ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства 1.1.Оборотний капітал як економічна категорія 1.2.Особливості формування оборотного капіталу будівельної організації 1.3.Показники та порядок аналізу ефективності використання оборотного капіталу будівельної організації РОЗДІЛ 2. Аналіз шляхів прискорення оборотності оборотних коштів підприємства 2.1.Загальна характеристика підприємства та його техніко – економічні показники 2.2. Аналіз оборотних коштів підприємства 2.3.Аналіз запасів і грошових коштів на підприємстві, та їх питомої ваги в оборотному капіталі підприємства 2.4. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості та її вплив на діяльність підприємства РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення ефективності використання оборотного капіталу на ВАТ «ПМК - №180» 3.1.Шляхи підвищення використання оборотного капіталу на підприємстві 3.2.Факторний аналіз оборотного капіталу підприємства та визначення резервів його прискорення Висновки Список використаної літератури Додатки Додаток А. Фінансові результати про господарську діяльність підприємства Додаток Б. Балансова звітність. Додаток В Примітки до річної фінансової звітності. ВСТУП Раціональне і економне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємств має непересічне економічне значення, особливо в умовах ринкового господарювання. Це зумовлюється всезростаючими масштабами абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції як у будівельній галузі, так і в різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. У зв'язку з переходом до ринкової економіки і обранням курсу євроінтеграції перед країнами стоїть завдання розв'язання багатьох сучасних проблем розвитку підприємств. Досить складно визначити єдино правильний шлях і обґрунтувати всі аспекти нового економічного мислення, тим більше, що так відчувається дефіцит економічних знань та ідей. Актуальність даного дослідження визначається тим, що проблематичним питанням будівельних підприємств України на сьогодні є питання ефективності використання оборотного капіталу підприємства. Переслідування мети отримання надприбутків часто призводить до зменшення попиту, що негативно відображається на зміні фінансової результативності. На сьогодні в українському законодавстві відсутні обов’язкові вимоги щодо дотримання будівельними підприємствами рекомендованих чи нормативних показників фінансової стійкості та рентабельності капіталу. Сучасна стадія ринкових перетворень вимагає ефективної системи функціонування суб’єктів підприємництва. Одним із важелів таких перетворень є управління оборотним капіталом. Істотного значення набуває управління оборотним капіталом на рівні підприємства, оцінка кожного прийнятого господарського рішення з погляду можливості отримання економічної вигоди. Зростає роль економічного аналізу ефективного використання оборотного капіталу підприємством, бо розвиток ринку споживчих товарів і підприємництва багато в чому залежить від обґрунтованого формування і раціонального використання структури оборотного капіталу, що складається в залежності від специфіки діяльності підприємства, а також визначає ефективність функціонування суб’єкта підприємницької діяльності. Сьогодні недостатньо уваги приділяється методичним підходам, покликаних виявити взаємозв’язок між якістю, ціною та конкурентоспроможністю будівельної продукції, так як і комплексною оцінкою ролі заходів щодо покращення якості цієї продукції в забезпеченні її конкурентоспроможності на ринку. Метою даного дослідження є: поглиблення, узагальнення знань, що отримані протягом семестру, а також закріплення їх на основі аналізу оборотного капіталу на ВАТ «Рокитнівська пересувна механізована колона -№180», та окремих його складових, аналіз збільшення оборотності оборотного капіталу та його вплив на загальну діяльність підприємства, визначення резервів прискорення оборотності капіталу, та запропонування основних шляхів підвищення ефективності використання оборотного капіталу Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання: огляд літератури, що має відношення до досліджень даної роботи.; аналіз ефективності використання оборотного капіталу підприємства ВАТ «Рокитнівська ПМК -№180», із метою підвищення швидкості обігу оборотних коштів та ефективної діяльності підприємства; Предметом роботи – результат теоретичного абстрагування аналізу шляхів прискорення оборотності оборотних коштів, що дозволяє виділити певні закономірності розвитку й діяльності підприємства, та їх практичне застосування. В якості об’єкту дослідження виступає Відкрите Акціонерне Товариство “Рокитнівська ПМК -180”, спеціалізоване на будівельній діяльності, спрямоване на надання робіт та послуг, в складі якого наявна значна частина оборотного капіталу. В результаті політичних і економічних змін в державі підприємство отримало господарську самостійність і направлене на підвищення економічної віддачі на якій треба зосередити особливу увагу і працювати в напрямку підвищення швидкості оборотності оборотного капіталу.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства 1.1.Оборотний капітал як економічна категорія Для забезпечення безперервності будівельного виробництва і наступного за ним процесу обертання будівельні організації, повинні мати не тільки основні, а й оборотні фонди і кошти. Оборотні кошти - це фінансові ресурси (оборотний капітал) будівельних організацій, які обслуговують економічний оборот усіх фондів, включаючи основні й оборотні фонди, фонди заробітної плати, фонди обігу у вигляді готової будівельної продукції і коштів у розрахунку.[5] Основне призначення оборотних коштів - забезпечення фінансовими ресурсами безперервності процесу виробництва й обігу суспільного продукту. Оборотні кошти будівельних організацій розподіляються на три групи: залежно від обслуговування різних сфер виробництва: - на оборотні виробничі фонди і фонди обігу; за джерелами формування: - на власні і позичкові; за особливостями планування і принципами організації: - на нормовані і ненормовані. Структура оборотних коштів (співвідношення між окремими елементами, виражене у процентах) у різних будівельних організаціях неоднакова. Розходження у структурах оборотних коштів будівельних організацій обумовлюється багатьма факторами, зокрема видами будівництва і робіт, особливостями організації зведення будинків і споруд, умовами постачання і розрахунків, структурою витрат на виробництво. Найбільшу частину оборотних коштів будівельних організацій складають товарно-матеріальні цінності, їх питома вага складає 80 - 87 %. Оборотні кошти будівельної організації постійно знаходяться у русі, здійснюючи кругообіг. Із сфери обігу вони переходять у сферу виробництва, потім із сфери виробництва - знову в сферу обігу. Кругообіг коштів починається з моменту оплати будівельною організацією матеріальних ресурсів та інших елементів, необхідних для виробництва, і закінчується поверненням цих витрат як виторг від реалізації продукції (робіт). Потім кошти знову використовуються будівельною організацією для придбання матеріальних ресурсів і введення їх у виробничий процес. Час, протягом якого оборотні кошти здійснюють повний кругообіг, тобто проходять період виробництва і період обігу, називається періодом обороту оборотних коштів. Цей показник характеризує середню швидкість руху коштів у будівельній організації. Він не співпадає з фактичним строком виробництва і реалізації певних видів будівельної продукції.[1] Управління оборотними коштами полягає у забезпеченні безперервності процесу будівельного виробництва та реалізації будівельної продукції (здача в експлуатацію об'єктів) із найменшою величиною оборотних коштів. Оборотні фонди пов'язані з матеріально-речовим змістом і споживчою вартістю предметів праці, які застосовують у процесі виробництва. Вони відбиваються у різних матеріалах, конструкціях, деталях, а також інших матеріалах (паливо, мастила, запасні частини), що витрачаються на будівництво і забезпечують роботу технічних знарядь праці у процесі будівельного виробництва та допоміжних підприємств. Особливість цих предметів полягає в тому, що вони майже завжди беруть участь лише в одному виробничому циклі, втрачають при цьому свою первісну форму та якість і повністю переносять вартість на готову будівельну продукцію. Перебуваючи на різних стадіях кругообігу — заготівля матеріалів, виготовлення конструкцій, виконання робіт на будівельних майданчиках, ці фонди можуть виражатись у двох формах: виробничі запаси, які знаходяться на складі і ще не вступили у процес виробництва; у незавершеному виробництві до періоду повної готовності об'єкта будівництва. Готова продукція переходить у сферу обертання (реалізація та розрахунки за неї), що відображає переміщення його вартості від виробництва до споживача. Економічна суть цього процесу в умовах товарно-грошових відносин одна — перетворення реалізації продукції з товарної форми у грошову. Одержані кошти від реалізації будівельної продукції служать джерелом для початку нового кругообігу оборотних коштів. Узагальнений цикл повного кругообігу коштів і оборотних фондів будівельного виробництва зображено на рис. 1.1.
