РОЗДІЛ І. Теоретична частина 1. Статистика ВВП України Валовий внутрышный продукт (ВВП)— це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни (резидентами і нерезидентами) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери, таких як будинки і одяг, вартість послуг, скажімо, брокера і лекція економіста. Обсяги виробництва кожного такого товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і становить ВВП Методика обчислення ВВП має ряд особливостей. ВВП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Наприклад, пшениця, з якої випечено хліб, є проміжним товаром. Лише вартість хліба враховують як частку ВВП, але вартість пшениці, проданої мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховують. ВВП складається з вартості товарів і послуг, вироблених лише в процесі поточного виробництва. Отже, заново зведений і проданий будинок включають до складу ВВП, а збудований раніше і проданий — ні. Проте комісійні, які агент з продажу нерухомого майна отримав за продаж наявних будинків, у ВВП враховуються, (їх відносять до поточних послуг.) ВВП оцінюється за ринковими цінами. Останні включають непрямі податки — податок на продаж і акцизи, а тому ринкова ціна товарів буде не така, яку продавець матиме за товар. Чиста ціна — це ринкова ціна за вирахуванням непрямих податків. Вона становить суму чинникових витрат, тобто суму, що припадає на чинники виробництва цього товару. На практиці для розрахунків ВВП використовують такі методи — за витратами, за доходами і за виробництвом. ВВП, розрахований за витратами, — це загальна сума витрат на особисте і виробниче споживання всієї маси створених за певний період благ (рис. 1) ВВП розрахований за доходами — це сума доходів, отриманих власниками чинників виробництва, з використанням яких створено всю масу національного продукту (рис. 2). ВВП за виробництвом показує внесок кожного виробника і національного виробництва в цілому. У такому разі ВВП розраховують за доданою вартістю.
Рис. 1. Структура ВВП за витратами
Рис. 2. Структура ВВП за доходами Додана вартість — це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини і матеріалів, що куплені та витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг Загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві, являє собою ринкову вартість вироблених товарів і послуг, тобто ВВП. Усі три методи розрахунку ВВП є рівноцінними і дають однаковий результат. Величина ВВП залежить як від обсягу виробленої продукції, так і від рівня цін. Оскільки ціни можуть зростати і падати, порівнювати сяги ВВП можна у незмінних (постійних) цінах. У зв'язку з цим ВВП вимірюють у поточних і постійних цінах. ВВП, визначений у поточних (фактичних) цінах, називають номінальним. ВВП, визначений у незмінних (постійних) цінах, дістав назву реального. Номінальний ВВП (ВВПн) – це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва. Номінальний ВВП = S piqi, де qi – обсяг виробництва і-го товару в поточному році, pi – ціна і-го товару в поточному році. Таким чином, на величину номінального ВВП впливають два процеси: динаміка обсягу виробництва; динаміка рівня цін. Реальний ВВП (ВВПр) – загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, (приймається за базу),тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва: Реальний ВВП = S p0qi, де p0 – ціна і-го товару в базисному році. Якщо величина індексу цін менша за одиницю (Ір< 1), то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, яке називається інфлюванням. Якщо ж величина індексу більша за одиницю (Ір > 1), то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення. На основі ВВПр обчислюється темп зростання фізичного обсягу виробництва (Тз) і темп його приросту (Тп): Тз= (ВВПр у поточному році / ВВПр у базовому році)*100; Тп=((ВВПр у поточному році – ВВПр у попередньому році) / ВВПр у попередньому році)*100 Важливе значення має також обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін, тобто інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін. Основним з них є індекс цін ВВП (Іц), який називається дефлятором ВВП; індекс споживчих цін (ІСЦ); індекс оптових