ЗМІСТ
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1 3
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА 3
1.1. Сутність стратегії маркетингу підприємства 3
1.2. Складові стратегії маркетингу підприємства 7
1.3. Вплив стратегії маркетингу на ефективність виробництва 9
РОЗДІЛ 2 11
ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 11
2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства 11
2.2. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства 25
2.3. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо впровадження стратегії маркетингу ДП «Зарічненський лісгосп» 26
2.4. Оцінювання ефективності господарського рішення щодо впровадження стратегії маркетингу 30
2.5. Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства 31
РОЗДІЛ 3 32
ОБГРУНТУВАНЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО РИЗИКУ 32
3.1. Оцінювання ступеня ризику 32
3.2. Обґрунтування зниження ризику за рахунок покращення системи збуту ДП «Зарічненський лісгосп» 33
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 36
ВСТУП
Кожен суб'єкт підприємницької діяльності визначає загальну філософію розвитку, тобто свою генеральну стратегію, акцентує увагу на сферах вкладення капіталу, географічному їх розміщенні, необхідності освоєння нових ринків, перспективі розвитку виробництва. Впровадження стратегії підприємства — умова успішної та ефективної його діяльності в ринкових умовах.
Постійна мінливість ринкового середовища: зміни в техніці і технологіях, зростання вимог споживачів, посилення конкуренції зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Підприємство повинно концентрувати увагу не тільки на внутрішньому стані справ, але й розробляти маркетингову стратегію, яка містить конкретні стратегії діяльності на цільових ринках, комплекс маркетингу й витрати на маркетинг. Стратегії кожного ринкового сегменту мають стосуватись: продуктів, що вже випускаються, а також нових; цін; просування продуктів; доведення продукту до споживача. Маркетингова стратегія є базовою функціональною стратегією організацій, які орієнтують усі інші функціональні стратегії на ринкові цінності. Маркетингова стратегія розробляється першою із усіх функціональних стратегій організації.
Дослідженням стратегії маркетинга займалися Ассель Г. [1], Гаркавенко С.С. [2], Котлер Ф. [4], Ілляшенко С.М. [12] та інші [3, 5, 10, 14, 16 ].
Метою роботи є економічне обґрунтування стратегії маркетингу ДП „ Зарічненський лісгосп” на основі аналізу його господарської діяльності.
Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:
вивчення теоретичних основ стратегії маркетингу, визначення можливих альтернатив та їх значення для підприємства;
аналіз впливу факторів макро- і мікросередовища на діяльність ПП “Фабрика кондитерських прикрас”;
аналіз результатів діяльності підприємства;
визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства;
економічне обґрунтування господарського рішення щодо впровадження стратегії маркетингу ДП «Зарічненський лісгосп»;
оцінювання ефективності господарського рішення щодо впровадження стратегії маркетингу;
оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства;
оцінювання ступеня ризику;
обґрунтування зниження ризику за рахунок покращення системи збуту ДП «Зарічненський лісгосп».
Для дослідження обраної теми були використані такі методи як групування, порівняння та аналізу, визначення показників діяльності підприємства, побудови таблиць і графіків.
Запропонований захід щодо збільшення частки ринку, а саме вдосконалення збутової політики, який не тільки покрив всі витрати, але й забезпечив додатковий прибуток.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутність стратегії маркетингу підприємства
Побудова ринкових економічних відносин в Україні зумовлює необхідність посилення стратегічного напряму діяльності підприємств. Надзвичайно важливе місце в стратегічній діяльності підприємства посідає його маркетингова стратегія, яка формує ринкові стратегічні орієнтири. Однак теоретична база маркетингової стратегії підприємства залишається нині слабкою. В економічній літературі (як зарубіжній, так і вітчизняній) відсутня єдність поглядів щодо сутності і змісту маркетингової стратегії підприємства.
Існуючі підходи до визначення терміну "маркетингова стратегія" узагальнені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1.
Визначення терміну "стратегія маркетингу" зарубіжними та українськими авторами
Автор
Трактування терміну " стратегія маркетингу"

1
2

Ассель Г. (США )
"Стратегія маркетингу - основний метод компанії впливати на покупців і спонукати їх до купівлі" [1, с.797].

Багієв Г.Л.,
Тарасевич В.М. (Росія ) Анн Х. (Німеччина)
"Стратегія маркетингу - це генеральна програма маркетингової діяльності на цільових ринках. Вона включає головні напрями маркетингової діяльності фірми і інструментарій комплексу маркетингу (маркетинг-мікс), за допомогою якого розробляють і здійснюють маркетингові заходи для досягнення встановлених цілей... Стратегія маркетингу показує, з яким продуктом, на які ринки, з яким обсягом продукції необхідно виходити для досягнення встановлених цілей. Таким чином, стратегія маркетингу є засобом використання фірмою власного потенціалу і досягнення успіху в оточуючому її середовищі... Вона є основним засобом досягнення маркетингових цілей, формуючи і конкретизуючи відповідну структуру маркетингу-мікс" [2, с.89].

Гаркавенко С.С. (Україна)
"Під поняттям "стратегія маркетингу" ми розуміємо докладний всебічний план досягнення маркетингових цілей" [3, с.34].

Котлер Ф.,
Армстронг Г. (США) Сондерс Д., Вонг В. (Велика Британія)
"Стратегія маркетингу головну увагу приділяє цільовим покупцям. Компанія обирає ринок, розподіляє його на сегменти, вибирає найбільш перспективні й концентрує свою увагу на обслуговуванні й задоволенні цих сегментів" [4, с.32].

Куденко Н. (Україна)
Маркетингова стратегія - це напрям (вектор) дій підприємства по створенню його цільових ринкових позицій.


Продовження табл. 1.1.
1
2

Мак-Дональд М. (Велика Британія)
"Маркетингові стратегії - це засоби досягнення маркетинговий цілей щодо маркетинг-міксу" [5, с.172].

Марцин В. (Україна)
"Стратегія маркетингу - це система організаційно-технічних і фінансових заходів щодо інтенсифікації виробництва, реалізації продукції, підвищення її конкурентоспроможності, активного впливу на попит та пропозицію. Маркетингова стратегія передбачає контроль за виробництвом і ринком для утримання ринкових цін на рівні, який забезпечує оптимальні прибутки. Маркетингова стратегія втілюється в програмі заходів щодо вдосконалення виробництва та реалізації товарів з метою забезпечення високих і стійких прибутків" [6, с.256].

Хассі Д.
"Сутність маркетингової стратегії полягає в тому, яким чином організація досліджує свої поточні і майбутні ринки, як вона розробляє прибуткові засоби задоволення поточних ринкових потреб і як вона сприяє ідентифікації ще не відомих їй ринкових потреб" [7, с.222].

Хершген Х. (Німеччина)
"Стратегія маркетингу - це принципові, середньо- або довгострокові рішення, які надають орієнтири і спрямовують окремі заходи маркетингу на досягнення встановлених цілей." [8, с.37].

Уолкер О., Байд Х. (США)
Маркетингова стратегія - це "фундаментальна модель поточних та планових цілей, розміщення ресурсів та взаємодії організації з ринками, конкурентами та іншими факторами зовнішнього середовища".

Уткін Є.А. (Росія)
"Стратегія маркетингу - це складова частина усього стратегічного управління підприємством, це план його ділової активності. Основне завдання полягає в підтримці і розвитку процесу виробництва, інтелектуального потенціалу співробітників фірми, у підвищенні асортименту і якості вироблених товарів, в освоєнні нових ринків, збільшенні збуту і, нарешті, в підвищенні ефективності діяльності" [9, с.325]


