ЗМІСТ стор. Вступ............................................................................................................ Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми.................................................................. Аналіз зовнішнього середовища підприємства................... Сегментація ринку.................................................................. Вивчення ємності ринку підприємства................................. Оцінка конкурентноздатності товару підприємства............ Планування ціни на товар підприємства............................... Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства....... Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничої програми............................................ 2.1. Планування виробничої програми підприємства..................... 2.2. Планування виробничої потужності підприємства.................. 2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми................................................................ 2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання............. 2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства.............................................................................. 2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах........................................................................... 2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства................ 2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві........................ 2.6.1. Планування росту продуктивності праці..................... 2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та керівників для виконання виробничої програми........ 2.7. Планування фонду заробітної плати на підприємстві.............. Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства....................... 3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим техніко-економічним факторам............................ 3.2. Планування доходів і надходжень.............................................. 3.3. Фінансовий план підприємства................................................... Висновки та пропозиції................................................................................. Список використаної літератури...................................................................... Вступ Становлення і розвиток ринкових відносин в Україні потребує глибоких зрушень в усіх сферах економіки – одній з найважливіших сфер людської діяльності. Ринкова економіка по своїй суті є засобом, що стимулює ріст продуктивності праці і збільшення ефективності виробництва. Підвищення ефективності суспільного виробництва означає ефективніше використання наявних трудових ресурсів для збільшення випуску якісної і потрібної країні продукції, а також постійно співставляти затрати з отриманими результатами і вносити певні корективи для того, щоб вкладені кошти принесли максимальну віддачу. В умовах ринкової економіки підвищення ефективності виробництва на підприємстві невіддільно пов’язане із проблемою економіки всіх видів ресурсів. Підприємство – це основна народногосподарська ланка країни, від результатів функціонування якої залежить економічний розвиток держави. В умовах ринкових відносин підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансування і тому воно саме, в першу чергу, зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшенні прибутковості. Задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Проте, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того, наскільки ефективно спланована діяльність підприємства. На будь-якому підприємстві перед запуском у виробництво ретельно сплановуються усі процеси, заходи, які матимуть місце для забезпечення ефективного виробництва. Тому саме тема планування є актуальною для підприємств на усіх етапах його життєвого циклу. Метою даної курсової роботи є планування використання МТР, МТЗ та персоналу на рідприємстві для виконання виробничої програми. Також завданням є дослідження підприємства на ринку, тобто аналіз зовнішнього середовища, сегментів ринку, конкурентоспроможності продукції, визначення обсягів реалізації продукції та планування ціни на товар. Об’єктом дослідження є ВАТ «Рафалівський кар’єр» Україна. Робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків. У І розділі визначається місце підприємства на ринку та шляхи формування його виробничої програми. В ІІ – проводиться планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничої програми. В ІІІ розділі планується фіансова діяльність підприємства на 2005 рік. У висновках висвітлюється інформація про основні розрахунки під час написання роботи.
Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми 1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства Функціонування підприємства в ринкових умовах неможливе без комплексного аналізу факторів зовнішнього середовища, які впливають на його діяльність. До таких факторів, які не є контрольованими підприємством, відносять: технологічні (рівень розвитку НТП); міжнародні (вплив міжнародного ринку товарів); економічні (вплив інфляції, рівень зайнятості, стабільність національної валюти); політичні (законодавство країни ринку, урядові постанови укази президента); соціально-культурні (відношення до підприємства різних груп населення); ринкові (можливість проникнення на ринок, розподіл сегментів, перспектива розвитку ринку та його структури); конкуренти (умови, що домінують на ринку товарів, можливість співіснування, тощо). Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М.Х. Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі. Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою: (1); де - оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства; kФ - коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора, див. вихідні дані, табл.1, №1; Y – значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства, обирається самостійно. Значення “Y” М. Мескон рекомендує приймати в межах (-50...+50). Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів наведена в таблиці 1: Таблиця 1 Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів для підприємства № п/п Фактори зовнішнього середовища Коефіцієнт “kФ” Значення впливу фактора “Y” Оцінка впливу фактора “Зн”
1 2 3 4 5
1 Економічні 1,14 +20 +22,8
2 Ринкові 1,64 -15 -24,6
3 Політичні 0,44 -25 -11
4 Технологічні 2,14 +30 +64,2
5 Конкурентні 0,34 -20 -6,8
6 Міжнародні 1,24 -10 -12,4
7 Соціальні 0,24 +15 +3,6
Примітка. Значення “Y” в таблиці вибрано довільно, а значення коефіцієнта “k” – згідно вихідних даних.
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.).
Як бачимо, найсприятливішими фактомами впливу є технологічні, найнебезпечніші – ринкові. 1.2. Сегментація ринку Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись на його окремий сегмент – групу споживачів, які зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити. Сегментація здійснюється за наступними принципами: кожен із сегментів, що розглядається має бути чітко вираженим; вибраний сегмент має бути досить значимим, щоб забезпечити прибуток підприємству; сегмент має бути доступним для застосування ефективних методів збуту. В першу чергу необхідно визначитись, хто є споживачем товару: населення чи організації. Населення є в основному споживачем товарів широкого вжитку (ТШВ). Сегментація тоді здійснюється за такими ознаками: Географічна – розташування регіону, чисельність та щільність населення, структура комерційної діяльності, клімат, динаміка розвитку регіону, рівень інфляції, тощо. Демографічна – стать, вік, склад сім'ї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність, тощо. Психографічна – суспільний клас (тобто стабільні групи суспільства, яким характерні споріднені цінності, уявлення, інтереси, поведінка), спосіб життя, тип особистості. Поведінкова – рівень знань, взаємовідносини, норми споживання, ступінь використання товару, готовність купити товар, випадковість покупки, тощо. Організації є в основному споживачами товарів промислового призначення (ТПП). Ознаки сегментації ринку ТПП подібні до ознак сегментації ринку ТШВ. Відмінність полягає в тому, що ринок ТПП сегментують в основному за географічними, а також за деякими соціально-економічними ознаками: розміри підприємств-покупців, структура каналів збуту, організаційні форми торгівлі, техніка і технологія закупівель. Другорядного значення набувають демографічні, культурні та поведінкові ознаки. Спочатку необхідно розділити покупців залежно від концентрації їхніх складів. Чим ближче вони розміщені до підприємства-виробника, тим більшою буде частота поставок і ширшим асортимент товарів, які поставляються в одній пакувальній одиниці. Демографічні ознаки сегментації ринку ТПП можуть стосуватись кількості працюючих, галузі спеціалізації, наявних ресурсів, а також демографічних особливостей осіб, що беруть участь у прийнятті рішень про купівлю. Здійснивши сегментацію, виробник може вибрати той сегмент, на якому він буде концентрувати свої маркетингові зусилля. 1.3. Визначення ємності ринку підприємства Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку. Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період. Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою QРИНКУ = n1 * n2 (2); Де QРИНКУ – загальна ємність ринку в натуральних показниках; n1 – кількість покупців товару, чол., див. вихідні дані, табл. 1, № 2; n2 – кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт., див. вихідні дані, табл. 1, № 3. QРИНКУ = 400140*2=800280 1.4. Оцінка конкурентноздатності товару Конкурентноздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб. Рівень конкурентноздатності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників. Одиничний показник – відображає відсоткове відношення дійсної величини параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю задовольняється. Груповий показник – поєднує одиничні показники та показує ступінь задоволення потреби взагалі. Інтегральний показник – чисельна характеристика конкурентноздатності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. Визначивши інтегральний показник, його значення порівнюють із нормативним або із значенням інтегрального показника товару-зразка і роблять висновок про конкурентноздатність товару. До технічних параметрів конкурентноздатності товару відносять: класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції; конструктивні (характеристики конструкторсько-технічних рішень); нормативні (що відповідають міжнародним стандартам, правилам); ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють відповідність товару властивостям людського комплексу; естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета. До економічних параметрів відносять: енергомісткість та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології; надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати. Отже для визначення інтегрального показника конкурентноздатності необхідно: 1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами; Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами; Визначити інтегральний показник конкурентноздатності; Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентноздатності товару. Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю: (3) ; де аі – значення впливу одиничного показника, долі одиниці; pi – параметричний індекс. Таблиця 2 Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами № п/п Одиничний показник Значення % Значення, долі одиниці Оцінка Параме-тричний індекс Груповий параме-тричний індекс
В колонці 4 вказано значення одиничного показника в долях одиниці (колонка 3 /100). Параметричні індекси (колонка 6) визначаються на основі тестування споживачів (колонка 5), тобто по оцінці, яку отримав кожен із 5 параметрів. Оцінці “відмінно” відповідає параметричний індекс 1, “добре” – 0,75, “задовільно” – 0,6, “з недоліками” – 0,2, “з великими недоліками” – 0,1. Колонка 7 – добуток параметричного індексу (колонка 6) та значення відповідного одиничного показника в долях одиниці (колонка 4). Значення отримане у рядку “ВСЬОГО” колонки 7 і є тим значенням групового параметричного індексу за технічними параметрами. Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин, сервісне обслуговування. Розрахунок проводять в табличній формі аналогічно таблиці 2. Таблиця 3 Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами № п/п Одиничний показник Значення % Значення, долі одиниці Оцінка Параме-тричний індекс Груповий параме-тричний індекс
1 2 3 4 5 6 7
1. Ціна 20 0,2 4 0,75 0,15
2. Економічність 15 0,15 5 1 0,15
3. Потреба в запасних частинах 10
0,1 4 0,75 0,075
4. Енергомісткість 15 0,15 3 0,6 0,09
5. Безвідходні технології 15 0,15 5 1 0,15
6. Експлуатаційні затрати 10 0,1 4 0,75 0,075
7. Рівень заробітної плати 15 0,15 4 0,75 0,1125
Всього 100 1 - - 0,8025
Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою (4); де - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами; - груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами. К=0,925/0,8025=1,153 Отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним значенням товару зразка (див. вихідні дані, табл. 1, № 4). Наш показник є більшим від аналогічного значення товару-конкурента (1,153>1,14). Отже, наша продукція є сильним конкурентом на ринку нерудних будівельних матеріалів. 1.5. Планування ціни на товар підприємства Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції. При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції. Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку. Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення. В курсовій роботі рекомендується використати метод орієнтований на забезпечення максимального прибутку. В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”. Зобразимо “криву попиту” (див. рис. 2) згідно вихідних даних, табл. 10. Для встановлення рівняння “кривої попиту” доцільно використати канонічне рівняння прямої, оскільки, як видно з рис. 2, залежність має лінійний характер. Канонічне рівняння прямої має вигляд: . Таким чином, щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння. Дані для побудови кривої попиту мають вигляд: Ціна (Ц), грн. 10 20 30 40 50
Попит (N), шт. 32000 24000 16000 8000 0
Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо: Спростивши даний вираз отримаємо: N=-800*Ц+40000; Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-800; в=40000. Нехай була встановлена залежність: N = a*Ц + в (5); Де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.; Ц – ціна на одиницю продукції, грн.; а, в – параметри лінійного рівняння. Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В): П = Д – В (6); П = 302808-238756=64052 Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц): Д = N * Ц (7); Д = 7440*40,7=302808 Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат: В = ВЗМПЛ * N + ВПОСТПЛ (8); В = 31,40*7440+5140=238756 Де ВЗМПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 6; N – обсяг реалізації, шт.; ВПОСТПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 5. З формул (6), (7), (8) отримаємо: П = N * Ц – ВЗМПЛ * N – ВПОСТПЛ (9); П = 7440*40,7-31,40*7440-5140 = 64052 Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни: П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМПЛ * а * Ц – ВЗМПЛ * в – ВПОСТПЛ = а * Ц2 + (в – ВЗМПЛ * а)Ц – (ВЗМПЛ * в + ВПОСТПЛ) (10); Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц): П’ = 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) (11); Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення: 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) = 0 (12); Ц= ½(31,40-40000/(-800)) = 40,7грн. 1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства. Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму продажу товарів не існує. В попередньому параграфі було встановлено ціну на одиницю продукції, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N = а * Ц + в (5) , можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях. N=-800*40,7+40000=7440 од. Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для забезпечення виконання виробничої програми 2.1. Планування виробничої програми підприємства Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті. Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі. План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, шт.). План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція; валова продукція. Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією. Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою: , (13) Qпл Р = (417307,28+21400+11400)=450107,28 грн. де QTіПЛ – обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства, див. формула (15); ?QПзіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 7; ?QПвіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 8; n – кількість видів товарної продукції. Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (QВіПЛ). Її величину приймаємо рівною на 10…15 % відсотків більшою за плановий обсяг реалізації продукції (N): , (14); QплВі = 7440*1,125=8370 де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках, див. параграф 1.6.; n – кількість видів товарної продукції (приймаємо 1). Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва. Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою: , (15); QплТ і=(8370*40,7)*1,225= 417307,28 грн. де QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках, див. формула (14); Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції, див. формула (12); n – кількість видів товарної продукції; QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним 20...25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках (QВіПЛ * Ці); m – кількість видів робіт промислового характеру. Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за формулою: QВАЛ=QТі+(QЗ.К-QЗ.П)+(QІ.К-QІ.П) (16); Qвал = 417307,28+(16500-6400)+(5500-3400)= 429507,28 грн. де QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 9; QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 10. На основі приведених розрахунків складаються форми (див. табл.3, 4.): План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі Таблиця 3. Найменування продукції Кількість продукції в натуральному виразі Звіт за попередній період (на 5% менше за план)