цін (ІОП). Індекси цін відображають співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів та послуг (ринкового кошика) для певного поточного року й сукупною ціною ідентичної або схожої групи товарів та послуг у базовому році. Згідно з існуючою практикою індекси цін розглядаються у %. Дефлятор ВВП, тобто Іц більше пристосований порівняно з ІСЦ для вимірювання загального рівня цін. Дефлятор ВВП ширший, тому що враховує не тільки ціни споживчих товарів та послуг, а також для ціни інвестиційних товарів, товарів, які купує держава, а також товарів та послуг що купуються і продаються на світовому ринку. У зв’язку з цим дефлятор ВВП – це індекс цін, який відображає зміну цін на всю сукупність товарів та послуг. Дефлятор ВВП показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім. На величину номінального ВВП впливають зміни як фізичного обсягу продукції, так і рівня цін. Тому виникає питання, якою мірою це пов’язано зі зміною фізичного обсягу виробництва, а якою - зі зміною цін чи обома обставинами водночас. Для визначення ВВП з урахуванням лише зміни фізичного обсягу виробництва потрібно здійснити коригування показника номінального ВВП. Процес коригування номінального ВВП здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Це дає змогу інфліювати (збільшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін) або дефліювати (зменшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін). Результатом цього коригування є обчислення реального ВВП для кожного року у постійних цінах, тобто цінах базового року. Найточнішим методом інфліювання або дефліювання номінального ВВП даного року є ділення номінального ВВП на індекс цін ВВП (дефлятор ВВП) і помноження одержаного результату на 100, тобто, ВВПр=ВВПн /Іц*100 Завдяки інфліюванню номінального ВВП грошовий вираз реального ВВП збільшується в ті роки, в яких ціни були нижчими від цін базового року. За допомогою дефліювання номінального ВВП грошовий вираз реального ВВП зменшується стосовно тих років, в яких ціни були вищими від цін базового року. Спираючись на дефлятор ВВП можна також визначити приріст (або зменшення) номінального ВВП за рахунок цін. Це можна обчислити за такими формулами: DЦа=Іца – 100 або DЦа=((ВВПна-ВВПра) / ВВПра)*100 де Іца , DЦа – темп зростання (зниження) та темп приросту (зниження) цін у періоді, що аналізується; ВВПна, ВВПра – номінальний та реальний ВВП у періоді, що аналізується. Використовують ще такі цінові індекси Ласпейреса, Пааше і Фішера (цінові дефлятори). Індекс Ласпейреса (або агрегатний індекс цін) показує як змінюються ціни за два періоди, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною.Індекс має вигляд: Ілр = Sp1q0 / Sp0q0, де р1,р0 – ціни відповідно в поточному і базисному періодах; q0 – обсяг виробництва в базисному періоді. Цей індекс дещо завищує темпи зростання рівня цін, оскільки при його розрахунку нехтують тим фактом, що із зміною цін, безперечно, відбуваються зміни в структурі споживчих товарів. Індекс Ласпейреса, розрахований для фіксованого “кошика” споживчих товарів і послуг (qk), називають індексом споживчих цін: Ісцр = Sр1qk / Sр0qk Фіксований споживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів і послуг, які купуються типовим міським мешканцем. Індекс побудований так, що ціна кошика у базисному періоді береться за 100%, а тому значення індексу вказують на те, на скільки відсотків змінилась ціна товарів – компонентів споживчого кошика у поточному періоді в порівнянні з попереднім. Індекс споживчих цін розраховується щомісячно, є оперативним і найпоширенішим показником рівня інфляції. Індекс Пааше частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса. Індекс має вигляд: Іпр = Sр1q1 / Sр0q1 де q1 – обсяг виробництва в поточному періоді. Індекс Пааше, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП, називається дефлятором ВВП: Дефлятор ВВП = Номінальний ВВП / Реальний ВВП = Sр1q1 / Sр0q1 Оскільки на цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін на окремі товари, вважається що дефлятор ВВП недооцінює зростання загального рівня цін. Безперечно, що індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами існують три суттєві відмінності: дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індекс споживчих цін – тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика; дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить до складу ВВП. Але до споживчого кошика входять імпортні товари, тому в індексі споживчих цін знаходить відображення зміна цін і на імпортні товари; дефлятор ВВП є поточно зваженим (індекс Пааше), а індекс споживчих цін є базисно зваженим (індекс Ласпейреса). Проте, на практиці відмінність між цими двома індексами незначна, і вони обидва досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін. В залежності від мети дослідження завжди можна підібрати той індекс, який найбільшою мірою відповідає поставленому завданню. І ндекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває їхню обмеженість: Іфр = Ö (Ілр * Іпр) = Ö ((Sp1q0 / Sp0q0) * (Sр1q1 / Sр0q1)) Табл.1.1.Виробництво та розполділ валового внутрішнього продукту (у фактичних цінах; млн. грн.) Рік Випуск Проміжне спожи-вання Валова додана вартість У тому числі
Оплата праці найманих робітни-ків Інші податки за виключен-ням інших субсидій, повязаних з вироб-ництвом Валовий прибу-ток, зміша-ний доход
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 2001 66306 36885 29421 5831 23 23567
Експорт товарів та послуг 62,4 55,4 55,1 57,8 63,6 51,5 46,6 45,3
Імпорт товарів та послуг -57,4 -53,8 -50,7 -55,2 -56,0 -50,6 -49,4 -50,9
1 Див. виноску до табл. 1.1. 2 За виключенням операцій з військовою технікою, що перебувала у використанні. Табл1.3.Структура валового внутрішнього продукту за категоріями доходу (відсотків) 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 20071
Валовий внутрішній продукт 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
1 Див. виноску до табл. 1.1. Табл.1.4.Індекси фізичного обсягу ВВП (у постійних цінах; відсотків до попереднього року) 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
105,9 109,2 105,2 109,6 112,1 102,7 107,3 107,6
Табл.1.5. Валовий внутрішній продукт Роки У фактичних цінах Індекси фізичного обсягу Індекси-дефлятори
валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу валовий внутрішній продукт валовий внутрішній продукт
млн. грн. грн. відсотків до попереднього року відсотків до 1990 р. відсотків до попередньо-го року
1996 81519 1595 90,0 90,7 43,0
1997 93365 1842 97,0 97,8 41,7 166,2
1998 102593 2040 98,1 98,8 40,9 118,1
1999 130442 2614 99,8 100,6 40,8 112,1
2000 170070 3436 105,9 106,7 43,2 127,3
2001 204190 4195 109,2 111,1 47,2 123,1
2002 225810 4685 105,2 106,3 49,7 109,9
2003 267344 5591 109,6 110,5 54,4 105,1
2004 345113 7273 112,1 113,0 61,0 108,0
2005 441452 9372 102,7 103,5 62,7 115,1
2006 544153 11630 107,3 108,1 67,3 124,5
Табл.1.6. Випуск товарів і послуг та валовий внутрішній продукт України (у відсотках, у порівнянних цінах) Випуск товарів і послуг Валова додана вартість
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 114,6 117,1 115,7 118,3
Добувна промисловість 104,1 102,6 104,7 103,2
Переробна промисловість 105,3 102,3 105,9 102,9
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 102,6 100,8 100,3 98,5
Будівництво 92,8 90,4 89,7 87,3
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 109,1 106,0 109,4 106,3
Діяльність транспорту та зв'язку 111,0 111,0 110,4 110,4
Освіта 100,3 100,3 99,9 99,9
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 99,9 100,0 99,1 99,2
Інші види економічної діяльності 105,8 105,6 104,3 104,1
Чисті податки на продукти 114,4 114,6 114,4 114,6
Валовий внутрішній продукт Х Х 106,9 105,8
Табл.1.7. Валовий внутрішній продукт у 2008 році (млн.грн.) І квартал ІІ квартал
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах 186635 232470
Квартал поточного року у відсотках до відповідного кварталу минулого року 106,5 106,5
Склад валового внутрішнього продукту
1. За виробничим методом
1.1. Випуск 402264 503958
1.2. Проміжне споживання 243675 303959
1.3. Валова додана вартість 158589 199999
Податки за виключенням субсидій на продукти 28046 32471
2. За розподільчим методом
