Зміст Вступ………………………………………………………….…..… Розділ1.Теоретичні засади фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства …………………………………………………….… 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення…………………………..……………….……….. 1.2.Фондовіддача основних виробничих фондів як економічна категорія………………………………………………………….…….. 1.3.Механізм впливу фондовіддачі основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства ………………………………. 1.4.Заходи щодо підвищення рівня фондовіддачі основних виробничих фондів………………………………………………………………….. Розділ 2. Економічна оцінка фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства та їх вплив на господарську діяльність . 2.1.Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження..………………………………….…….. 2.2.Характеристика об’єкта дослідження…………………………… 2.3.Оцінка впливу фондовіддачі на обсяги виробництва продукції………….…………………………… 2.4.Оцінка оборотності основних виробничих фондів підприємства на фондовіддачу…………………….. 2.5.Оцінка впливу фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства на продуктивність праці основних виробничих фондів підприємства на придатність..……………………………….. 2.6.Оцінка впливу фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва…………………………. Розділ3.Обґрунтування рівня фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства і її вплив на господарську діяльність………….…….…. Висновки……………………………………………….…….…... Література………………….…….….… Розділ1.Теоретичні засади фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні. Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються. Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці. Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо. Первісне формування основних засобів на підприємстві залежить від форми його власності. Державні підприємства і організації одержують основні засоби від держави і обліковують як частину статутного капіталу. Підприємства, що приватизуються, основні засоби викуповують у держави або створюють шляхом акціонування. Заново створювані товариства з повною і обмеженою відповідальністю формують основні засоби за рахунок пайових внесків замовників. Окремі пайовики можуть вносити як пай будівлі, машини, обладнання або право користуватися ними, інші вносять гроші, за рахунок яких купуються основні засоби. Заново створювані акціонерні товариства купують основні засоби, головним чином, за рахунок виручки від реалізації акцій. Соціальне значення основних виробничих фондів полягає в тому, що вони поліпшують умови праці і сприяють відтворенню робочої сили. Підприємства, що мають у розпорядженні основні виробничі фонди, що дістались, як спадщина від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але й максимально ефективно використовувати ті що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій. Заходи для поліпшення використання основних виробничих фондів і підняття ефективності повинні займати високе місце серед завдань сучасної економіки України. 1.2.Фондовіддача основних виробничих фондів як економічна категорія Фондовіддача, як економічна категорія характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції) до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства. Історично показник фондовіддачі пропонувалося використовувати винятково для підведення підсумків економічної й виробничої діяльності по всій сукупності наявних основних виробничих фондів. У системі контролінгу, використання показника фондовіддачі передбачається як самостійного інтегрального показника, що формується під впливом сукупності факторів. Крім того, фондовіддача може виступати як критерій ефективності не тільки всієї сукупності основних виробничих фондів підприємства, але й окремо активної й пасивної частини основних виробничих фондів, а також критерієм ефективності роботи устаткування певного виробничого цеху, ділянки або одиниці устаткування. Незважаючи на можливу ясність у розрахунку показника фондовіддачі, у цей час існує проблема її вирахування. При визначенні фондовіддачі питання полягає в тому, щоб чисельник був порівнянний з його знаменником, тобто, щоб чисельник дробу характеризував всю продукцію, створену в результаті використання з'єднаних з робочою силою виробничих засобів підприємства, а знаменник - використовувані основні виробничі фонди для виробництва цієї продукції. Аналіз різних способів розрахунку чисельника фондовіддачі дозволяє зробити висновок, що валова продукція щонайкраще відповідає вимогам повноти обліку зробленої продукції за певний період часу й у різних масштабах виробництва. До деякої міри, підсумковий результат можуть спотворити спожиті комплектуючі вироби, придбані в сторонніх організацій, а також послуги, зроблені сторонніми організаціями. Їх рекомендується виключити з вартості валової продукції. Основною проблемою для визначення фондовіддачі різних ділянок або одиниць устаткування є те, що неможливо визначити результат функціонування окремого об'єкта або групи об'єктів, оскільки вони не створюють кінцевої продукції й відсутні ринкові ціни на проміжні вироби. У цьому випадку може бути використаний аналітичний показник фондовіддачі, що може бути обчислений як відношення обсягу робіт (послуг), виконаного даним парком устаткування за той або інший період часу (місяць, квартал, півріччя, рік), до середнього значення вартості цього парку в