очікуване виконання (факт) План в тому числі по кварталах
1 2 3 4
1. Державне замовлення (5% від Qпл)
1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього 418,50 418,50 104,63 104,63 104,63 104,63 397,58
в тому числі:
- експорт
41,85 10,46 10,46 10,46 10,46 39,76
- нова продукція
83,70 20,93 20,93 20,93 20,93 79,52
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від Qпл)
- нова продукція 19915,45 25890,08 6472,52 6472,52 6472,52 6472,52
2.2. Продукція із давальної сировини 24894,31 32362,61 8090,65 8090,65 8090,65 8090,65
2.2. Роботи промислового характеру і послуги на сторону 4978,86 6472,52 1618,13 1618,13 1618,13 1618,13
2.3. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію 12447,16 16181,30 4045,33 4045,33 4045,33 4045,33
2.4. Інші види продукції 7468,29 9708,78 2427,20 2427,20 2427,20 2427,20
При заповненні колонки “Кількість продукції в грошовому виразі в цінах планового року” – дані з табл. 3, колонка “План” перемножуються на ціну (12). При заповненні колонки “В цінах базисного року” використовується індекс цін, дивись вихідні дані, табл. 1, № 14. 2.2. Планування виробничої потужності підприємства Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці. Діюча потужність підприємства (цеху, лінії) відображає потенційну здатність виготовити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбачену планом номенклатури. Діючу потужність характеризують декілька показників: потужність на початок планового періоду (вхідна); потужність на закінчення планового періоду (вихідна); середньорічна потужність. Середньорічна потужність (МС.Р.) обчислюється як середньозважена величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і відніманням середньорічного вибуття потужностей, тобто за формулою: , (17); М С.Р. = 9860+1/12*( 40*(12-1)-60*(12-2)+240*(12-3)+440*(12-4)-360*(12-5)-510*(12-6)-60*(12-7)-360(12-8)-110*(12-9)-210*(12-10)-260*(12-11)-610*(12-12))=9626 од. де МП – вхідна виробнича потужність, див. вихідні дані, табл. 1, № 11; ?Мі – приріст (“+”) або вибуття (“–”) виробничих потужностей в і-му місяці, див. вихідні дані, табл. 1, № 12; і – номер місяця. При цьому вихідна потужність (яка буде вхідною в наступному році) розраховується за формулою: (18); Мк = 9860+(40-60+240+440-360-510-60-360-110-210-260-610)= 8040од. 2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми На виробничу програму в основному впливає фонд часу роботи виробничого обладнання, який залежить від режиму роботи підприємства. Планування фонду робочого часу (ФРЧ) здійснюється з метою визначення кількості робочих днів (годин), що будуть фактично відпрацьовані одним працівником або одиницею обладнання протягом планового року. Визначення планового ФРЧ здійснюється у табличній формі: Таблиця 5 Баланс робочого часу на _2007_рік № п/п Показник Фонд часу
працівника підприємства
1 2 3 4
1. Загальна кількість календарних днів 365 365
2. Кількість неробочих днів: в т. ч. святкових вихідних 113 8 105 113 8 105
3. Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу)
252
252
4. Невиходи на роботу, всього: чергові і додаткові відпустки відпустки по вагітності виконання державних обов’язків через хворобу навчання неявка з дозволу адміністрації прогули простої 45 24 6 3 3 - 2 3 4 4 4
5. Корисний ФРЧ 207 248
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання. Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи одиниці обладнання на річний фонд часу роботи одиниці обладнання: (19); К ЗАВ = 8370/9626*0,9841 = 0,8836 де QВПЛ – виробнича програма по і-му агрегату в натуральних показниках або річний обсяг випуску продукції, див. формула (14); МС.Р. – середньорічна потужність, див. формула (17); – коефіцієнт використання фонду робочого часу, розраховується як відношення корисного фонду робочого часу підприємства до номінального, див. табл. 5; = 248/252=0,9841 2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства 2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах Основне виробництво - потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою: , (20); де НQi – норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції, див. вихідні дані, табл. 1, № 13; QВПЛ – обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді, див. формула (14); n – кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують даний матеріал.
Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою: , (21); де QЗ.К.ПЛ – обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних показниках; QЗ.П.ПЛ – очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок планового періоду в натуральних показниках; n – кількість найменувань продукції незавершеного виробництва. Щоб отримати значення QЗ.К.ПЛ та QЗ.П.ПЛ потрібно поділити відповідні значення у вихідних даних табл. 1, № 9 на ціну одиниці продукції Ц, див. формула (12). Потреба в мастильних матеріалах на плановий період обчислюється з врахуванням специфіки їх використання за формулою: (22); де Нм – норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину роботи даного обладнання, див. вихідні дані, табл. 2; Nо – кількість працюючих одиниць обладнання, див. вихідні дані, табл. 2; ФРЧКОР.П.ПЛ – корисний фонд робочого часу підприємства в плановому році, днів, див. табл. 5; kз – коефіцієнт змінності обладнання або кількість змін роботи підприємства, див. вихідні дані, табл. 1, № 29; tз – тривалість робочої зміни, год., див. вихідні дані, табл. 1, № 16. При розрахунку потреби в інструменті спочатку визначається їх номенклатура, а потім по кожному виду необхідний час роботи. Річна потреба в інструменті обчислюється за формулою: , (23); де tм – машинний час роботи даним інструментом для виготовлення одиниці продукції, годин, див. вихідні дані, табл. 3; QВПЛ – річна програма випуску продукції, шт., див. формула (14); L – довжина робочої частини інструменту, мм, див. вихідні дані, табл. 3; l – довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм, див. вихідні дані, табл. 3; tЗАТ – час роботи інструменту між двома заточками, годин, див. вихідні дані, табл. 3. Потреба в матеріалах на ремонт обладнання залежить від виду і кількості обладнання, яке необхідно ремонтувати, та виду ремонтних робіт і обчислюється за формулою: (24); де kМ.Р. – коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання, див. вихідні дані, табл. 4; Нк – норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті обладнання, див. вихідні дані, табл. 4; R1, R2, R3 – сума ремонтних одиниць обладнання, які підлягають капітальному, середньому і малому ремонтам, див. вихідні дані, табл. 4 ; kс.к – коефіцієнт, що показує співвідношення між нормами витрат матеріалу при середньому та капітальному ремонтах, див. вихідні дані, табл. 4; kм. к – аналогічно kс.к, тільки при малому та капітальному ремонтах, табл. 4. Потреба в матеріалах на ремонт будівель на плановий період в натуральних показниках визначається виходячи з питомої ваги матеріальних витрат в загальній вартості ремонтних робіт за формулою: (25); де Qрем – обсяг ремонтних робіт, грн., див. вихідні дані, табл. 5 ; Уз – питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %, див. вихідні дані, табл. 5; Ум – питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %, див. вихідні дані, табл. 5; ЦМ.Р. – планова ціна одиниці матеріалу, грн., див. вихідні дані, табл. 5. Розрахунки по плануванню витрат в матеріально-технічних ресурсах рекомендується провести у таких таблицях: Таблиця 6 Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану основного виробництва № пп. Найменування ресурсу одиниці виміру Норма витрат на одиницю продукції Плановий обсяг виробництва, шт. Потреба в ресурсі в натуральних показниках ціна одиниці ресурсу, грн. витрати на придбання ресурсів, грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 матеріал 1 т 140 8370 1171800 0,0077 9022,86
2 матеріал 2 т 28 8370 234360 0,1243 29130,95
3 матеріал 3 т 56 8370 468720 0,2907 136256,90
4 деталь 1 шт. 70 8370 585900 0,104 60933,60
5 деталь 2 шт. 14 8370 117180 0,2343 27455,27
ВСЬОГО
262799,59
Таблиця 7 Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва № пп. Найменування ресурсу одиниці виміру Норма витрат на одиницю продукції Сальдо незавершеного виробництва, шт. Потреба в ресурсі, в натуральних показниках Ціна одиниці ресурсу, грн. Витрати на придбання ресурсів, грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 матеріал 1 Т 140 248,18 34742 0,0077 267,51
2 матеріал 2 Т 28 248,18 6948 0,1243 863,69
3 матеріал 3 Т 56 248,18 13897 0,2907 4039,80
4 деталь 1 шт. 70 248,18 17371 0,104 1806,58
5 деталь 2 шт. 14 248,18 3474 0,2343 814,01
ВСЬОГО
- -
7791,59
Розрахунок потреби в мастильних матеріалах Таблиця 8 № Назва одиниці обладнання Кількість працюючих одиниць обладнання, шт. Норма витрат 1-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, літрів Норма витрат 2-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, літрів Корисний фонд роботи обладнання, днів Коефіцієнт змінності обладнання Тривалість робочої зміни, год. Потреба в мастильних матеріалах 1-го виду, літрів Потреба в мастильних матеріалах 2-го виду, літрів вартість придбання мастильного матеріалу 1-го виду, грн. вартість придбання мастильного матеріалу 1-го виду, грн.
