1. ВСТУП
Технічне обслуговування ЕОМ входить до складу основних дисциплін спеціальності 5.091504 „Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем та мереж".
Мета курсової роботи - закріпити знання методів обслуговування комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, оволодіти навиками забезпечення безперебійної роботи як окремих пристроїв, так і обчислювальних систем та мереж в цілому, набути досвіду використання програмних та технічних засобів в процесі контролю, налагодження, профілактичних робіт, в процесі ремонту та відновлення працездатності комп'ютерного обладнання.
Для виконання курсової роботи також потрібно використовувати матеріали із інших суміжних дисциплін, а саме “Периферійні пристрої”, “Комп'ютерні мережі”, “Архітектура ЕОМ”, “Надійність, контроль та експлуатація комп'ютерної техніки та мереж”.
Сучасна електронна обчислювальна машина (ЕОМ) - це сукупність технічних засобів (апаратури) та програмного забезпечення. Ця сукупність утворює обчислювальну систему, характеристики якої у рівній мірі залежать від її складових. Якісне обслуговування обчислювальних систем, обчислювальних мереж можливе лише при набутті студентами знань та навиків експлуатаційного обслуговування як технічних, так і програмних засобів. При відновленні працездатності обчислювальних засобів потрібно вміти застосовувати програмне забезпечення і знати, як апаратура обчислювальної системи реагує на програмне випробування.
Обслуговування обчислювальних систем та мереж можна умовно поділити на автоматичне та технічне.
Автоматичне обслуговування включає : методи постійного автоматичного контролю, системи автоматичного діагностування, засоби для виявлення та корекції помилок при виконанні розрахунків та при передачі інформації. Розробляється система автоматичного обслуговування в основному на стадії розробки апаратури та програмного забезпечення. Основним завданням курсових робіт за тематикою автоматичного обслуговування є поглиблене вивчення та засвоєння методів перевірки функціонування комп'ютерів, набуття досвіду у визначенні результатів тестових випробувань, оцінки реакції обчислювальної системи на перевіркові дії, набуття досвіду у визначенні достовірності отриманих повідомлень при використанні перевіркових та коректуючих кодів.
Технічне обслуговування здійснюється обслуговуючим персоналом при збереженні, встановленні і запуску до роботи, при оперативному забезпеченні обчислювальних процесів, при ремонті та під час проведення профілактичних досліджень обчислювальних засобів. До технічного обслуговування відноситься також розширення функцій та модернізація комп'ютера, встановлення нового програмного забезпечення та нових режимів роботи обчислювальних систем, впровадження нових технологій обробки інформації. При виконанні курсових робіт за тематикою технічного обслуговування студент здійснює ознайомлення із існуючими методами встановлення працездатності обчислювальних засобів, визначає умови, позитивні та негативні сторони їх застосування, обґрунтовує доцільність проведення робіт, пов'язаних із впровадженням нових розробок, нових режимів, нових технологій. При здійсненні робіт, що пов'язані з модернізацією комп'ютерних систем, попередньо проводиться опис можливостей наявної системи, вказуються характеристики, які не задовольняють користувача, розглядаються можливі шляхи та методи вирішення поставленої проблеми, підбирається комплекс програмного та/чи програмного забезпечення, який відповідає вимогам сумісності з наявною системою.
При виборі тем курсових робіт перевага надається темам, які мають безпосередню прив'язку до наявної системи, які пов'язані із конкретними вимогами і які підлягають реалізації.
2. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ
Усі теми курсових робіт можна поділити на 5 груп, кожна з яких відноситься до певного розділу навчальної дисципліни або до певного виду робіт із обслуговування комп'ютерної техніки
Група 1. Обслуговування та ремонт пристроїв обчислюваної техніки:
Тема 1.1 модемів;
Тема 1.2 картридерів:
Тема 1.3 жорстких дисків ;
Тема 1.4 для читання\запису СD-дисків;
Тема 1.5 для DVD - дисків;
Тема 1.6 звукових карт;
Тема 1.7 лазерних принтерів ;
Тема 1.8 струменевих принтерів;
Тема 1.9 портативних комп’ютерів;
Тема 1.10 відеокарт.
