеристика технічного рівня основних фондів. Для цього аналізують стан встановленого устаткування за термінами його експлуатації. Визначають тривалість експлуатації устаткування за періодами до 5 років, 5-10 р., 10-20 років і т. д.У процесі аналізу встановлюють кількість різних груп устаткування з різними періодами експлуатації та її питому вагу, розробляють заходи щодо оновлення і приведення у відповідність.Для оцінювання технічного рівня засобів праці визначають також частку прогресивного устаткування у загальній кількості. Розрахунок проводять за кожною групою машин і устаткування.Під час аналізу технічного стану основних фондів необхідно розглянути організацію ремонту і модернізації засобів праці та виконання ремонтних робіт. При цьому звертають увагу на виконання ремонтних робіт вчасно, високу якість ремонту, його економічність.Економічна ефективність функціонування основних виробничих фондів є складовою результату використання всіх виробничих ресурсів підприємства. При визначенні економічної ефективності основних фондів використовують систему натуральних та вартісних показників, а також співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних фондів; фондоозброєності праці та її продуктивності.До натуральних показників належать: екстенсивне й інтенсивне використання основного устаткування; фондовіддача, визначена в натуральному чи умовно-натуральному виразі; використання виробничої потужності й ступінь її освоєння.Вартісними показниками є фондовіддача, розрахована за вартісними показниками, і фондомісткість.Найбільш узагальнювальним показником ефективності використання основних виробничих фондів є виробництво товарної продукції у розрахунку на 1 грн. їх середньорічної вартості, тобто фондовіддача.Поки що в економічній літературі нема єдиної думки стосовно вартісного оцінювання продукції, прийнятого в розрахунок показника фондовіддачі. Найреальніша фондовіддача розрахована у натуральному виразі. Однак галузь застосування натуральних показників обмежена.На практиці фондовіддачу визначають на основі обсягу продукції. Фондомісткість - обернений до фондовіддачі показник, який характеризує вартість основних виробничих фондів, що припадає на одиницю вартості виробленої продукції.Фондоозброєність праці визначають як співвідношення середньорічної вартості основних виробничих фондів (за первісною оцінкою) до числа робітників у найбільшій зміні. Вона характеризує ступінь забезпечення робітників основними виробничими фондами.Для аналізу ефективності використання основних фондів у частині виробничого устаткування використовують показники використання наявного устаткування і його завантаження в часі роботи.При аналізі фондовіддачі фактичний показник фондовіддачі порівнюють з розрахунковим, з даними попередніх періодів, проектними показниками, фондовіддачею інших підприємств даної галузі. На рівень фондовіддачі впливають різні чинники, пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо їх активної частини.Всі чинники можна поділити на дві групи:- ті, що не залежать від ступеня використання основних фондів;- ті, що залежать від ступеня використання основних фондів.До першої групи чинників належать: розвиток кооперованих зв'язків і зміна матеріаломісткості та трудомісткості продукції; зміна цін на сировину, матеріали, готову продукцію та ін. Зростання кооперованих поставок, матеріаломісткості веде до зростання фондовіддачі.До другої групи чинників належать: зміна питомої ваги машин і устаткування в складі основних фондів, підвищення змінності роботи устаткування; зменшення внутрішньозмінних простоїв; зміна рівня внутрішньозаводської спеціалізації та ін.Аналіз фондовіддачі проводять у двох напрямках. Перший з них є визначення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.Проаналізуємо вплив на рівень фондовіддачі таких чинників, як: продуктивність устаткування; коефіцієнт змінності вартості одиниці устаткування; питома вага машин і устаткування у загальній вартості фондів.Щоб розрахувати вплив даних чинників, формулу фондовіддачі подають у такому вигляді:де П - обсяг виробництва товарної продукції, грн. Пбм - обсяг продукції без урахування матеріальних витрат, грн.; Омс - кількість машино-змін роботи устаткування, од.; Ооб — кількість встановленого устаткування, од.; Фоб - вартість машин і устаткування, грн.; Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.