Зміст Вступ 1. Підприємство в умовах ринкового господарювання 1.1 Юридичний статус 1.2 Види діяльності 1.3 Обсяг реалізованої продукції 1.4 Функціонування підприємства як виробничої системи 2. Ресурси підприємства і їх використання 2.1.Основний капітал види і структура 2.1.1 Склад та структура основного капіталу 2.1.2 Склад та структура основних фондів 2.1.3 Джерела утворення основних фондів 2.1.4.Амортизація ОВФ, методи нарахування (їх використання) 2.1.5 Стан та рух ОВФ 2.1.6 Забезпеченість підприємства ОВФ 2.1.7 Відтворення ОВФ 2.1.8 Використання ОВФ підприємства 2.1.9 Заходи щодо поліпшення використання ОВФ 2.2 Оборотний капітал підприємства 2.2.1 Склад та структура оборотних засобів підприємства 2.2.2 Джерела утворення оборотних фондів підприємства 2.2.3 Використання оборотних засобів підприємства 2.2.4 Заходи щодо поліпшення використання ОЗ підприємства 2.3 Персонал підприємства і його використання 2.3.1 Чисельність, склад та соціальна структура персоналу підприємства 2.3.2 Рівень продуктивності праці на підприємстві 2.3.3 Заходи щодо поліпшення використання персоналу, підвищення продуктивності праці 2.3.4 Витрати на персонал 2.4 Земельні ресурси підприємства та їх використання 2.5 Водні ресурси підприємства та їх використання 2.6 Інформаційне забезпечення підприємства 3. Організація і оплата праці на підприємстві 3.1 Заробітна плата як дохід працівника 3.2 Формування фонду заробітної плати 3.3 Середня заробітна плата різних категорій працівників 3.4 Форми та системи оплати праці 3.5 Заробітна плата у структурі собівартості продукції працівників 3.6 Заходи щодо усталення заробітної плати на підприємстві 4. Поточні витрати виробництва 4.1 Механізм формування витрат підприємства 4.2 Економічні елементи витрат 4.3 Комплексні статті витрат 4.4 Собівартість продукції і її види 4.5 Заходи щодо зниження витрат на підприємстві 5. Економіка основного виробництва 6. Економіка технічного переоснащення підприємства 7. Охорона праці на підприємстві 8. Забезпечення екологічної безпеки підприємства 9. Особисті враження про функціонування підприємства як економічної системи 10. Пропоновані заходи щодо підвищення ефективності виробництва на підприємстві Висновок Список використаної літератури Додатки Вступ Виробнича практика студента забезпечує освоєння кваліфікації в відповідності з вимогами учбового плану, сприяє закріпленню й поглибленню знань, привчає до праці в сфері виробництва в умовах трудового колективу. Виробнича практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї майбутньої професії не тільки через сукупність отриманих теоретичних знань, а й з точки зору практичної діяльності реально діючих підприємств придбати елементи професійного уміння і практичних навичок. Під час проходження практики було ознайомлено з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОНТРАНССЕРВІС».. Товариство є корпоративним підприємством утвореним засновниками за їх спільним рішенням,діє на основі об»єднання майна та підприємницької чи трудової діяльності засновників Товариство самостійно визначає свою організаційну структуру,встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Товариство здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Головною ціллю товариства та метою його господарської діяльності є задоволення суспільних потреб в його продукції,роботах,послугах та реалізації на основі отримання прибутків. Метою даного звіту є показати свої знання та навички, отримані в процесі проходження виробничої практики. 1. Підприємство в умовах ринкового господарювання 1.1 Юридичний статут Діяльність ТзОВ «ЛЕОНТРАССЕРВІС» (далі в тексті Товариство) здійснюється на підставі Статуту зареєстрованого 11.07.2005 року виконавчим омітетом Рівненської міської ради. Статут Товариства розроблений на підставі Цивільного та господарських кодексів України та Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» і інших актів законодавства України. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах в національній та іноземній валютах, печатку (зі своєю назвою), кутовий штамп , бланки та інші притаманні юридичній особі реквізити. Товариство має таку юридичну адресу: 33013,м.Рівне,пр-т Миру 10а. Місцезнаходження:33004,с.В.Омеляна,Рівненської обл.,віл Авіаторів,1. Товариство створено шляхом об»єднання учасників,які згідно законодавства мають право участі у цьому товаристві. Товариство має власний штамп,печатку та логотип – у формі геральдичного зображення лева,що стоїть з короною на голові,роздвоєним хвостом піднятим до гори,-логотип Товариства розміщується в центрі печатки. Товариство є корпоративним підприємством утвореним засновниками за їх спільним рішенням,діє на основі об»єднання майна та підприємницької чи трудової діяльності засновників. Товариство самостійно визначає свою організаційну структуру,встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Управління Товариством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав власності щодо господарського використання свого майна і участі в управління трудового колективу. Товариство самостійно встановлює форми, системи та розміри оплати праці працівників. Вищим органом трудового колективу є Загальні збори трудового колективу. Загальні збори трудового колективу. Управління товариством здійснюється: зборами учасників, директором товариства та ревізійною комісією. Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність,яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України. Ця діяльність здійснюється на основі валютної самоокупності та самофінансування.Товариство експортує та імпортує продукцію,капітали,робочу силу та послуги у відповідності з чиним Статутом та існуючими правилами. «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю було створене з метою задоволення в його послугах потреб підприємств, організацій, установ та громадян на території України і за її межами та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників товариства, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу.