Група 2. Модернізація та розширення функціональних можливостей ПК:Тема 2.1 процесора;
Тема 2.2 системної плати;
Тема 2.3 оперативної пам'яті;
Тема 2.4 жорсткого диску;
Тема 2.5 відеокарти;
Тема 2.6 мережної картки.
Група 3. Вибір та експлуатація комплектуючих ПК:
Тема 3.1 корпусу;
Тема 3.2 материнської плати;
Тема 3.3 оперативної пам'яті:
Тема 3.4 відеокарти.
Тема 3.5 принтера;
Група 4. Технології виробництва та використання обчислювальних засобів:
Тема 4.1 технологія дискових масивів RAID;
Тема 4.2 порівняння бездротових технологій передачі даних;
Тема 4.3 нові технології зберігання даних (флеш-пам’ять,blue ray).
3. ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.
Пояснювальна записка повинна засвідчити повноту і якість виконання курсової роботи. Об'єм пояснювальної записки курсової роботи повинен становити 18 - 25 сторінок. Орієнтовним змістом пояснювальної записки для кожної групи завдань можна рекомендувати наступне.
3.1. Обслуговування та ремонт пристроїв обчислюваної техніки [1,2,3,4,5].
3.1.1. Вступ.
У вступі даного напрямку обґрунтовується важливість обслуговування обчислювальних пристроїв у ефективному їх використанні, стисло приводиться характеристика видів обслуговування. Формулюється завдання курсової роботи.
Підкреслюється, що розробка процедур обслуговування певного пристрою вимагає знання його будови, принципу роботи, технічних параметрів та технічних умов функціонування пристрою.
3.1.2. Призначення та будова пристрою.
Приводиться назва пристрою, для якого повинні розроблятись процедури обслуговування, вказується ланка генетичного дерева пристроїв комп'ютера, до якої відноситься даний пристрій. При цьому використовується класифікація пристроїв обчислювальної системи, класифікація функціональної групи пристроїв. Формуються призначення даного пристрою, приводяться конкретні характеристики та параметри, приводиться функціональна і по можливості, принципова схема, описується робота пристрою за цими схемами. Для периферійних пристроїв також описується протокол обміну між ними і ядром ПК.
3.1.3 Аналіз стану, симптоми несправностей пристрою.
Наводяться технічні умови функціонування пристрою, вказуються симптоми, за якими можна визначити порушення технічних умов роботи пристрою. Вказуються заходи та процедури, за допомогою яких досягається нормалізація технічних умов. Описуються можливі несправності, прояви цих несправностей при роботі обчислювальної системи, симптоми наявностей несправностей.
3.1.4. Процедури обслуговування пристрою.
У цьому підрозділі необхідно послідовно описати:
Заходи для збереження пристрою в період між випуском тавстановленням пристрою на робочому місці.
Процедури встановлення пристрою на робочому місці, під'єднання пристрою до обчислювальної системи.
Процедури перевірки працездатності пристрою.
Відновлення працездатності пристрою. Аналізуючи несправності комплектуючого розробити технологічну таблицю, яка б містила: несправність, порядок усунення несправності, підручні інструменти і прилади, які для цього потрібні.
Профілактичні процедури. Підкреслюється роль профілактичних процедуру забезпеченні тривалої безперебійної роботи та підвищенні надійності обчислювальноїсистеми, описується методика проведення профілактики, вказуються матеріали тапристосування для виконання профілактичних робіт.
заходи ТБ, яких потрібно дотримуватись підчас обслуговування пристроїв
3.1.5. Індивідуально - пошукова робота
У рамках індивідуально пошукової роботи доцільно визначити методи, які б підвищили надійність роботи пристрою, а також розрахувати кількісні показники надійності (ймовірність відмов, ймовірність безвідмовної роботи).
3.1.6. Висновки.
Коротко перераховуються процедури обслуговування, вказується періодичність їх виконання і вплив на технічний стан та ефективне використання даного пристрою. Коли і що треба робити з пристроєм.
3.1.7. Література
Вказується список використаної літератури.
Для початку роботи над темою рекомендується використовувати літературу, подану після назви напрямку проектування.
