Вступ В умовах переходу до ринкової економіки виникає потреба визнання підприємства як основного товаровиробника в країні. Підприємство в першу чергу являє собою виробничу систему, результатом функціонування якої є випуск конкретної продукції . Підприємство є головним структуроутворюючим елементом економіки. Для функціонування його як економічної категорії необхідні три складові: фактори виробництва, споживання ресурсів у процесі створення нової продукції та результати господарської діяльності. Саме результати господарської діяльності являються основним найголовнішим показником роботи підприємства. Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі являється тривалість обороту основних виробничих фондів підприємства. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери підприємства на різних етапах її розвитку. Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Тому однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості, прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів. Отже, метою даної роботи є формування економічного мислення, знань та практичних навичок з проблеми тривалості обороту основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства. Для того, щоб досягти поставленого результату необхідно: 1.Розрахувати фондовіддачу, зношуваність, придатність основних виробничих фондів, а також витрати на одну гривню виготовленої продукції. 2.Дослідити як впливає тривалість обороту на обсяги виробництва, фондовіддачу, придатність, зношуваність та витрати на одну гривню виготовленої продукції. 3.Обгрунтувати пропозиції щодо оптимізації тривалості обороту основних виробничих фондів Розділ 1 Теоретичні засади оборотності основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства. 1.1 Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко – соціальне значення Процес виробництва здійснюється за умови поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці, які у вартісному виразі становлять виробничі фонди підприємства, які у свою чергу, поділяються на основні та оборотні. Під основними засобами праці розуміють сукупність матеріальних коштів, які формує і утримує підприємство з метою використання їх в процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в оренду іншим юридичним особам, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року або операційного циклу, якщо останній довший за рік. [1,c.112] Засоби праці стають основними виробничими фондами тільки тоді, коли вступають в процес виробництва. Засоби праці, які знаходяться на стадії встановлення, монтажу, представляють собою недіючі основні виробничі фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці.[2,c.32-33] При формуванні основних засобів підприємств повинні враховуватись особливості кожного об'єкту їх складових. У кожному конкретному випадку такий об'єкт розглядається як закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, для обслуговування яких використовуються загальні пристосування, прилади керування та єдиний фундамент. В зв'язку з цим, кожен предмет чи об'єкт може виконувати свої функції, а їх комплекс певну роботу в складі комплексу, а не самостійно. Основні засоби підприємств періодично оновлюються, поповнюються і вибувають із експлуатації. Для забезпечення своєї діяльності кожне підприємство повинно мати в наявності не сукупність основних засобів, а таку їх кількість і в такому складі, як цього вимагає організація процесу виробництва. [3,c.93-94] Основні фонди - це сукупність засобів праці, які мають свою вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, в міру свого спрацювання. У процесі виробництва здійснюється їх споживання, в результаті чого створюються матеріальні блага. Головними ознаками основних фондів є термін їх експлуатації (більше одного календарного року), вартість і спосіб її перенесення. Речовим змістом основних виробничих фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент, багаторічні насадження. До основних виробничих фондів відносять інструмент та інвентар вартістю більше 15 неоподаткованих мінімумів доходу громадян або терміном служби більше одного року незалежно від їх вартості. Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.[2,c.32-33] 1.2 Оборотність основних виробничих фондів як економічна категорія В процесі виробництва відбувається оборот основних виробничих фондів. Оборот основних фондів здійснюється через певний ряд кругооборотів, після кожного з яких частина їх вартості переноситься на новостворену продукцію і в результаті амортизаційних відрахувань вона нагромаджується в амортизаційному фонді, який потім використовується для їх заміни. Тривалість обороту основних виробничих фондів визначається часом, протягом якого вартість основних виробничих фондів повертається до своєї первісної вартості. Час обороту окремих видів основних виробничих фондів (машини, будівлі, споруди) визначаються відношенням їх вартості до суми амортизаційних відрахувань. Тоб = , (1.1) Тоб – час оборотності; Бві – балансова вартість і-того виду основних виробничих фондів; Арі – річні амортизаційні відрахування по і – тому виду основних виробничих фондів. Як економічна категорія, час обороту окремих видів основних виробничих фондів (в роках ) характеризує термін відшкодування основних фондів за вартістю в розмірах, що забезпечують їх просте відтворення, тобто він характеризує тривалість процесу кругообороту вартості окремих видів основних виробничих фондів від моменту вступу їх у виробничу сферу до моменту їх повного зношування і заміни новими елементами виробничого процесу. Процес обороту основних виробничих фондів можна характеризувати за допомогою коефіцієнта оборотності, який може визначатися за певний господарський період (місяць, квартал, рік). Він характеризує долю вартості основних виробничих фондів, яка переноситься на новостворену продукцію, по відношенню до балансової вартості основних виробничих фондів і визначається як відношення річної суми амортизаційних відрахувань до балансової вартості основних виробничих фондів. Кобі = , Коб = , (1.2) де Кобі – коефіцієнт оборотності і-того виду основних виробничих фондів ; Коб – коефіцієнт оборотності основних виробничих фондів по підприємству. Таким чином, коефіцієнт оборотності основних виробничих фондів характеризує ступінь відшкодування їх вартості, яка спожита в процесі виробництва в певному господарському періоді. Різна структура основних виробничих фондів обумовлює різні показники оборотності за їх вартістю. У підприємств з більш високою питомою вагою активної частини основних виробничих фондів коефіцієнт оборотності цих фондів є меншим. Це обумовлено тим, що активна частина основних виробничих фондів оновляється швидше ніж пасивна частина основних виробничих фондів.