Зміст: Вступ I Теоретична частина: 1. Поняття будівельної продукції і завдання її статистичного вивчення. 2.Облік будівельної продукції в натуральному виразі. 3.Облік будівельної продукції в грошовому виразі. 4.Валова і товарна продукція. 5.Статистичне вивчення динаміки обсягу будівельної продукції. 6.Кошторисна вартість будівництва монтажних робіт. 7.Вартісні показники будівельної продукції і методи їх обчислення. 8.Нормативно умовно-чиста продукція. 9.Товарна будівельна продукція, її склад. 10.Показники виконання плану по товарній будівельній продукції і динаміки обсягу будівельної продукції. II.Практична частина. Висновок. Використана література.
Вступ Статистика наука, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів. Безперервне виробництво матеріальних благ виступає об’єктивною передумовою функціонування будь-якого суспільства. Створювана будівельна продукція, як частина суспільного продукту, складається із закінчених будівель і споруд, інших об’єктів, які функціонують як основні фонди в різних галузях народного господарства. Будівельна продукція — це прямий, корисний результат виробничої діяльності працівників, що зайняті в сфері будівництва, яка виступає у вигляді закінчених об’єктів чи робіт по підтримці цих об’єктів у робочому стані. У цьому визначенні окреслені головні ознаки будівельної продукції, з яких випливає, що не вся продукція будівельної організації відноситься до будівельної продукції. Це прямий корисний результат основної діяльності, тому до її складу входять об’єкти зведені на будівельному майданчику, де здійснюється переробка будівельних матеріалів і конструкцій. Закуплені предмети праці не включаються до складу будівельної продукції до моменту, коли вони не будуть включені в дію. Не є прямим результатом будівельного виробництва, а значить не відноситься до будівельної продукції монтаж і демонтаж будівельних машин або механізмів, зведення тимчасових споруд, навісів, які зводяться за рахунок накладних витрат і які враховані в кошторисних одиничних розцінках.
Розділ I. Теоретична частина 1.1 ПОНЯТТЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ І ЗАВДАННЯ ЇЇ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ Будівельна продукція — це лише корисний результат виробничої діяльності, тобто те, що можна використовувати за призначенням. З огляду на це не можна вважати будівельною продукцією виробничий брак, який підлягає виправленню [4;с.141]. Це й економічне поняття, яке означає закінчене виробництвом будівництво, підготовлені до використання й прийняття в експлуатацію об'єкти виробничого і невиробничого призначення (підприємства, будівлі, споруди). Будівельна продукція класифікується на види. Видами даної продукції є об'єкти різних галузей народного господарства: промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку тощо. Класифікатор будівельної продукції містить понад 1700 її найменувань. Різноманітність будівельної продукції залежить від використання великої кількості різноманітних матеріалів та призначенням цієї продукції [3;с.42]. Продукція будівництва має речову форму, або форму виробничих послуг. Речова форма будівельної продукції — це будівлі і споруди, причому, будівлями вважаються об'єкти, що мають розміри площі і місткість, вони призначені для перебування в них людей чи зберігання майна, вони мають стіни і дах. Споруди, на відміну від будівель характеризуються протяжністю (мости, канали, дороги, греблі), місткістю (доменні печі, шахти) та інше. Будівельна продукція, що має форму виробничих послуг — це роботи, які приводять до збільшення створеної раніше споживної вартості, або ж відновлення втраченої в процесі експлуатації вартості. Зокрема, це монтаж виробничого обладнання, який здійснюється спеціалізованими будівельними організаціями, а не робітниками заводу-виготовлювача. Сюди відносяться також капітальний ремонт об'єктів будівництва, в процесі здійснення якого виконується практично той же комплекс робіт, що і при створенні нових об'єктів. Важливою особливістю продукції будівництва є те, що до її складу не входить вартість виробничого, чи силового обладнання, що встановлюється на об'єкті. Зумовлено це тим, що воно є продукцією промисловості і в процесі його установки не піддається будівельній переробці. В той же час обладнання, що встановлюється на об'єкті, яке є конструктивним елементом будови відноситься до продукції будівництва. Створення будівельної продукції пов'язане з виконанням робіт, зумовлених підготовкою будівництва, зокрема, геологорозвідувальних та проектно-пошукових, що виконуються спеціалізованими організаціями. Вони також є елементом продукції будівництва [4;с.141-143]. 1.2. ОБЛІК БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ В НАТУРАЛЬНОМУ ВИРАЗІ Облік будівельної продукції, який веде кожна організація, здійснюється в натуральному і вартісному виразі. Він необхідний для визначення обсягу продукції, характеристики його зміни в часі. Кожен з цих способів має самостійне значення у вирішенні окремих економічних завдань. Натуральний метод. В основі методу лежить облік продукції в натуральних одиницях вимірювання: штуках, метрах, тоннах тощо. Перевагами цього методу є простота розрахунку, наглядність, об’єктивність вимірювання рівня виробництва продукції . Водночас сфера використання натурального методу дуже обмежена. Він може застосовуватися тільки на підприємствах, дільницях виробництва, у галузях, де виробляється однорідна продукція або ведеться облік витрат робочого часу на кожен вид продукції, що виробляється. Використання умовно-натуральних одиниць вимірювання продукції дає змогу дещо розширити сферу застосування натурального методу вимірювання рівня продуктивності праці [5;с.38]. Окремі елементи продукції в натуральному виразі безпосередньо не можуть сумуватись, але їх використання дозволяє на основі вартісних вимірників розраховувати узагальнюючі показники продукції. Одиницею спостереження в обліку обсягу будівельної продукції може бути окрема частина будівлі чи споруди, конструктивний елемент, вид робіт чи цілий об'єкт. Об'єкт — це окремо розміщена будівля чи споруда з усіма пристроями, що відносяться до нього. Для характеристики будівель використовують показники їх об'єму та площі, пропускної спроможності, а для споруд — вимірники, що виражаються мірами довжини об'єкта (погонні метри, кілометри) чи мірами місткості і інше. В багатьох галузях промисловості використовують єдиний узагальнюючий показник потужності і в натуральному виразі — величина виробничої потужності підприємства. Результати обліку продукції в натуральному вираженні використовують для розрахунку всіх показників обсягу продукції та виробництва. Натуральні показники виробничої площі в квадратних метрах разом з даними проектної потужності підприємства по випуску продукції у відповідних одиницях виміру використовуються для оцінки ефективності споруджуваних об'єктів [4;c.144]. 