1.2 Види діяльності : -міжнародні автотранспортні перевезення; -автотранспортні перевезення в межах України; -надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних, внутрішньо торговельних і транзитних вантажів ; - торгівельно-посередницька діяльність всіх видів і форм,посереднецька діяльність; -надання послуг з перепвезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; -забезпечення сервісного обслуговування автомобільної техніки,пов»язане з підвищенням ефективоно використання; -забезпечення запасними частинами споживачів на основі маркетових досліджень; -гарантійне обслуговування автомобільної техніки; -організація та забезпечення транспортних послуг підприємствам і населенню;- -організація сервісних послуг громадянам,у тому числі готелів,платних стоянок; -проведення науково-дослідних робіт; -оптова торгівля продовольчими(в тому числі кавою та кавовими виробами) та непродовольчими товарами широкого вжитку,сировиною,напівфабрикатами,спеціальними товарами,устаткуванням та обладнанням транспортними засобами та готовими виробами; -надання інформаційних,консультативних та рекламних послуг фізичним та юридичним особам,конмультації по питаннях комерційної діяльності; -зовнішньоекономічна діяльність; -організація підвищення кваліфікації кадрів,а також організація учбово-конскльтативної допомоги; -роздрібна торгівля продовольчими(в тому числі кавою та кавовими виробами) та непродовольчими товарами широкого вжитку,сировиною,напівфабрикатами,спеціальними товарами,устаткуванням та обладнанням транспортними засобами та готовими виробами; -виготовлення,набуття,реалізація товарів широкого вжитку.юпродуктів харчування,надання послуг (в тому числі сфері громадського харчування) для чого можуть створюватися та утримуватися бари,кафе,кафе-бари,пункти швидкого харчування,ресторани,магазини,майстерні,цехи,пункти надання послуг; -економіко-правове забезпечення підприємницької діяльності. Підприємство може здійснювати інші види діяльності, які не заборонені чинним законодавством України та відповідають меті діяльності підприємства.[1] Всі види діяльності, які згідно з чинним законодавством України потребують спеціальних дозволів чи ліцензій, можуть здійснюватись після їх отримання. Підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту та чинного законодавства України. 1.3 Обсяг реалізованої продукції Оскільки підприємство займається безпосереднім збутом готової продукції та наданні послуг то обсяги виготовленої продукції відсутні. Обсяг реалізованих послуг ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» Таблиця 1.1 № п\п Послуги За звітний 2010 рік,(тис.грн)
1. Послуги міжнародних вантажних перевезень 3948,49
2. Експедеційні послуги 1692,21
3. Обсяг реалізованих послуг(у т.ч. ПДВ) 5640,7
Слід зазначити,що 70% наданих послуг підприємством становить послуги міжнародних вантажних перевезень,а 30% експедиторські послуги. 1.4 Функціонування підприємства як виробничої системи Підприємство представляє собою виробничу систему результатом функціонування якої є випуск конкретної продукції чи надання послуг у натуральному виразі яка якісно відрізняється від вихідних для її виробництва ресурсів чи надання послуг. Виробнича система – це повний комплекс виробничих ресурсів в процесі функціонування системи створення нової споживчої вартості шляхом виробничої переробки вихідних продуктів.[4,c.5] Для визначення результатів, необхідно їх порівнювати із витратами при використанні виробничо – технічних показників які оцінюють виробничу систему підприємства цього здійснити неможливо тому що проводять оцінку витрат та результатів у вартісних показниках, що вимагає розглядати підприємство як виробничу систему. При функціонуванні підприємства як економічної системи споживаються ресурси, які мають певну споживчу вартість з метою створення нової вартості. Підприємство на якому я проходила практику не виробляє продукції, а лише надає послуги, що говорить про те , що вони витрачають живу працю створюючи цим нову вартість. 2. Ресурси підприємства і їх використання 2.1.Основний капітал види і структура 2.1.1 Склад та структура основного капіталу Основний капітал характеризує ту частину капіталу підприємства, яку вона інвестує у необоротні активи. До складу необротних активів включаються нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові вкладення та інші необоротні активи. Основний капітал - це грошова оцінка основних фондів.[5,c.704] Необоротні активи ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» Таблиця 2.1 Необоротні активи На початок 2010 На кінець 2010 На початок 2011 На кінець 2011 На початок 2012 На 30.06.2012
Незавершені капітальні інвестиції
Основні засоби:
-залишкова вартість 1392,7 2405,1 2405,1 3708,1 3708,1 3340,1
-первісна вартість 2866,1 4335,8 4335,8 6086,9 6086,9 5464,7
-знос 1473,4 1930,7 1930,7 2378,8 2378,8 2124,6
Довгострокові біологічні активи:
-залишкова вартість
-первісна вартіст-накопичена амортизаціяь
Довгострокові фінансові інвестиції
Інші необоротні активи
10,7 10,7 11,9 11,9
Усього 1392,7 2415,8 2415,8 3720,0 3720,0 3340,1
Отож,за результатами даних ,взятих з фінансової звітності підприємства,я можу зауважити те,що основний капітал підприємства протягом 3 років зріс на 41,7%. 2.1.2 Склад та структура основних фондів Основні фонди - це засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і поступово, в міру зношування переносять свою вартість на вироблювану продукцію. Цим вони відрізняються від оборотних фондів, які цілком переносять свою вартість на виготовлюваний продукт протягом одного виробничого циклу.[7] Основні фонди підприємства забезпечують належні матеріально-технічні умови для здійснення господарської діяльності. Залежно від цільового призначення основні фонди підприємства поділяються на такі цільові групи: Рис.2.1 2.1.3 Джерела утворення основних фондів -грошові та матеріальні внески засновників; -доходи одержані від реалізації продукції,послуг,інших видів господарської діяльності; -доходи від цінних паперів; -кредити банків та інших кредиторів; -капітальні вкладення і дотації з бюджетів; -майно придбане в інших суб»єктів господарювання,організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; -інші джерела не заборонені законодавством України. 