Вступ Виробнича переддипломна практика є невід’ємною складовою частиною навчального процесу. Переддипломна практика передує дипломному проектуванню і є завершальним етапом професійної підготовки студента. Метою практики є: -закріплення теоретичних знань, здобутих під час навчання в Українському державному університеті водного господарства та природокористування; -придбання практичних навичок майбутньої професії – економіста; -оволодіння виробничим досвідом; -набуття досвіду роботи в трудовому колективі; Під час проходження практики необхідно досконало оволодіти навичками застосування всіх дій, передбачених кваліфікаційною характеристикою посади. Основними завданнями, які потрібно виконати під час практики, є наступні: 1)вивчення специфіки діяльності підприємства – бази практики, зокрема економічних служб цього підприємства та прийняття безпосередньої участі у їх роботі; 2)вивчення чинних законодавчих та галузевих інструктивних та нормативних матеріалів; 3)ознайомлення та фіксування виявлених змін в системі оподаткування, статистичної та бухгалтерської звітності; 4)набуття практичних навичок фінансової, обліково-ананалітичної роботи; 5)збір необхідних матеріалів, форм бухгалтерської, статистичної, податкової звітності для дипломного проектування. Звіт виконується на основі Оржівського виробничого управління житлово-комунального господарства. Вихідними даними для написання звіту є статут ВУЖКГ, фінансова, податкова і статистична звітність. 1.Загальна характеристика підприємства Оржівське виробниче управління житлово-комунального господарства – Державне комунальне підприємство, в подальшому ВУЖКГ, засноване на комунальній власності адміністративно-територіальної одиниці, а саме: Оржівської селищної ради. Підприємство засноване у 1999 році і діє на основі Статуту. Оржівське ВУЖКГ в своїй діяльності підпорядковується виконкому Оржівської селищної ради народних депутатів, обласному управлінню житлово-комунального господарства і звітує про свою роботу перед ними. Оржівська селищна рада здійснює управління комунальним майном, визначає мету діяльності підприємства, його реорганізацію і ліквідацію, затверджує зміни і доповнення до Статуту, здійснює контроль за ефективністю використання і збереження довіреного підприємству майна відповідно до чинного законодавства України. Контроль фінансово-господарської діяльності управління здійснюється селищною радою, обласним управлінням житлово-комунального господарства та іншими органами відповідно до законодавства України. Метою діяльності підприємства є обслуговування житлових квартир і будинків, адмінприміщень, збереження бази і ефективне використання виділених на ці потреби коштів. А також забезпечення безперебійної роботи обладнання житлових будинків, озеленення, санітарне очищення та благоустрій селища, квітникарство, дотримання санітарно-технічних та протипожежних норм, водопостачання і водовідведення, очищення промислових і побутових стоків. ВУЖКГ у відповідності до чинного законодавства і Статутут здіснює слідуючі види діяльності: -надання послуг в сфері житлового господарства; -надання послуг по ремонту квартир, індивідуальних житлових будинків; -проведення будівельних, ремонтних та реставраційних робіт; -підтримка житлових споруд у стані, що відповідає санітарним нормам; -виробництво і реалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення; -ремонтно-технічне обслуговування житлових квартир і будинків; -виробництво будівельних матеріалів; -надання посередницьких послуг; -організація та експлуатація готельного господарства; -організація прокату та оренди промислового обладнання, транспортних засобів та іншого на основі закладних угод; -здійснення транспортних перевезень пасажирів та вантажу; -зберігання та реалізація паливомастильних матеріалів; -організація та проведення семінарів, конференцій, виставок, торгів, ярмарок; -ритуальні послуги; -водопостачання і водовідведення. Керівництво діяльністю підприємсва здійснює начальник управління, який призначається (звільняється) селищною радою за погодженням з обласним управлінням житлово-комунального господарства. Недоліком в організації облікового процесу на Оржівському ВУЖКГ є те, що Наказ про облікову політику на підприємстві не розроблений і не затверджений начальником. На Оржівському ВУЖКГ ведеться комп’ютеризована форма бухгалтерського обліку із застосуванням програмного продукту “1С: Бухгалтерія-Проф” версії 2.0. Оплата праці адміністративного персоналу та інженерно-технічних працівників здійснюється за контрактною системою, а робітників – відповідно до встановлених тарифів і розрядів. В контрактах управлінського персоналу встановлені оклади, а робітники працюють і отримують зарплату в залежності від кількості відпрацьованих годин. Фінансовий рік Оржівське ВУЖКГ співпадає з календарним роком. На підприємстві ведеться оперативний, бухгалтерський і статистичний облік, і звітність згідно з чинним законодавством України. Оцінка здійснюється в українській валюті. Начальник та головний бухгалтер несуть особисту відповідальність за дотриманням належного порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також їх достовірність. Основні техніко-економічні показники діяльності Оржівського ВУЖКГ за 2002 рік наведено в таблиці 1.1. Таблиця 1.1 Основні техніко-економічні показники діяльності Оржівського ВУЖКГ за 2002 рік № п/п
Показники Од. вим Значення показника
1. Обсяг реалізованих послуг Тис.грн 435,9
2. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Чол. 40
3. Середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості Чол. 42
4. Середня продуктивність праці одного працюючого Тис.грн/ чол 10,38
5. Середньорічна вартість ОЗ Тис.грн 58,35
6. Фондовіддача ОЗ
7,47
7. Фонд оплати праці Тис.грн 131,0
8. Вартість майна, що контролює СП Тис.грн 327,5
9. Чистий прибуток (збиток) Тис.грн 103,7
2.Ресурси підприємства і їх використання 2.1.Основний капітал підприємства, його види та структура Основні засоби – один з найважливіших факторів будь-якого виробництва. Їх стан і ефективне використання прямо впливають на кінцеві результати господарської діяльності підприємств. Раціональне використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє покращенню всіх техніко-економічних показників, в тому числі збільшенню виробництва продукції, зниженню її собівартості, трудоємності виробництва. Якість аналізу залежить від достовірності інформації, отже від якості побудови бухгалтерського обліку, відлагодженості системи і реєстрації операцій з обєктами основних засобів, точності віднесення обєктів до облікових класифікаційних груп, достовірності інвентарізаційних описів, глибини розробки і ведення регістрів аналітичного обліку. Інформаційні джерела аналізу: Ф. 11 “Звіт про наявність та рух основних засобів”; Ф. БП “Баланс виробничої потужності”; Ф. 7-ф “Звіт про запаси невстановленого обладнання”; інвентаризаційні карточки обліку основних засобів. Можливості аналізу основних засобів на підприємствах обмежені низьким рівнем організації оперативно-технічного обліку часу і простоїв обладнання, їх продуктивності і ступеню завантаження. Відсутній аналітичний облік фінансових результатів по операціях з обєктами основних засобів. Аналітичний облік капітального будівництва обєктів і потужностей обмежений інформацією паспорта будівництва, котрий дотого ж в більшості випадків по повній формі не заповнюється. 2.1.1.Аналіз руху основних фондів Дані про наявність, знос та рух основних засобів слугують основним джерелом інформації для оцнки виробничого потенціалу підприємства. Анліз руху основних фондів проводиться на основі слідуючих показників-коефіціентів надходження (вводу) основних засобів; оновлення; вибуття; ліквідації; розширення. Для характеристики технічного стану основних фондів розраховуються коефіціенти придатності; зносу; заміни. Джерелом вихіднеої інформації для розрахунку показників є бухгалтерська звітність (форма №5 “Додаток до бухгалтерського балансу”). Для розрахунку коефіціентів оновлення і ліквідації необхідні дані первинного аналітичного обліку про надходження нового і ліквідації зношеного обладнання. Для аналізу руху основних засобів розраховуєм названі вище показники по слідуюччим формулам: коефіціент надходження (вводу) КВВ: Вартість основних засобів, що надійшли КВВ =---------------------------------------------------------------; Вартість основних засобів на кінець періоду коефіціент оновлення КОН: Вартість нових основних засобів КОН =--------------------------------------------------------------; Вартість основних засобів на кінець періоду коефіціент вибуття основних засобів КВИБ: Вартість основних засобів, що вибули КВИБ =---------------------------------------------------------------; Вартість основних засобів на початок періоду коефіціент ліквідації КЛ: Вартість ліквідованих основних засобів КЛ =------------------------------------------------------------------; Вартість основних засобів на початок періоду коефіціент заміни КЗАМ: Вартість вибувших в результаті зносу основних засобів КЗАМ =------------------------------------------------------------------------------; Вартість основних засобів, що надійшли коефіціент розширення парку машин і обладнання КРОЗШ складає: КРОЗШ =1- КЗАМ; Для аналізу стану основних фондів розрахуєм слідуючі показники: коефіціент придатності КПРИД: Залишкова вартість основних фондів КПРИД =-----------------------------------------------------; Первісна вартість основних фондів коефіціент зносу КЗНОС: Сума нарахованого зносу основних фондів КЗНОС=---------------------------------------------------------------; Первісна вартість основних фондів Розрахунок вищеописаних показників (коефіціентів) для кращого сприйняття представимо в табличній формі (таблиця 1.). Для проведення розрахунку потрібні вихідні дані, які також представимо в табличній формі (таблиця 1.) Баланс руху і наявності основних засобів (тис. грн.)
