ВПЛИВ БАТЬКIВСЬКОЇ СIМ'Ї НА ФОРМУВАННЯ МОДЕЛI
ШЛЮБУ У СУЧАСНОЇ МОЛОДI.
Останнім часом значно зросла увага до проблем шлюбу i сiм'ї. Високий рiвень розлучень, особливо серед молодих сiмей, пiдвищив iнтерес до дослiдження орієнтації молодi вiдносно шлюбу i сiм'ї, а в зв’язку з цим i до проблем пiдготовки до шлюбу-сiмейних вiдносин. Вирiшення таких проблем залежить вiд багатьох факторiв, серед яких особливе мiсце займають психологiчнi. Психологiчна готовнiсть до шлюбу i сiмейного життя - багатоаспектна проблема, яка включає в себе питання формування психологiчної статi особистостi, її розвиток, оволодiння стереотипами чоловiчої i жiночої поведiнки. Благополуччя сiм'ї залежить вiд специфiки засвоєних ролей чоловiка i дружини, батька i матерi. Знання i уявлення про себе як людину певної статi iз специфічними для чоловiка i жiнки потребами, цiннiсними орієнтаціями, мотивами, iнтересами i формами поведiнки, а також уявленнями про сiмейне життя служать психологiчним фоном шлюбу i впливають на мiжособистiснi вiдносини подружжя.
На позицiю молодi по відношенню до шлюбу I сiмейного життя впливають: 1) особливостi структури сiмейного життя в батькiвському домi, розподiл сiмейних ролей I їх виконання; 2) якостi особистостi подружжя (характер, цiннiснi орiєнтацiї, смаки, звички, особливостi подружжя (характер, цiннiснi орiєнтацiї, смаки, звички, особливостi потребно-мотивацiйної сфери i iн.); 3) уявлення про iдеал дружини чи чоловiка (очiкування, пов'язанi iз шлюбом, вимоги до сiмейного життя); 4) просімейна мотивацiя. Важливим являються ще два моменти: власний приклад батькiв i якiсть їх виховного впливу на дiтей. Найбiльш значима роль в процесі формування майбутнього сiм'янина належить батькiвськiй сiм'ї. За результатами дослiджень Е.К. Васильєвої, В.А. Сисенко, В. Сатiр, А.Г. Харчева, Л.В. Чуйко, якi проводилися з респондентами рiзних соцiальних категорiй батькiвська сiм'я займає перше мiсце серед елементiв соцiального мiкросередовища (дошкiльнi заклади, школа, засоби масової iнформацiї i iн.). ЇЇ структури i соцiально-психологiчнi характеристики впливають на формування уявлень молодi про подружнє життя. Дослiдження показали, що позитивна орiєнтацiя молодi на шлюб i сiм'ю забезпечує повна сiм'я з сприятливим психологiчним клiматом. В неповних сiм'ях формування орiєнтацiй на шлюб i сiм'ю ускладнюється внаслiдок деформацiї рольової соцiалiзацiї - вiдсутнiсть одного iз батькiв як об'єкта iдентифiкацiї. Данi соцiологiчних дослiджень свiдчать: розлучення батькiв в три рази збiльшує вiрогiднiсть розлучення дiтей, в той час як розлучення дiтей, якi росли в повних сiм'ях, складає один iз двадцяти. Для повноцінного розвитку i формування особистостi чоловiка i жiнки необхiдний материнський i батькiвський вплив з перших мiсяцiв життя дитини.
Дiти сприймають вiд батькiв форму поведiнки, пiдсвiдомi реакцiї, рiзноманiтнi позитивнi чи негативнi звички, значимi якостi моделi подружнiх вiдносин. На основi концепцiї дублювання батькiвських якостей (Duda, Sipova) індивідуум навчається чоловiчої i жiночої ролi, має тенденцiю несвiдомо використовувати в сiм'ї модель відносин батькiв незалежно вiд того подобаються вони йому чи нi. Terman порiвнюючи вiдносини благополучних i конфлiктних подружнiх пар, встановив, що на врiвноваженiсть подружнiх зв'язкiв великий вплив мають: сприятлива модель шлюбу батькiв; гарнi вiдносини батька до матерi; щасливе дитинство. Врiвноваженi члени сiм'ї були спокiйними i в дитинствi, їх рiдко карали, частiше пестили, з ними бiльш вiдкрито обговорювали сексуальнi проблеми. Згiдно концепцiї дублювання якостей братiв i сестер (Toman) було встановлено, що iндивiдуум намагається в нових соцiальних зв'язках реалiзувати свої вiдносини до братiв i сестер. Бiльш стiйкi i вдалi шлюби спостерiгаються в тих випадках, коли вiдносини мiж партнерами будуються саме за цим принципом, враховуючи статеву приналежнiсть. Подружнi вiдносини можуть бути або повнiстю комплементарними (чоловiк мав молодшу сестру, або дружина - старшого брата) чи частково комплементарними (обоє мали старших братiв чи сестер), або ж некомплементарними. При некомплементарному шлюбi вiдмiчається зв'язок iз порядком дитини в батькiвськiй сiм'ї (коли два партнери були старшими серед дiтей) або ж iз статтю (один iз партнерiв або ж двоє мали лише братiв чи сестер). Особливе мiсце займають дiти, якi не мали нi брата, нi сестри; для них в сiм'ї була лише одна модель - батькiвський шлюб.