Рис. 1.1 Схема повного кругообігу оборотних коштів будівельного виробництва. Слід визначити, що оборотні кошти — це грошовий вираз авансованої вартості будівельної продукції. Структура оборотних коштів залежить від багатьох факторів: характеру будівельно-монтажних робіт, їх трудомісткості та матеріаломісткості, організації виробництва і ступеня механізації робіт, обсягу застосування збірних конструкцій, форм і методів розрахунків з замовниками за виконані роботи і готову продукцію. Обсяги оборотних коштів, що знаходяться в будівельно-монтажних організаціях, можуть суттєво змінюватися у відповідних періодах їх діяльності. Це залежить від обсягів виконання будівельно-монтажних робіт, прийнятих методів організації будівельного виробництва, зокрема матеріально-технічного забезпечення, рівня індустріалізації виконання робіт, прийнятих форм розрахунків між замовниками і підрядчиками за виконані комплекси робіт і повністю закінчені будівлі, а також організації фінансової роботи в підрядних організаціях. У сучасних умовах, коли будівельні організації знаходяться на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення. 1.2. Особливості формування оборотного капіталу будівельної організації Джерела формування оборотних коштів повинні забезпечувати будівельні організації грошовими ресурсами, за рахунок яких створюються необхідні їй оборотні виробничі фонди і фонди обертання. До них можуть відноситися як власні фінансові ресурси підрядної організації, так і позикові та залучені кошти інших органів, підприємств, що використовуються певний час. Власні оборотні кошти закріплюються за будівельною організацією для постійного користування і стають частиною її уставного фонду. Вони складають 10 % річного обсягу будівельно-монтажних робіт, що виконуються організацією і створюються за рахунок її прибутку, або коштів, які перерозподіляються вищою організацією. До власних коштів прирівнюються також так звані стійкі пасиви (мінімальна перехідна заборгованість робітникам та службовцям по зарплаті та відрахуваннях на соцстрах, заборгованість постачальникам за акцептованими рахунками, строк оплати яких не наступив) . Оборотні кошти у формі коштів обертання поділяються на нормовані і ненормовані. Нормування оборотних коштів є складовою частиною їх планування. Воно полягає у встановленні кожній будівельній організації мінімально необхідного їх розміру в цілому і за окремими елементами оборотних коштів, виходячи з норм споживання ресурсів, прийнятих планом матеріально-технічного постачання. Розрахункова величина нормованих коштів підрядної організації залежить від конкретних умов її роботи; обсягу, структури та організації виконуваних будівельно-монтажних робіт; матеріаломісткості та трудомісткості виробництва;характеру матеріально-технічного постачання; умов розрахунків з замовником за виконані роботи тощо. Для розробки нормативів оборотних коштів в кожній будівельній організації повинна створюватись комісія, яка спочатку обґрунтовує норми запасів, а потім розраховує нормативи у вартісному виразі. Нормативи спочатку визначаються за окремими елементами (статтями) оборотних коштів, а потім в цілому по будівельній організації. Так, норматив коштів, що знаходяться у виробничих запасах (матеріали, конструкції) визначається за формулою: Н= Ор /360* Зн, (1.2.1), де Ор — річний обсяг витрат, тис. крб.; Зн — норма запасу, дні. Загальна норма оборотних коштів у днях визначається з врахуванням віддаленості постачальників, швидкості та регулярності доставки матеріалів, конструкцій та інших факторів. Вона включає поточний, складський, страховий (гарантійний), транспортний та підготовчий запаси. Норму поточного запасу, як правило, приймають розміром 50 % тривалості інтервалу між двома суміжними поставками, а страхового — до 50 % норми поточного запасу відповідних видів матеріалів. На конструкції і деталі, для яких створюється комплектуючий запас, страховий запас приймається в розмірі 25 % норми оборотних фондів на період їх комплектації. Транспортний запас передбачає період часу від дати встановленого строку оплати платіжної вимоги споживача до дати прибуття до нього матеріалу. Практично він розраховується по середньомісячному залишку матеріалів в дорозі, поділеному на середньоденні витрати за звітний період. Підготовчий запас передбачає час для приймання лабораторного аналізу матеріалу та ін. і визначається на основі дослідних або звітних даних. Потреба в оборотних коштах для створення запасів допоміжних матеріалів, запасних частин, палива, малоцінних та і швидкозношуваних предметів визначається за фактичними даними минулого періоду з деяким коректуванням на заміну обсягів робіт та умов їх виконання. Величина нормативу на малоцінні та швидкозношувані предмети розраховується у розмірі 50 % їх вартості. При розрахунках за повністю завершені об'єкти розмір оборотних коштів визначається за формулою : Н = В*Т* Кз.в*Кп.к.в, (1.2.2), де В — середня величина одноденних витрат на об'єктах,, що вводяться в плановому році (їх кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт поділена на 360); Т—середня тривалість будівництва об'єкта, дні; Кз.в — коефіцієнт зростання витрат або коефіцієнт готовності об'єкта; Кп.к.в — коефіцієнт, який показує відношення планової собівартості будівельно-монтажних робіт до їх кошторисної вартості.[10] Коефіцієнт зростання витрат — це відношення обсягу незавершеного виробництва, що припадає в середньому на один об'єкт, до його кошторисної вартості. При рівномірному розподілі обсягів робіт за місяцями, кварталами будівництва коефіцієнт зростання витрат визначається за формулою: Кзв=а*(N+1)/2*100 , (1.2.3), де а — питома вага обсягу робіт у відповідному місяці (кварталі), через які включається у будівництво кожний наступний об'єкт у загальній вартості об'єктів, що включені в один потік, %; N — кількість об'єктів, що знаходяться в незавершеному будівельному виробництві, на яких проведені витрати першого місяця (кварталу) будівництва. При нерівномірному зростанні витрат коефіцієнт збільшується відповідно до зростання коштів, що вкладені в початковий період будівництва. У кожному конкретному випадку значення цього коефіцієнта повинно визначатися на основі календарних планів або сітьових графіків виконання робіт.[3] Надалі власні оборотні кошти залежно від зростання виробництва поповнюються за рахунок таких джерел: - прибутку будівельної організації; -пасивів, прирівняних до власних або стабільних; -позичкових оборотних коштів; -коштів цільового призначення. Прибуток будівельної організації є основним джерелом фінансування приросту власних оборотних коштів. Щорічно у фінансових планах будівельних організацій відображаються приріст або скорочення нормативів власних оборотних коштів, визначених як різниця між нормативами на кінець і початок планованого року Приріст нормативу власних оборотних коштів фінансується, насамперед, за рахунок прибутку. Якщо прибутку не вистачає, передбачаються інші джерела. Пасиви, прирівняні до власних (стабільні пасиви), по суті є частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільних, заборгованість за не від фактурним постачанням, відрахування соцстраху. Стабільні пасиви вважаються прирівняними до власних оборотних коштів тому, що постійно знаходяться у будівельній організації і використовуються в господарському обороті. Вони як джерело формування і приросту нормативу власних оборотних коштів плануються будівельною організацією щорічно. В обороті будівельних організацій знаходяться також кошти цільового призначення, які є на рахунку і в розпорядженні будівельної організації до їх використання за прямим призначенням (амортизаційний фонд, резерв майбутніх платежів, фонд матеріального заохочення). Позичкові оборотні кошти - це короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість (комерційний кредит) та інші пасиви. Вони обумовлюються необхідністю забезпечення додаткової потреби в оборотних коштах. Позикові оборотні кошти надаються будівельним організаціям в тимчасове користування у вигляді авансів замовників і кредитів банків. Будівельні організації залучають кредити банків під визначені об'єкти при недостатності власних оборотних коштів. Залежно від стадії обігу коштів будівельних організацій об'єкти банківського кредиту можуть відноситися до сфери виробництва або до сфери обігу. Крім власних і позичкових коштів, у обороті будівельних організацій постійно знаходяться залучені кошти - кредиторська заборгованість усіх видів: постачальники по неоплачених у строк розрахункових документах, постачальники по акцептованих розрахункових документах, строк яких не настав, кредитори по інших розрахунках. Одним з принципів кредитування незавершеного виробництва будівельно-монтажних робіт є його безперервність, що означає в разі закінчення планових строків здачі об'єкта в експлуатацію, його пускового комплексу або черги, банк не затримує видану позику, а продовжує кредитування, але із стягненням більш високої процентної ставки за користування позикою.