Таблиця 1
Рік Показник Наявність Надійшло Вибуло Наявність
на початок
(ліквідо- на кінець
року
вано) року
А Б 1 2 3 4
1999 Первісна вартість ОФ 264,3 5,2
269,5
в т.ч. нових
5,2
5,2
Знос ОФ 66,1
66,1
Залишкова вартість ОФ 198,2
198,2
2000 Первісна вартість ОФ 278,6 6,3
284,9
в т.ч. нових
6,3
6,3
Знос ОФ 69,7
69,7
Залишкова вартість ОФ 209,0
209,0
2001 Первісна вартість ОФ 292,7 11,2
303,9
в т.ч. нових
11,2
11,2
Знос ОФ 73,2
73,2
Залишкова вартість ОФ 219,5
219,5
2002 Первісна вартість ОФ 258,2 8,3 3,2 269,7
в т.ч. нових
8,3
8,3
Знос ОФ 78,1
78,1
Залишкова вартість ОФ 234,2
234,2
2003 Первісна вартість ОФ 327,5 12,0 4,0 343,5
в т.ч. нових
12,0
12,0
Знос ОФ 81,9
81,9
Залишкова вартість ОФ 245,6
245,6
Показники , що характеризують стан основних фондів Таблиця 2. № Показник
Розраховані коефіціенти показують,що за період 1999-2003 років оновні фонди практично не вибували, а в 2003 році ніяких основних фондів не вводилось в експлуатацію. Зношеність основних фондів основного виду діяльності постійно зростає, відповідно придатність зменшується. Таблиця 2. Показники використання основних фондів Таблиця 3. Показник Базисний Звітний Відхи- Темп
період період лення зміни
(2002 рік) (2003 рік)
А 1 2 3 4
Обєм виробництва
продукції, тис.грн. 425,3 435,9 10,600 1,025
Середньорічна вартість
ОВФ, тис.грн. 55,6 58,4 2,750 1,049
Фондовіддача, грн./грн. 7,649 7,470 -0,179 0,977
Фондоємність, грн./грн. 0,131 0,134 0,003 1,024
Співідногшення , що склалося, впливу двох факторів на обєм випуску продукції слугує передбаченням спаду рентабельності виробництва. Зростання фондоємності продукції свідчить про наявність відносних перевитрат засобів, вкладених в основні фонди 2.1.2.Аналіз стану та структури основних фондів Дуже важливу роль відіграє структура основних фондів, розмір активної частини та її придатність. Тому потрібно провести відповідний аналіз. Вихідні дані покажемо в табличній формі (таблиця 3.). Рік Показник Наявність Надійшло у Вибуло у Наявність Наявність Амортизація
-основного виду діяльності 269,8 12 12 4 4 281,8 211,35 70,45
Невиробничі ОФ інших галузей 55,9
55,9
З них житлового господарства 55,9
55,9
Як видно з даної таблиці розмір основних фондів зростає повільно по роках з 264,3 тис. грн. в 1999 році до 325,7 тис. грн. в 2003 році. Це відбувалось за рахунок збільшення розміру основних фондів основного виду діяльності з 208,4 тис. грн. в 1999 році до 269,8 тис. грн. в 2003 році. 2.2.Оборотний капітал підприємства, його види, та структура Основні оборотні фонди організації цілком споживаються в кожнім виробничому процесі, цілком переносять свою вартість на готовий продукт і змінюють свою натуральну форму. Класифікація оборотних виробничих фондів: 1. Оборотні фонди у виробничих запасах: а) сировина, основні матеріали; б) покупні напівфабрикати; в) допоміжні матеріали; г) паливо; д) тара і тарні матеріали; е) запасні частини для поточного ремонту; ж) малоцінний і швидко зношується господарський інвентар і інструмент. 2. Оборотні фонди в процесі виробництва: а) незавершене виробництво; б) витрати на освоєння нової продукції; в) напівфабрикати власного виготовлення. Сировина - це предмет праці, на чи видобуток виробництво яких був витрачений праця. Сировиною є наприклад: руда, бавовна. Матеріали - це предмети праці, що вже піддавалися промисловій обробці, наприклад прокат металу. З основних матеріалів виготовляється продукція, вони утворять її основний матеріальний зміст. Напівфабрикати - продукти праці, що пройшли одну чи кілька стадій виробництва, але потребуючі ще подальшій чи обробці зборки. Тара і тарні матеріали - являють собою усі види упакування і матеріали, необхідні для їхнього виготовлення. Незавершене виробництво - це предмети праці, що знаходяться в чи обробці очікують подальшої обробки і не ввійшли ще до складу готової продукції. Склад, структура і вартість оборотних фондів різних об'єднань (підприємств) різні, тому що вони залежать від характеру й обсягу продукції, що випускається, тривалості виробничого циклу, ступеня механізації й автоматизації виробництва. Стійкість фінансового положення підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладень фінансових ресурсів в активи. Структура господарських засобів у значній мірі залежить від виду діяльності підприємства. 2.2.1.Аналіз складу оборотних активів. Роздягнувшри 2 бухгалтерські баланси «Оборотні активи» поєднує різні статті, що включають оборотні кошти (поточні активи). У складі оборотних активів розрізняють: Запаси (у т.ч. сировина, матеріали, МБП, готова продукція, товари відвантажені й ін.). ПДВ по придбаних цінностях. Дебіторська короткострокова і довгострокова заборгованість. Короткострокові фінансові вкладення. Кошти (у т.ч. каса, розрахунковий рахунок, валютний рахунок і ін.) Інші оборотні активи. З метою заглибленого аналізу доцільно згрупувати всі оборотні активи по категоріях ризику. Приміром, мається велика імовірність того, що дебіторську заборгованість буде легше реалізувати (перетворити в грошову форму), чим незавершене чи виробництво витрати майбутніх періодів. При цьому варто враховувати область застосування того чи іншого виду оборотних коштів. Активи, що можуть бути використані тільки з визначеною метою, мають більший ризик (меншу імовірність реалізації), ніж багатоцільові активи. Чим більше засобів вкладено в активи, що потрапили в категорію високого позову, тим нижче ліквідність підприємства. Ступінь ризику Група поточних активів
Мінімальна Наявні грошові спорідненості, легко реалізовані короткострокові цінні папери
Мала Дебіторська заборгованість підприємств із нормальним фінансовим положенням + запаси (крім залежаного) + готова продукція масового споживання, що користається попитом
Середня Продукція виробничо-технічного призначення, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів
Висока Дебіторська заборгованість підприємств, що знаходяться у важкому фінансовому положенні, запаси готової продукції, що вийшла з уживання, залежані запаси, неліквіди
Аналіз структури і динаміки оборотного капіталу Оржівського ВУЖКГ Таблиця 1. Показники На 1.01 2002р. На 1.01 2003р. Відхилення
(+,-) Тр,%
1.Оборотні активи всього 196,6 263,3 +66,7 133,93
-у % до валюти балансу 76,14 80,40 +4,26 -
1.1.Виробничі запаси 7,9 10,2 +2,3 129,11
-у % до валюти балансу 3,06 3,11 +0,05 -
-у % до оборотних активів 4,02 3,87 -0,15 -
1.2.Готова продукція - 0,1 +0,1 -
-у % до валюти балансу - 0,03 +0,03 -
-у % до оборотних активів - 0,04 +0,04 -
1.3.Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 156,6 223,3 +66,7 142,59
1.5.Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті 26,3 24,9 -1,4 94,68
-у % до валюти балансу 10,19 7,60 -2,59 -
-у % до оборотних активів 13,38 9,46 -3,92 -