Слід зауважити, що фондовіддача, коефіцієнт матеріальних затрат, продуктивність устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, питома вага машин і устаткування у загальній вартості фондів перебувають у прямій залежності, а залежність фондовіддачі від вартості одиниці устаткування є оберненою, тому формула фондовіддачі має вигляд:де Км - коефіцієнт матеріальних затрат (співвідношення вартості продукції до її вартості без матеріальних затрат); Прус - продуктивність устаткування, грн./од.; Кзм -коефіцієнт змінності роботи устаткування; Сус - вартість одиниці устаткування, грн.; Уд -питома вага машин і устаткування у загальній вартості фондів.Для розрахунку впливу чинників використаємо аналітичні дані табл. 22.Таблиця 22 Вихідні дані для аналізу фондовіддачі На основі побудованої аналітичної таблиці проводять аналіз впливу окремих чинників. Загальне відхилення фондовіддачі становить - 0,01 грн. (0,87 - 0,88).Для аналізу впливу окремих чинників на загальне відхилення фондовіддачі побудуємо аналітичну табл. 23.Таблиця 23Оцінювання впливу окремих чинників на зміну фондовіддачі Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок, визначаємо вплив чинників та інших даних за табл. 24.Таблиця 24 Розрахунок впливу окремих чинників на показник фондовіддачі Баланс відхилень - 0,015 - (+ 0,005)= - 0,01Далі зосередимо свою увагу на аналізі вартості основних фондів.Зміна величини вартості основних виробничих фондів може перебувати під впливом: зміни кошторисної вартості заново введених в експлуатацію об'єктів порівняно з діючими; невідповідності у темпах зміни ціни і продуктивності нового устаткування; наявності надлишкового невстановленого і бездіяльного устаткування та ін.Однак особливу увагу привертають чинники фондовіддачі основних виробничих фондів, пов'язані зі зміною віддачі виробничого устаткування.Аналіз роботи виробничого устаткування базується на розгорнутій системі показників його використання за чисельністю (забезпеченням) часу роботи і за потужністю. Джерелом аналізу служить статистична звітність про роботу устаткування. Крім цього, в аналізі використовують нормативні і планові документи, внутрішньозаводську звітність, матеріали вибіркових спостережень.При аналізі використання устаткування насамперед необхідно перевірити забезпеченість підприємства устаткуванням, повноту його використання.Як відомо, все устаткування поділяють на наявне, встановлене і діюче. До наявного належить все устаткування підприємства незалежно від того, де воно знаходиться і в якому стані. Встановлене устаткування - змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться у цехах. Воно може бути в резерві, на консервації, в ремонті і на модернізації. До діючого належить все фактично працююче устаткування незалежно від часу його роботи.При аналізі оцінюють коефіцієнти використання наявного і встановленого устаткування (табл. 25).Таблиця 25 Із даних табл. 25 видно, що на заводі 250 (1250 - 1500) одиниць устаткування не встановлено (знаходиться на складі). При аналізі необхідно із діючого устаткування виділити запасне і незмонтоване, із встановленого - надпланове, не встановлене. Введення в дію невстановленого устаткування збільшує випуск продукції. Недоотриману продукцію можна визначити множенням кількості невстановленого устаткування на кількість відпрацьованих годин за зміну і на годинну продуктивність одного верстата за планом.Другий напрямок аналізу - оцінювання ефективності експлуатації устаткування. Підвищення ефективності експлуатації працюючого устаткування забезпечують двома шляхами - екстенсивним (у часі) й інтенсивним (за потужністю).Показниками, що характеризують екстенсивний шлях використання устаткування, є:- кількість устаткування;- відпрацьований час;- коефіцієнт змінності роботи устаткування;- структура парку машин і верстатів.Інтенсивне використання устаткування характеризується показником випуску продукції за 1 верстато-годину, тобто його продуктивністю.Вихідними даними в аналізі є баланс робочого часу устаткування: календарний, режимний, плановий.Календарний визначають як добуток кількості календарних днів у році і верстато-годин на добу. Він поділяється на режимний і позарежимний час.Режимний фонд визначають із кількості робочих днів у році, планового коефіцієнта змінності роботи устаткування, кількості верстатів, крім тих, які за планово-запобіжним ремонтом мають бути у капітальному і поточному ремонті.Позарежимний час включає вихідні і святкові дні, час неробочих змін, міжзмінні й обідні перерви.