10.4. Загальна характеристика системи національних рахунків
Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва товарів і послуг, утворення, розподілу і перерозподілу доходів, проміжного і кінцевого споживання, нагромадження капіталу, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності.
В Україні Національні рахунки розроблені Держкомстатом згідно з міжнародним стандартом СНР, прийнятим у 1993 р.
Основні принципи побудови СНР:
рахунки складаються з двох частин – „ресурси” і „використання”;
показники в рахунках – економічні операції, вартісні потоки між інституційними одиницями;
кожна операція реєструється двічі (принцип подвійного запису, що запозичений з бухгалтерського обліку) – на одному рахунку як надходження ресурсу, на іншому – як використання наявного ресурсу;
частини „ресурси” і „використання” кожного рахунку рівні між собою, що забезпечується за допомогою балансувальних статей – різниці між обсягами ресурсів та їх використанням;
рахунки будуються послідовно (відповідно до стадій економічного кругообігу) – балансувальна стаття попереднього рахунка відображена в частині „використання” є вихідним показником частини „ресурси” наступного рахунка.
Залежно від рівня узагальнення статистичної інформації рахунки в СНР поділяються на рахунки національної економіки, певного регіону, окремих секторів і видів економічної діяльності (рис.). Для національної економіки складається 10 консолідованих (зведених) рахунків, які відображають взаємозв'язки секторів економіки з одного боку, і взаємодію економіки країни з іншим світом – з іншого. Для кожного сектора внутрішньої економіки складається 6 рахунків, які поділяються на поточні рахунки і рахунки нагромадження; для видів економічної діяльності – лише 2 поточних рахунки: виробництва і утворення доходу.

Рис. Класифікація національних рахунків
Рахунок виробництва (табл.) формується для вимірювання результату економічної діяльності інституційних одиниць-резидентів країни – виробництва матеріальних благ і надання послуг.
Таблиця
Зведений рахунок виробництва в Україні у 2006р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Ресурси
Сума

Випуск (в основних цінах)
1182179

Податки за виключенням субсидій на продукти
70030

Всього
1252209

Використання


Проміжне споживання
708056

Валовий внутрішній продукт (у ринкових цінах)
544153

Всього
1252209

Примітка: курсивом виділені балансуючі статті.
В даному рахунку використовуються такі показники:
- випуск – вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць-резидентів у звітному періоді;
- основні ціни – ціни, в яких визначається випуск галузей, що виробляють матеріальні продукти, і які включають собівартість, валовий прибуток, субсидії на продукти та імпорт та не включають податки на продукти та імпорт;
- податки на продукти та імпорт – ПДВ, акцизи, мито тощо;
- чисті податки на продукти та імпорт – різниця між податками та субсидіями на продукти та імпорт;
- проміжне споживання – витрати на товари та послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб (вартість сировини, матеріалів, палива, енергії, напівфабрикатів, послуг тощо);
- валова додана вартість – вартість тієї частини випуску, яка спрямовується на приватне споживання, інвестування (нагромадження) та експорт; визначається як різниця між випуском в основних цінах та проміжним споживанням; додана вартість називається валовою, оскільки включає спожиту в процесі виробництва вартість основного капіталу; якщо вартість спожитого основного капіталу виключити, можна отримати чисту додану вартість;
- ВВП в ринкових цінах – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених на економічній території країни за певний період; обчислюється як сума валової доданої вартості усіх галузей чи секторів економіки, скоригована на сальдо податків (+) і субсидій (-) на продукти та імпорт; це балансуюча стаття рахунка виробництва, яка відображається в розділі "Використання" і переноситься до рахунку утворення доходу в розділ "Ресурси".
Якщо частка ВВП у випуску менше 50%, це свідчить про затратний характер економіки.
На рахунку утворення доходу накопичуються первинні доходи господарюючих суб’єктів у процесі створення валової доданої вартості: валовий прибуток – сектора корпоративних підприємств, чисті податки на виробництво та імпорт – сектора загального державного управління, компенсація найманим працівникам (заробітна плата в грошовій і натуральній формі та відрахування на загальнообов’язкове страхування) – домашніх господарств, змішаний доход (прибутки та оплата праці) – некорпоративного (індивідуального) бізнесу, доходи від власності (рента, проценти, дивіденди тощо) – усіх секторів економіки (табл.).
Таблиця
Зведений рахунок утворення доходу в Україні у 2006р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Ресурси  
Сума

