Реферат:
ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Діяльність митних органів України пов'язана із здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.
Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць, митниць, і є його повсякденною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота з виконання митного контролю та митного оформлення потребує належної організації. Тобто всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби України та відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи декілька спеціально створені підрозділи (відділ, сектор).
Управління організації митного контролю Державної митної служби України підпорядковується заступнику Голови ДМСУ, відділ організації митного контролю регіональної митниці — начальнику регіональної митниці та одному із його заступників. Структура Управління організації митного контролю затверджується Головою ДМСУ (рис, 2.1), відділу організації митного контролю — начальником регіональної митниці.
Основними завданнями і напрямками організації митного контролю є:
— підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;
— аналіз діючих та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;
— запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;
— організація взаємодії митних органів (підрозділів) зі службами прикордонного, санітарного, фітосанітарного, радіологічного, ветеринарного, екологічного контролю, іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю;
— розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;
— удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.
Підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури здійснюється на регіональному (регіональні митниці, митниці) та центральному (центральний апарат ДМСУ) рівнях. Регіональні митниці на підставі практичної роботи оперативних підрозділів збирають, узагальнюють, систематизують та аналізують інформацію щодо діючого порядку митного оформлення та контролю, розвитку інфраструктури регіональної митниці та підпорядкованих їй митниць, виявляють проблемні питання, визначають передовий досвід і готують пропозиції ДМСУ щодо вирішення проблемних питань, розповсюдження передового досвіду, вдосконалення порядку митного контролю та митного оформлення. Передові форми та методи митного контролю, а також заходи з підвищення їх ефективності впроваджуються регіональною митницею у практику роботи підпорядкованих митниць. На підставі отриманої від митниць інформації ДМСУ (управління центрального апарату) готує проекти законодавчих актів і нормативні акти з питань митної справи й організації та розвитку митної інфраструктури. Одним з елементів митної інфраструктури є пункт пропуску через державний кордон України — це територія або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту (аеропорту) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законодавством види контролю з метою пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Пункти пропуску поділяються:
— за видами транспортного сполучення — на залізничні, автомобільні, морські, річкові, повітряні, пішохідні;
— за категоріями поїздок — на міжнародні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів усіх держав), міждержавні (пропуск через кордон громадян і транспортних засобів України і суміжної держави), місцеві (спрощений пропуск через кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях, районах, та транспортних засобів, що їм належать);
— за характером транспортних перевезень — на пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські;
— за режимом функціонування — на постійні, тимчасові, цілодобові й такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.
Приклад поділу пунктів пропуску, розташованих у зоні діяльності Східної регіональної митниці (далі — РМ) та підпорядкованих їй митниць, наведено на другому форзаці.
Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю та митного оформлення.
Технологічна схема — це встановлена керівництвом митного органу, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного контролю та митного оформлення. Технологічна схема може регламентувати діяльність як одного окремо взятого підрозділу, так і декількох підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення.
Взаємодія — це комплекс організаційних заходів, спрямованих на узгодженість дій різних підрозділів, служб, посадових осіб під час здійснення митного контролю та митного оформлення.
Результати митного оформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціального захисту. Такий захист передбачений на особистих митних забезпеченнях особового складу (особистій номерній печатці, штампі «Під митним контролем»). Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних документів (митних декларацій, протоколів про порушення митних правил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного контролю. Одним із нових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУ, є нанесення на відбитки особистих митних забезпечень та митні документи спеціальних голографічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митні забезпечення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюються Держмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено
форми митних забезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень (рис. 2.2):
а — тип 1 — особиста номерна печатка інспектора; • б —тип 2 — штамп «Під митним контролем»; в — тип 3 — спеціальний пломбір з пуансонами; г — тип 4 — особиста металева печатка
• 1) особиста номерна печатка інспектора — проставляється на митних документах і свідчить про завершення митного оформлення;
2) штамп «Під митним контролем» — проставляється на митних документах і свідчить про знаходження вантажу під митним контролем;
3) пломбір з пуансонами — для накладення спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;
4) особиста металева печатка — для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.
