Міністерство освіти і науки України Нововолинський електромеханічний технікум
Допущений до захисту Керівник Жаров О.В. „ ___”__________2006р ___________________ КУРСОВА РОБОТА КР 5.090609.0102.26.19.000 ПЗ Тема: „ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ НАСОСНОЇ УСТАНОВКИ. ” Пояснювальна записка Розробив __________________________________Є.В. Смірнов Перевірив _________________________________О.В. Жаров Нововолинськ 2006 З М І С Т К У Р С О В О Г О П Р О Е К Т У З Т Е М И: "ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ НАСОСНИХ ВОДОПОСТАЧАЛЬНИХ, ВОДОВІДВІДНИХ УСТАНОВОК" 1. Вступ. Стан автоматизації та механізації, перспективи розвитку водопостачальних/водовідвідних установок. 2. Вихідні дані на проектування. 3. Коротка технічна характеристика та опис принципу роботи водопостачальної /водовідвідної станції, установки, насоса і т.п. 4. Вибір насосної установки, типу насоса та його технічна характеристика. 5. Розрахунок потужності головного електродвигуна, його вибір та параметри. 6. Розрахунок споживання електричної енергії за фіксований відрізок часу. 7. Вимоги до електроприводу і автоматики водопостачальної або водовідвідної установки. 8. Аналіз існуючих схем керування та її вибір або проектування. 9. Розрахунок та вибір провідників живлення насосної установки. 10. Розрахунок освітлення водопостачальної/водовідвідної станції, установки. 11. Розрахунок та вибір окремих апаратів, елементів схеми та їх характеристика. 12. Зміни внесені у типову схему керування насосної станції. 13. Опис роботи спроектованої схеми керування ( пуск, регулювання, зупинка, захист, блокування ). 14. Заходи по економії і збереженню електроенергії. 15. Техніка безпеки при обслуговуванні електрообладнання насосної установки. Специфікація елементів схеми. Перелік літератури. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА на двох листах ( по узгодженню з викладачем ) : Гідравлічна схема насосної установки. Схема електрична принципова. Схема електричних з’єднань. 1. ВСТУП Згідно вимогам ПБ, головні водовідвідні установки повинні бути повністю автоматизовані або управлятися з допомогою дистанційних і телемеханічних систем, а ділянкові і допоміжні установки автоматизовані на 80 - 85%. Автоматизація здійснюється з застосуванням апаратури, яка серійно випускається або індивідуального набору контактної та безконтактної апаратури в залежності від різних геологічних горно-технічних умов шахт і кар’єрів. В останній час з’явилися системи замкнутого регулювання ( із зворотніми зв’язками ) в яких для підтримки постійного тиску в магістральному трубопроводі і регулювання продуктивності виконується зміною кутової швидкості двигуна. В тих насосних агрегатах, де управління двигунами насосів і засувок виконується з диспетчерського пункту, важливо мати в схемах надійну апаратуру управління з мінімальною кількістю рухомих частин і контактів. Тому в схемах управління насосами стали широко використовуватися безконтактні логічні і напівпровідникові елементи у поєднанні з герметизованими контактами які керуються магнітами ( геконами ), на основі яких створюються реле, датчики, перемикачі і інші пристрої, що замінюють контактні негерметизовані апарати управління. Насосні водовідвідні установки широко застосовуються в схемі водопостачання і каналізації, для перекачування охолодженої емульсії в металообробці; є спеціальні насоси для хімічних середовищ в гальванічних цехах, насоси для просочування сумішей, лакофарбних матеріалів і т.п. Організація водопостачання та водовідливу і міроприємсва по усуненню притоків води являються специфічними виробничими умовами для багатьох галузей господарства. Достатньо зауважити, що норма споживання води на сьогоднішній день складає 300-400 літрів на добу на одну людину. Сучасний стан автоматизації насосних установок характеризується запровадженням безконтактної апаратури управління, пониженим енергоспоживання. Застосування сучасних схем управління на базі мікропроцесорів при автоматизації водовідвідних установок дозволяє регулювати вмикання насосної установки в залежності від добового графіка навантаження енергосистеми; вмикати у роботу установку в залежності від рівня води у водозбірнику;виконувати контроль роботи насосної установки по продуктивності, по температурі підшипників і т.