Ж.Ж. Ламбен у підручнику "Стратегічний маркетинг" не дає визначення маркетингової стратегії, але визначає зміст маркетингової стратегії як складового елемента стратегічного плану маркетингу. На його думку маркетингова стратегія повинна вміщувати такі елементи [10, с.570]: визначення одного або декількох цільових сегментів, позиціювання відносно пріоритетних конкурентів, вимоги щодо асортименту товарів, канали збуту, ціни і умови продажу, торговий персонал, його завдання і організація, реклама і стимулювання збуту, після продажне обслуговування, гарантії, послуги, дослідження ринків.
Отже, Ж.Ламбен також зводить маркетингову стратегію до стратегічних рішень щодо елементів комплексу маркетингу. До того ж він до елементів маркетингової стратегії зараховує дослідження ринків. На нашу думку, дослідження ринків є передумовою маркетингової стратегії але не може утворювати її зміст.
Як видно з табл. 1.1 , існуючі визначення категорії "маркетингова стратегія" зводяться до таких основних напрямів:
  маркетингова стратегія - це програма (план) дій (Г.Багієв, Є.Уткін);
  маркетингова стратегія - це засіб досягнення маркетингових цілей (С.Гаркавенко Х.Хершген, Г.Багієв, М.Мак-Дональд);
  маркетингова стратегія - це метод (засіб) впливу на споживача (Г.Ассель);
  маркетингова стратегія - це довго- та середньострокові рішення щодо елементів комплексу маркетингу (Х.Хершген, М.Мак-Дональд, Ж.Ламбен);
  маркетингова стратегія — це система організаційно-технічних і фінансових заходів для активного впливу на попит і пропозицію товарів (В.Марцин).
Обмеженість та слабкість вищенаведених підходів до визначення маркетингової стратегії, полягають ось у чому.
визначати маркетингову стратегію як план дій недоречно, тому що маркетингова стратегія може не являти собою детальний план чи програму дій, вона може формулювати лише загальний напрям (вектор) цих дій;
визначення "маркетингова стратегія - це засіб досягнення маркетингових цілей підприємства" є надто узагальненим, оскільки підходить до визначення загального терміну "стратегія" ї не розкриває сутності і відмінності саме маркетингової стратегії;
слабкість визначення маркетингової стратегії як засобу впливу фірми на її споживачів у тому, що поза увагою даного визначення залишилися конкуренти підприємства. Багато маркетингових стратегій спрямовані не тільки на формування дій підприємства щодо його споживачів, але й визначають дії підприємства щодо конкурентів (наприклад, маркетингові конкурентні стратегії). Отже, цей підхід до визначення сутності маркетингової стратегії необґрунтовано звужує її існуючі різновиди;
зводити маркетингову стратегію підприємства до дій підприємства щодо елементів комплексу маркетингу некоректно, тому що маркетингові стратегії за елементами комплексу маркетингу - це лише один з різновидів маркетингових стратегій підприємства. З іншого боку, комплекс маркетингу є вторинним (забезпечуючи) елементом будь-якої маркетингової стратегії, але сама маркетингова стратегія може не зводитися до елементів комплексу маркетингу.
визначати маркетингову стратегію як систему організаційно-технічних і фінансових заходів для активного впливу на попит і пропозицію товарів (В.Марцин) неправильно вже тому, що в зазначеному переліку заходів (організаційно-технічні і фінансові) відсутні маркетингові заходи. З такого підходу випливає, що формувати маркетингову стратегію можна за допомогою немаркетингових засобів, що само по собі є нонсенсом.
Характерні риси маркетингової стратегії підприємства проявляються в тому, що вона є довгостроково-орієнтованою; являє собою засіб реалізації маркетингових цілей підприємства, є складовою частиною стратегічної піраміди підприємства; базується на результатах маркетингового стратегічного аналізу; визначає ринкове спрямування діяльності підприємства; визначає сильні сторони підприємства, які дозволяють йому отримати перевагу в конкурентній боротьбі, тобто визначає конкурентну перевагу підприємства.
1.2. Складові стратегії маркетингу підприємства
Маркетинг – це виявлення потреб, формування попиту на продукцію; це організація постачань товарів і послуг; це забезпечення рентабельної діяльності підприємства.
Сутність маркетингу полягає тому, що робити і продавати потрібно тільки те, що необхідно ринку, а не нав’язувати покупцеві те, що вже зроблено.
Перш, ніж почати справу, підприємець повинен бути впевнений, що його продукція потрібна в певній кількості; повинен знати ємність свого ринку, а також конкурентів, що працюють на цьому ринку. Саме з цією метою здійснюється дослідження ринку. Ринок звичайно поділяється на визначені частини за різного роду ознаками, зокрема, демографічними – віком, статтю, рівнем освіти, національним менталітетом, місцем проживання тощо. На ринку ведеться пошук однорідних за своїм поводженням груп споживачів, що й розглядаються як окремий ринковий сегмент.
Сегментація ринку є основою і початком розробки стратегії фірми.
Перше базисне завдання маркетингу – сегментація кожного ринку, тобто намагання розділити всіх споживачів кожного цікавлячого фірму ринку на досить великі групи. Кожна група представляє особливі істотні відмінні вимоги до характеристик товару (послуг). Виділивши потім найкращі для фірми сегменти, можна переходити до докладного дослідження “нестачі” не споживача взагалі, а саме того, який характерний для даного сегмента. Паралельно фірма визначає і вивчає своїх конкурентів – їхнє загальне положення на ринку, фінансову і комерційну діяльність, товари, ціни тощо [11, с.142-144].
Насамперед, варто визначитись з тим, яку вигоду пропонує споживачеві конкурент, а яку – ваша фірма. Ця вигода може бути не тільки чисто економічною, зумовленою рівнем цін та витрат, а пропонованим асортиментом продукції та її споживчих якостей. Важливі й усе більшого значення набувають не стільки фізичні властивості товарів, скільки його зовнішній вигляд, упаковка, товарний знак, марка, престижність, сервісне обслуговування, гарантії [11, с.155]. Окремий вид досліджень на даному етапі – вивчення галузевих тенденцій. Підприємству важливо вчасно зрозуміти в якому напрямі розвиваються технологія і вироби, що відіграють основну роль у галузі, щоб як мінімум не відстати, а краще випередити ці тенденції. [23, с. 144]
Завдання розробки стратегії – серцевина маркетингу. Аналіз і оцінювання дають основу ринкових рішень фірми, а виконавчі завдання – їх реалізувати. Стратегічні завдання маркетингу – це насамперед вибрати найкращі можливості ринкового поводження фірми.
Існують чотири основні інструменти, за допомогою яких фірма може найбільш ефективно досягти своїх цілей на ринку:
товари і послуги
ціни
система збуту
реклама
Варіюючи товарним асортиментом і його відновленням, уміло використовуючи в різних ринкових ситуаціях цінову політику, гнучко розвиваючи систему збуту, змінюючи рекламу фірма досягає успіху в споживачів і перемагає конкурентів. [11, с.146]
Складові маркетингової стратегії – це конкретні стратегії діяльності на цільових ринках (комплекс маркетингу), що використовується підприємством , та витрати на маркетинг. У стратегіях, що розробляються для кожного ринкового сегмента, повинні бути розглянуті нові продукти, ціни, реклама, просування продуктів, доведення продукту до споживачів, має бути показано, як стратегія реагує на небезпеку й можливості ринку, ураховує ключові проблеми.
Дані аналізують і обирають стратегії досягнення цілей, які в підрозділах підприємства трансформують у плани окремих видів діяльності, зокрема, маркетингу. Ці плани погоджуються, і на їх підставі розробляється єдиний стратегічний план.
Стратегії маркетингової діяльності деталізують стратегії розвитку підприємства в цілому.
Стратегії маркетингу можуть мати місце:
у галузі продукту: розроблення нових продуктів; розширення номенклатури наявних продуктів; вилучення з виробництва наявних продуктів; постійне оновлення асортименту продукції, що випускається; дотримання багатомарочної політики та ін.;
у галузі ціноутворення: установлення ціни на продукт відповідно до позиції продукту на ринку; проведення різної цінової політики на різних ринках; формування цінової політики з урахуванням цінової політики конкурентів; здійснення різної цінової політики на різних ринках та ін.;
у галузі розподілу та збуту товарів: вибір оптимальних каналів доведення товарів до споживача; підвищення рівня післяпродажного обслуговування; розроблення заходів щодо зниження витрат на доставку продукту; продаж оптом або невеликими партіями та ін.;
у галузі просування продукту: зв'язок зі споживачами за допомогою співробітників відділу продажу, через рекламу, виставки; методи та засоби організації дій співробітників відділу збуту на нових ринках.
Цілком очевидно, що стратегії для окремих елементів комплексу маркетингу розробляються у взаємозв’язку одного з одним.
Стратегія маркетингу визначає, яким чином необхідно використовувати комплекс маркетингу, щоб привернути увагу та задовольнити цільові ринки й досягти цілей підприємства [12, с.139-140].
1.3. Вплив стратегії маркетингу на ефективність виробництва
Підвищення ефективності виробництва – основна умова успішного функціонування підприємства.
Підвищення ефективності виробництва на підприємстві передбачає максимальний приріст виробництва продукції або прибутку на кожну одиницю витрачених ресурсів, тобто забезпечується максимум доходів при мінімальних витратах виробництва. Насамперед воно пов’язане із використанням внутрівиробничих резервів виробництва на підприємстві, тобто із раціональним використанням матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів. Вирішити це завдання можна за рахунок:
проведення маркетингових досліджень;
інвестування виробництва за рахунок власних коштів: амортизаційних відрахувань, прибутку, коштів населення (акціонерний капітал) та кредиту банків;
структурної перебудови виробництва, яке б задовольняло потреби споживачів;
економії матеріально-технічних та трудових ресурсів;
удосконалення технології й організації виробництва та праці;
матеріального стимулювання працівників тощо [13, с.240].
Маркетинг починається не там, де завершується виробництво. Навпаки, характер і масштаби виробництва диктуються маркетингом. Ефективне використання виробничих потужностей нового високопродуктового автоматичного устаткування і прогресивної технології визначається маркетингом.
Стратегія маркетингу – вибір перспективної мети виробничо-збутової діяльності підприємства, форм ведення конкурентної боротьби і концепції маркетингу, розрахованих на досягнення максимальної ефективності роботи підприємства на тривалий період часу, адже стратегія маркетингу:
задає напрямок для діяльності підприємства;
дозволяє краще розуміти структуру маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, планування продукції, її просування на ринок і планування ціноутворення;
забезпечує кожному структурному підрозділі на підприємстві чіткі цілі, що погоджуються з загальними задачами підприємства;
стимулюють координацію зусиль підрозділів у різних напрямках;
змушує підприємство оцінити свої сильні і слабкі сторони з погляду конкурентів, можливостей і прогноз у навколишнім середовищі;
визначає альтернативні дії чи їх комбінацію, що повинна розпочати здійснювати організація;
створює основу для розподілу ресурсів.
Система аналізу, прогнозування, планування і контролю функціонування виробничого підприємства повинна формуватися в рамках маркетингової діяльності, яка включає в себе дослідження, планування, організацію виробництва і збуту, просування товарів на ринках і т.д. Стратегія маркетингу є найважливішим елементом підприємницької діяльності, засобом, що забезпечує ділову активність і, отже, підвищення ефективності виробництва підприємства.
Стратегія маркетингу направлена на конкретизацію маркетингової мети досягнути необхідного прибутку за рахунок певного об'єму продажу і за розробку, прийняття і виконання рішень по використанню ресурсів виробництва, фінансів, кадрів і т.д. Ця стратегія може бути реалізована в комплексі задач, що послідовно вирішуються, кожна з яких моделює певний етап розробки плану, в якому відбивається мета виробника, виражена в показниках кінцевого результату, ресурси і технологічні способи їх використання для досягнення поставленої мети в процесі господарської діяльності підприємства.
Реалізація маркетингової стратегії створить умови для успішної господарської діяльності підприємства, забезпечить максимально можливе задоволення потреб покупців і дасть підприємству значні шанси не тільки на виживання, але і на зміцнення своїх ринкових позиції.
РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства
Державне підприємство «Зарічненський лісгосп» відноситься до підприємств лісопромислового комплексу. Згідно рішення Головного Управління лісоохорони і лісонасаджень при УРСР лісгосп був заснований у 1939 році на базі державних лісів, націоналізованих приватних і поміщицьких дач. В 1960 році у відповідності із Постановою Ради Міністрів УРСР від 30 листопада 1939 року № 1834 Зарічненський лісгосп був реорганізований в Зарічненський лісгоспзаг з правом ведення лісового господарства та лісозаготовок з переробкою деревини. В 1991 році на основі Постанови Ради Міністрів України від 24 січня 1991 року № 79 лісгоспзаг був переіменований в держлісгосп з відокремленням основного виробництва від переробних виробництв і в перспективі від лісозаготовок.
По лісовирощувальному районуванню територія розташування лісів лісгоспу відноситься до зони Українського Полісся, а по лісогосподарському районуванню до Західнополіського району. Загальна площа земель Зарічненського лісгоспу становить – 38717 га., в тому числі покриті лісом – 33474 га.
Основні напрямки діяльності ДП «Зарічненський лісгосп» полягають у:
Проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід.
Здійснення заходів із заміни малоцінних низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, залісення малопродуктивних земель.
Організація лісонасінневої справи і лісових розсадників.
Збереження та посилення захисних властивостей лісів, лісонасаджень, що виконують захисні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції.
Поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів.
Охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства.
Охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів, захист лісів від хвороб та шкідників.
Облік лісових користувань.
Виробництво продукції та товарів народного споживання, проведення лісозаготівельних та лісопильно-деревообробних робіт.
Ведення мисливського господарства та контроль за дотриманням правил полювання.
Здійснення біотехнічних заходів, що спрямовані на підвищення продуктивності і поліпшення якості мисливських угідь та зростання чисельності мисливських тварин.
Організація та проведення полювання, в тому числі й полювання іноземними громадянами, реалізація мисливських тварин та продукції полювання, в тому числі і за кордон.
Облік лісового фонду і реєстрація всіх змін у його складі; розробка і подання по підлеглості матеріалів про розподіл лісів на групи та застосування лісових такс і зміну границь лісництв.
Проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених до рубки; проведення рубок з додержанням діючих настанов і правил.
Забезпечення підвищення продуктивності праці на основі механізації трудомістких лісокультурних і лісогосподарських робіт.
Популяризація серед населення значення збереження і правильного використання лісів і захисних лісонасаджень; залучення громадськості до справи відтворення та охорони лісів.
Здійснення капітального будівництва, ефективне використання виробничих фондів і капітальних вкладень, технічного переозброєння Підприємства.
Складання виробничих, фінансових та інших планів в межах установлених контрольних цифр та лімітів, балансів прибутків та витрат, кошторисів; подання їх по підлеглості та здійснення заходів по їх виконанню.
Організація первинного обліку, складання зведених фінансових та статистичних звітів.
Здійснення соціального захисту працівників, поліпшення їх житлових та культурно-побутових умов, організація торгового обслуговування та громадського харчування працівників, контроль за дотриманням законодавства з охорони праці.
Здійснення зовнішньо-економічної діяльності; співробітництво з міжнародними та іноземними організаціями і громадянами, відкриття валютних рахунків в установах банків.
Проведення робіт щодо сертифікації продукції та ії штрихкодового маркування.
Внутрішні та міжнародні перевезення вантажів автомобільним та залізничним транспортом.
Інші види діяльності, що випливають з мети та предмету діяльності і не заборонені чинним законодавством України.
Підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон’юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.
Відповідно довідки з статистичного управління згідно класифікації підприємтво здійснює наступні види діяльності:
- 02.01.1 Лісозаготівлі;
-20.10.0 Лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини;
- 55.5.0 Діяльність їдалень.
Для проведення аналізу маркетингової діяльності Державного підприємства «Зарічненський лісгосп» недостатньо лише проаналізувати вплив зовнішнього та внутрішнього середовищ у розрізі їх окремих підсистем, поставити діагноз про конкурентоспроможність підприємства, треба обгрунтувати значущість і рівень впливу на подальший розвиток організації окремих факторів та їхніх груп. Для цього всі фактори, що розглядаються, потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих, які дістали назву можливостей (шансів) і загроз відносно зовнішнього середовища, сильних і слабких сторін діяльності підприємства відносно внутрішнього середовища .
Відомо, що не буває явищ або подій, які мали б лише позитивні чи негативні наслідки, тому кожний з факторів зовнішнього або внутрішнього середовища повинен мати всебічну оцінку механізмів і результатів впливу.
Також для проведення аналізу маркетиногової діяльності лісгоспу скористаємось таблицею зовнішніх можливостей та загроз для підприємства.
Отож, наведемо „слабкі” та „сильні” сторони ДП „ Зарічненського лісгоспу”.
Таблиця 2.1
Аналіз „слабких” та „сильних” сторін ДП „ Зарічненський лісгосп”
„ Сильні „ сторони

