ЗМІСТ Організація управління інвестиційною діяльністю підприємства Інвестиційний портфель підприємства Практична частина (задачі) Список використаної літератури ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА Організація управління інвестиційною діяльністю являє собою найважливіший елемент побудови системи управління інвестиційною діяльністю на підприємстві. Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій її суб'єктів (інвесторів й учасників) по реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність може здійснюватись у таких формах. інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, об'єднаннями та установами, а також громадськими та релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне інвестування; іноземне інвестування; спільне інвестування коштів і цінностей громадянами та юридичними особами України й іноземних держав. Інвестиції - це капітал в усіх його формах, що вкладається в об'єкти виробничого й невиробничого призначення метою забезпечення його збільшення в майбутньому, а також досягнення позаекономічних ефектів соціального та екологічного характеру. Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Організація управління інвестиційною діяльністю - це координація й оптимізація в часі й у просторі інвестиційної діяльності підприємства з метою досягнення в певний термін найбільшого інвестиційного ефекту. Організація управління інвестиційною діяльністю на підприємстві передбачає, насамперед, розробку структури й створення системи спеціальних внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, функціонування яких повинне бути спрямоване на розробку й прийняття ефективних управлінських рішень з усіх питань інвестиційної діяльності підприємства. Структура системи цих служб залежить від розміру підприємства й масштабу його інвестиційної діяльності. На малих підприємствах, як правило, структурні служби й підрозділи не створюються. Функції з управління інвестиційною діяльністю покладають на власника або директора підприємства. Зі зростанням масштабів інвестиційної діяльності підприємства виникає необхідність у використанні додаткових по слуг кваліфікованого фахівця інвестиційного менеджера (як правило, це інвестиційний менеджер широкого профілю, до компетенції якого входить усе коло питань інвестиційної сфери). На великих підприємствах з великими обсягами інвестиційної діяльності, що інвестують ряд реальних і фінансових проектів створюються спеціальні відділи - відділи з управління інвестиціями. Структура цих відділів залежить від специфіки інвестиційної діяльності підприємства. Відділ з управління інвестиціями або інвестиційним відділом являє собою структурний підрозділ підприємства, керівник якого відповідає за використання виділених йому інвестиційних ресурсів і одержання необхідного прибутку від інвестиційної діяльності. Формування організаційної системи управління інвестиційною діяльністю на підприємстві передбачає ряд етапів: 1. Дослідження особливостей функціонування окремих структурних підрозділів підприємства й виявлення ступеня їхнього впливу на ефективність інвестиційної діяльності; 2. Розробка структури системи управління інвестиційною діяльністю, визначення типів її елементів (відділів); 3. Формування системи прав та обов'язків і міри відповідальності керівників даних відділів; 4. Розробка планових завдань даним відділам і доведення їх до виконавців; 5. Забезпечення контролю виконання встановлених завдань цими відділами шляхом одержання відповідної інформації (звітів), її аналізу й установлення причин відхилень. Організація управління інвестиційною діяльністю на підприємстві є основою прийняття ефективних управлінських рішень у сфері інвестицій. Основна мета управління інвестиційною діяльністю полягає в досягненні найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії підприємства. Управління інвестиційною діяльністю має такі функції: Аналіз і прогнозування; Планування і організація; Облік, мотивація, моніторинг (контроль), Координація та регулювання управління діяльністю. Перераховані функції суттєво відрізняються залежно від рівня суб'єкта управління: держави, галузі, регіону, суб'єктів господарювання - підприємств. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ ПІДПРИЄМСТВА Інвестиційний портфель - це цілеспрямована сформована сукупність цінних паперів, придбаних підприємством відповідно до розробленої інвестиційної стратегії фінансового інвестування. Складовими інвестиційного портфеля можуть бути будь-які активи від золота та нерухомості до акцій та опціонів. Метою формування інвестиційного портфеля фінансових інвестицій є забезпечення реалізації основних напрямів політики фінансового інвестування шляхом підбору найбільш доходних і найменш ризикових цінних паперів. Відповідно до цієї мети завданнями формування інвестиційного портфеля підприємства є такі: Забезпечення високого рівня інвестиційного доходу в поточному періоді; Забезпечення високих темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковому періоді; Забезпечення мінімізації рівня інвестиційних ризиків; Забезпечення необхідної ліквідності портфеля. Основною метою інвестиційної діяльності на підприємстві, так само як і основною метою формування інвестиційного портфеля, є забезпечення реалізації його інвестиційної стратегії. Так, якщо інвестиційна стратегія підприємства націлена на розширення діяльності (збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції чи послуг, що надаються), то основні інвестиції будуть направлені в інвестиційні проекти або в активи, пов'язані з виробництвом, а наявні (плановані) вкладення в інші об'єкти (у цінні папери або банківські вклади) будуть носити по відношенню до них підлеглий характер, що відіб'ється, наприклад, на термінах, обсяги розміщення. Як і в загальному випадку при здійсненні інвестиційної діяльності, так і при формуванні інвестиційного портфеля інвестор націлений на отримання прибутку (доходу), діючи при цьому в рамках прийнятного для нього ризику. Дохід же може бути отриманий не тільки у формі поточних виплат або прибутку від реалізації інвестиційних проектів, одержуваних з певним ступенем регулярності і визначеності (передбачуваності) у певні проміжки часу, але і у вигляді приросту вартості придбаних активів. При формуванні будь-якого інвестиційного портфеля інвестор має за мету: досягнення певного рівня прибутковості; приріст капіталу; мінімізація інвестиційних ризиків; ліквідність інвестованих коштів на прийнятному для інвестора рівні. Досягнення певного рівня прибутковості передбачає отримання регулярного доходу в поточному періоді, як правило, із заздалегідь встановленою періодичністю. Це можуть бути виплати відсотків за банківськими депозитними вкладами, плановані доходи від експлуатації об'єктів реального інвестування (об'єктів нерухомості, нового обладнання), дивіденди і відсотки відповідно по акціях і облігаціях. Отримання поточного доходу впливає на платоспроможність компанії і приймається в розрахунок при плануванні грошових потоків. Дана мета є основною при формуванні портфеля, особливо в ситуації короткострокового розміщення коштів (наприклад, при наявності надлишку грошових коштів та неможливість або недоцільність його використання на виробничі цілі в поточному періоді). Приріст капіталу забезпечується при інвестуванні коштів в об'єкти, які характеризуються збільшенням їх вартості в часі. Це справедливо для акцій молодих компаній-емітентів (в основному інноваційної спрямованості), у міру розширення діяльності яких очікується значне зростання цін їхніх акцій, а також для об'єктів нерухомості та ін Саме приріст вартості і забезпечує інвестору отримання доходу. Такого роду інвестиції передбачають більш тривалий період розміщення коштів і, як правило, відносяться до довгострокових. Мінімізація інвестиційних ризиків, або безпека інвестицій, означає невразливість інвестицій від потрясінь на ринку інвестиційного капіталу і стабільність одержання доходу. Підбір об'єктів, по яких найбільш імовірні повернення капіталу та отримання доходу планованого рівня, і дозволяє досягти зазначеної мети. Однак мінімізація ризиків не завжди дозволяє повністю усунути ймовірність негативних наслідків, а лише сприяє досягненню їх допустимого рівня при забезпеченні необхідної інвестором дохідності. Вона залежить від ставлення інвестора до ризику. Забезпечення достатньої ліквідності інвестованих коштів передбачає можливість швидкого і беззбиткового (без істотних втрат у вартості) звернення інвестицій у готівку гроші, або можливість їх швидкої реалізації. Ця мета не обов'язково пов'язана з попередніми цілями, вона найбільш досяжна при розміщенні коштів у фінансові