Україна багата якісними мінеральними та прісними підземними водами. Радонові Води Хмільника та столова вода "Регіна" відомі далеко за межами України. На даний час ведуться роботи по розвідці і освоєнню Немирівського родовища радонових вод. Бронницького родовища мінеральних вод типу "Миргородська" та лікувально-столових вод з кремнієвою мінералізацією.
Розповсюдження та специфіка складу підземних вод значною мірою визначаються особливостями геологічної будови регіону.
Найбільш поширеним на території України є водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію і продуктів їх звітрювання. За хімічним складом води цього комплексу відносяться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4 - 0,8 г/дм3. Дебіт свердловин переважно від 2 - 3 до 20 - 50 м3/год. Води цього горизонту найчастіше використовуються для централізованого водопостачання, особливо в північній, центральній та східній частині України. До окремих специфічних зон в породах кристалічного фундаменту приурочені поклади мінеральних радонових вод.
На Наддністрянщині, вузькою смугою шириною до 20-30 км. вздовж Дністра, поширений водоносний горизонт у верхньопротерозойських осадових та вулканічних породах. Води цього горизонту від прісних в пісковиках до мінеральних хлоридних натрієвих з мінералізацією до 5-6 г/дм3 серед базальтових лав і туфів.
Тут же, на Наддністрянщині, але в дещо ширшій смузі поширений також водоносний горизонт в породах крейдового віку - крейді та піскувато-кремнистих відкладах. Води прісні відмінної якості, свідченням чого є знаменита "Регіна".
Дуже важливим для централізованого водопостачання південно-західної частини України є поширений тут водоносний горизонт у вапняках та пісках неогенової системи. Свердловини і джерела характеризуються великим дебітом, переважно від 5-10 до понад 100 м3/год. Води, як правило, гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3. Серед них відомі джерельні "Шумилівська" та "Княжна", що використовуються для розливу.
Водоносні горизонти в більш молодих верхньонеогенових та четвертинних відкладах - гравії, пісках, супісках і суглинках - поширені майже на всій території України. Вони, за деякими виключеннями, характеризуються незначним дебітом і, головне, значно менше захищені від поверхневого забруднення, ніж перераховані вище більш глибокі горизонти. Ці води видобуваються через криниці та неглибокі свердловини місцевим населенням. Води прісні, хорошої якості, однак все частіше зустрічаються випадки забруднення їх побутовими, промисловими відходами, стоками тваринницьких ферм та різними хімікатами.
На території України розвідано та враховано державним балансом Хмільницьке родовище мінеральних лікувальних радонових вод (5 ділянок), родовище столових вод "Регіна" (4 джерела), 17 родовищ прісних вод (44 окремих ділянки). Розвідується Немирівське родовище мінеральних радонових вод, Бронницьке мінеральної лікувально-столової води, декілька родовищ столових вод. Значна кількість прісних столових вод, а в окремих випадках і мінеральні лікувально-столові води, видобуваються з нерозвіданих запасів. Ці поклади, особливо мінеральних лікувально-столових та столових вод, а також прісних вод, що використовуються для централізованого водопостачання, потребують обов'язкового вивчення та оцінки запасів з метою вибору режиму їх найбільш раціонального використання і запобігання можливого виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості вод та їх забруднення.
МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ МІНЕРАЛЬНІ РАДОНОВІ ВОДИ
Розвідане і експлуатується Хмільницьке родовище мінеральних радонових вод, відкрите в 1935 році.
Родовище приурочене до тріщиноватої зони в масиві специфічних хмільницьких гранітів. Воно складається з п'яти ділянок; Лісової, Курортної, Голодькінської, Угринівської та Острівної (табл. 27).
Води переважно гідрокарбонатні кальцієві і кальцієво-магнієві слабкої мінералізації - 0,4-0,9 г/дм3. Концентрація радону в водах коливається від 5 до 200 нКu/дм3, що згідно класифікації мінеральних радонових вод відповідає водам від дуже слаборадонових до радонових середньої концентрації. Виключення становить Острівна ділянка, де раніше зустрічалися слабовуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 5,0-6,5 г/дм3 та високим вмістом органічних речовин - до 47,7 мг/дм3. Однак, в результаті інтенсивного видобутку мінералізація вод понизилася до 2,4 г/дм3. Концентрація радону в водах цієї ділянки коливається в межах від 3 до 25 нКu/дм3.
Радонові води Хмільницького родовища уже протягом півстоліття інтенсивно використовуються в лікувальних цілях.
Експлуатація Немирівського родовища радонових вод розпочата недавно в режимі дослідного видобутку.