Валовий внутрішній продукт (у ринкових цінах)
544153

Всього
544153

Використання


Оплата праці найманих працівників
268631

Податки на виробництво та імпорт
82377

Субсидії на виробництво та імпорт
–8891

Валовий прибуток, змішаний доход
202036

Всього
544153


На рахунку розподілу первинного доходу фіксуються доходи резидентів країни з урахуванням отриманих і переданих доходів від власності іншому світу (табл.). Сума усіх внутрішніх і зовнішніх первинних доходів, одержаних резидентами за певний період, називається валовим національним доходом.
На рахунку вторинного розподілу доходу відображаються доходи резидентів з урахуванням отриманих або наданих поточних трансфертів – гуманітарної допомоги, дарунків, штрафів, пені тощо (табл.). Валовий наявний доход (балансувальна стаття цього рахунку) характеризує розмір матеріальних і грошових ресурсів, які резиденти можуть використати на кінцеве споживання або спрямувати на заощадження.
Таблиця
Зведений рахунок розподілу первинного доходу в Україні у 2006р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Ресурси  
Сума

Валовий прибуток, змішаний доход
202036

Оплата праці найманих працівників
271313

Податки на виробництво та імпорт
82379

на продукти
71618

інші, пов’язані з виробництвом
10761

Субсидії на виробництво та імпорт
–8891

на продукти
–1588

інші, пов’язані з виробництвом
–7303

Доход від власності, одержаний від інших країн
4000

Всього
550837

Використання


Доход від власності, сплачений іншим країнам
15378

Валовий національний доход
535459

Всього
477194


Таблиця
Зведений рахунок вторинного розподілу доходу в Україні у 2006р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Ресурси  
Сума

Валовий національний доход
535459

Поточні податки на доходи, майно тощо, одержані від інших країн
444

Інші поточні трансферти, одержані від інших країн
17801

Всього
553704

Використання


Соціальні допомоги, крім допомог в натурі, сплачені іншим країнам
6

Інші поточні трансферти, сплачені іншим країнам
1812

Валовий наявний доход
551886

Всього
553704


Основними напрямами витрачання національного доходу є (табл.):
кінцеве споживання продуктів та послуг – сума витрат на приватне споживання домашніх господарств, некомерційних організацій та державних установ;
заощадження – частина валового наявного доходу, яка не підлягає споживанню;
чисте заощадження – джерело фінансування капітальних витрат; визначається як різниця між валовим заощадженням і вартістю спожитого основного капіталу.
Таблиця
Зведений рахунок використання наявного доходу в Україні у 2006р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Ресурси  
Сума

Валовий наявний доход
551886

Всього
551886

Використання


Кінцеві споживчі витрати
424906

індивідуальні
385681

колективні
39225

Валове заощадження
126980

Всього
5518186

Споживання основного капіталу
-58265

Чисте заощадження
68715


Балансувальна стаття рахунка операцій з капіталом (табл.) показує перевищення (+) або нестачу (-) власних джерел фінансування капітальних витрат і називається „чисте кредитування / чисте запозичення”. На рівні національної економіки чисте кредитування означає обсяг коштів, які можна спрямувати на придбання фінансових активів у нерезидентів або на погашення фінансових зобов’язань перед нерезидентами, а чисте запозичення – на збільшення фінансових зобов'язань перед нерезидентами.
Таблиця
Зведений рахунок операцій з капіталом в Україні у 2006р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Зміни в зобов’язаннях і чистому багатстві
Сума

Чисте заощадження
68715

Капітальні трансферти, одержані від інших країн
101

Капітальні трансферти, сплачені іншим країнам
-96

Всього (зміни чистого багатства за рахунок заощадження та капітальних трансфертів)
68720

Зміни в активах


Валове нагромадження основного капіталу
133874

Споживання основного капіталу
-58265

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів
655

Придбання за виключенням вибуття цінностей
211

Придбання за виключенням вибуття невироблених нефінансових активів
-10

Чисте кредитування (+), чисте запозичення (–)
-7745

Всього
68720


Операції з фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями реєструються на фінансовому рахунку. У лівій частині цього рахунка фіксуються зміни в активах, у правій – зміни в зобов'язаннях і власному капіталі (табл.). Сальдо рахунка показує чисту суму наданих кредитів (+) або чисту суму запозичень (-).
Таблиця
Зведений фінансовий рахунок в Україні у 2005р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Зміни в зобов’язаннях і чистому багатстві
Сума