Під час роботи над темою список використаної літератури поповнюється новими джерелами, включаючи спеціальні періодичні видання та сайти Internet. Форма запису літератури повинна відповідати нормативним вимогам. Прикладом реалізації цих вимог може бути список літератури, наведений у даних методичних вказівках. При написанні пояснювальної записки обов'язково необхідно вказувати на літературні джерела. Номер джерела в списку літератури, на яке робиться посилання, заключається у квадратні дужки, наприклад [1].
3.2. Модернізація та розширення функціональних можливостей комп'ютера /1,2,3,4,8/.
З розвитком засобів обчислювальної техніки та збільшенням інтеграції модернізація та розширення можливостей комп'ютера набуває все більшої ваги і стає основним видом обслуговування.
3.2.1. Вступ.
Підкреслюються темпи розвитку комп'ютерної техніки і доводиться, що єдиним способом, особливо при обмежених фінансових ресурсах, мати самий сучасний, швидкий та потужний комп'ютер та підтримувати його у цьому стані є неперервна його модернізація [2]. Формулюється поняття відкритої архітектури комп'ютера, її значення для проведення модернізації. Підкреслюється роль стандартизації комплектуючих, інтерфейсів у підтримці відкритої архітектури, у здійсненні модернізації комп'ютера. Приводиться завдання курсової роботи.
3.2.2, Об 'єкт модернізації.
Описується пристрій (процесор, системна плата, акустична система, тощо), що підлягає модернізації, особливості їх роботи та технічні характеристики, а також порядок підключення. Його робота, вплив параметрів та характеристик пристрою на продуктивність та функціональні можливості системи. При цьому можуть використовуватись функціональні та структурні схеми як обчислювальної системи в цілому, так і схеми окремого пристрою, діаграми сигналів та порядок обміну даними між пристроєм та ядром ПК. Підкреслюється можливість покращення характеристик обчислювальної системи (комп'ютера) за рахунок покращення характеристик об'єкту модернізації.
3.2.3. Обґрунтування шляхів модернізації.
Незалежно від того, наскільки вражаючими виглядають характеристики комп'ютера при перерахуванні їх на папері, важливо лише одне: чи виконує комп'ютер на даний час покладені на нього задачі? Перед тим, як приступити до модернізації, потрібно скласти список задач, які передбачається вирішувати на комп'ютері, визначити потрібну для цього обчислювальну потужність, порівняти її з можливостями наявного комп'ютера і вже після цього оцінювати, наскільки модернізація конкретного пристрою може задовольняти реальні вимоги. Можливими шляхами модернізації можуть бути:
Впровадження більш ефективного програмного забезпечення;
Розширення можливостей за рахунок встановлення нового більш продуктивного
обладнання;
Встановлення додаткового пристрою, блоку, об'єму пам'яті, кеш пам'яті тощо;
Впровадження нових режимів роботи, ефективнішої дисципліни обслуговування;
Комбінації комплексного використання вказаних вище шляхів.
Розглядаються можливі шляхи модернізації, дасться оцінка впливу кожного з видів модернізації на характеристики системи, оцінка втрат на модернізацію та здійснюється обґрунтування вибраного шляху модернізації.
Які проблеми можуть виникнути в процесі модернізації? Це [2]:
Унікальна конструкція системи;
Материнська плата застарілого типу;
Недостатня кількість наявних рознімань;
Пам’ять (процесор) застарілого типу;
Старий корпус, не пристосований для встановлення нових материнських плат, або який мас блок живлення, що не має необхідної для живлення нового обладнання напруги.
Потрібно проаналізувати, чи підійде існуюче живлення для потреб модернізації системи.
3.2.4. Реалізація модернізації.
Процес модернізації та розширення функціональних можливостей розглядається на фоні апаратурної та програмної сумісності елементів, пристроїв та комплектуючих обчислювальної системи.
Розробляється алгоритм модернізації, описується послідовність операцій з модернізації, вказуються потрібні матеріали, інструменти та деталі, необхідні для виконання кожної операції. Розробляється сценарій випробувань, які необхідно здійснити для оцінки досягнутих результатів модернізації. Робиться оцінка витрат модернізації за текучим прейскурантом цін комп'ютерних фірм на комплектуючі комп'ютера.
Також слід описати заходи ТБ, яких слід дотримуватися при модернізації комплектуючого.
3.2.5. Індивідуально - пошукова робота
У рамках індивідуально пошукової роботи доцільно провести аналіз різних моделей комплектуючих, вибравши оптимальну з них, керуючись певною шкалою.