Плановий фонд часу включає кількість годин, що підлягають відпрацюванню за вирахуванням планових зупинок устаткування (ремонт, у резерві і т. ін). Плановий відрізняється від режимного кількістю планових витрат робочого часу.Фактично використаний фонд часу роботи устаткування - це кількість фактично відпрацьованих верстато-годин.Показники використання календарного, режимного і планового фондів часу роботи устаткування виражають ступінь його завантаження. Однак діюча система обліку і звітності не дає змоги точно дати оцінку, бо не відображає реально відпрацьований час. На практиці оцінювання використання устаткування в часі проводять за даними разових спостережень (фотографії).Сукупний вплив екстенсивних та інтенсивних чинників на обсяг продукції можна аналізувати з використанням даних (табл. 26).Таблиця 26Вплив чинників завантаження устаткування в часі його роботи на додатковийвипуск його продукції За цими даними розрахуємо коефіцієнт екстенсивного використання устаткування співвідношення фактично відпрацьованих верстато-годин до прогнозних): 690:739=0,94, коефіцієнт інтенсивного використання устаткування (співвідношення фактичного випуску продукції за одну верстато-годину до прогнозного): 5,3:4,8=1,1, а також коефіцієнт інтегрального використання: 0,94х 1,1=1,03.Дані свідчать про резерви виробництва, прогнозний фонд часу, виконаний на 94%, що привело до випуску продукції, хоча ці втрати були покриті при зростанні продуктивності устаткування на 10,4% (5,3х100:4,8).Загальне відхилення від прогнозу випуску товарної продукції становило 110 тис. грн., у тому числі:а) за рахунок зменшення числа відпрацьованих верстато-годин недодано продукції на суму:(- 49х4,8) = -235,2 тис. грн.;б)у результаті зростання виробітку за верстато-годину випуск продукції зріс на суму: +0,5х690 = 345 тис. грн.Загальний вплив двох чинників зумовив перевищення прогнозу на суму:345-235,2=110 тис.грн.Екстенсивне використання устаткування характеризується також коефіцієнтом змінності Кзм, який визначають як співвідношення відпрацьованих верстато-змін Тзм до загальної кількості встановленого устаткування Свст: Основними причинами низького коефіцієнта змінності є неукомплектованість робітниками, несправність устаткування, наднормативний ремонт, недоліки у забезпеченні матеріальними ресурсами і т. д.Інтенсивне використання основних фондів характеризується не лише показниками випуску продукції за 1 верстато-годину, а й рядом натуральних та умовно-натуральних показників: одержання продукції з 1 м виробничої площі і т. ін.Цей показник характеризує також ефективність використання виробничих фондів у їх пасивній частині. Випуск продукції з 1 м виробничої площі визначають як співвідношення товарної продукції підприємства до величини його виробничої площі. Зростання випуску продукції з 1 м2 виробничої площі свідчить про підвищення ефективності її використання.При аналізі враховують прогресивні зміни в структурі виробничих площ (табл. 27).Таблиця 27 Оцінювання динаміки використання виробничих площ На даному підприємстві структура виробничих площ дещо погіршилась, оскільки питома вага площі цехів зменшилась на 1%.За даними таблиці можна визначити вплив на випуск продукції за 1 м2 їх виробничої площі.Загальне відхилення випуску товарної продукції +56,00 грн.:а) за рахунок зменшення виробничих площ цехів випуск продукції зменшився: -84х195,9 =-10575 грн.;б) за рахунок підвищення випуску продукції з 1 м2 виробничої площі цехів: +23х28574 = +65720 грн.Підсумковий вплив чинників: 65720 - 10575 = 55145 грн.Розбіжність у балансі відхилень впливу чинників у сумі 855 грн. (55145 - 56000) пояснюють заокругленнями, проведеними у табл. 27.Такий аналіз доцільно проводити також у внутрішньовиробничих підрозділах підприємств.
Тема 4. Аналіз стану та використання основних фондів, їх впливу на обсяг продукції 4.1. Аналіз складу і технічного стану основних фондів.4.2. Аналіз ефективності використання основних фондів.4.3. Аналіз використання обладнання і виробничих потужностей підприємства.4.4. Аналіз зносу і амортизації основних фондів.4.5. Аналіз оборотності і ефективного використання нематеріальних активів.4.6. Узагальнення резервів підвищення ефективності використання основних фондів. Література1. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник /И.А. Белобжицкий, В.А. Белобородова, М.Ф. Дячков и др./; Под редакцией В.А. Белобородовой, - 2-е изд., переработанное и дополненное – М.: Финансы и статистика, 1985 г. - С. 137-162.2. Анализ финансово – хозяйственной деятельности предприятий и объединений: Учебник /Под редакцией В.