Чисте кредитування (+), чисте запозичення (–)
-7745

Статистична розбіжність
-555

Чисте прийняття фінансових зобов’язань
94336

Готівкові гроші та депозити
81

Цінні папери, крім акцій
17046

Кредити та позики
45005

Акції та інші види участі в капіталі
27901

Інша кредиторська заборгованість
4303

Зміни в активах


Чисте придбання фінансових активів
87416

Монетарне золото та спеціальні права запозичення
96

Готівкові гроші та депозити
36284

Цінні папери, крім акцій
21699

Кредити та позики
1116

Акції та інші види участі в капіталі
-632

Інша дебіторська заборгованість
28583


Збалансованість доходів і витрат у країні забезпечують зовнішньоторговельні та фінансові операції з „Іншим світом”. Сектор «Інший світ» має три рахунки. Складовими рахунка поточних операцій є зовнішньоторговельний баланс (чистий експорт), баланс доходів і поточних трансфертів. Балансувальна стаття цього рахунка – поточний зовнішній баланс – характеризує результат взаємовідносин країни з іншим світом за поточними операціями. Операції з капітальними трансфертами і невиробленими нефінансовими активами балансуються на рахунку капітальних витрат, а операції з фінансовими активами і зобов'язаннями – на фінансовому рахунку. Балансувальною статтею кожного з цих рахунків, за аналогією з внутрішніми рахунками нагромадження, є „чиста сума наданих позик (+) / чиста сума одержаних позик (-)”.
Для характеристики загальних ресурсів, продукції і послуг (внутрішнє виробництво та імпорт) та напрямів їх використання (проміжне і кінцеве споживання, нагромадження капіталу, експорт) складається рахунок товарів і послуг (табл.). Статті цього рахунка кореспондують зі статтями рахунків виробництва, розподілу доходу, операцій з капіталом і зовнішнім рахунком поточних операцій. Балансувальна стаття в рахунку відсутня.
Таблиця
Зведений рахунок товарів і послуг в Україні у 2006р.
(у фактичних цінах; млн.грн.)
Ресурси  
Сума

Випуск (в основних цінах)
1182179

Імпорт товарів і послуг
269200

Податки на продукти
71618

Субсидії на продукти
–1588

Всього
1521409

Використання


Проміжне споживання
708056

Кінцеві споживчі витрати
424906

індивідуальні
385681

колективні
39225

Валове нагромадження основного капіталу
133874

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів
655

Придбання за виключенням вибуття цінностей
211

Експорт товарів і послуг
253707

Всього
1521409


Показники аналізу промислової продукції:
індивідуальний індекс виконання плану виробництва продукції (характеризує рівень планового завдання):
,
де q1 – кількість виготовленої продукції за плановий період;
qпл – планове завдання на випуск продукції;
індивідуальний індекс виробництва (реалізації) продукції (характеризує динаміку виробництва або реалізації продукції):
,
де q0, q1 – кількість виготовленої продукції за базовий і звітний період;
індекс фізичного обсягу продукції (характеризує динаміку обсягу виробництва продукції під впливом динаміки її кількості):
або ,
р0, р1 – ціна продукції у базовому і звітному періоді;
індекс цін (характеризує динаміку обсягу виробництва продукції під впливом динаміки її ціни):
або ,
індекс товарообороту продукції: (характеризує динаміку обсягу виробництва продукції під впливом динаміки її ціни та кількості):
;
коефіцієнт сезонності виробництва продукції (характеризує відносну зміну виробництва продукції за певний період часу стосовно його середнього значення):
,
де qt – кількість виготовленої продукції за період t (місяць, квартал);
- середня (місячна, квартальна) кількість виготовленої продукції;
коефіцієнт рівномірності виробництва продукції (характеризує рівномірність виготовлення продукції в середньому щомісяця відповідно до встановленого рівня ):
,
де qt – кількість виготовленої продукції за місяць t;
- середня кількість виготовлення продукції за місяць;
Т – кількість планових періодів;
коефіцієнт ритмічності виробництва продукції (характеризує ритмічність виготовлення продукції в середньому щомісяця відповідно до встановленого рівня qtпл):
,
де qtпл – планове завдання на виготовлення продукції у місяці t;
Т – кількість планових періодів.
11.3. Показники продукції сільського господарства
Як галузь економіки сільське господарство поділяється на дві підгалузі – рослинництво і тваринництво.
Рослинництво – галузь, інституційні одиниці якої займаються обробітком землі та вирощуванням сільськогосподарських культур, тобто первинних рослинних продуктів.
Натуральними показниками виробництва продукції рослинництва є (табл.):
- валовий збір (урожай) – натуральний обсяг продуктів сільськогосподарських культур, зібраних з поля;
- посівні площі (засіяні, весняні продуктивні, площі до збирання, фактично зібрані, площі ріллі);
- урожайність – показник ефективності використання сільськогосподарських угідь, що дорівнює частці валового збору і посівної площі.
Таблиця
Виробництво основних зернових культур у 2006 році
Вид зернових культур
Зібрана площа, тис.га
Валовий збір, тис.т
Урожайність,
ц з 1 га