розглянутий період. При розгляді показника фондовіддачі як і будь-якого іншого, варто пам'ятати, що його величина залежить від характеру діяльності підприємства й не можна, наприклад, сказати, що фонди одного підприємства більше, або менш "рентабельні" у змісті фондовіддачі. Так, наприклад, якщо підприємство практично не має власних основних засобів на балансі, а бере їх в оренду, те, отже фондовіддача по власних основних засобах у нього буде набагато вище, ніж у підприємства - орендодавця. У такому випадку було б вірніше аналізувати вартість основних виробничих фондів, враховуючи і ті, що перебувають на забалансових рахунках. В останні роки відмічається зниження рівня фондовіддачі, що викликано подорожчанням основних фондів, зміною їх структури, недостатнім рівнем організації виробництва та праці. Визначення фондовіддачі на основі валової продукції як показника ефективності використання основних виробничих фондів має обмежене застосування. Цей показник можна лише спів ставити із плановим показником. Використання динаміки фактичної фондовіддачі за ряд років не дає об’єктивного уявлення про реальну ефективність основних фондів. Це зумовлено змінами методології планування та обліку валової продукції, цін, структури виробництва. 1.3.Механізм впливу фондовіддачі основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних виробничих фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком. Підвищення фондовіддачі веде до зниження суми амортизаційних відрахувань, що доводяться на одну гривню готової продукції або амортизаційної ємності. Ріст фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання обсягу випуску продукції (ВП). Цю залежність описує факторна модель: Підвищення фондовіддачі - внутрішній резерв зростання виробництва Ріст фондовіддачі дозволяє знижувати обсяг нагромадження й відповідно збільшувати частку фонду споживання. Отже, не міняючи загального обсягу нагромаджується части, що, національного доходу, можна підвищити частку засобів на розвиток невиробничої сфери (наприклад, на житлове будівництво, медичне обслуговування й ін.). Підвищення фондовіддачі сприяє: поліпшенню проектування, скороченню часу розробки технічної документації, прискоренню будівництва й зменшенню строків освоєння знову основних виробничих фондів, що вводяться, тобто всілякому скороченню циклу «наука - виробництво - продукція»; поліпшенню структури основних виробничих фондів, підвищенню питомої ваги їхньої активної частини до оптимальної величини із установленням раціонального співвідношення різних видів устаткування; екстенсивному використанню основних виробничих фондів, збільшенню коефіцієнтів змінності, ліквідації простоїв устаткування; інтенсифікації виробничих процесів шляхом впровадження передової технології, підвищенню швидкості роботи машин і встаткування, впровадженню синхронного виконання одною машиною двох операцій або декількох, розвитку наукової організації праці; поліпшенню умов і режиму праці з урахуванням виробничої естетики, створенню необхідних соціальних умов (житлові, побутові, чіткої роботи транспорту й ін.); скороченню ремонту активної частини основних виробничих фондів шляхом спеціалізації й концентрації ремонтного господарства; поліпшенню матеріально-технічного постачання основних виробничих фондів. Реалізація резервів, що відносяться до випущеної продукції, дозволяє одержати такі результати, як: зниження собівартості й підвищення рентабельності продукції; підвищення якості й конкурентоспроможності продукції; оптимізація асортиментів; економія дефіцитних і дорогих матеріалів, енергоресурсів і комплектуючих виробів. Реалізація резервів, що ставляться до майнового комплексу, дозволяє одержати наступні результати: зниження витрат на експлуатацію, технічне обслуговування й ремонт основних виробничих фондів; підвищення корисного використання основних виробничих фондів; реалізація або здача в оренду зайвих основних виробничих фондів; модернізація й реконструкція основних виробничих фондів; вироблення рекомендацій з ефективної амортизаційної політики й інвестиційної політики відновлення основних виробничих фондів. 1.4.Заходи щодо підвищення рівня фондовіддачі основних виробничих фондів Фондовіддача - це складний економічний показник, на величину якого впливають багато факторів, у тому числі галузева структура виробництва. Фактори першого порядку зміни фондовіддачі - це обсяг валової продукції (прибутку) і середньорічна вартість основних виробничих фондів. Якщо обсяг валової продукції збільшується більшою мірою, чим величина основних виробничих фондів, то фондовіддача буде рости, і навпаки. Тому важливо встановити, у якому співвідношенні перебувають ці показники в аналізованому господарстві, і як у зв'язку із цим змінюється фондовіддача. Ефективність керування основними фондами виробництва залежить також від їхнього технічного стану, ступеня відновлення й зношування. Високий ступінь зношування й поганий технічний стан приводять до зниження фондовіддачі. І навпаки, своєчасне відновлення основних виробничих фондів шляхом придбання, будівництва нових, реконструкції й ремонту старих об'єктів сприяє підвищенню продуктивності їхнього використання. Тому при аналізі причин зміни фондовіддачі необхідно враховувати вплив і цього фактора. Аналіз фондовіддачі ще раз підтверджує економічну недоцільність