Наприклад:
якість: від 1до 5 балів
швидкодія: від 1до 5 балів
ціна: від 1до 5 балів
сумісність: від 1до 5 балів
Тоді оптимальним буде пристрій із найбільшою сумою балів. Вибір оцінки по кожному з критеріїв доцільно супроводжувати поясненнями, або також унаочненнями (таблиці, діаграми).
3.2.6. Висновки.
У стислій формі описують характер проведеної модернізації, робиться прогноз очікуваних результатів, вказується підсумкова оцінка витрат.
3.2.7. Література (див п.3.1.7.)
3.3. Вибір та експлуатація комплектуючих ПК [1,2,3,8,9]
Вибір комплектуючих ПК, їх підбір для сумісної роботи з іншими складовими та деталями виконується при збиранні чи модернізації комп'ютера. Основна мста — отримання обчислювальної системи, оптимальної за ціною і яка спроможна вирішувати необхідний набір задач заданого типу.
3.3.1. Вступ.
У вступі за напрямом "Вибір комплектуючих ПК" підкреслюється загальна тенденція розвитку обчислювальної техніки та підвищення характеристик комплектуючих, розкривається суть відкритої архітектури ПК та можливість збирання комп'ютера із заданими характеристиками, коротко пояснюється важливість вірного вибору комплектуючих ПК.
3. 3.2. Функції комплектуючого елементу.
Розглядаються функції, які виконує заданий елемент в структурі обчислювальної системи. Наводяться основні параметри та характеристики, за якими можна здійснювати вибір комплектуючих і які повинні забезпечити виконання функцій, покладених на обчислювальну систему. Описується робота комплектуючого в обчислювальній системі, порядок підключення комплектуючого, а також механізм обміну даними між ним та ядром ПК.
3.3.3. Обгрунтування вибору комплектуючого елементу.
Вибір комплектуючого елементу здійснюється на основі каталогів та прайс - листів комп'ютерних фірм, які періодично оновляються і доступ до яких тоже здійснюватись через Інтернет.
При підборі комплектуючих можна використати наступні рекомендації [2].
Вибираючи високошвидкісні компоненти для системи потрібно пересвідчитись, що в цій системі ця швидкодія буде досягнута. Якщо ні - краще використати щось менш передове. Такий підхід дозволяє заощаджувати кошти, які йдуть на збирання (модернізацію)ПК.
Приклад.
1). Можна мати дуже швидкий жорсткий диск, але якщо шина, за допомогою якої здійснюється обмін інформацією, має малу пропускну здатність, то виграшу у продуктивності системи при встановленні такого диску не буде. Як результат - даремні втрати.
2). Нема змісту використовувати найдорожчу модель якогось компоненту (процесора, жорсткого диску тощо), бо, зазвичай, на найновітніші моделі ціни завищені, а на крихту менш досконалі моделі ціни значно нижчі. Хоча потрібно враховувати, що ціни не падають у випадках:
якщо пристрій чи компонента даного класу близька до того, щоб "зійти зі сцени";
якщо виробництво тимчасово припиняється.
В таких випадках чекати появи на ринках принципово нових продуктів даного типу не приходиться, і ціни на ці продукти суттєво не змінюються.
3) Не можна економити на якості комплектуючих. При неякісних комплектуючих комп'ютер буде працювати нестабільно, що вимагатиме заміни підозрілої компоненти. Воістину, "скупий сплачує двічі".
Як правило, надійність товару знаходить своє відображення у його ціні (як і інші властивості). Особливо не варто економити за рахунок надійності материнської плати, модулів оперативної нам'яті, жорсткого диску. Тому бажано купляти вироби тільки відомих фірм, остерігаючись підробок. Одним із способів уникнути придбання підробленої продукції - купівля комплектуючих у запечатаних фірмових коробках. В прайс-листах торгових фірм у таких випадках пишеться "bох", "bохed" чи "retail", в іншому випадку -"ОЕМ" (Оriginal Equipment Manufacture — комплектуючі без упаковки та документації, призначається головним чином не для звичного покупця, а для фірм, що збирають комп'ютери ). Хоча виріб у фірмовій упаковці дещо дорожчий, але він супроводжується інструкцією, яка полегшить процеси розширення системи. Крім того, до комплекту поставки відео та звукових карт, деяких інших комп'ютерних комплектуючих часто входить корисне ліцензійне програмне забезпечення, пошук якого також може бути пов'язаний із додатковими витратами.
