Офіційна назва - Австралія (Australia). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 р. за кордоном країна називається Австралія, уряд - австралійським, у країні називається Австралійський Союз і уряд Союзу. Державний устрій - Австралія входить до складу Британської Співдружності. Глава держави - королева Великобританії, представлена генерал-губернатором. Глава уряду - Прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний парламент (Палата представників і Сенат). Географічне розташування - Австралія розташована на Австралійському материку, острові Тасманія та ряді інших малих островів у Тихому й Індійському океанах. З півночі омивається Тіморським та Арафурським морями і протокою Торреса; на сході - Кораловим і Тасмановим морями; на півдні - протокою Басса й Індійським океаном; на заході - Індійським океаном. Австралійському Союзу належать також острови Картьє та Ешмор, острів Різдва, Кокосові острови, острови Херд, Макдональд і Норфолк. Площа території - загальна площа Австралії становить 7 686 850 кв. км (6 місце у світі); площа континенту - 7 614 500 кв. км. Адміністративний поділ. Австралія - федерація у складі 6 штатів і 2 територій (Північна територія і Австралійська столична територія). Кількість населення - 19,358 млн. осіб (на липень 2001 р.). Столиця - Канберра (Canberra) - 315,4 тис. мешканців. Інші великі міста: Сідней (4,21 млн. мешканців), Мельбурн (3,37 млн.), Брісбен (1,54 млн.), Перт (1,36 млн.), Аделаїда (1,07 млн.). Державна мова - англійська. Релігія: католики - 26%, англікани - 26%, протестанти - 20% (Об'єднана Церква, Союз Баптистів, Лютеранська Церква і Церква Христа), православні - 4%; іудеї, буддисти, мусульмани. Національне свято - 26 січня - День Австралії (1788 р.). Державний прапор. Державний прапор Австралійського Союзу синього кольору. У верхньому лівому куті розміщений прапор Великобританії - символ приналежності до Австралійського Союзу і Британської Співдружності націй. Синій колір прапора - символ океану, що оточує з усіх боків Австралію. В середині прапора розташоване зображення сузір'я Південного хреста. 6 зірок на прапорі символізують шість штатів Австралійського Союзу. Сім променів зірки означають шість штатів і територію Папуа. П'ятикутна зірка символізує федеральний округ Канберру. Прапор затверджений у 1954 році. Державний герб зображений у вигляді щита, який підтримують з двох боків кенгуру і страус Ему; обрамлений квітучими гілками евкаліпта. Щит розділений на 6 частин, кожна з яких вміщує емблему відповідного штату. У верхній частині герба розміщена семикутна зірка, шість променів якої означають 6 штатів, а сьомий - символізує федеральний округ Канберру. Герб у нинішньом у вигляді існує з 1912 року.
Емблема Австралії (квіткова) - Золота акація. Вона була оголошена офіційною національною квітковою емблемою у серпні 1988 р. Золота акація - виткий кущ або невисоке деревце, що росте в низинах відкритого лісу і лісистій місцевості, у Південній Австралії, Вікторії, Новому Південному Уельсі і Території столиці Австралії. Грошова одиниця - австралійський долар = 100 центам. Членство в міжнародних організаціях - ООН, МБРР, МВФ, СОТ, АТЕС, МФЧХіЧП, ОЕСР та інші.
Загальна інформація Австралія це країна з багатогалузевою економікою і високим науково-технічним потенціалом. Посідає 12-е місце серед членів Організації економічного співробітництва і розвитку за основними статистичними показниками, включаючи життєвий рівень населення. Австралія має досить значні запаси енергетичної і мінеральної сировини (нафта, природний газ, кам'яне і буре вугілля, залізна, марганцева й уранова руди, боксити й ін.). Високо розвинуті також хімічна, електротехнічна, металургійна галузі промисловості і машинобудування. За запасами залізної руди вищої якості Австралія посідає друге місце у світі, має великі запаси нафти і природного газу, є одним з найбільших виробників і експортерів