п. 2. ВИХІДНІ ДАНІ НА ПРОЕКТУВАННЯ 1.1 Об’єм відкачуваної води насосною установкою……….Q = 60/год 1.2 Висота нагнітання………………………………………….. Н = 70 м 1.3 Спад висоти нагнітання у трубопроводі…………………h = 3.0 м 1.4 Питома вага рідини………………………………………… j = 1020 кг/ 1.5 Коефіцієнт запасу…………………………………………...К = 1.15 1.6 Число насосів установки…………………………………...N = 2 шт. 1.7 Спосіб заливки……………………………………………….самозилив 1.8 Робота насоса довгочасна у ручному та автоматичному режимах. 3.КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОПИС ПРИНЦИПУ РОБОТИ ВОДОВІДВІДНОЇ / ВОДОПОСТАЧАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ. Установки з відцентровими насосами мають найбільше поширення. У спіральному корпусі 1 відцентрового насоса(мал..4.1) розміщується робоче колесо 2 з лопатками. При обертанні робочого колеса двигуном М рідина, яка поступає до центру колеса із резервуару 6, через засмоктуючий патрубок 7 та відкритий вентель 8, відцентровою силою відкидається по лопатках на периферію корпуса. Таким чином у центрі робочого колеса утворюється розрідження, рідина засмоктується у насос і знову виштовхується відцентровою силою на периферію корпуса, далі рідина потрапляє у нагнітальний трубопровід 3. Таким чином у системі при відкритій засувці 5, створюється безперервна течія рідини і відцентровий насос має рівномірні оберти. Перед пуском відцентровий насос потрібно заповнити рідиною. Насос може знаходитися як нижче, так і вище рівня рідини, яку потрібно перекачувати. Якщо насос розміщений нижче рівня рідини, то для цього достатньо відкрити вентель 8. Якщо насос знаходиться вище рівня рідини, то для його заливки необхідно створити розрідження у середині корпуса насоса при допомозі спеціального вакуум-насоса, для цього застосовують поршневі насоси. Останнім часом, для заливки насосів почали застосовувати акумуляторні баки. Такий бак встановлюють вище рівня насоса, тоді через нього проходить засмоктуючий трубопровід і після зупинки насос має рідину для заливки. Після заливки рідини у корпус насоса можна вмикати приводний двигун у мережу живлення. Пуск відцентрових насосів можна виконувати трьома способами: 1. Пуск при закритому засуві на магістральному трубопроводі 5 (мал. л.3.1), при цьому повільно підвищується тиск у магістральному трубопроводі і виключається гідравлічний удар у трубопроводах. Від двигуна не потребується підвищений пусковий момент, так як пуск виконується практично на холостому ході (момент Мст. на валу двигуна складає 10-20% Мном. На початку пуску і 30-40% у кінці), але додатково витрачається час на подальше відкриття засувки. 2. Пуск при відкритому напорному засуві зручний, якщо насос розміщений нижче рідини в забірному резервуарі і має зворотній клапан 4 (мал. л. 3.1). В цьому випадку не витрачається час на відкривання засуву та загальний час пуску агрегата менший, хоч пуск самого двигуна більш довший за більшого Мпуск . 3. Пуск з одночасним включенням привода відкривання напорного засуву насоса можна розглядати, як деякі випадки першого та другого методів, в залежності від відношення часу відкривання засуву та пуску насоса. 4. ВИБІР НАСОСНОЇ УСТАНВКИ, ТИПУ НАСОСА ТА ЙОГО ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТКА 1.Мінімальна подача насоса – це відкачування нормального добового притоку за 20 годин, вона визначається за формулою: (/год) (4.1) де – Q = 60 /год – продуктивність насоса. (/год) (4.2) 2.Орієнтовний напор насоса визначається за формулою: (м) де – Н = 70 м – висота напору; (м) Тип насоса визначається по вільному графіку робочих зон характеристик насосів (Л – 7, ст.58, мал. 2-16). На графік наноситься точка з координатами Q min = 72 /год і = 78 м. Це відповідає робочим зонам насосів типу ЦНС 105-98-460. Приймаємо насос типу ЦНС 105-98 у якого: подача Qн = 80-130 /год тиск Н = 98 м К.К.Д. = 68% швидкохідність Ns = 100 оберти NN = 2950 об/хв маса m = 549 кг 5. РОЗРАХУНОК ПОТУЖНОСТІ ДВИГУНА НАСОСА. Насоси відносяться до механізмів з довгочасним режимом роботи, а тому при відсутності електричного регулювання швидкості обертання у насосних агрегатах застосовують асинхронні двигуни з коротко замкнутим ротором. Потужність двигуна для насоса визначають за формулою:
де - = 1,15 – коефіцієнт запасу, j = 1020 кг/ - питома вага рідини, Q = 60 /год – об’єм відкачуваної води насосною установкою, H = 70 м – висота нагнітання, = 3,0 м – спад висоти нагнітання у трубопроводі, 3600 – секунди, 102 – сталий коефіцієнт, = 0,68 – К.К.Д. насоса.
