Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми Аналіз зовнішнього середовища підприємства Функціонування підприємства в ринкових умовах неможливе без комплексного аналізу факторів зовнішнього середовища, які впливають на його діяльність. До таких факторів, які не є контрольованими підприємством, відносять: технологічні (рівень розвитку НТП); міжнародні (вплив міжнародного ринку товарів);економічні (вплив інфляції, рівень зайнятості, стабільність національної валюти);політичні (законодавство країни ринку, урядові постанови укази президента);соціально-культурні (відношення до підприємства різних груп населення); ринкові (можливість проникнення на ринок, розподіл сегментів, перспектива розвитку ринку та його структури); конкуренти (умови, що домінують на ринку товарів, можливість співіснування, тощо). Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М.Х. Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі. Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою: (1) де - оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства; kФ - коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора; Y – значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства. Значення “Y” М. Мескон рекомендує приймати в межах (-50...+50). Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів наведена в таблиці 1: Таблиця 1. Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів для Рокитнівського скляного заводу № п/п Фактори зовнішнього середовища Коефіцієнт “kФ” Значення впливу фактора “Y” Оцінка впливу фактора “Зн”
1 2 3 4 5
1 Економічні +1,05 +30 31,5
2 Ринкові +1,55 +35 54,3
3 Політичні +0,35 +25 8,8
4 Технологічні +2,05 +45 92,3
5 Конкурентні +0,25 +40 10
6 Міжнародні +1,15 +20 +23
7 Соціальні +0,15 +30 4,5
Оцінивши вплив зовнішніх факторів на діяльність Рокитнівського скляного заводу, помітно, що на підприємство найбільше впливає технічний фактор, оскільки воно спеціалізується на виробництві склотари різних провідних брендів, то велике значення становлять досягнення НТП, тобто, впровадження новіших технологій та використання їх в господарській діяльності підприємства. Значний вплив на діяльність підприємства становлять ринкові фактори, тому що, підприємство є одним із основних виробників склотари, воно постійно збільшує обсяги виробництва продукції, тісно співпрацює із провідними виробниками напоїв, тому конкурує на ринку за його певні сегменти. Як на будь-яке інше підприємство на діяльність Рокитнівського скляного заводу також мають економічні фактори, зокрема, від рівня зайнятості населення в країні залежить попит на його продукцію. Позитивний вплив на діяльність підприємства становлять соціальні та політичні фактори. Оскільки споживачами продукції є компанії відомих брендів, а в кінцевому результаті самі споживач, то цей фактор є також вагомим. Щодо політики уряду, то тут також прослідковується залежність підприємства від прийнятих законів президента, наприклад, збільшення акцизного збору, зменшить попит на алкогольні напої, а тому і підприємство зменшить виробництво товарів. Підприємство має вихід на міжнародні ринки збуту, тому на його діяльність впливає міжнародний фактор. Отож, Рокитнівський скляний завод має достатні можливості подальшого розвитку, оскільки співпрацює з багатьма компаніями, займає свою ринкову нішу. Загрози підприємства пов’язані із економічним становищем та політичною нестабільністю в країні. Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.). 1.2.Сегментація ринку Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись на його окремий сегмент – групу споживачів, які зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити. Сегментація здійснюється за наступними принципами: кожен із сегментів, що розглядається має бути чітко вираженим; вибраний сегмент має бути досить значимим, щоб забезпечити прибуток підприємству; сегмент має бути доступним для застосування ефективних методів збуту. В першу чергу необхідно визначитись, хто є споживачем товару: населення чи організації. Населення є в основному споживачем товарів широкого вжитку (ТШВ). Сегментація тоді здійснюється за такими ознаками: 1. Географічна – розташування регіону, чисельність та щільність населення, структура комерційної діяльності, клімат, динаміка розвитку регіону, рівень інфляції, тощо. 2.Демографічна – стать, вік, склад сім'ї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність, тощо. 3.Психографічна – суспільний клас (тобто стабільні групи суспільства, яким характерні споріднені цінності, уявлення, інтереси, поведінка), спосіб життя, тип особистості. 4.Поведінкова – рівень знань, взаємовідносини, норми споживання, ступінь використання товару, готовність купити товар, випадковість покупки, тощо. Організації є в основному споживачами товарів промислового призначення (ТПП). Ознаки сегментації ринку ТПП подібні до ознак сегментації ринку ТШВ. Відмінність полягає в тому, що ринок ТПП сегментують в основному за географічними, а також за деякими соціально-економічними ознаками: розміри підприємств-покупців, структура каналів збуту, організаційні форми торгівлі, техніка і технологія закупівель. Другорядного значення набувають демографічні, культурні та поведінкові ознаки. Спочатку необхідно розділити покупців залежно від концентрації їхніх складів. Чим ближче вони розміщені до підприємства-виробника, тим більшою буде частота поставок і ширшим асортимент товарів, які поставляються в одній пакувальній одиниці. Демографічні ознаки сегментації ринку ТПП можуть стосуватись кількості працюючих, галузі спеціалізації, наявних ресурсів, а також демографічних особливостей осіб, що беруть участь у прийнятті рішень про купівлю. Здійснивши сегментацію, виробник може вибрати той сегмент, на якому він буде концентрувати свої маркетингові зусилля 1.3. Визначення ємності ринку підприємства Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку. Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період. Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою: QРИНКУ = n1 * n2 (2) Де QРИНКУ – загальна ємність ринку в натуральних показниках; n1 – кількість покупців товару, чол; n2 – кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт. Розрахуємо ємність ринку: QРИНКУ=400050*3=1200150 шт Із наведеного розрахунку видно , що підприємство має ємність ринку в кількості 1200150 шт, що є досить показово для підприємства. 1.4. Оцінка конкурентоздатності товару Конкурентосздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб. Рівень конкурентноздатності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників. Одиничний показник – відображає відсоткове відношення дійсної величини параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю задовольняється. Груповий показник – поєднує одиничні показники та показує ступінь задоволення потреби взагалі. Інтегральний показник – чисельна характеристика конкурентноздатності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. Визначивши інтегральний показник, його значення порівнюють із нормативним або із значенням інтегрального показника товару-зразка і роблять висновок про конкурентноздатність товару. До технічних параметрів конкурентноздатності товару відносять: класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції; конструктивні (характеристики конструкторсько-технічних рішень); нормативні (що відповідають міжнародним стандартам, правилам); ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють відповідність товару властивостям людського комплексу; естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета. До економічних параметрів відносять: енергомісткість та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології; надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати. Отже для визначення інтегрального показника конкурентноздатності необхідно: 1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами; Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами; Визначити інтегральний показник конкурентноздатності; Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентноздатності товару. Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю: (3) де аі – значення впливу одиничного показника, долі одиниці; pi – параметричний індекс. Таблиця 2. Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами для Рокитнівського скляного заводу № п/п Одиничний показник Значення % Значення, долі одиниці Оцінка Параме-тричний індекс Груповий параме-тричний індекс
1 2 3 4 5 6 7
1. Колір скла 10 0,1 4 0,6 0,06
2. Ексклюзивне скло 20 0,2 5 1 0,2
3. Пакування склотари 20 0,2 5 0,75 0,15
4. Контроль якості М1 40 0,4 5 1 0,4
5. Застосування термоусадочної плівки 10 0,1 4 0,75 0,075
ВСЬОГО 100 1 - - 0,885
Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин, сервісне обслуговування. Дані зводимо в таблицю 2.1. Таблиця 2.1 Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами для Рокитнівського скляного заводу № п/п Одиничний показник Значення % Значення, долі одиниці Оцінка Параме-тричний індекс Груповий параме-тричний індекс
1 2 3 4 5 6 7
1. Енергомісткість 30 0,3 4 0,75 0,225
2. Вартість сировини 40 0,4 4 0,75 0,3
3. Проектна потужність 10 0,1 5 1 0,1
4. Експлуатаційні затрати 10 0,1 4 0,75 0,075
5. Знос ОФ 10 0,1 4 0,2 0,02
ВСЬОГО 100 1 - - 0,72
Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою: (4) де - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами; - груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами.
Оскільки інтегральний показник більше 0, то це значить що продукція підприємства є конкурентоздатною.Порівнявши інтегральний показник із аналогічним значенням товару зразка (1,23>1,05), можна сказати, що продукція Рокитнівського скляного заводу є більш конкурентноздатною на ринку, тому, підприємство має більші можливості та перспективи для розвитку в майбутньому, оскільки його товари користується кращим попитом серед споживачів. 1.5. Планування ціни на товар підприємства Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції. При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції. Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку. Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення. В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту
Для встановлення рівняння “кривої попиту” доцільно використати канонічне рівняння прямої, оскільки, як видно з рис. 2, залежність має лінійний характер. Канонічне рівняння прямої має вигляд: . Таким чином, щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння. Нехай дані для побудови кривої попиту мають вигляд: Ціна (Ц), грн. 10 20 30 40 50
Попит (N),тис.грн 32 24 16 8 0
Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:
Спростивши даний вираз отримаємо: N=-0.8*Ц+40 Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-0,8; в=40. Нехай була встановлена залежність: N = a*Ц + в (5) Де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), тис.грн.; Ц – ціна на одиницю продукції, грн.; а, в – параметри лінійного рівняння. Для пролукції Рокитнівського скляного заводу: N =(-0,8*40,15+40)*1000=7880 шт Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В): П = Д – В (6) П = 316382-245290=81092 грн Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц): Д = N * Ц (7) Д=7880*40,15=316382 грн Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат: В = ВЗМПЛ * N + ВПОСТПЛ (8) Де ВЗМПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн; N – обсяг реалізації, шт.; ВПОСТПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн В = 30,5*7880+5050=245390 грн Розрахуєм прибуток за формулою: П = N * Ц – ВЗМПЛ * N – ВПОСТПЛ (9) П =7880*40,15-30,5*7880-5050=81092грн Підставивши у вираз 9 замість N вираз 5, отримаємо залежність прибутку від ціни. П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМПЛ * а * Ц – ВЗМПЛ * в – ВПОСТПЛ = а * Ц2 + (в – ВЗМПЛ * а)Ц – (ВЗМПЛ * в + ВПОСТПЛ) (10) Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц): П’ = 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) (11) Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз 10 до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення: 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) = 0 (12)
зобразимо графічно: 1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму продажу товарів не існує. В попередньому параграфі було встановлено ціну на одиницю продукції, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N = а * Ц + в можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях: N = а * Ц + в =а*40,15+в Висновок по розділу 1. Можливість планування як конкретного виду діяльності обумовлена природою підприємства та визначається загальними умовами господарювання. Керівники свідомо визначають головні напрямки внутрішньої діяльності підприємства. Підприємство ґрунтується на системі планових рішень. Поведінка та діяльність працівників визначаються та контролюються керівництвом підприємства. Планування — це не просто уміння передбачити усі необхідні дії. Це також спосіб передбачити проблеми, що можуть виникнути, а отже, і можливість їх успішно вирішити. Обєктом планування виступає Рокитнівський скляний завод із виробництвом склотари для компаній відомих брендів.У процесі аналізу зовнішнього середовища підприємства, було виявлено що найбільший вплив на діяльність підприємства становлять технологічні, конкурентні та ринкові фактори, пов’язані із виходом підприємства на міжнародні ринки збуту, та постійним удосконаленням його виробничої бази. Рокитнівський скляний завод має достатні можливості для подальшого розвитку, оскільки співпрацює з багатьма компаніями. Загрози підприємства пов’язані із економічним становищем, політичною нестабільністю в країні та впливом конкурентів. Підприємство при плануванні свого місця на ринку орієнтується на окремий сегмент – групу споживачів, а саме фірми що закуповують склотару. Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. На основі даних, було визначено, що підприємство має ємність ринку в кількості 1200150 шт скловиробів, що є значно важливим для подальшого його діяльності, а саме потенційні можливості для росту прибутку в майбутньому. Зробивши розрахунки інтегрального показника із аналогічним значенням товару зразка , виявилось що цей показник для Рокитнівського скляного заводу є більшим, тому. можна сказати, що продукція підприємства є більш конкурентноздатною на ринку, а отже, підприємство має більші можливості та перспективи для розвитку в майбутньому, оскільки його товари користується кращим попитом серед споживачів. Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції. Здійснивши розрахунки, для підприємства є визначальною ціна – 40,15 грн, тобто, саме при ній воно отримає максимальний прибуток (81092 грн) при оптимальному випуску продукції, несучи при цьому витрати в сумі 245390 грн. Підприємство отримує доход 316382 грн. Маючи залежність N = а * Ц + в, рівняння набуде вигляду N=а*40,15+в. Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для забезпечення виконання виробничої програми 2.1. Планування виробничої програми підприємства Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті. Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі. План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, шт.). План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція; валова продукція. Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією. Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою: (13) де QTіПЛ – обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства; ?QПзіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду; ?QПвіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду; n – кількість видів товарної продукції; тис.грн Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (QВіПЛ): (14) де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках; n – кількість видів товарної продукції. шт. Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва. Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою: (15) де QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках; Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції; n – кількість видів товарної продукції; QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн.; m – кількість видів робіт промислового характеру. тис.грн Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за формулою: QВАЛ=QТі+(QЗ.К-QЗ.П)+(QІ.К-QІ.П) (16) де QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду; QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду. QВАЛ=432810,57+(17000-5500)+(5000-2500)=432810,57+11500=476810,57тис.грн На основі приведених розрахунків складемо таблиці (табл.3,4) Таблиця 3 План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі Найменування продукції Кількість продукції в натуральному виразі Базисний період (на 5% менше за план)
очікуване виконання (факт) План в тому числі по кварталах
1 2 3 4
1. Державне замовлення (5% від QВПЛ)
Виробництво профілюючих видів продукції, всього
449,16
100% 112,29 112,29 112,29 112,29 426,70
в тому числі: - експорт
44,91 10% 11,22 11,22 11,22 11,22 42,66
- нова продукція 89,83 20% 22,20 22,20 22,20 22,20 85,33
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від QВПЛ)
в тому числі: - експорт 682,76 10% 170,68 170,68 170,68 170,68 648,56
- нова продукція 682,76 10% 170,68 170,68 170,68 170,68 648,56
2.2. Продукція із давальницької сировини 853,40 10% 213,35 213,35 213,35 213,35 810,73
2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторону 170,68 2% 42,67 42,67 42,67 42,67 162,14
2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію 426,70 5% 106,65 106,65 106,65 106,65 405,36
2.5. Інші види продукції 256,02 3% 64,01 64,01 64,01 64,01 245,21
Всього 8983,2 QВПЛ 2245,77 2245,77 2245,77 2245,77 8536,05
Розподіливши продукцію вироблену підприємством по основним видам діяльності, а саме виробництво готової продукції, промислового характеру, вироби і напівфабрикати власного виробництва, а також продукцію вироблену на основі давальницької сировини, помітно що загальна кількість продукції випущеної підприємством збігається із планом випуску в натуральних показниках. На основі даних таблиці 3 можна сказати, що підприємство спеціалізується на виробництві профілюючих видів сировини, найбільша частка яких припадає на нову продукцію, 44,916 тис.грн припадає на експорт. Продукція профілюючих видів припадає під державне замовлення, та рівномірно вироблена по кварталах. План продажу продукції що формується підприємством є значно більшим (6827,27 тис.грн) та включає різні види продукції. Підприємство в основному спеціалізується на давальницькій сировині. Таблиця 4 План виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі Найменування продукції Кількість продукції в грошовому виразі
В цінах базисного року В цінах планового року в т. ч. по кварталах
1 2 3 4
1. Державне замовлення (5% від QВПЛ)
Виробництво профілюючих видів продукції, всього
12881,26 18033,77 4508,44 4508,44 4508,44 4508,44
в тому числі: - експорт
128,12 1803,37 450,84 450,84 450,84 450,84
- нова продукція
2576,25 3606,75 901,68 901,68 901,68 901,68
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від QВПЛ)
2.1. Готові вироби, всього 195795,25 274113,36 89086,84 89086,84 89086,84 89086,84
в тому числі: - експорт 19579,52 27411,33 8908,67 8908,67 8908,67 8908,67
- нова продукція 19579,52 27411,33 8908,67 8908,67 8908,67 8908,67
2.2. Продукція із давальної сировини 24474,41 34264,17 11135,85 11135,85 11135,85 11135,85
Роботи промислового характеру і послуги на сторону 4894,87 6852,83 2227,17 2227,17 2227,17 2227,17
Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію 12237,2 17132,08 5567,92 5567,92 5567,92 5567,92
Інші види продукції 73270,89 102579,25 3340,75 3340,75 3340,75 3340,75
Всього 323553,88 360675,46 105866,97 105866,97 105866,97 105866,97
Визначивши кількість продукції виробленої підприємством у грошовому виразі, а саме в цінах планового року, вартість продукції відповідно складає 360675,46 тис.грн. Враховуючи вплив індексу цін, вартість продукції збільшилась і відповідно склала 323553,88 тис.грн. 2.2. Планування виробничої потужності підприємства Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці. Діюча потужність підприємства (цеху, лінії) відображає потенційну здатність виготовити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбачену планом номенклатури. Діючу потужність характеризують декілька показників: потужність на початок планового періоду (вхідна); потужність на закінчення планового періоду (вихідна); середньорічна потужність. Середньорічна потужність (МС.Р.) обчислюється як середньозважена величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і відніманням середньорічного вибуття потужностей, тобто за формулою: (17) де МП – вхідна виробнича потужність; ?Мі – приріст (“+”) або вибуття (“–”) виробничих потужностей в і-му місяці; і – номер місяця. При цьому вихідна потужність (яка буде вхідною в наступному році) розраховується за формулою: (18) Кінцева вихідна потужність підприємства, яка буде початковою на майбутній плановий період, рівна: МК=9162,5-50-150+150+350-450-600-150-450-200-300-350-700=6962,5 шт. 2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні виробничої програми На виробничу програму в основному впливає фонд часу роботи виробничого обладнання, який залежить від режиму роботи підприємства. Планування фонду робочого часу (ФРЧ) здійснюється з метою визначення кількості робочих днів (годин), що будуть фактично відпрацьовані одним працівником або одиницею обладнання протягом планового року. Визначення планового ФРЧ здійснюється у табличній формі: Таблиця 5 Баланс робочого часу на 2011 рік № п/п Показник Фонд часу
працівника підприємства
1 2 3 4
1. Загальна кількість календарних днів 365 365
2. Кількість неробочих днів: в т. ч. святкових вихідних 113 8 105 113 8 105
3. Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу)
25
25
4. Невиходи на роботу, всього: чергові і додаткові відпустки відпустки по вагітності виконання державних обов’язків через хворобу навчання неявка з дозволу адміністрації прогули простої 50 24 0 6 2 12 3 1 0 1 - - - - - - - 1
5. Корисний ФРЧ 202 251
Аналізуючи баланс робочого часу за 2011 рік, помітно що корисний ФРЧ працівника становить 202 год, що на 49 год менше корисноного ФРЧ підприємства. В процесі своєї діяльності, підприємство непрацювало протягом 1 дня. Втрати робочого часу працівника пов’язані в основному з черговими та додатковими відпустками, а також відпустками по навчанню. 2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання Після розрахунку цехових планів виробництва визначають ступінь відповідності виробничій програмі кожного робочого місця та його виробничої потужності. Вирішення цієї задачі складається з розрахунку дійсного фонду часу роботи обладнання та часу, необхідного для виконання запланованої для цеху виробничої програми. В результаті порівняння цих величин визначають: коефіцієнт завантаження обладнання; пропускну спроможність обладнання; резерв або дефіцит обладнання. Для галузей з безперервним процесом виробництва коефіцієнт завантаженості машин, обладнання визначається як відношення річного обсягу випуску продукції до суми добутків добової продуктивності роботи одиниці обладнання на річний фонд часу роботи одиниці обладнання: (19) де QВПЛ – виробнича програма по і-му агрегату в натуральних показниках або річний обсяг випуску продукції; МС.Р. – середньорічна потужність; – коефіцієнт використання фонду робочого часу, розраховується як відношення корисного фонду робочого часу підприємства до номінального: =251/252=0,996 Розрахувавши коефіцієнт завантаження машин та обладнання на підприємстві визначено що він становить 0,984 (Кз<1), тобто технічна база підприємства є недостатньо завантаженою, що свідчить про потенційні можливості підприємства для подальшого розширення виробництва. 2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства 2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах Основне виробництво - потреба в сировині та матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат розраховують методом прямого рахунку. Якщо один і той самий вид матеріалу використовується для виготовлення декількох виробів, то потреба в ньому обчислюється за формулою: (20) де НQi – норма витрати матеріалу на виготовлення одиниці і-ї продукції; QВПЛ – обсяг виробництва і-го виду продукції в плановому періоді; n – кількість видів продукції, для виготовлення якої використовують даний матеріал. Таблиця 6 Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану основного виробництва № пп. Найменування ресурсу одиниці виміру Норма витрат на одиницю продукції Плановий обсяг виробництва, шт. Потреба в ресурсі в натуральних показниках ціна одиниці ресурсу, грн. витрати на придбання ресурсів, грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 матеріал 1 т/шт 50 8983 449150 0,0073 3278,78
2 матеріал 2 т/шт. 10 8983 89830 0,1167 10483,16
3 матеріал 3 т/шт. 20 8983 179660 0,2717 48813,62
4 деталь 1 шт./шт. 25 8983 224575 0,0973 21851,15
5 деталь 2 шт./шт 5 8983 44915 0,2200 9881,32
ВСЬОГО
- - - - 94308,01
Зробивши розрахунки, а саме, розрахувавши потребу в матеріалах для основного виробництва, підприємство найбільше потребує матеріал №1, що в натуральному виразі становить 449150 т/шт. Врахувавши ціну на даний матеріал, витрати на його придбання для підприємства становитимуть 3278,78 грн. Для виконання плану виробництва, необхідні ресурси, вартість яких в загальному виразі складає 94308,01 грн. Незавершене виробництво – потреба в матеріалах для виконання плану незавершеного виробництва розраховується з врахуванням тривалості виробничого циклу і планового випуску продукції визначається за формулою: (21) де QЗ.К.ПЛ – обсяг незавершеного виробництва на кінець планового періоду в натуральних показниках; QЗ.П.ПЛ – очікуваний обсяг незавершеного виробництва на початок планового періоду в натуральних показниках; n – кількість найменувань продукції незавершеного виробництва. Таблиця 7 Розрахунок потреби в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва № пп. Найменування ресурсу одиниці виміру Норма витрат на одиницю продукції Сальдо незавершеного виробництва, шт. Потреба в ресурсі, в натуральних показниках Ціна одиниці ресурсу, грн. Витрати на придбання ресурсів, грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 матеріал 1 т/шт. 50 287 14350 0,0073 104,75
2 матеріал 2 т/шт. 10 287 2870 0,1167 334,92
3 матеріал 3 т/шт. 20 287 5740 0,2717 1215,15
4 деталь 1 шт./шт. 25 287 7175 0,0973 698,13
5 деталь 2 шт./шт 5 287 1435 0,2200 315,7
ВСЬОГО
- - - - 2668,65
Потреба в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва для підприємства у вартісному виразі складає 2668,65 грн. В структурі цих витрат найбільша частка припадає на матеріал 3 (1215,15 грн), та деталь 1(698,13 грн). Для виконання плану незавершеного виробництва найбільша потреба припадає на матеріал 1, але врахувавши її ціну за одиницю, витрати на придбання склали 104,75 грн. Потреба в мастильних матеріалах на плановий період обчислюється з врахуванням специфіки їх використання за формулою: (22) де Нм – норма витрат мастильних матеріалів на одну станко-годину роботи даного обладнання; Nо – кількість працюючих одиниць обладнання; ФРЧКОР.П.ПЛ – корисний фонд робочого часу підприємства в плановому році, днів; kз – коефіцієнт змінності обладнання або кількість змін роботи підприємства; tз – тривалість робочої зміни, год. Таблиця 8 Розрахунок потреби в мастильних матеріалах на плановий період № Назва одиниці обладнання Кількість працюючих одиниць обладнання, шт. Норма витрат 1-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, літрів Норма витрат 2-го виду мастильних матеріалів на 1-у станко-годину, літрів Корисний фонд роботи обладнання, днів Коефіцієнт змінності обладнання Тривалість робочої зміни, год. Потреба в мастильних матеріалах 1-го виду, літрів Потреба в мастильних матеріалах 2-го виду, літрів вартість придбання мастильного матеріалу 1-го виду, грн. вартість придбання мастильного матеріалу 1-го виду, грн.