2.1.4.Амортизація ОВФ, методи нарахування (їх використання) Основні фонди, поступово утрачають свою вартість, переносять на виготовлену продукцію частину цієї вартості, що відповідає їх зносу. Погашення вартості основних фондів відповідно їх зносу шляхом перенесення цієї вартості на готовий продукт носить назву амортизації. Вона призначена для поновлення основних фондів на нової технічної основі. Однак, оскільки засоби праці не потребують свого поновлення після кожного виробничого циклу, амортизаційні відрахування можуть бути використані як джерело розширеного відтворення основних фондів. Щодо методів нарахування,то з 2000 року в Україні, згідно з Національним стандартом бухгалтерського обліку, використовуються такі методи нарахування амортизації: Рис.2.2 Крім названих методів, підприємство може також використовуватись для нарахування амортизації основних засобів інші методи, які передбачені податковим законодавством. Підприємства самостійно здійснюють вибір методів нарахування амортизації.[10] Протягом року амортизаційні відрахування нараховується щорічно – незалежно від методу нарахування – у розмірі 1/12 річної суми. Амортизація ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» Таблиця 2.2 Роки Амортизація,грн
За звітний період За аналогічний період попереднього року
2010 364,4 414,2
2011 414,2 464,5
Отож,амортизаційні вірахування збільшуються і можуть бути використані як джерело розширеного відтворення основних фондів. 2.1.5 Стан та рух ОВФ З часом або в результаті зміни технології частину основних засобів списується з балансу і, навпаки, знову придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства. Система показників, яка може вичерпно характеризувати рух основних фондів, охоплює три блоки:[8] Рис.2.3 Розгланемо показники детальніше та на прикладі даних з «Балансу на 30 червня 2012»ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» Про те, наскільки швидко відбувається цей процес, можна судити за коефіцієнтами вибуття і оновлення основних засобів:[3] -коефіцієнт вибуття ОФ: (1) 0,6 Отже 60 % основних виробничих фондів , що були на балансі підприємства, вибули внаслідок їх фізичного чи морального зносу, в результаті реалізації зайвих основних фондів або в результаті стихійного лиха. -коефіцієнт надходження ОФ: (2) 0,68 Слід зазначити,що показник в результаті господарської діяльності підприємства для заміни вибувших основних фондів та збільшення оснащеності підприємства основними фондами на баланс підприємства поступило 68 % ОВФ. -коефіцієнт оновлення ОФ: (3)
Цей коефіцієнт показує, що частина модифікованого нового обладнання введеного в експлуатацію у звітному періоді від загальної вартості основних фондів становить 112 %. -швидкість оновлення ОФ: (4)
-коефіцієнт інтенсивності оновлення: (5)
За даними розрахунку видно, що інтенсивність оновлення основних фондів становить 1,86,ця величина характеризує внутрішні зв»язки процесів обновлення і вибуття цих фондів. Тепер обрахуємо ті ж коефіцієнти але за пізніші періоди для порівняння ( в млн.грн): 1.0,46 0,558 2.0,30 0,394 3.
4.
5.
Для порівняння даних коефіцієнтів за дані періоди можна побудувати графіки
Рис.2.4 Рис.2.5
Рис.2.6 Рис.2.7
Рис.2.8 Слід зазначити по графікам,що всі коефіцієнти в період з 2010 року по 30 червня 2012 року зрозтають,крім коефіцієнта швидкості оновлення. Для характеристики стану ОФ розраховують(в млн.грн): -коефіцієнт придатності ОФ: (6)
Це показник вказує на те,що доля залишкової вартості основних фондів від первісної вартості становить 0,7. -коефіцієнт зносу: (7)
Ступінь зносу основних фондів становить 0,42. Тепер обрахуємо ті ж коефіцієнти але за пізніші періоди для порівняння: 1.
2.
Для порівняння даних коефіцієнтів за дані періоди можна побудувати графіки
Рис.2.9 Рис.2.10 Отож,з графіків ми бачимо,що коефіцієнт придатності зріз за ці періоди,а коефіцієнт зносу зменшився,це значить,що ступінь зносу ОВФ зменшилася. 2.1.6 Забезпеченість підприємства ОВФ До показників які характеризують забезпеченість підприємства основними фондами можна віднести наступні(в млн.грн):[3] -фондозабезпеченість виробництва (8)
Рис.2.11 На графіку ми бачимо,що фондозабезпеченість зросла. За результатами розрахунку можна стверджувати, що підприємство має в наявності 0,94 грн основних виробничих фондів для надання однієї гривні послуг. -механозабезпеченість: (9)
Рис.2.12 Слід стверджувати,що механозабезпеченість за ці періоди зросла,а це значить,що збільшилась потреба підприємства у засобах механізації для виконання одиниці робіт. 2.1.7 Відтворення ОВФ Відтворення фондів - це безперервне їх відновлення, яке забезпечує постійне повторення процесу виробництва. У ході відтворення фондів відновлюються і розвиваються їхні складові елементи як за натуральною формою, так і за вартістю, змінюється структура фондів і одночасно відбувається відновлення та розвиток їх як економічного відношення. [7] Види відтворення які використовує підприємство це часткове(здійснюється за рахунок коштів ремонтного фонду), просте(здійснюється за рахунок фонду амортизацій) та розширене(здійснюється за рахунок залучених та позичкових коштів).[9] Підприємство здійснює наступні форми відтворення: розширення діючого підприємства (власні кошти); реконструкція діючого підприємства; технічне переоснащення діючого підприємства. Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації перш за все активної частини основних фондів, тобто періоду функціонування у виробництві відповідно до їх первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення і використання знарядь праці. Скорочення строків експлуатації машин і устаткування, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення техніко-економічного старіння знарядь праці, підвищення технічного рівня підприємств, зростання продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, – обумовлює збільшення собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, вимагає більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування. 2.1.8 Використання ОВФ підприємства Основними показниками,що характеристання ОВФ в часі є:[3] (використовуємо дані за 2011 рік) -коефіцієнт використання календарного часу: ; (10)