„ Слабкі „ сторони

- обґрунтоване законодавство
- високий рівнеь кваліфікації персоналу
- можливість доставки лісопродукції на франко-склад споживача
- розширення виробництва нових видів продукції для задоволення потреб споживачів
- висока компетенція відносно лісогосподарської діяльності
- сприяння зростанню чисельності цільових груп споживачів
- добре вивчений ринок лісопродукції, потребипокупців
- імідж надійного партнера
- інфляція
-соціальна нестабільність в державі
- велика наявність конкурентів
- негативна екологічна ситуація , що погіршує якість деревостану
- значне віддалення від залізничної колії (65 км)
- зниження вартості одного знеособленого кубометра деревини
- обмежений ринок збуту продукції низького сорту якості
- високий рівень спрацьованості окремого обладнання на підприємстві
- вилучення в лісгоспі значних сум з обороту для придбання нових основних засобів
- відсутність на підприємстві відділу маркетингу


Таблиця 2.2
Можливості і загрози в маркетинговій діяльності ДП „ Зарічненський лісгосп”
Параметри оцінки
Можливості
Загрози

1. Конкуренція
1 Розширення асортименту продукції деревообробки
1.Розвиток приватних деревообробних структур в регіоні

2. Збут
1. Розширення збутової мережі за рахунок випуску нових видів продукції
1.Затягнутість процедури оформлення продукції для експортування

3. Попит
1.Стабільний попит на лісопродукцію закордонними споживачами
1.Нестабільне податкове законодавство
( можливість введення ПДВ на експорт)

4. Природні фактори

1.Падіння якості лісопродукції в весняно-літній період.
(підвищення температурного режиму)

5. Економічні фактори
1. Зростання ціни реалізації на продукцію переробки
1. Дуже дорогі технології у лісогосподарській та деревообробній галузі.