2.1. Оплата праці найманих працівників 98802 116229
2.2. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт 29850 33370
2.3. Валовий прибуток, змішаний доход 57983 82871
3. За методом кінцевого використання
3.1. Кінцеві споживчі витрати 160378 184512
в тому числі:
домашніх господарств 125327 138924
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства 1557 1732
сектору загального державного управління 33494 43856
Продовження тобл. 1.7. І квартал ІІ квартал
в тому числі:
індивідуальні споживчі витрати 21437 28316
колективні споживчі витрати 12057 15540
3.2. Валове нагромадження 46760 65635
в тому числі:
валове нагромадження основного капіталу 46817 60906
зміна запасів матеріальних оборотних коштів -139 4652
придбання за виключенням вибуття цінностей 82 77
3.3. Експорт товарів та послуг 88537 117120
3.4. Імпорт товарів та послуг -109040 -134797
Табл.1.8. Індекси фізичного обсягу валового внутрішнього продукту у 2008 році (відсотків, у порівнянних цінах) І квартал ІІ квартал І квартал ІІ квартал
Індекси-дефлятори
Валовий внутрішній продукт квартал поточного року у відсотках до відповідного кварталу минулого року 106,5 106,5 127,3 132,2
Склад валового внутрішнього продукту
1. За виробничим методом
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 100,4 99,6 143,5 141,9
Добувна промисловість 104,5 106,1 144,9 178,1
Переробна промисловість 108,7 109,0 120,1 125,5
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 104,0 94,8 112,9 123,2
Будівництво 98,5 93,6 138,6 138,5
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 115,7 110,9 136,3 131,6
Діяльність транспорту та зв’язку 110,1 110,6 114,6 116,8
Освіта 99,4 100,2 142,8 142,6
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 92,9 99,1 137,9 141,1
Інші види економічної діяльності 104,3 103,8 129,7 134,4
з них
фінансова діяльність 99,0 96,1 155,0 168,9
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 108,0 108,7 110,9 115,6
державне управління 102,0 101,2 139,5 141,0
Податки за виключенням субсидій на продукти 107,6 112,0 130,1 136,5
2. За методом кінцевого використання
2.1. Кінцеві споживчі витрати 117,0 110,2 126,7 126,7
в тому числі:
домашніх господарств 122,0 113,3 124,6 124,6
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства 92,3 95,3 126,1 126,1
сектору загального державного управління 101,0 101,5 134,0 134,0
Продовження тобл. 1.8. І квартал ІІ квартал І квартал ІІ квартал
Індекси-дефлятори
в тому числі:
індивідуальні споживчі витрати 101,5 101,9 135,3 135,3
колективні споживчі витрати 100,2 100,8 131,6 131,6
2.2. Валове нагромадження 113,9 131,0 128,3 128,3
в тому числі:
валове нагромадження основного капіталу 114,7 106,3 127,9 127,9
зміна запасів матеріальних оборотних коштів Х Х х х
придбання за виключенням вибуття цінностей 82,6 110,7 123,9 123,9
2.3. Експорт товарів та послуг 100,9 108,9 135,0 135,0
1.9. Валовий внутрішній продукт у 2008 році. За даними Державного комiтету статистики, реальне зростання ВВП України у квiтнi 2008 року становило 6,7% порiвняно з квiтнем 2007 року, а за сiчень-квiтень - 6,2%. Реальний ріст валового внутрішнього продукту України в січні-травні 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав 6,4%, тоді як за підсумками чотирьох місяців він був нижче - 6,2%. Істотний вплив на поліпшення показника зробив ріст чистих податків на продукти - з 9,7% за підсумками чотирьох місяців до 12,3% за підсумками п'яти місяців. Статистика культури і мистецтва України Культура як самостійна галузь соціально-культурного будівництва включає до себе широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, закладів культури. До цієї галузі належать: театральне, музичне, хореографічне, образотворче, декоративно-прикладне, естрадне і циркове мистецтво; концертні організації, музеї, бібліотеки, будинки культури та ін.; кінематографія; телебачення і радіомовлення; видавнича справа, поліграфія і торгівля книгами. Управління культурою полягає в: організації створення, розповсюдження і популяризації творів літератури та мистецтва; забезпеченні поширення інформації і пропаганди досягнень культури; збереженні