У 2002р. в порівнянні з 2001р відбулося зростання валюти балансу на 69,3 тис.грн. або 26,84%. Таке зростання відбулося в основному за рахунок зростання вартості оборотних активів – на 66,7 тис.грн. або 33,93%, а також незначного зростання величини необоротних активів – на 2,7 тис.грн. або 4,39%. Тобто спостерігається позитивна тенденція: темпи росту оборотних активів значно перевищують темпи росту необоротних активів. Величина оборотних активів у структурі майна Оржівського ВУЖКГ у 2002р. порівняно з 2001р. зросла на 4,26 тис.грн., що є позитивним. У розвиток приведеного аналізу доцільно оцінити тенденцію зміни співвідношень активів які важко реалізуються і загальної величини активів, а також важкореалізованих і легкореалізованих активів. Тенденція названих співвідношень до росту вказує на зниження ліквідності. 2.2.2.Аналіз руху коштів. Особливе значення для стабільної діяльності підприємства має швидкість руху коштів. Однією з основних умов фінансового благополуччя підприємства є приплив коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Відсутність такого мінімальна необхідного запасу коштів свідчить про його серйозні фінансові труднощі. Надмірна ж величина коштів говорить про те, що підприємство зазнає збитків, зв'язані, по-перше, з інфляцією і знеціненням грошей і, по-друге, з втраченою можливістю їхнього вигідного розміщення й одержання додаткового доходу. У цьому зв'язку виникає необхідність оцінити раціональність керування коштами на підприємстві. Існують різні способи такого аналізу. Зокрема, своєрідним барометром виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки коштів у складі поточних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення коштів і найбільш термінових зобов'язань (термін яких закінчується в поточному місяці) може дати досить красномовну картину надлишку (недоліку) коштів на підприємстві. Аналіз структури і динаміки джерел коштів підприємства Таблиця 2. Показники На 1.01. 2002року На 1.01. 2003р. Відхилення
Після проведених вище розрахунків доцільно сформувати наступні висновки. Пасив балансу Оржівського ВУЖКГ предсталений лише 1 розділом “Власний капітал” і 4 розділом “Поточні зобов’язання”. Позитивним є той факт, то вартість майна підприємства у 2002 році порівняно з 2001р. зросла на 69,3 тис.грн. або 26,84% за рахунок значного збільшення власного капіталу ВУЖКГ. У 2002р. в порівнянні з 2001р. спостерігається позитивна тенденція до збільшення величини власного капіталу – на 101,9 тис. грн. або 115,93%. Причиною цього є значне зростання нерозподіленого прибутку у 2002р. – на 103,7 тис.грн. (162,54%). Це свідчить про покращення фінансового стану підприємства. Хоча величина додаткового капіталу у досліджуваному звітному періоді дещо зменшилась – на 1,8 тис.грн. або 7,47%. Основну частку власного капіталу складає нерозподілений прибуток – у 2001р. 72,58%, а у 2002р. ця величина ще більша –88,25%, що є позитивною тенденцією. У 2002р. порівняно з 2001р. спостерігається позитивна тенденція до зменшення вартості поточних зобов’язань – на 32,60 тис.грн. чи 19,14%. Причиною цього є зниження величини кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги у 2002 році в порівнянні з 2001р. на 40,5 тис.грн. (30,34%), відсутності у 2002р. поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування, і зменшення інших поточних зобов’язань на 1,7 тис.грн. або 6,07%. Негативним є те, що у 2002р. порівняно з 2001р. значно зросла заборгованість Оржівського ВУЖКГ за розрахунками з бюджетом – на 8,3 тис.грн. і за розрахунками з оплати праці – на 2,7 тис.грн. (45%). Збільшення заборгованості підприємства перед бюджетом може призвести до збільшення витрат на оплату штрафів за несоєчасну сплату податків і платежів. Найбільшу частку поточних зобов’язань Оржівського ВУЖКГ складає кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – у 2001р. 78,39%, а у 2002р. ця величина зменшилась до 67,54%. Частка інших поточних зобов’язань у загальній сумі зобов’язань становила у 2001р. 16,44%, у 2002р. 19,10%. Щодо інших видів кредиторської заборгованості можна сказати, що вони складають незначну величину поточних зобов’язань підприємства. Частка власного капіталу у валюті балансу у 2001р. складала 34,04%, а у 2002р. її величина зросла на 23,91% і становила 57,95%, тоді як величина поточних зобов’язань у загальній вартості майна Оржівського ВУЖКГ у 2002р. в порівнянні з 2001р. зменшилась – з 65,96% до 42,05%. Тобто на 1.01.2003р. більшу частину майна підприємства складає власний капітал. Цей факт свідчить про покращення фінансового стану ОВУЖКГ, підвищення його ліквідності. Хоча ще є деякі незначні, але негативні тенденції у показниках діяльності підприємства. 2.2.3.Аналіз ефективності використання оборотних коштів. Особливо варто зупинитися на ефективності використання оборотних коштів, тому що раціональне використання оборотних коштів впливає на основні показники господарської діяльності промислового підприємства: на ріст обсягу виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності підприємства. Аналіз ефективності використання оборотних коштів повинний допомогти виявити додаткові резерви і сприяти поліпшенню основних економічних показників роботи підприємства. Прискорення оборотності оборотних коштів залежить від часу перебування їхній на різних стадіях кругообігу, скорочення його тривалості. Воно досягається ростом випуску і реалізації продукції, більш повним і раціональним використанням ресурсів.2.3.Персонал підприємства і його використання Важко переоцінити значення кадрового потенціалу у вирішенні науково-технічних, організаційних і економічних задач. Раціональне використання трудових ресурсів багато в чому визначає організаційно-технічний рівень виробництва, характеризує ступінь використання техніки і технології, а також предметів праці. Вихідним моментом для оцінки кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами і ефективності їх використання. В процесі такого аналізу розглядається: структура чисельності і склад працюючих, рух робочої сили, використання робочого часу, якісні характеристики використання трудових ресурсів. Основним показником, який характеризує забезпеченість підприємства трудовими ресурсами є середньоспискова чисельність працюючих (Rсер). Проведемо динамічний аналіз середньоспискової чисельності персоналу за період 1999-2003 роки в табличній формі (таблиця 2). Динаміка середньоспискової чисельності Таблиця 1. № Показники Роки
п/п
1999 2000 2001 2002 2003
А Б 1 2 3 4 5
1 Середньоспискова чисельність працюючих, чоловік 37 38 39 40 42
2 Абсолютне відхилення: -ланцюгове -базисне
- -
1 1
1 2
1 3
2 5
3 Темп росту: -ланцюговий -базисний
- -
1,02 1,02
1,02 1,05
1,02 1,08
1,05 1,13
4 Темп приросту: -ланцюговий -базисний
- -
0,02 0,02
0,02 0,05
0,02 0,08
0,05 0,13
Аналіз структури чисельності і складу працюючих звичайно починають з оцінки фактичної наявності працюючих в розрізі основних груп, визначають питому вагу окремих категорій працівників. Крім того визначають абсолютні відхилення в чисельності працюючих звітного року порівняно з базовим і минулим роками. Дослідження динаміки і структури персоналу проводимо в табличній формі (таблиця 2.). Для аналізу будемо використовувати форми звітності №2-ПВ і 3-ПВ.