Зіставлення сильних та слабких сторін лісгоспу дасть змогу відповісти на ряд запитань щодо подальшого розвитку бізнесу підприємства.
Оцінивши сильні та слабкі сторони підприємства, зробимо більш детальний аналіз видів продукції. Дані аналізу наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз продукції ДП „ Зарічненський лісгосп”
Основні види продукції та послуг
Етап життєвого циклу, прибутковість
Конкурентні переваги
Недоліки

Лісоматеріали круглі
Фаза зрілості,
Прибутковість – 2,6%
Конкурентні переваги існують тільки для споживачів внутрішнього ринку - місцезнаходження
Віддаленість основних споживачів від підприємства, віддаленість залізної дороги (75 км), слабкий лісовий фонд (перважають соснові насадження над твердолистяними, а це суттєва різниця в ціні)

Пиломатеріали
Фаза зрілості,
Прибутковість – 9,0%
Краще обладнання у порівнянні з іншими підприємцями району, що забезпечує вищу якість товару
Віддаленість основних споживачів від підприємства


Як видно з таблиці, продукція підприємства знаходиться на фазі зрілості, тобто товар вже має багато аналогів на ринку, в т.ч. і закордонних фірм. Покупець має великий вибір по сортименту продукції, якості та цінах. Прибутковість товару знижуються у зв’язку зі збільшенням валових витрат (зростає вартість ПММ, запчастин, збільшується заробітна плата і податки, а ріст цін незначний)
Основні споживачі продукції по ринках збуту та по видах продукції наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Основні споживачі продукції ДП „ Зарічненський лісгосп”
Назва (группа) споживачів
Вид продукції (робіт, послуг)
Частка окремих споживачів в загальному обсязі, %

1
2
3

Внутрішні споживачі лісоматеріалів круглих (переробні підприємства, власники пилорам і т.п.)
Пиловник хвойний, пиловник дубовий, баланси хвойні
24

Внутрішні споживачі (перобники фанерної вировини)
Фансировина, баланси м’яколистяні, хвойні,техсировина
39

Зовнішні споживачі лісоматеріалів круглих
Пиловник хвойний, лісоматеріали хвойних порід для використання в круглому виді
30

Зовнішні споживачі пиломатеріалів
Пиломатеріали обрізні, необрізні, брус столярний
7


Як видно з вищенаведених даних, у стуктурі споживачів переважають споживачі внутрішнього ринку, що є вивеженою політикою лісової галузі – підтримка національного виробника та наповнення податками місцевого та державного бюджетів.
Аналіз ринків збуту наведено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Аналіз ринків збуту ДП „ Зарічненський лісгосп”
Сегмент ринку
Вид продукції
Частка ринку,%
Тип споживачів(вимогливі до якості, рівня ціни, сервісу)
Ступінь задоволення попиту на ринку, %
Цінова політика (високих, низьких цін, диференціації, політика знижок та ін.)

Рівненська обл.
Лісоматеріали круглі
63
Дотримання графіку поставок
100
Диференціація

Турецький ринок
Лісоматеріали круглі, пиломатеріали, брус столярний
37
Високі вимоги до якості, вчасність поставок
100
Високих цін


В ринках збуту переважають внутрішні споживачі, які вимагають вчасник поставок, хоча зовнішні споживачі платять більшу ціну за продукцію.
Таблиця 2.6
Середні відпускні ціни на лісопродукцію ДП "Зарічненський лісгосп" франко – нижній склад постачальника
Найменування видів продукції
Оптова ціна
ПДВ
Ціна з ПДВ за 1 м.куб.

Лісоматеріали круглі хвойних порід для розпилення і стругання

а) для виробітку пиломатеріалів та заготовок довжиною 3,0-6,5 м.





І сорт
235,00
47,00
282,00

Товщиною 14-18 см.
ІІ сорт
225,00
45,00
270,00


ІІІ сорт
187,50
37,50
225,00


І сорт
280,00
56,00
336,00

Товщиною 20-24 см.
ІІ сорт
250,00
50,00
300,00


ІІІ сорт
240,00
48,00
288,00


І сорт
360,00
72,00
432,00

Товщиною 26-34 см.
ІІ сорт
330,00
66,00
396,00


ІІІ сорт
300,00
60,00
360,00


І сорт
405,00
81,00
486,00

Товщиною 36 і більше
ІІ сорт
345,00
69,00
414,00


ІІІ сорт
335,00
67,00
402,00

26-32
столярна
390,00
78,00
468,00

34 і більше
якість
435,00
87,00
522,00

б) для будівництва 14-24 довжина 3-6.5м
Іс.
216,67
43,33
260,00

в) для будівництва 14-24 довжина 3-6.5м
ІІс.
179,17
35,83
215,00

г) для виготовлення рудстояків довжиною 2 м. 8-12
ІІ сорт
108,33
21,67
130,00

д) для виготовлення рудстояків довжиною 4 м. 8-12
ІІ сорт
125,00
25,00
150,00

е) підтоварник 6-13 см. довжиною 3,0-6,5м.(жердя)

145,83
29,17
175,00

Пиловник м/л для меблевого виробництва

Товщина 26 і б. см.
І с.
412,50
82,50
495,00

Фан.сировина м/листяна (рядова)

16-24
І сорт
245,83
49,17
295,00


ІІ сорт
220,83
44,17
265,00

24 і більше
І сорт
262,50
52,50
315,00


ІІ сорт
237,50
47,50
285,00

Лісоматеріали круглі твердих листяних порід

а) для виробітку пиломатеріалів та заготовок

діам. 14-24 см.
І с.
250,00
50,00
300,00


ІІ с.
210,83
42,17
253,00


ІІІ с.
188,33
37,67
226,00

діам. 26-34 см.
І с.
941,67
188,33
1130,00


ІІ с.
709,17
141,83
851,00


ІІІ с.
275,83
55,17
331,00

діам. 36-48 см.
І с.
1470,00
294,00
1764,00


ІІ с.
1009,17
201,83
1211,00


ІІІ с.
516,67
103,33
620,00

діам. 50 і більше
І с.
196,67
379,33
2276,00


ІІ с.
1252,50
250,50
1503,00


ІІІ с.
613,33
122,67
736,00

Баланси тв. порід для ВТП

18-24 довж. 2 м. і б.

150,00
30,00
180,00

26 -34 довж. 2 м. і б.

170,00
34,00
204,00

Баланси хв.та м/л порід для ВТП

14-24 довж. 2 м. і б.

150,00
30,00
180,00

Тех.сировина тв. порід для ВТП

18-24 довж. 2 м. і б.

125,00
25,00
150,00

26 -34 довж. 2 м. і б.

150,00
30,00
180,00

Тех.сировина хв.та м/л порід для ВТП

14-24 довж. 2 м. і б.

120,00
24,00
144,00

Баланси хв, м/л, т/л порід для плитного виробництва

8і б.довж. 2 м. і б.