вугілля, алюмінію, міді, титанової руди, урану, алмазів, входить у п'ятірку найбільших у світі виробників золота, цинку і свинцю. Асортимент виробленої в Австралії продукції дуже і дуже широкий - від продуктів харчування і модного одягу, від електроніки і предметів домашнього побуту до найскладніших виробів точного приладобудування і найсучасніших комплексів для нафтопереробної промисловості і виробництва пластмас. Австралія є найбільшим у світі виробником і постачальником високоякісної вовни, одним з провідних експортерів м'яса і пшениці. Важливу частину експорту Австралії становлять молочні продукти, рис, цукор, фрукти, високоякісні вина, а також бавовна. Торговельні відносини зв'язують Австралію майже з 200 країнами світу. Сучасне економічне становище На початку 1990-х років економіка Австралії переживала спад. Висловлювалися думки, що економічна криза в країнах Азії у 1997-1998 роках позначиться на Австралії, але на початку 1999 стало ясно, що австралійська економіка успішно подолала цю кризу і вступила в період підйому з низькими темпами інфляції. У 1997-1998 фінансовому році валовий внутрішній продукт (ВВП) Австралії оцінювався в 360 млрд. дол. США (за курсом на кінець 1998). Зростання ВВП Австралії восени 1998 характеризувалося рекордним показником 5%. У 1999 ВВП Австралії становив 389 млрд. дол. США, а у 2000 році - 394 млрд. дол. США. Енергетика Австралія відносно добре забезпечена енергетичними і мінеральними ресурсами. На частку цієї країни припадає приблизно 8% світових запасів кам'яного вугілля і 15% запасів бурого вугілля, а по запасах урану Австралія, ймовірно, посідає друге місце у світі, поступаючись тільки колишньому СРСР. Ресурси нафти в Австралії обмежені, а газу - великі. Використовувати гідроенергоресурси можна лише в Сніжних горах і Тасманії, за рахунок цього джерела забезпечується 10% усієї електроенергії, що виробляється в країні. Транспорт Морські перевезення За масштабами обороту масових вантажів провідні позиції посідають порти Дампір (залізна руда), Порт-Хедленд (залізна руда), Ньюкасл (кам'яне вугілля і залізна руда) і Хей-Пойнт (кам'яне вугілля). Столиці всіх штатів розташовані на узбережжі і є вантажними портами загального типу. Мельбурн, Сідней, Брісбен і Фрімантл (аванпорт Перта) є найбільшими портами за показниками загального вантажообороту. Залізниці. Перша австралійська залізниця була побудована в Мельбурні в 1854. Некоординоване будівництво доріг з різною шириною колії, яке проводилося колоніальною владою, призвело до створення системи, що була незручною, дорогою і неоперативною. Першочерговим завданням стало створення національної системи залізниць з єдиним стандартом. У цьому відношенні важливе значення мала перебудова залізничної лінії Аделаїда - Мельбурн у 1995. Австралійський уряд розглядав залізниці як засіб освоєння країни. Максимальна довжина - 42 000 км - була досягнута в 1921. Згодом довжина мережі трохи скоротилася, і в 1996 рух підтримувався на державних залізницях загальною довжиною 33 370 км. Крім того, діяли ще приватні лінії, які належали головним чином компаніям з видобутку залізної руди, у тому числі лінія Маунт-Ньюмен довжиною 425 км і лінія Хамерслі довжиною 390 км (обидві в районі Пілбара в Західній Австралії). Система державних залізниць тривалий час роздільно підпорядковувалася різним штатам, а з 1991 вся система залізничного транспорту була підпорядкована Національній залізничній корпорації. Автомобільні дороги. Загальна довжина дорожньої мережі в 1997 становила 803 000 км, але вона розподілена нерівномірно. Достатньою мірою забезпечені дорогами тільки східні, південно-східні і південно-західні райони країни. Лише 40% усіх доріг має тверде покриття - асфальтове або бетонне. Багато доріг лише грубо укочені або мало відрізняються від стежок, інші мають гравійне або пухке кам'яне покриття. У сільських і віддалених місцевостях у вологий сезон дорожнє сполучення іноді припиняється на тижні. Є кільцева дорога з твердим покриттям, що оперізує материк, і субмеридіональна дорога Дарвін - Аделаїда. В Австралії існує національна система автомобільних доріг, фінансована федеральним урядом. Вона включає понад 1000 км доріг, якими можна користуватися безкоштовно. У 1990-х роках почалося будівництво платних доріг. Повітряний транспорт. Розвиток повітряного транспорту в Австралії допоміг налагодити сполучення із зовнішнім світом і всередині країни. На внутрішніх лініях пасажирські перевезення забезпечуються головним чином авіакомпаніями "Куонтас" і "Ансетт". Крім того, міжнародними перевезеннями займалася державна компанія "Куонтас". У 1990-х роках компанії "Куонтас" і "Остреліен ерлайнз" злилися, об'єднана компанія "Куонтас" була приватизована і тепер обслуговує і внутрішні, і міжнародні рейси. Обробна промисловість Розвитку обробної промисловості в Австралії сприяло скорочення імпорту в роки Другої світової війни. Розширення цієї галузі продовжувалося в 1950-х і 1960-х роках, і зайнятість там зросла на 70%. У 1970-х роках зростання зайнятості в обробній промисловості загальмувався, і ця тенденція зберігається й досі. Гірничодобувна промисловість За останні 40 років видобуток корисних копалин в Австралії розширювався, і нині країна є великим постачальником мінеральної сировини на світовий ринок. Австралія випереджає інші країни за виробництвом бокситів, алмазів, свинцю і цирконію і за експортом кам'яного вугілля, залізної руди, бокситів, свинцю, алмазів і цинку. Австралія посідає друге місце у світі за експортом бокситів і урану і третє місце - за експортом золота й алюмінію. Найбільшою галуззю видобувної промисловості є вугільна, на частку кам'яного вугілля припадає 10% австралійського експорту. В цілому в 1995-1996 видобувна промисловість давала 4% ВВП Австралії, а продукція цієї галузі становила 22% експорту. Крім кам'яного вугілля, з Австралії експортувалися залізна руда, нафта, мідь, цинкові руди й уран. У минулому найважливішим мінеральним ресурсом було золото. У 1851-1865 родовища в штатах Вікторія і Новий Південний Уельс, де вперше було знайдене золото, щорічно в середньому давали 70,8 т цього шляхетного металу. Пізніше родовища золота були відкриті в Квінсленді, Північній території і Західній Австралії. У нинішній час золото добувають у багатьох районах країни, але переважно в Західній Австралії. Усього в 1995-1996 було добуто 264 т золота, причому 78% - у Західній Австралії, де виділяється найбагатше родовище Калгурлі. З 1950 розвідка корисних копалин розширилася. У результаті вперше з часів золотої лихоманки 1850-х років відбувся гігантський бум у гірничодобувній промисловості. Фінансування цієї кампанії здійснювалося за рахунок капіталів Японії, США і Великобританії, а також самої Австралії. Найбільш активна діяльність розгорнулася в Західній Австралії, особливо з видобутку залізної руди. Вугільна промисловість має виключно важливе господарське значення, у тому числі для виробництва електроенергії, організації експорту і вирішення проблем зайнятості. Програма розвідки нафтових родовищ, розпочата в 1950-х роках за підтримки держави, сприяла чіткому виділенню принаймні 20 басейнів; з них у дев'ятьох зараз добувається нафта. Найважливіші родовища знаходяться в районах Гіпсленд (Вікторія), Карнарвон (Західна Австралія), Бонапарт (Північна територія і Західна Австралія) і Купер-Ероманга (Південна Австралія і Квінсленд). Австралія майже досягла рівня самозабезпечення нафтопродуктами. Австралія - основний виробник цинку і свинцю, що часто зустрічаються у поєднанні зі сріблом. Найважливіший район видобутку цих металів - Маунт-Айза - Клонкаррі в західному Квінсленді. Район Маунт-Айза - Клонкаррі є також найважливішим місцем видобутку міді. Після відкриття родовищ алмазів на північному сході Західної Австралії в 1979 Австралія стала їх головним виробником. Видобуток алмазів на руднику Аргайл почався в 1983, і на сьогодні він вважається одним з найбільших у світі. Більша частина алмазів має промислове значення. Добувається також значна кількість опалів і сапфірів. На родовищах Кубер-Педі, Андамука і Мінтабе в Південній Австралії добувається більша частина дорогоцінних опалів у світі. Сапфіри добуваються біля Глен-Іннеса і Інверелла в Новому Південному Уельсі. Австралія володіє 30% світових запасів дешевої уранової сировини. Лейбористський уряд, що перебував при владі, з міркувань безпеки обмежив видобуток урану двома рудниками. Коаліційний уряд, який прийшов до влади в 1996, скасував обмеження на видобуток урану. Лісове господарство Австралія слабо забезпечена хорошою деревиною. Лише 20% площі країни покрито корінними лісами, причому 72% лісів знаходиться на державних землях, решта - на приватних. Місцеві види м'якої деревини мають особливо вузьке застосування. Щоб скоротити дефіцит, були проведені посадки екзотичних дерев з м'якою деревиною, переважно величної новозеландської сосни, на площі близько 1 млн. га. Однак Австралії доводиться імпортувати деревину, головним чином м'яких порід, з Канади і США. У свою чергу Австралія експортує лісоматеріали, що заготовляються в Тасманії і Новому Південному Уельсі. Зовнішня торгівля Австралія завжди залежала від заморських ринків, куди збувалася продукція її ранчо, ферм, рудників і - з недавніх пір - підприємств обробної промисловості. У 1996-1997 вартість експорту становила майже 79 млрд. австрал. дол., у тому числі готові вироби - 61,4%, мінеральна сировина - 22,7% і сільськогосподарські продукти - 13,6%. У тому ж році 75% експорту Австралії направлялося в країни азіатсько-тихоокеанського басейну. Головним покупцем австралійських товарів була Японія, потім Південна Корея, Нова Зеландія, Тайвань, Китай, Сінгапур, Індонезія і Сянган. Економічні зв'язки Австралії і США привертають особливу увагу. Австралія вважається активним союзником США, але по лінії зовнішньої торгівлі баланс складається не на користь Австралії - точно так само, як у торгівлі між США і Японією у виграші залишається остання (яка в свою чергу поступається Австралії). Австралія і США є конкурентами в сфері експорту деяких товарів, наприклад зерна. Державні субсидії, надані американським фермерам, що виробляють експортну продукцію, розглядаються в Австралії як прояв нечесної конкуренції. Протягом ХХ ст. Австралія намагалася захистити свою промисловість шляхом введення мита на імпортні товари, одночасно намагаючись налагодити вільний експорт товарів. З початку 1970-х років мита різко скоротилися, що істотно вплинуло на виробництво і зайнятість у ряді галузей господарства, наприклад, в обробній промисловості - у виробництві автомобілів, одягу і взуття. У результаті такої політики економіка Австралії стала більш конкурентоспроможною, і в експорті значно зросла частка готових виробів. Завдяки більш стабільній структурі економіки Австралія до кінця 1998 змогла без особливих втрат пережити сильні потрясіння, що відбувалися в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Австралія утвердила свої позиції в т.зв. Кернській групі торговельних партнерів і в Азіатсько-Тихоокеанському економічному співробітництві, відстоюючи принцип вільної торгівлі. Наприкінці 1990-х років уряд Австралії, занепокоєний високим рівнем безробіття і небажанням інших партнерів по Азіатсько-Тихоокеанському економічному співробітництву продовжувати політику зниження мита, сам ввів мораторій на подальше їх скорочення до 2004. Грошовий обіг і банківська справа В Австралії з 1966 прийнята десяткова грошова система. Австралійський долар випускається Резервним Банком Австралії, який регулює процентні ставки і здійснює контроль за фінансовою системою. Чотири найбільших австралійських банки - Національний Банк Австралії, Союзний Банк Австралії, банківська корпорація Вестпак і Австралійська і Новозеландська банківська група - контролюють більше половини всіх банківських активів. Злиття цих чотирьох великих банків заборонене державою, що прагне забезпечити конкурентоздатність банківського сектора. Система оподаткування В системі оподаткування найважливіше місце займає прибутковий податок. Хоча в цілому рівень податків в Австралії значно нижчий, ніж в інших розвинутих індустріальних країнах, ставки прибуткового податку досить високі. Прибутковий доход з фізичних осіб розраховується по прогресивній шкалі, починаючи з мінімальної ставки в 20%, стягнутих з доходів, що перевищують неоподатковуваний річний доход у 5,4 тис. австрал. дол., і аж до максимальної ставки в 47% з доходу, що перевищує 50 тис. австрал. дол. Протягом останніх десятиліть відбулося плавне зменшення максимальної ставки прибуткового податку, що становила раніше 60%. Податок на майно і нерухомість порівняно невеликий і становить в цілому 5% від загальних податкових відрахувань, крім того, не існує податку на одержане у спадок майно (податок на спадщину був відмінений у 1970-х роках). Сільське господарство Австралія є лідером Кернської групи країн-виробників сільськогосподарської продукції (на частку країн цієї групи припадає 20% світового експорту сільськогосподарської продукції), що об'єднала в 1986 р. 14 країн, які протестували проти дискримінації їхньої продукції на ринку країн ЄС. В Австралії знаходиться 14% усього світового поголів'я овець (понад 150 млн. голів), таким чином країна є найбільшим у світі постачальником вовни: до 30% усього світового обсягу вовни має австралійське походження. Крім цього, країна - один з головних виробників зернових, цукру, молочних продуктів, фруктів. Австралійські ферми здебільшого займають великі ділянки землі, вони - капіталомісткі, спеціалізуються на виробництві одного з видів сировини й орієнтовані на експорт. Орні території займають менше 10% від загальної площі країни. Пшеницю вирощують у кожному штаті, при цьому експортується від 70% до 80% врожаю. На відміну від країн Північної півкулі, зернові засівають узимку (травень, червень, липень). Велику частину врожаю збирають у Квінсленді у вересні і жовтні, а потім у Вікторії і південних областях Західної Австралії в січні. У районах, що спеціалізуються на виробництві пшениці, вирощують ячмінь, овес, ведуть заготівлю фуражу. У Квінсленді і на північних прибережних рівнинах Нового Південного Уельсу вирощують цукрову тростину. Її виробництво високо механізоване, традиційне ручне збирання тростини залишилося в минулому. В Австралії вирощують також бавовну, рис, тютюн, фрукти помірних і тропічних широт, сорго, олійні культури. В усіх штатах, а особливо в Новому Південному Уельсі, Вікторії і Південній Австралії, розвинуте виноградарство. Австралійські вина йдуть не тільки на внутрішній, але й на світовий ринки. Вівчарство набуло поширення у всіх штатах країни. Третина національного поголів'я овець знаходиться в посушливому "пасторальному" поясі, причому більшу його частину становлять мериноси. В областях, де випадає від 380 до 635 мм. дощу в рік, тваринництво межує з рослинництвом, де зосереджено 40% усього поголів'я овець. У цьому випадку характерний приклад штату Вікторія, де сільське господарство має змішаний характер, і розведення овець і ягнят супроводжує виробництво пшениці. Більша частина поголів'я великої рогатої худоби зосереджена в штатах Квінсленд, Новий Південний Уельс. Популярні англійські породи худоби - херефорди і шорторни - були замінені згодом на менш вибагливі породи - африкандерів, брахманів і санта-гертруд. Уряд Австралії працює в тісному контакті з національними асоціаціями виробників сільськогосподарської продукції. Держава ініціює наукові дослідження, консультативні й освітні послуги, організовує служби національного і міжнародного маркетингу, регулює рівень цін, допомагає фермерам під час засух і повеней, стимулює розвиток екологічно безпечних систем виробництва.