Особисті митні забезпечення типів 1 і 2 (особиста номерна печатка інспектора та штамп «Під митним контролем») виготовлено на основі універсального дата-штампа зі спеціальними барабанами та матрицею. На барабанах нанесено службові символи, що змінюються відповідно до потреб та вимог і мають декілька ступенів захисту.
Для відтиску особистої номерної печатки інспектора або штампа «Під митним контролем» на барабанах набирається рядок із дев'яти символів, кожний символ якого може змінюватися окремо, незалежно від інших.
Наприклад: > 03 05 98 07, Е 01 01 98 09.
Перший символ рядка має п'ять значень:
— позначки у вигляді [> (на в'їзд); < (на виїзд) використовуються в особистій номерній печатці інспектора і вказують напрямок переміщення об'єктів митного контролю;
— три літерні значення у вигляді Е (експорт), І (імпорт), Т (транзит) застосовуються для штампа «Під митним контролем».
Символи з другого по сьомий відведено для позначення дати проставлення відтиску. Вони змінюються відповідно до поточної дати інспектором митниці самостійно.
Восьмий та дев'ятий символи рядка відведено для першого ступеня захисту від підробок. Змінюються інспектором митниці згідно з листом Державної митної служби України за підписом Голови ДМСУ або його заступників. Самостійно встановлювати інші значення цих символів забороняється.
Для роботи з особистими митними забезпеченнями типів 1 і 2 використовується спеціальна фарба різних кольорів (другий ступінь захисту від підробок), зміна кольору якої проводиться тільки централізовано Державною митною службою й одночасно по всіх митницях України.
Колір спеціальної фарби встановлюється єдиним для всіх митних органів України і може змінюватися тільки згідно з листом Державної митної служби України, підписаним Головою ДМСУ або його заступниками.
Установлюються такі порядкові номери кольорів спеціальної фарби:
1) зелений;
2)червоний;
3)синій.
Митне забезпечення типу 3 (пломбір) виготовляється на базі стандартного пристрою (ГОСТ 18680-73) зі змінними пуансонами, призначеними для нанесення відтисків на металеву пломбу, на яких зображено: з одного боку — тризначний код митниці та номер спеціального пломбіра, з другого — зображення кадуцея, обрамлене обрисом Золотих воріт.
Митні забезпечення типу 4 (особиста металева печатка) виготовляються для внутрішніх потреб митниці: опечатування робочих індивідуальних портфелів, приміщень, сейфів, шаф. У внутрішньому колі відбито номер особистої металевої печатки, у просторі між внутрішнім та зовнішнім колами розташовано назву митниці — власника митного забезпечення.
2.2. ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТОВАРІВ І ПРЕДМЕТІВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ЇХ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ СУБ'ЄКТАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
Митні органи в межах своїх повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.
У пунктах пропуску через митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її — це порядок доступу та перебування в таких зонах службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені пред'явити контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю.
Зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон встановлюються в місцях оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів.
На території та в приміщенні підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.
2.2.1. Операції з товарами, що перебувають під митним контролем
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які переміщують через митний кордон України товари, на вимогу митного органу зобов'язані здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, що підлягають митному контролю та оформленню, а також відкривати приміщення, ємності та інші місця, де можуть знаходитися такі товари.
Навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розкриття упаковки, упакування або перепакування товарів, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу.
Операції з товарами, що перебувають під митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують ці товари та предмети через митний кордон України.
При здійсненні митного контролю в разі необхідності митні органи можуть залучати експертів та спеціалістів сторонніх організацій.
Виклик експерта або спеціаліста службовою особою митниці — обов'язковий для керівника тієї організації чи установи, де працює спеціаліст чи експерт.