1.3. ОБЛІК БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ В ГРОШОВОМУ ВИРАЗІ Натуральний облік продукції не дає можливості визначити узагальнюючі показники, які характеризують обсяг всієї виробленої продукції як окремої організації, так і галузі загалом. Ця обставина зумовлює залучати інші одиниці виміру, зокрема вартісні. Калькулювання — це визначення розміру витрат в грошовому виразі, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обчислюють собівартість придбаних матеріалів, виконаних робіт, готової продукції тощо. Необхідність такого обліку виникає у будь-якій будівельній організації, котра виконує різнорідні роботи, а до них якраз відноситься переважна маса всіх робіт. Ще більше значення вартісний облік має при визначенні показників будівельної продукції по певній сукупності цих організацій. Основними показниками розвитку галузі є: обсяг продукції зв'язку в грошовому виразі; протяжність каналів на міжнародних лініях зв'язку; доходи, прибуток, рентабельність; обсяг державних капітальних вкладень і введення в дію виробничих потужностей. В будівництві продукція може бути оцінена і по собівартості,як вище наведено і в кошторисних цінах. Проте ні собівартість, ні договірні ціни не можуть виконати цю роль. Перша — тому, що не включає в себе прибутків, які створені і повинні бути враховані у вартості виробленої продукції. Друга — тому, що включає елементи, які не є елементами продукції даної організації — компенсації і таке [10;с.199-204]. Тому лише, з допомогою цін, які відображають повні розміри затрат суспільне необхідної праці, можна правильно виразити обсяг продукції. Проте в будівництві надзвичайно складно визначити єдині відпускні ціни на продукцію, як не робиться в промисловості. Специфіка створення будівельної продукції, що проявляється в індивідуальному характері споруджуваних об'єктів, відкладає відбиток на умори будівельного процесу. В кожному випадку вони унікальні, неповторні. Ось чому вартість будівельної продукції визначається на базі кошторису затрат, який разом з проектом складається на кожний об'єкт. І ця вартість називається кошторисною. Суть вартісного методу обліку будівельної продукції полягає Р тому, що "х обсяг визначається за допомогою цін, тобто де q — обсяг окремих елементів продукції, а PR — його кошторисна ціна де кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт складається з трьох частин: прямих затрат, накладних видатків і планових нагромаджень. Розглядаючи вартісний облік будівельної продукції, слід пам'ятати: було б помилкою вважати, що рівні кошторисних цін для однорідних робіт завжди однакові. Все залежить від умов, в яких здійснюється будівництво. Кошторис відображає нормативну потребу будівництва в ресурсах. Цим пояснюється зв'язок кошторисних цін з діючими в країні оптовими цінами та тарифами. Рівень кошторисної вартості регулюється кошторисними нормами, які враховують усереднені умови і методи виконання робіт. Кошторисна нормування є самостійним важливим напрямком ціноутворення в будівництві. Таким чином, в статистиці використовуються як поточні, так і незмінні (фіксовані) кошторисні ціни. Поточні, або діючі кошторисні ціни, використовують для характеристики наслідків господарської діяльності і виробничих зв'язків. Для вивчення динаміки будівництва використовують незмінні кошторисні ціни [4;с.146]. 1.4. ВАЛОВА І ТОВАРНА ПРОДУКЦІЯ БУДІВНИЦТВА Загальний обсяг виробленої будівельної продукції будівельною організацією за певний період за своїм економічним змістом є не що інше як валова продукція будівництва, що характеризує її кінцевий результат. Валова продукція – це продукція вироблена підприємством у кінцевому результаті за певний період часу. Термін «валова продукція будівництва» в практиці облікової роботи окремих будівельних організацій на відміну від промисловості не закріпився і не застосовується. В будівництві він застосовується і розраховується в масштабах всієї галузі і розглядається як частина сукупного суспільного продукту країни. Валовий національний продукт складається з кінцевого продукту і вартості виготовлених нематеріальних благ та наданих послуг. Він розраховується не за виробничим принципом, а як сума кінцевих доходів або витрат [8;с.266]. Валова продукція будівельної організації характеризує обсяг сукупної продукції як наслідок виробничо-будівельної діяльності будівельників за певний період часу. По своєму складу, обсягу і сукупності елементів, що її формують, вона тотожна показнику обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт організацією і є не що інше як продукція будівельного виробництва, або, як часто мовлять, будівельної індустрії. Валова продукція будівельних організацій розраховується як сума готової продукції (ГП) і незавершеного будівельного виробництва. Величину незавершеного будівельного виробництва знаходять як різницю його залишків на кінець і початок періоду (РЗнбв). При умові зменшення залишків незавершеного будівельного виробництва обсяг валової продукції буде меншин величини готової продукції і навпаки. ВП = ГП + РЗнбв 4.1 Валову продукцію будівельної організації можна визначити і іншим способом — сумуючи вартість всіх виконаних робіт (будівельних (Б), монтажних (М) і інших), вартість капітального ремонту будівель та споруд (КР) і різницю залишків незавершеного будівельного виробництва. ВП = Б + М+КР + РЗнбв 4.2 Валова продукція будівельної організації, як і в інших галузях матеріального виробництва, включає в себе затрати як уречевленої, так і живої праці, тобто складається із затрат матеріалів, вартості сантехнічного, електротехнічного, підйомного і іншого обладнання будівлі чи споруди, якщо воно є його конструктивним елементом [10;с.185]. Валова продукція може розглядатись в більш широкому розумінні, як кінцевий результат діяльності всієї галузі, що складає загальний обсяг продукції, створеної основною діяльністю пошукових, проектних і будівельних організацій та окремих забудовників по індивідуальному будівництву. Для розрахунку показника валової продукції будівництва використовують звіти підрядних будівельних організацій, проектно-пошукових та геологорозвідувальних організацій, до якої долучаються відомості спеціально організованих спостережень по індивідуальному будівництву та будівництву, здійснюваному господарським способом. Дані про капітальний ремонт будівель та споруд, що виконується підрядним та господарським способом, одержують із звітності відповідних відомств, що проводять такий ремонт. Розрахунок показників продукції будівництва і обсягу капітальних вкладень (млн. крб.) Для оцінки діяльності будівельних організацій використовуються різні показники будівельної продукції. В сімдесятих роках для узагальнюючої характеристики діяльності використовувався показник реалізованої продукції, що виражав кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт по об'єктах, етапах і комплексах спеціальних будівельних і монтажних роботах, які закінчені і здані замовнику в звітному періоді. Однак цей показник не зайняв відповідного місця в оцінці роботи підрядних організацій і він був замінений іншим [7;с.212]. Товарна будівельна продукція — це показник кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт на закінчених будівництвом і зданих в звітному році в експлуатацію підприємствах, пускових комплексах і об'єктах, підготовлених до випуску продукції і наданню послуг. В її склад, зокрема, включається: вартість зроблених у даному періоді (зданих на склад) і призначених для реалізації на сторону готових виробів, вартість робіт і послуг промислового характеру, виконуваних сторонніми організаціями, а також вартість напівфабрикатів свого виробництва, реалізованих на сторону [4;с.147]. Продукція капітального будівництва, як складова суспільного продукту за вартісним складом поділяється на перенесену вартість і на новостворену вартість. Ось чому в будівництві поряд з показником валової продукції визначають чисту продукцію. Для цього з валової продукції будівництва віднімають вартість матеріальних затрат [3;с.112]. Якщо позначити вартість виробленої продукції через (C + V + m), вартість спожитих засобів виробництва через С, а нову створену вартість за рік через V+m, то, віднімаючи з вартості всієї продукції вартість спожитих засобів виробництва, одержують нову створену вартість, яка в практиці дістала назву чистої продукції ЧП=ВП—МЗ 4.3 Головна складність в розрахунку чистої продукції будівництва зв'язана з визначенням розміру матеріальних затрат в складі валової продукції, тому що в звітності забудовників відсутні дані про затрати на виконання будівельно-монтажних і проектно-пошукових робіт. В статистичній практиці матеріальні затрати в валовій продукції будівництва визначають непрямим умовним розрахунком на основі даних звітності підрядних і проектно-пошукових організацій по собівартості їх продукції і вибіркових досліджень затрат на виробництво, що здійснюють статистичні органи. Обсяг чистої і валової продукції виражають в поточних і фіксованих цінах. Облік в поточних цінах необхідний для визначення суми національного доходу, що реально створений протягом певного періоду. При вивченні динаміки чистої і валової продукції виникає питання порівняння. В даний час використовуються фактичні ціни 1991 року, в яких виражаються обсяги валової і чистої продукції. Для характеристики динаміки їх перераховують з допомогою індексів цін, що показують відношення фактичної і кошторисної вартості виконаних робіт [10;с.218] 1.5. СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ ОБСЯГУ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ В статистичному аналізі виконання завдання та динаміки обсягу будівельної продукції широко використовується індексний метод. Індекси використовуються для порівняльної характеристики сукупності в часі, для порівняння фактичного випуску з планом, для порівняння рівнів виробництва продукції, цін, продуктивності праці в різних регіонах, на різних підприємствах, для різних товарів. Для найбільш уживаних в економічному аналізі належать такі індекси: індекс цін; індекс фізичного обсягу; індекс собівартості; Загальний індекс фізичного обсягу продукції, що застосовується у вітчизняній статистиці. В індексі обсягу продукції ціни для одержання її вартісного обсягу повинні були взяті однаковими для обох порівнювальних періодів. Згідно з статистичною теорією таким періодом вважається базисний період. Проте в практиці будівельного виробництва, на відміну від інших галузей, використовують кошторисні ціни звітного періоду. Вирахувати індекс фізичного обсягу будівельної продукції безпосередньо за наведеною формулою можна лише за умови, що кошторисні ціни за цей період залишалися незмінними. Проте такий стан може мати, і як правило, має місце лише протягом незначного відрізку часу, а потім спостерігається зміна цін на окремі матеріали, норми накладних витрат і інше. Все це потребує відповідного коректування цін, яке забезпечило б співставлення обсягів робіт. Розрахуємо загальний індекс фізичного обсягу будівельної продукції
Загальний індекс фізичного обсягу будівельної продукції можна обчислити і як середній арифметичний з індивідуальних , що характеризують зміну обсягу продукції в натуральному виразі. З курсу загальної теорії статистики відомо, що індекси зважують по вартості продукції базисного періоду. Підставивши значення q1 в агрегатний індекс
одержимо:
де q – індексована величина; p0 – вага; - вартість продукції у звітному періоді. Якщо , то це означає, що у звітному періоді випуск продукції знизився. Слід зауважити, що величина середнього арифметичного індексу співпадає з величиною агрегатного індексу лише за умови тотожності виконаних робіт, за якими проводиться підрахунок. Тому його використовують при відсутності статистичних даних за звітний період, а є дані про індекси обсягу робіт чи продукції окремих видів і дані про вартість виробництва в звітному періоді. Індекс фізичного обсягу продукції можна визначити також, виходячи з системи взаємозв'язаних індексів:
Якщо поділити перший індекс на другий, то одержимо індекс фізичного обсягу:
Наприклад, вартість будівельних робіт у фактично діючих цінах зросла у звітному періоді порівняно з базисним на 3%, а кошторисні ціни за цей період — на 2%, тоді індекс, фізичного обсягу становитиме - - 1,0098 або 100,98%. Отже, фізичний обсяг продукції в цінах базисного періоду зріс на 0,98%. Однією з важливих проблем статистики продукції будівництва залишається розрахунок індекса обсягу продукції за тривалий період, протягом якого діяли різні порівняльні ціни. Ось чому для розрахунку територіальних індексів обсягу будівельно-монтажних робіт слід попередньо перерахувати порівнювані обсяги в кошторисні ціни одного і того ж територіального поясу, прийнятого для порівняння, тобто взятого за базу. Для цього ділять обсяг будівельно-монтажних робіт на коефіцієнт відхилення кошторисних цін даного поясу від кошторисних цін поясу взятого за еталонний [8;139,146,147]. 