[2,c.52-54] Розглядаючи процес обороту основних фондів, необхідно виділяти основні фонди, що застосовуються у процесі виробництва і основні фонди, що споживаються в ньому. Величина основних фондів, що застосовується у виробничому процесі, визначається їх балансовою вартістю, а тих, що споживаються у процесі виробництва - тільки частиною їх у формі річної суми амортизаційних відрахувань, тобто основні фонди, що застосовуються у процесі виробництва в значній мірі перевищують величину основних фондів, що споживаються. Оскільки час обороту основних виробничих фондів визначають як час, протягом якого весь авансований капітал повертається до підприємця у грошовій формі, то оборот фондів (капіталу) не збігається з кругооборотом. У результаті одного кругообороту до власника підприємства повертається лише частина авансованого капіталу (або фондів). Пов'язано це з тим, що оборот різних елементів фондів (капіталу) відбувається в неоднакові проміжки часу. Так, вартість основних виробничих фондів переноситься на новостворені товари частинами (при цьому різні елементи основних фондів мають різні строки функціонування, наприклад, виробничі споруди можуть діяти 30-50 і більше років, а деякі машини і верстати 8-10 років). Через це час обороту основних фондів охоплює ряд кругооборотів.[4,c.124-125] Оборот основних виробничих фондів здійснюється через ряд кругооборотів, після кожного з яких частина їх вартості переноситься на готову продукцію і в результаті амортизаційних відрахувань вона нагромаджується в амортизаційному фонді, який потім використовується для їх заміни. Тривалість обороту основних виробничих фондів визначається часом, протягом якого вартість основних виробничих фондів повертається до своєї первісної вартості. Час обороту окремих видів основних виробничих фондів (машини, будівлі, споруди) відзначається відношенням їх вартості до суми амортизаційних відрахувань. Практика господарювання свідчить, що термін оборотності основних виробничих фондів зменшується. Наприклад, в сільському господарстві термін оборотності основних фондів становив: в 1960 році – 16,4; в 1965 р. – 15,1; 1970 р. – 13,2; 1980 р. – 12,8; 1990 р. – 12,7 років. Це зниження відбувається як за рахунок збільшення норм амортизаційних відрахувань, так і за рахунок деякого росту активної частини основних фондів.[2,c.54] Різна структури основних виробничих фондів обумовлює різні показники оборотності за їх вартістю. У підприємств з більш високою питомою вагою активної частини основних виробничих фондів коефіцієнт оборотності цих фондів є меншим. Це обумовлено тим, що активна частина основних виробничих фондів оновлюється швидше ніж пасивна частина основних виробничих фондів. 1.3 Механізм впливу оборотності основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства Тривалість обороту основних виробничих фондів – час, протягом якого вартість основних виробничих фондів повертається до своєї первісної вартості, повне перенесення вартості основних виробничих фондів на новостворену продукцію. Тривалість обороту основних виробничих фондів як економічна категорія характеризує термін відшкодування основних виробничих фондів за вартістю в розмірах, що забезпечують їх просте відтворення, тобто він характеризує тривалість процесу кругообороту вартості окремих видів основних виробничих фондів від моменту вступу їх у виробничу сферу до моменту їх повного зношування і заміни новими елементами. Теоретично, при збільшенні оборотності основних виробничих фондів мають збільшуватись: фондовіддача, тобто величина обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів; коефіцієнт придатності, тобто частка придатних основних фондів від балансової вартості основних фондів підприємства. Витрати на 1 гривню виготовленої продукції, при збільшенні оборотності мають зменшуватись, тобто зростає ефективність виробництва. І навпаки: при зменшенні оборотності основних виробничих фондів має зменшуватись фондовіддача, коефіцієнт придатності, а і витрати на 1 гривню виготовленої продукції мають збільшуватись, тобто зменшується ефективність виробництва.[5,c.46] 1.4 Фактори щодо визначають тривалість обороту основних виробничих фондів Серед факторів, які безпосередньо визначають тривалість обороту основних виробничих фондів є річні амортизаційні відрахування по певному виду основних виробничих фондів також значне значення має вартість того чи іншого виду основних виробничих фондів. Зниження тривалості обороту основних виробничих фондів може відбувається за рахунок збільшення норм амортизаційних відрахувань, за рахунок росту активної частини основних фондів, за рахунок зменшення нормативного терміна служби основних виробничих фондів, що збільшить річні амортизаційні відрахування. Оборот основних виробничих фондів потребує певного часу. Він розпочинається з моменту перетворення грошей на засоби виробництва і завершується створенням нової продукції та її реалізацією на ринку, тобто в обороті знову з'являються гроші. Час обороту основних виробничих фондів (капіталу) дорівнює часу виробництва і часу обігу. Час виробництва — це період, впродовж якого фонди (капітал) перебувають у сфері виробництва. Скорочення часу виробництва—один із шляхів підвищення ефективності виробництва. Цього досягають завдяки впровадженню у виробництво новітніх досягнень науки, нової техніки, прогресивних технологій, поліпшення організації виробництва. Час обігу — це час придбання засобів виробництва, переміщення товарів, їхнього продажу, зберігання товарних запасів, які підлягають реалізації. Скорочення часу обігу залежить від розвитку всіх видів транспорту, удосконалення засобів зв'язку і комерційної інформації, використання електронної техніки для прогнозування динаміки попиту і пропозиції, використання раціональної реклами.[8,c.187]Розділ 2 Економічна оцінка тривалості обороту основних виробничих фондів та її вплив на господарську діяльність 2.1 Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження Здійснення техніко – економічної характеристики підприємства неможливе без його дослідження. Для того, щоб провести дослідження ми повинні використати безповоротну вибірку. Маючи генеральну сукупність підприємств (100 підприємств), визначаємо кількість підприємств, які підлягають дослідженню. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою: (2.1) де, – це обсяг генеральної сукупності (дано 100); – це обсяг вибіркової сукупності; - гранична похибка вибірки (при =0,07, а при =2 становитиме 0,14 ()); - дисперсія сукупності (дано 0,5); - критерій значущості. n = = == 42 Отже, для дослідження із генеральної сукупності нам необхідно вибрати 42 підприємства. Для цього використовується таблиця випадкових чисел (в даному випадку дві останні цифри 7,8 колонок таблиці). На основі відібраних одиниць сукупності формуємо їх як об’єкт дослідження, характеристику якого наводимо в таблиці 1. Табл.1 Характеристика вибіркової сукупності одиниць Порядковий номер підприємства Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн. Первісна вартість Залишкова вартість Річний знос, % Витрати виробництва
Всього, тис.грн.