[1] Тимчасовими джерелами оборотних коштів можуть бути кошти підприємств і організацій (кредитори), які використовуються для здійснення фінансових розрахунків за поставлені матеріали, устаткування, надані послуги. Це джерело оборотних коштів, як правило, не планується, а відображається на балансі підрядних організацій як кредиторська заборгованість. В умовах ринкової економіки можуть залучатися до джерел фінансування оборотних коштів акціонерних або орендних будівельно-монтажних організацій і підприємств будівельної індустрії власні кошти їх працівників. Слід відзначити, що питома вага окремих джерел не стійка і перш за все кредиторської заборгованості. Зростання або скорочення одного джерела викликає відповідні зміни питомої ваги іншого.[4] 1.3.Показники та порядок аналізу ефективності використання оборотного капіталу будівельної організації Прискорення обороту і раціональне використання оборотних коштів будівельних організацій мають особливо важливе значення. Зменшення потреби в оборотних коштах для виконання плану будівельно-монтажних робіт і здачі їх замовнику створює можливість використовувати наявні оборотні кошти для додаткового виконання обсягу робіт або вивільнення їх для інших потреб. На розмір оборотних коштів будівельної організації впливають собівартість будівельно-монтажних робіт, коефіцієнт зростання витрат, тривалість циклів виробництва й оборотність будівельної продукції. З одного боку, чим менші собівартість будівельно-монтажних робіт і тривалість циклів їх виробництва, тим менша потреба оборотних коштів. Водночас, чим більша частина витрат на початку виробничого процесу, тим більшою буде сума необхідних оборотних коштів. Із другого боку, необхідна сума оборотних коштів залежить від швидкості проходження процесів виробництва й обороту - від моменту закупівлі матеріалів до моменту реалізації будівельної продукції (робіт).[8] Основними завданнями аналізу оборотного капіталу є вивчення змін, які відбулися у динаміці складу та структури оборотного капіталу; співвідношенні темпів зростання оборотного капіталу та темпів зростання реалізації; якості оборотного капіталу та ефективності його використання: розпочинають аналіз з оцінки змін динаміки складу та структури оборотного капіталу; Аналіз оборотності оборотних коштів на підприємстві Для початку знаходяться середні залишки оборотних коштів, розраховуються за формулою середньої хронологічної: Qр =(Зп+Зк/2)/2, (1.3.1), де Зп - залишки оборотних коштів на початок року, грн.; Зк - залишки оборотних коштів на кінець року, грн.; За цією методикою розраховуються планові і фактичні середньорічні залишки нормованих оборотних коштів, дебіторської заборгованості та інших складових оборотного капіталу. Оборотність обігових коштів підраховується: - тривалістю одного обороту у днях (оборотність обігових коштів у днях); - кількість оборотів за окремий період (коефіцієнт оборотності). Тривалість обдного обороту у днях визначається: То=Соб*Д/Вр (1.3.2), де То- оборотність обігових коштів, дні; Соб-середній залишок обігових коштів,тис грн.; Д-кількість днів періоду що аналізуються; Вр-виручка від реалізації товарів,робіт та послуг, тис.грн. Крефіцієнт оборотності обігових коштів характеризує обсяг виручки від реалізації продукції у розрахунку на 1 грн. обігових коштів: Коб=Вр/Соб (1.3.3), Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може бути використаний показник віддачі (рентабельності) оборотних коштів: Рок=Пр/Соб *100 (1.3.4), де Пр -прибуток від реалізації товарів, робіт та послуг, тис грн.; Рок-рентабельність оборотних коштів,% аналізуються показники прибутковості оборотних коштів та його складових Окремо знаходиться аналіз прибутковості запасів на підприємстві за формулою: Пз=ЧП/Сз (1.3.5), де ЧП- чистий прибуток підприємства, тис.грн; Сз- середньорічна сума виробничих запасів, тис.грн 4) структурно динамічний аналіз запасів на підприємстві за 2007-2008 роки. Оскільки фінансовий стан підприємства суттєво залежить від стану та структури поточних активів, у ході аналізу потрібно дати оцінку стану виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості. Оборотність запасів-важливий показник ліквідності запасів підприємств. Він зіставляє вартість запасів і виручку (дохід) від реалізації товарної продукції (робіт, послуг), показує кількість оборотів запасів за певний період, розраховується за формулою: Оз=Вр/З (1.3.6), де Оз-оборотність запасів,дні; З- запаси підприємства Аналіз змін складу і структури грошових коштів та їх питомої ваги у поточних активах. Структурно-динамічний аналіз дебіторської заборгованості підприємства за 2007-2009 роки. Аналіз показників оборотності дебіторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, оскільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Він обчислюється як: КДЗ= ЗР/Сдз (1.3.7), де КДЗ - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; ЗР - загальний обсяг реалізації, тис.грн; Сдз-середньорічна дебіторська заборгованість, тис.грн. Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості показує через кілька днів можна в середньому очікувати погашення дебіторської заборгованості, або на скільки днів підприємство кредитує своїх покупців і розраховується за формулою: Т= КДП/КДЗ (1.3.8), де КДП- календарні дні року. При аналізі дебіторської заборгованості розраховують термін кредиту за формулою: Тк= Сдз/ Вр*360 (1.3.9), де Тк – термін кредиту, дні Аналіз складу та структури кредиторської заборгованості за 2007-2009 роки. Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості за темпами росту протягом 2007-2009 років. Ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів. Тому, наступним етапом є визначення фінансової стійкості та ліквідності підприємства на основі змінності оборотного капіталу та його складових. Для аналізу необхідно розрахувати окремі показники: 1.Коефіцієнт маневреності власних обігових коштів показує частку абсолютно ліквідних активів у власному обіговому капіталі. Забезпечує свободу фінансового маневру.Теоретичне значення 0, 4 — 0, 6. Км.вок= ОК/ВК (1.3.10), де ОК- оборотний капітал, тис.грн; ВК- власний капітал підприємства, тис.грн 2. Коефіцієнт фінансової залежності показує, скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу.Теоретичне значення 2. Кзп=П/ВК (1.3.11). де П – сума пасивів підприємства, тис.грн. 3. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами.Теоритичне значення >0,1 Коли показник опускається за це значення, то структура визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним. Збільшення величини показника свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику. Кз.вок=ОК-ПЗ/ОК (1.3.12), де ПЗ – поточні зобов’язання, тис.грн 4.Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Теоритичне значення >0,6. Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про велику міру довіри до корпорації з боку банків, а значить, і про фінансову надійність. Низьке значення цього коефіцієнта свідчитиме про неспроможність отримати кредити в банку, що є певною пересторогою для інвесторів і кредиторів. Кк.вк=ВК/ГК (1.3.11), де ГК – грошові кошти, тис.грн Ліквідність означає здатність перетворити актив на гроші швидко і без втрат його ринкової вартості. Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких коефіцієнтів: коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу. Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до суми поточних зобов'язань підприємства та показує загальну забезпеченість підприємства обіговими коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення його поточних зобов'язань. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.