Категорії 1999р. 2000р. Відхилення 2001р Відхилення 2002р. Відхилення 2003р. Відхилення
персоналу Всього Всього від 1999р. Всього від 2000р. Всього від 2001р. Всього від 2002р.
2.3.1.Аналіз використання робочого часу Ліквідація простоїв (прогулів) і непродуктивних затрат на кожному робочому місці – важливий фактор підвищення продуктивності праці і покращення всіх економічних показників діяльності підприємства. Ступінь використання робочого часу впливає на виконання плану намічених робіт на підприємстві вцілому. На основі складеного балансу визначають кількісні та якісні показники, які характеризують ступінь використання робочого часу на підприємстві. До кількісних показників належать: календарний фонд робочого часу – визначається множенням числа днів в плановому періоді на середньоспискову чисельність працюючих; табельний фонд робочого часу – він менше календарного фонду робочого часу на кількість вихідних та святкових днів; максимально-можливий фонд робочого часу – він менше від табельного фонду робочого часу на величину чергових і додаткових відпусток; корисний фонд робочого часу – він менший максимально-можливого фонду робочого часу на кількість неявок дозволених законом, відпусток по навчанню та по хворобі; число явок на роботу – менше корисного фонду робочого часу на кількість прогулів, простоїв і неявок з дозволу адміністрації. До якісних показників належать: коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до величини календарного фонду робочого часу. Кк= де N – число явок на роботу, людино-години; КФРЧ – календарний фонд робочого часу, людино-години. Коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до величини табельного фонду робочого часу: Кт= де ТФРЧ – табельний фонд робочого часу, людино-години. - Коефіцієнт використання максимально-можливого фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до максимально-можливого фонду робочого часу: Кмм= де ММФРЧ – максимально-можливий фонд робочого часу, людино-години. - Коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу – це відношення числа явок на роботу до величини корисного фонду робочого часу: Ккор= де КорФРЧ – корисний фонд робочого часу, людино-години. - Коефіцієнт внутрізмінного використання фонду робочого часу – це відношення середньої тривалості робочого дня у звітному році до середньої тривалості робочого дня у минулому році: Квнутр= де Тз – тривалість робочого дня у звітному році, дні; Тм – тривалість робочого дня у минулому році, дні. Дослідження проводимо на основі складання балансу робочого часу (таблиця 3.).
2.3.2.Аналіз продуктивності праці Найважливішим показником, що характеризує використання трудових ресурсів на підприємстві є продуктивність праці. В аналітичних розрахунках використовують ряд наступних показників: Середньорічна продуктивність праці одного працюючого обчислюється за формулою: ПП= де Q – обсяг випущеної продукції, тис.грн.; R – чисельність працюючих, чоловік. Середньорічна продуктивність праці одного робітника обчислюється за формулою: ППр= де Q – обсяг випущеної продукції, тис.грн.; r – чисельність робітників, чоловік. Середньоденна продуктивність праці одного робітника обчислюється за формулою: ППд= де Q – обсяг випущеної продукції, тис.грн.; r – чисельність робітників, чоловік; N – число явок на роботу, дні. Середньогодинна продуктивність праці одного робітника обчислюється за формулою: ППг= де Q – обсяг випущеної продукції, тис.грн.; r – чисельність робітників, чоловік; N – число явок на роботу, дні; Т – тривалість робочого дня, години. Між показниками продуктивності праці існує певний зв’язок: 1 ПП= де Пв – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих, %; ППр – середньорічна продуктивність праці одного робітника, грн./чол. 2 ПП= де N – число явок на роботу; Т – тривалість робочого дня, години; ППг – середньогодинна продуктивність праці одного робітника, грн./чол. 3 ППр= де ППд – середньоденна продуктивність праці одного робітника, грн./чол. 4 ППд= де Т – тривалість робочого дня, годин; ППг – середньогодинна продуктивність праці одного робітника, грн./чол. Аналіз показників продуктивності праці зводимо в таблицю 4. №
На зміну продуктивності праці впливають фактори, які можна поділити на дві групи: кількісні та якісні. До кількісних факторів відносять: -зміна структури персоналу; -ефективне використання робочого часу; -скорочення внутрізмінних втрат. До якісних факторів відносять: -зміна середньогодинного виробітку одного робітника; -рівень механізації та автоматизації виробництва; -рівень кваліфікації робітників; -матеріальне заохочення; -наукова організація праці і виробництва; -дотримання виробничої та технологічної дисципліни; -рівень управління виробництва; -рівень спеціалізації та кооперування; -використання сучасних машин, техніки та обладнання; -соціально-побутові та психологічні фактории 2.4.Водні ресурси підприємства і іх використання. Розвиток економіки будь-якого підприємства будь- якої країни нерозривно пов’язано з використанням такого ресурсу як вода. В господарській практиці розрізняють два види використання водних ресурсів: 1.) водовикористання- передбачає, що при цьому напрямку використання, вода не забирається з водойми, а лише використовується для виконання певних функцій(ГЕС, водний транспорт); 2.) водоспоживання- передбачає забирання води з водних об’єктів і її витрачання на виробництво відповідної продукції (с/г,промисловість та ін.). Кожна галузь пред’являє відповідні вимоги до якості води, що споживається нею. Найбільш високі вимоги до якості води пред’являються в тих галузях промисловості де вода служить технологічною основою виробництва (харчова промисловість), в інших галузях промисловості вимоги, щодо якості води можуть бути дещо нижчими (комунальне господарство, опалення житлових будинків та ін.). Одними із основних видів діяльності Оржівського ВУЖКГ є водопостачання, водовідведення, обслуговування житлових квартир і будинків, адмінприміщень. А також забезпечення безперебійної роботи обладнання житлових будинків, озеленення, санітарне очищення та благоустрій селища, квітникарство, дотримання санітарно-технічних та протипожежних норм, очищення промислових і побутових стоків. Джерелом водозабезпечення є свердловина глибиною 302 метра, що розміщена на території селища, з якої шляхом застосування насосів високого тиску призначених для підйому та подачі води з свердловин такого типу на земну поверхню з подальшим закачуванням води у водонапірну вежу. З водонапірної вежі вода подається до кінцевих споживачів, а саме до: житлових будинків, адмінприміщень,стаціонарних колонок розміщених на території селища та інших категорій споживачів. Для власних потреб вода підприємством не використовується. За період січень- липень 2003 року підприємством було подано на потреби споживачів 62241,00 куб.м. води Паралельно з водопостачанням підприємство здійснює водовідведення використаної води до очисних споруд. За період січень- липень 2003 року підприємством було відведено до очисних споруд 68333,00 куб.м. стічних вод. Собівартість подачі 1 куб.м. води до кінцевого споживача в першому півріччі 2003 року склала 0,65 грн.; водовідведення- 2,44 грн./куб.м. 3.Організація оплати праці на підприємстві Сучасна законодавча база в галузі оплати праці представлена законами, інструкціями та постановами. Перший головний закон це Конституція, другий закон “Кодекс Законів про працю” йог було прийнято в 1991 році - це закон загальної дії, який розповсюджується на всі підприємства і на всі категорії працюючих. Він визначає правові засади і державні гарантії, щодо прийому, переводу і звільнення з роботи, робочий час, оплату праці жінок і неповнолітніх, соціальний захист трудової дисципліни, гарантії і компенсації, охорону праці. В законі України “Про оплату праці” який був прийнятий в березні 1995р.