Таблиця 9 Розрахунок потреби в інструменті Номен-клатура інструментів Машинний час роботи для виготовлення одиниці обладнання, годин Довжина робочої частини інструменту, мм Довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм Час роботи інструменту між двома заточками, годин Річна потреба в інструменті, шт. (округлюється до більшого цілого) Ціна одиниці інструменту, грн. Річна сума витрат на придбання інструментів, грн.
Інструмент 1 0,19 22 1,1 23 4 45,14 180,56
Інструмент 2 0,2 19 0,95 18 5 56,14 280,7
Інструмент 3 0,21 18 0,85 20 4 23,14 92,56
ВСЬОГО - - - - - - 553,82
Таблиця 10 Розрахунок потреби в матеріалах на ремонт обладнання Матеріали для ремонту обладнання одиниці виміру норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті Сума ремонтних одиниць обладнання, що підлягають ремонту: коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання коефіцієнт, який характеризує співвідношення між нормами витрат матеріалу при: потреба в матеріалі, в натуральних показниках ціна одиниці матеріалу, грн. вартість придбання матеріалів для ремонту обладнання, грн.
капітальному середньому малому
середньому та капітальному ремонтах малому та капітальному ремонтах
Матеріал 1
0,64 1 2 3 1,024 0,1133 0,0633 0,928 8,14 7,56
Матеріал 2
0,19 1 2 3 1,025 0,1267 0,0700 0,285 10,14 2,89
Матеріал 3
0,39 1 2 3 1,037 0,1333 0,0567 0,581 12,14 7,05
Матеріал 4
0,24 1 2 3 1,068 0,1067 0,0733 0,367 5,14 1,89
ВСЬОГО - - - - - - - - - - 19,39
Таблиця 11 Розрахунок витрат на ремонт будівлі № Матеріали для ремонту будівель Одиниці виміру Обсяг ремонтних робіт, грн. Питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, % Питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, % Планова ціна одиниці матеріалу, грн. Потреба в матеріалі в натуральних показниках Витрати на придбання матеріалів, грн.
1 Матеріал 1
37000 29,5 15 2,14 765,07 1637,25
2 Матеріал 2
37000 29,5 28 4,14 738,21 3056,20
3 Матеріал 3
37000 29,5 5 5,14 106,18 545,75
4 Матеріал 4
37000 29,5 16 6,14 284,43 1746,40
5 Матеріал 5
37000 29,5 10 3,14 347,61 1091,50
6 Матеріал 6
37000 29,5 26 7,14 397,46 2837,90
ВСЬОГО - - - - - - 10915,00
2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства Розробка балансу матеріальних ресурсів є останнім етапом підготовки плану матеріально-технічного забезпечення. В балансі матеріальних ресурсів визначається потреба в кожному з них, джерела і розміри покриття потреби в ресурсах, кількість матеріалів, які необхідно завести зі сторони (імпорт). Оформлюється баланс у вигляді таблиці. Таблиця 12 Баланс матеріальних ресурсів на _2007 _ рік Потреба Сума, грн. Джерела покриття потреби Сума, грн.
