35. Сутність зовнішньоторговельних операцій, їх основні види.
Зовнішньоекономічні чи зовнішньоторговельні операції можна охарактеризувати як комплекс методів і форм по обміну товарами і послугами між контрагентами з різних країн. Правило, по якому відбувається такий обмін, засновані на історично сформованих принципах міжнародного поділу праці.
Сучасні форми і методи зовнішньоторговельних операцій є частиною міжнародних економічних відносин.
У міжнародній практиці розрізняють наступні критерії класифікації зовнішньоторговельних операцій:
По напрямках торгівлі:
- імпортна (import) - придбання товару в іноземного продавця з завозом у країну покупця; чи ввіз товару (робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності) на митну територію держави без зобов'язань зворотного вивозу.
- експортна (export) - продаж товару іноземному покупцю з вивозом із країни продавця; чи вивіз товару (робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності) з митної території держави без зобов'язання про зворотний ввіз.
- реекспортна (reexport) - придбання товару в іноземного продавця з завезенням у країну імпортера з метою наступного перепродажу його, без переробки, іноземному покупцю;
- реімпортна (reimport) - придбання з увозом через границю раніше експортованого товару.
До реимпортних відносять наступні операції: повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів не проданих на аукціоні чи не реалізованих через консигнаційні склади.
Зовнішньоекономічні чи зовнішньоторговельні операції (forieng trade transaction) - це договори (контракти, угоди) по обміну товарами в комплексі з операціями, що забезпечують виконання основної угоди (операції).
До основних угод у міжнародній торгівлі відносяться угоди купівлі-продажу, підряду, оренди, наймання.
Кожна угода оформляється відповідним контрактом, чи договором, чи угодою. Деякі зовнішньоторговельні операції полягають спочатку в усній формі, наприклад, під час аукціонних чи торгів на біржовій сесії, але згодом також оформляються в письмовому виді.
По видах товарів і послуг розрізняють:
продукція промислового призначення (машинотехнічна продукція);
сировинні товари;
продовольчі і споживчі товари;
науково-технічна продукція;
послуги: консалтингові, ижинірингові, фінансові, туристичні, і т.д..
За ступенем готовності розрізняють угоди: з готовою продукцією, із продукцією в розібраному виді, і комплектному устаткуванні.
За методом торгівлі товарами і послугами:
розрізняють прямої (direct selling) і непрямий (indirect selling) методи торгівлі.
Прямої – заснований на використанні нульового каналу розподілу товару, коли між контрагентами встановлюються безпосередні зв'язки без посередників.
Прямий метод застосовується в торгівлі промисловими товарами, при здійсненні виробничої кооперації між підприємствами для спільного виробництва товарів, при продажі і покупці великих партій сировини на основі довгострокових контрактів, при використанні в торгівлі власної збутової мережі.
Непрямий метод припускає використання посередників у міжнародній торгівлі. Це підвищує оперативність зовнішньоторговельних операцій, прискорює торговий оборот.
Посередники мають більш тісні зв'язки з контрагентами, оперативну інформацію про зміни ринкової коньюктури. Це сприяє підвищенню ефективності торгових операцій, конкурентноздатності продукції.
За формами орг-ції торгівлі:
Бартерні операції (угоди).Під бартерними операціями (barter) розуміється обмін еквівалентними по вартості товарами (товар на товар), що являє собою дві угоди: купівлі і продажі, що виключають грошові розрахунки.
Зустрічні закупівлі (offset trade, counter trade), чи «бай-бек» (buy-back) означає зобов'язання експортера закупити на визначену суму товари в країні імпортера. Ці зобов'язання складають частина вартості контракту.
Компенсаційні угоди - по суті бартерні, але припускають обмін декількома товарами, на відміну від бартеру, де один товар міняється на іншій. Друга відмінність: компенсаційна угода допускає вартісну різницю між взаємними постачаннями, тоді як бартер - це еквівалентний по вартості обмін.
Операції на давальницькій сировині (commission way) використовується коли, експортер має у своєму розпорядженні ресурси, але не має виробничих потужностей для їхньої переробки. Тому відправляє частина своїх ресурсів з іншої країни для переробки.
Викуп застарілої продукції.
Викуп застарілої продукції, використовується коли при продажі нових машин, устаткування з їхньої вартості віднімається вартість машин, що були у вживанні.
43. Класифікація міднародних господарських контрактів.
Ураїнське законодавство, однак, не має чіткого визначення поняття "зовнішньоекономічна угода". Проте це визначення опосередковано випливає із визначення зовнішньоекономічного договору, що дається в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність": Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Міжнародні комерційні угоди можна поділити на угоди купівлі-продажу і товарообмінні угоди.