Пшениця
5510,7
13947,2
25,3

Жито
359,7
583,9
16,2

Ячмінь
5235,9
11340,3
21,7

Овес
442,3
690,1
15,6

Кукурудза
1719,5
6418,5
37,3

Просо
114,7
123,6
10,8

Гречка
359,4
229,2
6,4

Рис
21,6
99,5
46,0

Разом
14190,3
34251,0
24,1


Тваринництво – галузь, інституційні одиниці якої зайняті вирощуванням худоби, птиці та інших видів тварин з метою забою їх на м'ясо або для господарського використання, тобто отримання продуктів нормальної життєдіяльності поголів’я (молоко, вовна, яйця) та побічних продуктів(гній, пух-перо).
Натуральними показниками продукції вирощування є (табл.):
поголів'я (продуктивна та робоча худоба; в тому числі – маточне поголів’я, самці-плідники; ремонтний молодняк (телиці старші 2 років та бички старші І року); молодняк поточного року;
продуктивність;
валовий вихід продукції – добуток поголів’я і продуктивності.
Таблиця
Виробництво основних видів продукції тваринництва у 2006р.
Види продукції
Сільсько-господарські
підприємства
Господар-ства
населення
Усі категорії
господарств

М’ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис.т
1041,0
1506,0
2547,0

Молоко, тис.т
2452,8
10817,0
13269,8

Яйця, млн.шт.
7629,1
6598,9
14228,0

Вовна, т
709
2573
3282


До продукції господарського використання відносяться молоко, вовна, мед, яйця.
Вартісні показники продукції сільського господарства:
1) валова продукція – сума вартості продукції окремих галузей рослинництва і тваринництва за певний період часу (як правило, за рік);
2) кінцева продукція – різниця між обсягом валової продукції та тої її частини, що використана на виробничі потреби в сільському господарстві (вартість кормів, насіння, посадкового матеріалу) з врахуванням втрат при зберіганні та відходів;
3) товарна продукція (внутрішньогалузева, галузева, повна) – частина валової продукції, яка призначена для реалізації за межі підприємства;
4) реалізована продукція – фактично продана на сторону продукція в даному періоді незалежно від часу її виробництва; відрізняється від товарної продукції на зміну залишків продукції у господарстві (залишки на кінець року мінус залишки на його початок);
5) чиста продукція – новостворена частина вартості валової продукції, що визначається відніманням від валової продукції вартості матеріальних виробничих витрат (сільськогосподарського походження – насіння, посадковий матеріал, корми, яйця для інкубації тощо, промислового походження – електроенергія, паливо-мастильні матеріали, мінеральні добрива, отрутохімікати, запчастини до машин та механізмів тощо, а також амортизаційних відрахувань на відтворення основних засобів).
Особливістю валової продукції в сільському господарстві є те, що визначається вона методом валового обороту, тобто з повторним обліком певної частини продукції. Так, вартість кормів вироблених рослинництвом другий раз враховується у вартості продукції тваринництва (міжгалузевий оборот продукції); вартість вирощеного насіння – у вартості продукту рослинництва, вартість молока, отриманого у тваринництві і згодована молодняку тварин, - у вартості продукції тваринництва (внутрішньогалузевий оборот).
До валової продукції рослинництва враховується (рис.):
вартість валових зборів усіх видів сільськогосподарських культур;
вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень;
зміна вартості незавершеного виробництва протягом року.
До валової продукції тваринництва включаються (рис.):
- вартість продукції вирощування (приплоду, приросту живої ваги тварин);
- вартість основної продукції господарського використання тварин (молоко, вовна, яйця, мед) та побічної – гною, вовни від линяння, щетини тощо;
- вартість продукції інших галузей тваринництва (кролівництва, шовківництва, бджільництва, хутрового звірівництва і т.д.).