штучного нарощування вартості майна у відриві від росту випуску продукції й відповідно виторгу. Різна динаміка приватних показників фондовіддачі пов'язана з таким фактором, як зміна структури основних виробничих фондів. Зміни виробничої структури, при яких збільшується активна частина основних виробничих фондів, оцінюється в економічній літературі позитивно. Така оцінка обумовлена тим, що активна частина основних виробничих фондів і особливо робітники машини й устаткування визначають виробничу потужність підприємства, його потенційну здатність робити максимальну кількість продукції. Реалізація цієї здатності багато в чому визначається раціональною структурою основних виробничих фондів, що припускає таку питому вагу пасивної частини, при якій забезпечується максимальна ефективність функціонування активної частини. Підвищення фондовіддачі - складний процес одночасної дії багатьох взаємозалежних між собою факторів, що охоплюють всі сторони діяльності підприємства. Всі сфери діяльності підприємства перебувають у взаємозв'язку, взаємозалежності, одні процеси безпосередньо зв'язані між собою, інші - побічно. Кінцева мета вивчення використання основних виробничих фондів полягає у виявленні резервів їхнього завантаження, які можуть бути реалізовані шляхом прийняття управлінських рішень. У загальному виді можна сказати, що підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів відбувається при: 1) поліпшенні використання виробничої потужності; 2) підвищенні технічного рівня виробництва; 3) удосконалюванні організації виробництва й підвищення його ритмічності. Резерви підвищення фондовіддачі Технічне вдосконалення основних виробничих фондів(мінімізація марних витрат) Використання прогресивних методів обліку основних виробничих фондів. Удосконалювання процедури ремонту. Модернізація устаткування Висновок і заміна непродуктивного устаткування Збільшення кількості використання ресурсів (збільшення кількості фондів, чи збільшення чисельності працюючих) Реорганізація виробничої структури підприємства Інституціональні утворення в організаційній структурі підприємства Оптимальне завантаження техніки виробничих площ Ліквідація вузьких місць, забезпечення відповідності потужності окремих дільниць Удосконалювання структури основных виробничих фондів Удосконалювання організації управління Збільшення часу роботи устаткування (підвищення коефіцієнта змінності, ліквідація внутрішньозмінних простоїв , збільшення тривалості функціонування обладнання) Скорочення часу перебування обладнання в ремонті Отже, на рівень фондовіддачі впливають різні чинники, пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо їх активної частини. Всі чинники можна поділити на дві групи: - ті, що не залежати від ступеня використання основних виробничих фондів; - ті, що залежати від ступеня використання основних виробничих фондів. До першої групи чинників належати: розвиток кооперованих зв'язків і зміна матеріаломісткості та трудомісткості продукції; зміна цін на сировину, матеріали, готову продукцію та ін. Зростання кооперованих поставок, матеріаломісткості веде до зростання фондовіддачі. До другої групи чинників належати: зміна питомої ваги машин і устаткування в складі основних виробничих фондів, підвищення змінності роботи устаткування; зменшення внутрішньозмінних простоїв; зміна рівня внутрішньозаводської спеціалізації та ін. Аналіз фондовіддачі проводять у двох напрямках. Перший з їх є визначення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва. Проаналізуємо вплив на рівень фондовіддачі таких чинників, як: продуктивність устаткування; коефіцієнт змінності вартості одиниці устаткування; питома ваги машин і устаткування в загальній вартості фондів. Щоб розрахувати вплив даних чинників, формулу фондовіддачі подають у такому вигляді:
де П - обсяг виробництва товарної продукції, грн. Пбм - обсяг продукції без урахування матеріальних витрат, грн.; Омс - кількість машино-змін роботи устаткування, од.; Ооб - кількість встановленого устаткування, од.; Фоб - вартість машин і устаткування, грн.; Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн. Слід зауважити, що фондовіддача, коефіцієнт матеріальних витрат, продуктивність устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, питома ваги машин і устаткування в загальній вартості фондів перебувають у прямій залежності, а залежність фондовіддачі від вартості одиниці устаткування є оберненою, тому формула фондовіддачі має вигляд:
де Км - коефіцієнт матеріальних витрат (співвідношення вартості продукції до її вартості без матеріальних витрат); Прус - продуктивність устаткування, грн./од.; Кзм -коефіцієнт змінності роботи устаткування; Сус - вартість одиниці устаткування, грн.; Уд -питома ваги машин і устаткування в загальній вартості фондів. Безпосереднього пропорційного функціонального зв'язку між цими показниками немає, що не дає змоги використовувати в аналізі традиційні методи дослідження, наприклад елімінування, хоч немає й сумніву щодо існування певної тенденції зростання фондовіддачі залежно від збільшення значення коефіцієнта змінності. І справді, що триваліший година працюватиме обладнання, те більшим має бути й обсяг продукції в розрахунку на одну гривню вартості основних промислово-виробничих фондів, тобто показник фондовіддачі, а ще точніше - фондовіддачі