Питома вага числа робочих днів в році становить 0,68. -коефіцієнт використання робочого часу ; (11)
Ступінь використання робочого часу в році становить 0,89. Ефективне використання основнихфондів підприємства забезпечується при Крч=0,75-0,8. В нашому випадку використання не досить ефективне. -коефіцієнт використання внутрішнього змінного часу ; (12)
Ступінь використання робочого часу протягом зміни становить 1. Узагальнюючі показники (в млн.грн): -фондовіддача (13)
На 1 грн.виробничих фондів виробляється 1.05 продукції. -коефіцієнт віддачі спожитих фондів ; (14)
Цей показник характеризує ,те що ефективність використання основних фондів з врахуванням їх оборотності становить 15.5. 2.1.9 Заходи щодо поліпшення використання ОВФ Поліпшення використання основних фондів може бути забезпечене двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним. Інтенсивний шлях характеризується підвищенням завантаження устаткування та збільшенням рівня використання їхньої потужності. Основними напрямами підвищення інтенсивного завантаження устаткування є: удосконалення технологій та організації виконання робіт; правильний вибір машин і робочого устаткування; упровадження сучасних технологій. Значний вплив на продуктивність устаткування справляє якість його виготовлення.[11] Для характеристики використання основних виробничих фондів застосовують різні показники, які умовно можна поділити на дві групи: 1) узагальнюючі (фондовіддача й рентабельність) - застосовуються для характеристики використання основних фондів на всіх рівнях народного господарства; 2) окремі показники (наприклад натуральні) -найчастіше застосовуються для характеристики використання основних фондів на підприємствах або в їхніх підрозділах. Екстенсивний шлях полягає у збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу, підвищенні коефіцієнта змінності. Не менш важливою умовою для виявлення резервів ефективності основних фондів є використання власних та позичених коштів. За результатами вищесказаного можна зробити висновок, що підвищення інтенсивності роботи основних фондів (поліпшення їх використання) - це збільшення кількості виробленої за одиницю часу продукції в розрахунку на одиницю основних фондів. Для розробки організаційно-технічних заходів щодо поліпшення виробничих потужностей треба провести аналіз з виявлення відповідних резервів виробництва. При цьому визначають: фактичне використання виробничих потужностей і формування можливої виробничої програми з урахуванням коефіцієнтів використання наявних потужностей; внутрішньовиробничі диспропорції й можливості їх ліквідації; підвищення рівня спеціалізації на підприємстві; потребу в капітальних вкладеннях та устаткуванні для нарощування потужностей. Щоб домогтися всього переліченого, підприємству необхідно шукати й використовувати різноманітні шляхи (резерви) підвищення ефективності роботи основних фондів. Найважливішим показником підвищення рівня ефективності використання основних фондів підприємства є зростання обсягів виробленої ним продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Одним із головних факторів підвищення ефективності основних фондів є їх оновлення та технічне вдосконалення. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу дає змогу підвищити рівень механізації та автоматизації виробництва, продуктивності праці робітників, сприяє економії матеріальних витрат, підвищує культуру та безпеку виробництва. 2.2 Оборотний капітал підприємства 2.2.1 Склад та структура оборотних засобів підприємства Для забезпечення безперебійного процесу виробництва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів. Оборотні фонди — це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню.[4] Оборотні фонди перебувають у постійному русі (обороті), починаючи від надходження предметів праці на склад підприємства до отримання готової продукції та переходу її у сферу обігу (реалізації). У плановій та обліковій практиці оборотні фонди поділяють на: а)виробничі запаси; б)незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення; в)витрати майбутніх періодів. Оборотні активи ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» Таблиця 2.3 Оборотні активи На початок звітного 2012 На кінець 30червня 2012
Виробничі запаси 90,5 105,1
Поточні біологічні активи
Готова продукція
Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги:
-чиста реалізаційна вартість 1048,2 1216,3
-первісна вартість 1048,2 1216,3
-резерв сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 665,0 696,7
Інша поточна дебіторська заборгованість
Поточні фінансові інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:
-в національній валюті 42,7 115,2
-у тому числі в касі
-в іноземній валюті 463,8 397,4
Інші оборотні активи
Усього 2310,2 2530,7
2.2.2 Джерела утворення оборотних фондів підприємства До належать: - кредиторська заборгованість постачальникам, строк оплати яких не настав; - заборгованість робітникам і службовцям; заборгованість фінансовим органам. В окремих випадках для формування оборотних засобів використовують позапланові ресурси: - тимчасово вільні кошти фондів економічного стимулювання і спеціального призначення на поточному рахунку; перерозподілений прибуток; -прострочені і пролонговані (відстрочені) кредити банку; прострочена кредиторська заборгованість постачальникам і іншим організаціям. Виділяють ще стійкі пасиви як джерела формування оборотних засобів, що мають особливе призначення. Ними розпоряджаються інші організації. До стійких пасивів також належать фонди підприємства, які спеціально не призначені для формування оборотних засобів. До них належать: заборгованість із зарплати; відрахування на соціальне страхування; резерв на покриття майбутніх видатків і платежів; частина фондів економічного стимулювання, яка постійно використовується в обороті;засоби ремонтного фонду для формування залишків матеріалів на ремонт. 2.2.3 Використання оборотних засобів підприємства Використання оборотних засобів ми можемо охарактеризувати за допомогою наступних коефіцієнтів:(дані використані у млн.грн)[3] -коефіцієнт оборотності (15)