Родовище приурочене до потужної тектонічної зони в породах кристалічного фундаменту. Води слаборадонові (10 -25 нКu/дм3) слабомінералізовані (0,6-1,1 г/дм).
Запаси мінеральних радонових вод по двох свердловинах оцінені по категорії С1 в кількості відповідно: 168 і 242 м /добу.
На родовищі продовжуються детальні геологорозвідувальні роботи.
Таблиця 1. Родовища підземних мінеральних лікувальних радонових вод.
МІНЕРАЛЬНІ ЛІКУВАЛЬНО-СТОЛОВІ ВОДИ
На території України вивчено два типи мінеральних лікувально-столових вод: хлоридних натрієвих та кремнієвих.
Хлоридні натрієві води типу "Миргородська" розкриті 300-метровою свердловиною серед вулканічних і осадових порід верхнього протерозою на території санаторію "Гірський", що поблизу с.Бронниця Могилів-Подільського району. Характеристика вод приведена в табллиці 29. Вода вивчена Українським НДІ Медичної реабілітації та курортології і рекомендована для промислового розливу під назвою "Бронничанка". Вона також використовується для лікувальних цілей в санаторії. Самовитікаючі води аналогічного складу розкриті також свердловинами поблизу с.Садківці та Карпівка в цьому ж районі. Однак вони не були рекомендовані для використання, оскільки самі свердловини не відповідають санітарним нормам і потребують переобладнання. На Садковецькому родовищі проведено роботи по каптажу свердловини і ведеться підготовка до дослідно-промислового розливу води.
Кремнієві води за складом близькі до звичайних столових і відрізняються тільки підвищеним вмістом розчиненої кремнекислоти, яка і обумовлює їх лікувальні властивості. Ці води видобуваються приблизно 100-метровими свердловинами з кристалічних порід поблизу с.Тростянчик Тростянецького району (вода "Дана") та на околиці м.Козятин (вода "Ріна").
Таблиця 2. Родовища підземних мінеральних лікувально-столових вод.
Таблиця 3. Характеристика мінеральних лікувально-столових вод.
Що ж до відомої води "Регіна", то за рівнем мінералізації і хімічним складом вона віднесена до столових вод, хоча лікувальні властивості води ніким не заперечуються. Вони можуть бути обумовлені специфічними компонентами, як наприклад в "Нафтусі" чи "Збручанської", однак для офіційного переводу її в розряд лікувально-столових необхідно провести вивчення її лікувальних властивостей в клінічних умовах.
СТОЛОВІ ВОДИ
До столових вод відносять підземні води, які за рівнем мінералізації відповідають прісним водам, відзначаються якісними показниками і рекомендовані для промислового розливу. Ці води під відповідними присвоєними їм назвами включаються в ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні". Таких нараховується понад 40 назв вод, що видобуваються із свердловин, чи витікають з джерел на Вінниччині. Однак, детально розвідане тільки одне родовище -"Регіна", запаси ще декількох родовищ попередньо оцінені і експлуатуються на умовах дослідно-промислового видобутку. Значна кількість столових вод видобуваються з нерозвіданих запасів.
Серед столових вод на території України найбільш поширена група гідрокарбонатних складного катіонного складу із загальною мінералізацією від 0,3 до 1,0 г/дм3. В цю групу входять води, що розливаються: "Регіна", "Шумилівська", "Панда", "Вербівська", "Абсолют", "Вінна", "Тиврівська", "Барчанка", "Тульчинська", "Яружанка", "Ямпільська" та багато інших менш відомих.
До гідрокарбонатно-сульфатних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,4 до 1,0 г/дм відносяться "Гайсинська" і "Ладижинська". До гідрокарбонатно-хлоридних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,5 до 1,0 г/дм3 належать "Подільська" і "Уланівська". До гідрокарбонатно-сульфатних - вода "Поділля" з мінералізацією 0,5-1,0 г/дм.
Серед столових вод, що не використовуються або використовуються в незначних обсягах, в плані організації розливу найбільш перспективними є потужні джерела вод: "Княжної", "Шумилівської", "Шипіт" та інших; води з багатьох свердловин, в тому числі розташованих поблизу м.Вінниці - "Стрижавчанка", "Вороновицька", "Лебедине озеро", "Калинівська", "Гейденська".
Таблиця 4. Родовища мінеральних столових вод з розвіданими та попередньо оціненими запасами.
Таблиця 5. Родовища мінеральних столових вод з нерозвіданими запасами.