И. Рыбина, - 3-е. изд., переработанное и дополненное – М.: Финансы и статистика, 1989 г. – С. 104-112.3. Анализ финансово – хозяйственной деятельности пред. (объединений): Учебник /Под редакцией В.А. Раевская. – 2-е. изд., перераб. и доп. – М.: финансы и статистика, 1988 г. – С. 84-94.4. Деркач Д.И. Анализ производственно – хозяйственной деятельности промышленных предприятий, Учебное пособие для подготовки и повышения квалификации ст. бух. пром. предприятий, издательство 2-е, дополненное и переработанное М.: Статистика, 1975 г. – С. 33-80.5. Житна І.П., Нескреба А.М., Економ. аналіз господ. діяльності підприємств, Навч. посібник: Пер. з рос. – Вища школа, 1992 – С.98-107.6. Петров В.И. Анализ хоз. деятельности машиностроительного предприятия: Учебник для техникумов. – М.: Машиностроение, 1988 г. – С. 64-73.7. Эконом. Анализ хоз. деят. пред. и об.,: Учебник /Под редакцией С.Б. Барнгальц и Г.М. Тация. – 3-е. изд., прераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1986. – С. 94-106. 4.1. Аналіз складу і технічного стану основних фондів Виконання плану виготовлення продукції залежить від того, як підприємство забезпечене основними фондами.Джерела даних для аналізу є ф.1,2,3,11,22.При аналізі складу і технічного стану основних фондів потрібно:Вивчити об’єм основних засобів, їх динаміку і структуру.При цьому необхідно пам’ятати, що основні фонди в залежності від участі в процесі виробництва діляться на три групи:а) промислово-виробничі фонди;б) невиробничі основні фонди;в) виробничі основні фонди інших галузей.При аналізі складу основних фондів звітні дані розглядаються в динаміці (табл.4.1.1).Таблиця4.1.1Аналіз наявності і руху основних фондівСтруктура основних фондів визначається специфікою галузі.При аналізі основних фондів потрібно проаналізувати співвідношення активної і пасивної частини.Активна частина безпосередньо діє на предмет праці. Пасивну частину утворюють фонди, які створюють умови для здійснення процесу виробництва.В економічній літературі відсутня єдина думка про склад активної частині фондів. Одні вважають активною частиною всі фонди за виключенням будівель і споруд, інші – тільки машини і обладнання.У більшості галузей промисловості до активної частини фондів відносять машини і обладнання (силові і робочі машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі пристрої, лабораторне обладнання, інші машини і обладнання), а також транспортні засоби. Здійснюючи підрахунки, ми виходимо з того, що до активної частини відносимо машини і обладнання.Підвищення питомої ваги активної частини фондів характеризує прогресивність їх структури, сприяє збільшенню випуску продукції, зростанню фондовіддачі. При аналізі структури основних фондів складають аналітичну таблицю 4.1.2.Таблиця 4.1.2.Аналіз структури основних фондівЗ таблиці 4.1.2 видно, що питома вага машин і обладнання збільшилась з 44,0 до 44,3% , що позитивно характеризує підприємство. 2. Вивчити рух і технічний стан основних виробничих фондів, для чого розраховуємо слідуючі показники: Технічний рівень основних засобів характеризує також: віковий склад основних фондів, перш за все обладнання. Такий аналіз дозволяє зробити висновки про працеспроможність обладнання і необхідності його заміни. З цією метою діюче обладнання можна згрупувати по періодах його використання (до 1 року, від 1-5 років, від 5-10 років, > 10 років), а потім по віковим групам визначити питому вагу кожної групи в загальному складі обладнання (табл.4.2.2)Таблиця 4.2.2Аналіз використання складу обладнанняЗ таблиці 4.2.2 видно, що обладнання строком експлуатації до 10 років становить 46,8% (30,2+16,6). Дані таблиці свідчать що обладнання на підприємстві, доля машин строком служби > 20 років – 21,3%. Ця група підлягає заміні, оскільки вона морально і фізично застаріла.3.Вивчити забезпеченість підприємств основними виробничими фондами.Це досягається шляхом порівняння фактичної її наявності з плановою потребою, необхідною для виконання плану по випуску продукції.Показниками, що характеризують забезпеченість підприємства основними виробничими фондами є: Темпи зростання рівня технічної озброєності праці співставляються з темпами зростання продуктивності праці. Бажано, щоб темпи росту продуктивності праці були > ніж темпи зростання технічної озброєності праці. 4.2. Аналіз ефективності використання основних фондівЕфективність використання основних фондів можна виявити за допомогою показників фондовіддачі і фондомісткості, рентабельність.