Чим вищий коефіцієнт оборотності,тим ефективніше використовують оборотні засоби,тим ефективніше виробництво. -тривалість одного обороту (16)
Отож, 124,1 та 94,7 –це час одного обороту,який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції. -коефіцієнт завантаження оборотних засобів (17)
Це значить,що 0,26 та 0,33 це є потреба в оборотних засобах на 1 грн. -коефіцієнт ефективності ОЗ (18)
Отож,на 1 грн. оборотніх засобів припадає 0,36 прибутку. -коефіцієнт споживання ОФ (19)
Слід зазначити,що окупість матеріальних витрат становить 2,7. 2.2.4 Заходи щодо поліпшення використання ОЗ підприємства Підприємства можуть підвищити ефективність використання оборотних засобів за рахунок таких заходів: зменшення строків виготовлення продукції в результаті механізації робіт, удосконалення технологічних процесів, ширшого застосування конструкцій, агрегатів та напівфабрикатів зменшення виробничих запасів у результаті покращання організації матеріально-технічного постачання, зменшення дальності їх транспортування; економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції; удосконалення розрахунків замовниками та інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни; упорядкування ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання. 2.3 Персонал підприємства і його використання 2.3.1 Чисельність, склад та соціальна структура персоналу підприємства Персонал (кадри) підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку і забезпечують господарську діяльність. Крім постійних працівників, в господарській діяльності можуть брати участь й інші працездатні особи.[9] Усі працівники, які своєю працею беруть участь в господарській діяльності підприємства, на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, становлять його трудовий колектив. Штатний розпис працівників ТзОВ « ЛЕОНТРАНССЕРВІС» з 01 січня 2012 року Табл.2.4 № п/п Посади К-сть одиниць
1 Директор 1
2 Заступник директора 1
3 Головний бухгалтер 1
4 Заступник головного бухгалтера 1
5 Головний механік 1
6 експедитор 3
7 Водій -експедитор 26
8 Інженер по ОП 1
9 Медсестра 1
10 Прибиральник 1
Разом: 37
2.3.2 Рівень продуктивності праці на підприємстві Розрахує продуктивність праці на підприємстві за 2010рік (20) 152,4тис.грн\особу Розрахуємо продуктивності праці на підприємстві за 2011 рік
Слід зазначити,що продуктивність праці за ці періоди зросла,що видно на Рис.2.13,тим самим стає більше матеріальних можливостей для розширення виробництва.
Рис.2.13 2.3.3 Заходи щодо поліпшення використання персоналу, підвищення продуктивності праці Заходи щодо підвищення продуктивності праці: -вдосконалення техніки та технології; -поглиблення спеціалізації, комбінування , вдосконалення системи управління, організації праці; -вдосконалення методів планування, системи оплати праці, участі працівників у прибутках; -створення відповідного матеріально - психологічного клімату, нематеріальне заохочення. Заходи щодо поліпшення використання персоналу підприємства: -модернізація організації надання послуг; -періодична перекваліфікація персоналу; -забезпечення сталості складу працівників; -забезпечення нормальних умов праці; -періодичне підвищення заробітної плати. 2.3.4 Витрати на персонал Витрати на персонал - це поширений у країнах ринкової економіки інтегральний показник, що охоплює всю сукупність витрат, пов'язаних із залученням, винагородою, стимулюванням, розвитком, вирішенням соціальних проблем, організацією роботи та забезпеченням нормальних умов праці і навіть звільненням персоналу підприємства. До них належать заробітна плата і нарахування на неї, виплати роботодавця з усіх видів соціального страхування, витрати підприємства на соціальні виплати і пільги (дотації на оплату житла, проїзду, одноразова матеріальна допомога, додаткова пенсія та інші пільги теперішнім та колишнім працівникам), на утримання соціальної інфраструктури і соціальних служб, на навчання та підвищення кваліфікації персоналу, на виплату дивідендів тощо.[5] Витрати на заробітну плату в цій сумі заведено називати базовими. Звичайно їх частка становить менше половини загального розміру витрат на персонал. Заробітна плата працівників з 01 січня 2011 року Таблиця 2.5 № п/п Посади Посадові оклади Місячний фонд заробітної плати
1 Директор 9350,00 9350,00
2 Заступник директора 7900,00 7900,00
3 Головний бухгалтер 5300,00 5300,00
4 Заступник головного бухгалтера 4800,00 4800,00
5 Головний механік 3750,00 3750,00
6 експедитор 3100,00 3100,00
7 Водій -експедитор 2400,00 2400,00
8 Інженер по ОП 2200,00 2200,00
9 Медсестра 1800,00 1800,00
10 Прибиральник 1200,00 1200,00
Фонд матеріального стимулювання складає 25% від основного фонду оплати праці. 2.4 Земельні ресурси підприємства та їх використання Товариство розташоване у приміщенні якому безпосередньо діють також інші підприємства та установи. Територію яку воно займає використовує як робочі місця для працівників для виконання службових обов’язків. Плата за землю відсутня оскільки за підприємством не закріплена ні одна земельна ділянка. 2.5 Водні ресурси підприємства та їх використання Підприємство споживає воду лише у цілях особистої гігієни, адже процес надання послуг які воно надає на вимагає постійного її використання. Вода не є засобом виробництва. Джерелом забезпечення водою підприємства є місцевий водоканал. Плата за воду розраховується відповідно до встановлених тарифів, які змінюються. 2.6 Інформаційне забезпечення підприємства Слід зазначити,що підприємство має досить сильних конкурентів по м.Рівне,серед яких: ТОВ «Камаз-Транс-Сервіс»;ТзОВ транспортне підприємство «М+К»;ДП «Вілона міжнародні перевезення «МПП фірми «Вілона»;ТзОВ «Ол- Транс»;СПД Антонюк М.