активної частини цього виду виробничих ресурсів. Вихідними даними для необхідних розрахунків є низка спостережень фактичних значень цих показників. Що більше буде таких спостережень, те вірогіднішим буде значення коефіцієнта кореляції, а також постійних коефіцієнтів регресії. Інформаційною базою для визначення відповідності значень показника фондовіддачі активної частини основних промислово-виробничих фондів значенням середньомісячного коефіцієнта змінності можуть бути техніко-економічні дані за 15 місяців роботи механічного цеху підприємства. Розділ 2. Економічна оцінка рівня фондовіддачі основних виробничих фондів 2.1 Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження Мені були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Для массиву даних із 100 підприємств при заданих параметрах µ=0,10; ? = 0,5; t =2, об’єм вибірки буде порахований за формулою: , де ?х=?*t , N=100. (підприємств) Я вибрала безповторну вибірку, яка передбачає те, що кожна обстежувана одиниця (серія) не повертається в генеральну сукупність. Таблиця 1. Вихідні дані про об’єкт дослідження В таблиці 1 розраховані показники, що потрібні для характеристики наших об’єктів дослідження. Підприємство Виробнича потужнічть, тис.грн Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн Балансова вартість ОВФ, тис.грн Чисельність персоналу Рух ОВФ, тис. грн Річний знос, % Витрати виробництва Витрати робочого часу використання ОВФ в результаті, % Технологічна структура ОВФ Використання ОВФ у зміну, тис.грн Підвищення кваліфікації Матеріальне стимулювання
Первісна вартість Залишкова вартість Всього в тому числі робітники Вибуло Надійшло
осіб % в найбільшу зміну
Всього І з них нові
Всього, тис. грн З них на утримання і експлуатацію ОВФ Перебування в ремонті Організаційних причин Інші
Першу Другу Третю Щорічне підвищення кваліфікації, % Приріст обсягу на 1% підвищення кваліфікації Додаткові витрати на 1 % матерю стим., % Щорічне підвищення матер. стимул., % Приріст обсягу на 1 % матер. стим. , тис.грн Додаткові витрати на 1 % матер. стим. , тис.гон
2.2.Характеристика об’єкта дослідження Таблиця 2. Вихідні дані, необхідні для розрахунку показника фондовіддачі. Об’єктом дослідження виступає підприємство. На основі вихідних даних обраховуємо коефіцієнт фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства. Фондовіддача – це економічний показник, який характеризує використання основних виробничих фондів. Для визначення коефіцієнту фондовіддачі необхідно знати обсяги виробництва ОВФ та балансову вартість. Визначаємо коефіцієнт фондовіддачі по кожному підприємству у вибірці (табл.2) за формулою: , Де Фв – фондовіддача, Ов – обсяг виробництва продукції, Бв – балансова вартість ОВФ. Табл.2 Підприємство Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн Балансова вартість ОВФ, тис.грн Коефіцієнт фондовіддачі
1 (21) 5600 2700 2,07
2 (45) 4100 2100 1,95
3 (82) 4800 2000 2,40
4 (98) 5000 2600 1,92
5 (39) 4000 2000 2,00
6 (30) 5600 2700 2,07
7 (03) 4000 2000 2,00
8 (35) 4000 2000 2,00
9 (47) 4800 2200 2,18
10 (74) 4000 2000 2,00
11 (29) 4500 2000 2,25
12 (88) 3700 1800 2,06
13 (56) 4000 2000 2,00
14 (90) 4700 2400 1,96
15 (64) 3600 1900 1,89
16 (63) 4000 2000 2,00
17 (49) 4000 2000 2,00
18 (68) 4700 2000 2,35
19 (94) 4600 2300 2,00
20 (64) 3600 1900 1,89
Далі визначаємо кількість груп та інтервал для майбутнього групування: Кількість груп визначаємо за формулою – n=1+3,222*lgN = 1+4,1930152=5,19=5 (груп) Так як в одній їз груп, кількість підприємств була меншою за 10% від загальної суми, то ми автоматично зменшуємо кількість з 5 до чотирьох. Ширина інтервала: ==0.126 Таким чином, ми маємо 4 групи, які мають наступні інтервали: 1 група : 1,895-2,021 ; 2 група : 2,021-2,147 ; 3 група : 2,147-2,273 ; 4 група : 2,273-2,400 . Для того, щоб оцінити вплив фондовіддачі на обсяги виробництва продукції, потрібно додатково розрахувати витрати на 1 грн. та продуктивність праці (табл 3). Формули для розрахунку: Витрати на 1 грн - ; Продуктивність праці вираховується за формулою виробітку - . Для прикладу, розрахуємо вищезгадані показникі для 1-го підприємства. 1)== 0,893грн/грн; 2)== 12,444 грн/ос. Табл.3 П-ство Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн Балансова вартість ОВФ, тис.грн Показник фондовіддачі для даного п-ства Витрати виробництва, всього тис.грн Витрати на 1грн. Ч-сть персоналу Продуктивність праці
1 (21) 5600 2700 2,074 5000 0,893 450 12,444
2 (45) 4100 2100 1,952 3600 0,878 420 9,762
3 (82) 4800 2000 2,400 4000 0,833 400 12,000
4 (98) 5000 2600 1,923 4500 0,900 410 12,195
5 (39) 4000 2000 2,000 3500 0,875 410 9,756
6 (30) 5600 2700 2,074 5000 0,893 450 12,444
7 (03) 4000 2000 2,000 3500 0,875 450 8,889
8 (35) 4000 2000 2,000 3500 0,875 450 8,889
9 (47) 4800 2200 2,182 4000 0,833 400 12,000
10 (74) 4000 2000 2,000 3500 0,875 450 8,889
11 (29) 4500 2000 2,250 3800 0,844 420 10,714
12 (88) 3700 1800 2,056 3000 0,811 500 7,400
13 (56) 4000 2000 2,000 3500 0,875 450 8,889
14 (90) 4700 2400 1,958 4100 0,872 420 11,190
15 (64) 3600 1900 1,895 3000 0,833 460 7,826
16 (63) 4000 2000 2,000 3600 0,900 420 9,524
17 (49) 4000 2000 2,000 3500 0,875 410 9,756
18 (68) 4700 2000 2,350 4100 0,872 420 11,190
19 (94) 4600 2300 2,000 4000 0,870 420 10,952
20 (64) 3600 1900 1,895 3000 0,833 460 7,826