- Комплектуючі не завжди сумісні один з одним. Несумісність може бути явною (скажімо для різних процесорів потрібні різні роз'єми на материнській платі), так і приховані (наприклад, після встановлення нової відеокарти виявляється, що вона з наявною материнською платою не працює). Тому перед придбанням комплектуючих потрібно вияснити, чи вони сумісні один з одним, з програмним забезпеченням, яке передбачається використовувати. Таку інформацію можна знайти в Іnternet, із надписів на фірмових коробках, із документації.
- Грантійний термін. Замітимо, що чим більша тривалість гарантійного терміну, тим вища ймовірність того, що це виріб саме тієї компанії, яка оголошена на етикетці.
3.3.4. Робота обчислювальної системи при використанні вибраного комплектуючого елементу.
Описується робота системи та вплив характеристик комплектуючого елементу на характеристики обчислювальної системи. Описуються засоби та методика вимірювання параметрів та визначення характеристик отриманої системи. Робляться прогнози щодо можливості подальшої модернізації системи за рахунок застосування комплектуючого із кращими характеристиками.
3.3.5. Індивідуально - пошукова робота (див. п.3.3.5)
3.4.6. Висновки.
Вказуються важелі, за якими було здійснено вибір комплектуючого, і наскільки прийняті рішення вирішують поставлену мету, підсумкова таблиця.
3.3.7. Література (див. п.3.1.7)
3.5. Технології виробництва та використання обчислювальних засобів [4,8,11].
Науково-технічний прогрес та розвиток обчислювальних засобів тісно пов'язаний із застосуванням нових технологій у виробництві, нових принципів будови пристроїв обчислювальної техніки, застосування нових матеріалів та нових інженерних рішень.
3.5.1. Вступ.
У вступі до теми даного напрямку необхідно підкреслити, то людство у своєму розвитку вступило у нову еру - еру інформаційних технологій. Науково-технічний потенціал країни тепер у більшій мірі визначається її інформаційними можливостями (наявністю та організацією джерел інформації, засобами передавання даних, апаратними та програмними засобами переробки інформації), ніж її матеріальними ресурсами) [10].
3.5.2. Розвиток технології виробництва та характеристик елементів ПК
Стисло наводиться історія ПК на прикладі розвитку комп'ютерів Іntel- архітектури (IA-16, ІA-32,ІA-64), відзначаються тенденції збільшення інтеграції елементів обчислювальних систем, збільшення тактової частоти, збільшення об'ємів оперативної пам'яті. КЕШ-пам'яті, зовнішньої пам'яті, зменшення напруги живлення. Наводяться приклади реалізації найпродуктивніших систем на час виконання курсової роботи.
3.5.3. Опис технології за темою курсової роботи.
Формулюється тема курсової роботи, розкривається суть нової технології. Описується принцип, за яким реалізується технологія, робота системи за новою технологією, проводиться порівняння роботи схем за старою та новою технологіями, вказуються особливості застосування нової технології, оцінюються витрати на впровадження даної технології, робляться прогнози щодо переходу на нову технологію визначеного сектору обчислювальних засобів.
3.5.4. Індивідуально - пошукова робота
У рамках індивідуально пошукової роботи доцільно провести порівняння нової технології із вже існуючими, а також визначити їх переваги та недоліки.
3.5.5. Висновки.
Робиться підсумковий висновок щодо перспективності технології, наводяться конкретні приклади впровадження нової технології в обчислювальних системах.
3.5.6. Література (див. п. 3.1.7).
4. ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.
Пояснювальна записка до курсової роботи має бути оформлена на аркушах формату А-4, надрукованих на комп’ютерній техніці (шрифт – 14 інтервал одинарний) або написаних шрифтом 4 мм. Орієнтовний обсяг курсової роботи: 18-25 сторінок. Кожен розділ пояснювальної записки починається з нової сторінки.