100,00
20,00
120,00

Тех.сировина хв, м/л та т/л порід для плитного виробництва

6 і більше

83,33
16,67
100,00

Дрова для опалення (для підприємств, організацій, населення)

хвойні

75,00
15,00
90

м/л

79,17
15,83
95

т/л

79,17
15,83
95

дрова -рубанці

54,17
10,83
65

Слід зауважити, що ціни на продукцію формуються на поквартальних аукціонах з продажу деревини на обласному рівні.
Відомості про конкурентів наведені в табл. 2.7.
Таблиця 2.7.
Відомості про конкурентів
Конкуренти та їх місцезнаходження
Вид продукції
Сегмент ринку
Ціна, грн./од
Конкурентні переваги
Недоліки

1
2
3
4
5
6

ДП «Висоцький лісгосп»
Лісоматерали круглі
Рівненська оласть
аналогічні
Місцезнаходження:
Ближче до основних споживачів, наявність залізної дороги
Слабший лісфонд

ДП «Дубровицький лісгосп»
Лісоматерали круглі
Рівненська область
аналогічні
Місцезнаходження:
ближче до основних споживачів, наявність залізної дороги, сильніший лісфонд


ДП «Володимирецький лісгосп»
Лісоматерали круглі
Рівненська оьласть
аналогічні
Місцезнаходження:
Ближче до основних споживачів, наявність залізної дороги, більші об’єми заготівель
Слабший лісфонд


Ціни на продукцію конкурентів суттєво не відрізняються від тих, що склалися на підприємстві. Це зумовлено специфікою галузі, та місцезнаходженням як підприємства, так і конкурентів – віддаленість від обласного центру, основних споживачів.
Основні постачальники сировини і матеріалів наведені в табл. 2.8.
Таблиця 2.8.
Основні постачальники
Вид сировини, матеріалів чи комплектуючих
Назва постачальника
Частка в загальному обсязі,%
Альтернативні постачальники

1
2
3
4

Паливно-мастильні матеріали
ФОП Малашинськй В.В, МПП «МЛС»
35
ТОВ «Авіас»

Катанка
ПП «Рівнебудпостач»
10
ПП «Дека»

Запасні частини
ТзОВ «Агро-Сою»,
МПП «Стохід», ПП Ломазей В.С., ТзОВ «Мадок», ТОВ «АВР-Сервіс»
30
ТзОВ «Агропромтехніка», ПП «МІО»

Електроенергія
РЕС
5
-

Інші

20
-



100



Як бачимо, найбільшу частку в постачальниках займають постачальники ПММ, та запасних частин. Це зумовлено специфікою виробництва: заготівля деревини, великі відстані вивозки, великий автомобільний парк.
Рекламна політика на рівні підприємстві практично не проводиться. Реклама здійснюються на рівні обласного управління через інтернет-сайт та засоби масового зв’язку .
Структурно-динамічний аналіз обсягу виробництва продукції ДП «Зарічненський лісгосп» за видами діяльності:
Таблиця 2.9.
Аналіз обсягу виробництва продукції ДП «Зарічненський лісгосп» за видами діяльності
№ з/п
Показники
Роки
Темп росту, %



2007
2008
2009
2008/ 2007
2009/ 2008

1.
Обсяг виробленої продукції та наданих послуг
10465,0
11972,0
11803,0
114,40
98,59


В тому числі:






1.1
Лісозаготівлі
7379,7
11750,7
10682,5
159,23
90,91

1.2
Лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини
3030,7
166,1
1053,3
5,48
634,14

1.3
Діяльність їдалень
54,5
55,2
67,2
101,28
121,74


Згідно вищевказаних даних видно, що найбільша частка у видах діяльності належить лісозаготівлям: в 2007 році – 70,5 %, 2008 р. – 98,2 %, 2009 р. – 90,5 %. Підприємство займається також первинною обробкою деревини – виготовлення обрізних та не обрізних пиломатеріалів, бруса столярного. Падіння обсягів виробництва продукції переробки пов’язано з падінням попиту в 2008 році на даний вид продукції та економічною кризою (падіння цін та зменшенням ринків збуту) в 2009 році.
Далі доцільним є проведення аналізу основних техніко-економічних показників підприємства (табл.. 2.10).
З наведених даних видно, що обсяги виробленої продукції в 2008 році у порівнянні з 2007 роком зросли на 1571 тис. грн. в той же час у 2009 році відбулося падіння виробництва на 101 тис. грн. у порівнянні з 2008 роком. Аналогічна динаміка по собівартості виготовленої продукції, обсягу реалізованої продукції, собівартості реалізованої продукції.
Падіння рівня виробництва в 2009 році зумовлено скороченням ринків збуту, падінням цін на продукції майже до 20%, що було зумовлено світовою економічною кризою.
Річний рівень амортизації в 2008 році зріс у порівнянні з 2007 роком на 66,6 тис.грн. це пов’язано з придбанням техніки (трактор, машина), модернізації транспортних засобів (встановлення гідроманіпуляторів на лісовозні машини), придбанням комп’ютерної техніки та програмування (програм «Росинка», IVс. – підприємство та ін.)
Рівень зносу основних засобів досить високий, це пов’язано з недостатністю обігових коштів на поновлення основних засобів та використанні у виробництві застарілого устаткування та машин.
Середньорічний виробіток на одного працюючого зростає у кожному з аналізованих періодів, що зумовлено зменшенням чисельності (отимізація чисельності за рахунок механізації виробничих процесів, зменшення адміністративних витрат).
Чистий прибуток в 2009 році суттєво зріс у порівнянні з минулими роками і склав 16,0 тис.грн., це відбулось за рахунок зменшення непродуктивних витрат (економія ППМ, електроенергії та ін). Рентабельність лісозаготівель зменшується за рахунок зростання цін на ПММ, збільшення рівня заробітної плати.
Важливого значення для підприємства набуває аналіз його витрат.
Основну частину в операційних витратах займають матеріальні: паливо, електроенергія, матеріали, запчастини та заробітна плата з податками.
Калькуляція собівартості лісозаготівельний робіт за 2009 рік наведена в таблиці 2.12.
Розшифруємо основні статті калькуляції:
попенна плата – це податок за використання лісосировинних ресурсів;
основна заробітна плата складається з оплати праці робітників за діючими розцінками, які зайняті на лісозаготівлях та трелюванні деревини за фактично відпрацьований час;
додаткова заробітна плата: оплата відпусток, лікарняних та премій;
відрахування на соціальні заходи: фонди соціального страхування на Пенсійний фонд;
витрати на утримання і експлуатацію обладнання: ПММ, які йдуть на лісозаготівлю, ПММ на трелювання деревини, запасні частини, матеріали, які стосуються заготівлі та трелювання деревини;
загальновиробничі витрати: оплата праці загальновиробничого персоналу, оплата відряджень, амортизація основних фондів та МЦП, витрати на утримання будівель і споруд та ін.;
витрати, пов’язані з веденням лісового господарства, не профінансовані державою: всі витрати, що пов’язані з вирощуванням лісових культур;
інші виробничі витрати: витрати, що пов’язані з вивезенням лісопродукції: ПММ, заробітна плата водіїв, запчастини, матеріали та ін.;
адміністративні витрати: оплата праці адмінперсоналу, охорона, відрядження, витрати на зв’язок, амортизація основних фондів, послуги банку, утримання будівель, утримання легкового транспорту, витрати на канцтовари, податки та ін;
витрати на збут: витрати пакувальних матеріалів і тари, витрати на оплату праці, відрядження, витрати на утримання основних засобів, витрати на навантаження, транспортування, перевалку і страхування продукції, ремонт та обслуговування та ін.
Таблиця 2.10
Динаміка основних техніко-економічних показників підприємства ДП «Зарічненський лісгосп»




Показники
Од.вим
Періоди (роки)
Абсолютний приріст, (+,-)




2007
2008
2009
09/07
09/08

1
Обсяг виготовленої продукції
тис.грн
10515
12086
11985
1470
-101

2
Собівартість виготовленої продукції
тис.грн
7929
9074,6
8803,7
874,73
-270,91

3
Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг)
тис.грн
10464
11972
11803
1339
-169

4
Собівартість реалізованої продукції
тис.грн
7890,5
8989
8670
779,5
-319

5
Середньорічна вартість ОВФ
тис.грн
5320,9
5700
5778
457,1
78

6
Річні амортизаційні відрахування
тис.грн
287,4
354
301
13,6
-53

7
Рівень зносу ОВФ
%
44,2
41,8
45,3
1,1
3,5

8
Фондовіддача ОВФ
грн/грн
2,06
2,36
2,33
0,26
-0,3

9
Коефіцієнт віддачі спожитих основних фондів
грн/грн
0,05
0,06
0,05
-0,002
-0,01

10
Середньорічні залишки оборотних коштів
тис.грн
2316,7
2483,5
2076,5
-240,2
-407

11
Коефіцієнт обіговості оборотних коштів
коеф.
4,52
4,82
5,68
1,16
0,86

12
Чисельність працівників, всьогов т.ч. робітників
чол.
333
259
236
-97
-23

13
Середньорічний виробіток одного працівника
тис.грн
31423
46224
50013
18589
3788,77

14
Середньомісячна заробітна плата одного працівника
тис.грн
1333,6
1717,7
1766
432,41
48,31

15
Валовий прибуток(включає прибуток та постійні витрати)
тис.грн
2573,5
2983
2413
-160,5
-570