Далі проводимо групування наших об’єктів дослідження за рівнем фондовіддачі: Таблиця 4. Групування підприємств за рівнем фондовіддачі ОВФ Номер групи Кількість підприємств Процент до підсумку, % Інтервал групи Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн Витрати на 1 грн Продуктивність праці
тис.грн %
1 13 65 1,895-2,021 53600 61,40 0,872 9,565
2 3 15 2,021-2,147 14900 17,07 0,866 10,763
3 2 10 2,147-2,273 9300 10,65 0,839 11,357
4 2 10 2,273-2,400 9500 10,88 0,853 11,595
Отже, найбільша кількість підприємств входить до першої групи, де коефіцієнт фондовіддачі знаходиться в межах від 1,895 до 2,021. Ця група складає 65 % від загальної кількості підприємств у вибірці. Дана група підприємств виробляє 61,4% обсягу продукції, витрати на 1 грн. у цій групі є найбільшими серед всі груп і становлять в середньому 0,872 проте продуктивність праці, враховуючи інші групи – є найменшою – 9,565. До другої групи входить 3 підприємства. Дана група виробляє 17,07 % обсягу продукції, середні показники витрат на 1 грн. та продуктивності праці дорівнюють 0,866 та 10,763 відповідно. До третьої групи входить 2 підприємства. Річний обсяг виробництва продукції в даній групі є найменшим.Він складає 10,65%. Також в даній грепі і найменши і витрати на 1 грн. – 0,839. Продуктивність праці становить в середньому 11,357. До четвертої групи входить 2 підприємства. Ця група характеризується тами показниками: річний обсяг виробництва продукції – 10,88%, витрати на 1 грн. – 0,853, продуктивність праці – 11,595. 2.3.Оцінка впливу фондовіддачі на обсяги виробництва продукції Економічним показником, який характеризує використання основних фондів, є фондовіддача. Фондовіддача характеризує величину обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів. Визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів. Фондовіддача визначається за формулою: , де Ов – обсяг виробленої продукції, Бв овф- балансова вартість основних виробничихфондів. Показник фондовіддачі наведено в табл.5 Табл. 5 П-ство Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн Балансова вартість ОВФ, тис.грн Показник фондовіддачі для даного п-ства
1 (21) 5600 2700 2,074
2 (45) 4100 2100 1,952
3 (82) 4800 2000 2,400
4 (98) 5000 2600 1,923
5 (39) 4000 2000 2,000
6 (30) 5600 2700 2,074
7 (03) 4000 2000 2,000
8 (35) 4000 2000 2,000
9 (47) 4800 2200 2,182
10 (74) 4000 2000 2,000
11 (29) 4500 2000 2,250
12 (88) 3700 1800 2,056
13 (56) 4000 2000 2,000
14 (90) 4700 2400 1,958
15 (64) 3600 1900 1,895
16 (63) 4000 2000 2,000
17 (49) 4000 2000 2,000
18 (68) 4700 2000 2,350
19 (94) 4600 2300 2,000
20 (64) 3600 1900 1,895
Побудуємо ранжирований ряд за коефіцієнтом фондовіддачі (табл.6) Фондовіддача Річний обсяг
1,895 3600
1,895 3600
1,923 5000
1,952 4100
1,958 4700
2 4000
2 4000
2 4000
2 4000
2 4000
2 4000
2 4000
2 4600
2,056 3700
2,074 5600
2,074 5600
2,182 4800
2,25 4500
2,35 4700
2,4 4800
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму залежності коефіцієнта фондовіддачі на обсяги виробництва продукції (Діаграма 1). Діаграма 1
Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність,за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву. у=а+bх =1768,1 a = y – bx =739,67 y=739,67+1768,1x Для визначення тісноти зв’язку, обчислюємо коефіцієнти кореляції і детермінації. Для обчислення коефіцієнта кореляції розраховуємо кореляційну таблицю(Табл 7) Табл.7 X Y X2 Y2 XY X-Xсер. (Х-Хсер.)2 Y-Yсер. (Y-Yсер.)2 Yx
Коефіцієнт кореляцій можна обчислити за формулами: або
R2 =0,1691 Оскільки коефіцієнт кореляції r>0, то зв’язок між фондовіддачею та обсягом продукції прямий. Оскільки коефіцієнт кореляції знаходиться в межах від 0,1 до 0,3, то зв’язок слабкий. Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = 0,410,21. Виходячи з даних розрахунків можна зробити наступні висновки: Коефіцієнт детермінації дорівнює R2=0.1691. Це означає, що між коефіцієнтом фондовіддачі та обсягом виробництва існує слабкий зв’язок ( на 16,91% фондовіддача основних фондів впливає на обсяги виробництва , решта - це вплив інших факторів). Похибка =0,21, отже r = 0,410,21. Діаграма розсіювання говорить про те, що зі збільшенням фондовіддачі річний обсяг виробництва продукцій збільшується. Модель має вигляд : y=739,67+1768,1x ; При мінімільному значенні фондовіддачі 1,895 річний обсяг виробництва продукції становить 3600, а при максимальному значенні фондовіддачі 2,4 річний обсяг = 4800. 2.4.Оцінка оборотності основних виробничих фондів підприємства на фондовіддачу Визначаємо коефіцієнт оборотності ОВФ підприємства. Коефіцієнт оборотності ОФ характеризує частку вартості основних виробничих фондів, яка переноситься на новостворену продукцію, по відношенню до балансової вартості основних виробничих фондів. Визначається як відношення річної суми амортизаційних відрахувань до балансової вартості основних виробничих фондів. Таким чином, коефіцієнт оборотності основних виробничих фондів характеризує ступінь відшкодування їх вартості, яка спожита у процесі виробництва в певному господарському періоді. Коефіцієнт оборотності ми визначаємо за залежністю:
Ар- річні амортизаційні відрахування, Бв - балансова вартість основних фондів. Ар=Бв*З З- знос основних виробничих фондів. Розрахунок річних амортизаційних відрахувань та коефіцієнта оборотності основних виробничих фондів представлені в таблиці 8.