Титульна сторінка до курсової роботи повинна мати такий вигляд:

Завдання на курсову роботу видається її керівником і затверджується головою циклової комісії інформатики та комп’ютерних дисциплін. Бланк завдання повинен містити тему курсової роботи, а також вихідні дані на проектування. Також у завданні вказується орієнтовний зміст пояснювальної записки. Слід зазначити, що поданий у завданні зміст роботи може бути змінений студентом відповідно до виданого завдання.
Зразок завдання
Міністерство освіти і науки України
Новороздільський політехнічний коледж
ЗАВДАННЯ
для виконання курсової роботи
з дисципліни “Технічне обслуговування ЕОМ”
спеціальність 5.091504 “Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем та мереж”
Студент_______________________________________________________________________

Відділення__________________________курс_______________________________________
Назва групи_________________________ шифр_____________________________________
Дата видачі завдання____________________________________________________________
Термін виконання_______________________________________________________________
Домашня адреса студента________________________________________________________
м. Новий Розділ
2010 р.
Тема курсової роботи Технологія дискових масивів RAID.
Вихідні дані Здійснити порівняння роботи різних типів технологій дискових масивів RAID, вибрати найбільш ефективнішу з них для конкретних обчислюваних систем.
Пояснювальна записка
Вступ.
Розвиток технології виробництва та характеристик елементів ПК
2.1. Передумови появи технології дискових масивів RAID.
2.2. Порядок роботи використаної технології в роботі обчислювальної системи.
Опис технології.
Принцип за яким реалізується технологія.
Основні характеристики різних технологій.
Основні переваги і недоліки різних технологій.
Індивідуально - пошукова робота.
Висновки.
Література.
Термін закінчення роботи “ __ ” _______________ 200 _ р.
Графік виконання курсової роботи

Розділи завдання
% вико- нання
Відмітка про виконання
Підпис
керівника

1
Вступ
5



2
Розвиток технології виробництва та характеристик елементів ПК
20



3
Опис технології.
45



4
Індивідуально - пошукова робота.
25



5.
Висновки, Література
5




Керівник курсової роботи __________________________(Баран Р.В.)
(підпис)
Розглянуто на засіданні ЦК інформатики і комп’ютерних дисциплін __________________
Голова циклової комісії ___________________________(Твердохліб Р.В.)
(підпис)
Роботу до виконання прийняв ____________________ (______________)
(підпис студента)
Кожну сторінку записки нумерують. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш. На титульному аркуші номер не ставиться. Якщо в тексті є рисунки і таблиці, виконані на окремих сторінках, їх необхідно включати в загальну нумерацію. Сторінки з додатками також наскрізно нумерують, але нумерація сторінок може знову починатись із першої сторінки. На кожній сторінці курсової роботи повинна бути стандартна рамка висотою 15 мм., а на змісті — рамка висотою 40 мм.
Формули та умовні знаки виписують креслярським шрифтом або друкують. Схеми та рисунки виконують чорними чорнилами, пастою або олівцем.
При першій згадці в тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх слід писати як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (в дужках).
Якщо в тексті ми робимо посилання на використану літературу, тоді ставимо [1],
де 1 – порядковий номер використаного джерела з розділу Література.
Титульний аркуш має бути оформлений за зразком, наведеним у додатку.
Усі ілюстрації називаються рисунками, які нумеруються послідовно в межах розділу або наскрізно арабськими цифрами. Номер рисунка має складатись із номера розділу та порядкового номера рисунка, розділених крапкою. Посилаючись на рисунок перший раз, необхідно вписувати його повний номер. Підпис, як і написи на рисунках, виконують креслярським шрифтом.
До списку літератури включають всі використані джерела, які розташовуються за послідовністю появи посилань у тексті записки або за алфавітом. Інформація про видання має містити прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо книга написана двома і більше авторами, їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, в якій вони надруковані в книжці. При наявності більше ніж трьох авторів вказують прізвища з ініціалами перших трьох, а далі - слова «та інші». Назву місця видання необхідно наводити повністю в називному відмінку, можна скорочувати назви лише міст: Київ(К.), Москва (М.),Санкт -Петербург(СПб.) Дані про статтю із періодичного видання повинні містити: прізвище та ініціали автора (ів), заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщується стаття. Заголовок статті наводиться в тому вигляді, в якому він поданий у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова «сер.». Номери сторінок, де розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, «с.27 -45».