2.2.2. Огляд та переогляд товарів, предметів та транспортних засобів. Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу і несупроводжуваного багажу
З метою встановлення законності переміщення через митний кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів, обліку, обкладення їх митом і митними зборами митниця має право провести огляд транспортних засобів, товарів, предметів.
Переогляд транспортних засобів, товарів, предметів може бути проведено за наявності підстав вважати, що переміщувані через митний кордон транспортні засоби, товари, предмети містять:
— предмети контрабанди; предмети — безпосередні об'єкти порушення митних правил;
— предмети, що можуть завдати шкоди здоров'ю, або загрожувати життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;
— продукцію, що містить пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду та ін., що суперечить відповідним нормам Конституції (Основного Закону) України;
— товари, імпорт яких здійснюється з порушенням прав промисловості або інтелектуальної власності;
— щодо яких не було здійснено митного оформлення.
Якщо є достатні підстави вважати, що громадянин переміщує через митний кордон України товари, які підлягають обліку і контролю інших державних органів; товари, з яких справляється мито, митні збори та інші митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонене або обмежене, митний орган має право провести огляд, а також переогляд ручної поклажі та багажу з розпакуванням багажу цього громадянина.
З метою припинення переміщення через територію України товарів, заборонених для транзиту, огляду та переогляду можуть також підлягати ручна поклажа і багаж громадян, які перетинають транзитом територію України.
Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи його уповноваженого представника, який діє на підставі належним чином оформленого доручення.
Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу в разі відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюється :
• якщо є достатні підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, тварин та рослин чи можуть завдати матеріальної шкоди громадянам, підприємствам;
• якщо громадянин чи його представник не з'явився впродовж місяця з дня надходження несупроводжуваного багажу;
• якщо товари пересилаються в міжнародних поштових відправленнях;
• в разі залишення на території України ручної поклажі й багажу з порушенням зобов'язання про їх транзит через територію України.
Огляд та переогляд ручної поклажі і багажу в разі відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.
Про здійснення огляду та переогляду складається акт, форму якого встановлює Державна митна служба України.
2.2.3. Особистий огляд
Особистий огляд, як виняткова форма митного контролю, може проводитися за письмовим рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянинові письмове рішення начальника митного органу або особи, яка його заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.
Особистий огляд проводиться посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі (не зацікавлених у справі) в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам. Доступ у це приміщення громадян, які не беруть участі в огляді, і можливість спостерігати за проведенням особистого огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.
Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Протокол підписується посадовою особою митного органу, яка проводила огляд; громадянином, який проходив огляд; понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником — також і ним. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.
2.3. ОСОБЛИВІ РЕЖИМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Відповідно до п. 2. Постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.97 р. № 574 поняття митного режиму включає сукупність положень, що визначають для митних цілей статус транспортних засобів, товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.
Застосування митних режимів дозволяє митним органам одно-типно визначати статус переміщуваних через митний кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів і відповідно до передбачених законодавством положень щодо встановлення засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності контролювати їх виконання суб'єктами ЗЕД під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій.
Статус переміщуваних через митний кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів визначається умовами зовнішньоекономічних контрактів, укладених відповідно до вимог чинного законодавства України суб'єктами ЗЕД з використанням необхідних для митного контролю та оформлення документів.
Відомості про митний режим зазначаються уповноваженою особою суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснює декларування митним органам будь-яких товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, в другому полі графи 1 вантажної митної декларації шляхом внесення до неї графи двозначного коду митного режиму відповідно до розділу І класифікатора процедур переміщення через митний кордон України, визначених додатком № 2 до «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої зареєстрованим Міністерством юстиції України 24.09.97 р. за № 443/2247 наказом Державної митної служби України від 07.09.97 р. № 307. Найменування та коди митних режимів наведено в табл. 2.1.
Наказом ДМСУ від 30.06.98 р. № 380, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.98 р. за № 469/2909, визначено окремі порядки заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту (випуску у вільний обіг), транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі.