і використанні культурних цінностей; охороні творів мистецтва і пам'ятників культури, підвищенні культурного рівня населення України; керівництві підприємствами, організаціями, установами і закладами культури. Основи законодавства України про культуру визначають правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку культури в України, регулюють суспільні відносини у сфері створення, поширення, збереження та використання культурних цінностей і спрямовані на: реалізацію суверенних прав України у сфері культури; відродження і розвиток культури української нації та культур національних меншин, які проживають на території України; забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної художньої творчості; реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей; соціальний захист працівників культури; створення матеріальних і фінансових умов розвитку культури. Пріоритетні напрямки розвитку культури визначаються цільовими загальнодержавними програмами, які затверджуються Верховною Радою України (ст. 85 Конституції України). Держава створює умови для розвитку культури української нації та культур національних меншин; збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища; естетичного виховання дітей та юнацтва; проведення фундаментальних досліджень в галузі теорії та історії культури України; розширення культурної інфраструктури села; матеріального та фінансового забезпечення закладів, підприємств, установ, організацій культури. Політику держави у сфері культури, правові, економічні та соціальні гарантії її реалізації, систему соціального захисту працівників культури визначає Верховна Рада України. Органи виконавчої влади забезпечують реалізацію політики у сфері культури; здійснюють за участю громадських об'єднань розроблення державних програм розвитку культури та їх фінансування; створюють умови для відродження і розвитку культури української нації, культур національних меншин, які проживають на території України, та ін. Управлінська діяльність у сфері культури здійснюється системою органів виконавчої влади, кожен з яких реалізує свою компетенцію на окремих ділянках культурного будівництва: безпосередньо культура, телебачення і радіомовлення, кінематографія, друкарська справа та ін. Систему державних органів управління культурою складають: Міністерство культури і мистецтв України, міністерство культури АРК, управління культури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відділи культури районної державної адміністрації, підвідомчі їм театри, концертні організації, художні колективи, цирки, бібліотеки, музеї, клуби та інші театрально-видовищні підприємства і заклади культури, спеціальні навчальні заклади культури і мистецтва, музичні та художні школи. Головними показниками розвитку культури та мистецтва є кількість закладів культури та мистецтва на кількість населення. Наймасовішим закладом культури в Україні є бібліотеки. Однак кількість бібліотек не дає повної картини про рівень бібліотечного обслуговування населення, який залежить перш за все від ступеня розвитку мережі бібліотечних установ і їх територіальної доступності, від наявності книжкових фондів та їх співвідношення з чисельністю населення. Слід зазначити, що книжки та журнали українською мовою становлять 37% фонду масових та універсальних бібліотек, російською — 62%. Забезпечення населення бібліотеками у міській і сільській місцевостях не однакове. Рівень забезпечення міського населення бібліотечними установами є нижчим, ніж сільського, що пояснюється особливостями розселення. Одночасно кожна міська бібліотека обслуговує більшу чисельність населення (читачів). Рівень задоволення попиту читачів значною мірою залежить від концентрації у бібліотеках книжок та співвідношення суспільно-політичної, технічної, сільськогосподарської, художньої, дитячої та інших видів літератури. Більш різноманітну літературу мають, як правило, бібліотеки із значним книжковим фондом (понад 10 тис. примірників). Активність населення у користуванні послугами бібліотек характеризується часткою читачів у загальній чисельності населення та числом книговидачі