кВт Для компенсації моно блочних відцентрових насосів приймаємо асинхронний двигун з коротко замкнутим ротором типу 4А180S2У2, який має слідуючі дані: Рном = 22 кВт ; Sном = 2,0%; К.К.Д. = 88,5%; cos ? = 0,91 Мmax / Мном = 2,2; Мпуск / Мном = 1,4; Іпуск / Іном = 7,5 Напруга статора змінна 380 В. 6. РОЗАХУНОК СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ЗА ФІКСОВАНИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ. Споживання електричної енергії насосною установкою на протязі року визначається за формулою: (6.1) де – К1 = 1,15 – коефіцієнт, що враховує споживання електроенергії на освітлення; j = 1020 кг/ - питома вага рідини; Q = 60 /год – об’єм відкачуваної води насосною установкою; H = 73 м – висота нагнітання; 3600 – секунди; 102 – сталий коефіцієнт; = 0,68 – К.К.Д. насоса; = 0,88 – К.К.Д. двигуна. = 1,2 – число насосів, що працюють по відкачуванню нормального притоку води; Тн = 12 – 16 – число годин роботи насоса по відкачуванню нормального притоку води; п1 = 320 – 330 – число робочих діб у році по відкачуванню нормального притоку води; = 1,24 – число насосів, що працюють по відкачуванню максимального притоку води; = 16 – 20 – число годин роботи насоса по відкачуванні максимального притоку води; = 35 – 45 - – число робочих діб у році по відкачуванню максимального притоку води.
Вартість спожитої електроенергії за рік, при тарифі Т = 0,156 гр. за 1кВт/год визначаємо за формулою: (6.2)
грн. 7. ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОПРИВОДУ І АВТОМАТИКИ ВОДОВІДВІДНОЇ УСТАНОВКИ. Схема керування насосною установкою повинна забезпечувати ряд вибраних режимів роботи : 1. Автоматичне вмикання, вимикання любого насосного агрегата у залежності від першого рівня води у водозбірнику. 2. Автоматичне вмикання іншого насосного агрегата при аварійному відключенні працюючого. 3. Автоматичне вмикання другого насосного агрегата при досягненні слідуючого рівня води у водозбірнику. 4. Об’єднання для роботи насосних агрегатів любому поєднанні. 5. Можливість переходу на ручне керування окремими і всіма насосними агрегатами. 6.Контроль роботи насосних агрегатів та їх відключення у випадках: ? зменшення продуктивності насоса; ? перегрів підшипників; 7. Захист електродвигунів від струмів короткого замикання та їх перегріву, нульовий захист. 8. Світлову сигналізацію про нормальний або режим роботи насосних агрегатів. 9. Додаткові вимоги до схеми керування. Забезпечення такого режиму роботи, коли до початку максимуму навантажень у енергосистемі, вода із водозбірника відкачується до нижнього рівня, тому насосні агрегати не вмикають у роботу у періоди максимума навантажень енергосистеми. 8. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ СХЕМ КЕРУВАННЯ ТА ЇЇ ВИБІР Для управління насосними установками у даний час застосовують слідуючі елементи та схеми: 1. Релейно-контактні у яких використовують окремі безконтактні пристрої – тиристори, інтегральні мікросхеми та інші безконтактні апарати. 2. Схеми на базі спеціалізованих ЕОМ та мікропроцесори. Типові схеми управління насосними установками наводяться у спеціальній літературі. За умовою технологічного процесу при відкачуванні води, регулювати швидкість обертання двигуна немає необхідності, тому абсолютна більшість насосних агрегатів комплектується асинхронними двигунами з коротко замкнутим ротом. Рівень води у водозбірнику, як правило, контролюється за допомогою поплавкового реле, що не гарантує надійної роботи насосного агрегата та вимагає встановлення додаткової комутаційної апаратури. Така схема використовувалась для автоматизації одного насоса, а для двох і більше насосних агрегатів її застосування економічно і технічно не вигідне.
9. РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР ПРОВІДНИКІВ ЖИВЛЕННЯ НАСОСНОЇ УСТАНОВКИ. Згідно із технічною умовою розподільчий щит подає електроенергію на два асинхронні електродвигуни з коротко замкнутим ротором, які мають слідуючі дані: тип двигуна 4А180S2У2 у якого: Рном = 22 кВт ; Sном = 2,0%; К.К.Д. = 88,5%; cos ? = 0,91 Мmax / Мном = 2,2; Мпуск / Мном = 1,4; Іпуск / Іном = 7,5 Для живлення двигунів насосів приймаємо мідний чотирьохжильний кабель на напругу до 1000 В LO = 40 м Рис.10.1 Розрахункова схема живлення двигунів насосів. Згідно із потужністю приводних двигунів насосів маємо: І ном 1 = І ном 2 І ном 1 = 41,3 А І сум = ном 1 І сум = = 82,6 А І пуск 1 = І пуск 2 = І ном 1 І пуск = А Із таблиці навантажень [ Липкин Б.Ю. стр.140 табл. 5.12 ] приймаємо мідні чотирьохжильні кабелі із січенням S1 = S2 = 10та Sо = 25, які прокладено в повітрі, допустимі струмові навантаження складають: І доп 1 = І доп 2 = 60 А І доп о = 100 А Вибране січення кабелів перевіряємо на втрату напруги для найбільш віддаленого двигуна М1 від розподільчого пункту РП (9.1) де – Р1розр = 20,58 кВт – розрахункова потужність двигуна; L1 = 25 м – довжина кабеля від РП до двигуна; ? = 57- питома провідність міді при t = С S1 = 10- січення мідного чотирьох жильного кабеля. % Таким чином попередньо вибране січення кабеля S1 = S2 = 10 проходить по втраті напруги, так як 0,6251% < допустимих 5%. Визначаємо втрати напруги від сумарного навантаження у кабелі Lо з Sо = 120: % де – Lo = 40 м – довжина кабеля від підстанції до РП. Інші величини вказані у попередньому розрахунку. Таким чином попередньо вибране січення кабеля Sо = 25 проходить по втраті напруги, так як 0,8001% < допустимих 5%. Сумарні втрата напруги у двох кабелях складає Есум.= Е1 + Ео Есум.= 0,6251 + 0,8001=1,4252 % Так як сумарна втрата напруги Есум. = 1,4252 % < 5 %, то січення прийнятих кабелів задовольняє технічні умови. 10. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ ВОДОВІДВІДНОЇ КСТАНОВКИ. Розрахунок освітлення приміщення насосної установки виконаємо методом питомої потужності. Для освітлення приміщення приймаємо лампи розжарення типу НГ 220 – 200 у якої: Uжив = 220 В – напруга живлення Рл = 200 Вт – потужність лампи Фл = 2700 лм – світловий потік dк = 81 мм – діаметр колби Lл = 170 мм – повна довжина лампи Для даних ламп розжарення приймаємо світильники типу ПОС – 300, який має слідуючі дані: Рл = 200 Вт – повна потужність лампи ?св = 70% - К.К.Д. світильника mсв = 5 кг – маса світильника d = 388 мм – діаметр світильника Нсв = 325 мм – висота світильника спосіб монтажу світильника – підвісний. Для розрахунку освітлення приміщення насосної камери приймаємо: L = 12,5 м - довжина камери h = 8,5 м – ширина лінії Н = 3,5 м – висота підвісу світильника Е = 100 лк – задана освітленість. Площа освітлення визначається за формулою:
Визначаємо число ламп для освітлення насосної установки (10.2) де – - площа освітлення - питома потужність освітлення Рл = 200 Вт – найбільша потужність лампи у світильнику ?св = 70% - К.К.Д. світильника. шт. Приймаємо 18 ламп та 18 світильників. Світильники розміщуємо так, щоб створити рівномірне освітлення приміщення насосної камери. 11. РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР ОКРЕМИХ АПАРТІВ СХЕМИ. 11.1 Вибір комутаційних апаратів. Автоматичні вимикачі призначені для вмикання / вимикання та захисту електричних двигунів насоса. (9.1) де – Рном = 22 кВт – номінальна потужність двигуна Uном = 380 В – номінальна напруга ?ном = 88,5% - К.К.Д. двигуна cos ?ном = 0,91