дається визначення, що заробітна плата – це винагорода обчислена як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник виплачує найманому працівнику за виконану ним роботу. Заробітну плату як економічну категорію слід розглядати з декількох позицій: - вона відображає відносини між найманим працівником і роботодавцем з приводу розподілу доходу; - заробітна плата виступає як ціна товару за якою найманий працівник продає свою робочу силу; - заробітна плата – це частина затрат на виробництво, яка включається у собівартість; - заробітна плата є легальним доходом працівника від розміру якого залежать кошти пенсійного фонду, фонду соціального страхування, фонду страхування на випадок безробіття та ін. На Оржівському ВУЖКГ всі виплати поділяються на 5- частин: фонд основної заробітної плати (ФОЗП); фонд додаткової заробітної плати (ФДЗП); інші заохочуючі виплати і компенсації (ІЗВК); інші виплати, що не входять до складу ФОП; Доходи на акції або дивіденди. ФОП=ФОЗП+ФДЗП+ІЗВК; Відповідно до Закону україни Про оплату праці, основна заробітна плата – це винагорода яку отримує найманий працівник за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Джерелом формування ФОП на Оржівському ВУЖКГ є його основна діяльність тобто надання послуг в комунальній сфері. Наданий момент ФОП на Оржівському ВУЖКГ становить 131,0 тис.грн. Розмір середньої заробітної плати становить 260 грн. Спеціалісти отримують 300 грн. в місяць, а УТР 220 грн. 4.Витрати виробництва підприємства. Використовуючи наявні ресурси, підприємство здійснює процес виробництва, результатом якого є виготовлена продукція (виконані роботи). При виготовлені продукції споживаються певні ресурси (засоби виробництва, праця природні ресурси), тобто спожиті ресурси становлять витрати виробництва підприємства. Споживання засобів виробництва відбувається у вигляді предметів праці (матеріалів, сировини, енергії тощо) і засобів праці у вигляді амортизаційних відрахувань (зносу ОФ), витрат на підтримання засобів праці у робочому стані тощо. Перераховані витрати представляють собою витрати уречевленої (минулої ) праці, яка витрачена раніше, до початку виробничого процесу на підприємстві. Витрати живої праці на виготовлення продукції представлені заробітною платою, тобто коштами для відновлення робочої сили. Витрати здійснюються у натуральній формі і формуються з різних неспівставних видів витрат. Скласти такі витрати і визначити індивідуальні витрати підприємства на виготовлення продукції не можливо. Для співставлення різних витрат необхідно різні види витрат (у натуральному виразі) підприємства привести до одного знаменника. За умов товарно-грошових відносин натурально-речові (ресурсні) витрати виступають у вартісній (грошовій) формі у вигляді вартості спожитих у виробничому процесі засобів праці, природних ресурсів і грошового фонду оплати праці. За умов ринкової економіки відокремлюються витрати на виробництво продукції на кожному підприємстві. Адже у дійсності продукція виготовляється на окремих підприємствах, розміри та техніко-економічне оснащення яких різні. Тому і витрати на виготовлення одиниці продукції у них будуть різними. Але на ринку всі ідентичні товари виступають єдиною масою і незалежно від витрат кожним підприємством продаються за єдиною ціною. За цих умов ринок знеособлює витрати, усереднює їх і тим самим визначає, яку кількість праці коштує виробництво даного товару суспільству. Це все вимагає від виробників зіставлення власних витрат із витратами суспільства і визначити результат господарської діяльності підприємства. Витрати мають натуральну та грошову форми. Планування й облік витрат факторів виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об’єм, довжина тощо) мають важливе значення для організації діяльності підприємства. Проте для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки вона виражає вартість продукції (послуг). Слід відрізняти витрати, які утворюють вартість продукції в певному періоді (списуються на неї), і реальні грошові виплати. Перші витрати зв’язані з виготовленням продукції незалежно від того, коли куплено відповідні матеріальні ресурси чи найнято робочу силу. Другі – це виплати за придбані чинники виробництва без урахування часу їхнього використання. Реальні грошові виплати обслуговують зовнішній оборот підприємства та оплату праці. 4.1.Класифікація витрат підприємства. Для правильного розуміння призначення витрат, їх економічної ролі у виробництві, особливостей та інших ознак необхідно їх досліджувати за допомогою певної класифікації. Тому всі витрати виробництва підприємства класифікуються (групуються) за різними ознаками. Класифікація витрат на виробництво і реалізацію продукції наведена в табл.1. Класифікація витрат на виробництво і реалізацію продукції. Таблиця 1. Ознака класифікації Група витрат Характеристика витрат
1 2 3
1. Відношення до процесів виробництва і реалізації продукції Виробничі Характеризують ресурси, використані в процесі виробництва пордукції
Позавиробничі (комерційні) Характеризують ресурси, використані в процесі реалізації (збуту) продукції
2. Відношення до видів виробничих процесів Основні Характеризують ресурси, використані в процесах безпосереднього виготовлення продукції
Накладні Характеризують ресурси, використані в процесах обслуговування і управління процесами безпосереднього виготовлення продукції
1 2 3
3. Ступінь залежності від обсягів виробництва (випуск) продукції Умовно-змінні (пропорційні) Витрати, загальна сума яких змінюється майже прямо пропорційно до змін обсягів виробництва продукції
Умовно-постійні (непропорційні) Частина витрат за певний період часу, загальна сума яких не змінюється при зміні обсягів виробництва
4. Зміст і призначення витрат Економічні елементи Характеризують використані ресурси за їхнім економічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об’єкт віднесення витрат
Калькуляційні статті Характеризують використані ресурси залежно від напрямків і місця їх використання (в основному, допоміжному чи обслуговуючому виробництві) на об’єкт витрат
5. Однорідність економічного змісту витрат Прості Характеризують використані ресурси одного економічного змісту (один економічний елемент витрат)
Комплексні Характеризують використання кількох економічно різнорідних ресурсів, які мають однакове виробниче призначення
6. Спосіб віднесення на собівартість об’єкта витрат Прямі Складові витрат, які розраховуються прямими методами на об’єкт віднесення витрат
Непрямі Компоненти витрат, що нероздільно пов’язані з двома і більше об’єктами віднесення витрат, і тому розподіляються на один об’єкт витрат пропорційно до економічного обгрунтованої бази
7. Послідовність формування і сфера виникнення витрат Технологічна собівартість Витрати, безпосередньо пов’язані з технологією виготовлення продукції
Цехова собівартість Всі витрати цехів з виготовлення продукції, тобто сума технологічної собівартості і загальновиробничих витрат
Виробнича (внутрізаводська) собівартість Всі витрати фірми на виробництво, тобто сума цехової собівартості, загальногосподарських та інших витрат і втрат внаслідок технологічно неминучого браку
Повна собівартість Сума виробничої собівартості і позавиробничих (комерційних) витрат
У залежності від обсягу виробництва усі витрати підприємства можна розділити на постійні і змінні Розглянемо характер зміни собівартості продукції Оржівського ВУЖКГ під впливом обсягу виробництва продукції ( надання послуг). Залежність загальної суми витрат і собівартості одиниці продукції від обсягу виробництва. Таблиця 2. Роки
Обсяг виробництва продукції (надання послуг) тис.грн. Собівартість подачі 1 куб.м. води тис. грн. Собівартість одиниці продукції, грн.