1). Види угод купівлі-продажу
Контракти, в залежності від часових умов поставки діляться на:
Контракт разового постачання
Контракт з періодичним постачанням
Контракти на постачання комплектного обладнання передбачають наявність зв'язків між експортером і покупцем-імпортером обладнання, а також спеціалізованими формами, що бере участь в комплектації такого постачання.
2. Контракти, в залежності від типу продукції, що придбається:
Торгівля готовою продукцією.
Торгівля продукцією в розібраному вигляді. Однією з переваг такого типу торгівлі є те, що на ввезення продукції в розібраному вигляді звичайно встановлюються тарифи менших розмірів. Це робиться по двох головних причинах: по-перше, організація зборки продукції сприяє розвитку національної промисловості і підвищенню зайнятості робочої сили; по-друге, наявність, хоч і ослабленої, конкуренції іноземних постачальників сприяє науково-технічному прогресу в країні, яка імпортує таку продукцію.
3. В залежності від форми оплати за товар розрізняють: контракти з оплатою в грошовій формі і з оплатою в товарній формі повністю або частково. Велике поширення отримали в сучасних умовах контракти з оплатою в змішаній формі, наприклад, при будівництві на умовах цільового кредитування підприємства “під ключ" оплата витрат відбувається частково в грошовій, а частково в товарній формі. Контракти з оплатою в товарній формі відносяться вже до наступної групи міжнародних угод - товарообмінних угод.
2). Види товарообмінних угод
Бартерна операція - це операція по обміну певної кількості товарів одного або різних видів на еквівалентну по вартості кількість іншого товару або товарів.
Зустрічна закупівля означає зобов'язання експортера закупити на певну суму товари в країні імпортера.
Компенсаційні операції відрізняються від бартерних тим, що відбувається обмін декількома товарами з кожної сторони.
Крупномасштабні операції на компенсаційній основі. Суть таких операцій полягає в тому, що одна країна, використовуючи обладнання і технологію іншої країни, будує на своїй території промисловий об'єкт, продукцією якого і буде розраховуватися за поставлене обладнання і технологію.
Операції на давальницькій сировині. Внаслідок нерівномірного розвитку виробничих сил, а також в залежності від наявності природних ресурсів різні країни мають різні потужності по добуванню і переробці сировини. Це створює передумови для проведення міжнародних угод, по яких одна з сторін зобов'язується експортувати початкову сировину і імпортувати продукти переробки, або готову продукцію, інша - переробити сировину, яка називається "давальницькою", своїми засобами.
Викуп застарілої продукції - ще один вигляд товарообмінних операцій. Якщо експортер пропонує імпортеру придбати у нього нові машини, то імпортер ставить обов'язковою умовою викупити у нього застарілу техніку.
Постачання на комплектацію. Суть постачання на комплектацію, одного з різновидів товарообмінних операцій, складається в наступному: контрагент із-за кордону замовляє у виробника виготовлення певної продукції (частіше за все технічного роду). На переговорах після узгодження ціни контрагент-замовник ставить неодмінною умовою контракту купівлю виготівником у замовника частини обладнання і приладів для комплектації виготовлюваної продукції і передає йому зазделегідь складений список таких деталей.
Таким чином, різноманіття видів міжнародних комерційних угод уможливлює обрання найбільш ефективного способу взаємодії із зарубіжними партнерами. Однак на сьогодні процес міжнародної торгівлі між фірмами-контрагентами не закінчується на обранні взаємовигідної форми угоди. Важливо визначити також, яким буде найбільш ефективний спосіб торгівлі в тій чи іншій країні, в тих чи інших умовах, - чи буде це пряма торгівля, або торгівля через посередників, яка природно має деякі переваги.
39.Цілі та принципи державного регулювання Зовнішньоекономічної ді-сті.
Цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні задекларовані в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зокрема :
- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;
- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Принципи державного регулювання зовнішньоек ді-сті:
1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;
- обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;
2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;
- обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;
- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
3. Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
- рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;
4. Принцип верховенства закону, що полягає у:
- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
5. Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:
- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;
- здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;
- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;
6. Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
44. Види міжнародних кредитів.
Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов"язаний із наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків.
В залежності від критеріїв класифікації розрізняють такі види кредитів:
За джерелами розрізняють внутрішнє, іноземне та змішане кредитування і фінансування зовнішньої торгівлі. Вони тісно взаємопов"язані й обслуговують усі стадії руху товару від експортера до імпортера, у т. ч. за кордоном, а також використання товару імопортером у процесі виробництва та споживання. Чим ближчий товар до реалізації, тим сприятливіші,як правило, для позичальника умови міжнародного кредиту.
За призначенням виділяють: комерційні кредити, пов"язані із зовнішньою торгівлею та послугами; фінансові кредити, що використовуються на б-я інші цілі, у т. ч. капіталовкладення, будівництво інвестиційних об"єктів, придбання цінних паперів, погашення зовн заборгованості тощо; "проміжні" кредити, призначені для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів і послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних робіт.
За видами кредити діляться на товарні (надаються експортерами своїм покупцям) та валютні (видаються банками у грошовій формі.
За валютою: кредити, що надаються у валюті країни позичальника чи країни кредитора, у валюті третьої країни, у міжнародній обліковій валютній одиниці, що грунтується на валютному "кошику"
За термінами міжнародні кредити поділяються на короткострокові (до 1 року); середньострокові (1-5 років); довгострокові (більше 5 років).
В залежності від забезпечення кредити м. б. бланкові та забезпечені. Забезпеченням звичайно служать товари, товаророзпорядчі та ін документи, цінні папери, векселі, нерухомість і цінності.Бланковий кредит видається під просте зобов"язання позичальника погасити його у певний строк.
З погляду техніки надання розрізняють: фінансові (готівкові) кредити, що зараховуються на рахунок позичальника у його розпорядження; акцептні кредити у форми акцепту тратти імпортером чи банком; депозитні сертифікати; облігаційні позики; консорціальні кредити.
Залежно від того, хто виступає кредитором кредити поділяються на:приватні, надані фірмами, банками, іноді посередниками (брокерами); урядові; змішані, у яких беруть участь приватне підприємство і держава; міждержавні кредити міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організіцій.
71.Напрями використання валютних засобів підприємтсва
Під валютою розуміють у вузькому розумінні грошові знаки іноземних держав; у широкому розумінні - у данне поняття включаються також цінні папери - платіжні документи, фондові цінності в іноземній валюті та інші цінності (благородні метали, дорогоцінне каміння і т д).
Валютні операції : ( згідно занодавства Украіни) ? операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; ?операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; ?операції, пов'яз з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію Укр та вивезенням, переказуванням і пересиланням за кордон валютних цінностей.
а) вивезення, переказування і пересилання за межі України
валютних цінностей, за винятком
Серед напрямів використання валютних засобів підприємствами виділяють:
- платежі у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав;
- платежі у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
- вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;
- розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України;
- здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів.
34. Зміст та види міжнародних науково-технічних зв"язків
В епоху розвитку НТР діяльність у цій області НДДКР здобуває вирішальне значення не тільки для розвитку виробництва й економіки, але для суспільства в цілому.
Відомо, що сучасні науково-технічні дослідження і дослідно-, проектно-, конструкторські роботи вимагають значних витрат, часом непосильних для окремої фірми чи навіть для окремої країни. Для досягнення своїх цілей у цьому напрямку фірми і цілі держави кооперуються, концентруючи власні зусилля і капітали на міжнародному рівні.
В умовах, коли одночасно консолідуються засоби або декількох країн, або підприємств різних країн, відносні витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи для кожного вхідного в альянс суб'єкта істотно скорочуються, що приносить економічний ефект.
Міжнародне науково-технічне співробітництво (МНТС)- спiльна розробка науково-техн.проблем, взаємообмiн науковими досягненнями, виробничим досвiдом,та пiдготовка квалiфiкованих кадрiв. В вузькому розумiннi МНТС - передача науково-техн.знань та досвiду,що вiдносятся до конкретних технологiчних процесiв.
Найбільш розповсюдженими видами міжнародних науково-технічних зв"язків є:
- створення об'єднаних науково-дослідних центрів, інститутів, лабораторій для розробки новітніх напрямків у прикладній науці, для створення досконалих моделей і конструкцій, для здійснення розрахунків техніко-економічної ефективності нових наукових розробок;
- здійснення спільних вишукувань, проведення розвідки корисних копалин і визначення можливостей використання в економіці інших природних ресурсів, у тому числі ресурсів океанів, морів, рік, лісів і повітряного простору;
- відкриття найбільш ефективних форм організації виробництва, маркетингової діяльності з метою підвищення економічної ефективності підприємств, що входять у міжнародний виробничий союз;
- спільна діяльність по дослідженню, передачі і впровадженню ефективного закордонного досвіду в області організації праці і виробництва;
- спільна підготовка і використання кваліфікованої робочої сили для більш ефективного її застосування в рамках міжнародного виробничого співробітництва, а також для регулювання на міжнародному рівні кількості зайнятих на різних етапах економічного циклу.