1.6. КОШТОРИСНА ВАРТІСТЬ БУДІВНИЦТВА І МОНТАЖНИХ РОБІТ Натуральний облік продукції не дає можливості визначити узагальнюючі показники, які характеризують обсяг всієї виробленої продукції як окремої організації, так і галузі загалом. Ця обставина зумовлює залучати інші одиниці виміру, зокрема вартісні [4,с.141]. Необхідність такого обліку виникає у будь-якій будівельній організації, котра виконує різнорідні роботи, а до них якраз відноситься переважна маса всіх робіт. Ще більше значення вартісний облік має при визначення показників будівельної продукції по певній сукупності цих організацій. Слід враховувати також і ту обставину, що вартісний облік на відміну від натурального охоплює не тільки готову продукцію, але і продукцію, яка незавершена будівельним виробництвом, а також і капітальний ремонт. В періодичній і річній звітності будівельних організацій облік ведеться у вартісних вимірниках її обсягу, що дозволяє визначити показники продуктивності праці і інші показники діяльності будівельних організацій, розрахувати показники динаміки і інше. Дані цього обліку необхідні також і для оцінки виконання будівельниками встановленої програми робіт [7;с.335]. Виникає питання, який вимірник слід взяти за основу при вартісному обліку? Собівартість? Коштористну вартість? Чи договірну? В будівництві продукція може бути оцінена і по собівартості, і в кошторисних цінах. Проте ні собівартість, ні договірні ціни не можуть виконати цю роль. Перша – тому, що не включаєв себ прибутків, які створені в організації і повинні бути враховані у вартості виробленої продукції. Друга – тому, що включає елементи, які не є елементами продукції даної організації – компенсації і таке інше. Тому лише з допомогою цін, які відображають повні розміри затрат суспільно необхідної праці, можна правильно виразити обсяг продукції. Проте в будівництві надзвичайно складно визначити єдині відпускні ціни на продукцію, як це робиться в промисловості. Специфіка створення будівельної продукції, що проявляється в індивідуальному характері споруджувальних об’єктів, відкладає відбиток на умови будівельного процесу. В кожному випадку вони унікальні, неповторні. Ось чому вартість будівельної продукції визначається на базі кошторису затрат, який разом з проектом складається на кожний об’єкт. І ця вартість називається кошторисною. Суть вартісного методу обліку продукції будівництва полягає в тому, що їх обсяг визначається за допомогою цін, тобто ?qpк, де q – обсяг окремих елементів продукції, а pк – його кошторисна ціна. Кошторисна вартість - сума витрат на всі основні об'єкти і види робіт, включаючи підготовчі, по поточному ремонту і утриманню доріг, передбачені проектною документацією. Затверджена кошторисна вартість є лімітом на весь звітний період. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт складається з трьох частин: - прямих затрат; - накладних видатків; - планових нагромаджень. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт включає кошторисну собівартість і кошторисну прибуток. Кошторисна собівартість визначається за калькуляційної угрупованню з виділенням двох груп витрат: прямих витрат і накладних витрат [12]. Прямі витрати (ПЗ) включають статті витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом будівельно-монтажних робіт: оплату праці робітників (ЗП), витрати на експлуатацію будівельних машин (ЕМ), матеріали (М). Ці витрати можуть бути визначені прямим рахунком на підставі фізичних обсягів робіт, кошторисних норм і цін: П3 = 3 + ЕМ + М За статтею «Оплата праці робітників» відображаються всі витрати на оплату праці виробничих робітників, зайнятих безпосередньо на будівельно-монтажних роботах, а також робітників, які здійснюють переміщення матеріалів і устаткування в межах робочої зони і від приоб'єктного складу до місця укладення або монтажу [2;1]. Накладні витрати враховують витрати будівельно-монтажних організацій, пов'язані з створенням загальних умов виробництва, його обслуговуванням, організацією та управлінням. Визначаються вони непрямими методами у відсотках від прийнятої бази, в даний час - від фонду оплати праці робітників [12]. Розглядаючи вартісний облік будівельної продукції, слід пам’ятати: було б помилкою вважати, що рівні коштоисних цін для однорідних робіт завжди однакові. Все залежить від умов, в яких здійснюється будівництво. Адже кошторисні калькіляції складають з врахуванням конкретних умов будівельних робіт, заготовок і способу доставки матеріалів і таке інше. Тому коливання кошторисних цін досить помітні по окремих районах. Кошторис відображає нормативну потребу будівництва в ресурсах. Зміна кошторисних цін зумовлена змінами відпускних цін галузей, рівень яких періодично переглядається в зв’язку із зміною умов ціноутворення. В свою чергу зміна рівня кошторисних цін викликає потребу визначення коефіцієнтів (індексів) відхилення нових кошторисних цін від раніше діючих. На їх базі здійснюється перерахунок обсягу капітальних вкладень для характеристики їх динаміки [7;с.336]. 1.7. ВАРТІСНІ ПОКАЗНИКИ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ І МЕТОДИ ЇХ ОБЧИСЛЕННЯ Наслідки роботи будівельної організації і будівельного виробництва вцілому ррозглядаються як єдиний процес виробництва і реалізації, як процес створення вартості і процес, що відображає розмір участі праці робітників організації в створенні певної продукції. У відповідності з цим сформовані дві групи показників: група показників, що характеризує лише обсяг створеної будівельної продукції; - група показників обсягу будівельного виробництва. Перша група показників характеризує лише обсяг виробленої будівельної продукції, незалежно від того реалізована вона чи ні. Друга група показників, відображає розмір участі у виробництві певної продукції праці робітників даної організації. Мова йде про показники, які відображають обсяг продукції позбавленої або вільної від нашарувань уречевленої праці. Для вираження обсягу виробництва використовують показники – обсяг виробництва по нормативній вартості робіт (НВР), нормативна трудомісткість (НТ), умовно-чиста продукція (УЧП), нормативна умовно-чиста продукція (НУЧП) і інші [7;с.365]. Створення крупних промислових чи інших комплексів потребує кооперації зусиль багатьох будівельних організацій, які працюють на умовах генеральних, прямих і субпідрядних договорів, що відображають виробничі зв’язки підрядних організацій чи замовників. Це знаходить відображення і в показниках будівельної продукції. Зокрема, це показники обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт і показники обсягу підрядних робіт. Загальний обсяг будівельно-монтажних робіт робіт складається з обсягу робіт, виконаних власними силами підрядної організації і обсягу робіт, виконаного залученими організаціями. Обсяг будівельно-монтажних робіт, виконаний власними силами підрядної організації за певний період, відображає результат діяльності лише даної організації. Він не включає наслідків діяльності інших організацій [8;с.340]. 