постійні витрати змінні витрати Усього постійні витрати змінні витрати Усього
1 2 3 4 5 6 7 8
1999 394,16 250 25 275 0,80 0,65 1,45
2000 397,49 250 33,6 283,6 0,78 0,65 1,43
2001 403,76 250 39,2 289,2 0,73 0,65 1,38
2002 421,37 250 48,3 298,3 0,67 0,65 1,32
2003 435,9 250 55,6 305,6 0,62 0,65 1,27
У даному прикладі (табл. 2) загальна сума постійних витрат у розмірі 250 тис.грн. є фіксованою для всіх обсягів виробництва. Абсолютна її величина не змінюється із збільшенням обсягів виробництва продукції, однак на одиницю продукції витрати зменшуються пропорційно його росту. Змінні витрати в собівартості всього випуску ростуть пропорційно зміні, обсягу виробництва, зате в собівартості одиниці продукції вони складають постійну величину: Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати. 4.2.Собівартість продукцції та її види. Витрати підприємства на виготовлення продукції, виражені у грошовій формі визначають її собівартість. Собівартість продукції є госпрозрахунковою категорією, тому до її складу включають всі поточні витрати підприємства, її величина на підприємстві характеризує просте відтворення виробництва, тобто собівартість продукції повинна після реалізації продукції відшкодовувати всі витрати виробництва. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо. До складу загально виробничих витрат включаються: Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо). При виготовлені підприємством декількох видів продукції (наданні послуг) визначається собівартість кожного виду продукції, тобто проводиться калькуляція собівартості, що передбачає розподіл витрат виробництва між окремими видами продукції і визначення їх собівартості. Оржівське ВУЖКГ здійснює два види робіт – водопостачання та водовідведення калькуляції яких подано нижче. Калькуляція собівартості подачі 1 куб.м. води в січні-липні 2003р, грн. № з/п Статті витрат Сума витрат,Грн
1 Матеріали -
2 Електроенергія 313,10
3 Витрати на утримання обладнання 33 803,18
4 Заробітна плата 2 754,90
5 Нарахування на з/п 1 033,09
6 Загальногосподарські витрати 2 838,72
7 Всього витрат: 40 742,99
Об’єм поданої води за ІІ-ге півріччя склав 62 241,00 куб.м. , тобто собівартість подачі 1 куб.м., виходячи з даних калькуляції складає 40 742,99 Грн.(сума витрат на подачу води споживачам в січні –липні 2003р.) / 62 241,00 куб.м. = 0,65 Грн./ куб.м. Калькуляція собівартості відведення 1 куб.м. води в січні-липні 2003р, грн. № з/п Статті витрат Сума витрат,Грн
1 Матеріали 942,58
2 Електроенергія 51 049,48
3 Витрати на утримання обладнання 57 875,77
4 Заробітна плата 24 126,72
5 Нарахування на з/п 9 047,51
6 Загальногосподарські витрати 24 001,22
7 Всього витрат: 167 043,28
За ІІ-ге півріччя 2003р. підприємством було відведено 68 333 ,00 куб.м. стічних вод, сума витрат на їх відведення склала 167 043,28 Грн. Визначаємо собівартість відведення 1 куб.м. води 167 043,028 / 68 333,00 = 2,44 грн./1куб.м. В залежності від терміну визначення собівартості продукції розрізняють планову, фактичну та провізорну (очікувану) собівартість. Планова собівартість продукції визначається підприємством до початку планового періоду на основі норм витрат засобів виробництва і робочої сили, враховуючи конкретні умови господарювання, орієнтуючи підприємство на зниження витрат. Фактична собівартість продукції визначається за результатами господарської діяльності підприємства в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат за даними бухгалтерського обліку. На величину абсолютних показників впливають досягнутий рівень собівартості продукції, зміни обсягу виробництва продукції та інші фактори. До відносних показників собівартості продукції відносять : величина витрат на 1 грн. товарної продукції ; величина зниження собівартості продукції. 4.3.Шляхи зниження собівартості продукції. Результати господарської діяльності підприємства залежать від рівня собівартості продукції, проте на сучасному етапі розвитку економіки країни принижена роль категорії собівартості. Адже відомо, що тільки завдяки зниженню витрат на виробництво продукції можна забезпечити стійку і стабільну економіку як підприємства так і народного господарства країни. Світовий досвід показує, що всякі відхилення від нормативних витрат на виробництво продукції відносяться не на собівартість продукції, а на кінцеві результати роботи підприємства, збільшуючи при цьому, або зменшуючи величину прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, але при цьому не змінюється нормативна (планова) собівартість продукції. З точки зору економіки таке вирішення можна вважати правильним, оскільки всі відхилення по собівартості продукції виникають внаслідок відступу від нормативних умов при здійснені технологічного процесу. Одним із способів стабілізації економічного та фінансового стану підприємства є зниження собівартості продукції. Товаровиробник повинен прагнути до скорочення витрат постійно, а не лише тоді, коли потрапляє у складне фінансово-економічне становище. Забезпечення зниження собівартості продукції на підприємстві вимагає підвищення вимог щодо управління витратами виробництва, що передбачає впровадження комплексу заходів щодо зниження собівартості продукції. Підприємство самостійно виходячи із конкретних умов господарювання, необхідності забезпечення прибутковості підприємства визначає заходи щодо зниження собівартості продукції, які можуть дати відповідну віддачу за умови раціонального використання природних, матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів тощо. Тому в процесі техніко-економічних розрахунків повинна бути обгрунтована величина витрат для виробництва і реалізації продукції. Зниження собівартості виробництва продукції передбачає скорочення витрат з кожного елементу її структури. Вирішальним умовою зниження собівартості служить безупинний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, вдосконалювання технології, упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції. Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах з масово-потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижче, ніж на підприємствах, що виробляють цю ж продукцію в невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення і найбільш раціональних кооперованих зв'язків між підприємствами. Зниження собівартості продукції забезпечується насамперед за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Успіх боротьби за зниження собівартості вирішує насамперед ріст продуктивності праці робітників, що забезпечує у визначених умовах економію на заробітній платі. Виявлені в результаті аналізу фактори зниження собівартості і резерви необхідно підсумовувати в остаточних висновках, визначити сумарний вплив усіх факторів на зниження загальної величини витрат та витрат на одиницю продукції. 5.