у розрахунку на одного жителя. Своєрідними центрами культурного відпочинку населення є клубні установи. Клубні установи розміщені згідно з адміністративним поділом території, а також за виробничим принципом — при заводах, фабриках, навчальних закладах, санаторіях. Однак клубні установи відсутні майже у кожному другому селі. Зрозуміло, діяльність клубних установ залежить не стільки від їх наявної місткості, скільки від кількості та якості заходів, які там проводяться. У міських поселеннях працюють постійні кінотеатри. Найвищий показник кіновідвідувань у містах, великих містах, курортних центрах. Проте і в цих поселеннях в останні роки намітилася тенденція до різкого скорочення середнього рівня відвідування кінотеатрів. Якщо мережа закладів культури (клуби, бібліотеки, кіноустановки) в Україні зменшується, то театрів — зростає. У 2002 р. в країні функціонувало 130 професійних театрів (проти 89 у 1985 p.), у тому числі опери та балету — 7, драми та музичної комедії — 85, дитячих та юного глядача — 38. Проте кількість відвідувань театрів також має тенденцію до зменшення. Лише за 90-ті роки цей показник зменшився втричі і становив у 2007 р. 5,6 млн. відвідувань на рік. Велику роль у культурному житті населення відіграє музейна справаНайбільше професійних театрів функціонує у Києві, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Миколаєві та в Автономній Республіці Крим, а державних музеїв — у Києві, Львові, Одесі, Полтаві, Запоріжжі, Харкові, Чернігові, Донецьку. Серед областей за цим показником виділяються: Луганська, Дніпропетровська, Івано-Франківська та Автономна Республіка Крим. Масовою пропагандою культурних досягнень займаються і засоби інформації — телебачення, радіомовлення, газети, журнали, книжково-журнальні видавництва. Усі культурно-освітні установи функціонально пов'язані з виробництвом музичних інструментів та інших предметів культурного призначення, поліграфічною промисловістю, кіностудіями, студіями звукозапису, фотокінолабораторіями, книжковою торгівлю, торгівлею художніми виробами і товарами тощо. А тому ефективною має бути система територіальних комплексів культурного обслуговування населення, об'єднаних єдністю зони обслуговування і спільністю наявних ресурсів. Табл.2.1. Заклади культури і мистецтва
Кількість професійних театрів (включаючи театри-студії), на кінець року Кількість відвідувань театрів за рік, млн. Кількість концертних організацій Кількість відвідувань концертних організацій за рік, млн. Кількість музеїв (включаючи філіали) на кінець року Кількість відвідувань музеїв за рік, млн.
1990 125 17,6 44 15,0 214 31,8
1991 130 15,0 43 12,6 225 20,8
1992 127 15,1 44 9,6 275 16,3
1993 131 12,4 49 10,0 295 18,0
1994 132 10,2 52 6,6 305 18,2
1995 136 8,3 53 7,3 314 17,4
1996 130 6,9 53 4,8 324 16,5
1997 130 5,6 55 4,2 358 14,9
1998 132 5,6 57 3,5 367 14,8
1999 131 5,6 57 3,9 369 15,0
2000 131 5,7 61 3,8 378 16,0
2001 129 5,9 61 4,6 386 17,1
2002 131 6,2 67 6,6 376 17,5
2003 135 6,1 71 4,0 394 17,6
2004 133 6,0 77 4,9 422 18,5
2005 135 6,2 78 4,4 437 18,9
2006 137 6,3 81 4,1 445 20,2
2007 138 6,6 79 4,2 458 21,1
Продовження тобл. 2.1.
Кількість масових універсальних бібліотек, тис. Бібліотечний фонд, млн. примірників Кількість демонстраторів кіно/відео/фільмів, тис Кількість відвіду-вань кіносеансів за рік, млн. Кількість закладів культури клубного типу, тис. Кількість місць в них, млн.
1990 25,6 419 27,2 552 25,1 6,5
1991 25,3 410 25,0 416 24,7 6,4
1992 25,3 401 22,3 211 23,9 6,2
1993 24,4 388 20,5 127 23,5 6,0
1994 24,2 379 17,9 56 23,3 6,0
1995 23,8 370 16,1 36 23,0 5,9
1996 23,3 364 13,3 14 22,4 5,9
1997 21,5 356 10,8 7 21,5 5,6
1998 21,1 350 9,0 5 20,9 5,5
1999 20,9 347 7,8 5 20,7 5,5
2000 20,7 343 6,9 6 20,4 5,4
2001 20,4 338 6,0 7 20,2 5,3
2002 20,4 339 5,3 9 19,9 5,2
2003 20,3 336 4,1 10 19,6 5,1
Продовження тобл. 2.1. Кількість масових універсаль-них бібліотек, тис. Бібліотечний фонд, млн. примірників Кількість демонстраторів кіно/відео/фільмів, тис Кількість відвідувань кіносеансів за рік, млн. Кількість закладів культури клубного типу, тис. Кількість місць в них, млн.