1 4000 2000 1900 8 3500
2 4600 1900 1800 10 4000
3 5300 2700 2400 10 4700
4 3900 1900 1600 10 3200
5 4500 2000 1700 8 3800
6 4100 2000 1500 10 3600
7 3700 1900 1500 9 3000
8 4200 2200 1800 9 3800
9 4600 2300 2000 10 4000
10 4500 2000 1700 8 3800
11 3700 1800 1000 8 3000
12 4200 2000 1800 9 3800
13 4100 2000 1500 8 3600
14 4100 2000 1500 10 3600
15 5000 2600 1900 8 4500
16 3600 1900 1500 9 3000
17 4000 2000 1900 8 3500
18 4200 2200 1800 9 3800
19 4000 2000 1600 9 3500
20 4800 2300 2100 8 4000
21 4500 2000 1600 9 3800
22 5500 2800 2200 8 5100
23 3700 1800 1000 8 3000
24 4600 2000 1500 9 4000
25 5600 2700 2000 9 5000
26 4800 2200 2100 8 4000
27 4000 2000 1500 8 3600
28 4200 2200 1800 9 3800
29 4700 2200 2000 8 4100
30 3700 1800 1000 8 3000
31 4700 2400 2000 8 4100
32 4000 2000 1900 8 3500
33 4000 2000 1900 8 3500
34 4800 2000 1800 8 4000
35 5000 2600 1900 8 4500
36 4600 2000 1800 10 4000
37 4400 2000 1600 9 3800
38 4000 2000 1600 9 3500
39 3600 1900 1500 9 3000
40 4800 2000 1800 8 4000
41 3600 1850 1600 10 3000
42 4000 2100 1500 8 3600
2.2 Характеристика об’єкта дослідження Для того, щоб розпочати дослідження об’єкта ми повинні знайти необхідні показники, а саме: тривалість обороту, річні амортизаційні відрахування, фондовіддачу, коефіцієнт оборотності, коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу, витрати на одну гривню проданої продукції. Тривалість обороту – час, протягом якого вартість основних виробничих фондів повертається до своєї первісної вартості. Тривалість обороту визначається відношенням їх вартості до суми амортизаційних відрахувань: Тоб = (2.2) Річні амортизаційні відрахування представлять собою величину щорічного зносу основних виробничих фондів, які включаються у собівартість продукції і по мірі її реалізації перетворюються у грошову форму. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються виходячи із балансової вартості і норми річних амортизаційних відрахувань. Ар = ар*Бв , (2.3) де Ар – річні амортизаційні відрахування; ар – норма річних амортизаційних відрахувань; Бв – балансова вартість. Чим вищими є річні амортизаційні відрахування, тим вищими будуть витрати виробництва і тим меншим буде прибуток підприємства. Фондовіддача основних виробничих фондів - основний показник, який характеризує використання основних виробничих фондів і який характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів. Фондовіддача визначається як відношення обсягів виконаних робіт до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства. Фв = , (2.4) де Фв – фондовіддача основних виробничих фондів; О – обсяг виготовленої продукції. Коефіцієнт оборотності – доля вартості основних виробничих фондів , яка переноситься на новостворену продукцію, по відношенню до балансової вартості основних виробничих фондів і визначається як відношення річної суми амортизаційних відрахувань до балансової вартості основних виробничих фондів Коб =, (2.5) де Коб – коефіцієнт оборотності основних виробничих фондів по підприємству. Коефіцієнт придатності – коефіцієнт, який характеризує фізичний стан основних виробничих фондів і показує, яку долю їх залишкова вартість до первісної вартості основних фондів. Він визначається наступним чином: Кпр = , (2.6) де Кпр – коефіцієнт придатності. Бвз –залишкова балансова вартість; Бвп – первісна вартість основних виробничих фондів. Іншим показником, який характеризує фізичний стан основних виробничих фондів є коефіцієнт зносу і він визначається як відношення величини зносу до балансової вартості основних виробничих фондів на початок періоду. Кзн = , (2.7) де Кзн – коефіцієнт зносу; Пв – первісна вартість основних виробничих фондів; Зв – залишкова вартість основних виробничих фондів Витрати на одну гривню - витрати на виготовлення продукції вартістю одна гривня. Цей показник розраховується як: Витр.1 грн. = , (2.8) де Витр.1 грн. - витрати на одну гривню; В заг - загальні витрати виробництва. Табл. 2 Техніко – економічна характеристика об’єкта дослідження Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис.грн. Первісна вартість, тис.грн. Залишкова вартість, тис.грн. Річні амортизаційні відрахування, тис.грн Фондовіддача ОВФ, грн/грн. Тривалість обороту, років Коефіцієнт оборотності Коефіцієнт придатності ОВФ Коефіцієнт зносу ОВФ Витрати виробництва , тис.грн
В середньому 4330,95 2101,2 1716,67 182,45 2,03 11,59 0,09 0,82 0,18 3752,38 0,86