Економічні основи господарювання підприємства і його результати Господарська діяльність підприємства представляє собою сукупність практичних дій з приводу оптимізації виробничого процесу і виготовлення відповідної продукції або надання послуг. Для того щоб визначитися із напрямком господарської діяльності підприємство на сам перед повинно визначитися із попитом на ту чи іншу продукцію або на надання певного виду послуг. Виходячи з цього підприємство визначається із асортиментом продукції (видом послуг) яка знаходить відповідний попит. На основі чого підприємство приймає самостійне рішення щодо здійснення господарської діяльності. В умовах ринку основними засадами господарської діяльності є: 1) вільний вибір в напрямку своєї діяльності; 2) обсяги виробництва продукції самостійно визначаються підприємством виходячи із кон’юнктури ринку; 3) форми, система та розмір оплати праці визначається самостійно підприємством, з боку держави регулюється мінімальний розмір заробітної плати; 4) підприємство самостійно може зменшувати тривалість робочого дня, збільшувати тривалість відпусток. Господарська діяльність підприємства здійснюється на основі законів товарного виробництва і насамперед закону вартості. В умовах ринкових відносин суттєво трансформується поняття матеріальної відповідальності підприємства. Підприємство, маючи право самостійного вибору напрямку своєї діяльності, одночасно несе всю повноту відповідальності за прийняті рішення. На внутрішньому розрахунку знаходяться структурні одиниці та підрозділи, які входять до складу підприємства. Вони не мають самостійного балансу та рахунків в банку, тобто юридично вони обмеженні. Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарюючих суб’єктів, механізмі ринку та конкуренції. Підприємство, як суб’єкт ринкових відносин, для здійснення своєї господарчої діяльності повинне бути, з одного боку, конкурентноспроможним відносно інших підприємств, які функціонують на ринку, з іншого боку – взаємодіяти з підприємствами інших галузей, інфраструктурою. Всі перелічені фактори економічного господарювання підприємства присутні на Оржівському ВУЖКГ.
6.Економіка основного виробництва Метою діяльності підприємства є обслуговування житлових квартир і будинків, адмінприміщень, збереження бази і ефективне використання виділених на ці потреби коштів. А також забезпечення безперебійної роботи обладнання житлових будинків, озеленення, санітарне очищення та благоустрій селища, квітникарство, дотримання санітарно-технічних та протипожежних норм, водопостачання і водовідведення, очищення промислових і побутових стоків. ВУЖКГ у відповідності до чинного законодавства і Статутут здіснює слідуючі види діяльності: -надання послуг в сфері житлового господарства; -надання послуг по ремонту квартир, індивідуальних житлових будинків; -проведення будівельних, ремонтних та реставраційних робіт; -підтримка житлових споруд у стані, що відповідає санітарним нормам; -виробництво і реалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення; -ремонтно-технічне обслуговування житлових квартир і будинків; -виробництво будівельних матеріалів; -надання посередницьких послуг; -організація та експлуатація готельного господарства; -організація прокату та оренди промислового обладнання, транспортних засобів та іншого на основі закладних угод; -здійснення транспортних перевезень пасажирів та вантажу; -організація та проведення семінарів, конференцій, виставок, торгів, ярмарок; -ритуальні послуги; -водопостачання і водовідведення. Фінансові показники Оржівського ВУЖКГ Показники На 1.01. 2002року На 1.01. 2003року Відхилення
(+;-) Тр, %
1.Оборотні активи 196,6 263,3 +66,7 133,93
2.Власний капітал 87,9 189,8 +101,9 215,93
3. Поточні зобов’язання 170,3 137,7 -32,6 80,86
4.Валюта балансу 258,2 327,5 +69,3 126,84
5.Середня величина валюти балансу 276,2 292,9 +16,7 106,05
6.Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) 377,5 435,9 +58,4 115,47
12.Коефіцієнт ефективності вико -ристання фінансових ресурсів -0,06 0,35 +0,41 583,33
Після проведених розрахунків доцільно зробити наступні висновки. У 2002р. порівняно з 2001р. спостерігається позитивна тенденція до зростання коефіцієнта фінансової незалежності – на 0,24од. або 70,59%. У 2002р. він майже досягає нормативного значення 0,6, що свідчить про підвищення фінансової стійкості, стабільності і незалежності ВУЖКГ. Коефіцієнт фінансової стійкості дорівнює коефіцієнту незалежності, оскільки підприємство не має довгострокових зобов’зань. У досліджуваному періоді величина робочого капіталу Оржівського ВУЖКГ значно зростає - на 99,3 тис.грн. (377,57%), що є позитивним явищем. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне оплачувати власні поточні борги і має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. Коефіцієнт ділової активності показує, що у 2001р. на 1грн. майна ВУЖКГ припадало 1,37грн. виручки, а у 2002р. – її величина зросла до 1,49грн. У 2002р. в порівнянні з 2001р. значення коефіцієнта ефективності використання фінансових ресурсів значно зросло – на 0,41од. або 483,33%. У 2001р. показник був від’ємним у зв’язку з тим, що ВУЖКГ мало збитки, а у 2002р. підприємство отримало прибуток, тому його значення зросло. Із вище сказаного можна зробити висновок, що фінансове становище ВУЖКГ у 2002р. порівняно з 2001р. значно покращилось. 7. Економіка технічного переоснащення підприємства У Оржівського ВУЖКГ існують потреби щодо технічного переоснащення, це зумовлено наявністю конкуренції. Заходи щодо технічного переоснащення знаходяться в стадії розробки. Зокрема підприємство потребує: покращення устаткування ; збільшення фондоозброєності праці; збільшення механоозброєнності праці; зменшення зайнятості робітників ручною працею; підвищення ефективності використання ресурсів; підвищення рівня механізації; підвищення рівня технологічних процесів. Щоб досягнути запланованого рівня технічного переоснащення підприємство використовує досягнення НТП, а це потребує значних коштів. На даний момент підприємство характеризується непоганими економічними показниками, тому на мою думку воно зробить все можливе для покращення ситуації в економіці технічного переоснащення. 8.Охорона праці на підприємстві Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, санітарно – гігієнічних і лікувально – профілактичних заходів, та засобів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Управління Оржівського ВУЖКГ в кожному з його підрозділів і на робочому місці створює умови відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечує додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. З цією метою воно забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги економіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці; здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог щодо охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі з охорони праці. В разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, керівництво зобов’язане вжити погоджене з органами державного нагляду заходів, що забезпечать безпеку працівників.
