Обслуговування обладнання
На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов'язковим для даної посади або професії.
Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи.У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхіднимспецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівникине мають права розпочинати роботу — незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.
У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.
Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки післяотримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботицього обладнання.
Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівнихстекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяєтьсятільки у разі виробничої необхідності.
Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.
Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання ітрубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тількипрацівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.
.Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.
Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого — без простукування зварних швів.
Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.
Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця)робіт — для вжиття необхідних заходів.
Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до Неї — заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".
Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів,які не мають запобіжних огороджень.
Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородженняабо просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на рукуабо пальці обтиральний матеріал — під час обтирання зовнішньої поверхніпрацюючих механізмів.
Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні аболляні ганчірки.
Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфольта інші матеріали дід паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки післяповного зупинення обладнання.
В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.
Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові ірухомі механізми заборонено.
Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричнікилими, а у сирих приміщеннях — ізолювальні підставки.
Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів,труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, атакож наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.
Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і немати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захистів та сигналізації.
У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та проти-аварійних інструкцій.
Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення вдію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочиннепереміщування або рух.
Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.
Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити запроектом проведення робіт (далі — ППР) або технологічною документа-
цією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.
У ППР повинні бути визначені такі вимоги:
забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;
безпечне розміщування машин і механізмів;
місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясівпід час проведення робіт на висоті;
забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщуванняпоштучних і сипких матеріалів;
забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритіввантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;
забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;
необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під часпроведення суміщених робіт по одній вертикалі.
Крім того, в ППР повинні зазначатись:
- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;
засоби підмощування, що призначені для виконання даного видуробіт або даної операції;
шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.
У виробничих приміщеннях допустима найвища температураповітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:
а) на постійних робочих місцях:
плюс 28 °С — у разі виконання легких робіт;
плюс 27 °С — у разі виконання робіт середньої важкості;
б) на тимчасових робочих місцях:
плюс ЗО °С — у разі виконання легких робіт;
плюс 29 °С — у разі виконання робіт середньої важкості.
За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.
Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажемабо демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементівобладнання, слід виконувати передбачену ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падіннюйого демонтованих частин.
Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слідперевіряти за допомогою ломів або оправок.
Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихло-ретилену, дихлоретану тощо).
У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.
Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.
Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів,слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп,розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, — за умовизабезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.
Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху.
Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.
У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньоїкількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричнихсвітильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильникиповинні передаватись по зміні.
Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, колизагроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевихзаземлених елементів, — напругою до 12 В.
У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.
Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування вантажів
. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.
Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати поза робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.
Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механізмом переміщування джерел випромінювання.
Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправними блокуванням і сигналізацією заборонено.
У разі використання стаціонарних установок із спрямованимпучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі — уразі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, — на зовнішнійбік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.
Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних зробочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів повинен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінюванняі (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. Потужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидкихнейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційноїбезпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).
Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритимабо з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщувати в окремому приміщенні — переважно в окремому будинку або окремомукрилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення забудь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні забезпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у суміжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значеньзгідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упаковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях сховищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.
Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захистувимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своєму безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлуатацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).
у 4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газонебезпечні роботи
Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 Правил безпеки систем газопостачання України.
Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну споруду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевірити в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони ідостатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).
Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед початком проведення робіт.
Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному приміщенні або газонебезпечній підземній споруді .в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.
Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.
Характеристика вибухонебезпечних і шкідливих газів, що найчастіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цихПравил.
Працівники цеху (району,цільниці) повинні знати перелік газонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.
Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір)".
Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі,підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, допускаються працівники, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань дляконтролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відповідний запис на право виконання таких робіт.
4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід задопомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземноїспоруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного приміщення.
Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше їм — у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за повітря, та на 20-30 см — у разі відбирання проби з його верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.
Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газонебезпечні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.
До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземнійспоруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природнуабо примусову вентиляцію їх.
Природну вентиляцію камер і каналів слід створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки.
Примусову вентиляцію слід проводити за наявності у повітрі резервуара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин або за температури повітря у ньому понад плюс ЗО °С.
Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або резервуарі протягом 10-15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20-25 см.
Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного видалення, небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити в газонебезпечне приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною вірьовкою, другий кінець якої повинен бути в руках наглядача.
Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газонебезпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.
В обох напрямках руху транспорту на відстані 10-15 м відвідкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині дороги, слід установити застережний дорожній знак. За населеними пунктамина відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспортудодатково слід виставити застережний дорожній знак. Місце проведенняробіт необхідно обгородити. Обгороджену зону взимку слід очищувативід снігу, льоду і посипати піском.
Вночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В.
Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині дороги заборонено.
Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, слід використовувати переносні Перед допуском працівників до проведення робіт усерединірезервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заг лушками трубопроводи, через які можливе попадання вибухонебезпечних,пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Відключальну арматуру слід закривати. Вентилі відкритих дренажів, з'єднаних з атмосферою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричнихкіл їхнього керування слід зняти напругу. Штурвали (маховики) неелскт-рифікованої арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необхідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".
Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди слідстояти з навітряного боку (спиною або боком до вітру).
Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземнійспоруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (звиходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен визначати керівник робіт.
Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури .повітря вище зазначеної у пункті 4.4.18 цих Правил допускається тільки уразі виникнення аварії, — якщо вона загрожує життю працівників, можеспричинити руйнування обладнання тощо, — з дозволу керівника робіт іпід його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється виконувати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захисту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна виконуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або резервуарі рідкого середовища — також з використанням гумового взуття:режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.
Заборонено перебувати всередині резервуара чи підземної споруди за температури повітря понад плюс 50 °С (температура повітря вимірюється на відстані 0,7 м від стінки резервуара (підземної споруди)), атакож за наявності в них води, нагрітої до температури понад плюс 45 °С.За температури води менше плюс 45 °С рівень води над підлогою не повинен перевищувати 200 мм.
За наявності пари в резервуарі чи підземній споруді працівники повинні перебувати в них у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з рятувальною вірьовкою.
Для виконання робіт усередині газонебезпечного резервуара(приміщення, підземної споруди тощо) повинна призначатись бригада неменше ніж з трьох працівників, які заздалегідь повинні бути проінструктовані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її виконання, а також повинна бути перевірена правильність їхніх дій на робочому місці.
Один із членів бригади повинен працювати всередині резервуара, а двоє інших членів бригади (наглядачі) повинні стояти зверху біля люка або дверей газонебезпечного приміщення і стежити за роботою працівника, який виконує роботу всередині резервуару, і за станом повітрозабірно-го патрубка шлангового протигазу.
Один із наглядачів повинен тримати в руках кінець рятувальної вірьовки, а другий її кінець повинен бути прикріплений до рятувального пояса працівника, який перебуває всередині резервуара.
Наглядач повинен відпускати або натягувати рятувальну вірьовку і шланг лише за сигналом працівника, який виконує роботу в резервуарі. Другий наглядач повинен бути з надягненим рятувальним поясом і мати при собі шланговий протигаз у положенні "наготові".
Якщо в діях працівника, який виконує роботу всередині резервуара, з'явились ознаки нездужання, намагання зняти протигаз тощо, а також у разі виникнення інших небезпечних непередбачених обставин, роботу слід негайно припинити, а працівника з резервуару евакуювати.
Працювати всередині резервуара повинен тільки один працівник. У разі необхідності проведення робіт всередині резервуара двома працівниками слід призначити ще одного наглядача та передбачити заходи щодо одночасного надання допомоги обом цим працівникам.
Наглядачі не мають права відлучатись від люка резервуара чи підземної споруди і відволікатись на інші роботи доти, доки там перебуває працівник.
Під час проведення робіт у глибокій і довгій підземній споруді, коли зоровий нагляд за працівником, який виконує в ній роботу, підтримувати неможливо, з ним слід організувати радіозв'язок, зв'язок по телефону або за допомогою загальноприйнятих сигналів.
У разі потреби до потерпілого може спуститись лише один із наглядачів в попередньо надягнених протигазі та рятувальному поясі, передач-ши кінець рятувальної вірьовки іншому наглядачеві, який повинен залишитись біля люка або дверей газонебезпечного резервуара чи підземної споруди.
Перед початком проведення робіт необхідно перевірити справність протигаза і шлангів.
Герметичність протигаза і шланга перевіряється затискуванням рукою кінця шланга в надягненому протигазі. Якщо в такому положенні дихати неможливо, то протигаз справний.
У протигаза з примусовим подаванням повітря необхідно перевірити також справність повітродувки і роботу її приводів.
Перед спусканням у газонебезпечний резервуар, газонебезпечну підземну споруду, а також перед тим, як увійти в газонебезпечне приміщення, гофрований шланг, що підводить повітря до дихального клапана маски протигаза, необхідно закріпити на поясному ремені.
Повітрозабірні патрубки протигаза слід розміщувати з навітреного боку від місця виділення або місця можливого виділення шкідливих речовин і укріплювати таким чином, щоб не допустити засмоктування пилу з поверхні грунту.
За відсутності примусового подавання повітря за допомогою вентилятора довжина шланга має бути менше 15 м, а у разі примусового подавання — менше 40 м. Шланг не повинен мати різких перегинів або чим-небудь затискуватись.
Аналіз повітря у підземній споруді або резервуарі слід проводити газоаналізатором вибухозахищеного типу, а за його відсутності — відбиранням проби повітря і аналізу його поза спорудою чи резервуаром.