РОЗДІЛ 2. Аналіз шляхів прискорення оборотності оборотних коштів підприємства 2.1.Загальна характеристика підприємства та його техніко – економічні показники ВАТ "Рокитнiвська ПМК-180" створено згiдно рiшення РВ ФДМУ по Рiвненськiй областi шляхом перетворення Рокитнiвської пересувної механiзованої колони - 180 і Рiвненського будiвельно-монтажного пiдприємства "Рiвневодбуд" у вiдкрите акцiонерне товариство вiдповiдно до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.05.1993 р. № 51-93 "Про особливостi приватизацiї майна в агропромисловому комплексi" та Указу Президента України вiд 19.01.1995 р.№66-95 "Про прискорення приватизацiї майна в агропромисловому комплексi". ВАТ «Рокитнівська ПМК -180» надає послуги автотранспорту, по мірі можливості займається будівельними роботами, працює магазин продовольчих товарів. ВАТ «ПМК-180» своєї продукції не виробляє і ринків збуту не має, а основними клієнтами по вище наведених послугах є сільськогосподарські приватні підприємства, які користуються сільськогосподарською технікою. Акціонерне товариство займається меліоративними роботами на території району, на даний час меліорація вважається неперспективною, тому товариство змінило свій профіль і займається промисловим і цивільним будівництвом, ремонтом будівель, реконструкцією діючих меліоративних систем, будівництвом очисних споруд, внесенням добрив для сільських рад району. Основними конкурентами є невеликі приватні фірми, які мають кошти і скоріше виграють тендер і ведуть будівництво. Для детального аналізу діяльності підприємства необхідно визначити економічні показники на основі яких можна проаналізувати фінансову стійкість та ліквідність підприємства, оцінити рівень рентабельності, внаслідок чого визначити чи підприємство є прибутковим чи збитковим і по можливості визначити його перспективи на найближчий час. Проаналізуємо дані на основі таблиці 2.1.1. Таблиця 2.1.1 Основні економічні показники на ВАТ «Рокитнівська ПМК - №180» за 2007-2008 роки № п/п Назва показника 2007 рік 2008 рік 2009 рік 2008-2007 роки 2009-2008 роки
Абс.зн. Тр, % Абс.зн. Тр, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Обсяг реалізованої продукції, наданих послуг тис.грн. 4346,7 15101,0 347,41 12131,0 81 10754,3 -2970
На основі форми №2 «Звіт про фінансові результати», помітно, що обсяг реалізованої продукції,наданих послуг у 2008 році, порівняно із 2007, зросла на 10754,3 тис.грн, що є досить показовим для підприємства, оскільки саме цей показник є одним із головних що характеризує діяльність підприємства. Починаючи з 2008 року, обсяг наданих, товарів, робіт та послуг скорочується на 2970 тис.грн ( часка обсягів у 2009 р порівняно із 2008 р становить 81%). Середньорічна вартість основних фондів зростає ,зокрема в 2008р. порівняно з 2007р. на 183,35 тис.грн. (закуплено нове обладнання) ,а в 2009р. порівняно з 2007р. на 2937 тис.грн. Фондовіддача ОФ в 2008 році становила найбільше – 6,2 грн/грн., що показує високий ступінь використання фондів підприємства, але із 2009 р ця тенденція зменшується що пов’язане з погіршенням економічної ситуації, тому, в 2009 р, порівняно із 2008 р, кількість реалізованих товарів, робіт та послуг на одиницю основних виробничих фондів зменшилась на 4,2 грн/грн., загальна частка якої становить 0,36%. Оберненим показником фондовіддачі є фондоємність, який характеризує ступінь використання ОФ, відповідно в 2007 р він становив найбільше 0,50 грн/грн., у 2008 р, порівняно із 2007 р скоротився на суму коштів, а саме 0,36 грн/грн яку використало підприємство на формування основних засобів щоб отримати 1 грн. продажу. Щодо середньоспискової чисельності працівників, то із даних Звіту з праці, видно, що в 2007 р, чисельність становила 87ос, а внаслідок збільшення наданих товарів, робіт та послуг підприємством, їх частка становила 121%, в порівнянні із 2007 р зросла на 19ос., проте, у 2009 р через нестачу коштів у підприємства та відсутність замовлень воно було змушено звільнити 6 працюючих. Середньорічна продуктивність праці одного працівника в 2008 р становила найбільше – 142,46 тис.грн, що пов’язано із збільшенням реалізованих підприємством товарів, робіт та послуг, та зменшенням середньорічної вартості ОФ. У 2009 р , продуктивність праці зменшилась на 21,15 тис.грн, але це у 2,2 рази більше ніж в 2007 році. Фонд оплати праці на підприємстві до 2008 р зростає, частка якого становить 219%, проте, у 2009 р, порівняно із 2008 р зменшується на 162,6 грн., це пов’язано із нестійким фінансовим становищем на підприємстві. Середньомісячна заробітна плата в 2007 р становила 810,3 грн. У 2008, вона зросла 630 грн, що становить 96%. В 2009 зарплатня дещо зменшилась на 60грн., що в загальному пов’язано з цілями економії та підприємстві, та погіршення його господарської діяльності. Стрибкоподібна динаміка спостерігається із собівартістю продукції, порівняно із 2007 р, собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг зменшилась на 2496,5 тис.грн, в 2009 році відповідно зросла на 10319,1 тис.грн. Найбільшу виручку від реалізації товарів, робіт, послуг підприємство отримало в 2008 р – 18121 тис.грн, що на 3564 тис.грн більше ніж у 2009р.З другого кварталу 2009 р діяльність підприємства погіршується, що негативно впливає на основні йог показники. Витрати на 1 грн реалізованих товарів, робіт та послуг у 2008 р, порівняно із 2007 р зменшились на 0,66 тис.грн., що є джерелом зростання прибутку і підвищення рентабельності, а в 2009 р, порівняно із 2008 р, підприємство витратило на 1 грн. реалізованої продукції 0,81 тис.грн., що говорить про збільшення витрат, тому що в 2008 р. даний показник складав 0,11 тис.грн. Витрати за економічними елементами у 2008 р, порівняно із 2007 р зросли на 8054,5 тис.грн, що є значним ростом і в основному по’язане із стрімким ростом матеріальних затрат ( в 2008 р на відміну від 2007 р становлять 11953 тис.грн, тобто зросли на 9054,5 тис грн.), а також значним ростом витрат на оплату праці( у 2008 р зросла на 944,8 тис.грн).У 2009 р витрати зменшуються в порівняні з минулим роком на 2489 тис.грн внаслідок зменшення матеріальних витрат, на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи. Слід зазначити, що валовий прибуток на підприємстві в 2008 році збільшився на 254,6% порівняно з 2007 роком. Так у 2007 році валовий прибуток складав 456,3 тис. грн., а в 2008 – 1162 тис. грн. Але і в 2009 валовий прибуток зменшився на 30% відносно минулого року. Якщо аналізувати чистий прибуток підприємства, то в 2008 р він зріс і становить 343 відносно минулого року. Починаючи з другого півріччя 2009 р підприємство функціонує як збиткове, має заборгованість перед постачальниками у сумі 24 тис.грн. Отож, помітна така тенденція: валовий прибуток підприємства у 2009 р зменшився, чистого прибутку воно не отримує Це передусім пов’язано з тим, що значну і єдину частку в формуванні прибутку складала виручка від реалізації, в той час як мали місце значні збитки від операційної та звичайної діяльності, тобто операційні витрати і витрати від звичайної діяльності перевищували відповідні доходи. Рентабельність показує прибутковість, доходність підприємства. Тому в 2008 р, підприємство отримає найбільший прибуток на 1 грн витрат (16,8%), в 2009 р підприємство не окупить витрати на реалізацію товарів, робіт, послуг, оскільки рентабельність становить -0,21% . Отож, проаналізувавши первинні документи підприємства, можна сказати результати аналізу основних показників діяльності за 2007-2008 рік свідчать про позитивну діяльність підприємств, оскільки відбулося збільшення його прибутковості, рентабельності,продуктивності праці, виручки від реалізації товарів, робіт та послуг. Починаючи із другого кварталу 2009 р спостерігається незадовільне становище на підприємстві. Це обумовлено із економічно-фінансовою кризою в країні що значно вплинула і на діяльність Рокитнівської ПМК-№180, недостатнім забезпечення підприємства власними обіговими коштами, несвоєчасністю розрахунків, великою заборгованістю підприємства перед постачальниками та бюджетом. Необхідно діяльність підприємства орієнтувати на розширення ринків збуту( не тільки в межах Рокитнівського району а й довколишніх регіонів, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства. Підприємство здебільшого спеціалізується на соціальному будівництві житла. Але висока собівартість будівництва і відсутність належних коштів у потенційних замовників призводить до збитковості. Отже, в умовах кризи в будівельній галузі буде доцільною переорієнтація підприємства з житлового будівництва на промислове. Це дозволить залучити замовників з виробничої галузі, тобто замовлення на будівництво підприємств, що надасть змогу уникнути заниження собівартості будівництва. 2.2. Аналіз оборотних коштів підприємства Аналіз стану оборотних активів підприємства дозволяє оцінити структуру оборотного капіталу, його абсолютну величину,абсолютну величину окремих видів оборотних активів, а також чистий оборотного капітал. Використовуючи форму №1 Баланс, розпочнемо аналіз з оцінки змін динаміки складу та структури оборотного капіталу. Таблиця 2.2.1. Аналіз змін складу, структури та динаміки оборотного капіталу № п/п Показники 2007 р 2008 р 2009 р Відхилення
