Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку


ПЛАН
Відчуття та сприймання, як активний характер вияву здобуття й обробки інформації.
Утворення відчуття і сприймання.
Дії відчуттів та сприймання.
Відображення світу через відчуття і сприймання досягається у взаємодії людини з довкіллям. Психічні образи не є пасивним відбитком зовнішніх впливів на людину, вони виникають у ході активного здобуття й обробки інформації з середовища. На фізіологічному рівня інформаційна взаємодія суб’єкта з довкілля виявляється як рефлекс.
Відчуття і сприймання є кільцевими рефлекторними актами з прямими й зворотними зв’язками. Для виникнення відчуттів недостатньо збудження рецепторних зон органів чуття і передання нервових імпульсів у відповідні відділи мозку.
Досягнувши мозку й зазнавши певної обробки, імпульси повертаються до рецепторів, змінюючи їхній функціональний стан та активізуючи моторні зони. Завдяки таким корективам оптимізується процес ведення інформації, регулюється рівень чутливості до діючих подразників.
Інформація про характер пристосувальних реакцій разом із зовнішньою стимуляцією надходить до центральної нервової системи. Завдяки циклічним процесам обробки та перетворення інформації на різних рівнях нервової системи людина має змогу відчути якість та інтенсивність подразника, його тривалість, місцезнаходження в просторі, тобто відобразити всю повноту його властивостей.
Певну роль у виникненні відчуттів та сприймання відіграють нейрони-детектори, що розташовані на різних рівнях нервової системи і виконують функцію вирізнення з безмежної кількості подразників точно фіксованих ознак і властивостей предметів.
Фізіологічна рефлекторна активність організму є необхідною, але недостатньою умовою відображення дійсності у відчутті та сприйманні. Схема рефлексу не спроможна пояснити суб’єктивність чуттєвих образів, їх зумовленість установками та інтересами людини, особливостями професійної діяльності тощо.
Процеси відчуття і сприймання необхідно розглядати як дії, спрямовані на розв’язування певних завдань, що становлять пізнавальну чи практичну діяльність суб’єкта. Такі дії названі перцптивним, забезпечують орієнтування в конкретній ситуації, виділення найважливіших для розв’язання конкретного завдання аспектів, здійснюють таку обробку від органів взуття, яка веде до побудови образу, адекватного як предметові, так і завдання діяльності.
До перцептивних дій належить рихи руки, що з цією чи іншою метою обстежує предмет очей, що відтворюють контур предмета, виділяючи найсуттєвіші його ознаки.
Залежно від здобуваючи за їх допомогою необхідну інфекцію.
Перцептивні дії – особливий вид дій, суттєво відрізняються від дій, спрямованих на задоволення потреб людини. Мета перцептивних дій – не зміна об’єктів та явищ, корисної інформації про їх властивості й характеристики.
Визначальною рисою людського сприймання є те, що воно не зводиться до пошуку й переробки інформації лише на основі індивідуального досвіду.
Сприймання людини суспільно зумовлене. Сприймаючи конкретний предмет чи подію, людина звичайно усвідомлює їх як вияв загального і відносить до певної категорії об’єктів чи подій. Будь-яке сприймання є включенням сприйнятого змісту в певну систему понять, що є продуктом суспільно-історичного досвіду.