Іпуск = (9.2) де – ? = 7,5 – кратність пускового струму = 41,6 А – номінальний струм двигуна Іпуск = Приймаємо автомат типу АЕ 2033-10МУ, у якого: Розчеплювач максимального струму – електромагнітний Номінальна напруга – 380 В Частота змінного струму – 50 – 60 Гц Номінальний струм вимикача – 40 – 100 А 11.2 Вибір силового контактора. Силовий контактор призначений для вмикання / вимикання електродвигунів, а також для захисту їх від можливого зниження напруги. Для управління двигуном конвеєра приймаємо магнітний пускач типу ПМА – 4328У4 Uном = 380 В, Іном = 80 А, Рном = 300 кВт. 11.3 Вибір теплового реле. Для даної схеми необхідно застосувати реле для захисту електродвигуна від перевантажень. Для даних двигунів приймаємо теплове реле типу ТРН – 60 із нагрівальним елементом Інагр.ном = 60 А. 12. ЗМІНИ ВНЕСЕНІ У ТИПОВУ СХЕМУ КЕРУВАННЯ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ. Вибрана схема керування насосними агрегатами не потребує змін. Робота схеми базується на принципі пуску та зупинки насосів в залежності від рівня води у контролюючому резервуарі. При наявності двох агрегатів один із них являється робочим, а другий – резервним. Режим роботи визначається перемикачем SA 3. У позиції ( насос №1 буде робочим, а насос №2 – резервним. У позиції (( насос №2 – робочий, а насос №1 – резервний. Схема живиться змінною напругою 380 В, а для керування передбачений трансформатор напруги 380/12. 13. ОПИС РОБОТИ СПРОЕКТОВАНОЇ СХЕМИ КЕРУВАННЯ ( ПУСК, РЕГУЛЮВАННЯ, ЗУПИНКА, ЗАХИСТ, БЛОКУВАННЯ ). Ця схема керування двома насосами передбачає вмикання у роботу насос №1при досяганні першого рівня води у водозбірнику. Насос №2 автоматично вмикається лише в тому випадку, коли рівень рідини у водозбірнику досягне другого рівня. Проектна продуктивність встановлених насосів передбачає забезпечення заданих умов водопостачання при роботі одного насоса. Насос №2 вмикається у роботу лише в аварійних випадках або при ремонті насоса №1. З метою рівномірного вмикання у роботу насоса №1 і насоса №2 у схему введений три позиційний перемикач SA3, за допомогою якого вмикається у роботу насос №1 або №2 від першого рівня рідини у водозбірнику. Так, наприклад, якщо перемикач SA3 перевести у позицію ((, то від першого рівня рідини у водозбірнику, електрод SL1, включиться у роботу насос №, а від підвищеного рівня, який встановлюється електродом SL2, включиться насос №1. Встановлення перемикача SA№ у позицію ( або (( дає можливість рівномірно на протязі тижня, місяця, року, вводити у роботу почергово насос №1 та насос №2. Розглянемо роботу схеми автоматичного керування двома насосними агрегатами, які обслуговуються без обслуговуючого персоналу. Робота схеми базується на принципі пуску та зупинки насосів в залежності від рівня води у контролюючому резервуарі. Для контролю рідини застосовуються електродні датчики рівня: SL4 - нижній рівень рідини у резервуарі; SL1 – перший рівень рідини у резервуарі; SL2 – другий рівень рідини у резервуарі; SL3 – аварійний рівень рідини в резервуарі. При наявності двох агрегатів один із них являється робочим, а другий – резервним. Режим роботи визначається перемикачем SA3. Розглянемо роботу схеми, коли насос №1 робочий, перемикач SA3 у позиції (. Коли рівень рідини у водозбірнику досягне рівня SL1, на управляючий електрод тиристора VS1 будуть подаватися управляючі імпульси. Тиристор VS1 перейде у провідний стан, спрацює реле KV1, замкнеться контакт KV1 у колі котушки КМ1. Котушка КМ1 отримає