“ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОЛІЗУ”


Гідроліз –це здаємо дія речовин з водою коли складні частини речовини взаємодіють із складними частинами води і при цьому утворюється слабкий електроліт.
На відміну від гідратації під час гідролізу відбувається руйнування молекул води.
Гідролізи можуть зазнавати класи речовин як органічних так і не органічних речовин.
Гідроліз – розмноження речовин проходить з обов’язковою участю води і протікаючи по схемі:
АВ+Н-ОН EMBED Equation.3 АН+ВОН
Просець ферментативного гідролізу грають важливу роль в травленні і тканинному обміну речовин всіх живих організмів. Високомолекулярні речовини, гідролізуючись до низькомолекулярних продуктів (амінокислоти, глюкози і ніші), всмоктуються з кишечник, переносяться в різні тканини, де підлягають подальшому перетворення.
Найбільш практичне значення мають: гідроліз солей, при якому солі оборотньо розпадаються на відповідну кислоту і основу: гідроліз органічних лаймерів (білків, полісахаридів і інших), звичайно ідучі в присутності біологічного каталізатора. Гідроліз жирів і других речовин, які являються по своїй природі ефірами, які звичайно проводяться в лужному середовищі і називаються обмиленим.
Гідроліз солей грає важливу роль в регуляції кислотного середовища і в підтриманні в організмі кислотно-лужної рівноваги. При гідролізі солей, іони, на які дисаціонуються на ці солі, частково зв’язують іони Н+ і ОН- води. Гідроліз іде тим насиченіше, чим більше утворюють найбільших молекул кислоти і основ, тобто чим слабше кислота і основа, які утворюють сіль. Якщо при цьому кислота і основа їх іонізації однаково сильніший, то зміщення співвідношення між іонами Н+ і ОН-в ту чи іншу сторону не відбувається і реакції середовища залишається нейтральною. Якщо ж сила кислоти і сила основи, які утворюють сіль суттєво розрізняються, то має місце змінювання концентрації водородних іонів в сторону більш сильного компонента (тобто при сильній кислоті і слабкій основі – в кислу сторону, а при сильній основі і слабкій кислоті – в лужну сторону).
Гідроліз біологічно важких речовин (білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти, жири, фосфорні ефіри і ніші), може проходити тільки в присутності специфічних біологічних каталізаторів – ферментів, які об’єднуються під загальною назвою, або при нагріванні з кислотами і лугами, не специфічно каталізуючим гідролізам.
Реакція гідролізу широко використовується в промисловості і в лабораторній практиці для отримання амінокислот, простих цукрів, і ряду інших продуктів із природних високомолекулярних полімерів (білків, клітчатки).
Гідроліз в широкому розмінні – це реакція обмінного розкладу між різними речовинами і водою.
Гідроліз солей – один із важливих прикладів гідролізу речовин, який добре вивчений. Таке визначення охоплює і гідроліз органічних сполук – складних ефірів, жирів, вуглеводів, білків і гідроліз неорганічних речовин – солей, карбідів, галогенів, галогенідів, неметалів тощо.
У живих організмах відображається гідроліз полісахаридів, білків та ін8ших органічних сполук.
Наприклад солі аміаку знаходять широке застосування. Аміак використовуються як сировина для одержанні нітратної кислоти і її солей, а також солей амонію, які служать хорошими нітратними добривами. Такими добривам є сульфат амонію (NH4) SO4 і особливо нітрат амонію NH4 NО3, або аміачна селітра.
Карбонат амонію застосовується в кондитерській промисловості як розрихлював тіста.
Наприклад:
СН3СОООС2Н5+Н2О EMBED Equation.3 СН3СОООН+ С2Н5ОН;
СаС2+2Н2О EMBED Equation.3 Са(ОН)2+С2Н5
Сl2+Н2) EMBED Equation.3 НСl+НСl
РІ3+3Н2О EMBED Equation.3 Н3РО3+3НІ
У великих кількостях проводять гідроліз деревини. Зростаюча високими темпами гідролізна промисловість виробляє з нехарчової сировини (деревини, бавовняного і соняшникового лушпиння, соломи, кукурудзяних качанів) багато цінних продуктів: етиловий спирт, білкові дріжджі, глюкозу, твердий діоксид вуглецю, фурфурол, скипидар, метиловий спирт, лігнін та багато іншого.
В наслідок гідролізу мінералів – алюмосилікатів – відбувається руйнування гірських порід. Гідроліз солей (наприклад, Na2CO3, Na2РO4) використовують для очистки води і зменшення її твердості.
На процесі гір дозу ґрунтуються важливі хімічні виробництва і гідроліз деревини, оцукрювання крохмалю, добування мила і багато інших.
Наприклад мила добувають при омиленні жирів лугами
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
гліцерид стеаринової кислоти гліцерин
Звідси реакція, зворотна етерифікація, дістана назва реакція омилення.
Вихідною сировиною для добування мила є олії (соняшникова, бавовняна), тваринні жири, а також гідроксид натрію, олії спочатку піддають гідрогенізації. Виробництво мила досягло дуже великих розмірів. Тому постало завдання добувати числа з нехарчової сирови7ни, яке успішно розв’язується. Звичайні мила складаються з суміші солей пальмітинової, стеаринової, алеїнової кислоти, при чому натрієві солі утворюються тверді мила, калієві солі – рідкі мила.