У зв'язку з відсутністю на сьогоднішній день достатньої законодавчої бази на території України митних режимів реекспорту, реімпорту, відмови на користь держави, вільної митної зони, вільного складу, переробки під митним контролем та знищення, ці режими при митному оформленні вантажів не застосовуються.
Поряд із визначеними вище загальними митними режимами главою 3 Митного кодексу України визначено можливість застосування в окремо передбачених законодавством України випадках особливих режимів митного контролю.
Особливий режим звільнення від митного контролю використовується відповідно до ст. 34 Митного кодексу України лише у випадках, установлених цим Кодексом та іншими законами України, в тому разі, коли митниця не має права застосувати всі чи окремі заходи щодо здійснення митного контролю.
Митні пільги щодо проходження митного контролю надаються українським державним органам, підприємствам, їх службовим особам та громадянам виключно законами України.
Незастосування митного контролю не повинно означати звільнення державних органів, підприємств, їх службових осіб та громадян від обов'язку дотримання порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
Відповідно до чинного законодавства України до категорії вантажів, на які можуть розповсюджуватися спеціальні режими митного контролю, відносяться окремі вантажі військового та загального призначення, які переміщуються через митний кордон України як юридичними, так і фізичними особами за особливих умов.
Особливий режим звільнення від митного огляду військових транспортних засобів та військової техніки при проходженні ними митного кордону України відповідно до ст. 35 Митного кодексу України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України, застосовується до:
1) військових кораблів, суден забезпечення Військово-Морських Сил, укомплектованих повністю військовою командою;
2) бойових повітряних суден;
3) суден забезпечення Військово-Морських Сил, укомплектованих змішаною командою;
4) військово-транспортних повітряних суден та інших суден, що згідно із спеціальною заявою Міністерства оборони України виконують завдання військово-оперативного характеру;
5) військової техніки, яка рухається своїм ходом.
Іноземні військові кораблі (судна), бойові та військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, що прибувають до України чи вибувають за кордон, митному огляду не підлягають.
Речі, що належать військовослужбовцям, не звільняються від огляду, якщо інше не передбачено законодавством України.
Командири (капітани) кораблів та суден, а також військових частин, до складу яких входить така військова техніка, несуть відповідальність за дотримання положень цього Кодексу та інших актів законодавства про митну справу.
Всі із зазначених вище видів військових транспортних засобів та військової техніки відповідно до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.97 р. за № 1358 «Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародною передачею товарів військового призначення», підлягають митному контролю та оформленню відповідно до затвердженого наказом Державної митної служби України 20.01.99 р. № 38 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.99 р. за № 73/3366 «Порядку пропуску через митний кордон України продукції, що підлягає експортному контролю» і здійснюються митними органами виключно за наявності дозволу Державної служби експортного контролю України.
У разі переміщення через митний кордон військової техніки, транспортних засобів та спецтехніки у зв'язку із заходами, що проводяться Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України за межами її території або військовими формуваннями іноземних держав на території України в рамках міжнародних договорів, здійснюється відповідно до абзацу першого пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.97 р. № 1358 без дозволу Державної служби експортного контролю, на підставі звернення Міністерства оборони України до ДМСУ та відповідного підтвердження ДМСУ такого факту переміщення митним органам, у зоні діяльності яких воно буде здійснюватися.
Приклад 1. Танки українського виробництва переміщуються через митний кордон України державною зовнішньоторговельною фірмою з метою їх продажу і підлягають митному контролю та оформленню у внутрішній та прикордонній митних установах за умови представлення дозволів, виданих Державною службою експортного контролю, заповнених відповідно до митного режиму експорт, ВМД товаросупровідних та інших необхідних для митного контролю документів.
Але митне оформлення танків, які переміщуються через митний кордон у зв'язку із заходами, що проводяться Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України за межами її території або військовими формуваннями іноземних держав на території України в рамках міжнародних договорів, здійснюється без дозволу Державної служби експортного контролю на підставі звернення Міністерства оборони України до ДМСУ та відповідного підтвердження Державною митною служби України факту такого переміщення.
