В побічну підгрупу І групи періодичної системи входять елементи підгрупи міді: мідь – Сu, срібло - Аg, золото - Аu.
Срібло – Аg – важкий метал (густина + 10,5 г/см3); масова частка його у земній корі 1.70-5%. Срібло зустрічається у складі мінералу аргентиту (Аg2S) і в вільному стані. Чисте срібло – дуже м’який, тягучий метал; воно краще за всі метали проводить тепло і електричний струм. В практиці застосовують його справ з міддю, бо чисте срібло дуже м’яке.
Елемент срібло легко відновлюється до металів зі сполук і утворює комплексні сполуки. Це є малоактивний метал, внаслідок хімічної стійкості, тому його відносять до благородних металів. Срібло нерозчинне в розведених мінеральних кислотах, легко розчинне в тих кислотах, які проявляють окисні властивості – в азотній кислоті (НNO3) і концентрованій сірчаній (Н2SO4).
Срібло застосовують для виготовлення деяких інструментів, також воно проявляє бактерицидну дію. Доведено, що іони срібла вбивають грам-позитивні і грам-негативні бактерії і віруси; древні єгиптяни застосовували його для лікування ран.
Із сполук срібла в медицині застосовують:
-нітрат срібла (ляпіс) - АgNO3 – як в’яжучий і припікаючий засіб;
колоїдні препарати (розчини) – де срібло зв’язане з білком і тільки частково іонізоване. За рахунок цього припікаючи дія зникає, а залишається лише дезинфікуюча.
Бактерицидність препаратів срібла загальновідома. Вони застосовуються внутрішньо і місцево як в’яжучі, антисептичні і припікаючи засоби при лікуванні шкірних, урологічних і очних захворювань.
При довготривалому застосуванні цих препаратів спостерігається своєрідна форма отруєння (хронічного) – аргірія – це сіре забарвлення шкіри, слизових оболонок.
До колоїдних препаратів срібла відносяться:
*протаргол;
*коларгол.
Протаргол – Protargolum (Argentum proteinicum) – коричнево-жовтий або коричневий пухкий порошок без запаху, слабо-гіркий або злегка в’яжучий на смак, гігроскопічний. Легко розчиняється в воді. Кількісний вміст срібла 7,8-8,3%.
Коларгол – Collargolum – зеленувато- або синювато-чорні пластинки з металічним блиском; ззовні подібний до кристалічного йоду (І2) або перманганату калію (КмnO4). Розчинний у воді; кількісний вміст срібла – 70%.
При розчиненні у воді, ці препарати утворюють колоїдні розчини – прозорі, гомогенні рідини, які не розділюються при фільтруванні. Ці розчини характеризуються агрегативною стійкістю. Для них характерне явище коагуляції (розпаду), якому сприяють такі фактори:
-додавання рідин, які знижують дисоціацію молекул;
-дія фізичних факторів: нагрівання, охолодження;
-дія світла;
-час зберігання;
-додавання речовин, які мають стабілізуючу здатність (гліцерин, еталон, сиропи).
Саме в медичній практиці застосуються колоїдні розчини захищених колоїдів, тобто розчини протарголу і коларголу, які здатні утворювати гідратну оболонку, “природній захист”. Розчин протарголу готують, використовуючи його здатність до набухання, а потім самовільно переходити в розчин: розчин коларголу не має такої здатності, тому його готують шляхом розтирання у ступці коларголу з невеликою кількістю води і з наступним розчиненням.
Розчини коларголу і протарголу при виготовленні проціджують через рихлий тампон вати або фільтрують через беззольні фільтри.
При прокалюванні дані препарати обвуглюються і відчувається специфічний запах паленого.
Зберігають: в добре закупореній тарі, банках темного скла, в захищеному від світла місці, щоб запобігти розкладу препаратів.
Коларгол і протаргол застосовують зовнішньо у вигляді 1%, 2% і 3% розчинів як в’яжучий, антисептичний і протизапальний засіб при захворюванні верхніх дихальних шляхів, для промивання порожнини тіла, для знезараження гнійних ран, при захворюванні очей.