З таблиці видно, середній обсяг випуску продукції по всіх підприємствах становить 4330,95 тис.грн. Середня вартість основних виробничих фондів: первісна – 2101,19 тис.грн.; залишкова – 1716,67 тис.грн. Середнє значення річних амортизаційних відрахувань 182,45 тис.грн. Середній рівень фондовіддачі – 2,03 грн/грн. Середня тривалість обороту становить 11,59 років. Середній коефіцієнт оборотності основних виробничих фондів - 0,09, середній коефіцієнт придатності - 0,82, середній коефіцієнт зносу – 0,18. Загальні середні витрати – 3752,38 тис.грн., середні витрати на 1 гривню виготовленої продукції по 42 підприємствах складають 0,86 грн./грн.. Вибрана чисельність одиниць піддається економічному групуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури та структурних зрушень, закономірностей розвитку явища. Оскільки в нас є три різних значення тривалості обороту по 42 підприємствах, то доцільно буде поділити дані підприємства на три групи за тривалістю обороту . Для цього необхідно визначити інтервал групування: , (2.9) де Х max – верхня межа у першого інтервалу; X min – нижня межа в останнього інтервалу; і – інтервал; n – кількість груп. Звідси інтервал для групування дорівнює: роки Табл. 3 Групування підприємств за тривалістю обороту основних виробничих фондів Групи Тривалість обороту, років Підприємство Кількість підприємств Обсяги виробництва, тис.грн. Балансова вартість, тис.грн Амортизаційні відрахування, тис.грн. Коефіцієнт оборотності Коефіцієнт придатності ОВФ Коефіцієнт зносу
Отже, здійснивши групування можна спостерігати, що серед 42 підприємств найбільшу питому вагу має третє група, яка складає 50 % усіх досліджуваних підприємств та має тривалість обороту від 11,66 до 12,5 років. Річний обсяг виробництва продукції в цій групі найвищий і дорівнює 92300 тис.грн. Балансова вартість 21 підприємства складає 44600 тис.грн. Річні амортизаційні відрахування також є найвищими серед трьох груп і вони становлять 2250 тис.грн. Коефіцієнт оборотності становить 0,08 і є найменшим серед усіх груп, коефіцієнт придатності 0,82 та коефіцієнт зносу 0,18. З найменшою питомою вагою підприємств серед усіх груп є перша група з тривалістю обороту від 10 до 10,83 років. Річний обсяг виробництва продукції становить дорівнює 39400 тис.грн. Балансова вартість 9 підприємства складає 18650 тис.грн. Річні амортизаційні відрахування також є найменшими серед трьох груп – 1845 тис.грн. Коефіцієнт оборотності у ній найбільший – 0,10, коефіцієнт придатності також найбільшим - 0,84 та коефіцієнт зносу найменшим – 0,16.2.3 Оцінка впливу тривалості обороту на обсяги виробництва Для того, щоб нам дослідити яким чином впливає або не впливає тривалість обороту основних виробничих фондів на обсяги виробництва необхідно побудувати графік залежності обсягу виробництва від тривалості обороту основних виробничих фондів. Для цього необхідно побудувати ранжований ряд за тривалістю обороту основних виробничих фондів. Табл. 4 Ранжований ряд за тривалістю обороту основних виробничих фондів Порядк.ном. Підприємство То Обсяги То Обсяги
1 2 3 4 5 6
1 56 12,50 4000 10,00 4600
2 79 10,00 4600 10,00 5300
3 6 10,00 5300 10,00 3900
4 86 10,00 3900 10,00 4500
5 20 12,50 4500 10,00 4100
6 76 10,00 4100 10,00 3700
7 17 11,10 3700 10,00 4200
8 93 11,10 4200 10,00 4600
9 94 10,00 4600 11,10 4000
10 29 12,50 4500 11,10 4500
11 75 12,50 3700 11,10 3700
12 33 11,10 4200 11,10 4200
13 16 12,50 4100 11,10 4100
14 59 10,00 4100 11,10 4100
15 44 12,50 5000 11,10 5000
16 46 11,10 3600 11,10 3600
17 95 12,50 4000 11,10 4000
18 78 11,10 4200 11,10 4200
19 84 11,10 4000 11,10 4000
20 89 12,50 4800 11,10 4800
21 19 11,10 4500 11,10 4500
22 31 12,50 5500 12,50 5500
23 57 12,50 3700 12,50 3700
24 23 8,50 4600 12,50 4600
25 5 11,10 5600 12,50 5600
26 7 12,50 4800 12,50 4800
27 63 12,50 4000 12,50 4000
28 1 11,10 4200 12,50 4200
29 38 12,50 4700 12,50 4700
30 4 12,50 3700 12,50 3700
31 90 12,50 4700 12,50 4700
32 80 12,50 4000 12,50 4000
33 74 12,50 4000 12,50 4000
34 58 12,50 4800 12,50 4800
35 15 12,50 5000 12,50 5000
36 34 10,00 4600 12,50 4600
37 28 11,10 4400 12,50 4400
1 2 3 4 5 6
38 69 11,10 4000 12,50 4000
39 73 11,10 3600 12,50 3600
40 67 12,50 4800 12,50 4800
41 50 10,00 3600 12,50 3600
42 72 12,50 4000 12,50 4000
В середньому 11,53 4330,95 11,53 4330,95