І.;ТзОВ «Рівне-Транс-Сервіс».Всі ці підприємства є приватною власністю. Підприємство отримує різноманітну інформацію із засобів масової інформації,інтернету. Воно передплачує певну кількість періодичних видань для розвитку своєї діяльності та для всезагального розвитку працівників. Також підприємство має свою власну веб-сторінку . 3. Організація і оплата праці на підприємстві 3.1 Заробітна плата як дохід працівника Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві. Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сім'ї. Як ціна робочої сили заробітна плата формується на ринку праці і с зовнішньою відносно підприємства. Як елемент ціни виробництва заробітна плата має визначатися часткою у створеній підприємством вартості. Під час формування частки заробітної плати необхідно не допускати відшкодування надлишкових затрат праці і забезпечувати її підвищення тільки у зв'язку зі збільшенням кількості випущеної продукції, ефективнішим використанням ресурсів, зростанням продуктивності праці.[8] Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактору і використання трудового потенціалу. При цьому використання Існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув'язки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється. 3.2 Формування фонду заробітної плати Фонд заробітної плати - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства. Ще в 2010 році брали відрахування на соціальні заходи(пенсійний фонд,фонда безробіття, фонд страх. з втрати працездатності,фонд страх. від нещасних випадків )від місячного фонду заробітної плати ,які диференціювалися у своїх відсотках,а на даний час взагальному на соціальні заходи по України відрахування є в розмірі від 37-42%.Дане підприємство сплачує 37,66% на соціальні заходи,що становить 14,46ти.грн від фонду оплати праці станом на 2011 рік. 3.3 Середня заробітна плата різних категорій працівників Вона за рік складає 269,2 тис грн.2010 рік Базуючись на даних таблиці 2.5,можна визначити середню заробітну плату по різним категоріях працівників: Середня заробітна плата по категоріях працівників Таблиця 3.1 Категорії працівників Середня заробітня плата,грн
Керівники і спеціалісти 6220
Робітники 2140
3.4 Форми та системи оплати праці Основними вимірниками витрат праці є кількість виготовленої продукції (наданих послуг) відповідної якості або робочий час, тобто кількість днів, годин, протягом яких працівник зайнятий на підприємстві. Такому поділу вимірників витрат праці відповідають дві форми оплати праці, що базуються на тарифній системі — відрядна і почасова і включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва.[10]
Рис.3.1 Відрядна форма оплати праці — розмір заробітної плати залежить від обсягу виконаної роботи та встановленої розцінки за одиницю. Нарахування заробітної плати здійснюється за відрядними розцінками. Проста відрядна - оплата за кожну вироблену продукцію за незмінними розцінками. Для того щоб встановити відрядну розцінку, необхідно добову тарифну ставку працівника поділити на норму виробітку за зміну. Відрядно-преміальна — передбачає, крім заробітної плати, нарахованої за відрядними розцінками, виплату премій за досягнення високих результатів у роботі. її застосовують для оплати прані продавців і виробничих працівників. Відрядно-прогресивна — проводиться за відрядними розцінками в межах встановленого плану, а за випуск продукції понад план — за вищими розцінками. Акордна — це різновид відрядної форми оплати праці, тут відрядна розцінка встановлюється на весь обсяг роботи. Розмір акордної оплати визначається на основі діючих норм виробітку та розцінок. При простий почасової системі розмір заробітної плати залежить від тарифної ставки працівника і кількості відпрацьованого часу. Почасово-преміальна система оплати праці застосовується з метою підвищення якісних або кількісних показників (безаварійна робота, підвищення якості продукції). Слід зазначити,що на ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» діє змішана форма оплати праці,тобто має місце і почасова і відрядна,за такою формою отримують заробітну плату всі категорії працівників. Відрядну отримують у випадку відрядження,також сформована певна тарифна ставка відрядних. Тарифна ставка відрядних коштів Таблиця 3.2 Відрядні по Україні 150 грн.\добу
Відрядні за кордоном 750грн.\добу
Щодо системи оплати праці,то вона почасова за посадовими окладами. 3.5 Заробітна плата у структурі собівартості продукції працівників Для того щоб визначити яка заробітна плата у структурі собівартость продукції потрібно відповідно обсяг реалізації поділити на заробітну плату.Визначимо цей показник за 2010 рік: Заробітна плата у структурі собівартості продукції Таблиця 3.3 1. Заробітна плата 269,2 тис грн
2. Обсяг реалізованої продукції 5640,7тис.грн
3. Заробітна плата у структурі собівартості продукції 20,9%
Отож,заробітна плата у структурі собівартості продукції становить 20,9%. 3.6 Заходи щодо усталення заробітної плати на підприємстві Для того щоб заробітна плата на підприємстві була постійною і мала перспективи збільшуватися потрібно забезпечити наступні заходи: ріст продуктивності праці; збільшення доходу, шляхом збільшення реалізованих послуг і продукції; зменшення витрат; розширення спектру послуг. 4. Поточні витрати виробництва 4.1 Механізм формування витрат підприємства Витрати визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства. В певному періоді витрати визнаються одночасно з доходом, для отримання якого вони були здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того періоду, в якому вони були здійснені.[7] На підприємстві витрати формують відповідно до потреб підприємства: -заробітна плата; -послуги зв’язку; -амортизаційні відрахування; -оплата комунальних послуг; -послуги інших установ, організацій; -відрахування на соц.. заходи; -купівля продукції для реалізації; -сплата податків, зборів; -інші витрати. 4.2 Економічні елементи витрат Витрати за 2010 рік Таблиця 4.1 № п/п Назва елемента витрат Витрати (тис.грн.)