Рис. Структура валової продукції сільського господарства України у 2005-2006 р.р.
У сільському господарстві розрізняють такі показники товарної продукції:
- внутрішньосільський оборот товарної продукції (внутрішньогалузева товарна продукція), до якого відносять продукцію, що реалізується або обмінюється сільськогосподарськими підприємствами, господарствами, сільським населенням;
- позасільський оборот (галузева товарна продукція) - це продукція, реалізована за межі сільського господарства як галузі економіки;
- повна товарна продукція – це загальна сума товарної продукції.
Джерела інформації про продукцію сільського господарства (основні): форма 16-сг річна „Баланс сільськогосподарської продукції”; 24 річна „Звіт про стан тваринництва”; 50-сг річна „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”; 21-заг річна „Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції”; 02-СГН місячна „Запитальник щомісячного інтерв’ю” домогосподарств у сільській місцевості.
Важливим статистичним показником аналізу продукції сільського господарства є рівень товарності – відношення товарної продукції до валової. Показники товарності для окремих культур обчислюють на основі даних про обсяги товарної та валової продукції у натуральному виразі. Крім того, для повнішої характеристики товарності продукції у рослинництві її рівень обчислюють як відношення обсягу товарної продукції окремої культури до її посівної площі; у тваринництві – як відношення обсягу товарної продукції певного виду до середньорічного поголів'я тварин, що дало цю продукцію, або до площі відповідних земельних угідь, а саме: по продукції великої рогатої худоби та овець – до площі сільськогосподарських угідь; свиней – до площі ріллі; птиці – до посівної площі зернових культур попереднього року.
11.4. Показники продукції інших галузей економіки (будівництво, транспорт, торгівля)
До будівництва як галузі економіки відноситься діяльність організацій та приватних осіб, що здійснюють:
- будівництво, монтажні та інші будівельні роботи підрядним чи господарським способом;
- капітальний ремонт будівель, споруд, житла;
- експлуатаційне свердління на видобуток нафти чи газу;
- проектно-пошукові роботи;
- господарське управління будівництвом.
За рівнем готовності розрізняють такі елементи продукції будівництва:
готовий об'єкт – об'єкт, на якому виконано всі роботи згідно з проектно-кошторисною документацією і який передано замовникові, що оформлено документально (державною комісією підписано акт введення в дію);
незавершене будівництво – об'єкт, на якому роботи завершено за окремими технологічними стадіями;
незавершене будівельне виробництво – незакінчені роботи за етапами, комплексами монтажних і спеціальних будівельних робіт, конструктивними елементами і укрупненими видами робіт, тобто за ними виконано не всі види робіт, які передбачені проектно-кошторисною документацією, та вони не можуть бути оформлені документами, що підтверджують готовність цих робіт.
Облік продукції в натуральному вираженні здійснюють на всіх стадіях готовності будівель, що дає змогу охарактеризувати її у фізичних мірах довжини, площі, обсягу тощо.
Вартісні показники продукції будівництва суттєво не відрізняються від відповідних показників продукції промисловості.
Валова продукція будівництва (рис.) визначається двома методами:
а) на підставі даних про вартість готових об’єктів (без вартості устаткування та інших придбань); вартість зміни залишків незавершеного будівництва (без вартості змонтованого устаткування); вартість зміни залишків незавершеного будівельного виробництва;
б) як вартість підрядних робіт (будівельних, монтажних, геологорозвідувальних і бурових, проектно-розвідувальних, ремонту будівель і споруд, виконаного силами підрядних організацій).