Окрім цього в України відомо десятки джерел та свердловин вода з яких, за попередніми даними, може бути використана для розливу в якості столової. Серед них потужні джерела якісних вод поблизу сіл Демидівка та Курилівці в Жмеринському районі, Велика Вулига та Кліщів на Тиврівщині, Руданського та Пеньківки Шаргородського району, Комаргорода, Гнаткова та Липівки в Томашпільському районі, Ординець Погребищенського району; високодебітна свердловина з надзвичайно чистою водою неподалік с.Яришівки та багато інших.
ПРІСНІ ПІДЗЕМНІ ВОДИ
Родовища прісних підземних вод розвідувалися, як правило, для забезпечення стабільного і якісного централізованого водопостачання райцентрів, міст України та окремих промислових об'єктів. На Вінниччині розвідано 17 родовищ, які складаються із 44-х окремих ділянок із сумарними, затвердженими Державною комісією, запасами 137,4 тис.м. на добу. Перелік родовищ наведено в таблиці 32.
Окрім цього є значна кількість попередньо вивчених та оцінених родовищ, прогнозні запаси яких оцінюються в 885,5 тис.м. на добу.
За хімічним складом води відносяться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4 - 0,8 г/дм3. Дебіт свердловин переважно від 3-5 до 20 - 30 іноді до 50 і більше м /год. Родовища експлуатуються свердловинами глибиною від 60-80 м у місцях неглибокого залягання кристалічних порід до 120 -150 м, де вони перекриті осадовими, переважно глинистими породами.
Південно-західніше лінії Жмеринка-Вапнярка-Рудниця для централізованого водопостачання найчастіше використовується водоносний горизонт у вапняках та пісках неогенової системи. Свердловини, глибиною до 50 - 80 м, і джерела характеризуються великим дебітом, переважно від 5-10 до понад 100 м.год. Води гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3. Для них характерна дещо підвищена жорсткість. Водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію тут теж поширений, але він знаходиться на значній глибині - переважно 100- 150м.
На Наддністрянщині, для водопостачання використовуються також води водоносного горизонту у верхньопротерозойських пісковиках і рідше в породах крейдового віку - крейді та піскувато-кремнистих відкладах. Води прісні хорошої якості.
Таблиця 6. Розвідані родовища прісних підземних вод для водопостачання.
ПЕРЕЛІК НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ РОДОВИЩ,
ЯКІ НЕ ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ
Мінерально-сировинний потенціал України використовується далеко не повною мірою. Деякі перспективні види сировини досі залишаються взагалі не освоєними. Повністю зупинені роботи на десятках родовищ, що розроблялися раніше, в тому числі і на окремих родовищах якісної сировини, із сприятливими умовами видобутку, розташованих у вигідних транспортних умовах
При підборі переліку об'єктів, які на даний час заслуговують найбільшої уваги враховувалися фактори потреби в сировині чи продукції, що виготовляється з неї, якість сировини, запаси сировини, гірничо-технічні умови експлуатації родовищ, їх географо-економічне розташування, наявність транспортних та інших комунікацій, вартість земель та екологічні аспекти
Серед відомих родовищ металевих корисних копалин серйозної уваги заслуговує тільки Зеленоярське титано-цирконієве родовище
Значно багатша область на неметалеві корисні копалини
В першу чергу це родовища первинних каолінів, які є одними з найбільших і найкращих не тільки в Україні,а й у Європі. При цьому в України виробляється близько 70 тис. тонн каолінового концентрату, що складає 10-15% від рівня початку 80-х років, або близько 4% від потреб Західноєвропейського ринку, куди наш каолін майже не потрапляє через відсталу технологію збагачення
Найбільше в Україні за запасами Бахтинське родовище флюориту може стати сировинною базою цього необхідного для вітчизняної металургії компоненту
Поклади фосфатно-глауконітових руд та фосфатної крейди можуть бути використані для виготовлення місцевих фосфорних добрив та меліорантів.
Найкращі в Україні за якістю трепели та найбагатші з відомих проявлення опалу слід розглядати як перспективні види сировини, які можуть бути освоєні після до вивчення.
Область займає одне з перших місць в Україні за запасами придатного для розпилювання вапнякового каменю - дешевого, екологічно чистого і ефективного будівельного матеріалу.
Заслуговують уваги окремі родовища облицювального каменю - гранітів і пісковиків, на яких при незначних затратах може бути налагоджене виробництво колотих та тесаних виробів бруківки, бордюрів, східців, плит.
Таблиця 7. Найбільш перспективні детально розвідані родовища, що не експлуатуються.
* - запаси частини родовища, розташованої на території Вінницької України.