16
Прибуток до оподаткування(балансовий прибуток)
тис.грн
66,7
78
129
62,3
51

17
Чистий прибуток (збиток)
тис.грн
5,4
3
16
10,6
13

18
Рівень рентабельності лісопродукції
%
6,5
0,9
2,9
-3,6
2


Таблиця 2.11
Аналіз елементів операційних витрат підприємства


Елементи витрат
2007
2008
2009



т.грн.
%
т.грн.
%
т.грн.
%

1
Матеріальні витрати
4654,4
43,1
5708
46,7
5358
43,4

2
Витрати на оплату праці
3633,1
33,6
3895
31,8
4299
34,8

3
Відрахування на соціальні заходи
1330,4
12,3
1419
11,6
1575
12,8

4
Амортизація основних фондів та нематеріальних активів
287,4
2,7
354
2,9
301
2,4

5
Інші витрати
892,7
8,3
855
7,0
803
6,5

6
Всього
10798
100
12231
100
12336
100


Таблиця 2.12.
Калькуляція собівартості по заготівлі лісопродукції за 2009 рік








Статті витрат та інші показники
Всього


Заготівля лісопродукції:



- кількість,кбм.
42891


- вартість в оптових цінах з врахуван ням верхнього і нижнього складів, без ПДВ, тис.грн.
234,22
10045,7





1.
Сировина і матеріали
637,5


в т.ч.попенна плата
637,5

2.
Зворотні витрати (вираховуються)


3.
Покупні вироби,напівфабрикати та



послуги виробничого характеру


4.
Паливо і енергія на технологічні цілі


5.
Основна заробітна плата
658,3

6.
Додаткова заробітна плата
193,2

7.
Відрахування на соціальні заходи
381,9

8.
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання
489,3

9.
Загальновиробничі (цехові) витрати
2407,8

10.
Витрати, пов"язані з веденням лісово-



го господарства, не профінансовані



державою
490,8

11.
Інші виробничі витрати
1658,2

12.
Виробнича собівартість
6917,0

 
Адміністративні витрати
866,3

 
Витрати на збут
1976,7

 
Всього витрат на заготівлю лісопрод.
9760,0

 
П р и б у т о к: сума,тис.грн.
285,7

 
рентабельність,%
2,9


Наступним кроком є аналіз фінансових результатів, який наведено в таблиці 2.13.
Як видно з даних таблиці найбільш результативним по чистому прибутку був 2009 рік, що пов’язано з оптимізацією валових витрат. Платежі до бюджету зросли в 2009 році на 123 % у порівнянні з 2008 роком за рахунок підвищення заробітної плати, як наслідок – зростання платежів до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду. Виручка від реалізації в 2009 році впала на 509 тис.грн. у порівнянні з 2008 роком, що зумовлено падінням обсягів реалізації.
Таблиця 2.13.
Аналіз фінансових результатів


Фінансові результати
Роки



2007
2008
2009

1
Виторг (Виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг, тис.грн.
11801,3
13733
13224

2
Податок на додану вартість (ПДВ), тис.грн
1336,4
161
1421

3
Акцизний збір, тис.грн
 
 
 

4
Чиста виручка (без ПДВ та акцизного збору), тис.грн
10464,9
11972
11803

5
Собівартість реалізованої продукції (неповна), тис.грн
7890,5
8989
8670

6
Валовий прибуток, тис.грн.
2573,5
2983
3413

7
Прибуток до оподаткування(балансовий прибуток), тис.грн.
66,7
78
129

8
Рівень рентабельності, %
6,5
0,9
2,9

9
Платежі до бюджету, тис.грн.
1789,2
1563,7
1929,9

10
Чистий прибуток, тис.грн.
5,4
3
16

В результаті проведеного аналізу було виявлено, що виручка підприємства у звітному зменшується, що є негативним для підприємства і свідчить про скорочення ринків збуту. Але і його собівартість теж зменшується, а прибуток зростає отже на підприємстві все ж таки наявні позитивні тенденції.
2.2. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства
Для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників господарської діяльності використовується факторний аналіз. Також цей аналіз дозволяє виявити резерви для розробки і обґрунтування заходів спрямованих на покращення діяльності підприємства. Тому для ДП «Зарічненський лісгосп» проведемо факторний аналіз.
Таблиця 2.14.
Факторний аналіз валового прибутку ДП «Зарічненський лісгосп»
№ з/п
Номер підст.
Взаємодіючі фактори
Результуючий показник
Відхилення
Причини відхилення



Виручка від реалізації, тис.грн.
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.




1
0
11972,0
8989,0
+22,7
-
-

2
1
11803,0
8989,0
-22,2
-44,9
(Вир.

3
2
11803,0
8670,0
-106,5
-128,7
(Соб.