1.8. НОРМАТИВНА УМОВНО ЧИСТА ПРОДУКЦІЯ Нормативно чиста продукція - у будівництві один із вартісних показників обсягу робіт, що відображає внесок будівельно-монтажної організації у виробництво новоствореної вартості. Розраховується на основі кошторисних нормативів вартості одиниці роботи. Облік будівельної продукції в натуральному чи вартісному виразі відбиває кінцевий результат діяльності організації, незалежно від ступеня її участі в досягненні цього результату. Водночас практичне значення має встановлення внеску кожного колективу у виробництво продукції, тобто визначення обсягу його виробництва. Використання кошторисної вартості робіт для характеристики динаміки фізичного обсягу будівельної продукції, вимірювання рівня та динаміки продуктивності праці, фондовіддачі і інших показників може дати викривлену уяву про розмір і динаміку обсягу продукції. Виходячи з цього, для характеристики результатів виробничої діяльності організації потрібні показники обсягу як продукції, так і виробництва [10;с.213]. Серед показників обсягу виробництва в практиці будівельного виробництва відомі такі: обсяг виробництва за нормативною вартістю робіт (НВР), нормативною трудомісткістю (НТ), кошторисно-нормативною трудомісткістю (КНТ), умовно-чиста продукція (УЧП) і нормативна умовно-чиста продукція і інші. Кожен з цих показників розрізняється ступенем повноти складу суспільно-необхідних затрат живої і уречевленої праці і мірою наближення до показника чистої продукції. Показник нормативної вартості робіт характеризує обсяг всіх виконаних будівельно-монтажних робіт, виражених в нормативній вартості їх виробництва. До складу НВР входять кошторисні затрати на заробітну плату робітників основного виробництва, витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів і накладні витрати. Нормативна трудомісткість – розраховується на підставі діючих норм праці: норм часу, норм виробітку, норм часу обслуговування, норм чисельності. Обсяг виробництва по нормативній трудомісткості визначають шляхом множення обсягу робіт q на нормативну трудомісткість Ін. На відміну від нормативної вартості робіт цей показник відображає участь у виробництві лише живої праці, тому він ще відомий під назвою обсягу виробничої роботи. При розрахунку нормативної трудомісткості робіт слід використовувати єдині для всієї галузі кошторисні норми трудомісткості, хоч і використовуються планові норми,визначені окремою організацією. Різновидністю розглянутого показника, що може використовуватися будівельними організаціями (проходив експериментальну перевірку), є показник обсягу виробництва по кошторисно-нормативній трудомісткості робіт. Його визначають таким чином: розраховують нормативу трудомісткість будівельно-монтажних робіт в людино-днях і одержана величина множиться на середній виробіток по кошторисній вартості одного нормо-дня в базисному періоді. Ось чому в практиці пошук показників обсягу виробництва йшов по шляху наближення до чистої продукції. Зокрема таким показником є показник умовно-чистої продукції. Умовно-чиста продукція - це вартість створена на підприємстві [7;с.367]. В роки попереднього десятиріччя для оцінки роботи підрядних організацій використовувався показник нормативної чистої продукції. До складу цього показника входять всі види оплати праці і відрахування на соціальне страхування. Норматив чистої продукції по кожному виду робіт визначають як різницю між кошторисною вартістю і вартістю матеріальних затрат на виробництво одиниці робіт. Проте складність і трудомісткість використання цього показника на практиці зумовили пошук і розробку інших показників обсягу виробництва. Починаючи з 1980 року, в ряді будівельних організацій країни здійснювався перехід на оцінку продуктивності праці за нормативною умовно-чистою продукцією (НУЧП). До складу НУЧП входять такі складові елементи: основна і додаткова заробітна плата робітників, відрахування на соціальне страхування, затрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів і планові нагромадження [9]. Розрахунок нормативної умовно-чистої продукції передбачає формування для цієї цілі стабільної кошторисно-нормативної бази. Для цього в Єдиних районних одиничних розцінках, розцінках на монтаж обладнання, укрупнених кошторисних нормативах виділяються поряд з кошторисними складові елементи нормативно умовно-чистої продукції. Переваги цього показника проявляються також і при структурних зрушеннях в складі виконуваних будівельно-монтажних роботах порівняно з планом чи базисним періодом [7;с.368]. 1.9. ТОВАРНА БУДІВЕЛЬНА ПРОДУКЦІЯ ЇЇ СКЛАД У восьмидесятих роках для оцінки наслідків виробничої діяльності будівельних організацій використовувалися нові показники будівельної продукції, зокрема, товарна будівельна продукція. В даний час товарна будівельна продукція не викоритовується в практиці будівельного виробництва, хоча з теоретичної точки зору має певне значення, хоч непозбавлений методологічних недоліків. Товарна будівельна продукція – це показник кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт на закінчених будівництвом і зданих в звітньому році в експлуатацію підприємствах, пускових комплексах і об’єктах, підготовлених до випуску продукції і наданню послуг. Розрізняють показники загального обсягу товарної продукції, обсяг товарної будівельної продукції, виконаної власними силами, і обсяг товарної будівельньої продукції по підприємствах і об’єктах, що передаються замовникам. Виходячи з визначення і складу обсягу торавної будівельної продукції, можна зробити висновок про те, що цей показник головною своєю ціллю має стимулювати прискорення завершення будівництва і введення в дію підприємств і об’єктів і при його розрахунку орієнтуватися на готову продукцію будівельної організації. Ця обставина зумовила появу деяких порушень методологічного плану. По-перше, включення до складу товарної продукції поряд з кінцевою продукцією галузі окремих комплексів робіт по незакінчених об’эктах є певним відхиленням від принципу побудови цього показника, адже враховуватись повинні лише роботи по об’єктах, які готові до випуску продукції чи наданню послуг. По-друге, до складу товарної будівельної продукції включається кошторисна вартість виконаних робіт по закінчених об’єктах, пускових комплексах, незалежно від того, коли вони були розпочаті, а не тільки вартість робіт, виконаних в звітньому періоді [4;с.147]. 10. ПОКАЗНИКИ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ПО ТОВАРНІЙ ПРОДУКЦІЇ ДИНАМІКИ ОБСЯГУ БУДІВНИЦТВА Облік будівельної продукції в натуральному чи вартісному варизі відбиває кінцевий результат діяльності організації, незалежно від ступеня її участі в досягненні цього результату. Так, якщо при опоряджуванні споруди замінити традиційну штукатурку рідкісним облицювальним каменем, то кошторисна вартість одиниці поверхні виявиться набагато вища поверхні, зробленої з названого матеріалу. А це призведе до значного росту вартості продукції при незмінному її фізичному обсязі. Ось чому використання кошторисної вартості робіт для характеристики динаміки фізичного обсягу будівельної продукції,вимірювання рівня та динаміки продуктивності праці і ін.показників може дати викревлену уяву про розмір і динаміку обсягу продукції. Виходячи з цього,для характеристики результатів виробничої діяльності організації потрібні показники обсягу як продукції, так і виробництва. Дані про обсяг продукції кожної організації необхідні для розрахунку загальних показників по галузі, складання балансів народного господарства, визначення прибутку і рентабельності. Серед показників обсягу виробництва в практиці будівельного виробництва відомі такі: обсяг виробництва за нормативною вартістю робіт (НВТ), нормативною трудомісткістю (НТ), кошторисно-нормативною трудомісткістю (КНТ), умовно-чиста продукція (УЧП) і нормативна умовно-чиста продукція і інші. Кожен з цих показників розрізняється ступенем повноти складу суспільно-необхідних затрат живої і уречевленої праці і мірою наближення до показника чистої продукції. Показник нормативної вартості робіт (НВР) характеризує обсяг всіх виконаних будівельно-монтажних робіт, виражених в нормативній вартості їх виробництва. До складу НВР входять кошторисні затрати на заробітну плату робітників основного виробництва, витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів і накладні витрати. На відміну від кошторисної вартості вісх виконаних будівельно-монтажних робіт їх нормативна вартість робіт не включає затрати на сировину, матеріали і ін.предмети праці, а також прибуток, який закладено у кошторисну вартість. Тим самим цей показник є не що інше як неповна чиста продукція і по своєму складу наближається до неповної кошторисної собівартості. З огляду на це НВР дещо зглажує вплив деяких факторів, які не пов’язані з виробництвом даної продукції, зокрема, це вплив матеріаломісткості і рентабельності робіт. Ось чому показник НВР може виразити розмір участі даного колективу у виробництві продукції, його склад у це виробництво, хоч сам-по-собі він,не усуває всіх недоліків вартісного показника. Обсяг виробництва по нормативній трудомісткості (НТ) визначають шляхом множення обсягу робіт q на нормативну трудомісткість tn. Сумуючи ці добутки по вісх виконаних роботах, одержують загальну трудомісткість всіх виконаних робіт даним колективом чи організацією ?qtn, яка виражена в нормативних одиницях часу (люд.-год., люд.-дн. і ін.). На відміну від НВР цей показник відображає участь у виробництві лише живої праці, тому він ще відомий під назвою обсягу виробничої роботи. Показник обсягу виробництва по нормативній трудомісткості може бути використаний і це роблять на практиці при характеристиці виколнання норм виробітку і інших цілей. При розрахунку НТ робіт слід використовувати єдині для всієї галузі коштористні норми, визначені окремою організацією. Різновидністю розглянутого показника, що може використо-вуватися будівельними організаціями є показник обсягу виробництва по кошторисно-нормативній трудомісткості робіт (КНТ). Його визначають таким чином: розраховують нормативну трудомісткість будівельно-монтажних робіт в людино-днях і одержана величина множиться на середній виробіток по кошторисній вартості одного нормо-дня в базисному періоді. Проте і цей показник, як і НТ роботи, не враховує складність і якість роботи, слабо відображає вплив на зміну обсягу робіт рівня їх механізації [7;365,366].
Список літератури Закон України “Про державну статистику» від 17.09.1992 №2614 ХІІ//Відомості Верховної ради.-1992.-№43.-м.608 2 . КЗпП України стаття 97 Оплата праці працівників на підприємствах, організацій, установах. 3.Вінник О.М Господарське права. Підручник .- Київ, 360 с. 4. Головач А.В, Єріна А.М, Козирєв О.В та ін. Статистика. Підручник. – К.: Вища школа, 1993. -464 с. 5. Захожай В. Статистика труда и зайнятості К.: МАУП, 2000. -80 с. 6. Нікаленко Ю.В Основи економічної теорії : Підручник. – Київ, 240 с. 7. Рогожин П. Економіка будівельних організацій. К.: Скарби, 2001. -448 8. Статистика : Підручник / С.С. Герасименко , А.В. Головач, А.М Єріна та ін./ За наук. ред. С.С. Герасименка. – 2-ге вид.,перероб., і доп. –К.:КНЕУ, 2000. – 460 с. 9. Україна в цифрах 2007р. : Збірник. –К.: Консультант, 2008.- 565с. 10. Уманець Т.В, Пігарєв Ю.Б, Статистика : Навч.посібник. –К.:Вікар, 2003. -623с. 11. www.zakon. rada. gov. ua 12. www. kneu . ua 13. www. library. if . ua Розділ II. Практична частина Вихідні дані та завдання до теми №3 „Статистика продукції будівництва” Завдання 1. Відомі такі дані (табл. 1) про діяльність будівельно-монтажних управлінь області Таблиця 1 Номер Обсяг за укладеними договорами підряду,млн.грн Середньоспискова чисельність робітників ,чол. Основні виробничі фонди будівельного призначення
1 2 3 4
1 0,9 278 1,2
2 2,94 463 2,2
3 2,16 415 2,1
4 2,16 487 2,2
5 1,74 939 2,1
6 0,78 253 1,1
7 1,38 392 1,6
8 0,84 337 1,2
9 10,44 1320 10,1
10 3,72 502 2,8
11 8,58 1100 8,7
12 5,82 1019 5,6
13 12,06 490 10,8
14 12,3 500 1,8
15 2,76 620 4,3
16 5,16 990 5,7
17 1,08 392 1,4
18 2,88 510 20,2
19 1,56 430 1,8
20 1,14 390 1,4
21 2,148 561 3,1
22 2,94 639 4,6
23 4,08 927 5,9
24 0,72 220 0,9
25 3,66 900 5,5
Разом 93,948 15074 108,3
1. За наведеними даними побудувати ряд розподілу БМУ за обсягом робіт по договорах підряду. Утворити 4 групи з рівними інтервалами. По кожній групі підрахувати кількість БМУ, середньоспискову чисельність робітників, вартість ОВФ (всього і на 1-го робітника) та фондовіддачу. Розрахунки представити в табличній формі (табл.2.1). Написати назву таблиці. Зробити короткі висновки. 2. Відобразити ряд за допомогою графіка. 3.Виконати групування БМУ за двома ознаками: вартістю ОВФ і чисельністю робітників (табл.2.2). Розрахувати для кожної групи техніко-економічні показники. Написати назву таблиці. Зробити короткі висновки. 1. Для побудови ряду спочатку визначимо величину інтервалу:
- максимальне значення ознаки - мінімальне значення ознаки n – кількість груп Знайдемо межі інтервалів: 1 група: 0,72- 3,615 2 група: 3,615- 6,51 3 група: 6,51- 9,405 4 група: 9,405- 12,3 Для зручності розрахунків результати групування зведемо у таблицю 2. Таблиця 2.1 Групування БМУ за величиною укладених договорів Групи БМУ за величиною укладених договорів, млн.грн. Кількість БМУ Чисельність робітників, чол. Основні виробничі фонди Величина укладених договорів
Всього млн.грн. У розрахунку на
всього, млн. грн на 1 робітн. тис. грн
одного роб. тис. грн. на 1 грн. ОВФ; грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
0,72 - 3,615 16 7326 51,4 0,007 55,7 0,0076 1,08
3,615 – 6,51 5 4338 25,5 0,0059 45,2 0,0104 1,8
6,51 - 9,405 1 1100 8,7 0,0079 17,3 0,0157 1,99
9,405 - 12,3 3 2310 22,7 0,0098 70,1 0,0303 3,09
Разом 25 15074 108,3
188,3
7,96
Висновок: Типовими є заводи 1 групи за величиною укладених договорів від 0,72 до 3,615. Вони мають найбільшу кількість БМУ-16, найбільшу чисельність робітників-7326, відповідно більшу фондовіддачу і вартість ОВФ-55,7. До заводів 3 і 4 групи відносяться всього 4 БМУ з чисельністю робітників 3410 та величиною ОВФ 108,45 , а на 2 групу припадає 5 БМУ, 4338 робітників. 2.Ряд розподілу БМУ за величиною укладених договорів
3. Для того щоб провести комбінаційне групування визначимо величину інтервалу по чисельності робітників БМУ і ОВФ.