Sipova узагальнив свої дослiдження про вплив батькiвської моделi на модель шлюбу молодої сiм'ї слiдуючим чином:
1. Дитина навчається у батька тiєї ж статi чоловiчої (чи жiночої) ролi, яка в подальшому зберiгається.
2. Образ батька протилежної статi має значний вплив на вибiр майбутнього партнера. Якщо роль батька протилежної статі в сім’ї позитивна, то вибір подібного партнера веде до подружньої гармонії. Якщо ж батько протилежної статi грає негативну роль i дитина її не приймає, то партнер з подiбними характеристиками являється джерелом негативних реакцiй.
3. Модель батькiвської сiм'ї визначає в головних рисах модель сiм'ї, яку, в наслiдок цього, створюють їх дiти. Встановлено, що в шлюбi партнерiв, якi представляють явно протилежнi моделi, постiйно вiдбувається боротьба за владу. Вiрогiднiсть гармонiйного союзу тим вища, чим ближчi моделi сiмей, iз яких вийшли подружнi пари.
Вплив власного прикладу батькiв на майбутнє сiмейне життя молодого подружжя являвся предметом нашого дослiдження. Вибiркову сукупнiсть становили подружнi пари зi стажем спiльного життя 3-5 рокiв. Дослiдження в себе включало вивчення: 1) установок на вибiр майбутнього партнера; 2) вiдношення респондента до батькiвської сiм'ї; 3) вiдносини респондентiв з батьками; 4) сiмей респондентiв i їх вiдповiднiсть "iдеальнiй" сiм'ї.
По всiй вибiрковiй сукупностi приблизно 80,7 % хотiли, щоб їх дружина за своїми якостями була подiбна на їх матiр. 80,1% жiнок iз всiєї вибiрки хотiли бути подiбними на свою матiр. В неблагополучних сiм'ях кiлькiсть респондентiв, якi оцiнили якостi своєї матерi як iдеальнi, зменшилось до 29 %. Кожен третiй чоловiк iз благополучної сiм'ї хотiв би бути подiбним на свого батька i кожна п'ята жiнка хотiла, щоб її чоловiк за своїми особистiсними якостями був подiбний на її батькiв. 98% жiнок i 85% чоловiкiв iз неблагополучних сiмей оцiнили якостi своїх батькiв, як не вiдповiднi їх iдеалу сiм'янина. Тобто, в неблагополучних сiм'ях взаємини батькiв i особистiснi якостi сiм'янина не являються прикладом подружнього життя, а лише негативно впливають на дiтей. Тому бiльшiсть таких молодих людей намагаються побудувати своє майбутнє сiмейне життя по-iншому i виховати в собi якостi сiм'янина, протилежнi якостям їх батькiв. Але, як показали, дослiдження К.Вiтека, А.Г.Харчева, Г.Л.Смiрнова в реальному сiмейному життi вони їх дублюють.
Проведене нами дослiдження показало, що бiльшiсть тих, хто оцiнює свiй шлюб як "iдеальний" (83%), так само оцiнюють i шлюб своїх батькiв. Тi, в кого виявились труднощi в сiмейному життi, рахували шлюб своїх батькiв "вiдносно хорошим у 69% випадкiв.
Така ж закономiрнiсть виявлена i в конфлiктних ситуацiях. Чим бiльше було конфлiктiв в батькiвських сiм'ях, тим частiше вони виникали в сiм'ях дiтей.
З числа респондентiв, вiдносини мiж батьками яких були задовiльними, 49% зiткнулися iз конфлiктами в своєму сiмейному життi. Тобто, неблагополучний психологiчний клiмат сiм'ї негативно впливає на стабiльнiсть шлюбу дiтей. З.А.Янкова, Є.Ф.Агiльдiєва, О.К.Лосєва в своїх дослiдженнях вiдмiчали, що в багатьох випадках мотиви сварок батькiв i мотиви сварок дорослих дiтей у власнiй сiм'ї, співпадають. Взаємини мiж батьками, стереотипи поведiнки в сiм'ї, засвоєнi в дитинствi i юностi, в зрiлому вiцi значно впливають на характер вiдносин мiж подружжям, на задоволенiсть i стiйкiсть шлюбу.
За допомогою розробленої нами анкети вивчались погляди, управлiння, цiннiснi орiєнтацiї респондентiв на шлюб батькiв, характер батькiвських взаємин, вiдносини респондентiв з батьками. За результатами анкетування 55% опитаних оцiнили вiдносини своїх батькiв як благополучнi, 48% мрiють про те, щоб їх подальше сiмейне життя склалось так само, 9% не хотiли, щоб вiдношення в їх сiм'ях були подiбнi на батькiвськi, 44% респондентiв оцiнили вiдносини батькiв як неблагополучнi, конфлiктнi.