на кінець року на кінець року на кінець року від 2007 р від 2008 р
Рисунок 2.2.1. Змінна складу та структури оборотного капіталу Проаналізувавши табл. 2.2.1. та дані діаграми, можна стверджувати що оборотний капітал з роками помітно збільшується. В 2009 р становить 2473 тис.грн. що на 2117,2 тис.грн більше ніж в 2008 р, та на 1607 тис.грн , порівняно із 2008 р. Збільшення оборотного капіталу спричинило значне зростання грошових коштів, що в 2009 р порівняно із 2007 р збільшилось на 1976 тис.грн. На підприємстві помітно зростають товари, частка яких порівняно із 2007 р становить 36,5%, порівняно із 2008 р – 23,6%. Це Високими темпами зростає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, порівняно із 2007 р збільшилась на 374,3 тис.грн, а впорівнчні із 2008 – на 334 тис.грн. Найменшу кількість на підприємстві займає дебіторська заборгованість за розрахунками та інші оборотні активи. Тут спостерігається стрибкоподібна динаміка, тобто у 2007р, дебіторська заборгованість становить на 11,7 тис.грн, а в 2008 р – 1тис.грн, що на 10,7 тис.грн менше. В 2009 р збільшилась на 26 тис.грн. Лише в 2009 р на підприємстві існували інші оборотні активи, що становили 38 тис.грн. Далі проаналізуємо оборотний капітал за його призначенням, побудувавши табл. 2.2.2 Таблиця 2.2.2. Аналіз оборотного капіталу за функціональним призначенням № п/п Показники 2007 р 2008 р 2009 р Відхилення
на кінець року на кінець року на кінець року від 2007 р від 2008 р
1.3.1 - Грошові кошти та їх еквіваленти 95 100 529 100 1771 100 1676 1764,2 1242 234, 7
Фонди обігу разом з оборотними виробничими фондами становлять оборотні кошти підприємства, їх розмір повинен бути достатнім для забезпечення безперервності його функціонування. Із табл. 2.2.2, помітно що найбільшу частку оборотного капіталу на підприємстві займають оборотні фонди, що помітно зростають з роками, в 2009 р, порівняно із 2007 р збільшились на 403,2 тис.грн, а порівняно із 2008 р на 327,2 тис.грн. Фонди обігу на підприємстві є значно меншими, але тут також спостерігається динаміка іх зростання на 16676 тис.грн та 1242 тис.грн відповідно. При цьому підприємство зацікавлене у зменшені оборотних коштів не у сфері виробництва, а обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків. Для вивчення оборотності оборотних коштів використовують такі показники: коефіцієнт оборотності; тривалість одного обороту в днях; коефіцієнт завантаження оборотних коштів. Тому, побудувавши табл. 2.2.3, можна визначити ефективність використання оборотного капіталу на підприємстві протягом 2007-2009 років. Таблиця 2.2.3.- Аналіз оборотності оборотних коштів за 2009 рік по ВАТ «Рокитнівська ПМК – 180» Показник 2007 р 2008 р 2009 р Відхилення
7. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, коп (4/1) 11 4 14 3,37 27,3 9,71 250
8.Прибуток(чистий) від реалізації товарів, робіт, послуг, тис.грн 68,4 235 -24 -44 -211 -319 -96
Виходячи з наведених у таблиці даних, можна сказати, що оборотність оборотних коштів за 2009 рік прискорилась на 12 днів , порівняно із 2007 роком, та на 34 дня, порівняно із 2008 р. Це привело: до зменшення коефіцієнта оборотності засобів на 2,36 та 17,4 у 2009 р ,порівняно із попередніми .Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Якщо, наприклад, в 2007 році для одержання однієї гривні виручки було витрачено 11 коп. оборотних коштів, то у 2008 році — тільки 4 коп., тобто менше на 7 коп на кожну гривню виручки, а в 2009 р на 3 коп більше ніж в 2007 р.Отже, загальна сума економії оборотних коштів з усього обсягу виручки становить:(3,37* 4347) : 100 = 146,49тис. грн. в 2009 р, порівняно із 2007 р та на (9,71*15101)/100=1466,7тис.грн, порівняно із 2009 р .Слід наголосити, що за умов ринкової економіки, аналізуючи саму тільки оборотність оборотних коштів, не можна дати однозначної відповіді щодо її прискорення або сповільнення. Тривалість одного обороту вказує на кількість днів, що були необхідні підприємству для поповнення його оборотних засобів. Так в 2009 р, порівняно із 2007 р цей показник збільшується на 12 дня та порівняно із 2008 р на 34 дня, тобто показник є оберненим до швидкості обороту оборотного капіталу підприємства. Зробивши певні розрахунки, можна стверджувати, що рівень рентабельності оборотних коштів із 2007 р по 2008 р зросло на 23,3%, що є показовим для підприємства, проте, внаслідок збиткової діяльності, з 2009 року, спостерігається його від’ємне значення. Таким чином , можна стверджувати, що в 2008 році, оборотний капітал на підприємстві використовувався більш ефективно, порівняно із іншими роками. Для оцінки доходності підприємства побудуєм рис 2.2.2.
Рисунок 2.2.2.Показники ефективної діяльності підприємства Із даного рисунка видно, що саме в 2008 році на підприємстві спостерігалось збільшення як чистого прибутку, так і одноденної виручки, що характеризує його успішну діяльність. Саме ці показники позитивно вплинули на ефективність використання оборотного капіталу на підприємстві.(збільшення коефіцієнта оборотності, зменшення тривалості одного обороту та коефіцієнта завантаження). Проаналізуємо зміни в динаміці прибутковості оборотного капіталу та найважливішої його складової- виробничих запасів на прикладі даних табл. 2.2.4. Таблиця 2.2.4. Аналіз показників прибутковості оборотного капіталу № п/п Показники 2007 р 2008 р 2009 р від 2007 р від 2008 р
Отримані дані проілюструємо за допомогою рисунка 2.2.3
Рисунок 2.2.3. Порівняльна динаміка показників прибутковості Прибутковість оборотного капіталу у 2009 році порівняно з 2007 зменшилась на 13,7%, порівняно із 2008 р на 37%, прибутковість виробничих запасів в 2009 р зменшилася на 40,4 порівняно із 2007 р та на 141,2% порівняно із 2008 р, але якщо аналізувати дані по рокам, то в 2007 р підприємство отримало на кожну гривню, вкладену в оборотний капітал, прибутку 15,2 коп., в 2008 р 38,5 коп., в 2009 р отримало збиток – 1,5 коп.. На кожну гривню, вкладену у виробничі запаси, у 2009 році, порівняно із 2007р отримано прибутку менше на 40,4 коп, порівняно із 2008 р на 141,2 коп менше. Це свідчить про зниження ефективності використання як оборотного капіталу, так і виробничих запасів підприємства в 2009 р, порівняно із попередніми. Це є підтвердженням на вищенаведеному рисунку. 2.3.Аналіз запасів і грошових коштів на підприємстві, та їх питомої ваги в оборотному капіталі підприємства Оскільки фінансовий стан підприємства суттєво залежить від стану та структури поточних активів, у ході аналізу потрібно дати оцінку стану виробничих запасів, грошових коштів, дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості. Аналіз стану виробничих запасів розпочинають з перевірки відповідності фактичних залишків їх плановій потребі. Тому, почнемо аналіз із запасів на підприємстві. Таблиця 2.3.1. Структурно динамічний аналіз запасів на підприємстві № п/п Назва показника 2007 р ( на к.п) 2008р ( на к.п) 2009р ( на к.п) Відхилення
Із таблиці 3.3.1. помітно, що загальна сума запасів на підприємстві, порівняно із 2007 роком збільшилась на 10,2%, а порівняно із 2008 р на 31,2%. Найбільшу частку запасів займають будівельні матеріали, так як вони становлять основну діяльності підприємства (спеціалізація по наданню будівельних послуг). Будівельні матеріали в 2009 р, порівняно із 2007 р зменшились на 5,7 тис.грн, а порівняно із минулим збільшились на 53 тис.грн. Найменша кількість із запасів належить запасним частинам, частка яких з роками збільшується на 72,2%та 30% відповідно. Вагому частину займають товари, які з роками також зростають, та паливо частка яких порівняно із 2007 та 2008 роками зменшуються на 15% та 22,4%. Підтвердженням є рис 2.3.1
Рисунок 2.3.1.Динаміка виробничих запасів на ВАТ «Рокитнівська ПМК -№190» Для оцінки динаміки виробничих запасів у взаємозв'язку зі змінами обсягу виробництва, цін та розмірів витрачання матеріальних цінностей вивчають показник оборотності запасів. Таблиця 2.3.2. Показники оборотності запасів № п/п Показники 2007 р 2008 р 2009 р Відхилення
від 2007 р від 2008 р
абс % абс %
1. Виручка(дохід) від реалізації товарної продукції, тис.грн 4347 15101 12131 7784 179 -2970 -19,6
Спостерігається стрімке зростання запасів на підприємстві протягом 2007-2008 років (на 66,1 рази). Наслідком стало збільшення виручки від реалізації товарів, робіт, та послуг. В 2009 р порівняно із 2007 р, також спостерігається збільшення оборотності запасів на 32,3 рази, порівняно із минулим роком, навпаки, оборотність зменшилась на 33,9 рази.