1. Основне виробництво 262799,59 1. Очікуваний залишок на початок року 42339,76
2. Капітальне будівництво - -
3. Заходи по вдосконаленню техніки -
2. Постачання по контрактах 197585,54
4. Ремонтно-експлуатаційні потреби 11673,88
3. Мобілізація внутрішніх ресурсів 28226,51
5. Незавершене виробництво 7791,59
4. Інші джерела постачання
14113,25
6. Утворення виробничих запасів -
7. Інші потреби -
Всього: 282265,06 Всього: 282265,06
На основі балансів заповнюється форма “Постачання матеріалів і комплектуючих по підприємству зі сторони”. Таблиця 13 Постачання матеріалів і комплектуючих на _2007_ рік Основні види матеріалів (комплектуючих), ціна за одиницю Обсяги постачання
Всього в тому числі
Україна країни СНД Імпорт
1. Матеріали
Матеріал 1
Всього, тонн 24 319,41 12 159,71 6 079,85 6 079,85
Ціна за тонну - 0,0077 0,0092 0,0100
Всього, грн. 210,67 93,63 56,18 60,86
Матеріал 2
Всього, тонн 4 863,88 2 431,94 1 215,97 1 215,97
Ціна за тонну - 0,1243 0,1492 0,1616
Всього, грн. 680,15 302,29 181,37 196,49
Матеріал 3
Всього, тонн 9 727,76 4 863,88 2 431,94 2 431,94
Ціна за тонну - 0,2907 0,3488 0,3779
Всього, грн. 3 181,34 1 413,93 848,36 919,05
2. Комплектуючі
Деталь 1
Всього, шт. 12 159,71 6 079,85 3 039,93 3 039,93
Ціна за штуку - 0,1040 0,1248 0,1352
Всього, грн. 1 422,69 632,30 379,38 411,00
Деталь 2
Всього, шт. 2 431,94 1 215,97 607,99 607,99
Ціна за штуку - 0,2343 0,2812 0,3046
Всього, грн. 641,03 284,90 170,94 185,19
Разом, грн. 6 135,88 2 727,06 1 636,23 1 772,59
Таблиця заповнюється для матеріалів та деталей, що використовуються для виконання плану основного виробництва. Обсяги постачання з України, країн СНД, імпорт – розраховується відповідно до рівня забезпеченості. На основі розрахунків, які приведені вище, розробляється план матеріально-технічного забезпечення у вигляді зведеної форми ( див. таблицю 14 ). В колонку « Найменування матеріальних ресурсів » заносять такі категорії: матеріали та комплектуючі на виробництво продукції; мастильні матеріали; матеріали на ремонт обладнання; матеріали на ремонт будівель. Колонки 6-11 заповнюються на основі попередніх розрахунків. При цьому категорії мастильні матеріали; матеріали на ремонт обладнання; матеріали на ремонт будівель – відносяться в статтю витрат «ремонтно-експлуатаційні потреби». Колонка 12 – суму значень колонок 6-11. Колонок 14 - № варіанту. Колонка 13 – розраховується як добуток одноденної потреби в ресурсі на перехідний запас в днях (кол. 14). Одноденна потреба в ресурсі визначається діленням потреби в ресурсі (кол. 12) на корисний фонд робочого часу підприємства (таб. 5). Колонка 15 «Загальна потреба в ресурсах», - сума значень колонок 13 та 12. Розбивка загальної потреби в ресурсах по кварталам ( колонки 16-19 ) здійснюється довільно. Розбивка загальної потреби в ресурсах по джерелах постачання ( колонки 20-23 ) – на основі нормативів: очікувані залишки – 15% від загальної потреби в ресурсах (кол. 15); мобілізація внутрішніх ресурсів – 70 %; ввіз матеріалів зі сторони – 10%; інші джерела – 5%. Колонка 3 – значення приймаємо рівними 90% колонки 15. Колонка 4 – значення приймаємо рівними 85% колонки 15. Колонка 5 – значення приймаємо рівними 85% колонки 13. 2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві 2.6.1. Планування росту продуктивності праці Під продуктивністю праці розуміють ефективність затрати праці, яка визначається кількістю продукції, виготовленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції, тобто або де Q – обсяг продукції; Т – затрати праці на весь обсяг виготовленої продукції, годин. Перший показник – виробіток, другий – трудоємність продукції. Загальна методика розрахунку зростання продуктивності праці передбачає розгляд техніко-економічних факторів, які впливають на продуктивність праці. Розрахунок підвищення продуктивності праці по техніко-економічних факторах ведуть на основі показника відносної економії чисельності працюючих за рахунок впливу цих факторів на рівень виробітку продукції. При цьому: 1. Обчислюють вихідну чисельність працюючих на плановий період по запланованому обсягу виробництва при умові збереження базисного виробітку продукції. або де ЧВИХ.ПЛ – вихідна чисельність працюючих на плановий період, чол.; QТіПЛ – плановий обсяг виробництва товарної продукції, прийнятий для розрахунку продуктивності праці, грн.; qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн./чол.; ЧРБ – чисельність робітників в базовому періоді, чол.; Кпр – темпи зростання обсягу виробництва продукції в плановому періоді, %. Чвих.пл=(417307,28/4140)=101 (чол.) 2. По кожному фактору, виходячи з призначених до впровадження заходів технічного розвитку і організації виробництва, визначається економія чисельності працюючих. Економія по всіх факторах сумується і визначається загальна економія працюючих. 3. Визначається плановий приріст продуктивності праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів за формулою:
де ?ПП – плановий приріст продуктивності праці, %; ЭЧ – економія чисельності працюючих по всіх факторах, чол. Розглянемо детально розрахунок економії чисельності працюючих за основними техніко-економічними факторами. Структурні зрушення у виробництві (зміна долі виробництва структурних підрозділів в загальному обсязі по підприємству). Необхідність розрахунку впливу даного фактору на виробіток продукції обґрунтовується тим, що в кожному структурному підрозділі підприємства різні темпи зростання обсягів виробництва. Вплив структурних зрушень у виробництві на продуктивність праці визначається за формулою:
де ЭС.ЗЧ – відносна економія чисельності працюючих за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві, чол.; ЧРіБ – чисельність працюючих в і-му структурному підрозділі в базовому періоді, чол., розраховується згідно чисельності працюючих у базовому періоді та частки працюючих в і-му структурному підрозділі; КПРі – темпи зростання обсягів виробництва продукції в і-му структурному підрозділі підприємства в плановому періоді, %; Чвих. – вихідна чисельність працюючих в цілому по підприємству, чол.; і – номер підрозділу; п – кількість структурних підрозділів – 3. Эс.з.ч=(78*0,25*1,12+78*0,35*1,03+78*0,4*1,14)-101 = -15 чол. Б. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація, модернізація виробництва, зміна конструкцій та технічних характеристик виробів, впровадження нових видів матеріалів, впровадження передової технології). Економія чисельності за рахунок механізації та автоматизації виробництва, впровадження нового обладнання, нових технологій розраховується за формулою:
де ЭМЧ – відносна економія чисельності за рахунок заміни старого обладнання новим, чол.; NО.заг. – загальна кількість обладнання, шт.; NО.1 – кількість обладнання, що не підлягає технічному вдосконаленню, шт.; NО.2 – кількість нового обладнання, шт.; NО.3 – кількість модернізованого обладнання, шт.; КПП2, КПП3 – темпи зростання продуктивності праці відповідно нового і модернізованого обладнання, %; kt2, kt3 – коефіцієнти, які враховують термін дії нового і модернізованого обладнання; УП2,3 – питома вага працівників, які обслуговують нове і модернізоване обладнання, в загальній чисельності працюючих, %. Коефіцієнти kt2 і kt3 визначаються діленням кількості місяців дії нового і модернізованого обладнання на кількість місяців планового періоду. Эмч=[1-(18/((6+2*(1+7/100*10)+10*(1+4,67/100*8)]*101*(34+16)/100=11 чол. В. Економія робочої сили зі зміною трудоємності продукції визначається за формулою:
де Т0 і Т1 – трудоємність одиниці продукції до і після впровадження заходів, нормо-годин; QВПЛ – обсяг випуску продукції в плановому періоді, шт.; ktД – коефіцієнт терміну дії заходу розраховується як відношення часу тривалості заходу до корисного фонду робочого часу підприємства; ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому році, годин; kнв – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого.
де qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн. на чоловіка в рік; ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді, днів; tЗ – тривалість робочої зміни, год. Значення Т1 – величина Т0 зменшена на відсоток вказаний у вихідних даних. То=207*8/4140=0,4 (нормо-годин) Т1=0,4*(1-0,64)=0,37 (нормо-годин) Этрч=[(0,4-0,37)*8370*14/248]/(207*86,4/100)=0,068 Г. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни кількості робочих днів в плановому періоді (ЭР.ДЧ), (тривалість відпусток, зменшення невиходів на роботу по хворобі, ліквідація прогулів), обчислюється за формулою:
де ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді, днів; ФРЧКОР.Р.Б – корисний фонд робочого часу робітника у базовому періоді, днів; Ур – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих, %. Эр.д.ч = (101*(207-210)*66)/(210*100)=-1 Д. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни обсягів виробництва обчислюється за формулою:
де ЭВПЧ – економія чисельності за рахунок зміни обсягів виробництва, чол.; Кпр і Кр – темпи зростання відповідно обсягів виробництва та чисельності робітників, %; Темпи зростання обсягів виробництва – виходячи з даних таблиці 3:
де QВПЛ – обсяг виробництва у плановому році, шт.; QВБ – обсяг виробництва у базисному році. Кпр=(8370-7951,5)/ 7951,5*100=5,263% Эвпч=(101*(5,263-6,4))/100=-1 (чол.) Величина зростання продуктивності праці по кожному окремому фактору обчислюється за формулою:
dППфіА=(-15)/(101+6)*100%=-14,02% dППфіБ=11/(101+6)*100%=10,28% dППфіВ=0,068/(101+6)*100%=0,064% dППфіГ=(-1)/(101+6)*100%=-0,93% dППфіД=(-1)/(101+6)*100%=-0,93% де ЭФіЧ – економія чисельності працюючих по окремому і-му фактору, чол.; ЭЧ – загальна економія працюючих по всіх факторах. Загальний приріст продуктивності праці рівний сумі приростів по окремих факторах:
Э ч= -15+11+0,068-1-1=-6 чол. n – кількість факторів, які впливають на зростання продуктивності праці, шт. Зведений розрахунок зростання продуктивності праці за рахунок техніко-економічних факторів ведуть в табличній формі. Визначаємо виробіток на одного працівника у плановому році (qПЛ):
Отже, dППзаг.=14,02-10,28-0,064+0,93+0,93 =5,54% qпл=4140*(1+5,54/100)=4369,36 грн./чол. Таблиця 14 Зведений розрахунок зростання продуктивності праці на 2005 рік № п/п Фактори зростання продуктивності праці Зміна чисе-льності працю-ючих, чол. Приріст проду-ктивності праці, %
1 Структурні зрушення у виробництві -15 14,02
2 Підвищення технічного рівня виробництва 11 -10,28
3 Зміна трудоємності виробництва 0,068 -0,064
4 Зміна реального фонду робочого часу -1 0,93
5 Зміна обсягів виробництва -1 0,93
Всього -6 5,54
2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та керівників для виконання виробничої програми Якщо на дільниці чи в цеху випускається однорідна продукція, то планова чисельність працюючих визначається по нормах виробітку, тобто Чр=(Qвпл*Ц)/(qпл.*(кнв/100)) де QТПЛ – плановий обсяг товарної продукції, грн.; kНВ – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого; qПЛ – виробіток продукції в плановому році, грн./чол.. Чр=8370*40,7/(4369,36 *86,4/100)=90 чол. Коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової визначається відношенням номінального фонду робочого часу в днях до планового числа робочих днів:
де ФРЧНОМ.Р.ПЛ – номінальний фонд робочого часу робітника в плановому році, днів; ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника в плановому році, днів. Кс=207/252=0,82 Планування чисельності керівників та спеціалістів проводять на основі: трудоємності управління; нормативного методу; числа робочих місць. Чисельність робітників, необхідних для експлуатації машин, апаратів, обладнання визначається по нормах обслуговування обладнання:
де NО.заг – кількість машин, обладнання та інших об’єктів, що підлягають обслуговуванню, шт; kЗ – коефіцієнт змінності (число змін роботи підприємства за добу, шт.) kс – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової; Но– норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним робітником. Чексп.=((10+2)*1*0,82)/4=2 чол. Планування чисельності керівників і спеціалістів по числу робочих місць передбачає спочатку розробку організаційної структури управління (див. Додаток 1), а потім штатного розкладу кожного структурного підрозділу.
Рис. 4 Приклад структури апарату управління підприємством. Вивільнення персоналу або додаткова потреба в персоналі визначається шляхом порівняння планової потреби в персоналі з його фактичною наявністю на початок планового періоду. Такий розрахунок проводять у вигляді форми. Таблиця 14 Потреба в персоналі та джерела забезпечення № п.п. Назва показників Одиниці виміру Базовий рік План
План Фактичне виконання
1 2 3 4 5 6
1. Товарна (валова) продукція тис. грн.. 396,442 354,71118 417,307
те саме в % до попереднього року %
105,26
2. Виробіток на одного робітника грн./ чол.
4140
4140 4369,36
те саме в % до попереднього року %
105,54
3. Чисельність персоналу у звітному році, всього чол..
88
В т. ч.: - робітників чол..
78
- спеціалістів чол..
11
4. Потреба в персоналі, всього чол..
104
В т. ч.: - робітників чол.
92
- спеціалістів чол..
11
5. Додаткова необхідність в персоналі, всього
чол..
14
в т. ч.: - робітників чол.
14
- спеціалістів чол..
0
6. Забезпечення додаткової потреби в персоналі: а) за рахунок прийняття: робітників спеціалістів б) за рахунок випускників навчальних закладів: робітників спеціалістів
чол. чол. чол. чол.
9
0
5
0
2.7. Планування фонду оплати праці (ФОП) на підприємстві Плановий фонд заробітної плати – це сума грошових коштів, передбачених в плановому періоді для виплати працівникам по тарифних ставках, окладах і відрядних розцінках, а також премій з фонду заробітної плати і всіх видів доплат до заробітної плати. Для розрахунку планового фонду заробітної плати використовують наступні методи: укрупнений, прямого рахунку, нормативний, по елементах. В курсовій роботі пропонується використати метод прямого рахунку. Даний метод оснований на визначенні планової чисельності персоналу по категоріях і їх середньорічної заробітної плати. Плановий фонд заробітної плати обчислюється за формулою:
де – середньорічна заробітна плата одного працівника і-ої категорії в плановому періоді, грн.; – планова чисельність і-ої категорії персоналу, грн.; n – кількість категорій персоналу. Розрахунок планового фонду оплати праці здійснюється в такій послідовності: 1) складається штатний розпис підприємства; 2) для кожної з категорій персоналу, відповідно до систем оплати праці прийнятих на підприємстві, а також виходячи з величини середньомісячної зарплати в даній галузі, розраховується середньомісячна зарплата (посадовий або місячний оклад); 3) розраховується зарплата усіх штатних одиниць відповідно річна та місячна – див. табл. 15.