2004 20,0 333 3,6 10 19,4 5,1
2005 19,8 330 3,3 10 19,1 5,0
2006 19,8 324 3,2 12 19,0 4,9
2007 20,8 345 3,0 18 18,9 4,8
Табл.2.2. Відвідування населенням закладів культури і мистецтв в Україні 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
На 100 жителів
музеїв 61 34 32 35 36 37
театрів 34 16 11 12 13 13
концертних організацій 29 14 8 9 14 8
На 1 жителя
кіносеансів 11 1 0,1 0,2 0,2 0,2
Табл.2.3. Забезпеченість населення закладами культури в Україні 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Кількість на 100 тисяч жителів
бібліотек 49,4 46,4 42,4 42,1 42,5 42,6 42,2 42,2
демонстраторів фільмів 52,4 31,4 14,1 12,5 11,0 8,5 7,5 7,1
закладів культури клубного типу 48,4 44,7 41,7 41,7 41,4 41,2 41,0 40,8
На 100 жителів
книжковий фонд масових та універсальних бібліотек, примірників 806 715 696 700 707 706 705 664
кількість місць для глядачів у залах, у яких здійснюється демонстрування фільмів 11 7 4 3 3 2 2 2
Табл.2.4. Періодичні видання.
Випуск книжок (друкованих одиниць) Випуск журналів та інших періодичних видань Кількість газет (видань) Середньодобовий обсяг мовлення, годин
всього тираж, млн. примірників всього річний тираж, млн. прим.
всього тираж, млн. примірників всього
1990 7046 170 185 166 1990 7046 170 185
1991 5857 136 194 95 1991 5857 136 194
1992 6389 130 321 16 1992 6389 130 321
1993 5002 88 522 33 1993 5002 88 522
1994 4752 52 461 19 1994 4752 52 461
1995 6109 68 604 24 1995 6109 68 604
1996 6084 52 717 20 1996 6084 52 717
1997 6308 51 817 20 1997 6308 51 817
1998 7065 44 1009 57 1998 7065 44 1009
1999 6282 22 1374 40 1999 6282 22 1374
2000 7749 44 1242 52 2000 7749 44 1242
2001 10614 50 1653 60 2001 10614 50 1653
2002 12444 48 1923 84 2002 12444 48 1923
2003 13805 39 2246 130 2003 13805 39 2246
2004 14790 53 2385 124 2004 14790 53 2385
2005 15720 54 2182 132 2005 15720 54 2182
2006 15867 54 2301 138 2006 15867 54 2301
2007 17987 56 2420 237 2007 17987 56 2420
* Включно додатки, які розповсюджуються окремо (згідно з методологією ЮНЕСКО). Табл.2.5.Введення в експлуатацію обєктів культурного призначення
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Клуби та будинки культури, тис. місць 1,0 1,1 1.2 0,9 3,1 0,9 0,4 1,5
Клуби та будинки культури, тис. місць у сільській місцевості 1,0 0,4 0,6 0,8 0,5 0,4 0,1 0,9
Табл.2.6. Бібліотеки (станом на 01.01. 2006 рік) Тип бібліотек Кількість бібліотек Обсяг книжкових фондів (млн.) Кількість читачів (млн.) Щорічна книго-видача (млн.) Кількість бібліотечнихпрацівників (тис.)
Публічні 20.000 350 17 350 36
Бібліотеки освітніх установ 20.800 8 1,6 10 18,7
Вузівські 267 106 1,5 102 6,5
Технічні 2.500 156 0,75 10 3,5
Медичні 1.033 30 0,77 25,3 2,2
Сільськогосподарські 275 21 3 20 2
Академічні (НАН України) 96 29 0,37 8 1
Разом 45.000 700 25 500 70
Табл.2.7. Мережа бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України (станом на 01.01. 2006р.) № п/п Найменування областей Бібліотеки системи МКіМ у тому числі: із загальної кількості Характеристика приміщень
обласні публічні з них: бібліотек потребують капітального ремонту знаходяться в аварійному стані
ОУНБ ОБЮ ОБД всього у сільській місцевості для дітей для юнацтва
Табл.2.8. Мережа, бібліотечний фонд, кількість користувачів та видачі публічних, державних, наукових бібліотек системи МКіМ України та бібліотек України різних типів і форм власності №№ п/п Найменування областей Загальна кількість бібліотек
бібліотечний фонд (тис. прим.) користувачі ( тис.осіб) видача (тис. прим.) у т. ч. бібліотек системи МКіМ
усього у сіль. місц. усього у сіль. місц. усього у сіль. місц. усього у сіль. місц. МКіМ бібл. фонд (тис. прим.) Користу-вачі (тис. осіб) видача (тис. прим.)