Рисунок 2.3.2. Оборотність запасів на підприємстві протягом 2007-2009 років Із рисунка помітне різке збільшення оборотності запасів в 2008 р, та його зменшення в 2009 р, проте, не нижче рівня 2007 р. Збільшення оборотності запасів в 2008 р пов’язане із розширенням діяльності підприємства, спеціалізація на цивільному будівництві. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить також і від стану грошових коштів, які є наймобільнішою частиною оборотних засобів. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачило для покриття всіх першочергових платежів. Збільшення коштів на рахунках у банку свідчить, як правило, про зміцнення фінансового стану підприємства. Але якщо великі залишки коштів тривалий час не використовуються, то це свідчить про неефективне використання оборотного капіталу. Для одержання прибутку кошти слід використовувати для розширення власного виробництва або вкладати в акції інших підприємств. Аналіз передбачає визначення змін питомої ваги найбільш мобільної частини оборотного капіталу (грошові кошти в касі та на рахунках) до суми поточних активів та змін складу і структури грошових коштів (табл. 2.3.3). Таблиця 2.3.3. Аналіз змін складу і структури грошових коштів та їх питомої ваги у поточних активах № п/п Грошові кошти 2007 р ( на к.п) 2008 р ( на к.п) 2009 р (на к.п) Відхилення
Питома вага грошових коштів у загальній сумі поточних активів,%
148
204,4
8,93
139,1
-195,49
Дані рисунку 2.3.3. свідчать про те, що загальна сума грошових коштів, протягом 2007-2008 років різко зросла (в 3,4 рази), в основному за рахунок розрахункового рахунку, в 2009 році, порівняно із 2007 спостерігається зменшення грошових коштів на 308 тис.грн., що становить 58,2%, та 1550 тис.грн відносно 2008 року, внаслідок банкрутства підприємства та втрати його позицій. Грошові кошти в касі з роками зменшуються і в 2009 р становлять 1 тис.грн, тобто 50%, відносно 2008 року. Внаслідок зміни структур розміщення грошових коштів, як бачимо, їх питома вага у загальній сумі поточних активів, в 2009 р, відносно базового збільшилась на 139,1% та зменшилась відносно минулого на 195,5%. 2.4. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості та її вплив на діяльність підприємства На фінансовий стан підприємства впливає і стан розрахунків із дебіторами. Дебіторська заборгованість - це відволікання оборотних коштів з діяльності підприємства(заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству). Це - як безпроцентна позика клієнтам. Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення та оцінка: складу та структури дебіторської заборгованості; питомої ваги дебіторської заборгованості в сумі поточних активів; її реальності (правдивості); правильності оформлення дебіторської заборгованості; показників якості та ліквідності цієї заборгованості; впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства; пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості. Таблиця 2.4.1 Структурно-динамічний аналіз дебіторської заборгованості Показники 2007 р 2008 р 2009 р Відхилення
на п.р на к.р на п.р на к.р на п.р на к.р від Б.р від М.р
т.грн % т.грн % т.грн % т.грн % т.грн % т.грн % на п.р на к.р на п.р на к.р
т.грн % т.грн % т.грн % т.грн %
Розрахунки з дебіторами: -за товари, роботи і послуги, тис.грн 96,9 97,4 89,6 88,5 89,6 88,5 130 99,3 130 99,3 464 94,4 33,1 1,9 374,4 5,9 40,4 10,8 334 -4,9
-дебіторська заборгованість за розрахунками,всього тис.грн, з них: 2,6
Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів, %
18,2
28,5
28,5
15,2
15,2
19,8
-3
-8,7
-13,3
4,6
Загальна сума дебіторської заборгованості збільшилася на кінець 2007 року на 1,8 тис грн., у тому числі заборгованість за товари, роботи і послуги. Така ж тенденція спостерігається і в 2008-2009 роках, дебіторська заборгованість зростає відповідно на 29,7 тис.грн та на 360 тис.грн. Найбільшу частка заборгованості припадає за товари, роботи та послуги. Слід зазначити що питома вага заборгованості в загальній сумі поточних активів є досить високою: на кінець 2007 року вона зросла на 10,3%, тобто з обороту підприємства, на кінець періоду, відвернено 28,5% коштів від загальної суми поточних активів. Відвернення такої суми з обороту негативно впливає на фінансовий стан підприємства; в 2008 році дебіторська заборгованість зменшилась на 13,3%, тобто з обороту випадає менша кількість грошових коштів, але вона є також вагомою для підприємства; в кінці 2009 р знову ж таки спостерігається збільшення дебіторської заборгованості на 4,6%. Ці тенденції спричинили труднощі в діяльності підприємства. Для наочності побудуємо діаграму 2.4.1.
Рис.2.4.1.Динаміка дебіторської заборгованості за 2007-2009 роки. Із рисунка помітне різке зростання дебіторської заборгованості з роками Подальший аналіз дебіторської заборгованості полягає у визначенні коефіцієнта оборотності, та тривалості періоду погашення дебіторської заборгованості. Для цього побудуємо допоміжну таблицю 2.4.2. Таблиця 2.4.2. Аналіз показників оборотності дебіторської заборгованості № п/п Показники 2007 р 2008 р 2009 р Відхилення
2. Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості (дні) 8 3 9 1 125 6 200
3. Відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації 0,03 0,007 0,03 0 0 0,023 328,6
Дані таблиці 2.4.2. дозволяють зробити висновок про те, що стан розрахунків з дебіторами порівняно із 2007-2008 роками дещо погіршився : на 1 та 6 днів зросла тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, внаслідок збільшення середнього залишку дебіторської заборгованості відповідно кількість оборотів зменшилась на 4,4 та 9,9 рази. Відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації в 2008 р складала найменше – 0,007 тис.грн. Розрахуємо термін кредиту для підприємства за 2007-2009 роки і покажемо результати на графіку. Таблиця 2.4.3. Показник терміну кредиту № п/п Показники 2007 р 2008 р 2009 р Відхилення
2. Обсяг реалізації продукції, тис.грн 4346,7 15101 12131 7784,3 -2970
3. Термін кредиту, днів 8 4 15 3 11
Рис. 2.4.3. Термін кредиту дебіторської заборгованості З наведених даних помітно, що підприємству вдалося знизити термін кредитного періоду в 2009 році, порівняно із 2007 р на 4 дня, проте, внаслідок погіршення діяльності підприємства, в 2009 р термін кредиту зріс на 11днів порівняно із попереднім. Для детального аналізу дебіторської заборгованості та діяльності підприємства, доцільно визначити та порівняти заборгованість саме за строками непогашення. Таблиця 2.4.4.Аналіз дебіторської заборгованості № з/п Статті дебіторської заборгованості Всього У т.ч за строками непогашення
до 12 міс від 12 до 18 міс від 18 до 36 міс
на кн. 2007 р
1.1 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 130,0 45,0 20,0 65,0
1,2 Інша поточна дебіторська заборгованість - - - -
% до підсумку 100 34,6 15,4 50
на кн. 2008 р (т.грн)
2.1 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 464 389 57 18
2.2 Інша поточна дебіторська заборгованість - - - -
% до підсумку 100 83,8 12,3 3,8
на кн. 2009 р (т.грн)
3.1 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
413
323
53
37
3.2 Інша поточна дебіторська заборгованість
- -
- -
% до підсумку 100 78,2 12,8 5,6
В 2007 р найбільша частка дебіторської заборгованості на ВАТ «Рокитнівська ПМК -№180» за строками непогашення припадає від 1,5 до 3 років і становить 50%. Це є небезпечним для підприємства, оскільки зростає можливість віднесення її до безнадійної заборгованості яка списується підприємством. Внаслідок покращення діяльності підприємства в 2008 році, знижується ймовірність безнадійної дебіторської заборгованості до 3,8%, зростає заборгованість до 1 року, яку прийнято вважати нормальною і становить 83,8%. В 2008 році підприємством було списано безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 47 тис.грн. Це відповідно негативно відобразилось на функціонуванні підприємства, в 2009 році порівняно із 2007 р спостерігаться зростання дебіторської заборгованості за строками непогашення, в тому числі безнадійної на 1,8%, відносно 2008 року. Значна питома вага в складі джерел коштів підприємства, як відомо, належить позичковим коштам, у тому числі й кредиторській заборгованості. Тому необхідно вивчати та аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю. Таблиця 2.4.5.Аналіз складу та структури кредиторської заборгованості та поточних зобов’язань підприємства № п/п Розрахунки з кредиторами на к.н 2007 р на к.н 2008 р на к.н 2009 р Відхилення
від 2007 р від 2008 р
т.грн % т.грн % т.грн % т.грн % т.грн %
1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 44,3 - 394 - 1189 - 1144,7 - 785 -
Із даних таблиці 2.4.5. помітно, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на підприємстві зростає: порівняно із 2007 р на 1144,7 тис.грн, та 785 тис.грн відповідно. Така тенденція підриває платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. На підприємстві також зростає сума поточних зобов’язань на 200,2 тис.грн. порівняно із 2007 роком та 183,5 тис.грн. порівняно із 2008 р. Найбільшу частку займають розрахунки з бюджетом, наслідком стало надмірне податкове навантаження. В 2007 підприємство мало заборгованість зі страховиками - 3,2 тис.грн. Протягом 2007-2008 років спостерігалося збільшення зобов’язань з оплати праці на 0,6 тис.грн. Отримані дані проілюструємо графічно.