В результаті проведення факторного аналізу було виявлено резерв зростання прибутку підприємства за рахунок виручки від реалізації (-22,2) та собівартості реалізованої продукції (-106,5).
2.3. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо впровадження стратегії маркетингу ДП «Зарічненський лісгосп»
Як свідчить проведений аналіз конкурентів галузі, частка ринку, яку займає продукція ДП «Зарічненський лісгосп» є досить низькою. Перш за все це спричинене тим, що існує дуже велика конкуренція в галузі. На ринках даної продукції є велика кількість підприємств, які працюють вже багато років поспіль. Не зважаючи на те, що ДП «Зарічненський лісгосп» має досить широкий асортимент продукції її продукція має менший попит. І справа тут зовсім не в якості продукції. Причина завищеної ціни продукції також не підходить, адже підприємство намагається утримувати свої ціни на рівні конкурентів. Істина ж причина полягає у тому, що підприємство має неефективну систему збуту. Воно немає свого власного розкрученого бренду і є не досить відомим. Ось чому підприємству потрібно розробляти ряд заходів, щоб виправити дану ситуацію.
В сучасних умовах вже недостатньо виготовити хорошу річ, встановити на неї ціну і доставити на ринок. Посилення конкуренції потребує від виробника створювати і реалізовувати не лише нові товари, а й використовувати нові способи та засоби стимулювання покупців. Підприємство, яке хоче досягти більше, ніж випадковий продаж, повинно розвивати власну програму комунікативності – для потенційних покупців про свої товари, послуги та наміри. Цьому сприяє стимулювання збуту. Стимулювання допомагає знаходити своїх покупців, посилювати їх зацікавленість у товарі, підтримувати прихильність до певної продукції чи торговельної марки.
Маркетингова політика комунікації є комплексом заходів, які використовує підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари. Формування ефективного процесу маркетингової комунікації – одне з головних завдань ринкової діяльності фірми. До засобів комунікативного впливу відноситься стимулювання збуту продукції. На практиці, найбільш широко застосовуваними методами збуту є такі: рекламні оголошення в газетах і журналах, кіно-, теле-, радіо реклама, видання проспектів, буклетів, виступи перед аудиторією, спеціальні демонстрації товарів, ведення торгових знижок тощо.
За рахунок постійного дослідження ринку, а також використання методів стимулювання збуту, підприємству вдасться покращити своє становище на ринку.
На підприємстві ДП «Зарічненський лісгосп» немає окремого відділу збуту – натомість є відділ збуту та відділ постачання. Збутовою діяльністю на підприємстві здійснюють два менеджери та рекламіст.
До обов’язків менеджерів по збуту входять планування обсягів збуту, планування знижок, укладання договорів із замовниками.
Рекламіст займається висвітленням діяльності підприємства у місцевій пресі та телебаченні, а також в інтернеті, організовує та погоджує з начальством план рекламних кампаній, формує позитивний імідж підприємства серед населення Тернопільської області.
Основна мета – реорганізація відділу – забезпечення більш активної збутової діяльності. Служба збуту повинна бути самостійним структурним підрозділом підприємства, інакше, як показує досвід, вона буде мати залежне становище відносно того відділу, частиною якого вона є.
З метою отримання невеликим за розміром підприємством інформації про ситуацію на ринку, рівень цін, а також проведення стимулювання збуту йому доцільно заснувати нову посаду експерт по дослідженню ринку. Це дозволяє правильно визначити напрямки інвестицій, ефективний спосіб використання ресурсів підприємств, обсяги виробництва та, як результат - отримати прибуток, достатній не тільки для відтворення виробництва, а і його вдосконалення згідно з вимогами ринку та досягненнями науково-технічного прогресу, розширення сфери діяльності підприємства.
Оскільки для більш виваженої роботи по постачанні та збуту необхідно ці функції розмежувати, тобто утворити два відділи.
Отже, функцією постачання на підприємстві будуть займаються два менеджери по постачанню та керівник відділу з постачання. Функції відділу збуту буде виконувати відділ збуту, до якого будуть входити керівник відділу збуту, який суміщатиме обов’язки маркетолога, менеджер по зв’язках з громадськістю, рекламіст, менеджер з продаж та експерт по дослідженню ринку (див. рис. 2.1).
Рис. 2.1. Реорганізація відділу збуту підприємства
Отже, пропонується розширити посаду рекламіста у зв’язку з тим, що ДП «Зарічненський лісгосп» не є торговим підприємством, тому реклама не повинна бути на першому місці, хоча вона є також важливою, потрібно перш за все сформувати прихильне ставлення громадськості до компанії – створити позитивний імідж та відомий бренд виробів підприємства.
Тобто обов’язки рекламіста розширяться наступними:
створення прес-релізів та конференцій присвячених висвітленню нових та діяльності фірми у місцевих ЗМІ;
організація акцій, конкурсів;
спонсорство та благодійні акції;
створення та побудова фірмового стилю фірми тощо.
Обов’язки менеджера по продажах залишаться ті ж самі. А саме:
- здійснення продажів (організація просування продукції, оперативне обслуговування клієнтів, консультація по продукту, допомога у встановленні та обслуговуванні КЕГ-установок, пошук нових клієнтів, контроль дебіторської заборгованості клієнтів, формування комерційних пропозицій, підписання договорів, підготовка замовлення та доставки, збір платежів при необхідності).
На менеджерів з продажу поряд із типовими функціями, покладається виконання й інших обов'язків з метою збільшення обсягу продажу й завоювання престижу організації. Зокрема функції мерчандайзингу, маркетингу та реклами.
Менеджер з продажу повинен слідкувати за викладкою максимально повного асортименту продукції у відповідності зі стандартами мерчандайзингу та особливостями товару (розміщення пива в холодильниках та на полицях), оновленням рекламних матеріалів та устаткування, здійснювати роботу по стимулюванню збутової діяльності, забезпечувати проведення рекламних акцій та дегустацій, покращувати розміщення продукції підприємства по відношенню до продукції конкурентів, інформувати безпосереднє керівництво про претензії клієнта по кількості та якості продукції згідно договору поставки, про зміни на ринку на закріпленій за ним території, виявлених у процесі роботи, здійснювати збір маркетингової інформації за дорученням підприємства.
До обов’язків керівника відділу збуту – маркетолога будуть належати наступні функції та обов’язки:
- розробка планів та формування звітів (планування та аналіз комерційних показників на звітний період; розробка заходів по стимулюванню збуту та реклами; формування бюджету відділу; формування звітів про стан справ за певний період; контроль за виконанням бізнес процесів відділом збуту);
- реалізації цілей та завдань (участь у розробці асортиментної та цінової політики, визначення цільових сегментів товарів, клієнтів, конкурентів, роз'яснення змін рівня дебіторської заборгованості, розробка посадових інструкцій та опис вакансій, контроль за виконанням планів продажу, участь в організації та проведенні виставок та дегустацій);
- керівництво персоналом відділу (визначення комерційних завдань, контроль за їх виконанням, оцінка ефективності діяльності відділу, розробка критеріїв оплати праці, підбір співробітників, розв'язання конфліктних ситуацій між клієнтами та менеджерами);
- робота з клієнтами (особиста участь у важливих переговорах, залучення нових клієнтів, аналіз та систематизація клієнтської бази, контроль роботи з дебіторською заборгованістю, контроль документообігу, договорів та ін.);
- робота з товаром (контроль цінової політики, внесення нових товарних позицій).
Експерт по дослідженню ринку здійснює дослідження місткості ринку, визначення числа конкурентів, вивчення їх продуктів та їхніх переваг, вивчення попиту споживачів та їхньою покупною спроможністю, апробація виведених нових продуктів на ринок, проведення опитувань споживачів, аналіз публікацій про кондитерську галузь України, аналіз інтернет-статей, вивчення та аналіз цін на кондитерських виробів тощо.
Основна мета даної реорганізації – це проведення ефективної збутової політики підприємства.
Для визначення реального попиту на продукцію фірми відділу збуту потрібно своєчасно проводити аналіз ринку лісопильної продукцій області, будувати свій позитивний імідж серед клієнтів, а також раціональним плануванням та реалізацією бюджету збутової діяльності.
Дана організація сприятиме обґрунтуванню використання складів підприємства, повному завантаженню виробничих потужностей, виробництву конкурентоспроможної продукції.
З метою розширення дистриб’юторської мережі пропонується ДП «Зарічненський лісгосп» здійснити пошук дистриб’юторів у інших областях України. Для цього потрібно буде здійснити наступні витрати (табл. 2.15).
Таблиця 2.15
Розрахунок витрат ДП «Зарічненський лісгосп» для пошуку дистриб’юторів у інших областях України
№ п/п

Стаття витрат

Сума, тис. грн.

1.
Оголошення в інтернеті та газетах регіональних
0,15

2.
Аналіз рекламних регіональних довідників (23 області та АРК)
1

3.
Витрати на переговори та укладення договорів
2,5

4.
Всього
3,65


Отже, як видно з таблиці 2.15, для розширення своєї дистриб’юторської мережі підприємству необхідно інвестувати 3,65 тис. грн. джерелом інвестицій будуть власні кошти.
2.4. Оцінювання ефективності господарського рішення щодо впровадження стратегії маркетингу
Розрахунок ефективності витрат – крім постійних, заробітна плата найнятого працівника, доплата до заробітної плати керівникам відділу збуту та відділу постачання у розмірі 30% від загального розміру заробітної плати.
У таблиці 2.16 наведений прогноз прибутку та витрат від нововведень, а також аналіз їхньої ефективності.
Таблиця 2.16.
Розрахунок витрат на реорганізацію відділу збуту у ВАТ «ТерА»
№ п/п
Стаття витрат
Сума, тис. грн.

1.
Доплата до заробітної плати керівникам відділів
4,8

2.
Наймання експерта по дослідженню ринку
12

3.
Доплата до заробітної плати рекламісту
2,4

4.
Загальні витрати
19,2

5.
Плановане збільшення прибутку на 20% від минулорічного
25,8


Отже, як видно з таблиці 2.14, завдяки поділу відділу збуту та постачання планується у 2011 році отримати зростання прибутку на 20%, що становитиме 25,8 тис. грн., при цьому фірма отримає економічний ефект у розмірі 6,6 тис. грн.
Протягом 2011 року планується отримати такий прибуток за рахунок розширення дистриб’юторської мережі у інших регіонах країни.
Таблиця 2.17.
Розрахунок витрат на розширення дистриб’юторської мережі ДП «Зарічненський лісгосп»
№ п/п
Показник
Сума, тис. грн.

1.
Собівартість виробів
1000

2.
Складування
24

3.
Транспортування
32

4.
Дохід від реалізації продукції
1360

5.
Витрати на розширення мережі
3,65

6.
Прибуток
300,35


Отже, як видно з таблиці 2.17, за рахунок розширення мережі ДП «Зарічненський лісгосп» зможе отримати додатковий чистий прибуток у розмірі 300,35 тис. грн.
Економічний ефект від розширення мережі для підприємства буде становити: Ееф=П=300,35 тис. грн.
2.5. Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства
Узагальнимо показники господарської діяльності з врахуванням проведених заходів:
Таблиця 2.18
Вплив запропонованого господарського рішення на ефективність діяльності підприємства
Показники, що характеризують різні аспекти діяльності підприємства
До впровадження рішення
Після впровадження рішення
Ефект від впровадження рішення