Приклад 2. Спеціальні відправлення, що перевозяться службами спеціального зв'язку, відповідно до вимог ст. З Положення «Про міждержавний обмін відправленнями спеціального зв'язку», затвердженого 23.12.93 р. Угодою ради керівників Урядів Співдружності Незалежних Держав, не підлягають митному і прикордонному огляду, що однак не є підставою для звільнення їх від митного оформлення. Зазначені відправлення спецзв'язку, які підлягають експортному контролю, видаються адресату або приймаються до перевезень після проведення їх повного митного оформлення.
Відповідно до ст. 35 Митного кодексу України спеціальні митні режими огляду речей можуть використовуватися митними органами України за погодженням з ДМСУ.
Спеціальні режими застосовуються в разі переміщення громадянами через митний кордон України речей, що не підлягають обов'язковому декларуванню та митному обкладенню і не підпадають під категорії предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.
Спеціальні режими використовуються в митницях, де обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю. Громадяни, які проходять через зони (коридори) спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації.
Спеціальні режими огляду речей громадян, які перетинають митний кордон за принципом «зеленого коридора», застосовуються в пунктах пропуску на кордоні України.
Поняття «зелений коридор» означає застосування в пунктах пропуску на кордоні спрощеного режиму пропуску особистих речей та інших предметів некомерційного характеру, які переміщуються через митний кордон України громадянами.
Як правило, «зеленим коридором» користуються громадяни, в яких відсутні супроводжуваний багаж та предмети, які згідно з діючим законодавством підлягають обов'язковому декларуванню і на які законодавством не передбачено обмеження чи заборони при їх переміщеннях через митний кордон України.
Громадяни, які користуються зоною спрощеного митного контролю по «зеленому коридору», не звільняються від декларування митним органам переміщуваних через митний кордон предметів. Декларування таких предметів проводиться особою, що їх переміщує через митний кордон, в усній, а за її бажанням — і в письмовій формах.
Звільнення від подання митної декларації не означає звільнення громадян від обов'язку дотримуватися порядку переміщення через митний кордон України речей та інших предметів.
Громадяни, які порушили умови переходу через зони (коридори) спрощеного митного контролю, несуть відповідальність за статтями 118, 120 цього Кодексу.
Законодавчими актами України передбачено застосування особливих режимів митного контролю лише у викладених вище випадках та окремих випадках, передбачених умовами міжурядових угод, укладених за участю України і доведених ДМСУ до митних установ України для використання в роботі.
Висновки
1. Загальні митні режими визначають статус переміщуваних через митний кордон України товарів та інших предметів і застосовуються в практиці роботи митних органів України для однотипного проведення процедур митного контролю окремих видів зовнішньоекономічних операцій суб'єктів ЗЕД.
2. Особливі режими митного контролю використовуються поряд із загальними митними режимами в окремо передбачених законодавством України випадках відповідно до статей 34—36 Митного кодексу України.
2.4. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
Митні органи при втіленні в життя митної політики вирішують ряд завдань, серед яких одним із найважливіших є припинення контрабандного вивозу з митної території України історичних, культурних цінностей та ввозу наркотичних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, а також вогнепальної і холодної зброї. Також чинним законодавством України обмежене переміщення через кордон деяких видів інформації, що переміщуються на матеріальних носіях.
Митний кодекс України у ст. 27 обумовлює необхідні умови застосування технічних засобів: «Для здійснення митного контролю можуть використовуватися технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я людини, тварин і рослин, та такі, що не завдають шкоди підприємствам і громадянам».
Технічні засоби митного контролю можна розподілити на пошукові засоби, засоби ідентифікації та засоби аудіовізуального контролю.
2.4.1. Пошукові засоби митного контролю
Рентгенапарати. Рентгенівські апарати перетворюють електричну енергію в рентгенівське випромінювання. Використання його засновано на тому, що при проходженні через речовину інтенсивність випромінювання зменшується внаслідок взаємодії з речовиною. Залежно від складу речовини, її товщини та характеру випромінювання втрати енергії випромінювання різні. Тому при проходженні рентгенівських променів через предмет у них закладається інформація про його конструкцію і внутрішню будову.
Сучасні рентгенапарати обладнані телевізійними камерами та моніторами, що створюють комфортабельні умови для роботи оператора. Блок пам'яті дозволяє дослідити зображення предмета впродовж тривалого часу після короткочасної (частки секунди) дії на нього Імпульсу рентгенівського випромінювання. За цей час не встигає зруйнуватися навіть світлочутливий шар фотоплівки.
Рентгенівські апарати можуть з успіхом використовуватися для оперативного виявлення заборонених вкладень у предметах та ван-
тажах, які перетинають митний кордон. Причому тільки вони можуть дати найбільш достовірну інформацію про наявність прихованих вкладень за дуже короткий час.
Металошукачі. Металошукачі призначені для виявлення металевих предметів у неметалічному середовищі. Це один із головних видів технічних засобів контролю.
Робота приладів ґрунтується на зміні частоти автогенераторів за наявності металевих предметів в електромагнітному полі пошукових елементів, яка приводить до спрацювання звукової сигналізації, котра іноді доповнюється світловою, але оскільки це вимагає додаткових витрат енергії, комбінована сигналізація частіше застосовується в стаціонарних металошукачах, які живляться від мережі. Як стаціонарні Металошукачі використовуються декілька типів приладів, наприклад типу «КС-7», «Метекс».
Переносні Металошукачі типів «МКХ-900», «МКД-9903», «КС-1», «Денсок», «Гама», «ІМ-1» живлятся від батарей, які розміщуються в корпусі приладу або у виносному пеналі при роботі приладу в зоні від'ємних температур.
Під час роботи з металошукачем у транспортних засобах необхідно заздалегідь визначити місця наявності металу і не підносити близько до них металошукач для запобігання неправильних спрацювань при догляді.
Слід зазначити, що Металошукачі служать для підвищення ефективності й оперативності огляду тільки в руках творчо працюючого інспектора.
Оглядові дзеркала. Для огляду важкодоступних неосвітлених місць у транспортних засобах використовуються комплекти дзеркал з підсвіченням. Для огляду в кабінах та салонах автомашин, літаків та інших місцях можна застосовувати дзеркала типу «CF-142», телескопічна ручка яких складається з двох частин. У складеному вигляді дзеркало легко вміщається в кишені.
Електрощуп. Електрощуп типу «QFA/800» складається з футляра для батарей та гнучкого шнура з лампочкою. Завдяки маленькому діаметру лампочки електрощупом можна з успіхом користуватися при підсвітленні вузьких щілин з меблями, ящиками, простору за решітками вентиляції та в багатьох інших місцях. У ряді випадків щуп може з успіхом використовуватися як ліхтар.
Ендоскопи
• Трубка оглядова гнучка ТСГ призначена для неруйнуючого контролю елементів конструкції.
• Трубка оглядова ТСС використовується для візуального контролю важкодоступних порожнин транспортних засобів і вантажів при їх огляді.
• Блок підсвічування БП призначений для створення необхідного рівня освітленості об'єкта, що досліджується.
• Зарядний пристрій ЗУ застосовується для підзарядки акумуляторів.
• Фотоперехідник ФП призначений для приєднання трубки оглядової до фотоапаратів.
Галогенові акумуляторні ліхтарі. Призначені для використання у вибухонебезпечних, задимлених і вологих середовищах, при огляді великих ємностей, цистерн і трюмів на транспортних засобах, мають підвищений рівень світлового потоку. Типи галогенових акумуляторних ліхтарів — «Rangersun», «Mag-lite», «Varta».