Рис.2.4.5. Структурно –динамічний аналіз кредиторської заборгованості та поточних зобов’язань Отож, графічно підтверджена тенденція зростання кредиторської заборгованості та поточних зобов’язань підприємства. У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську. Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості. Отож, порівняємо кредиторську та дебіторську заборгованість за допомогою таблиці 2.4.6. Таблиця 2.4.6. Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості на ВАТ «Рокитнівська ПМК -№180» № п/п Показники Середньорічна дебіторська заборгованість Середньорічна кредиторська заборгованість
2007 р 2008 р 2009 р 2007 р 2008 р 2009 р
1. Заборгованість за товари, роботи, послуги 93,3 109,8 297 65,3 219 791,5
2. Середнє абсолютне відхилення
166,7
537,9
3. Темп росту:
-базисний
1,17 3,18
3,35 12,12
-ланцюговий
1,17 2,70
3,35 3,61
4. За розрахунками з бюджетом 5,2 5,45 14 18,8 54,3 195
5 Середнє абсолютне відхилення
8,21
89,36
6 Темп росту:
-базисний
1,04 2,56
2,88 10,37
-ланцюговий
1,04 2,56
2,88 3,59
7 За розрахунками з оплати праці - - - 18,8 0,7 0,5
8 Середнє абсолютне відхилення - - -
6,66
9 Темп росту: - - -
-базисний - - -
0,04 0,026
-ланцюговий - - -
0,04 0,71
10 За розрахунками з учасниками 0,3 - - - 0,3 -
11 Середнє абсолютне відхилення - - - - - -
12 Темп росту: - - - - - -
-базисний - - - - - -
-ланцюговий - - - - - -
13 За розрахунками зі страхування - - - 24,3 3,2 -
14 Середнє абсолютне відхилення - - -
13,75
Темп росту: - - -
-базисний - - -
0,13
-ланцюговий - - -
0,13
15 Інші види заборгованості 1,95 1,8 - 1,8 3,6 3,5
16 Середнє абсолютне відхилення
0,93
2,96
17 Темп росту:
-базисний
0,92
2 1,94
-ланцюговий
0,92
2 0,97
18 Всього 100,75 117,1 311 129 281,1 990,5
19 Середнє абсолютне відхилення
176,28
466,86
20 Темп росту:
-базисний
1,16 3,08
2,17 7,67
-ланцюговий
1,16 2,65
2,17 3,52
Аналізуючи дані таблиці, можна сказати, що на підприємстві кредиторська заборгованість перевищує дебіторську: в 2008 році дебіторська заборгованість складає 116% 2007 р, кредиторська - 217% . В 2009 р спостерігається збільшення заборгованостей: дебіторська заборгованість відносно 2008 р склала 265%, кредиторська 352%. Найбільша частка заборгованостей припадає за товари, роботи та послуги. Темп росту середньої дебіторської заборгованості у 2008 р становить 117% відносно 2007 р., а кредиторської відповідно 335%, що значно перевищує, в 2009 р рівень росту дебіторської становить 270%, відносно 2008 р, а кредиторської 361%. Значну частину заборгованостей припадає на розрахунки з бюджетом. І в цій частині кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську ( в 2008 р кредиторська заборгованість становила 288% порівняно із 2007 р, а дебіторська 104%, в 2009 році кредиторська заборгованість становила 359% відносно 2008 року, а дебіторська 270% відповідно). Отож, перевищення дебіторської заборгованості погіршує ліквідність, платоспроможність підприємства і в кінцевому випадку призвело до його банкрутства. Постійне збільшення обсягів дебіторської заборгованості не дозволяє підприємству своєчасно розраховуватися за своїми борговими зобов’язаннями та отримувати можливий додатковий прибуток. Отже,власникам підприємства необхідно переглянути коло суб’єктів, з якими співпрацює, та порядок розрахунку з ними, адже постійне зростання дебіторської заборгованості явно показує, що фінансове положення підприємства хитке і при такому високому відсотку може бути розцінене,як критичне РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення ефективності використання оборотного капіталу на ВАТ «ПМК - №180» 3.1.Шляхи підвищення використання оборотного капіталу на підприємстві Прискорення обороту і раціональне використання оборотних коштів будівельних організацій мають особливо важливе значення. Зменшення потреби в оборотних коштах для виконання плану будівельно-монтажних робіт і здачі їх замовнику створює можливість використовувати наявні оборотні кошти для додаткового виконання обсягу робіт або вивільнення їх для інших потреб. На розмір оборотних коштів будівельної організації впливають собівартість будівельно-монтажних робіт, коефіцієнт зростання витрат, тривалість циклів виробництва й оборотність будівельної продукції. Зменшення розміру оборотних коштів і, отже, вивільнення їх з обороту досягається завдяки: - зменшення витрат матеріальних цінностей і праці на одиницю обсягу; - будівельно-монтажних робіт, тобто зниження собівартості виконаних робіт; - скорочення часу, потрібного для процесу виробництва й обороту. Швидкість обороту коштів - комплексний показник організаційно-технічного рівня будівельної організації. Економічний ефект від прискорення оборотності оборотних коштів, скорочення циклів виробництва й обороту виявляється у скороченні виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків напівфабрикатів на підсобних виробництвах. За результатами оборотності розраховують суму економії оборотних коштів або суму додаткового їх залучення.[1] Прискорення обертання коштів у першу чергу досягається на основі поліпшення виробничої та постачальної діяльності будівельно-монтажних організацій, а також раціональної організації фінансової роботи, зокрема, розрахунків між підрядними організаціями та замовниками, між постачальниками та споживачами матеріалів, виробів тощо. Важливою складовою є скорочення величини виробничих запасів що суттєво впливає добре організоване безперебійне матеріально-технічне постачання. Чим менше перебувають матеріальні цінності у виробничих запасах, чим швидше вони переходять безпосередньо в процес виробництва, тим швидше здійснюють обіг кошти при визначених обсягах і темпах будівництва. У зв'язку з цим велике значення має посередницька діяльність щодо забезпечення будов матеріальними ресурсами організацій і підприємств, які здійснюють матеріальне забезпечення, та оперативна робота управлінь виробничо-технологічної комплектації будівельно-монтажних трестів на основі прямих договорів з постачальниками будівельних матеріалів і конструкцій. Залежно від причин розробляють заходи щодо зменшення понаднормативних залишків виробничих запасів. Важливими умовами досягнення оптимальних виробничих запасів є обґрунтовані розрахунки їх потреби, встановлення постійних договірних відносин із постачальниками і виконання ними своїх зобов'язань, налагодження ритмічності випуску продукції, усунення недоліків у плануванні й обліку. Прискорення обертання коштів у сфері кругообігу пов'язане з поліпшенням реалізації товарів, робіт, послуг і розрахунків за неї. Своєчасність реалізації будівельної продукції багато в чому залежить від її якості. Наявність різних недоробок і відхилень від технічних умов та проектів часто затримує оплату замовниками будівельної продукції, що уповільнює обертання коштів. Як показує діяльність домобудівних комбінатів, застосування розрахунків за повністю готові житлові будинки при зведенні їх поточними методами дозволяє вивільнити з обороту значну частину оборотних коштів. Це досягається, зокрема, за рахунок прискорення введення в дію будинків та скорочення загального обсягу незавершеного будівельного виробництва. Економічні методи управління будівельним виробництвом і при застосуванні ринкових відносин дозволяють здійснювати різні форми економічного стимулювання підвищення ефективності використання оборотних коштів. Більш ефективне використання оборотних фондів передбачає перш за все вирішення конкретних завдань по економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії.[2] Грошові коштів, які є наймобільнішою частиною оборотних засобів. Сума грошових коштів повинна бути такою, щоб її вистачило для покриття всіх першочергових платежів. Збільшення коштів на рахунках у банку свідчить, як правило, про зміцнення фінансового стану підприємства. Але якщо великі залишки коштів тривалий час не використовуються, то це свідчить про неефективне використання оборотного капіталу. Для одержання прибутку кошти слід використовувати для розширення власного виробництва або вкладати в акції інших підприємств. Основними напрямками стратегічної роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів є: - визначення потреби підприємства в оборотних коштах; - визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимального значення; - визначення обсягу залучених коштів і розрахунок ефективності їх використання; - визначення нормативу оборотних коштів і приведення власних оборотних коштів до цього значення; -вживання заходів щодо прискореного повернення підприємству сум дебіторської заборгованості; - припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників; скорочення управлінських та усунення непродуктивних витрат; впровадження прогресивних методів управління виробництвом; Відвернення коштів у дебіторську заборгованість призводить до фінансових ускладнень, підприємство відчуватиме брак коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків із бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинне бути зацікавленим у скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати, упровадження вексельної форми розрахунків тощо. Фінансова служба повинна організовувати систематичний контроль за станом оплати покупцями відвантаженої чи відпущеної на місці продукції. У разі виникнення дебіторської заборгованості застосовує заходи щодо припинення подальшої поставки продукції боржникам, якнайшвидшої оплати відвантаженої продукції і накладення штрафних санкцій на боржників. У разі виникнення