Розрахувавши потребу в мастильних матеріалах на плановий період по двох станках, врахувавши норму витрат, та розрахувавши корисний фонд роботи обладнання, який складає 251 год, коефіцієнт змінності обладнання та тривалість робочої зміни, потреба в мастильних матеріалів 1-го виду складає 389,53 літрів, відповідно по 2-му виду складає 85,31 літрів. Враховуючи ціну на придбання матеріалів, вартість придбання мастильного матеріалу для першого виду складає 19,47 грн, для другого 4,12 грн. При розрахунку потреби в інструменті спочатку визначається їх номенклатура, а потім по кожному виду необхідний час роботи. Річна потреба в інструменті обчислюється за формулою: (23) де tм – машинний час роботи даним інструментом для виготовлення одиниці продукції, годин. QВПЛ – річна програма випуску продукції, шт.; L – довжина робочої частини інструменту, мм; l – довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм; tЗАТ – час роботи інструменту між двома заточками, годин. Таблиця 9 Розрахунок потреби в інструменті на плановий період Номен-клатура інструментів Машинний час роботи для виготовлення одиниці обладнання, годин Довжина робочої частини інструменту, мм Довжина частини інструменту, яка сточується за одну заточку, мм Час роботи інструменту між двома заточками, годин Річна потреба в інструменті, шт. (округлюється до більшого цілого) Ціна одиниці інструменту, грн. Річна сума витрат на придбання інструментів, грн.
Інструмент 1 0,1 13 0,65 14 4 45,05 180,2
Інструмент 2 0,11 10 0,5 9 11 56,05 616,5
Інструмент 3 0,12 9 0,4 11 4 23,05 92,2
ВСЬОГО - - - - - - 888,9
Річна сума витрат на придбання інструментів складає 888,9 грн. Найбільша потреба для підприємства становить по другому інструменті, враховуючи довжину робочої частини та довжину частини інструменту що оточується складає 14 шт, відповідно час роботи інструменту між двома заточками складає найменше 9 год. Потреба в матеріалах на ремонт обладнання залежить від виду і кількості обладнання, яке необхідно ремонтувати, та виду ремонтних робіт і обчислюється за формулою: (24) де kМ.Р. – коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання; Нк – норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті обладнання; R1, R2, R3 – сума ремонтних одиниць обладнання, які підлягають капітальному, середньому і малому ремонтам; kс.к – коефіцієнт, що показує співвідношення між нормами витрат матеріалу при середньому та капітальному ремонтах; kм. к – аналогічно kс.к, тільки при малому та капітальному ремонтах. Таблиця 10 Розрахунок потреби в матеріалах на ремонт обладнання на плановий період Матеріали для ремонту обладнання одиниці виміру норма витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному ремонті Сума ремонтних одиниць обладнання, що підлягають ремонту: коефіцієнт, який враховує витрату матеріалів на міжремонтне обслуговування обладнання коефіцієнт, який характеризує співвідношення між нормами витрат матеріалу при: потреба в матеріалі, в натуральних показниках ціна одиниці матеріалу, грн. вартість придбання матеріалів для ремонту обладнання, грн.
капітальному середньому малому
середньому та капітальному ремонтах малому та капітальному ремонтах
Враховуючи норму витрат матеріалів на одну ремонтну одиницю при капітальному, середньому та малому ремонтах та коефіцієнт який враховує втрату матеріалів на міжремонтне обслуговування, потреба матеріалів в натуральному показнику по матеріалу 2 становить 0,67 шт, по 2 – 0,069,3-0,3, 4-0,15 шт. Враховуючи ціну одиниці матеріалу, загальна вартість придбання матеріалів для ремонту обладнання становить 11,49 грн. Потреба в матеріалах на ремонт будівель на плановий період в натуральних показниках визначається виходячи з питомої ваги матеріальних витрат в загальній вартості ремонтних робіт за формулою: (25) де Qрем – обсяг ремонтних робіт, грн; Уз – питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, %; Ум – питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, %; ЦМ.Р. – планова ціна одиниці матеріалу, грн. Таблиця 11 Розрахунок витрат на ремонт будівлі на плановий період № Матеріали для ремонту будівель Одиниці виміру Обсяг ремонтних робіт, грн. Питома вага матеріальних витрат в ремонтних роботах, % Питома вага даного матеріалу в загальних матеріальних затратах, % Планова ціна одиниці матеріалу, грн. Потреба в матеріалі в натуральних показниках Витрати на придбання матеріалів, грн.
1 Матеріал 1 шт 28000 25 15 2,05 512,2 1050,01
2 Матеріал 2 шт. 28000 25 28 4,05 483,9 1959,79
3 Матеріал 3 шт. 28000 25 5 5,05 69,3 343,96
4 Матеріал 4 шт. 28000 25 16 6,05 185,2 1120,46
5 Матеріал 5 шт. 28000 25 10 3,05 229,5 699,97
6 Матеріал 6 шт 28000 25 26 7,05 258,2 1820,31
ВСЬОГО - - - - - - 6994,5
Враховуючи обсяг ремонтних робіт, які необхідно виконати підприємству, питому вагу матеріальних витрат, розрахунок витрат на ремонт будівлі на плановий період становить по матеріалу 1 найбільше – 512,2 шт, для матеріалу 3-69,3 шт. Планова ціна одиниці матеріалу є диференційованою. Витрати на придбання матеріалів становлять 6994,5 грн. 2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства Розробка балансу матеріальних ресурсів є останнім етапом підготовки плану матеріально-технічного забезпечення. В балансі матеріальних ресурсів визначається потреба в кожному з них, джерела і розміри покриття потреби в ресурсах, кількість матеріалів, які необхідно завести зі сторони (імпорт). Оформлюється баланс у вигляді таблиці. Таблиця 12 Баланс матеріальних ресурсів на 2011 рік Потреба Сума, грн. Джерела покриття потреби Сума, грн.
1. Основне виробництво 94308,01 1. Очікуваний залишок на початок року 15734,27
2. Капітальне будівництво -
3. Заходи по вдосконаленню техніки -
2. Постачання по контрактах 73426,59
4. Ремонтно-експлуатаційні потреби 7029,58
3. Мобілізація внутрішніх ресурсів 10489,51
5. Незавершене виробництво 2668,65
4. Інші джерела постачання 5244,75
6. Утворення виробничих запасів -
7. Інші потреби 888,9
Всього: 104895,14 Всього: 104895,14
Розрахувавши баланс матеріальних ресурсів на 2011 р, а саме визначивши суму коштів що необхідна для основного виробництва, незавершеного виробництва, на ремонтно-експлуатаційні та інші потреби, можна сказати баланс є рівнозначним, тобто потреба дорівнює джерелам які забезпечують її покриття. На основі балансів заповнюється форма “Постачання матеріалів і комплектуючих по ідприємству зі сторони”. Таблиця 13 Постачання матеріалів і комплектуючих на 2011рік Основні види матеріалів (комплектуючих), ціна за одиницю Обсяги постачання
Всього в тому числі
Україна країни СНД Імпорт
1. Матеріали
Матеріал 1 Всього, тонн 324450 162225 81112,5 81112,5
Ціна за тонну - 0,0073 0,00876 0,0094
Всього, грн. 59,44 1184,24 7105,45 769,75
Рівень забезпеченості, % 100% 50% 25% 25%
Матеріал 2 Всього, тонн 64890 32445 16222,5 16222,5
Таблиця заповнюється для матеріалів та деталей, що використовуються для виконання плану основного виробництва. Обсяги постачання з України, країн СНД, імпорт – розраховуються відповідно до рівня забезпеченості. На основі розрахунків, які приведені вище, розробляється план матеріально-технічного забезпечення у вигляді зведеної форми. В колонку “Найменування матеріальних ресурсів” заносять такі категорії: матеріали та комплектуючі на виробництво продукції; мастильні матеріали; матеріали на ремонт обладнання; матеріали на ремонт будівель. Колонки 6-11 заповнюються на основі попередніх розрахунків. При цьому категорії мастильні матеріали; матеріали на ремонт обладнання; матеріали на ремонт будівель – відносяться в статтю витрат “ремонтно-експлуатаційні потреби”. Колонка 12 – сума значень колонок 6-11. Колонка 14 – № варіанту. Колонка 13 – розраховується як добуток одноденної потреби в ресурсі на перехідний запас в днях (кол. 14). Одноденна потреба в ресурсі визначається діленням потреби в ресурсі (кол. 12) на корисний фонд робочого часу підприємства (табл. 5). Колонка 15 “Загальна потреба в ресурсах, ”. Розбивка загальної потреби в ресурсах по кварталам здійснюється довільно. Розбивка загальної потреби в ресурсах по джерелах постачання (колонки 20-23) – на основі нормативів: очікувані залишки – 15% від загальної потреби в ресурсах (кол. 15); мобілізація внутрішніх ресурсів – 70%; ввіз матеріалів зі сторони – 10%; інші джерела – 5%. Колонка 3 – значення приймаємо рівними 90% колонки 15. Колонка 4 – значення приймаємо рівними 85% колонки 15. Колонка 5 – значення приймаємо рівними 85% колонки 13.Таблиця 14 Матеріально-технічне забезпечення підприємства на 2011 рік Найменування матеріальних ресурсів Одиниці виміру Поточний рік Залишки на 1.01. 11р поточний рік звіт 2011 рік ПЛАН
Потреба, статті витрат
План Факт
Основне виробництво Капітальне будівництво Заходи плану технічного розвитку Ремонтно- експлуатаційні потреби Незавершене виробництво Інші потреби
2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві 2.6.1. Планування росту продуктивності праці Під продуктивністю праці розуміють ефективність затрати праці, яка визначається кількістю продукції, виготовленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції, тобто (26) де Q – обсяг продукції; Т – затрати праці на весь обсяг виготовленої продукції, годин. Перший показник – виробіток, другий – трудоємність продукції. Загальна методика розрахунку зростання продуктивності праці передбачає розгляд техніко-економічних факторів, які впливають на продуктивність праці. Розрахунок підвищення продуктивності праці по техніко-економічних факторах ведуть на основі показника відносної економії чисельності працюючих за рахунок впливу цих факторів на рівень виробітку продукції. При цьому: 1. Обчислюють вихідну чисельність працюючих на плановий період по запланованому обсягу виробництва при умові збереження базисного виробітку продукції: (27) де ЧВИХ.ПЛ – вихідна чисельність працюючих на плановий період, чол.; QТіПЛ – плановий обсяг виробництва товарної продукції, прийнятий для розрахунку продуктивності праці, грн.; qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн./чол.; ЧРБ – чисельність робітників в базовому періоді, чол.; Кпр – темпи зростання обсягу виробництва продукції в плановому періоді, %.
2. По кожному фактору, виходячи з призначених до впровадження заходів технічного розвитку і організації виробництва, визначається економія чисельності працюючих. Економія по всіх факторах сумується і визначається загальна економія працюючих. 3. Визначається плановий приріст продуктивності праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів за формулою: (28) де ?ПП – плановий приріст продуктивності праці, %; ЭЧ – економія чисельності працюючих по всіх факторах, чол. Розглянемо детально розрахунок економії чисельності працюючих за основними техніко-економічними факторами. А.Структурні зрушення у виробництві (зміна долі виробництва структурних підрозділів в загальному обсязі по підприємству). Необхідність розрахунку впливу даного фактору на виробіток продукції обґрунтовується тим, що в кожному структурному підрозділі підприємства різні темпи зростання обсягів виробництва. Вплив структурних зрушень у виробництві на продуктивність праці визначається за формулою: (29) де ЭС.ЗЧ – відносна економія чисельності працюючих за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві, чол.; ЧРіБ – чисельність працюючих в і-му структурному підрозділі в базовому періоді, чол; КПРі – темпи зростання обсягів виробництва продукції в і-му структурному підрозділі підприємства в плановому періоді, %; Чвих. – вихідна чисельність працюючих в цілому по підприємству, чол.; і – номер підрозділу; п – кількість структурних підрозділів – 3.
Б. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація, модернізація виробництва, зміна конструкцій та технічних характеристик виробів, впровадження нових видів матеріалів, впровадження передової технології). Економія чисельності за рахунок механізації та автоматизації виробництва, впровадження нового обладнання, нових технологій розраховується за формулою: (30) де ЭМЧ – відносна економія чисельності за рахунок заміни старого обладнання новим, чол.; NО.заг. – загальна кількість обладнання, шт; NО.1 – кількість обладнання, що не підлягає технічному вдосконаленню, шт.; NО.2 – кількість нового обладнання, шт.; NО.3 – кількість модернізованого обладнання, шт; КПП2, КПП3 – темпи зростання продуктивності праці відповідно нового і модернізованого обладнання, %,; kt2, kt3 – коефіцієнти, які враховують термін дії нового і модернізованого обладнання; УП2,3 – питома вага працівників, які обслуговують нове і модернізоване обладнання, в загальній чисельності працюючих, %,.
В. Економія робочої сили зі зміною трудоємності продукції визначається за формулою: (31) де Т0 і Т1 – трудоємність одиниці продукції до і після впровадження заходів, нормо-годин; QВПЛ – обсяг випуску продукції в плановому періоді, шт; ktД – коефіцієнт терміну дії заходу розраховується як відношення часу тривалості заходу до корисного фонду робочого часу підприємства; ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому році, годин,; kнв – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого.
(32) де qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн. на чоловіка в рік; ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді, днів; tЗ – тривалість робочої зміни, год. Значення Т1 – величина Т0 зменшена на відсоток . нормо/годин Г. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни кількості робочих днів в плановому періоді (ЭР.ДЧ), (тривалість відпусток, зменшення невиходів на роботу по хворобі, ліквідація прогулів), обчислюється за формулою: (33) де ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді; ФРЧКОР.Р.Б – корисний фонд робочого часу робітника у базовому періоді; Ур – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих, %.
Економія чисельності працюючих за рахунок зміни обсягів виробництва обчислюється за формулою: (34) де ЭВПЧ – економія чисельності за рахунок зміни обсягів виробництва, чол.; Кпр і Кр – темпи зростання відповідно обсягів виробництва та чисельності робітників, %; Темпи зростання обсягів виробництва – виходячи з даних таблиці 3: (35) де QВПЛ – обсяг виробництва у плановому році, шт; QВБ – обсяг виробництва у базисному році. Темпи зростання чисельності робітників. % Величина зростання продуктивності праці по кожному окремому фактору обчислюється за формулою: (36) де ЭФіЧ – економія чисельності працюючих по окремому і-му фактору, чол, ЭЧ – загальна економія працюючих по всіх факторах. Загальний приріст продуктивності праці рівний сумі приростів по окремих факторах: (37)
%
% (38) -22+5+0-2+0=-19 чол n – кількість факторів, які впливають на зростання продуктивності праці, шт. Визначаємо виробіток на одного працівника у плановому році (qПЛ): (39)
Зведений розрахунок зростання продуктивності праці за рахунок техніко-економічних факторів ведуть в табличній формі. Таблиця 15 Зведений розрахунок зростання продуктивності праці на 2011 рік № п/п Фактори зростання продуктивності праці Зміна чисельності працюючих, чол. Приріст продуктивності праці, %
1 Структурні зрушення у виробництві -22 16,54
2 Підвищення технічного рівня виробництва 5 -3,75
3 Зміна трудоємності виробництва 0 0
4 Зміна реального фонду робочого часу -2 1,5
5 Зміна обсягів виробництва 0 0
Всього -19 +14,29
Визначивши приріст продуктивності праці за рахунок різних факторів, можна сказати, що загальний приріст продуктивності праці складає 14,29%, а вивільнення працівників при цьому становить 19 осіб. Найбільше продуктивність праці зросла за рахунок підвищення структурних зрушень у виробництві на 16,54%, при цьому вивільнення робітників становить 22 чол. Також зросла продуктивність праці за рахунок зміни реального фонду робочого часу на 1,5%. Зменшення продуктивності праці відбувається через підвищення технічного рівня виробництва. 2.6.2 Визначення планової чисельності робітників та керівників для виконання виробничої програми Якщо на дільниці чи в цеху випускається однорідна продукція, то планова чисельність працюючих визначається по нормах виробітку, тобто (40) де QВПЛ – плановий обсяг випуску продукції, шт.; Ц – ціна одиниці продукції, грн.; kНВ – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого; qПЛ – виробіток продукції в плановому році, грн./чол.
Чисельність робітників, необхідних для експлуатації машин, апаратів, обладнання визначається по нормах обслуговування обладнання: (41) де NО.заг – кількість машин, обладнання та інших об’єктів, що підлягають обслуговуванню, шт; kЗ – коефіцієнт змінності (число змін роботи підприємства за добу, шт.); kс – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової; Но – норма обслуговування, тобто кількість обладнання, що підлягає обслуговуванню одним робітником.
Коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до спискової визначається відношенням номінального фонду робочого часу в днях до планового числа робочих днів: (42) де ФРЧНОМ.Р.ПЛ – номінальний фонд робочого часу робітника в плановому році, днів; ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника в плановому році, днів.
Планування чисельності керівників та спеціалістів проводять на основі: трудоємності управління; нормативного методу; числа робочих місць. Планування чисельності керівників і спеціалістів по числу робочих місць передбачає спочатку розробку організаційної структури управління, див. рис. 4, а потім штатного розкладу кожного структурного підрозділу. Рис 4. Приклад структури апарату управління підприємством Вивільнення персоналу або додаткова потреба в персоналі визначається шляхом порівняння планової потреби в персоналі з його фактичною наявністю на початок планового періоду. Такий розрахунок проводять у вигляді форми (див. таблицю 16). Таблиця 16 Потреба в персоналі та джерела забезпечення № п.п. Назва показників Одиниці виміру Базовий рік План
План Фактичне виконання
1 2 3 4 5 6
1. Товарна (валова) продукція
тис. грн. 439179,01 392949,05 462293,7
те саме в % до попереднього року % - -
2. Виробіток на одного робітника грн./чол 4050 4050 4900,5
те саме в % до попереднього року %
продовження таблиці 16 1 2 3 4 5 6
3. Чисельність персоналу у звітному році, всього
чол. 102 102 102
в т. ч.: - робітників чол. 84 84 84
- спеціалістів чол. 18 18 18
4. Потреба в персоналі, всього чол. 114 114 114
в т. ч.: - робітників чол. 96 96 96
- спеціалістів чол. 18 18 18
5. Додаткова необхідність в персоналі, всього
чол. 12 12 12
в т. ч.: - робітників чол. 10 10 10
- спеціалістів чол. 2 2 2
6. Забезпечення додаткової потреби в персоналі: а) за рахунок прийняття: робітників
чол. 5 5 5
спеціалістів чол. 1 1 1
б) за рахунок випускників навчальних закладів: робітників
чол. 5 5 5
спеціалістів чол. 1 1 1
Розрахувавши виробіток одного робітника в плановому році та порівнявши його з фактичним значенням, помітно що воно значно відхиляється, тобто спостерігається недовиконання плану робітниками на 850,5 грн. Загальна чисельність персоналу у звітному періоді становить 96 чол, з них – 84 робітників та 18 спеціалістів. Для виконання плану виробництва продукції підприємством та отримання запланованого виробітку, необхідна додаткова потреба в персоналі, в кількості 12 чол, а саме в 10 робітниках та 2 спеціалістах . Забезпечити додаткову потребу в 10 робітниках можна за рахунок прийняття на роботу випускників навчальних закладів та за рахунок прийняття інших робітників. . Планування фонду оплати праці (ФОП) на підприємстві Плановий фонд заробітної плати – це сума грошових коштів, передбачених в плановому періоді для виплати працівникам по тарифних ставках, окладах і відрядних розцінках, а також премій з фонду заробітної плати і всіх видів доплат до заробітної плати. Для розрахунку планового фонду заробітної плати використовують наступні методи: укрупнений, прямого рахунку, нормативний, по елементах. В курсовій роботі пропонується використати метод прямого рахунку. Даний метод оснований на визначенні планової чисельності персоналу по категоріях і їх середньорічної заробітної плати. Плановий фонд заробітної плати обчислюється за формулою: (43) де – середньорічна заробітна плата одного працівника і-ої категорії в плановому періоді, грн.; – планова чисельність і-ої категорії персоналу, грн.; n – кількість категорій персоналу. грн Розрахунок планового фонду оплати праці здійснюється в такій послідовності: 1) складається штатний розпис підприємства; 2) для кожної з категорій персоналу, відповідно до систем оплати праці прийнятих на підприємстві, а також виходячи з величини середньомісячної зарплати в даній галузі, розраховується середньомісячна зарплата (посадовий або місячний оклад); 3) розраховується зарплата усіх штатних одиниць відповідно річна та місячна –табл. 17. Таблиця 17 Штатний розпис підприємства № Назва посад Число штатних одиниць Посадовий оклад, грн./міс. Зарплата усіх штатних одиниць
Розраховується загальний плановий фонд оплати праці (ФЗПЗАГПЛ): (44) де ФЗПОСН.ПЛ – фонд основної зарплати на плановий рік, грн; ФЗПДОД.ПЛ – фонд додаткової зарплати на плановий рік, грн. – приймаємо 20% ФЗПОСН.ПЛ. грн Враховуючи господарську діяльність підприємства, та склавши штатний розпис, можна сказати, що на підприємстві працює 96 чоловік, включаючи робітників, бригадирів, майстрів та слюсарів. Відповідно посадовий оклад працівників є диференційованим, залежно від займаної посади. Зарплата усіх штатних робітників за рік для підприємства складає 1795800 грн. Потреба в управлінському персоналі становить 18 чоловік, заробітна плата відповідно 696000 грн. Обслуговуючий персонал на підприємстві становить 7 чоловік, їх середньомісячна зарплата 10250 грн та середньорічна 108000 грн відповідно. Таким чином, враховуючи загальну кількість персоналу на підприємстві ( в числі 121 чоловік), можна сказати, що витрати на середньорічну оплату праці становлять 2599800 грн. Враховуючи додатковий фонд зарплатні на підприємстві, а саме премії, надбавки та різні доплати, загальний плановий фонд оплати праці становить 3119760 грн. Висновок по розділу 2. Плановий обсяг реалізації продукції на ПАТ «Рокитнівський завод» в натуральному виразі складає 8389,2 шт. В загальному план випуску продукції підприємства характеризує валова продукція, яка включає вартість всієї виробленої продукції, в.т.ч незавершене будівництво. На підприємстві вона становить 476810,57тис.грн. Підприємство спеціалізується на виробництві профілюючих видів сировини, найбільша частка яких припадає на нову продукцію, 44,916 тис.грн припадає на експорт. Продукція профілюючих видів припадає під державне замовлення, та рівномірно вироблена по кварталах. План продажу продукції що формується підприємством є значно більшим (6827,27 тис.грн) та включає різні види продукції. Підприємство в основному спеціалізується на давальницькій сировині. При вище зазначеному плановому обсясі випуску продукції на підприємстві, середньорічна виробнича потужність складає 6962,5 шт. Для виконання виробничої програми впливає фонд часу роботи обладнання та кількість днів фактично відпрацьованих одним робітником, отож розрахувавши баланс робочого часу визначено, що корисний ФРЧ працівника становить 202 год, що на 49 год менше корисноного ФРЧ підприємства. Втрати робочого часу працівника пов’язані в основному з черговими та додатковими відпустками, а також відпустками по навчанню. Для безперебійного випуску продукції, необхідно щоб обладнання на підприємстві було завантажене в повній мірі. Розрахувавши коефіцієнт завантаження машин та обладнання на підприємстві визначено що він становить 0,984 (Кз<1), тобто технічна база підприємства є недостатньо завантаженою. Це з однієї сторони свідчить про потенційні можливості підприємства для подальшого розширення виробництва, а з другої про збої в роботі підприємства. Основою для виконання плану та програми виробництва продукції є належне матеріало-технічне забезпечення підприємства. Розрахувавши потребу в матеріальних ресурсах, визначено, що потреба в матеріалах для основного виробництва по матеріалу №1 є найбільшою, що в натуральному виразі становить 449150 т/шт. Потреба в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва для підприємства у вартісному виразі складає 2668,65 грн. Потреба в мастильних матеріалів 1-го виду складає 389,53 літрів, відповідно по 2-му виду складає 85,31 літрів. Враховуючи ціну на придбання матеріалів, вартість придбання мастильного матеріалу для першого виду складає 19,47 грн, для другого 4,12 грн. Річна сума витрат на придбання інструментів складає 888,9 грн. Найбільша потреба для підприємства становить по другому інструменті. Враховуючи ціну одиниці матеріалу, загальна вартість придбання матеріалів для ремонту обладнання становить 11,49 грн. Включаючи обсяг ремонтних робіт, які необхідно виконати підприємству, питому вагу матеріальних витрат, розрахунок витрат на ремонт будівлі на плановий період становить по матеріалу 1 найбільше – 512,2 шт, для матеріалу 3-69,3 шт. Покращення матеріало-технічної бази підприємства, забезпеченість кваліфікованою робочою силою впливає на динаміку змінни продуктивності праці. Визначивши приріст продуктивності праці за рахунок різних факторів, можна сказати, що загальний приріст продуктивності праці складає 14,29%, а вивільнення працівників при цьому становить 19 осіб. Найбільше продуктивність праці зросла за рахунок підвищення структурних зрушень у виробництві на 16,54%, при цьому вивільнення робітників становить 22 чол. Зменшення продуктивності праці відбувається через підвищення технічного рівня виробництва. Враховуючи змінну продуктивності праці, виробіток на підприємстві становить 4628,74 грн/чол. Для виконання плану виробництва продукції підприємством та отримання запланованого виробітку, необхідна додаткова потреба в персоналі, в кількості 12 чол, а саме в 10 робітниках та 2 спеціалістах . Забезпечити додаткову потребу в 10 робітниках можна за рахунок прийняття на роботу випускників навчальних закладів та за рахунок прийняття інших робітників. Таким чином, враховуючи загальну кількість персоналу на підприємстві ( в числі 121 чоловік), можна сказати, що витрати на середньорічну оплату праці становлять 2599800 грн. Враховуючи додатковий фонд зарплатні на підприємстві, а саме премії, надбавки та різні доплати, загальний плановий фонд оплати праці становить 3119760 грн. Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства 3.1. Планування зниження собівартості продукції по окремим техніко-економічним факторам Економія затрат за рахунок підвищення технічного рівня виробництва розраховується по плану технічного розвитку і організації виробництва. Сума економії по цих факторах складається із зменшення витрат матеріальних ресурсів та витрат на оплату праці. Для спрощення розрахунку економії побудуємо допоміжну таблицю. Розрахунок економії за рахунок зміни норми витрат на матеріали Матеріали Од.вим Норми витрат на од.продукції Ціна QВіЗАХ Економія,грн
до після
Матеріал 1 т/шт. 50 47,74 0,0180 2245,8 112,29
Матеріал 2 т/шт. 10 8,89 0,3300 2245,8 808,29
Матеріал 3 т/шт 20 19,19 0,8050 2245,8 1482,22
Економія від зниження матеріальних витрат визначається за формулою: (45) де НQ0 і НQ1 – норма витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції до і після проведення відповідних заходів. ЦМ – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, грн; QВіЗАХ – кількість продукції, виготовленої з початку введення заходу до кінця планового періоду, шт., визначається виходячи з величини планового виробництва продукції QВПЛ та часу дії заходу, тобто: QВіЗАХ = QВПЛ*(12-NМ)/12 де NМ – номер місяця коли було впроваджено захід QВіЗАХ = 8983,2*(12-9)/12=2245,8 шт Тоді економія за рахунок матеріалів складатиме: грн. грн. грн. Економія загальна становить 2402,96 грн Зниження собівартості продукції за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві рівна: (46) де СВБ – собівартість 1-го виробу в базовому році, грн; QВБ і QВПЛ – обсяг виробництва в натуральному вираженні відповідно в базовому та плановому періодах. (47) де ВЗМБ – змінні затрати на виробництво одиниці продукції у базисному році, грн./шт.; ВПОСТБ - постійні затрати у базисному році, грн.; QВБ – обсяг виробництва у базисному році, шт. грн. Зниження собівартості продукції за рахунок впливу структурних зрушень становитиме: грн Зниження собівартості за рахунок зміни обсягів виробництва визначається за формулою: (48) де – темпи приросту товарної продукції в плановому періоді в порівнянні з базовим роком, % (величину товарної продукції у базисному році (QТБ) Тоді = (QТПЛ - QТБ) / QТБ*100. = (462293,7 – 392949,05) / 392949,05*100=17,65% Зниження собівартості за рахунок зміни обсягів виробництва складатиме: грн Економія на амортизаційних відрахуваннях рівна: (49) де АБ і АПЛ – загальна сума амортизаційних відрахувань в базовому та плановому періодах, грн., для визначення використовується величина постійних затрат у базовому та плановому роках та питома вага амортизації в постійних затратах; QТБ і QТПЛ – обсяг товарної продукції в базовому та плановому періодах відповідно, грн. грн. Отож, розрахувавши економії затрат внаслідок зміни різних факторів, можна сказати,що саме за рахунок впливу структурних зрушень, собівартість продукції знизиться і становитиме 15540,93 грн. Внаслідок зміни обсягів виробництва, собівартість продукції становитиме 926,1 грн. Враховуючи змінну норм витрат матеріалів на од продукції та ціни на матеріали, загальна економія складає 2402,96 грн. 3.2. Планування доходів і надходжень Планування доходів та надходжень грошових засобів проводять на основі розрахунку руху грошових потоків на підприємстві, для забезпечення контролю за використанням коштів в ході господарської діяльності. Джерелами доходів та надходжень є: прибуток від виробничо-господарської діяльності; амортизаційні відрахування; пасиви. Розглянемо детально методику планування основних джерел доходів та надходжень. І. Прибуток. План по прибутках складають: в цінах і умовах виробництва планового року; в цінах і умовах попереднього року; по діючих цінах та умовах виробництва. Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є балансовий прибуток, який складається з: прибутку від реалізації продукції; прибутку від реалізації основних фондів, які не використовуються; фінансових результатів комерційної діяльності (доходи від здачі приміщень в оренду, короткотермінові вклади тощо). Прибуток від реалізації продукції розраховується по окремих видах господарської діяльності. Величину прибутку від реалізації і-го виду продукції можна визначити за формулою: (50) де QРіПЛ – вартість реалізованої продукції і-го виду в цінах підприємства, грн.; ПБ – платежі до бюджетів, грн.; СРіПЛ – повна собівартість і-ого виду реалізованої продукції; n – кількість видів продукції. В курсовій роботі в якості платежів до бюджетів виступатиме єдиний податок, який становитиме 8% від обсягу реалізації продукції. Розрахунок планової суми прибутку ведуть методом прямого рахунку по кожному виду продукції з сумуванням результату в цілому по підприємству. Загальний обсяг планового прибутку від реалізації продукції розраховується як сума прибутків по всіх видах продукції, тобто: (51) Прогнозований обсяг прибутку розраховується за формулою: (52) де Прфакт – фактичний прибуток, отриманий у звітному році; Іі – прогнозний річний індекс інфляції. Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції по підприємству ведуть у формі таблиці. Таблиця 18 Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції, тис. грн. по підприємству на 2011 рік Показник Базовий рік Плановий рік
План Фактичне виконання В цінах базисного року В цінах планового року
6. Відрахування до бюджетів 32778,32 29327,97 28752,91 34503,50
7. Прибуток підприємства від реалізації продукції 40039,60 35272,27 53422,78 64107,39
Собівартість реалізованої продукції розрахуємо за формулою: (53) де QРі – вартість реалізованої продукції, грн; Ц – ціна одиниці продукції, грн; ВЗМ – змінні витрати у плановому або базовому році, грн./шт; ВПОСТ - постійні витрати у плановому або базовому році, грн.; Загальний балансовий прибуток по підприємству оформлюють у вигляді таблиці 19. Таблиця 19 Зведений прибуток по підприємству на 2011 рік, тис. грн. Показники Базовий рік Плановий рік
План Факт Всього По кварталам
І ІІ ІІІ IV
1.Прибуток від реалізації продукції основного виробництва 40039,60 35272,27 64107,39
16026,85 16026,85 16026,85 16026,85
2.Прибуток від комерційної реалізації - - - - - - -
3.Позареалізаційні операції () - - - - - - -
4. Балансовий прибуток 40039,60 35272,27
75311,87 18827,97 18827,97 18827,97 18827,97
Розрахувавши основні економічні показники по підприємству, а саме товарну продукцію, реалізовану продукцію та собівартість її реалізації, визначено що підприємство як в плановому так і в базовому роках отримує прибуток. За 2011 рік він становить 75311,87 тис.грн, тобто щоквартально підприємство отримує прибуток у розмірі 18827,97 тис.грн. 3.3. Фінансовий план підприємства Фінансовий план підприємства складається у вигляді балансу доходів і витрат, а також розрахункових форм для визначення статей балансу. Баланс доходів та витрат складається з таких розділів: доходи і надходження засобів; витрати і відрахування засобів; платежі в бюджет; асигнування із бюджету. Фінансовий план складається на основі наступних даних: фактичних даних бухгалтерського балансу на 1 число планового періоду; показників плану виробництва і реалізації продукції; кошторису затрат на виробництво; даних про обсяги планових інвестицій; розрахунку відпускних цін; норм амортизаційних відрахувань; ставок платежів в бюджет; результатів аналізу виконання плану за попередній період. Структура фінансового плану показана в таблиці 20. Таблиця 20 Баланс доходів та витрат (фінансовий план) підприємства на 2011 рік, грн. Показники плану Базовий рік Плановий рік
План Фактичне виконання В цінах базового року В цінах планового року
Прибуток в розпорядженні підприємства,30% 12334,76 10904,56 16285,67 19542,79
Інші витрати,12% 4933,902 4361,823 6514,268 7817,117
Всього витрат і відрахувань 41115,85 36348,52 54285,57 65142,64
3. Платежі в бюджет 32778,32 29327,97 28752,91 34503,50
4. Асигнування з бюджету, всього - - - -