Прибуток, тис. грн.
129
455,15
326,15

Собівартість тис. грн.
8670
9748,85
1078,85

Рентабельність, %
1,5
4,7
3,2


Як бачимо з табл. 2.18 після впровадження заходів як прибуток підприємства, так і собівартість продукції зростають на 326,15 тис. грн.. і 1078,85 тис. грн. відповідно, але завдяки збільшенню рентабельності на 3,2% видно загальну ефективність впроваджуваних заходів.
РОЗДІЛ 3
ОБГРУНТУВАНЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО РИЗИКУ
3.1. Оцінювання ступеня ризику
За моделлю Альтмана:
Z = 3,107 ·X1 + 0,995·X2 + 0,420 ·X3 + 0,847·X4 + 0,717·X5 ,
де змінні X і являють собою коефіцієнти, які обчислюються за даними фінансової звітності конкретного досліджуваного підприємства й оцінюють різні аспекти його фінансового стану, а саме:
Х1 – відношення прибутку до сплати відсотків та податків до загальної суми активів, яке можна інтерпретувати як міру доходності підприємства;
Х2 – відношення виручки від реалізації до загальної вартості активів, що можна інтерпретувати як коефіцієнт оборотності активів;
Х3 – відношення власного капіталу до позичкового капіталу;
Х4 – відношення нерозподіленого прибутку до загальної суми активів;
Х5 – це відношення суми власного оборотного капіталу до загальної суми активів, що може бути інтерпретоване як міра ліквідності підприємства.
Загроза банкрутства оцінюється як висока, якщо розрахункове значення показника Z для підприємства менше, ніж 1,23.
Z = 3,107 ·0,402 + 0,995·(-0,053) + 0,420 ·0,054 + 0,847·0,938 + 0,717·2,404 = 3,84
Модель Таффлера передбачає обчислення показника Т за такою формулою:
Т = 0.53·X 1 + 0.13·X 2 + 0.18·X 3 + 0.16·X 4 ,
де Х1 – відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов’язань;
Х2 – відношення оборотних активів до загальної суми зобов’язань;
Х3 – відношення короткострокових зобов’язань до загальної суми активів;
Х4 – відношення виручки від реалізації до загальної суми активів
Мінімальне критеріальне значення показника Т встановлено на рівні 0,2. Тобто, якщо розрахункове значення показника Т менше ніж 0,2, то загроза банкрутства оцінюється як висока. При цьому фінансовий стан можна вважати стійким, якщо значення показника Т більше 0,3.
Т = 0.53·0,055 + 0.13·0,402 + 0.18·0,476 + 0.16·2,404 = 0,55
Як видно з обчислення ризиків за моделлю Альтмана (Z =3,84>1,23) і за моделлю Таффлера (Т = 0,55>0,2) підприємство є стійким (ризик втрат практично рівний нулю), тому запровадження заходів з покращення системи збуту тільки збільшить прибутки підприємства і жодної загрози не несе.
3.2. Обґрунтування зниження ризику за рахунок покращення системи збуту ДП «Зарічненський лісгосп»
В цьому параграфі студент, виходячи з величини ризику, пропонує заходи для зниження ступеня ризику. Для цього використовуються основні принципи ризик-менеджменту. Спосіб зниження ризику також потребує обґрунтування. Обґрунтування способу зниження ризику можна здійснювати в табличній формі.
Таблиця 3.1.
Обґрунтування зниження ризику за рахунок покращення системи збуту
ДП «Зарічненський лісгосп»
Показники
Без проведення заходу
Після проведення заходу

Виручка від продажу продукції
11803
13566,85

Собівартість реалізованої продукції
8670
9748,85

в т.ч. витрати на проведення заходу
-
1078,85

Прибуток
129
455,15

Рівень рентабельності
1,5
4,6

Ймовірність втрат
низька
низька

Величина ризику
0
0


Оскільки ймовірність втрат надзвичайно низька і величина ризику практично рівна нулю, то впровадження заходів з покращення системи збуту ДП «Зарічненський лісгосп» в будь-якому випадку принесе значні прибутки для підприємства. Хоча для впровадження заходів потрібні додаткові витрати, з підвищення рівня очікуваної рентабельності бачимо, що вони виправдані.
ВИСНОВКИ
Маркетинг – це виявлення потреб, формування попиту на продукцію; це організація постачань товарів і послуг; це забезпечення рентабельної діяльності підприємства.
Існують чотири основні інструменти, за допомогою яких фірма може найбільш ефективно досягти своїх цілей на ринку:
товари і послуги
ціни
система збуту
реклама
Державне підприємство «Зарічненський лісгосп» відноситься до підприємств лісопромислового комплексу.
По лісовирощувальному районуванню територія розташування лісів лісгоспу відноситься до зони Українського Полісся, а по лісогосподарському районуванню до Західнополіського району. Загальна площа земель Зарічненського лісгоспу становить – 38717 га., в тому числі покриті лісом – 33474 га.
Як видно з таблиці, продукція підприємства знаходиться на фазі зрілості, тобто товар вже має багато аналогів на ринку, в т.ч. і закордонних фірм. Покупець має великий вибір по сортименту продукції, якості та цінах. Прибутковість товару знижуються у зв’язку зі збільшенням валових витрат (зростає вартість ПММ, запчастин, збільшується заробітна плата і податки, а ріст цін незначний)
Як видно з вищенаведених даних, у стуктурі споживачів переважають споживачі внутрішнього ринку, що є вивеженою політикою лісової галузі – підтримка національного виробника та наповнення податками місцевого та державного бюджетів.
В ринках збуту переважають внутрішні споживачі, які вимагають вчасник поставок, хоча зовнішні споживачі платять більшу ціну за продукцію.
Ціни на продукцію конкурентів суттєво не відрізняються від тих, що склалися на підприємстві. Це зумовлено специфікою галузі, та місцезнаходженням як підприємства, так і конкурентів – віддаленість від обласного центру, основних споживачів.
Як бачимо, найбільшу частку в постачальниках займають постачальники ПММ, та запасних частин. Це зумовлено специфікою виробництва: заготівля деревини, великі відстані вивозки, великий автомобільний парк.
Рекламна політика на рівні підприємстві практично не проводиться. Реклама здійснюються на рівні обласного управління через інтернет-сайт та засоби масового зв’язку .
Згідно вищевказаних даних видно, що найбільша частка у видах діяльності належить лісозаготівлям: в 2007 році – 70,5 %, 2008 р. – 98,2 %, 2009 р. – 90,5 %. Підприємство займається також первинною обробкою деревини – виготовлення обрізних та не обрізних пиломатеріалів, бруса столярного. Падіння обсягів виробництва продукції переробки пов’язано з падінням попиту в 2008 році на даний вид продукції та економічною кризою (падіння цін та зменшенням ринків збуту) в 2009 році.
За рахунок постійного дослідження ринку, а також використання методів стимулювання збуту, підприємству вдасться покращити своє становище на ринку.
Для цього впроваджуємо такі заходи:
1. Організація окремого відділу збуту
2. Розширення дистриб’юторської мережі.
Завдяки поділу відділу збуту та постачання планується у 2011 році отримати зростання прибутку на 20%, що становитиме 25,8 тис. грн., при цьому фірма отримає економічний ефект у розмірі 6,6 тис. грн.
Для розширення своєї дистриб’юторської мережі підприємству необхідно інвестувати 3,65 тис. грн. джерелом інвестицій будуть власні кошти.
За рахунок розширення мережі ДП «Зарічненський лісгосп» зможе отримати додатковий чистий прибуток у розмірі 300,35 тис. грн.
Економічний ефект від розширення мережі для підприємства буде становити: Ееф=П=300,35 тис. грн.
Як бачимо, після впровадження заходів як прибуток підприємства, так і собівартість продукції зростають на 326,15 тис. грн.. і 1078,85 тис. грн. відповідно, але завдяки збільшенню рентабельності на 3,2% видно загальну ефективність впроваджуваних заходів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
1). Ассель Г. Маркетинг: принципи и стратегия. – М.: ИНФРА, 1999. – 804 с.;
2). Багиев Г.Л., Тарасевич В.М., Анн Х., Маркетинг. – М.: Экономика, 1999. – 702с.
3). Гаркавенко С.С. Маркетинг – К. – Лібра, 1998. – 382с.;
4). Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга. – К: Вільямс, 1999. – 1055 с.;
5). Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СП.: Питер, 2000. – 276 с.
6). Економічна енциклопедія (у трьох томах). Том 2. Відп. редактор С.В. Мочерний. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 848с.;
7). Хасси Д. Стратегия и планирование. Путеводитель менеджера. – СП.: Питер, 2001. – 378с.;
8). Хершген Х. Маркетинг: основы профессионального успеха. – М.: ИНФРА –М, 2000. – 334 с.;
9). Уткин Э.А. Справ очник по маркетингу. – М.: ЭКМОС, 1998. – 462 с.;
10). Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. – СП.: Наука, 1996. – 590 с.;
11). Скрібіцький О.М. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312с.;
12). Маркетинг для магістрів: Навчальний посібник / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007. – 928 с.;
13). Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка підприємства, - Навчальний посібник. – Рівне, РДТУ, 1999 – 247 с.;
14). Мізюк Б.М. Стратегічне управління: Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 392 с.;
15). Корецький М.Х., Дегтяр А.О., Дацій О.І. Стратегічне управління. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 240 с.;
16). Мартиненко М.М., Ігнатієва І.А. Стратегічний менеджмент: підручник. – К.: Каравела, 2006. – 320с.
17). В.А. Петрук, І.Р. Петрук, В.Д. Шебуня. Стратегічне управління: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне, НУВГП, 2007. – 102с.