Виходячи iз одержаних результатiв про характер взаємин в батькiвськiй сiм'ї, ми умовно роздiлили їх на три групи:
I група - респонденти, якi характеризують вiдносини своїх батькiв як благополучнi i якi являються для них нормою;
II група - респонденти, якi рахують вiдносини батькiв неблагополучними, якi не являються прикладом подружнього життя.
Таким чином, характер вiдносин подружжя багато в чому вiдповiдає характеру вiдносин їх батькiв. В тих випадках, коли конфлiкти мiж батьками переходили певну межу, виливаючись в рiзнi прояви взаємної неприязнi, але справа не доходила до розлучення, дiти нерiдко сприймали такi взаємини як антимодель нормальної сiм'ї i, вступаючи в шлюб, свої подружнi взаємини будували по-iншому. Якщо конфлiкт батькiв досягає крайньої межi i стає нестерпним для обох сторiн, то iнтересам дiтей бiльше вiдповiдає розлучення, нiж подальше спiльне життя батькiв.
Гармонiя сiмейного життя батькiв має i iншi наслiдки для майбутнього сiмейного життя дiтей. Нами встановлено, що молодi пари, якi позитивно оцiнили шлюб своїх батькiв, проявляють у взаєминах в своїй сiм'ї бiльше толерантностi, злагоди i розумiння. 42% опитаних iз таких сiмей проявляли повне взаєморозумiння в питаннях ведення домашнього господарства, в той час як тi, чиї батьки розлучились, такi якостi проявляли лише в 28% випадкiв. Отож, батьки, подружжя яких склалось благополучно, дають дiтям наглядний приклад того, як повинне будуватись спiльне життя чоловiка i дружини. Вони доповнюють один одного i тим самим забезпечують успiшне виховання. Спiльнi дiї батькiв являються важливим передбаченням успiшного формування особистостi.
Дослiджуючи вплив особистого прикладу батькiв на майбутнє сiмейне життя дiтей, ми виявили, що бiльшiсть пар iз "ідеального" подружжя вiдповiли, що батьки служили їм прикладом подружнього життя (69%). В групi подружнiх пар, у взаєминах яких певнi труднощi, позитивний приклад батькiв спостерiгався рiдше - 58% опитаних.
Аналiз одержаних даних свiдчить про те, що для бiльшостi респондентiв (60%) двоє батькiв були прикладом; батьки не завжди були прикладом для 31% респондентiв; прикладом були лише мама для 6% опитаних; прикладом був лише батько - 1%; виросли не в сiм'ї 2% респондентiв. Як бачимо, бiльшiсть позитивно оцiнює приклад батькiв. Але частина опитаних не мали в дитинствi постiйного позитивного прикладу обох батькiв, що негативно вiдобразилось на їх готовностi до шлюбу.
Подiбнi данi ми отримали при аналiзi характеру виховного впливу батькiв на дiтей. 62% респондентiв рахують, що в їх сiм'ї було авторитетне виховання, на непослiдовне виховання вказують 30%; лiберальне виховання спостерiгається у 9 % опитаних. На запитання "Що не влаштовувало вас у вiдносинах мiж вами i вашими батьками?" відповiдi розподiлились наступним чином: бiльшiсть респондентiв (90%), якi оцiнили взаємини мiж батьками позитивно, задоволенi своїми стосунками iз батьками, хочуть виховувати своїх дiтей так само.
Серед респондентiв, якi не хочуть мати такi взаємини, як мiж батьками, не задоволенi своїми стосунками з батьками, вiдчувають нерозумiння з їх сторони. Аналiз вiдповiдей респондентiв iз неблагополучних сiмей показав, що 35% iз них оцiнюють свої стосунки з батьками як благополучнi, хоча вiдмiчається деяке нерозумiння зi сторони батькiв або одного iз них.
Одержанi данi дали можливiсть, що характер виховання в батькiвськiй сiм'ї значною мiрою впливає на формування образу майбутньої сiм'ї. Найкраще в цьому планi, на думку К.Вiтека, являється розумне виховання, яке включає в себе необхiдну вимогливiсть, спiльне проведення вiльного часу, демократичнi вiдносини. Важливим являється послiдовнiсть батькiв у вихованнi. За нашими даними це знаходить своє вiдображення в подружньому союзi дiтей. Виявилося, що бiльшiсть опитаних, чиї батьки були завжди послiдовними у вихованнi, самi створили гармонiйний шлюб. А там, де у виховному процесi не було узгодження виховних дiй шлюби були менш вдалими. Таким чином, стiйкiсть, стабiльнiсть майбутньої сiм'ї цiлком залежить вiд соцiально-психологiчного характеру батькiвської сiм'ї. Дошлюбна дiагностика, психологiчна консультацiя молодої сiм'ї дасть можливiсть заздалегiдь встановити проблемнi зони подружжя, провести вчасне психологiчне втручання з метою попередження розлучення та кризового стану.