Підприємство Знос Балансова вартість ОВФ, тис.грн Річні амортизаційні відрахування Коефіцієнт оборотності
1 (21) 0,1 2700 270 0,1
2 (45) 0,08 2100 168 0,08
3 (82) 0,08 2000 160 0,08
4 (98) 0,08 2600 208 0,08
5 (39) 0,09 2000 180 0,09
6 (30) 0,1 2700 270 0,1
7 (03) 0,08 2000 160 0,08
8 (35) 0,08 2000 160 0,08
9 (47) 0,08 2200 176 0,08
10 (74) 0,08 2000 160 0,08
11 (29) 0,08 2000 160 0,08
12 (88) 0,08 1800 144 0,08
13 (56) 0,08 2000 160 0,08
14 (90) 0,08 2400 192 0,08
15 (64) 0,09 1900 171 0,09
16 (63) 0,08 2000 160 0,08
17 (49) 0,09 2000 180 0,09
18 (68) 0,08 2000 160 0,08
19 (94) 0,1 2300 230 0,1
20 (64) 0,09 1900 171 0,09
Побудуємо ранжирований ряд за коефіцієнтом оборотності ОВФ (Табл. 9) : Коефіцієнт оборотності Показник фондовіддачі для даного п-ства
0,08 1,95
0,08 2,40
0,08 1,92
0,08 2,00
0,08 2,00
0,08 2,18
0,08 2,00
0,08 2,25
0,08 2,06
0,08 2,00
0,08 1,96
0,08 2,00
0,08 2,35
0,09 2,00
0,09 1,89
0,09 2,00
0,09 1,89
0,1 2,07
0,1 2,07
0,1 2,00
Далі, враховуючи ранжирований ряд коефіцієнта оборотності основних виробничих фондів, ми будуємо діаграму залежності коефіцієнта оборотності основних виробничих фондів на фондовіддачі (Діаграма 2). Діаграма 2
Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність,за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву. у=а+bх =-3,95455 a = y – bx =2,385636 y=2,38-9,954x Для визначення тісноти зв’язку, обчислюємо коефіцієнти кореляції і детермінації. Для обчислення коефіцієнта кореляції розраховуємо кореляційну таблицю(Табл 10) Табл. 10 X Y X2 Y2 XY X-Xсер. (Х-Хсер.)2 Y-Yсер. (Y-Yсер.)2 Yx
Коефіцієнт кореляцій можна обчислити за формулами: або
-0,24 Оскільки коефіцієнт кореляції r<0, то зв’язок між оборотністю ОВФ і фондовііддачею обернений. R2 =0,05 Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = -0,240,229. Виходячи з даних розрахунків можна зробити наступні висновки: Коефіцієнт детермінації дорівнює R2=0.05. Це означає, що між коефіцієнтом оборотності та фондовіддачею ОВФ існує слабкий зв’язок ( на 5% фондовіддачі основних фондів впливає коефіцієнт оборотності , решта - це вплив інших факторів). Похибка =0,229, отже r = -0,240,229. Діаграма розсіювання говорить про те, що зі зменшенням фондовіддачі ОВФ коефіцієнт оборотності збільшується. Модель має вигляд : y=2,38-9,954x; При мінімільному значенні оборотності ОВФ 0,08 фондовіддача ОВФ становить 1,95 , а при максимальному значенні оборотності 0,1 фондовіддача = 2,00. 2.5.Оцінка впливу фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства на продуктивність праці основних виробничих фондів підприємства Рівень продуктивності праці навеедено в табл.11 Табл. 11 Підприємство Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн Чисельність персоналу Показник фондовіддачі для даного п-ства Продуктивність праці
1 (21) 5600 450 2,07 12,44
2 (45) 4100 420 1,95 9,76
3 (82) 4800 400 2,40 12,00
4 (98) 5000 410 1,92 12,20
5 (39) 4000 410 2,00 9,76
6 (30) 5600 450 2,07 12,44
7 (03) 4000 450 2,00 8,89
8 (35) 4000 450 2,00 8,89
9 (47) 4800 400 2,18 12,00
10 (74) 4000 450 2,00 8,89
11 (29) 4500 420 2,25 10,71
12 (88) 3700 500 2,06 7,40
13 (56) 4000 450 2,00 8,89
14 (90) 4700 420 1,96 11,19
15 (64) 3600 460 1,89 7,83
16 (63) 4000 420 2,00 9,52
17 (49) 4000 410 2,00 9,76
18 (68) 4700 420 2,35 11,19
19 (94) 4600 420 2,00 10,95
20 (64) 3600 460 1,89 7,83
Побудуємо ранжирований ряд за коефіцієнтом фондовіддачі (Табл. 11) : Табл.11 Фондовіддача Продуктивність
1,89 7,83
1,89 7,83
1,92 12,20
1,95 9,76
1,96 11,19
2,00 9,76
2,00 8,89
2,00 8,89
2,00 8,89
2,00 8,89
2,00 9,52
2,00 9,76
2,00 10,95
2,06 7,40
2,07 12,44