1 Матеріальні витрати 2007,3
2 Витрати на оплату праці 269,2
3 Відрахування на соціальні заходи 99,4
4 Амортизація 364,4
5 Інші операційні витрати 3904,1
6 Інші звичайні витрати 21,5
7 Податок на прибуток 151,6
Разом: 6817,5
4.3 Комплексні статті витрат Статті витрати на 30 червня 2012 року Таблиця 4.2 №п\п Статті витрат Витрати(грн.)
1. Автобан 13358,07
2. Аморьтзація нематеріальних активів загальновиробничого призначення 56,24
3. Амортизація ОЗ загальновиробничого призначення 63454,55
4. Аудиторські послуги 7000,00
5. Вантажні перевезення 243888,67
6. Відсотки по кредиту 1655,14
7. Добові 157499,94
8. Зв»язок 1619,24
9. Інформаційно-консультаційні роботи 955,98
10. Мобільний зв»язок 2045,79
11. Оплата послуг 310,00
12. Оренда авто 33000,00
13. Оренда приміщення 3977,14
14. Паливо 216339,34
15. Послуги 9223,53
16. Посгули інтернет 202,75
17. Прямі виробничі витрати на оплату праці 37295,33
18. Прямі виробничі витрати:амортизація ОЗ виробничого встаткування 3855,00
19. Ремонт 27556,78
20. сертифікація 707,00
21. Страхові виплати 27286,51
22. Технічне обслуговування 39775,72
Разом: 891062,72
4.4 Собівартість продукції і її види Собівартість — один з найважливіших показників діяльності підприємства, оскільки він: — комплексно характеризує рівень витрат усіх наявних ресур-сів підприємства, а відтак, і рівень техніки, технології та органі-зації виробництва; — є базою для оцінки економічної ефективності виробництва; — є базою для встановлення цін на продукцію (роботи, по-слуги); — є базою для визначення прибутку підприємства.[4] До собівартості продукції, зокрема, включаються витрати праці, засобів і предметів праці на виробництво продукції на під-приємстві. До них відносяться: — витрати на підготовку і освоєння виробництва; — витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), зумовлені технологією і організацією виробництвава, включаючи витрати на контроль виробничих процесів і якості продукції, що випускається; — витрати, пов’язані з раціоналізацією й винахідництвом; — витрати по обслуговуванню виробничого процесу, забезпе-ченню нормальних умов праці й техніки безпеки; — витрати, пов’язані з набором робочої сили, підготовкою та перепідготовкою кадрів; — відрахування на соціальні заходи; — витрати по управлінню виробництвом тощо. Крім цього, до собівартості продукції (робіт, послуг) включа-ються також втрати від браку, від простоїв за внутрішньовироб-ничими причинами, нестачі матеріальних цінностей у виробниц-тві й на складах в межах норм природного убутку. Розрізняють наступні види собівартості: - планова собівартість – визначається до початку планового періоду на основі норм витрат виробничих ресурсів з врахуванням конкретних умов господарювання та з орієнтацією на зниження витрат. - фактична – визначається на основі фактичних даних бухгалтерського обліку за результатами господарської діяльності підприємства в кінці звітного періоду. - провізорна – визначається протягом року на основі як фактичних так і очікуваних даних. Підприємство використовує метод визначення собівартості послуг такий як планова собівартість.[10] 4.5 Заходи щодо зниження витрат на підприємстві 1. Поліпшення якості машин і обладнання, що дає змогу зменшити витрати на їх утримання і експлуатацію протягом терміну корисного використання. 2.Вдосконалення технологічної структури ОФ шляхом зменшення питомої ваги пасивної частини ОФ. 3. Використання ОФ з максимально допустимою потужністю. 4. Зменшення витрат на заробітну плату. 5. Зменшення витрат шляхом покращення організації надання послуг і праці, спрямоване на економію витрат виробництва і забезпечує підвищення продуктивності праці, що в кінцевому підсумку призводить до підвищення ефективності виробництва. 6. Оптимізація обсягу послуг на підприємстві забезпечується за рахунок ефективного використання виробничих потужностей підприємства, що дозволяє зменшити питому вагу умовно - постійних витрат у собівартості послуг . 5. Економіка основного виробництва ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС»-підприємство на якому я проходила практику,яке займається: -здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом; -організація та здійснення робіт по придбанню, транспортуванню, зберіганню та відпуску прескурсорів; -надання посередницьких, маркетингових, консультаційних, транспортно-ексгіедиційних та інших послуг, не заборонених діючим законодавством України; -зовнішньо-економічна діяльність. Оскільки підприємство займається безпосереднім збутом готової продукції та наданні послуг то обсяги виготовленої продукції відсутні. Обсяг реалізованих послуг Таблиця 5.1 № п\п Послуги За звітний рік 2010,тис.грн
1. Послуги міжнародних вантажних перевезень 3948,49
2. Експедеційні послуги 1692,21
3. Обсяг реалізованих послуг(у т.ч. ПДВ) 5640,7
Слід зазначити,що 70% наданих послуг підприємством становить послуги міжнародних вантажних перевезень,а 30% експедиторські послуги. 6. Економіка технічного переоснащення підприємства Технічне переоснащення - комплекс заходів, що здійснюються без розширення виробничих площ, направлених на підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове більш продуктивне. допоміжного, підсобного і обслуговуючого призначення.[4] Кінцевою метою є створення передумов для збільшення обсягу наданих послуг, підвищення їх якості та забезпечення ефективності надання послуг в умовах конкурентного середовища. Кожне підприємство потребує постійного технічного переоснащення , яке несе за собою також і організаційні нововведення. Підприємство на якому я проходила практику лише частково потребує переоснащення,адже воно створено у 2005 році ,оновлення автопарку допоможе для розвитку підприємства,адже деякі авто з 1999 року. 7. Охорона праці на підприємстві Управління охороною праці на підприємстві ? це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні відповідно до законодавчих та нормативних актів. Метою управління охороною праці (УОП) – є всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно - гігієнічні та ергономічні умови. УОП передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності виробничих підрозділів, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети щодо організації безпечних та нешкідливих умов праці.[11] Показано загальну схему управління охороною праці в масштабах одного підприємства з функціями й завданнями в справі охорони праці