Ультрафіолетові ліхтарі. Складаються з перетворювача напруги та двох ламп: одна — джерело звичайного світла, друга — ультрафіолетового.
Лампа ультрафіолетового світла дозволяє побачити в ряді випадків сліди підробок митних документів, валюти.
Основне призначення ультрафіолетового ліхтаря — використання його в комплексі з фломастером, заправленим флюорисцентною рідиною, яка невидима при звичайному освітленні, але світиться при дії на неї ультрафіолетовим світлом. Ультрафіолетові ліхтарі застосовуються для запобігання використання приписок у декларації з метою легалізації вивозу незаконно придбаних на території країни предметів та валюти.
Мініскопи. Це портативні мікроскопи тридцятикратного збільшення. Мініскоп моделі «1171» призначений для мікроскопічних досліджень різних об'єктів. При митному догляді може використовуватися для:
• досліджень службових документів з метою виявлення в них підробок та змін;
• зчитування проби на виробах з дорогоцінних металів;
• установлення фактів заміни дорогоцінних каменів у ювелірних виробах;
• ідентифікації головних рослинних наркотичних речовин, які хімічно не оброблені попередньо, і т.ін.
• дослідження поверхонь різних видів матеріалів, таких як метали, тканини; оцінки дефектних матеріалів, а також при митному огляді.
Детектори контрабанди. Мають джерело рентгенівського випромінювання, за допомогою якого визначаються наявність та ступінь заповненості порожнеч у різноманітних предметах. Мають високу ефективність використання при обстеженні важкорозбірних предметів з визначеним ступенем заповненості їх об'єму (колеса та двері автомобілів, порожнечі стінок у залізничних вагонах).
3.2.6. Загальний порядок оформлення ВМД
ВМД заповнюється на товари, фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США, а також на товари незалежно від їх фактурної вартості у випадках, передбачених законодавством.
ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів означеної партії застосовується єдиний митний режим.
Партія товару — це:
— товари та інші предмети, що надсилаються на адресу одного одержувача за одним товаро-транспортним документом (накладною, коносаментом тощо), а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як ручна поклажа однією особою, яка перетинає митний кордон України;
— товари та інші предмети, що надходять на станцію призначення одночасно у складі однієї відправки, на адресу одного вантажоотримувача, від одного вантажовідправника, з однієї станції відправлення;
— товари, що поставляються трубопровідним транспортом або лініями електропередач за одним актом приймання — передачі впродовж терміну, необхідного для переміщення товару обсягом, зазначеним в акті. Визначений термін не може бути більше одного місяця.
Декларація складається на основному аркуші ВМД (МД-2) на кожну партію товарів.
Якщо партія складається з товарів, що мають різні коди за правилами кодифікації за УКТ ЗЕД, а також у випадках, коли товари з однаковим кодом за УКТ ЗЕД мають різні дані (країна походження, торгуюча країна, валюта оцінки та ін.), які впливають на застосування до таких товарів неоднакових заходів тарифного та (або) нетарифного регулювання, інших заходів державного контролю, складається додатковий аркуш ВМД (МД-3), який дає можливість декларувати товари ще трьох найменувань. Одна декларація складається не більше як на 99 товарів. При оформленні однієї декларації загальна кількість додаткових аркушів не повинна перевищувати 33. Додаткові аркуші можна використовувати тільки в тому випадку, коли митний режим щодо зазначених у них товарів співпадає з митним режимом товару, вказаного в основному аркуші. ВМД заповнена з підчистками та помилками, для оформлення не приймається. Виправлення можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилкових та внесення правильних відомостей (друкованим способом або від руки). У графах 12, 22, 37, 42, 45, 46, 47 виправлення не допускаються. Кожне виправлення засвідчується печаткою декларанта. Посадові особи органів Державної митної служби не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати або доповнювати відомості, зазначені в ній, за винятком тих граф або відомостей, заповнення яких належить до компетенції органів Державної митної служби.