Для аналізу обчислюємо фондовіддачу за звітний рік (фактичну і планову) і порівнюємо з минулим роком. Збільшення фондовіддачі у звітному році в порівнянні з плановим періодом та минулим роком говорить про більш ефективне використання основних фондів.Фондомісткість – це показник, обернений до фондовіддачі, який характеризує вартість ОФ, що припадає на 1 грн. товарної продукції.При розрахунку показників фондовіддачі вихідні дані необхідні привести в порівняльний вигляд, тобто об’єм продукції необхідно скорегувати на зміну оптових цін і структурних змін, а вартість основних засобів – на їх переоцінку. Аналіз фондовіддачі проводиться в 2 напрямках: вивчення і вимірювання впливу окремих факторів на фондовіддачу; виявлення впливу фондовіддачі на об’єм виробництва.На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов’язані як з зміною об’єму продукції, так і з ефективністю використання ОВФ, особливо активної її частини. Рівень фондовіддачі залежить перш за все від зміни структури фондів (питомої ваги), від об’єму продукції з гривні. вартості активної частини (рис.4.2.1)Підвищення долі активної частини фондів у загальній її вартості є стимулюючим фактором росту фондовіддачі.Головна причина зниження фондовіддачі – неефективне використання ОФ (простої обладнання, недовикористання виробничих потужностей, низький коефіцієнт змінності, наявність невстановленого обладнання і тощо)Рис 4.2.1. Схема факторної системи фондовіддачіДля аналізу впливу факторів використовуємо табл.4.2.1Таблиця 4.2.1.Аналіз фондовіддачі З таблиці 4.2.1 видно, що рівень фондовіддачі знизився з 2,38 грн. до 2,31 грн. Розрахунок впливу факторів можна виконати за допомогою способу ланцюгових підстановок (табл.4.2.2)Таблиця4.2.2Розрахунок впливу факторів на фондовіддачуЗниження фондовіддачі на 0,07 грн. відбулося в наслідок зниження питомої ваги активної частини на 0,01грн. і зниження фондовіддачі активної частини на 0,06грн.На приріст продукції впливає як збільшення обладнання та основних фондів у цілому, так і ефективність використання ОФ (фондовіддача). Важливо окремо визначити вплив кожного з цих факторів. Для цього використовуємо метод абсолютних різниць.Розрахунок впливу змін на обсяг продукції: З табл.4.2.1 видно, що обсяг товарної продукції збільшився на 3721 тис. грн. Це відбувається за рахунок збільшення середньорічної вартості основних фондів на 8021 (+3366*2,38) і зменшення фондовіддачі на 4300 тис. грн. (-0,07*62189). 4.3.Аналіз використання обладнання і виробничих потужностей підприємстваПісля аналізу узагальнюючих показників ефективного використання основних фондів більш детально вивчається ступінь використання виробничих потужностей підприємством, окремих видів машин і обладнання.Виробнича потужність підприємства – максимально можливий випуск продукції при повному використанні виробничого обладнання і площ з врахуванням передової технології, покращення організації праці.Виробнича потужність визначається як правило, в тих же одиницях, в яких планується виробництво промислової продукції.Аналіз використання всього виробничого потенціалу підприємства здійснюється по даним планового і звітного балансу виробничих потужностей, який розраховується по формулі:Пк=Пп+Пт+Пр+Пнб±Пз.н-Пв ,де:Пк-виробнича потужність на кінець періода;Пп-виробнича потужність на початок періода;Пт-приріст потужності в результаті технічного переозброєння діючих підприємств і здійснення інших організаційно-техничних міропрємств;Пр-приріст потужностей в результаті реконструкції діючих підприємств;Пнб-введення в дію нових потужностей за рахунок нових і розширеннядіючих підприємств;±Пз.н-збільшення або зменшення потужності в результаті зміни номенклатури і асортименту продукції;Пв-зменшення потужності в результаті їх вибуття.Наявність таких балансів дозволяє здійснювати контроль за правильністю розрахунків виробничих потужностей, дотриманням норм їх освоєння, виявити резерви підвищення використання наявних виробничих потужностей.При аналізі визначають рівень освоєння потужностей (коефіцієнт використання потужностей)-досягнутий на певну дату % освоєння конкретної потужності. Порівняння фактичного коефіцієнта використання виробничих потужностей з плановим і за минули роки дозволяє встановити зміну ступеня використання виробничих потужностей, причини цих змін. Низький коефіцієнт показує прор наявність резервів збільшення випуску продукції без введення в експлуатацію додаткових потужностей і капітальних вкладень.Підвищення коефіцієнта використання середньорічної потужності може бути досягнуто за рахунок зменшення простоїв обладнання, покращання постачання сировиною, підвищення рівня використання потужностей в цехах, які не досягли проектної потужності, зменшення втрат робочого часу.Все обладнання ділиться на наявне, встановлене і діюче (рис.4.3.1)Рис.4.3.1. Види обладнання.Аналіз розпочинається з встановлення питомої ваги діючого обладнання в наявному і встановленому обладнанні, що дозволяє встановити резерви збільшення, випуску продукції за рахунок максимального завантаження всього наявного обладнання.Оцінку складу обладнання може представити в табл.4.3.1.Таблиця 4.3.1Аналіз складу обладнанняЗ табл.4.3.1. видно що на підприємстві 7 одиниць обладнання не встановлено, 2,1% наявною і 1,2% встановленого обладнання не працює.Якщо можливий фонд часу роботи цих 7 одиниць – 20384 верстато-годин (7ґ1,4ґ8ґ260), плановий випуск продукції за 1верстато-годину – 12,3грн, то резерв збільшення обсягу продукції за рахунок введення в дію цих 7 одиниць – 251 тис.грн. (20384ґ12,3).Підвищення ефективності експлуатації діючого обладнання забезпечується 2 шляхами: ексенсивним (по часу) і інтенсивним (по потужності).Інтенсивне використання обладнання характеризується показниками випуску продукції на 1 верстато-год. (або на 1 грн.), тобто його продуктивністю.Показником екстенсивного використання обладнання єКекстенсивного використання= Аналіз екстенсивного використання обладнання пов’заний з балансом часу роботи (рис.4.3.2.)Рис.4.3.2. Баланс робочого часу.Порівняння фактичного і планового фонду часу характеризує ступінь виконання плану по введенню в експлуатацію обладнання.Порівняння календарного і режимного фонду часу характеризує можливості кращого обладнання за рахунок підвищення Кзмінності, деПорівняння режимного і планового – характеризує резерви часу за рахунок зменшення часу на ремонт.Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовуються слідуючі коефіцієнти:Узагальнюючим показником, який комплексно характеризує використання обладнання є Кінтегрального завантаження обладнання=Кінтенсивного ґ Кекстенсивного В процесі аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плануі причини їх змін.По групам однорідного обладнання розраховується зміна об’єму виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивного і інтенсивного використання за слідуючою формулою: В спрощеному вигляді: Розрахунок впливу цих факторів можна здійснювати способами елімінування. 4.4. Аналіз зносу і амортизації основних засобів Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, введеного в дію з 1.07.97 р. прибуток для оподаткування підприємства зменшується на суму амортизаційних відрахувань.Тому важливе значення має аналіз нарахування амортизаційних відрахувань. Для цього вибірково перевіряється правильність застосування норм амортизаційних відрахувань по окремих групах основних фондів.Одним із якісних показників використання основних фондів:який слід аналізувати в динаміці (табл.4.4.1) Таблиця 4.4.1Розрахунок амортизаційної віддачіКоефіцієнт амортизаційної віддачі показує рівень використання ОФ: є одним із показників інтенсифікації виробництва.При аналізі потрібно звернути увагу чи правильно на підприємстві застосовується для 3 групи ОФ норми прискореної амортизації в залежності від року експлуатації. Аналізуючи порядок застосування прискореної амортизації, потрібно звернути увагу на питому вагу законсервованого обладнання, по якому нараховується амортизація (що знижує оподатковуваний прибуток), але випуск продукції по цьому обладнанню не проводиться. Прискорена амортизація може мати позитивний і негативний ефект. Вона може бути використана, як позитивний фактор відтворення фінансових умов для впровадження у виробництво досягнень науки та техніки. В той же час, якщо відсутній попит на продукцію на ринку збуту, то прискорена амортизація може вплинути на збільшення ціни неконкурентної продукції, що в свою чергу приводить до збитковості виробництва.При аналізі зносу потрібно визначити коефіцієнт зносу на початок і кінець звітного періоду. Збільшення коефіцієнту зносу характеризує погіршення матеріально-технічної бази підприємства.Але цей коефіцієнт не відображає фактичного зносу ОЗ, бо не на всі основні засоби нараховується амортизація (знос), але загальна оцінка зносу ОЗ змінюються. Аналіз зносу основних засобів основних засобів можна представити в табл.4.4.2 Таблиця 4.4.2Аналіз зносу основних фондів