Рис.5.1 Економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень для тих працівників, які сумлінно дотримуються вимог охорони праці, не допускають порушень правил та норм особистої та колективної безпеки, беруть активну творчу участь у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Колективний договір (угода) повинен закріплювати різного роду моральні і матеріальні заохочення таких працівників: оплата праці, премії (у тому числі спеціальні заохочувальні премії за досягнення високого рівня охорони праці), винагороди за винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці. Велику користь дає преміювання робітників бригад, дільниць, цехів за тривалу роботу без порушень правил охорони праці, без травм і аварій. У випадку наявності небезпечних та шкідливих виробничих чинників, що постійно загрожують здоров'ю працівника, йому рекомендується виплачувати надбавку за підвищену обережність. Крім матеріального заохочення, велике значення має також і моральне стимулювання, яке свого часу використовувалось в нашій країні і яке успішно використовують закордонні фірми. Форми морального стимулювання можуть бути найрізноманітнішими: від оголошення подяки до організації вечорів відпочинку, пікніків, круїзів для колективів, що досягли найкращих результатів з охорони праці. Робітникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які входять у робочий час. Власник або уповноважений ним орган, зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.[6] Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Таким чином, завдяки налагодженій охороні праці знижується також плинність кадрів, що в свою чергу благотворно впливає на стабільність усього підприємства. 8. Забезпечення екологічної безпеки підприємства Підприємство на якому я проходила практику не виробляє продукції, а лише надає послуги та реалізовує уже готову продукцію, що говорить про те, що воно не несе ніякої екологічної небезпеки ні для навколишнього середовища, ні для його працівників. 9.Особисті враження про функціонування підприємства як економічної системи ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС»-підприємство де я проходила практику було створене з метою задоволення в його послугах потреб підприємств, організацій, установ та громадян на території України і за її межами та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників товариства, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу. Товариство має високий потенціал,та досить конкурентонздатне в м.Рівне. Провівши аналіз діяльності підприємства можна стверджувати що воно лише розвивається, оскільки навіть з кожним роком розширюєте штатний розпис працівників, збільшується балансова вартість основних виробничих фондів, розширюється спектр клієнтів підприємства, а також перелік послуг які воно надає. Підприємство являє собою величезну систему яка використовує ресурси які мають певну споживчу вартість, задля створення нової вартості і отримання прибутку, а також продовження господарської діяльності. Підприємство є прибутком, що говорить про перспективи подальшого його розвитку та розширення. 10. Пропоновані заходи щодо підвищення ефективності виробництва на підприємстві Оскільки підприємство на якому я приходила практику не виготовляло продукції , а лише надає послуги населенню і реалізовує уже готову продукцію то я запропоную заходи щодо підвищення ефективності надання послуг на підприємстві. - запровадження повного централізованого перевезення вантажів; - підвищення швидкість руху транспорту шляхом проведення модернізації автотранспортного парку, запровадження нових принципів руху; - зміна кадрової політики підприємства; - проведення широкої рекламної акції; - проведення постійного контролю належного ведення усієї первинної документації, яка використовується для обліку основних засобів, палива, запчастин, ремонтів на підприємстві; -зниження витрат виробництва; - створення прогнозних бюджетів витрат, доходів та руху коштів; - оцінка поведінки клієнтів; - введення нової форми та системи заробітної плати. -Забезпечувати рентабельність роботи підприємства, отримуючи при цьому прибуток, який направляється на фонд споживання та фонд розвитку підприємства. Висновки Під час проходження практики на ТзОВ «ЛЕОНТРАНССЕРВІС» я закріпила поглибила знаня та набуті навички в процесі навчання; сформувала професійних уміння і навички щодо прийняття самостійних рішень під час роботи в реальних умовах функціонування підприємства; набула практичного досвіду для продовження наукових досліджень. Під час проходження виробничої економічної практики виконала наступні завдання: ознайомилась з господарською діяльністю підприємства; зібрати матеріали для виконання науково-дослідної роботи; вивчила діяльність економічних служб підприємства; набула практичних навичок виконання облікової, розрахункової та аналітичної роботи при плануванні, організації і управлінні виробничими процесами на підприємстві; ознайомилась з чинним законодавчі акти та інструктивні матеріали; ознайомитись з заходами спрямованими на охорону праці та збереження навколишнього природного середовища; набула досвіду роботи у трудовому колективі. Список використаної літератури 1.Закон України “Про підприємництво” від 7.02.1991 №698-XII ( з подальшими змінами і доповненнями). 2.Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №18-22. 3.Гордійчук А. С., Стахів О. А. Економіка підприємства,- Навчальний посібник - Рівне , РДТУ, 1999. 4.Економічний словник-довідник//За ред. Мочерного С.В.-К.: Феміна, 1995. 5.Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підруч. для студ. екон. спеціальн. ВНЗ. / За Бутинця Ф.Ф. – Житомир: ПП “Рута”, 2007. – 704 с. 6.http://zakon.nau.ua/doc/ 7.http://masters.donntu.edu.ua/ 8.http://ebooktime.net/book 9.http://www.houseofmcdonnell.com/ 10.http://library.if.ua/popunder.html 11.http://ualibrarium.narod.ru/econ/ekonomika-praci/ Додатки