9.Розробка заходів для покращення роботи підприємства Як видно з попередніх розділів фінансовий стан Оржівського ВУЖКГ у досліджуваному періоді значно покращився. Хоча ще не всі показники діяльності підприємства досягли нормативних значень. Для покращення роботи підприємства потрібно здійснити ряд заходів. Необхідно вдосконалити організацію бухгалтерського обліку на ВУЖКГ. Так як на Оржівському ВУЖКГ все ще застосовується програма “1С: Бухгалтерія - Проф” версії 2.0, яка вже є застарілим програмним продуктом і можливості якої щодо ведення обліку в значній мірі не відповідають вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку і податкового законодавства, то одним із найефективніших шляхів вдосконалення обліку на підприємстві є впровадження програмної системи “1С: Бухгалтерія - Проф” 6.0 для Windows, а ще краще “1С: Бухгалтерія - Проф” версії 7.7. Це дозволить повністю автоматизувати ведення бухгалтерського обліку, поставити увесь процес обліку на якісно новий рівень, тобто зменшити витрати часу, трудомісткість та вартість отримання інформації та підвищити її достовірність і надійність. Тобто робота облікових працівників значно полекшиться. Для кращої організації обліку Оржівському ВУЖКГ необхідно також придбати два новиих комп’ютора для роботи головного бухгалтера і бухгалтера. З метою усунення недоліків системи внутрішнього контролю на підприємстві пропонується: 1)затвердити наказом по Оржівському ВУЖКГ зміст облікової політики на поточний період; 2)розробити посадову інструкцію головного бухгалтера підприємства; 3) проводити як річну інвентаризацію активів і зобов’язань, так і вибіркову по запасам, дебіторській і кредиторській заборгованості; 4)укласти договора про індивідуальну відповідальність облікових працівників; 5)неузгодженість між показниками фінансової і податкової звітності підприємства зумовлює проведення внутрішнього аудиту для визначення достовірності показників звітності, тому що для проведення зовнішього аудиту не має коштів. Для цього необхідно ввести посаду внутрішнього аудитора; 6)начальнику ВУЖКГ необхідно у передбачених законодавством випадках санкціонувати здійснення господарських операцій. 7) працівникім бухгалтерії можна запропонувати в своій роботі більш інтенсивно використовувати нові нормативні бухгалтерські видання. Для підвишення коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості та пришвидчення обіговості дебіторської заборгованості, яку переважно складають борги квартиронамачів перед Оржівським ВУЖКГ, підприємству необхідно прийняти жорсткі міри до неплатників, наприклад, припинити подачу води, відмовити у наданні послуг по ремонтно-технічному обслуговуванню квартир, вивісити списки боржників тощо. Висновки
Після написання даного звіту можна зробити наступні висновки. Робота виконана на базі Оржівського ВУЖКГ, основою діяльності якого є надання послуг в сфері житлового господарства. Підприємство в своїй діяльності підпорядковується виконкому Оржівської селищної ради нарадних депутатів і обласному управлінню житлово-комунального господарства. В даному звіті було проведено аналіз фінансового стану Оржівського ВУЖКГ за 2001-2002 роки. У 2002р. в порівнянні з 2001р відбулося зростання валюти балансу на 69,3 тис.грн. або 26,84%. Таке збільшення відбулося восновному за рахунок зростання вартості оборотних активів – на 66,7 тис.грн. або 33,93%, а також незначного зростання величини необоротних активів – на 2,7 тис.грн. або 4,39%. Тобто спостерігається позитивна тенденція: темпи росту оборотних активів значно перевищують темпи росту необоротних активів. Величина оборотних активів у структурі майна Оржівського ВУЖКГ у 2002р. порівняно з 2001р. зросла на 4,26 тис.грн. У 2002р. в порівнянні з 2001р. спостерігається позитивна тенденція до збільшення величини власного капіталу – на 101,9 тис. грн. або 115,93%. Причиною цього є значне зростання нерозподіленого прибутку у 2002р. – на 103,7 тис.грн. (162,54%). Це свідчить про покращення фінансового стану підприємства. У 2002р. порівняно з 2001р. спостерігається позитивна тенденція до зменшення вартості поточних зобов’язань – на 32,60 тис.грн. чи 19,14%. Частка власного капіталу у валюті балансу у 2001р. складала 34,04%, а у 2002р. її величина зросла на 23,91% і становила 57,95%, тоді як величина поточних зобов’язань у загальній вартості майна Оржівського ВУЖКГ у 2002р. в порівнянні з 2001р. зменшилась – з 65,96% до 42,05%. Тобто на 1.01.2003р. більшу частину майна підприємства складає власний капітал. Цей факт свідчить про покращення фінансового стану ВУЖКГ, підвищення його ліквідності. Вцілому зростання валюти балансу оцінюється позитивно і свідчить про зростання вартості майна Оржівського ВУЖКГ, збільшення обсягів його функціональної діяльності, про можливості збільшення прибутку підприємства. Для характеристики фінансового стану підприємства в звіті ми визначили його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Тобто йдеться про постійну наявність у підприємства в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можна негайно перетворити у платіжні засоби. Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Фінансова стійкість характеризується достатньою фінансовою забезпеченістю основних видів діяльності і перспективного розвитку підприємства при збереженні нормального рівня платоспроможності і кредитоспроможності. Необхідно вдосконалити організацію бухгалтерського обліку на ВУЖКГ, для чого підприємству потрібно закупити нове програмне забезпечення, придбати два модифікованих комп’ютора для роботи головного бухгалтера і бухгалтера. З метою усунення недоліків системи внутрішнього контролю на Оржівському ВУЖКГ пропонується: 1)затвердити наказом по Оржівському ВУЖКГ зміст облікової політики на поточний період; 2)розробити посадову інструкцію головного бухгалтера підприємства; 3) проводити як річну інвентаризацію активів і зобов’язань, так і вибіркову по запасам, дебіторській і кредиторській заборгованості; 4)укласти договора про індивідуальну відповідальність облікових працівників; 5)неузгодженість між показниками фінансової і податкової звітності підприємства зумовлює проведення внутрішнього аудиту для визначення достовірності показників звітності, тому що для проведення зовнішього аудиту не має коштів. Для цього необхідно ввести посаду внутрішнього аудитора; 6)начальнику ВУЖКГ необхідно у передбачених законодавством випадках санкціонувати здійснення господарських операцій. 7) працівникім бухгалтерії можна запропонувати в своій роботі більш інтенсивно використовувати нові нормативні бухгалтерські видання. Список використаної літератури 1.Робоча програма виробничої економічної практики для студентів 2 курсу спеціальності 6,050107 “Економіка підприємства” денної форми навчання. 2.Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99. №996// Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні-К.,2000р. 3.Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 17.06.97 // Галицькі стандарти, 1998р.-№1-2. 4.П(с)БО №1, 2, 3// Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні-К.,2000р. 5.Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський і фінансовий облік-Житомир: ПП “Рута”, 2000р.-456 с. 6.Мец В.А. “Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства”-К., 2000р. 7.Раєвнєва С.В. та ін. Формування поведінки неплатоспроможності підприємства//Фінанси України-1999р., №4. 8.«Методика фінансового аналізу» Шеремет А.Д. Москва: ИНФРА-М, 1995р. 9.«Фінансовий аналіз» Єфімова О.В. Москва Бухгалтерський облік, 1996р. 10.«Теорія економічного аналізу» М.И. Баканів, А.Д. Шеремет, Москва: Фінанси і Статистика, 1996 р. 11.«Аналіз господарської діяльності підприємства» Савицька Г.В., 2-і изд, перероблене і доповненої, Москва, Мінськ: ИП Экоперспектива