Комбінаційне групування Таблиця 3 Групи БМУ за чисельністю робітників, чол. Підгрупи БМУ за величиною укладених договорів, млн.грн Кількість БМУ Чисельність робітників. чол Основні виробничі фонди будівельного призначення
Всього,млн.грн на 1 робіт.тис.грн.
1 2 3 4 5 6
220 - 495 0,72 - 3,615 11 4057 17,1 0,0042
3,615 – 6,51 0 0 0 0
6,51 - 9,405 0 0 0 0
9,405 - 12,3 1 490 10,8 0,0220
Разом
12 4547 27,9 0,0263
495 - 770 0,72 - 3,615 4 2330 32,2 0,0138
3,615 – 6,51 1 502 2,8 0,0056
6,51 - 9,405 0 0 0 0,0000
9,405 - 12,3 1 500 1,8 0,0036
Разом
6 3332 36,8 0,0230
770 - 1045 0,72 - 3,615 1 939 2,1 0,0022
3,615 – 6,51 4 3836 22,7 0,0059
6,51 - 9,405 0 0 0 0
9,405 - 12,3 0 0 0 0
Разом
5 4775 24,8 0,0082
1045 - 1320 0,72 - 3,615 0 0 0 0
3,615 – 6,51 0 0 0 0
6,51 - 9,405 1 1100 8,7 0,0079
9,405 - 12,3 1 1320 10,1 0,0077
Разом
2 2420 18,8 0,0156
Разом
25 15074 108,3 0,0730
Комбінаційне групування за ОВФ та кількістю робітників Висновок: виконуючи комбінаційне групування за чисельністю робітників і величиною укладених договорів можна зробити висновок, що типовими є БМУ 1 групи, які складають 12 БМУ з чисельністю робітників 4547 і всього ОВФ будівельного призначення 27,9 млн. грн. БМУ 3 групи налічують всього 5 БМУ з чисельністю при цьому 4775 і всього ОВФ 24,8. 2 група налічує 6 БМУ, чисельність робітників 3332, ОВФ 36,8. 4 група налічує 2 БМУ, 2420 робітників та 18,8 ОВФ. Завдання 2 Використовуючи ряд розподілу за величиною укладених договорів (табл.2.1) обчислити: а) середній обсяг робіт за величиною укладених договорів; б) моду даного ряду; в) медіану; г) середнє лінійне відхилення; а) Середній обсяг робіт за величиною укладених договорів обчислюється за формулою:
Для спрощення розрахунків побудуємо таблицю 2.3 Таблиця 2.3 Середній обсяг робіт за величиною укладених договорів № п/п f x xf
1 16 4,3 68,8 3,8 60,2
2 5 10,2 51 2,1 10,7
3 1 16 16 7,9 7,9
4 3 21,9 65,7 13,8 41,5
Разом 25
201,5
120,3
б) Моду даного ряду визначаємо за формулою:
- мінімальна межа модального інтервалу - величина модального інтервалу - частота модального інтервалу - частота інтервалу попереднього від модального
Висновок . Найбільш розповсюдженими є БМУ 1групи. в) Медіана обчислюється за формулою:
- це є нижня межа медіанного інтервалу - розмір медіанного інтервалу - сума накопичених частот в інтервалах що передують медіанному - частота медіанного інтервалу Для того щоб знайти медіану спочатку знайдемо суму напівчастот
1,4+7,25 7,1 Половина БМУ укладає договори у сумі менше за 7,1 млн. грн., а інша більше 7,1 млн. грн. г) Середнє лінійне відхилення обчислюємо за формулою:
Підставивши дані у формулу отримаємо:
Завдання 3 На основі даних про обсяг робіт та укладеними договорами підряду (завдання 1) визначте; 1. розмах варіації; 2. дисперсію; 3. середнє квадратичне відхилення; 4. коефіцієнт варіації. Пояснити економічний зміст розрахованих показників. а) Розмах варіації це різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки.
R = X max – X min = 21,9-4,3= 17,6 б)Дисперсія представляє собою середню арифметичну квадратів відхилень кожного значення ознаки від їх середньої величини
Зважена дисперсія обчислюється за формулою: 201,5/25=8,1
в) Середнє квадратичне відхилення визначається як корінь квадратний з дисперсії.
г) Відносною мірою варіації є коефіцієнт варіації. Він дозволяє порівняти ступінь варіації ознаки у варіаційних рядах, які мають різне значення середньої величини. Коефіцієнт варіації обчислюється як відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки:
Підставивши дані в формулу одержимо:
Дивлячись на коефіцієнт варіації можна зробити висновок, що 73% > 33% отже сукупність є однорідною, а середня не є типовою. Завдання 4 1. Використовуючи вихідні дані завдання 1 побудуйте кореляційну таблицю для дослідження зв'язку між обсягом робіт за договорами підряду та ОВФ. 2. Знайдіть рівняння регресії. 3. Зобразіть емпіричні та теоретичні дані на графіку. 4. Обчисліть лінійний коефіцієнт і кореляційне співвідношення. 5. Перевірте істотність зв'язку за допомогою F - критерію з рівнем істотності = 0,05. Поясність економічну сутність обчислених показників Номер БМУ Основні виробничі фонди будівельного призначення, млн. грн. (x) Обсяг робіт за укладеними договорами підряду, млн. грн. (у) ху
3. Зобразимо емпіричні і теоретичні дані на графіку. Спочатку наносимо емпіричні дані , за даними (х і у) таблиці 2.4. Отримаємо точки, згодом на які будемо наносити пряму за даними х і Ух і отримаємо теоретичну залежність.
4. Обчислимо лінійний коефіцієнт і кореляційне співвідношення. Лінійний коефіцієнт: =4,27 =36,9 =0,8 Кореляційне співвідношення: Кореляційне співвідношення визначає тісноту зв’язку і визначається за формулою : =2,69 5. Перевірка істотності відхилень групових середніх від теоретичних значень здійснюється за допомогою критеріїв математичної статистики. Вона ґрунтується на порівнянні фактично розрахованого коефіцієнта детермінації з критичним. Критичне значення визначають наступним чином: Спочатку визначаємо К1= m-1=4-1 =3 , де m – кількість груп в аналітичному групуванні; n – кількість елементів групування К2= n- m=25-4=21 Рівень істотності “(” = 0,05 Критичне значення ми не можемо обрати зразу, тому що відповідних даних для К2 не має. При К2=20 (= 3,10 , а при К2=30 (= 2,92 тому (20,05(3,22) = 3,10 – (((3,10-2,92)/10)*1) =3,082 Розраховане критичне значення означає істотність зв’язку якщо при відсутності між ознаками тільки у 5 випадках із 100 коефіцієнт детермінації перевищить 3,082, якщо зв’язок відсутній. Для перевірки зв’язку використовують критерій Фішера, який обчислюється за залежністю:
Фактичне значення коефіцієнта детермінації більше ніж критичне, отже зв’язок між ознаками істотний. Завдання 5 Визначте вид ряду динаміки і зробіть його за допомогою діаграми. Обчисліть: 1. Середньорічні темпи росту; 2. Абсолютні та відносні прирости; 3. Абсолютні значення одного проценту приросту; 4. Середній абсолютний приріст; 5. Фактичний середній темп росту та приросту і порівняйте його з плановим завданням
2002 2003 2004 2005 2006
2,8 4,8 8,5 8,4 9,6
Роки ОВФ Абсолютний приріст Темпи росту () Відносний приріст Абсолютне значення приросту
За допомогою таблиці обчислимо: 1. Темпи росту: а.) ланцюговий б.) базисний 2. Абсолютні та відносні прирости а.) абсолютний приріст ланцюговий б.) абсолютний приріст базовий в.) відносний приріст ланцюговий г.) відносний приріст базовий 3. Абсолютні значення одного проценту приросту
4. Середній абсолютний приріст
5. Фактичний середній темп приросту
Фактичний середній темп росту
Середньому щорічно відбувалось зростання ОВФ на 6,74 %. Зобразимо ряд динаміки за допомогою графіка: Графік 3
Завдання 6. Виконайте аналітичне вирівнювання ряду по прямій та побудуйте тренд. Розрахунки представити графічно. Розв’язання: Таблиця 7 Роки Обсяги договорів t
yt
2002 148,85 -2 4 -297,71 148
2003 156,00 -1 1 -156,00 158,6
2004 169,26 0 0 0 169,2
2005 183,48 1 1 183,48 179,8
2006 188,30 2 4 376,60 190,4
Разом 845,89
10 106,37 846
В середньому за рік обсяги договорів складають 169,2. Щорічне зростання обсягу житлового будівництва на 10,6. Графік 4
Завдання 7. Відібрати кожне п'яте управління із вихідних даних. Розрахувати з ймовірністю 95,4% граничну помилку вибірки та межі генеральної середньої за результатами вибіркового обстеження. Порівняти з значенням фактичних розрахунків середньої (завдання 2) і сказати : чи репрезентативна вибірка? Номер х
1 2,1 -0,2 0,04
2 2,8 0,5 0,25
3 4,3 2 4
4 1,4 0,9 0,81
5 0,9 1,4 1,96
Разом 11,5
7,06
1. Гранична помилка обчислюється за формулою
2. Середня помилка обчислюється
3. Визначаємо межі генеральної середньої
Порівнявши, значення фактичних розрахунків середньої (завдання 2) 8,1 , дане значення входить в проміжок Отже вибірка є репрезентативна.
Висновок: Таким чином, до складу продукції будівництва як галузі матеріального виробництва включається прямий, корисний результат діяльності будівельних, монтажних, геологорозвідувальних і проектно-пошукових організацій, який складається з робіт будівельних, монтажних, робіт по проектуванню, пошуку, геологорозвідці. Наведені загальні ознаки, якими характеризується будівельна продукція, береться за основу в методології її обліку та визначення важливіших показників обсягу. Проте, в економічній літературі зустрічаються і інші тлумачення категорії будівельної продукції, згідно яких, дещо розширюються межі складових цього показника. Так одна з точок зору зводиться до того, що до обсягу будівельної продукції слід включати і вартість технологічного обладнання, проте, з такою методикою визначення продукції погодитися важко. По-перше, це не прямий корисний результат даної галузі, по-друге, технологічне обладнання не конструктивний елемент будівлі і по-третє, воно є самостійним об'єктом основних фондів. Тому, включення будь-якого виробничого обладнання у вартість будівельної продукції так же не обґрунтовано, як і, наприклад, включення рухомого складу у вартість залізничного полотна. У процесі вивчення виробництва і реалізації будівельної продукції статистика розв'язує такі завдання. Передусім визначає обсяги виконаних робіт по спорудженню об'єктів, визначає натуральні і вартісні показники обсягу будівельної продукції. По-друге, важливим завданням статистики є вивчення виконання виробничих планів та договірних зобов'язань по здачі об'єктів. По-третє, здійснює аналіз динаміки виробництва будівельної продукції. Нарешті, вивчає якість будівельної продукції і якість робіт, характеризує рівномірність та ритмічність будівельного виробництва