Під час проведення робіт усередині газонебезпечного резервуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщення слід обов'язково застосовувати рятувальні пояси і рятувальні вірьовки.
Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з боку спини з кільцем на їхньому перетині для кріплення рятувальної вірьовки.
Рятувальний пояс слід підганяти таким чином, щоб кільце було не нижче лопаток.
Під час проведення газонебезпечних робіт слід дотримуватисьтаких вимог:
- як переносне джерело світла слід використовувати акумуляторні ліхтарі тільки у вибухозахищеному виконанні або світильники напругою ло12 В, які живляться від трансформатора із заземленою вторинною обмоткою, установленого поза газонебезпечним резервуаром, газонебезпечною підземною спорудою або газонебезпечним приміщенням (застосування автотрансформаторів для живлення переносних світильників заборонено). Заборонено також вмикати і вимикати світильники у газонебезпечних місцях, а також використовувати відкритий вогонь. Апаратуру керування освітленням і вентиляцією необхідно винести за межі газонебезпечного приміщення;
інструмент повинен бути виготовлений з кольорового металу, якийне дає іскроутворення. Допускається використання інструменту з чорногометалу — за умови, що його робоча частина ретельно змащена густиммастилом;
використовувати електродрилі та інші електрифіковані інструменти, а також пристосування, що дають іскріння, заборонено;
взуття працівників повинно бути без сталевих підківок і цвяхів, упротивному разі слід взувати калоші.
Для зв'язку наглядача з працівником, який перебуває у підземній споруді, за допомогою рятувальної вірьовки слід використовувати таку сигналізацію:
- один ривок рятувальної вірьовки працівника, який виконує роботуу споруді (резервуарі), означає "Підтягуй шланг і вірьовку". У цьому разіпідтягувати їх треба після подавання наглядачем сигналу (одного ривка) іотримання відповідного сигналу з газонебезпечної підземної споруди (резервуара) у вигляді одного ривка. Якщо відповідь не отримано, необхідновитягувати з газонебезпечної підземної споруди не тільки шланг і вірьовку, а й працівника; у цьому разі можливо, що ривок трапився через падіння працівника;
-два ривки означають "Спусти шланг і вірьовку". Такий сигнал подає працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі), коли йому треба здійснити переміщення;
- три ривки означають "Усе в порядку".
Рятувальну вірьовку і шланг повинен тягти працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резервуарі). Тому наглядач повинен так тримати вірьовку і шланг, щоб не заважати їхньому переміщуванню і не давати можливості їм падати. Як тільки працівник, який виконує роботу у споруді (резервуарі), перестав пересуватись, він повинен подати сигнал — три ривки, що означає "Усе в порядку". Наглядач, не отримавши сигнал після зупинення руху вірьовки і шланга, повинен запросити працівника, який перебуває у споруді (резервуарі), одним ривком, на який піп повинен отримати відповідь трьома ривками;
- неодноразові ривки рятувальної вірьовки, що подає наглядач, означають, що працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді(резервуарі), повинен підійти до люка або піднятись на поверхню. Такі самісигнали, що подає працівник, який перебуває всередині резервуара, означають вимогу витягувати його з резервуару.
Наглядачі повинні розміщуватись з навітряного боку, періодично упевнюватись у самопочутті працівника, який перебуває всерединірезервуара, за його сигналом опускати і витягувати назовні рятувальнувірьовку і шланг.
У разі нанесення на внутрішні поверхні підземних споруд (резервуарів) захисних покриттів, що супроводжується виділенням шкідливих і вибухонебезпечних речовин, слід передбачати примусове видаленняцих речовин.
Під час виконання робіт у киснеізолювальному протигазі необхідно стежити, щоб залишковий тиск кисню в балоні протигаза був достатній для забезпечення повернення працівника, який виконує роботу впротигазі, від місця проведення робіт до незагазованої зони.
Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати задопомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм; виконувати ці операції безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими, не призначеними для цього, предметами заборонено.
Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керівник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково всередині підземної споруди (резервуара) хто-небудь з працівників, а також чине залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети.
Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки повинні бути закриті.
Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів
Організацію виконання робіт з обслуговування теплообміннихапаратів і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94, № 104, таПравил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води,затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98, № 177,зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за № 636/3076.
Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закінчення терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення дефектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, атакож у разі відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуляторів рівня. Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис упаспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони йогоексплуатації.
Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніхточках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах — дренажніпристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.
Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводити його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещіль-ностей з'єднань окремих елементів апарата, що перебувають підтиском, —-за винятком випадків, зазначених у пункті 4.11.14 цих Правил.
Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслуговують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апаратів.
Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підлягають ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і обладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, — щоб уникнути попадання в них пари або гарячої води.
Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з атмосферою, повинні бути відкриті.
Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього оглядутеплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднується від діючого обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, міжякими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньоі атмосферою.
'Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/см~); у цьому разі не повинно бути виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці.
У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубопроводу і якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева, необхідно обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Товщина заглушки повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення перевірки встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі хвостовики.
З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботидля ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електроприводів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлення електроприводів — запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вентилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою,необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренуваннятеплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запірною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бутиарматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Неелектрифіко-гіана вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати ланцюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання зазначених вимог обов'язкове на трубопроводах з установленою заглушкою.
На вентилях, засувках вимикальної арматури слід вивішувати заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкритих дренажів — "Не закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної арматури - "Не вмикати! Працюють Іюди"; на місці проведення робіт — настановчий знак "Працювати тут!".
Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них заборонено.
Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову арматуру.
Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не видалена, розпочинати ремонтні роботи заборонено.
Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки іззастосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації арматури; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика використовувати випадкові предмети.
Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівниківвисокого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимкнути всю групу підігрівників.
Під час відгвинчування болтів фланцевих з'єднань трубопроводів послаблювати болти слід обережно, — щоб запобігти можливомувикиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопроводу. Крім цього, необхідно запобігти випаданню із фланців металевих прокладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз — шляхом відгородженнярозташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонівтощо.
Дозволяється відключати однією засувкою (без установленнязаглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не перевищує атмосферний і температура теплоносія менїие плюс 45 °С.
У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними,отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести здії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками віддіючого обладнання — незалежно від тиску і температури речовин, щотранспортуються.
Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари іводи дозволяється підтягувати:
болти фланцевих з'єднань — за надлишкового тиску до 0,5 МПа(5 кгс/см2);
сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури — за тискудо 1,2 МПа (12 кгс/см2); сальники слід підтягувати обережно, — щоб незірвати болти.
Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяється підтягувати у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/см2) — за розпорядженням і під керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.
Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяєтьсявиконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа(0,2 кгс/см2) і за температури теплоносія до плюс 45 °С.
Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного спорожнення трубопроводу.
Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або фланцеве з'єднання слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків;
у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя води або пари.
Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гарячої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.
Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягувати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/см2), — тільки гайковимиключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, -щоб запобігти пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієїроботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено.
Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан видимої частини різі, — особливо на штуцерах повітряних клапанів.
Під час підтягування нарізного з'єднання працівник повинен стояти з протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з'явитись у разі зривання різі.
Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з-місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.
Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкриватидренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі виникнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повногозникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.
Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової мережі додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.
У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час прогрівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продутиШвидким закриванням та відкриванням вентиля.
Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням, слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренажний штуцер.
Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку, протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в рукавицях.
Продування паропроводів необхідно виконувати згідно зінструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пусконалагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприємства (цеху).
Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування паропроводів, не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, — щоб запобігти виникненню пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням теплових подовжень, і не передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції.
У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покриватись ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди, слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, обладнання га людей.
Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори — надійно закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно демонтувати.
Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути закриті, — щоб уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово.
З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подавання пари у паропровід і повністю відкрити всі дренажі.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.
Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопроводу, прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі виставити наглядачів.
Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись протишумними навушниками.
4.12. Ремонт обертових механізмів
Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна проводитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьомуразі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму іелектроприводів арматури зняти.
Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його обертових частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97, № 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за № 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000, № 26 і зареєстрованими в Мін'юсті України 06.04.2000 за №213/4434.
Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових частин механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.
У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно виконувати за нарядом на ремонт обертового механізму.
Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на-замок з допомогою ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.
На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід вивішувати знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою, а на місці проведення робіт — настановчий знак безпеки "Працювати тут!".
Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електроприводом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматуриповинні працівники електричного цеху.
Під час пробного увімкнення або балансування обертовогомеханізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електродвигуна механізму.
Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально призначений працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути механізм.
Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед проведенням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установитивсі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інструмент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт.
Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівнику, який видав наряд.
Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхідності продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готуватись згідно з умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.
Під час балансування ротора обертового механізму установлювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплення, — що унеможливлює обертання ротора.
Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів на спеціальних балансувальних верстатах необхідно установлювати упори, — щоб перешкодити падінню ротора.
Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозволяється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настиломта вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.
Пристосування, що використовуються для виймання роторівтягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних документів заводів-виробників тепломеханічного обладнання.
Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необхідно вивести працівників.
Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.
Під час замінювання броні і наплавлюваиня лопаток тягодуттьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.
У разі застосування шліфувальної машинки для чищення поверхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватисьвимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.
Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на роторі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.
Під час наплавлення лопаток тягодуттьових маїїґин слід уникати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на електрозварника.
Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітро-
обмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тяго-дуттьової машини.
Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, повинен виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятувальної вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.
Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності користуватись однополюсним виміикачем електрозварювальної мережі, який повинен бути ззовні тягодуттьової машини.