активи, що користуються стійким попитом на фондовому ринку (акції та облігації відомих компаній, державні цінні папери). Процес формування інвестиційного портфеля містить у собі ряд етапів: Вибір типу інвестиційного портфеля; Оцінка інвестиційних якостей окремих цінних паперів за критеріями рівня прибутковості, ризику й ліквідності; Відбір фінансових інструментів в інвестиційний портфель із урахуванням їх впливу на параметри прибутковості, ризику й ліквідності портфеля; Оптимізація портфеля, спрямована на зниження його ризику при заданому рівні його прибутковості; Оцінка основних фінансових параметрів портфеля ( прибутковість, ризик, ліквідність). Враховуючи альтернативність інвестиційних цілей, неможливо добитися їх одночасного досягнення. Тому інвестор повинен встановити пріоритет певної мети при формуванні свого портфеля. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ( ЗАДАЧІ ) Задача 1 Визначити накопичену суму боргу при нарахуванні складних відсотків Варіант Кредит, тис. грн. Строк кредиту, роки Річна процентна ставка, % Періодичність нарахування
11 330 3 18 щокварталу
Розв’язання: При нарахуванні складних відсотків використовують таку формулу: Kн = K0 (1 + q)n , де Kн - накопичена сума боргу; K0 - початкова сума кредиту; q - річна процентна ставка за складними відсотками; n – період нарахування, роки. Але в цій задачі кількість розрахункових періодів у році перевищує одиницю, то розрахунок нарощеної суми боргу здійснюється за такою формулою : Kн = K0 (1 + )n×m, де m – кількість розрахункових періодів у році. Kн = 330 × (1+ )3×4 = Отже, накопичувальна сума боргу становить 559, 64 тис. грн. за термін кредиту 3 роки. Задача 2 Визначити чи прийнятий проект на основі таких даних: Варіант Грошові потоки (ГП)проектів, тис. грн., за: Початкові інвестиції (ПІ),тис. грн.. Допустимий термін окупності (ТО доп),роки
1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік
11 1,9 6,1 8,3 5,2 3,4 18 3,2
Розв’язання: Знаходимо суму грошових потоків (ГП) за допустимий термін окупності ГП = 1,9 + 6,1 + 8,3 + 0,86 = 17,17 Порівнюємо чи є доцільний чи недоцільний проект 17,17 – 18 = - 0,83 Отже, цей проект недоцільний оскільки початкові інвестиції становлять 18 тис. грн., а сума грошових потоків становить 17,17 тис. грн. Задача 3 Визначити доцільність проекту на основі методів визначення чистої теперішньої вартості (ЧТВ), індексу прибутковості (ІП). Зробити висновки. Варіант Грошові потоки (ГП)проектів, тис. грн., за: Початкові інвестиції (ПІ),тис. грн.. Дисконтна ставка, %
1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік
11 45 60 40 13 72 250 17
Розв’язання: Потрібно продисконтувати грошові потоки для кожного року за формулою: ГП di = ГП і × , де ГПi – грошові потоки в і-рік, тис. грн.: q - дисконтна ставка. Роки Грошові потоки Дисконтований грошовий потік
1 45 38,46
2 60 43,8
3 40 25
4 13 6,95
5 72 32,88
ДГП1 = 45 × 1= 38,46 ДГП2 = 60 × 2 = 43,8 ДГП3 = 40 × 3 = 25 ДГП4 = 13 × 4 =6,95 ДГП5 = 72 × 5 = 32,88 Знаходимо суму дисконтованих грошових потоків за п’ять років ?ДГП = ДГП1 + ДГП2 + ДГП3 + ДГП4 + ДГП5 ?ДГП = 38,46 + 43,8 + 25 + 6,95 + 32,88 = 147,09 Чиста теперішня вартість буде визначатися як різниця між сумою дисконтова них грошових потоків та початковими інвестиціями. ЧТВ = ?ДГП - ПІ ЧТВ = 147,09 – 250 = - 102,91 Індекс прибутковості розраховується як відношення ?ДГП до ПІ ІП = ІП = = 0,59 Отже, чиста теперішня вартість є меншою 0 і становить - 102,91тис. грн., індекс прибутковості є меншим 1 і становить 0,59 тому цей проект недоцільно приймати тому що він буде неприбутковим для підприємства. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Дацій О.І. Фінансування інвестиційної діяльності підприємств // Економіка та підприємництво, 2006р. - №4. - С.117-121. Загородній А. Менеджмент реальних інвестицій : Навч. Посібник. -Київ: Знання. 2000. - 209 с. Козаченко Г.В., Антіпов О. М., Ляшенко О. М., Діб ніс Г. І. Управління інвестиціями на підприємстві. - К.: Лібра, 2004. - 368 с. Майорова Т.В. Інвекстиційна діяльність: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 376. Татаренко Н.О. Теорії інвестицій: Навч. Посібник/ Н.О. Татаренко, А.М. Поручник. - Київ, 2007. - 159 с. Удалих О.О. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 292 с. Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997. - 384 с.