Висновок по розділу 3. Кожне підприємство здійснюючи свою діяльність намагається знизити витрати для отримання більшого прибутку. В даному випадку основний акцент робиться на економії за рахунок зміни норми витрат на матеріали. Врахувавши норму витрат після проведення заходів, та ціну по окремим матеріалам, визначено, що найбільше вона становить по матеріалу 3 (1482,22 грн). Загальна економія складає 2402,96 грн. Розрахувавши економії затрат внаслідок зміни різних факторів, можна сказати,що саме за рахунок впливу структурних зрушень, собівартість продукції знизиться і становитиме 15540,93 грн. Внаслідок зміни обсягів виробництва, собівартість продукції становитиме 926,1 грн. загальна економія складає 2402,96 грн. В ході дослідження був розрахований прибуток від реалізації товарної продукції і виявлено що підприємство в 2011 році функціонує як прибуткове, загальна сума балансового прибутку складає 75311,87 тис.грн. Якщо розрахувати щоквартальний прибуток, то він становить 18827,97 тис.грн. На основі попередніх показників був складений фінансовий план підприємства у вигляді балансу доходів і витрат, а також розрахункових форм для визначення статей балансу. Врахувавши прибуток отриманий підприємством та амортизаційні відрахування, загальна кількість доходів і надходжень складає 196892,6 грн. Загальна сума доходів і надходжень по підприємству дорівнює загальній сумі витрат. Висновки Підприємство, починаючи свою діяльність, зобов'язана чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи. Тому, важливим є процес планування діяльності підприємства, який дає можливість визначити реальні та потенційні його можливості щодо господарської діяльності. В даній роботі планування господарської діяльності проводилось на ПАТ “Рокитнівський скляний завод”, що розташоване: смт. Рокитне, Рівненська область, засноване в 1898 році та має понад віковий досвід в галузі скловиробництва. Протягом всього терміну своєї діяльності, підприємство було та залишається одним із провідних виробників склотари. “Рокитнівський скляний завод” спеціалізується на виробництві ексклюзивної склотари, яку потребує сучасний споживач. Продукція заводу відповідає європейським стандартам якості і здатна задовольнити найвибагливіші смаки. Проаналізувавши місце підприємства на ринку та шляхи формування його виробничої програми, було виявлено було виявлено що найбільший вплив на діяльність підприємства становлять технологічні, конкурентні та ринкові фактори, пов’язані із виходом підприємства на міжнародні ринки збуту, та постійним удосконаленням його виробничої бази. Рокитнівський скляний завод має достатні можливості для подальшого розвитку, оскільки співпрацює з багатьма компаніями. Загрози підприємства пов’язані із економічним становищем, політичною нестабільністю в країні та впливом конкурентів.Підприємство при плануванні свого місця на ринку орієнтується на окремий сегмент – групу споживачів, а саме фірми що закуповують склотару. На основі даних, було визначено, що підприємство має ємність ринку в кількості 1200150 шт скловиробів, що є значно важливим для подальшого його діяльності, а саме потенційні можливості для росту прибутку в майбутньому. Зробивши розрахунки інтегрального показника із аналогічним значенням товару зразка , виявилось що цей показник для Рокитнівського скляного заводу є більшим, тому, можна сказати, що продукція підприємства є більш конкурентноздатною на ринку, а отже, підприємство має більші можливості та перспективи для розвитку в майбутньому, оскільки його товари користується кращим попитом серед споживачів. Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції. Здійснивши розрахунки, для підприємства є визначальною ціна – 40,15 грн, тобто, саме при ній воно отримає максимальний прибуток (81092 грн) при оптимальному випуску продукції, несучи при цьому витрати в сумі 245390 грн. Важливим етапом планування діяльності на підприємстві є здійснення планування використання ресурсів підприємства для забезпечення виконання виробничої програми. Зокрема, що стосується виконання виробничої програми, то можна сказати, що плановий обсяг реалізації продукції на ПАТ «Рокитнівський завод» в натуральному виразі складає 8389,2 шт. В загальному план випуску продукції підприємства характеризує валова продукція, яка включає вартість всієї виробленої продукції, в.т.ч незавершене будівництво. На підприємстві вона становить 476810,57тис.грн. При вище зазначеному плановому обсясі випуску продукції на підприємстві, середньорічна виробнича потужність складає 6962,5 ш т. Для виконання виробничої програми впливає фонд часу роботи обладнання та кількість днів фактично відпрацьованих одним робітником, отож розрахувавши баланс робочого часу визначено, що корисний ФРЧ працівника становить 202 год, що на 49 год менше корисноного ФРЧ підприємства. Втрати робочого часу працівника пов’язані в основному з черговими та додатковими відпустками, а також відпустками по навчанню. Основою для виконання плану та програми виробництва продукції є належне матеріало-технічне забезпечення підприємства. Розрахувавши потребу в матеріальних ресурсах, визначено, що потреба в матеріалах для основного виробництва по матеріалу №1 є найбільшою, що в натуральному виразі становить 449150 т/шт. Потреба в матеріалах і комплектуючих для виконання плану незавершеного виробництва для підприємства у вартісному виразі складає 2668,65 грн. Потреба в мастильних матеріалів 1-го виду складає 389,53 літрів, відповідно по 2-му виду складає 85,31 літрів. Враховуючи ціну на придбання матеріалів, вартість придбання мастильного матеріалу для першого виду складає 19,47 грн, для другого 4,12 грн. Річна сума витрат на придбання інструментів складає 888,9 грн. Найбільша потреба для підприємства становить по другому інструменті. Враховуючи ціну одиниці матеріалу, загальна вартість придбання матеріалів для ремонту обладнання становить 11,49 грн. Включаючи обсяг ремонтних робіт, які необхідно виконати підприємству, питому вагу матеріальних витрат, розрахунок витрат на ремонт будівлі на плановий період становить по матеріалу 1 найбільше – 512,2 шт, для матеріалу 3-69,3 шт. Покращення матеріало-технічної бази підприємства, забезпеченість кваліфікованою робочою силою впливає на динаміку змінни продуктивності праці. Визначивши приріст продуктивності праці за рахунок різних факторів, можна сказати, що загальний приріст продуктивності праці складає 14,29%, а вивільнення працівників при цьому становить 19 осіб. Найбільше продуктивність праці зросла за рахунок підвищення структурних зрушень у виробництві на 16,54%, при цьому вивільнення робітників становить 22 чол. Зменшення продуктивності праці відбувається через підвищення технічного рівня виробництва. Враховуючи змінну продуктивності праці, виробіток на підприємстві становить 4628,74 грн/чол.Для виконання плану виробництва продукції підприємством та отримання запланованого виробітку, необхідна додаткова потреба в персоналі, в кількості 12 чол, а саме в 10 робітниках та 2 спеціалістах. Враховуючи додатковий фонд зарплатні на підприємстві, а саме премії, надбавки та різні доплати, загальний плановий фонд оплати праці становить 3119760 грн. Ефективна економічна діяльність підприємства залежить від його фінансової стійкості. Основним із фінансових показників на підприємстві постає балансовий прибуток, який в 2011 р підприємство отримало в сумі 75311,87 тис.грн., який був визначений в процесі вирахування відрахувань до бюджету та собівартості реалізованої продукції. Врахувавши прибуток отриманий підприємством та амортизаційні відрахування, загальна кількість доходів і надходжень складає 196892,6 грн Планування діяльності на підприємстві включає ряд етапів, основними з яких є аналіз зовнішнього середовища, аналіз ресурсів на підприємстві та його фінансової стійкості. В ході виконання даної роботи були визначенні основні перспективи розвитку підприємства, його конкурентні можливості, додаткові потреби як в матеріальних, так і в трудових ресурсах, що дадуть можливість отримати більші доходи, а відтак і прибуток з найменшими витратами. Список використаної літератури 1.Павлов В.І. Основи підприємництва: бізнес-планування :Навчальний посібник. Т.1. – Луцьк: Надстир’я, - 2000 . 3.Турченюк М.О., Полюхович О.Г. Управління використанням матеріальних ресурсів. - РДТУ. – Рівне. - 1999. 4.Турченюк М.О., Зінь Е.А Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник – НУВГП, 2008. – 136с. 5. Статут підприємства. 6. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. – Київ. КДТЕУ. – 2000. 7.Терченюк М.О. Конспект лекцій. 8.Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. Київ: "Каравела", 2003, 432 с.