2,07 12,44
2,18 12,00
2,25 10,71
2,35 11,19
2,40 12,00
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму залежності коефіцієнта фондовіддачі на продуктивність праці (Діаграма3). Діаграма 3
Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність,за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву. у=а+bх =5,6229 a = y – bx =-1,20 y=-1,20+5,6229x Для визначення тісноти зв’язку, обчислюємо коефіцієнти кореляції і детермінації. Для обчислення коефіцієнта кореляції розраховуємо кореляційну таблицю(Табл 12) X Y X2 Y2 XY X-Xсер. (Х-Хсер.)2 Y-Yсер. (Y-Yсер.)2 Yx
Коефіцієнт кореляцій можна обчислити за формулами: або
0,4639 R2 =0,2152 Оскільки коефіцієнт кореляції r>0, то зв’язок між фондовіддачею і продуктивністю праці прямий. Оскільки коефіцієнт кореляції знаходиться в межах від 0,1 до 0,3, то зв’язок слабкий. Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = 0,46390,2. Виходячи з даних розрахунків можна зробити наступні висновки: Коефіцієнт детермінації дорівнює R2=0.2156. Це означає, що між продуктивністю праці та коефіцієнтом фондовіддачі існує слабкий зв’язок ( на 21,56% продуктивність праці впливає на фондовіддачу , решта - це вплив інших факторів). Похибка =0,2, отже отже r = 0,46390,2. Діаграма розсіювання говорить про те, що зі збільшенням фондовіддачі продуктивність праці зростає. Модель має вигляд : y=-1,20+5,6229x При мінімільному значенні фондовіддачі 1,895 продуктивність праці становить 7,83, а при максимальному значенні фондовіддачі 2,4 продуктивніст праці = 12,00 Оцінка впливу фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства на придатність Визначаємо коефіцієнт придатності ОВФ підприємства. Коефіцієнт придатності ОФ характеризує частку придатних основних фондів від балансової вартості основних фондів підприємства. Визначається як відношення залишкової балансової вартості до балансової вартості основних фондів.
Бв з- залишкова балансова вартість, Бв оф- балансова вартість основних фондів. Показник придатності наведено в табл.13 Табл. 13 Підприємство Балансова вартість ОВФ, тис.грн Показник фондовіддачі для даного п-ства Залишкова варітсть Придатність
1 (21) 2700 2,07 2000 0,74
2 (45) 2100 1,95 1500 0,71
3 (82) 2000 2,40 1700 0,85
4 (98) 2600 1,92 1900 0,73
5 (39) 2000 2,00 1600 0,80
6 (30) 2700 2,07 2000 0,74
7 (03) 2000 2,00 1900 0,95
8 (35) 2000 2,00 1900 0,95
9 (47) 2200 2,18 2100 0,95
10 (74) 2000 2,00 1900 0,95
11 (29) 2000 2,25 1700 0,85
12 (88) 1800 2,06 1000 0,56
13 (56) 2000 2,00 1900 0,95
14 (90) 2400 1,96 2000 0,83
15 (64) 1900 1,89 1500 0,79
16 (63) 2000 2,00 1500 0,75
17 (49) 2000 2,00 1600 0,80
18 (68) 2000 2,35 2000 1,00
19 (94) 2300 2,00 2000 0,87
20 (64) 1900 1,89 1500 0,79
Побудуємо ранжирований ряд за коефіцієнтом фондовіддачі (Табл. 14) : Табл. 14 Фондовіддача Придатність
1,89 0,79
1,89 0,79
1,92 0,73
1,95 0,71
1,96 0,83
2,00 0,80
2,00 0,95
2,00 0,95
2,00 0,95
2,00 0,95
2,00 0,75
2,00 0,80
2,00 0,87
2,06 0,56
2,07 0,74
2,07 0,74
2,18 0,95
2,25 0,85
2,35 1,00
2,40 0,85
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму залежності коефіцієнта фондовіддачі на придатність (Діаграма4). Діаграма 4
Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність,за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву. у=а+bх =0,239 a = y – bx =0,337 y=0,337+0,239x Для визначення тісноти зв’язку, обчислюємо коефіцієнти кореляції і детермінації. Для обчислення коефіцієнта кореляції розраховуємо кореляційну таблицю(Табл 15) Табл. 15 X Y X2 Y2 XY X-Xсер. (Х-Хсер.)2 Y-Yсер. (Y-Yсер.)2 Yx
Коефіцієнт кореляцій можна обчислити за формулами: або
0,307 R2 =0,0942 Оскільки коефіцієнт кореляції r>0, то зв’язок між фондовіддачею і продуктивністю праці прямий. Оскільки коефіцієнт кореляції знаходиться в межах від 0,3 до 0,5, то зв’язок помірний. Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = 0,3070,224. Виходячи з даних розрахунків можна зробити наступні висновки: Коефіцієнт детермінації дорівнює R2=0.0942. Це означає, що між коефіцієнтом придатності та коефіцієнтом фондовіддачі існує помірний зв’язок ( на 9,42 % придатність впливає на фондовіддачу , решта - це вплив інших факторів). Похибка =0,224, отже r = 0,3070,224. Діаграма розсіювання говорить про те, що зі збільшенням фондовіддачі придатність зростає. Модель має вигляд : y=0,337+0,239x При мінімільному значенні фондовіддачі 1,895 придатність становить 0,79, а при максимальному значенні фондовіддачі 2,4 придатність = 0,85 2.6.Оцінка впливу фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва Для визначення ефективності виробництва обчислимо витрати на 1 грн виробленої продукції. Цей показник характеризує частку витрат в 1 гривні виготовленої продукції. Визначається як відношення витрат виробництва до річного обсягу виробництва продукції.
Вв- витрати виробництва, Ов- річний обсяг виробництва продукції. Витрати на 1 грн. Представлены в табл. 16 Табл. 16 Підприємство Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн Витрати виробництва, всього тис.грн Ефективність виробництва (витрати на 1 грн.)
1 (21) 5600 5000 0,89
2 (45) 4100 3600 0,88
3 (82) 4800 4000 0,83
4 (98) 5000 4500 0,90
5 (39) 4000 3500 0,88
6 (30) 5600 5000 0,89
7 (03) 4000 3500 0,88
8 (35) 4000 3500 0,88
9 (47) 4800 4000 0,83
10 (74) 4000 3500 0,88
11 (29) 4500 3800 0,84
12 (88) 3700 3000 0,81
13 (56) 4000 3500 0,88
14 (90) 4700 4100 0,87
15 (64) 3600 3000 0,83
16 (63) 4000 3600 0,90
17 (49) 4000 3500 0,88
18 (68) 4700 4100 0,87
19 (94) 4600 4000 0,87
20 (64) 3600 3000 0,83
Побудуємо ранжирований ряд по фондовіддачі (Табл. 17) Табл. 17 Фондовіддача Витрати на 1 грн
1,89 0,83
1,89 0,83
1,92 0,90
1,95 0,88
1,96 0,87
2,00 0,88
2,00 0,88
2,00 0,88
2,00 0,88
2,00 0,88
2,00 0,90
2,00 0,88
2,00 0,87
2,06 0,81
2,07 0,89
2,07 0,89
2,18 0,83
2,25 0,84
2,35 0,87
2,40 0,83
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму залежності коефіцієнта фондовіддачі на продуктивність праці (Діаграма5). Діаграма 5
Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність,за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву. у=а+bх =-0,0575 a = y – bx =0,9838 y=0,9838-0,0575x Для визначення тісноти зв’язку, обчислюємо коефіцієнти кореляції і детермінації. Для обчислення коефіцієнта кореляції розраховуємо кореляційну таблицю (Табл 18) Табл 18 X Y X2 Y2 XY X-Xсер. (Х-Хсер.)2 Y-Yсер. (Y-Yсер.)2 Yx
Коефіцієнт кореляцій можна обчислити за формулами: або
-0,299 Оскільки коефіцієнт кореляції r<0, то зв’язок між фондовіддачею ОВФ і ефективністю виробництва обернений. R2 =0,089 Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = 0,3070,224. Виходячи з даних розрахунків можна зробити наступні висновки: Коефіцієнт детермінації дорівнює R2=0,089. Це означає, що між фондовіддачаю та ефективністю виробництва існує помірний зв’язок ( на 8,9 % ефективність виробництва впливає на фондовіддачу , решта - це вплив інших факторів). Похибка =0,224, отже r = -0,2990,224. Діаграма розсіювання говорить про те, що зі збільшенням фондовіддачі витрати на 1 грн зменшуються. Модель має вигляд : y=0,9838-0,0575x При мінімільному значенні фондовіддачі 1,895 витрати на 1 грн становлять 0,83, а при максимальному значенні фондовіддачі 2,4 витрати на 1 грн також дорівнюють 0,83.