40. Зміст та принципи складання міжнародних господарських контрактів.
Контракт купівлі-продажу- це док-т, який свідч. про те, що одна сторона угоди-прод-ць- зобов-ний постав. товар у влас-ть інш.сторони- пок-ця, який зобов-ся прийняти товар і сплат. його ціну. Контракт має типову стр-ру:
1) преамбула контр-ту- міст-ся наймен-я сторін, дату, місце уклад-я контр-ту;
2) предмет- наймен-я товару, що є предметом контр-ту, при необх-ті деталізації номенклатури визнач-ся види, сорта, марки тов-в, що постач-ся;
3) кільк-ть та якість тов-в. Кількість може бути визнач. або тверд.фіксов.цифрою, або в певн. рамках. Якість тов-в регламент-ся згідно однієї з наст.методик: за стандартом, згідно техн. норм, методика специфікації (специф-я- окр.доповн-я до контр-ту, коли об-т- станд.обл-я), методика зразку (куп-продаж на вист-ках, ярмарках), методика письм.описув-я (с/г пр-ція), методика згідно попер.огляду (реал-я зі складу вир-ка), методика описув-я товару згідно речов.вмісту( пр-ція металургії);
4) термін пост-ки- узгоджений сторонами та передбач. момент або період часу, протягом якого прод-ць має постав. товар пок-цю;
5) базові умови постач-я- Incoterms;
6) ціна- певна сума грошей, яку імпор-р зоб-ся сплатити експ-ру внасл-к реал-ції міжн.контр-ту. 4 фактори ціни в контр-ті: покриття прям.витрат (на в-во та реал-цію), компенсація непрям.витрат (% по кредитам,витрати на амортиз-ю), прибутков-ть ціни, конкурент-ть ціни (вел-на приб-ку і витрат в ціні обмеж-ся рівнем світ.цін, якого сліж дотрим-ся з метою встан-я контролю над певн.сегментом;
7) умови платежу:
- готівкою через банк до або після передачі експ-ром товаро-розпорядч.док-тів імп-ру, відбув-ся одномоментно або частинами;
- з авансом- провед-я платежів до поч-ку викон-я замовл-я, коли один з контрагентів невпевнений у платоспр-ті іншого, коли треба гроші для заверш-я вир-ва;
- в кредит- на базі надан.експ-ром імп-ру комерц.кредиту.
Форми розрах-ків: інкасова (доруч-я банку експ-ра на отрим-я грошей у мом-т над-я відп. тов.док-тів), акредитивна, розрах-ки по відкр. рах-ку( над-я експ-ром імп-ру тов-розпор.док-тів обминаючи банк.сис-му), розр-ки шляхом телегр. та пошт.переказів, чек.розр-ки, векс. розр-ки;
8) маркув-я та пакув-я, ф-ції в міжн.торг-лі: зберіг-я, дост-ка, реклама, гарантія якості товару, що дост-ся;
9) порядок прийому та здачі- передача товару прод-цем пок-цю згідно умов контр-ту, що встан. місце, термін, вид здачі-прийм-я. 2 види здачі-прийому: попереднє (на заводі вир-ка) і остаточне встан. факт вик-я контр-ту у встан. місці та в певн.час;
10) гарант.час-на стос-ся пост-ки склад.обл-я та машин, включ. вказ-ку на термін гарантії, обов-ки сторін з приводу обслугов-я тов-в;
11) порядок рекламації- претензії, які висув-ся пок-цем прод-цю у зв-ку з невідпов-тю якості та кільк-ті товару до умов контр-ту, її наявн-ть не звільн. контрагента від обов-ку прийн. або здати товар;
12) штрафні санкції та поверн-я збитків- різн. роду санкції, що належ. сплат. прод-цеві на користь пок-ця згідно умов дог-ру у вип-ках невідпов-ті товару до конкр.умов;
13) форс-мажорні оставини- об”єкт.обст-ни, які перешкодж. викон-ю дог-ру і які неможливо було врахув. у мом-т уклад-я дог-ру;
14) полож-я про арбітраж- пор-к розгляду суперечки з приводу вик-я положень дог-ру і міст. назву суд.інстанції, яка буде розгляд. суперечку;
15) інші умови контр-ту (пор-к розгляду прет-зій пок-ця до прод-ця, умова прип-я контр-ту);
16) юридич.адреси стррін;
17) підписи про-ця та пок-ця.