живлення, спрацюють силові контакти КМ1 і включиться у роботу двигун М1 насоса Н1. Одночасно замкнуться контакти KV1 і управляючі імпульси на тиристорVS1 будуть поступати через електрод нижнього рівня SL4. Тиристор VS1 буде знаходитись у провідному стані до тих пір поки не буде відкачана вода, тобто її рівень стане нижче рівня електрода SL4. Якщо рівень рідини досягне електрода SL2, то включиться у роботу насос №2 і будуть одночасно працювати два насоси. Якщо рівень рідини досягне електрода SL3, то включиться реле KV3, спрацює звукова та світлова сигналізація у диспетчера. Якщо по якимось причинам зникне напруга в колі керування, то диспетчера перестане світитися лампочка HL1. У цьому разі диспетчер дасть розпорядження перевести насоси в ручний режим роботи, тобто перемикачі SA1, SA2 будуть переведені у позицію «р» і робота насосів буде виконуватися від кнопок SB1 – SB4. Схема передбачає слідуючі види захисту: 1. Від струмів К.З. – автоматичні вимикачі QF1, QF2. 2. Від перенавантаження – цей захист виконаний тепловими реле КК1, КК2 та на контактах автоматичних вимикачів QF1, QF2. 3. Нульовий захист виконується контакторами КМ1, КМ2. 4. Захист кіл управління та котушок КМ1, КМ2 виконується за допомогою запобіжників FU1, FU2. Продуктивність роботи насосів контролюється спеціальними реле продуктивності, яке встановлюється на нагнітальному трубопроводі та виводить на лампи сигналізації HL3, HL4 за допомогою контактів SP1, SP2. 14. ЗАХОДИ ПО ЕКОНОМІЇ І ЗБЕРЕЖЕННЮ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ. Україна в 2005 році виробила 185,187 мільярдів кВт год , що на 2,1% більше ніж у 2004 році. На атомних електростанціях виробляється 51% всієї електроенергії. В Україні працює 5 атомних електростанцій на яких задіяні 15 реакторів. В 2005 році Україна експортувала 8,358 мільярдів кВт год електроенергії. У 1994 році Верховною Радою України прийнято Закон “Про енергозбереження”. В 1997 році уряд затверджує комплексну державну програму енергозбереження України, якою передбачається поетапне впровадження передових технологій, а відповідно як у державних, так і приватних джерелах капіталу повинні зосередитися достатні кошти, щоб інвестувати технологічні заходи енергозбереження. Основними проблемами України у цьому питанні є : - недосконала структура національної економіки ; - застарілість та недосконалість технології ; - відсутність економічних стимулів ефективного використання енергоресурсів. Тому енергоємність валового внутрішнього продукту в Україні майже в три рази вища, ніж в промислово розвинених країнах Західної Європи, і вже протягом десяти років це співвідношення майже не міняється. Тому на сьогодні в умовах постійного зростання цін на не відновлювані енергоносії ми змушені відходити від використання тільки традиційних джерел енергії, переходити на використання біопалива та інші види палива. В залежності від кліматичних та екологічних умов кожна країна повинна планувати вирішувати проблему забезпеченості енергоносіями своїми шляхами. Для переведення народногосподарського комплексу на енергозберігаючі технології вимагає значних капітальних вкладень і високої організаційної роботи. Велику роль відіграє цілеспрямоване навчання і виховання. Для збереження енергоресурсів потрібно виховання ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів, яке забезпечується шляхом навчання і широкої популяризації та пропаганди економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження. Знання у сферах енергозбереження та екології є обов’язковим для всіх посадових осіб. Особливу увагу ми повинні приділити економії газу, адже відомо, що з розрахунку на людину в Україні використовується найбільше газу серед країн Європи. Але слід зауважити, що лише 72% його ми витрачаємо корисно. Треба докласти всіх знань, уміння і енергії кожного з нас, щоб виправити це становище: встановлення газових лічильників, заміна малоефективних котлів і грамотне обслуговування існуючих, утеплення приміщень, теплотрас. 15. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ НАСОСНОЇ УСТАНОВКИ. Для забезпечення тривалої роботи насосних агрегатів з техніко економічними показниками необхідно: 1. Висока кваліфікація технічного персоналу; 2. Максимальна автоматизація насосних агрегатів; 3. Своєчасне виконання профілактичних оглядів, планово попереджувальних та капітальних ремонтів; мати комплект технічної експлуатаційної та виконавчої документації. Оперативне обслуговування та виконання робіт. Б11-1-1. До оперативного обслуговування електроустановок можуть бути допущені спеціалісти, які знають їх схеми, посадові та експлуатаційні інструкції, особливості обслуговування обладнання та які пройшли навчання і перевірку знань ПТБ. Б11-1-2. Оперативне обслуговування може виконуватися одним або декількома особами. До оперативно-ремонтного персоналу відносять ремонтний персонал, який наділяється усіма правами та обов’язками оперативного персоналу при огляді електроустановок, при підготовці робочих місць та допуск бригади до роботи згідно з діючими правилами. ТЕХНІЧНІ ПІДПРИЄМСТВА, які забезпечують безпечні умови роботи з частковим або повним зняттям напруги. Б11-2-1. Для підготовки робочого місця повинні виконуватися слідуючі технічні міроприємства: виконати необхідні відключення та прийняти міри, які виключають подачу напруги до місця роботи внаслідок помилкового або самодіючого вмикання комутаційної апаратури; розвісити плакати "НЕ ВМИКАТИ ( ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ" та при необхідності встановити загородження ; приєднати до землі переносні заземлення; перевірка відсутності напруги на струмоведучих частинах, на які повинно бути накладено заземлення; накладання заземлення ( після перевірки відсутності напруги ), тобто вмикання заземляючих. СПЕЦИФІКАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ СХЕМИ Позначення Назва Кількість Додаток
QF1 – QF2 Автоматичний вимикач 2
КМ1 – КМ2 Магнітний пускач 2
КК1 – КК2 Теплове реле 2
FU1 – FU2 Запобіжник 2
М1 – М2 Двигун 2
SB1 – SB4 Кнопочний пост 2
SA1 – SA3 Позиційний перемикач 3
Н1 – Н2 Насос 2
TV Трансформатор напруги 1
HL1 – HL4 Лампа 4
VD1 – VD5 Діод 5
VS1 – VS3 Тиристор 3
С1 – С2 Конденсатор 3
KV1 – KV3 Реле напруги 3
НА Звукова сигналізація 1
SL1 – SL4 Електрод 4
ЛІТЕРАТУРA 1. Н.А. Афанасьев. Системы технического обслуживания и ремонта оборудования энергохозяйства промышленных предприятий. М. Энергоатомиздат. 2. В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, Л.В. Туряб, Х.И. Лико, Практикум з охорони праці, ЛЬВІВ: «АФІША»,2000. 3. Е.Н. Зимин, В.И. Преображенский, И.И. Чувашов. „Электрооборудование промышленных предприятий и установок” – М. : „Энергоиздат” 1981г. 4. И.П. Копилов, Б.К. Клоков. „Справочник по электрическим машинам” Том 1. – М. : „Энергоиздат” 1988г. 5. Б.Ю. Липкин. „Электрооборудование промышленных предприятий и установок” – М. „Высшая школа” 1972г. 6. В.М. Попов Водоотливные установки, справочное пособие. М.(НЕДРА,1990. 7. А.П. Львов „Справочник электромонтёра” – К. : „Высшая школа” 1980г.