По ранжованих даних будуємо графік залежності обсягу виробництва від тривалості обороту. Оскільки тривалість обороту виступає незалежною змінною, а обсяг виробництва залежною, то по осі х будується тривалість обороту, по осі у – обсяг виробництва. Рис. 1 Точкова діаграма залежності обсягу виробництва від тривалості обороту основних виробничих фондів На даному графіку не спостерігається залежності між обсягами виробництва та тривалістю обороту основних виробничих фондів. Проте, теоретично зв'язок між тривалістю обороту основних виробничих фондів має бути оберненим. Рис.2 Теоретична точкова діаграми впливу тривалості обороту основних виробничих фондів на обсяги виробництва Для доведення відсутності зв’язку між ознаками знаходимо коефіцієнт кореляції. Для цього будуємо допоміжну таблицю і визначаємо зв’язок. , (2.10) де r – коефіцієнт кореляції; х, у – значення ознак; , - середні значення по кожній ознаці. Табл. 5 Допоміжна таблиця для обчислення коефіцієнта кореляції Підприємство Значення ознаки Відхилення від середньої Квадратичне відхилення Добуток
Разом 11,53 4330,95 0,00 0,00 49,89 10829761,90 1022,86
r = = = 0,04 Коефіцієнт кореляції досить малий, а це говорить про несуттєвий зв'язок між ознаками. Наступним кроком є визначення похибки коефіцієнта кореляції та критерію значущості Стьюдента. Похибка коефіцієнта кореляції визначається за формулою: Sr = , (2.11) де Sr – похибка коефіцієнта кореляції; n - кількість пар ознак; n-2 – ступінь свободи. Sr = = = = 0,15 Отже, похибка коефіцієнта кореляції дорівнює 0,15 . Критерій значущості визначається за залежністю: tr = ; (2.12) де tr- критерій значущості коефіцієнта кореляції. tr = Критерій значущості дорівнює 0,27. Далі проводимо порівняння фактичного критерію значущості з критичним. Критичне значення критерію значущості дорівнює 2,02. Отже, фактичний критерій значущості є меншим за критичний, тоді зв'язок є несуттєвим при певному рівні значущості. 2.4 Оцінка впливу тривалості обороту основних виробничих фондів на фондовіддачу Для того, щоб дослідити вплив тривалості обороту основних виробничих фондів на фондовіддачу ранжуєм дані . Табл.6 Ранжований ряд за тривалістю обороту основних виробничих фондів Порядк.ном. Підприємство То Фв То Фв
1 56 12,50 2,00 10,00 1,90
2 79 10,00 2,40 10,00 1,90
3 6 10,00 1,90 10,00 2,00
4 86 10,00 2,00 10,00 2,00
5 20 12,50 2,25 10,00 2,05
6 76 10,00 2,05 10,00 2,05
7 17 11,10 1,90 10,00 2,30
8 93 11,10 1,90 10,00 2,40
9 94 10,00 2,00 11,10 2,30
10 29 12,50 2,25 11,10 1,00
11 75 12,50 2,05 11,10 1,90
12 33 11,10 2,10 11,10 1,90
13 16 12,50 2,05 11,10 1,90
14 59 10,00 2,05 11,10 1,90
15 44 12,50 1,90 11,10 1,90
16 46 11,10 1,90 11,10 1,90
17 95 12,50 2,00 11,10 2,00
18 78 11,10 1,90 11,10 2,10
19 84 11,10 2,00 11,10 2,10
20 89 12,50 2,10 11,10 2,20
21 19 11,10 2,25 11,10 2,25
22 31 12,50 1,90 12,50 1,90
23 57 12,50 2,05 12,50 1,90
24 23 8,50 2,30 12,50 1,90
25 5 11,10 2,10 12,50 1,90
26 7 12,50 2,20 12,50 1,90
27 63 12,50 2,00 12,50 2,00
28 1 11,10 1,90 12,50 2,00
29 38 12,50 2,10 12,50 2,00
30 4 12,50 2,05 12,50 2,00
31 90 12,50 1,90 12,50 2,00
32 80 12,50 2,00 12,50 2,05
33 74 12,50 2,00 12,50 2,05
34 58 12,50 2,40 12,50 2,05
35 15 12,50 1,90 12,50 2,05
36 34 10,00 2,30 12,50 2,10
37 28 11,10 2,20 12,50 2,10
38 69 11,10 1,00 12,50 2,20
39 73 11,10 1,90 12,50 2,25
40 67 12,50 2,40 12,50 2,25
41 50 10,00 1,90 12,50 2,40
42 72 12,50 1,90 12,50 2,40
В середньому 11,53 2,03 11,53 2,03
На основі даних таблиці будуємо графік залежності фондовіддачі від тривалості обороту основних виробничих фондів.
Рис.3 Точкова діаграми впливу тривалості обороту основних виробничих фондів на фондовіддачу На даному графіку не спостерігається суттєвого зв’язку між ознаками. Проте, теоретично між тривалістю обороту і фондовіддачею має спостерігатися обернений зв'язок. Це можна побачити на рис. 4
Рис. 4 Теоретична точкова діаграма впливу тривалості обороту основних виробничих фондів на фондовіддачу Для підтвердження того, що між тривалістю обороту та фондовіддачею не існує зв’язку обрахуємо коефіцієнт кореляції. Табл. 7 Допоміжна таблиця для обчислення коефіцієнта кореляції Підприємство Значення ознаки Відхилення від середньої Квадратичне відхилення Добуток
В середньому 11,53 2,03 0,0000 0,0000 49,8857 2,0691 -0,0586
r = Як бачимо не суттєвість зв’язку між тривалістю обороту основних виробничих фондів та фондовіддачею підтверджується. Коефіцієнт кореляції становить -0,0586, що свідчить про не тісний обернений зв'язок між ознаками. Похибка коефіцієнта кореляції дорівнює: Sr = Критерій значущості tr = Оскільки фактичний критерій значущості є меншим за теоретичний, можна стверджувати, що зв'язок не суттєвий при певному рівні значущості. 2.5 Оцінка впливу тривалості обороту основних виробничих фондів на зношуваність основних виробничих фондів Для того, щоб показати вплив тривалості обороту на зношуваність основних виробничих фондів необхідно побудувати графік залежності, з якого має бути видно наскільки ці дві величини є залежними одна від одної. Будуємо ранжований ряд. Табл.8 Ранжований ряд за тривалістю обороту основних виробничих фондів Порядк.ном. Підприємство То Кзн То Кзн
1 2 3 4 5 6
1 56 12,50 0,05 10,00 0,05
2 79 10,00 0,05 10,00 0,11
3 6 10,00 0,11 10,00 0,16
4 86 10,00 0,16 10,00 0,25
5 20 12,50 0,15 10,00 0,13
6 76 10,00 0,25 10,00 0,25
7 17 11,10 0,21 10,00 0,10
8 93 11,10 0,18 10,00 0,14
9 94 10,00 0,13 11,10 0,25
10 29 12,50 0,15 11,10 0,21
11 75 12,50 0,44 11,10 0,18
12 33 11,10 0,10 11,10 0,10
13 16 12,50 0,25 11,10 0,21
14 59 10,00 0,25 11,10 0,18
15 44 12,50 0,27 11,10 0,20
16 46 11,10 0,21 11,10 0,20
17 95 12,50 0,05 11,10 0,26
18 78 11,10 0,18 11,10 0,18
19 84 11,10 0,20 11,10 0,20
20 89 12,50 0,19 11,10 0,20
21 19 11,10 0,20 11,10 0,21
22 31 12,50 0,21 12,50 0,05
23 57 12,50 0,44 12,50 0,15
24 23 8,50 0,25 12,50 0,15
25 5 11,10 0,26 12,50 0,44
26 7 12,50 0,05 12,50 0,25
27 63 12,50 0,25 12,50 0,27
28 1 11,10 0,18 12,50 0,05
29 38 12,50 0,19 12,50 0,19
30 4 12,50 0,44 12,50 0,21
31 90 12,50 0,17 12,50 0,44
1 2 3 4 5 6
32 80 12,50 0,05 12,50 0,05
33 74 12,50 0,05 12,50 0,25
34 58 12,50 0,10 12,50 0,19
35 15 12,50 0,27 12,50 0,44
36 34 10,00 0,10 12,50 0,17
37 28 11,10 0,20 12,50 0,05
38 69 11,10 0,20 12,50 0,05
39 73 11,10 0,21 12,50 0,10
40 67 12,50 0,10 12,50 0,27
41 50 10,00 0,14 12,50 0,10
42 72 12,50 0,29 12,50 0,29
В середньому 11,53 0,19 11,53 0,19
Будуємо графік залежності зношуваності від тривалості обороту основних виробничих фондів.
Рис. 5 Точкова діаграма залежності тривалості обороту основних виробничих фондів на зношуваність З графіка видно, що між зношуваністю та тривалістю обороту основних виробничих фондів має існує прямий тісного зв'язку. Проте, теоретично між тривалістю обороту та зношуваністю має існувати тісний прямий зв'язок, тобто чим більшою є тривалість обороту, тим більшою буде зношуваність. Для зображення теоретичного зв’язку будуємо теоретичний графік залежності зношуваності від тривалості обороту.
Рис. 6 Теоретична діаграма залежності зношуваності від тривалості обороту Для підтвердження того, що зв’язку між тривалістю обороту та зношуваністю немає знайдемо коефіцієнт кореляції. Будуємо допоміжну таблицю. Табл.9 Допоміжна таблиця для обчислення коефіцієнта кореляції Підприємство Значення ознаки Відхилення від середньої Квадратичне відхилення Добуток
В середньому 11,53 0,19 0,0000 0,0000 49,8857 0,4024 0,4664
Коефіцієнт кореляції дорівнює: r = Як бачимо коефіцієнт кореляції показує нам, що між зношуваністю та тривалістю обороту основних виробничих фондів не існує тісного зв’язку. Обрахуємо похибку коефіцієнта кореляції: Sr = Критерій значущості tr = Фактичне значення критерію значущості менше за критичне, а отже, воно показує відсутність зв’язку між даними ознаками. Проте можна сказати, що емпіричні дані не збігаються з теоретичними. 2.6 Оцінка впливу тривалості обороту основних виробничих фондів на придатність Для дослідження впливу тривалості обороту на придатність основних виробничих фондів необхідно проранжувати вихідні дані і по них побудувати графік залежності. Табл.10 Ранжований ряд за тривалістю обороту основних виробничих фондів Порядк.ном. Підприємство То Кпр То Кпр
1 2 3 4 5 6
1 56 12,50 0,95 10,00 0,75
2 79 10,00 0,95 10,00 0,75
3 6 10,00 0,89 10,00 0,84
4 86 10,00 0,84 10,00 0,86
5 20 12,50 0,85 10,00 0,87
6 76 10,00 0,75 10,00 0,89
7 17 11,10 0,79 10,00 0,90
8 93 11,10 0,81 10,00 0,95
9 94 10,00 0,87 11,10 0,75
10 29 12,50 0,85 11,10 0,74
11 75 12,50 0,56 11,10 0,79
12 33 11,10 0,90 11,10 0,79
13 16 12,50 0,75 11,10 0,79
14 59 10,00 0,75 11,10 0,80
15 44 12,50 0,73 11,10 0,80
16 46 11,10 0,79 11,10 0,80
17 95 12,50 0,95 11,10 0,80
18 78 11,10 0,81 11,10 0,81
19 84 11,10 0,80 11,10 0,81
20 89 12,50 0,91 11,10 0,81
21 19 11,10 0,80 11,10 0,90
22 31 12,50 0,79 12,50 0,56
23 57 12,50 0,56 12,50 0,56
24 23 8,50 0,75 12,50 0,56
25 5 11,10 0,74 12,50 0,71
26 7 12,50 0,95 12,50 0,73
27 63 12,50 0,75 12,50 0,75
28 1 11,10 0,81 12,50 0,75
29 38 12,50 0,90 12,50 0,79
30 4 12,50 0,56 12,50 0,83
31 90 12,50 0,83 12,50 0,85
1 2 3 4 5 6
32 80 12,50 0,95 12,50 0,85
33 74 12,50 0,95 12,50 0,90
34 58 12,50 0,90 12,50 0,90
35 15 12,50 0,95 12,50 0,90
36 34 10,00 0,90 12,50 0,91
37 28 11,10 0,80 12,50 0,95
38 69 11,10 0,80 12,50 0,95
39 73 11,10 0,79 12,50 0,95
40 67 12,50 0,90 12,50 0,95
41 50 10,00 0,86 12,50 0,95
42 72 12,50 0,71 12,50 0,95
В середньому 11,53 0,82 11,53 0,82
За ранжованими даними будуємо графік залежності.
Рис. 7 Точкова діаграма залежності тривалості основних виробничих фондів на придатність На даному графіку не спостерігається залежності між придатністю та тривалістю обороту основних виробничих фондів Однак, в даному випадку теоретично має спостерігатися обернений зв'язок, тобто має бути чим більшим є тривалість обороту, тим придатність меншою.(Рис.8) Рис. 8 Теоретична точкова діаграма залежності придатності від тривалості обороту основних виробничих фондів Для того, щоб перевірити ці два показними на залежність необхідно скористатися кореляцією. Знаходимо коефіцієнт кореляції. Добудовуємо допоміжну таблицю. Табл.11 Допоміжна таблиця для обчислення коефіцієнта кореляції Підприємство Значення ознаки Відхилення від середньої Квадратичне відхилення Добуток
В середньому 11,53 0,82 0,00 0,00 49,89 0,43 -0,06
Розрахуємо коефіцієнт кореляції: r = Як бачимо, знову ж таки зв'язок між ознаками обернений і навіть не помітний. Похибка коефіцієнта кореляції дорівнює: Sr = Фактичний критерій значущості дорівнює: tr = Фактичне значення критерію значущості є меншим з теоретичне, що свідчить про відсутність зв’язку між ознаками. 2.7 Оцінка впливу тривалості обороту на ефективність виробництва Для визначення ефективності виробництва обчислимо витрати на 1 грн виробленої продукції. Цей показник характеризує частку витрат в 1 гривні виготовленої продукції. Проводимо ранжування за тривалістю обороту основних виробничих фондів. Табл. 12 Ранжований ряд за тривалістю обороту основних виробничих фондів Порядк.ном. Підприємство То Витрати на 1 грн/грн То Витрати на 1 грн/грн
1 2 3 4 5 6
1 56 12,50 0,88 10,00 0,87
2 79 10,00 0,87 10,00 0,89
3 6 10,00 0,89 10,00 0,82
4 86 10,00 0,82 10,00 0,88
5 20 12,50 0,84 10,00 0,87
6 76 10,00 0,88 10,00 0,88
7 17 11,10 0,81 10,00 0,87
8 93 11,10 0,90 10,00 0,83
9 94 10,00 0,87 11,10 0,87
10 29 12,50 0,84 11,10 0,81
11 75 12,50 0,81 11,10 0,90
12 33 11,10 0,90 11,10 0,90
13 16 12,50 0,88 11,10 0,83
14 59 10,00 0,88 11,10 0,90
15 44 12,50 0,90 11,10 0,88
16 46 11,10 0,83 11,10 0,84
17 95 12,50 0,88 11,10 0,89
18 78 11,10 0,90 11,10 0,90
19 84 11,10 0,88 11,10 0,86
20 89 12,50 0,83 11,10 0,88
21 19 11,10 0,84 11,10 0,83
22 31 12,50 0,93 12,50 0,88
23 57 12,50 0,81 12,50 0,84
24 23 8,50 0,87 12,50 0,84
25 5 11,10 0,89 12,50 0,81
26 7 12,50 0,83 12,50 0,88
27 63 12,50 0,90 12,50 0,90
28 1 11,10 0,90 12,50 0,88
29 38 12,50 0,87 12,50 0,83
30 4 12,50 0,81 12,50 0,93
31 90 12,50 0,87 12,50 0,81
32 80 12,50 0,88 12,50 0,83
1 2 3 4 5 6
33 74 12,50 0,88 12,50 0,90
34 58 12,50 0,83 12,50 0,87
35 15 12,50 0,90 12,50 0,81
36 34 10,00 0,87 12,50 0,87
37 28 11,10 0,86 12,50 0,88
38 69 11,10 0,88 12,50 0,88
39 73 11,10 0,83 12,50 0,83
40 67 12,50 0,83 12,50 0,90
41 50 10,00 0,83 12,50 0,83
42 72 12,50 0,90 12,50 0,90
В середньому 11,53 0,86 11,53 0,86
Будуємо графік залежності витрат на одну гривню від тривалості обороту. Рис.9 Точкова діаграма залежності витрат на одну гривню від тривалості обороту З графіка можна прослідкувати, що зв'язок між витратами на одну гривню та тривалістю обороту несуттєвий. Теоретично між витратами на одну гривню та тривалістю обороту має існувати тісний прямий зв'язок. Теоретичний зв'язок зображено на рис.10 Рис. 10 Теоретична точкова діаграма залежності витрат на одну гривню від тривалості обороту Виявляємо зв'язок між цими двома ознаками за допомогою коефіцієнта кореляції. Будуємо допоміжну таблицю. Табл.13 Допоміжна таблиця для обчислення коефіцієнта кореляції Підприємство Значення ознаки Відхилення від середньої Квадратичне відхилення Добуток
Для виявлення тісноти зв’язку між ознаками необхідно обчислити коефіцієнт кореляції. r = Як бачимо, коефіцієнт кореляції має досить маленьке значення, проте в реально він повинен показувати суттєвий прямий зв'язок між витратами на одну гривню та тривалістю обороту. Похибка коефіцієнта кореляції дорівнює: Sr = Критерій значимості дорівнює: tr = Критичне значення критерію значимості дорівнює 2,02, фактичне 0,38, а це означає, що фактичне значення критерію значимості є меншим за теоретичне і зв'язок не суттєвий. Розділ 3 Обґрунтування пропозицій щодо оптимальності тривалості обороту основних виробничих фондів На тривалість обороту основних виробничих фондів впливають такі величини, як: балансова вартість та річні амортизаційні відрахування. Тривалість обороту основних виробничих фондів визначається як співвідношення балансової вартості до річних амортизаційних відрахувань. Виходячи з цього можна припустити, що зменшення тривалості обороту можливе за рахунок збільшення частки амортизаційних відрахувань. Проте, відповідно внаслідок збільшення частки амортизаційних відрахувань призведе до збільшення собівартості продукції і в свою чергу до збільшення витрат підприємства та зменшення прибутку. Тому варіант збільшення частки амортизаційних відрахувань немає сенсу. Оптимальним варіантом зменшення тривалості обороту, на мій погляд, є зменшення балансової вартості основних виробничих фондів. Зменшення балансової вартості основних виробничих фондів можливе за рахунок виведення з експлуатації тих основних виробничих фондів, які не приймають активної участі у процесі виробництва, тобто ті, які більшість робочого часу проводять в ремонтах або в загалі рідко використовуються. Розглянемо на прикладі 3 підприємства із вибіркової сукупності .Балансова вартість основних виробничих фондів цього підприємства становить 2000 тис.грн. Річний обсяг виробництва продукції 4000 тис.грн. Річний знос 8 %. Оскільки основні виробничі фонди вилучаються, значить знос на них не нараховується. Тому Бв = 2000-(2000*0,08) = 1840 тис.грн. В свою чергу можна прослідкувати чи зміниться частка амортизаційних відрахувань в собівартості продукції. Ч а/в1= Ч а/в2 = Дані обрахунки показують, що внаслідок виведення з експлуатації незначної частини основних виробничих фондів частка амортизаційних відрахувань в собівартості продукції буде зменшуватися. Можна визначити економію собівартості на весь обсяг виготовленої продукції. С = (0,040-0,368)*4000= 12,8 тис.грн. Можна спостерігати тенденцію до покращення господарської діяльності підприємства. Витрати виробництва на цьому підприємстві складають 3500. В наслідок зменшення балансової вартості частини основних виробничих фондів можна спостерігати тенденцію до зниження витрат виробництва і збільшення, в свою чергу, прибутку підприємства. В1 = 3500 тис.грн. Після проведення заходів витрати зменшаться на 12,8 тис.грн.і будуть становити В2 = 3500-12,8 = 3487,2 тис.грн. Отже, за рахунок зменшення балансової вартості основних виробничих фондів, а саме за рахунок вилучення частини основних фондів, які мали низьку продуктивність ми змогли оптимізувати (мінімізували) тривалість обороту, внаслідок чого отримали позитивний результат господарської діяльності підприємства. Основними джерелами оптимізації тривалості основних виробничих фондів є: 1.Зміна технологічної структури основних виробничих фондів. Збільшення активної частини основних виробничих фондів, тоді тривалість обороту зменшиться. 2.Зміна терміну корисного використання основних виробничих фондів. Зі зміною терміну корисного використання тривалість основних виробничих фондів зменшиться. Висновок Розглянувши з теоретичної і практичної сторони тривалість обороту основних виробничих фондів підприємства, можемо зробити висновок про те, що для ефективного виробництва необхідно оптимізувати тривалість обороту основних виробничих фонді, оскільки як було досліджено в курсовій роботі, тривалість значно впливає на собівартість та витрати виробництва. Чим більшою є тривалість обороту, ти більшими будуть витрати виробництва. В розділі першому було пояснено теоретичні засади тривалості обороту основних виробничих фондів. У розділі другому проводилося здійснення економічної оцінки впливу тривалості обороту основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства. У третьому розділі були прийняті заходи щодо оптимізації тривалості основних виробничих фондів. Провівши дослідження можна зробити висновок, що тривалість обороту має суттєво впливати на такі показники як: обсяги виробництва продукції – чим більшою є тривалість обороту, тим обсяги є меншими; зношуваність основних виробничих фондів – чим більшою є тривалість обороту, тим більшою є зношуваність фондів; придатність основних виробничих фондів – чим більшою є тривалість обороту, тим меншою буде придатність основних фондів. Отже, для покращення своєї господарської діяльності кожне підприємство повинно раціонально використовувати основні виробничі фонди та орієнтуватися на зменшення оборотності виробничих фондів. Список використаної літератури О.О.Гетьман, В.М.Шановал. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів.-К.,2006 2. Гордійчук А.С., Стахів О.А. Економіка підприємства, - Навч. посіб. – Рівне, РДТУ, 1999 – 247 с. 3. Цигилик І.І., Пане вник Т.М.,Криховецька З.М.Основи підприємства. Навч. посіб.-К.: Центр навч. л-ри, 2005.-240 с. 4. Шегда А.В. Економіка підприємства: навчальний посібник. – 3-тє вид., випр.– К.: Знання-Прес, 2003 5. Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією Л. Г. Мельника.– Суми: «Університетська книга», 2004. – 688 с. 6. Економіка підприємства: Збірник практичних завдань і конкретних завдань / за загальною редакцією І. Г. Покропивного. –Київ: «КНЕУ », 2004. – 328 с. 7. Шевеленко С.Д., Федів І.І. Підприємство і підприємницька діяльність: Навч. посібник/За заг.ред. В.В.Сопка.-К.: Вища школа,1997,-224с. 8. Мельник Л. Г., Карінцева О. І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навчальний посібник – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 412с. 9. П.В.Круш, В.І.Подвігіна, Б.М. Сердюк Економіка підприємства: навчальний посібник/ за ред.. П.В.Круша, В.І.Подвігіної, Б.М. Сердюка.- К.,2007