Таблиця 15 Штатний розпис ВАТ «Рафалівський кар’єр» № Назва посад Число штатних одиниць Посадовий оклад, грн./міс. Зарплата усіх штатних одиниць
Грн./міс. грн./ рік
1 2 3 4 5 6
1. Працівники
Дробильники 36 800 28800 345600
Майстри 6 1200 7200 86400
Машиністи тепловоза 13 750 9750 117000
Енергетики 17 730 12410 148920
Механіки 10 890 8900 106800
Водії 8 700 5600 67200
Контролер по якості 2 750 1500 18000
ВСЬОГО 92
74160 772920
2. Керівники і спеціалісти
Директор 1 3400 3400 40800
Зступник директора 1 2600 2600 31200
Інженер по ТБ 1 2000 2000 24000
Головний інженер 1 2000 2000 24000
Головний бухгалтер 1 1900 1900 22800
Начальник трансп. цеху 1 2200 2200 26400
Начальник виробництва 1 2500 2500 30000
Головний механік 1 2000 2000 24000
Головний енергетик 1 2100 2100 25200
Економіст 1 1600 1600 19200
Бухгалтер 1 1400 1400 16800
ВСЬОГО 11
23700 284400
3. Обслуговуючий персонал
прибиральниця 1 600 600 7200
сторож 2 700 1400 16800
ВСЬОГО 3
2000 24000
РАЗОМ 106
99860 1081320
Розраховується загальний плановий фонд оплати праці (ФЗПЗАГПЛ):
де ФЗПОСН.ПЛ – фонд основної зарплати на плановий рік, грн.; ФЗПДОД.ПЛ – фонд додаткової зарплати на плановий рік, грн. – приймаємо 20% ФЗПОСН.ПЛ. ФЗПзагпл=1081320*1,2=1297584 грн. Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства 3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим техніко-економічним факторам Економія затрат за рахунок підвищення технічного рівня виробництва розраховується по плану технічного розвитку і організації виробництва. Сума економії по цих факторах складається із зменшення витрат матеріальних ресурсів та витрат на оплату праці. Економія від зниження матеріальних витрат визначається за формулою:
де НQ0 і НQ1 – норма витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції до і після проведення відповідних заходів. Норму витрат матеріалів до проведення заходів. Норма витрат після проведення заходів – це величина НQ0 зменшена на відсоток вказаний у вихідних даних; ЦМ – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, грн. QВіЗАХ – кількість продукції, виготовленої з початку введення заходу до кінця планового періоду, шт., визначається виходячи з величини планового виробництва продукції QВПЛ та часу дії заходу, тобто: QВіЗАХ = QВПЛ*(12-NМ)/12, де NМ – номер місяця, коли було впроваджено захід. QВіЗАХ = 8370*(12-10)/12=1395,0 грн. (140*0,0077-140*(1-0,0514)*0,0077)*1395=77,30грн. – економія по матеріалу 1; (28*0,1243-28*(1-0,1114)*0,1243)*1395=540,86грн. – економія по матеріалу 2; (56*0,2907-56*(1-0,0414)*0,2907)*1395=940,17 грн. – економія по матеріалу 3. Зниження собівартості продукції за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві рівна:
де СВБ – собівартість 1-го виробу в базовому році, грн.; QВБ і QВПЛ – обсяг виробництва в натуральному вираженні відповідно в базовому та плановому періодах.
де ВЗМБ – змінні затрати на виробництво одиниці продукції у базисному році, грн./шт.; ВПОСТБ - постійні затрати у базисному році, грн.; QВБ – обсяг виробництва у базисному році, шт. С1Б=33,4+(5340/7951,5)=34,07 грн. Эс.р.с=[((34,07*7951,5)/7951,5)-((34,07*8370)/7951,5)]*8370=-15008,7грн. Зниження собівартості за рахунок зміни обсягів виробництва визначається за формулою:
де – темпи приросту товарної продукції в плановому періоді в порівнянні з базовим роком, % . Тоді = (QТПЛ - QТБ) / QТБ*100. = (417,307–354,71118)/ 354,71118*100=17,65% Эовс=5340*17,65/100=942,51 грн. Економія на амортизаційних відрахуваннях рівна:
де АБ і АПЛ – загальна сума амортизаційних відрахувань в базовому та плановому періодах, грн., для визначення використовується величина постійних затрат у базовому та плановому роках та питома вага амортизації в постійних затратах; QТБ і QТПЛ – обсяг товарної продукції в базовому та плановому періодах відповідно, грн. ЭАс=[(5340*0,214/354711,18)-(5140*0,214/417307,28)]*417307=(0,003222-0,002636)*417307,28=244,60 грн. 3.2. Планування доходів і надходжень Планування доходів та надходжень грошових засобів проводять на основі розрахунку руху грошових потоків на підприємстві, для забезпечення контролю за використанням коштів в ході господарської діяльності. Джерелами доходів та надходжень є: прибуток від виробничо-господарської діяльності; амортизаційні відрахування; пасиви. Розглянемо детально методику планування основних джерел доходів та надходжень. І. Прибуток. План по прибутках складають: в цінах і умовах виробництва планового року; в цінах і умовах попереднього року; по діючих цінах та умовах виробництва. Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є балансовий прибуток, який складається з: прибутку від реалізації продукції; прибутку від реалізації основних фондів, які не використовуються; фінансових результатів комерційної діяльності (доходи від здачі приміщень в оренду, короткотермінові вклади тощо). Прибуток від реалізації продукції розраховується по окремих видах господарської діяльності. Величину прибутку від реалізації і-го виду продукції можна визначити за формулою:
де QРіПЛ – вартість реалізованої продукції і-го виду в цінах підприємства, грн.; ПБ – платежі до бюджетів, грн.; СРіПЛ – повна собівартість і-ого виду реалізованої продукції; n – кількість видів продукції. В курсовій роботі в якості платежів до бюджетів виступатиме єдиний податок, який становитиме 8% від обсягу реалізації продукції. Розрахунок планової суми прибутку ведуть методом прямого рахунку по кожному виду продукції з сумуванням результату в цілому по підприємству. Загальний обсяг планового прибутку від реалізації продукції розраховується як сума прибутків по всіх видах продукції, тобто:
Прогнозований обсяг прибутку розраховується за формулою:
де Прфакт – фактичний прибуток, отриманий у звітному році; Іі – прогнозний річний індекс інфляції. Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції по підприємству ведуть у формі табл.. Таблиця 17 Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції, тис. грн. по підприємству на _2008_ рік Показник Базовий рік Плановий рік
План Фактичне виконан-ня В цінах базисного року В цінах планового року
6. Відрахування до бюджетів 29222,55 26146,49 23451,52 30760,58
7. Прибуток підприємства від реалізації продукції (п.4-п.5-п.6) 1282,01 1147,06 -19782,47 1349,48
Собівартість реалізованої продукції розрахуємо за формулою:
де QРі – вартість реалізованої продукції, грн.; Ц – ціна одиниці продукції, грн.; ВЗМ – змінні витрати у плановому або базовому році, грн./шт.; ВПОСТ - постійні витрати у плановому або базовому році, грн.; Загальний балансовий прибуток по підприємству оформлюють у вигляді таблиці. Таблиця 18 Зведений прибуток по підприємству на _2005_ рік, тис. грн. Показники Базовий рік Плановий рік
План Факт Всього По кварталам
І ІІ ІІІ IV
1.Прибуток від реалізації продукції основного виробництва -42758,2 -38903,63 1826,8 456,69 456,69 456,69 456,69
3.3. Фінансовий план підприємства Фінансовий план підприємства складається у вигляді балансу доходів і витрат, а також розрахункових форм для визначення статей балансу. Баланс доходів та витрат складається з таких розділів: доходи і надходження засобів; витрати і відрахування засобів; платежі в бюджет; асигнування із бюджету. Фінансовий план складається на основі наступних даних: фактичних даних бухгалтерського балансу на 1 число планового періоду; показників плану виробництва і реалізації продукції; кошторису затрат на виробництво; даних про обсяги планових інвестицій; розрахунку відпускних цін; норм амортизаційних відрахувань; ставок платежів в бюджет; результатів аналізу виконання плану за попередній період. Таблиця19 Баланс доходів та витрат (фінансовий план) підприємства на _2005_ рік, грн. Показники плану Базовий рік Плановий рік
План Фактичне виконання В цінах базового року В цінах планового року
1 2 3 4 5
1. Доходи і надходження засобів Балансовий прибуток, таблиця 19 Амортизаційні відрахування, формула (49) Мобілізація внутрішніх ресурсів в кап-будівництво Планові накопичення економії в кап-будівництві Інші джерела Довгостроковий кредит Приріст пасивів
-42758,17 1805,16
-38903,63 1805,16
-29051,05 1455,3
1826,75 1746,36
Всього доходів і надходжень -40953,01 -37098,47 27595,75 3573,11
2. Витрати і відрахування Відрахування в: Фонд накопичення Фонд використання Резервний фонд Прибуток в розпорядженні підприємства Інші витрати
Висновок Отже, провівши розрахунки, я ознайомилася з основними принципами планування діяльності підприємства на прикладі ТзОВ «Одек» Україна. Внаслідок аналізу впливу зовнішніх факторів на підприємство виявилося, що міжнародні фактори впливу є загрозою для діяльності підприємства, а технологічні – найбільш сприятливими. Розрахувавши ємність ринку, яку охоплює підприємство, вона становить 801880 од. продукції. Оцінюючи конкрентоспроможність продукції за технічними та економічними показниками, видно, що продукція не є конкурентоспоможною за всіма показниками. Ціна одниниці продукції становить 44,7 грн, а обсяг реалізації – 4240 од.продукції. Плановий обсяг випуску продукції в натуральних показниках становить 4664 од. Плановий обсяг товарної продукції – 250176,96 грн. плановий обсяг реалізованої продукції – 298976,96 грн., обсяг валової продукції – 246376,96 грн. Внаслідок розрахунків вмявилося, що середньорічна потужність підприємства становить 13226 од.продукії. Розраховуючи баланс робочого часу на 2005 рік, видно, що номінальний фонд робочого часу – 250 днів, корисний фонд робочого часу працівника – 200 днів, корисний фонд робочого часу підприємства – 249 днів. Отже, коефіцієнт використання номінального робочого часу для підприємства – 0,996% Щодо завантаженості виробничого обладнання, то коефіцієнт завантаженості – 0,351, що свідчить про те, що потужності завантажені лише на 35,1%. При розрахунку потреби в реурсах визначалися витрати на їх придбання: потреба на основне виробництво – 157663,96 грн.; на ремонтно-експлуатаційні роботи витарти складають 87515,77 грн. на незавершене виробництво – 1559,77грн. Загалом усі витрати складають 246738,93 грн. Чисельність працівників в плановому періоді становить 51 чол. Зміна чисельності працюючих - 29 чол. Приріст продуктивності праці внаслідок структурних зрушень у виробництві, підвищення технічного рівня вироництва, зміни трудоємності, зміни реального фонду робочого часу, а також зміни обсягів виробництва становить 131,82% Планова чисельність працюючих – 19 чол. Розрахований фонд оплати праці на плановий період становить 410544грн. Собівартість продукції в плановому році становить 183440,05 грн., що значно менше, ніж в базовому році. Щодо прибутку, то його веичина з від’ємного значення стала додатньою, що вказує на ефективність діяльності ТзОВ «Одек» Україна. Література: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. //Голос України. 1996. - 13 липня. Закон України “Про власність” //Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – С.5. Про підприємства в Україні: Закон України, 27 березня 1991 . //Відомості Верховної Ради України. 1991. - №24. Про підприємництво: Закон України //Галицькі контракти. – 1998. - №10.- с.129-140. Про оподаткування доходів підприємств і організацій: Закон України, 21 лютого 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №23. – С.333. Про податок на додану вартість: Закон України, 20 грудня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №14. – С.184. Алексеева М. Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и статистика, 1997, - С.246. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. – Київ. КДТЕУ. – 2000. Бугулов В.Н. Ценообразование в условиях рынка.: -К.: МАУП. – 1996. Экономика, организация и планирование промышленного производства /В.И. Выборнов, Ф.П. Висюлин и. др. /Под общ. ред. Н.А. Лисицина. – Мн.: Выщ.шк., - 1990. – С.446. Ильин А.И. Планирование на предприятии/Учеб. пособие. В 2 ч. Ч. 1. Стратегическое планирование. – Мн.: ООО «Мисанта». – 1998. – С.296. Ильин А.И. Планирование на предприятии/Учеб. пособие. В 2 ч. Ч. 1. Стратегическое планирование.Ч. 2. Тктическое планирование. – Мн.: ООО «Новое знание», - 2000, С. 719. Ильин А.И. Управление предприятием.: Справочник руководителя. – Мн.: Выш. шк., - 1997. – С.275. Котлер Ф. Основы маркетинга: - М.: Прогресс, 1993. Павлов В.І. Основи підприємництва: бізнес-планування /Навчальний посібник. Т.1. – Луцьк: Надстир’я, - 1998. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд. перераб и доп. –Мн.: ИП «Экоперспектива», - 1999. – С. 668. Турченюк М.О., Полюхович О.Г. Управління використанням матеріальних ресурсів. - РДТУ. – Рівне. - 1999. Турченюк М.О. Маркетинг. Ч.1 Стратегія і тактика маркетингової діяльності підприємства: Конспект лекцій. – РДТУ. – Рівне: 1997. – С.-81. Турченюк М.О. Маркетинг. Ч.2 Стратегія і тактика маркетингової діяльності підприємства: Конспект лекцій. – РДТУ. – Рівне: 1998. – С.-137. Тян Р.Б. Планирование деятельности предприятия. /Учебное пособие. – К.: МАУП. – 1998. – С.152.