5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Оцінювання курсової роботи проводиться за 20-бальною шкалою, яка використовується у Новороздільському політехнікумі. Оцінка виставляється за такими критеріями:
Дотримання графіку захисту курсової роботи (1 бал). Студент може отримати максимальний бал згідно цього критерію, якщо він захистив курсову роботу у термін, визначений графіком захисту.
Індивідуально-пошукова робота студента (до 2 балів). Студент отримує максимальний бал у тому випадку, якщо він у повному об’ємі виконав усі вимоги, які відносились до індивідуально-пошукової роботи, щодо його завдання, а також повністю відобразив їх виконання у пояснювальній записці.
Оформлення пояснювальної записки (до 2 балів). Максимальна оцінка по цьому критерію виставляється тоді, коли пояснювальна записка відповідає усім вимогам, встановленим у методичних вказівках до курсової роботи, а також коли записка оформлена акуратно і згідно стандартів. Також бали знімаються тоді, коли у записці недостатньо розкрито зміст певних розділів курсової роботи.
Доповідь студента на захисті курсової роботи (до 7 балів). Даний критерій є основним при оцінюванні курсової роботи. Він визначає здатність студента вільно виступати перед аудиторією, доповідати про процес обслуговування та порядок роботи елементів комп’ютерних систем, користуючись теоретичними знаннями, набутими ним під час вивчення дисципліни “Технічне обслуговування ЕОМ” та інших суміжних дисциплін. Комісією в першу чергу оцінюється ґрунтовність та лаконічність відповіді, послідовність викладення матеріалу, вміння оперувати основними термінами та поняттями. Максимальний бал студент отримує, якщо під час доповіді він чітко описує процес обслуговування та порядок роботи елементів комп’ютерних системо.
Відповіді студента на додаткові запитання комісії (до 6 балів). Студент отримує максимальний бал по цьому критерію, якщо він надав вичерпні та точні відповіді на додаткові запитання комісії, які стосуються його курсової роботи, а також основних понять та термінів, які вивчались з дисципліни “Технічне обслуговування ЕОМ” та інших суміжних дисциплін.
Участь студента у захисті робіт інших студентів (до 2 балів). Студенти отримують бали за цим критерієм тоді, коли під час захисту курсових робіт іншими студентами вони задають їм додаткові запитання, а також вносять свої пропозиції щодо вдосконалення пристроїв, що розробляються під час виконання курсової роботи. За кожне правильно та обґрунтовано задане запитання студент може отримати до 0,25 бала.
Оцінювання курсових робіт проводиться спеціальною комісією, що складається із трьох членів. Оцінкою за виконання роботи вважається середнє арифметичне оцінок усіх членів комісії. Після цього двадцятибальна оцінка переводиться у п’ятибальну відповідно до норм, прийнятих у Новороздільському політехнікумі.
ЛІТЕРАТУРА
Кутузов М.. Превображенський А. Выбор и модернизация компютера.Анатомия ПК- СПб.: Питер. 2003. - 320 с.
ІІривалов А. Апгренд компютера. - СПб.: ІІитер. 2003. - 298с.
Мюллер Скотт. Модернизация н ремонт ПК. - К.; М.: СПб.: Изд. Дом
“Вільямс".2005.-1402С.
Гук М. Апаратные средства РС. Энциклопедия. - СПб.: ПитерКОМ, 1998, -816с,
Качан Б.М.. Мкртумяц И.Б. Основы зксплуатации ЭВМ. - М.: Энергоатомиздат, 1988.-432С.
www.ehip/ua/test lab
Кузьмин И.В.. Кедрус В.А. Основы теории информации н кодирования. - К.: Вища школа. І986.-238с
Жаров А. Железо ІВМ 99. - М,: МнкроАРТ, 1999. - 352с.
Литвинов Е. Лучшие персональние страничные принтеры, цифровыефотокамеры н дисководы DVD + RW в ноябре //СHІР, 2003. №11. - С 18-20.
Рыжиков Ю.И. Информатика. Лекции н практикум. - СПб.: Корона принт. 2000. -256с.
Періодичні видання (журнали "СНІР". "Компьютеры + программы". "Мир связи ". "НіТеch", газета "Соmputer World" та ін.).