Рис. Індекси обсягів будівельних робіт у 2001-2007р.р.
Товарна або готова продукція будівництва дорівнює валовій, але за вирахуванням зміни залишків незавершеного будівництва. Кінцева продукція будівництва – це товарна продукція за вирахуванням зміни залишків незавершеного будівельного виробництва. Чиста продукція визначається як різниця між валовою продукцією та матеріальними витратами.
Джерелом інформації про продукцію будівництва є форма 1-кб (термінова) місячна „Звіт про виконання будівельних робіт”.
Як галузь економіки і як вид економічної діяльності господарюючих суб'єктів, транспорт включає: залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний, трубопровідний, міський електричний та інший транспорт, а також транспортне (дорожне) господарство. Сюди відноситься як транспорт загального користування, що задовольняє потреби всіх галузей економіки та населення у перевезенні вантажів і пасажирів, так і відомчий чи приватний транспорт, що здійснює перевезення, як правило, для свого відомства чи надає транспортні послуги на комерційній основі.
Основними показниками, що характеризують економічну діяльність транспорту у натуральному вимірі, є (табл.):
вантажооборот в тонно-кілометрах (визначається перемноженням маси перевезених вантажів у тоннах на відстань перевезення у кілометрах);
пасажирооборот у пасажиро-кілометрах (визначається перемноженням кількості пасажирів (групи пасажирів) на відстань їх перевезення у кілометрах).
Таблиця
Показники діяльності транспорту України у 2006р.
Вид транспорту
Перевезено вантажів, млн.т
Вантажо-оборот, млрд.ткм
Перевезено пасажирів, млн.
Пасажиро-оборот, млрд.пас.км

Залізничний
476,8
240,6
448,8
53,4

Автомобільний
154,8
25,3
3987,8
54,2

Водний
23,0
18,6
12,9
0,1

Трубопровідний
203,7
192,4
Х
Х

Авіаційний
0,1
0,3
4,4
8,6

Всі види
858,4
477,2
4453,9
116,3


Валова продукція транспорту визначається як сума:
доходів від перевезень – це сума коштів, отриманих транспортними підприємствами за перевезення вантажів та пасажирів,
доходів від надання додаткових послуг відправникам вантажів і пасажирам, вантажно-розвантажувальних та транспортно-експедиційних робіт, здачі в оренду транспортних засобів тощо;
доходи від діяльності організацій дорожних господарств з поточного ремонту та утримання доріг (прибирання, озеленення, розмітка тощо); діяльність з будівництва та капітального ремонту доріг відноситься до галузі будівництва.
Джерелом інформації про продукцію автомобільного транспорту є такі основні форми: 2-тр річна „Звіт про роботу автотранспорту”, 51-авто місячна „Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом”.
Основними показниками аналізу діяльності транспорту є:
інтенсивність перевезення вантажів і пасажирів за видами шляхів сполучення – показник, що визначається діленням обсягів транспортної роботи на довжину шляхів сполучення;
середня відстань перевезення – показник, що визначається діленням вантажообігу (пасажирообороту) на обсяг перевезеного вантажу (кількість перевезених пасажирів).
Торгівля – вид економічної діяльності, що охоплює:
внутрішню оптову та роздрібну торгівлю;
зовнішню торгівлю;
прокат предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку;
кіно- та відеопрокат;
посередницькі послуги бірж, брокерських, ділерських, маклерських контор, агенств, комерційних центрів з куnівлі-продажу та прокату споживних товарів.
Продукція торгівлі охоплює результати торговельної діяльності державних, комерційних, приватних інституційних одиниць.
Основним показником торгівлі як галузі є товарооборот – це з одного боку вартість реалізованої покупцям товарної маси (грошовий виторг продавців), а з іншого – витрати покупців на придбання товарів.
Валова продукція торгівлі може бути визначена трьома методами:
1) як різниця між реалізованим накладенням (торговою націнкою) та витратами на оплату послуг транспорту і зв'язку
2) як сума витрат обігу (без оплати за послуги транспорту та зв'язку) і прибутку підприємства
3) як сума вартості матеріальних витрат у галузі та чистої продукції, що створена працею працівників галузі.
Джерелом інформації про продукцію внутрішньої торгівлі є такі основні форми: 1-торг місячна „Звіт про товарооборот”, 3-торг квартальна „Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства”, 1-опт місячна „Звіт про обсяг оптового товарообороту”.