господарських спорів з приводу оплати рахунків підприємства за відвантажену продукцію, а також щодо інших фінансових проблем у взаємовідносинах із партнерами, вирішення яких вимагає правових знань, спільно діють фінансова та юридична служби підприємства. Зокрема, виконання таких загальних рекомендацій дозволить підприємству управляти дебіторською заборгованістю: ¦=> контролювати стан розрахунків із покупцями при відтер мінованій (простроченій) заборгованості; ¦=> по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями; ¦=> вивчати фінансовий стан покупців для набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності; ¦=> слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованостей(значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства); ¦=>застосовувати попередню оплату, вексельну форму оплати; ¦=>використовувати метод надання знижок у разі довгострокової оплати та інше. Якщо підприємство не використовує знижки у разі довгострокової оплати рахунків, то воно втрачає частину прибутку. Оцінюючи надійність дебіторської заборгованості, слід пам'ятати, що перетворення значної частини її в грошові кошти, як правило, неможливе без скорочення обсягу реалізації. Тривалість інкасування дебіторської заборгованості залежить і від стратегії ринку. Підприємство може бути зацікавленим у тому, щоби мати покупців, які затримують платежі, але сприяють тому, що підприємство є прибутковим. Тобто прибуток від реалізації компенсує те, що покупець дедалі більше використовує обсяг грошових коштів даного підприємства. Таким чином, при аналізі дебіторської заборгованості потрібно брати до уваги зв'язок рівня дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку. Отже, в межах сформульованих напрямків стратегічної роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів підприємства, конкретними шляхами підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства є: обґрунтоване встановлення норм і нормативів праці; встановлення прямих постійних взаємозв'язків з постачальниками; зменшення вартості застосовуваних у виробництві сировини і матеріалів на основі придбання їх за оптовими цінами чи заміни дешевшими аналогами; прискорення процесів збуту продукції при застосуванні прогресивних маркетингових технологій. оптимізація запасів матеріальних ресурсів; упровадження нової техніки, технології; удосконалення організації праці; вивчення кон 'юнктури ринку; вивчення платоспроможності покупців; удосконалення системи розрахунків тощо. [4] Як відомо, прискорення оборотності капіталу сприяє вивільненню оборотних коштів, що дає змогу підприємству без додаткового залучення фінансових ресурсів збільшувати обсяги реалізації. Сповільнення оборотності призводить до додаткового залучення коштів в оборот. Якість оборотного капіталу насамперед характеризується ступенем його ліквідності та ступенем фінансового ризику. Тому, для оцінки якості оборотного капіталу підприємства доцільно проаналізувати його фінансову ліквідність. Отож, визначимо основні показники ліквідності ВАТ «Рокитнівська ПМК -№180» та їх вплив на діяльність підприємства на основі табл. 3.1.1. Таблиця 3.1.1. Аналіз платоспроможності підприємства Показник Нормативне значення 2007 р ( на поч. року) 2007 р. (на кн року)
Проаналізувавши дані таблиці, помітно,що коефіцієнт покриття, починаючи з початку 2007 року до початку 2008 року суттєво зростав. Це свідчить про забезпеченість підприємства обіговими коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення його поточних зобов'язань. На кінець 2008 року цей показник зменшується і в кінці 2009 р становить 1,5, що свідчить важкість підприємства ліквідувати борги. Значення коефіцієнта швидкої ліквідності підприємства в кінці 2007 р та на початку 2009 році сягав 3,4 і означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 34 грн. ліквідних активів. На початку 2009 року підприємство мало лише 13 грн ліквідних активів на гривню поточної заборгованості. Додатний результат чистого оборотного капіталу підприємства протягом років свідчить про його поточну платоспроможність. Коефіціент абсолютної ліквідності показує що лише в кінці 2007 р та на початку 2008 р, підприємство мало можливість негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Додатний результат чистого оборотного капіталу підприємства протягом років свідчить про його поточну платоспроможність. Позитивні тенденції до суттєвого покращення показників ліквідності намітились в кінці 2007 р та початку 2008 р, що пояснюється швидкими темпами зменшення поточної заборгованості в порівнянні з темпами зменшення в цей період оборотних активів. В цей період відсутні ознаки поточної неплатоспроможності, підприємство стало мати ліквідний баланс. Для того щоб оцінити рівень покриття матеріальних обігових коштів стабільними джерелами фінансування, платоспроможність підприємства, розглянемо показники фінансової стійкості ВАТ «Рокитнівська ПМК -№180». Таблиця 3.1.2. Аналіз фінансової стійкості підприємства № п/п Показники Роки Теоритичне значення Відхилення на
4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу 9,26 7,26 0,66 >0,6 +8,66 +6,66 0
Коефіціент фінансової залежності показує що в 2008 р, підприємство мало найменшу заборгованість, оскільки нормативне значення знаходиться в межах норми, в 2009 р заборгованість суттєво зросла і як показують дані фінансової звітності, підприємство працює як збиткове. Коефіціент манерності власних обігових коштів в 2007 році нижче теоретичного значення, що показує незадовільну манерність власного обігового капіталу. Протягом 2008-2009 років спостерігалося збільшення вкладання власного капіталу на для фінансування власної діяльності. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику можливе було лише в 2007 р. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні забовязання за рахунок використання власних коштів протягом 2007-2008 років. В 2009 р підприємство такої можливості немає. 3.2.Факторний аналіз оборотного капіталу підприємства та визначення резервів його прискорення Прискорення обороту оборотного капіталу має важливе економічне значення, оскільки зменшує потребу підприємства в цьому ресурсі для надання товарів, робіт, послуг, а отже, підвищує ефективність відтворювального процесу. Вивільнені при цьому кошти підприємство може направити на диверсифікацію наданих послуг, соціальний розвиток коллективу, освоєння нових ринків збуту тощо. Тому важливим для підприємства є визначення резервів його прискорення. Для цього використаємо факторний аналіз, використавши метод ланцюгових підстановок (табличний варіант). Спочатку проаналізуємо рентабельність оборотних коштів. (Рп=ЧП/ОК*100) Таблиця 3.2.1.Факторний аналіз рентабельності оборотних коштів за 2007 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори Ро.к
Причина відхилення
ЧП ОК
1 - 68,4 451,5 15,14 - -
2 1 -24 451,5 -5,31 -20,4 ЧП
3 2 -24 1669,5 -1,43 3,8 ОК
Перевірка: грн./грн Аналізуючи рентабельності оборотного капіталу на підприємстві у 2007 і 2009 році ми бачимо, що вона знижується на -20,46 грн/грн в результаті зниження суми чистого прибутку та підвищується на 3,8 грн/грн в результаті збільшення оборотного капіталу. Таблиця 3.2.2. Факторний аналіз рентабельності оборотних коштів за 2008 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори Ро.к
Причина відхилення
ЧП ОК
1 - 235 610,8 38,47413 - -
2 1 -24 610,8 -3,92927 -42,4 ЧП
3 2 -24 1669,5 -1,43756 2,4 ОК
Перевірка: грн./грн Аналізуючи рентабельності оборотного капіталу на підприємстві у 2008 і 2009 році ми бачимо, що вона знижується на -42,4 грн/грн в результаті зниження суми чистого прибутку та підвищується на 2,4 грн/грн в результаті збільшення оборотного капіталу. Далі проаналізуємо коефіцієнт оборотності оборотних коштів (Ко=В/ОК) Таблиця 3.2.3.Факторний аналіз коефіцієнта оборотності оборотних коштів за 2007 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори Ко
Причина відхилення
В ОК
1 - 4347 451,5 9,627907 - -
2 1 12131 451,5 26,86822 17,24 В
3 2 12131 1669,5 7,266247 -19,6 ОК
Перевірка: Аналізуючи коефіцієнт оборотності оборотного капіталу на підприємстві у 2007 і 2009 році ми бачимо, що він знижується на -19,6т в результаті зниження суми оборотного капіталу та підвищується на 17,2 в результаті збільшення виручки. Таблиця 3.2.4.Факторний аналіз коефіцієнта оборотності оборотних коштів за 2008 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори Ко
Причина відхилення
В ОК
1 - 15101 610,8 24,72331 - -
2 1 12131 610,8 19,86084 -4,86 В
3 2 12131 1669,5 7,266247 -12,59 ОК
Перевірка: Аналізуючи коефіцієнт оборотності оборотного капіталу на підприємстві у 2008 і 2009 році ми бачимо, що він знижується на -4,86 в результаті зниження суми виручки а також внаслідок зниження оборотного капіталу на -12,59. Аналізуємо коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Ко=ОК/В*100) Таблиця 3.2.5.Факторний аналіз коефіціента завантаження коштів в обороті за 2007 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори Кз
Причина відхилення
ОК В
1 - 451,5 4347 10,38647 - -
2 1 1669,5 4347 38,4058 28,01 ОК
3 2 1669,5 12131 13,76226 -24,64 В
Перевірка: Аналізуючи коефіціент завантаження коштів в обороті на підприємстві у 2007 і 2009 році ми бачимо, що він знижується на 24,64 в результаті зниження суми виручки і збільшується на 28,01 внаслідок зростання оборотного капіталу. Таблиця 3.2.6.Факторний аналіз коефіціента завантаження коштів в обороті за 2008 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори