ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 2.1Визначення річних витрат на виробництво та реалізацію продукції підприємства Таблиця 1. № Показники Дані
1 Проектна потужність підприємства, тис. шт. 542,00
2 Обсяг виробництва (реалізації), тис. шт. 479,00
3 Відпускна ціна одиниці виробленої продукції, грн. 28,25
4 Балансова вартість ОВФ, тис. грн. в т.ч. 6320,6
- Будівлі, споруди 2431,0
- Передавальні пристрої 534,8
- Машини та обладнання 1531,00
- Транспортні засоби 1580,2
- Інструмент та інвентар 121,6
- ЕОМ 121,6
5 Залишкова вартість ОВФ, тис. грн. 2528,253
6 Питома вага активної частини ОВФ, % 78,00
7 Вартість ОВФ, що використовувалися в 2-й і 3792,3795
8 Чисельність працівників 500
9 Середньодобова потреба в оборотних фондах, тис.грн. 3,547
10 Середньорічний залишок оборотних фондів, тис. грн. 1465,00
11 Зменшення тривалості одного обороту, днів 5
12 Норматив заробітної плати на одиницю продукції, грн/грн 0,14
13 Корисний фонд часу роботи ОВФ, днів
- За планом 265
- Фактично 210
14 Питома вага нормативних оборотних коштів, % 75,00
2.1.1. Річна потреба в оборотних коштах підприємства визначається за формулою: ОКр=?Рі*Тц де ОКр- річна потреба в оборотних коштах Р- середньодобова витрата оборотних коштів Тц - тривалість періоду(360) Тоді ОКр= 3,47*360= 1477,44тис.грн. Це означає, що на протязі 360 днів для фірми (організації) потрібно оборотних коштів на суму 1477,44 тисяч гривень. 2.1.2. Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції C=Cв+Снв де Св – виробничі витрати, грн.. Снв – невиробничі витрати, грн..(вони становлять 5% від суми виробничих витрат) Св=Спр+Снпр де Спр, Снпр- відповідно – прямі та непрямі витрати, грн.. Спр=Смв+Соп+Сам+Срем+Ссоц+Сін де Смв –вартість матеріальних витрат(становлять 50% від річної потреби оборотних коштів) Соп – витрати на оплату праці Сам – амортизаційні відрахування Срем – вартість ремонтних робіт Ссоц – відрахування на соціальні заходи(у %від витрат на оплату праці) Сін – інші виробничі витрати Соп=О*Нп де О – обсяг виробництва продукції, тис. грн. Н- норматив заробітної праці на одиницю продукції Сам= де Бві – балансова вартість ОВФ ітої групи, тис. грн. а- норми амортизаційних відрахувань(для нематеріальних активів термін корисного використання становить 3 роки), % Срем=Сам*Rрем; де Rрем – коефіцієнт, який враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт(35% від величини амортизаційних відрахувань). Ссоц=Соп+ Rсоц де Rсоц – коефіцієнт витрат на соціальні заходи Сін=Ri*(Смв+Соп+Сам+Срем+Ссоц) де Ri – коефіцієнт який враховує розмір інших витрат(20%) Снпр=Спр*Кнпр де Кнпр – коефіцієнт непрямих витрат(становить 50% від прямих витрат) Отож розраховуємо витрати на оплату праці. Соп= 479000*0,14*28,25= 1894,445 тис. грн. Витрати на оплату праці характеризуються нормою заробітної плати на одиницю продукції. Обсяг виготовленої продукції виражається в гривнях. Це означає, що кількість виготовленої (реалізованої) продукції потрібно виразити в грошовому виразі, а потім знаходити, яка сума грошей потрібна для оплати праці. Амортизаційні відрахування: тис. грн. А за три роки вона складатиме 1358,38*3=4075,14тис.грн. Амортизаційні відрахування - це процес поступового перенесення вартості основних фондів на новостворену продукцію з метою її повного відшкодування. Для розрахунку амортизаційних відрахувань в бухгалтерському обліку використовується укрупнена класифікація основних фондів. виходячи з наведених даних - будівлі і споруди , передавальні пристрої підпадають під першу групу(2%), транспортні засоби в другу(10%), машини та обладнання, інструменти та інвентар - третя(6%), ЕОМ - четверта(15%). Обчислюємо вартість ремонтних робіт. Срем= 1358,38*35% =475,433тис.грн. Відрахування на соціальні заходи. Ссоц=1894,445*35,8%=678,211тис.грн. Вартість матеріальних витрат. Смв=1249,2*50%=624,6тис.грн. Інші виробничі витрати. Сін=(624600+1894445+1358380+475430+678211)*20%=1006213,2 тис.грн. Прямі витрати. Спр=624600+1894445+1358380+475430+678211+1006213=6037279 тис.грн. Непрямі витрати. Снпр=50%*6037279=3018639тис.грн. Отож виробничі витрати складають. Св=6037279+3018639=9055,918тис.грн. Визначаємо невиробничі витрати, які складають 5% від виробничих. 9055,918*5%= 452,795 Кошторис витрат 452,795+9055,918= 9508,713 Таблиця 2. Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції № з/п Елементи витрат Значення, тис. грн.
1 Матеріальні витрати 624,6
2 Витрати на оплату праці 1894,445
3 Відрахування на соціальні заходи 678,211
4 Амортизація основних фондів 1358,38
5 Інші витрати: 1006,213
Прямі витрати на виробництво 6037,279
Непрямі витрати на виробництво 3018,639
Виробнича собівартість виготовленої продукції 9055,918
Невиробничі витрати 452,795
Повна собівартість виготовленої продукції 9508,713
Визначаємо собівартість одиниці продукції
де С – повна собівартість виготовленої продукції, тис. грн.. О – обсяг виробництва продукції, тис.шт. Сод=9508,71тис.грн./479тис.штук=19,85грн/шт. Таким чином, на основі попередніх обчислень знайдено, що річна потреба в оборотних коштах підприємства становила 1249,2(тис.грн.). Матеріальні витрати на виробництво продукції (вартість сировини, матеріалів, покупних матеріалів, робіт і послуг та ін.) становили 624,6 тис. грн.; витрати на оплату праці – 1894,445тис. грн. Відрахування на соціальні заходи включають відрахування за встановленими нормами на державне соціальне страхування (2,9%), пенсійний фонд (32%), фонд зайнятості населення(1,9%) – вони становлять 678,211 тис. грн. Сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів виходячи із їх балансової вартості і затверджених податковим законодавством норм амортизаційних відрахувань становить 1358,38тис. грн., що складає приблизно сьому частину їх загальної балансової вартості. Інші витрати підприємства, до яких відносяться витрати на сертифікацію і збут продукції, витрати на відрядження та інше, складають 3018,639 тис. грн. Прямі та непрямі витрати становлять відповідно 6037,279та 3018,639 тис. грн. Виробничі витрати – 9055,918 тис.грн., невиробничі витрати складають 5% виробничих витрат і становлять 452,795тис. грн. Собівартість за своєю економічною природою виражає поточні витрати на виробництво продукції, а відповідно характеризує ефективність виробництва. В нашому випадку повна собівартість становить 9508,7139 тис. грн., а одиниці продукції – 19,85 грн. 2.2. Визначення показників ефективності виробництва. 2.2.1 Валова виручка від реалізації готової продукції. Вод - відпускна ціна одиниці продукції;О - обсяг реалізації продукції (в натуральних показниках). (тис. грн.) Грошова виручка характеризує завершення кругообігу засобів підприємства, а її одержання означає, що продукція не тільки вироблена, але й одержана замовником і оплачена ним. Отже за відвантажену продукцію поступило 9660 тис. грн. 2.2.2. Чистий дохід (чиста виручка) від реалізації продукції. , де ПДВ - нарахування податку на додану вартість. (тис.грн)
Отже, чистий дохід – це дохід за мінусом ПДВ і він складає 11276,5 тис.грн. 2.2.3. Валовий прибуток підприємства. , де Св - виробнича собівартість реалізованої продукції. (тис. грн.) Таким чином, валовий прибуток включає власне прибуток і так звані невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати. 2.2.4. Операційний прибуток підприємства (прибуток від оперативної діяльності). , де Снв - невиробничі витрати (адміністративні витрати та витрати на збут). (тис. грн.) Операційний прибуток часто називають чистим прибутком, він дорівнює валютному прибутку за мінусом невиробничих витрат, тобто 1767,792тис.грн. 2.2.5. Чистий прибуток (прибуток після оподаткування). , де Податок - податок на прибуток (25%). (тис. грн.)
Таким чином, 1325,844тис.грн. залишається в розпорядженні підприємства. 2.2.6. Рентабельність продукції.
, де
Св – виробнича собівартість реалізованої продукції Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Як видно, цей показник не досить високий і потрібно підвищити ефективність роботи підприємства. 2.2.7. Рентабельність виробництва (рентабельність виробничих фондів). , де - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства. - річна вартість нормованих оборотних коштів. Цей показник характеризує ефективність витрат, що акумулюються у виробничих фондах, тобто ефективність окремих витрат виробництва. Рентабельність виробничих фондів є невисокою, а це означає, що вони використовуються нераціонально. 2.3 Визначення показників, що характеризують ступінь використання основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства. 2.3.1. Показники фізичного стану основних виробничих фондів підприємства: - коефіцієнт зносу :
Коефіцієнт зносу основних фондів характеризує ступінь зносу основних фондів. Як видно, основні фонди зношені на 60%. коефіцієнт придатності:
,де КПР – коефіцієнт придатності основних фондів, БВ – балансова (первісна) вартість основних фондів ЗВ– залишкова (балансова) вартість основних фондів.
Коефіцієнт придатності основних фондів показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості. Отже, залишкова вартість основних фондів складає 60% їх первісної вартості. технологічна структура основних виробничих фондів : будівлі і споруди = передавальні пристрої = машини та обладнання = транспортні засоби = інструмент та інвентар = ЕОМ= Отже, звідси видно, що найбільшу частину вартості ОВФ складають будівлі і споруди (38,46%), а найменшу – інструмент, інвентар та ЕОМ (1,9%). 2.3.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів підприємства: коефіцієнт вибуття : , де КВВ – коефіцієнт вибуття основних фондів; БВВ – сума основних фондів, що вибула; БВП – балансова вартість основних фондів на початок періоду; коефіцієнт оновлення : , де КОН – коефіцієнт оновлення основних фондів; БВОН – величина основних фондів, що введені в експлуатацію за звітний період; БВК – балансова вартість основних фондів на кінець періоду. коефіцієнт інтенсивності оновлення : , де КІН – коефіцієнт інтенсивності оновлення основних фондів. коефіцієнт надходження:
Оскільки в нас немає ні надходжень, ні вибуття основних фондів, то всі показники руху основних фондів будуть рівні нулю. 2.3.3 Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ОВФ - фондозабезпеченість: , де ФЗ – фондозабезпеченість; БВ – балансова вартість основних виробничих фондів; О – обсяги виконаних робіт; (тис.грн/тис.грн) Отже, потреба підприємства в ОВФ для виготовлення одиниці продукції складає 0,560тис.грн/тис.грн. -Механозабезпеченість : , де МЗ – механозабезпеченість виробництва; БВА – балансова вартість машин та механізмів. Для характеристики ступеня озброєності робітників основними виробничими фондами використовуються такі показники: (тис.грн/тис.грн) Отже, потреба підприємства у засобах механізації для виготовлення одиниці продукції складає 0,313 тис.грн/тис.грн. 2.3.4 Показники, що характеризують озброєність працівників ОВФ - Фондоозброєність: , де ФП – фондоозброєність праці робітників; Чр – середньорічна чисельність робітників. (тис.грн/люд) Отже, вартість ОВФ, що приходиться на одного робітника, зайнятого у найбільшій зміні, складає 12,64 тис.грн/люд. - механоозброєність: , де МП – механоозброєність праці робітників. (тис.грн/люд) Отже, вартість машин і механізмів, що приходиться на одного робітника, зайнятого у найбільшій зміні, складає 7,079тис.грн/люд. 2.3.5 Показники що, характеризують використання ОВФ в часі - коефіцієнт використання календарного часу: , де ЧРД – число фактично відпрацьованих днів в році. ЧКД – число календарних днів в році Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при КкЧ=0,65-0,70.
Отже, питома вага числа робочих днів в році становить 0,726 - коефіцієнт використання робочого часу: , де ЧФД – число фактично відпрацьованих днів в році. Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при КРЧ=0,75-0,80.
Отже, ступінь використання робочого часу в році становить 79%. 2.3.6 Узагальнюючі показники - фондовіддача : , де ФВ – фондовіддача основних виробничих фондів; (тис.грн/тис.грн) Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на 1 грн. основних виробничих фондів. Отже, на 1 тис. грн. ОВФ виробляється 1,78 тис. грн продукції. фондовіддача по чистій продукції: , де МВ- матеріальні витрати Ар – річні амортизаційні відрахування (тис.грн/тис.грн) Цей показник визначається, щоб уникнути впливу матеріаломісткості та робіт на рівень фондовіддачі ОВФ. Показник чистої продукції відображає реальний вклад підприємства у виготовлення тої чи іншої продукції. Як видно ,фондовіддача по чистій продукції менша за фондовіддачу по загальній продукції і становить 1,47 тис.грн/тис.грн. коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ:
(грн./грн.) Цей показник характеризує коефіцієнт використання основних фондів з врахуванням їх оборотності. 2.3.7 Визначення показників ефективності використання оборотних коштів - коефіцієнт оборотності: , де - середньорічний залишок оборотних засобів (грн./грн.) Коефіцієнт оборотності характеризує кількість обертів, які здійснюють оборотні засоби за певний період. Отже, оборотні кошти здійснюють більше 7 обертів. Чим вищий коефіцієнт оборотності, тим ефективніше використовується оборотні засоби, тим ефективніше виробництво. коефіцієнт завантаженості оборотних засобів:
(грн./грн.) Цей показник характеризує потребу в оборотних засобах на 1 грн. виконуваних робіт (виготовленої продукції). Отже, на 1 т. грн. виготовленої продукції потрібно 0,129т. грн. оборотних засобів. - тривалість одного обороту: , де Д – тривалість періоду, за який визначається оборотність оборотних засобів (рік – 360 днів) (днів) Отже, час одного обороту, який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції становить 46 днів. Чим менше витрачається часу на 1 оборот, тим ефективніше використовуються оборотні засоби. - коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів:
(грн./грн.) Отже на 1 тис. грн. оборотних засобів припадає 1,5157тис. грн. економічного ефекту (прибутку). - коефіцієнт використання оборотних засобів (окупності матеріальних затрат):
(грн./грн.) Цей показник характеризує окупність матеріальних витрат. Як видно, вартість валової продукції в 18,053 рази більша за матеріальні витрати. РОЗДІЛ ІІІ.ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА 3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання ОВФ підприємства в часі. 3.1.1. На основі запроектованих заходів визначається величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів (12%) , де - збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів - фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів - величина збільшення робочого часу за рахунок запроектованих заходів у плановому році, % =210*0,12= 25,2(дні) Отже, річний робочий час використання ОВФ збільшився на 25,2 дні. 3.1.2. Визначається коефіцієнт використання робочого часу у плановому році , де - плановий корисний фонд робочого часу використання ОВФ, днів
Оскільки цей коефіцієнт є досить високим, то можна сказати, що робочий час в плановому році буде використовуватися ефективно. 3.1.3. Визначається збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році під впливом збільшення робочого часу. При цьому приймається, що в першій зміні використовуються всі основні виробничі фонди підприємства. , де - приріст числа змін використання ОВФ, змін - коефіцієнт змінності використання ОВФ в базовому році
(змін) Отже, під впливом збільшення робочого часу число змін використання ОВФ підприємства у плановому році збільшилось на 41. 3.1.4. Визначається загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання: , де - величина змін використання ОВФ у плановому році - значення коефіцієнту змінності в базовому році (змін) Отже, загальне число змін використання ОВФ у плановому році становить 399 змін. 3.1.5. Визначається приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ. , де обсяг виробництва продукції у базовому році, тис.грн. число змін використання ОВФ у базовому році (тис.грн.) Отже, за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ продукції буде використано на 1353,17 тис.грн. 3.1.6 Визначаються додаткові витрати підприємства пов’язані зі збільшенням величини річного робочого часу, виходячи з нормативу додаткових витрат на одну тисячу грн. Вартість ОВФ - 0,1грн у додаткову зміну
(тис.грн.) Отже, додаткові витрати підприємства пов’язані із збільшенням величини річного робочого часу становлять 25,48тис.грн. 3.1.7 Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити: , де - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції річний обсяг виробництва продукції у плановому році, тис. грн.
(тис. грн.) Отже, економія витрат виробництва становить 223,90тис.грн. 3.1.8 Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:
зниження собівартості продукції під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ, тис.грн. (тис.грн.) Отже, під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ собівартості продукції знизилась на 198,42тис. грн. 3.2 Методичні рекомендації по обґрунтуванню прискорення оборотності оборотних коштів підприємства 3.2.1 Визначаємо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю: , де обсяг реалізації продукції тривалість одного обороту (тис.грн.) Отже, величина вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту становить 156,61 тис. грн. 3.2.2 Визначення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнту оборотності на плановий рік.
Кобпл=Д/Топл=360/33=10,90
коефіцієнт оборотності середньорічні залишки оборотних коштів, тис. грн. обсяг реалізації продукції, тис. грн. збільшення обсягу продукції в наслідок збільшення оборотності оборотних коштів, тис. грн (тис. грн.)
Отже, за рахунок збільшення коефіцієнту оборотності за плановий рік підприємство збільшить випуск додаткової продукції на 4692 тис.грн. 3.2.3 Економія собівартості за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань внаслідок збільшення оборотності оборотних коштів буде становити: , де економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції річний обсяг виробництва продукції в плановому році, тис. грн. При цьому доля річних амортизаційних відрахувань одиниці обсягу продукції становитиме :
,де доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції балансова вартість і – тої групи ОВФ, тис. грн. норма річних амортизаційних відрахувань і – тої групи ОВФ,% обсяг виробництва продукції
(тис.грн.) Отже, за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань собівартість продукції зменшиться на 230,45 тис. грн. 3.3 Методичні рекомендації з обґрунтування зниження матеріаломісткості продукції: 3.3.1 Обчислюємо норму матеріальних витрат в базовому році на 1 гривню товарної продукції: , де МВ – матеріальні витрати, тис. грн. обсяг випуску продукції, тис. грн.(тис.грн./ тис.грн.) Отже, в базовому періоді на 1 гривню товарної продукцію матеріальних витрат припадає 0,0553 гривні. 3.3.2 На плановий рік підприємство планує знизити питомі матеріальні витрати на 3 % . При цьому економія собівартості становить:
( тис.грн.) Отже, в результаті зменшення питомих матеріальних витрат собівартість продукції знизилась на 26,4917тис.грн. 3.4. Вплив покращення використання виробничих ресурсів підприємства на результати господарської діяльності: Таблиця .3 Результати підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства № п/п Показники Базовий Плановий Відхилення
Абсол. Відн.
1 Проектна потужність (тис.грн.) 15311,5 13217,86 2093,64 0,8632
Продуктивність праці одного робітника визначається за формулою:
(тис. грн.) (тис. грн.) Середньомісячна зарплата 1-го робітника визначається за залежністю:
(тис. грн.) =187,9(грн.) (тис. грн.) =220,2(грн.) Витрати на 1 грн. виготовленої продукції:
(тис. грн.) =843,2(грн.) (тис. грн.) =808,7(грн.) Коефіцієнт використання потужності підприємства:
Рентабельність продукції в плановому році визначається за залежністю:
(тис. грн.)
Отже, розрахувавши необхідні показники, можна зробити висновок, що підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства позитивно вплинуло на результати його господарської діяльності, а саме внаслідок збільшення річного робочого часу використання ОВФ та оборотності оборотних коштів, товарна продукція зросла з 11276,5 до 13217,86 тис.грн., тобто на 17,2%. Одночасно собівартість продукції зростає з 9508,71 до 10689,93 тис.грн., тобто на 12,4%. Фондовіддача зросла на 8,09%, продуктивність праці одного робітника – зросла на 17,2%. Зростає і середньомісячна заробітна плата одного працівника з 187,9 до 220,2 грн. (на 17,2%). В результаті цих заходів рентабельність продукції знизиться на 9,5% і становитиме 86,95%.
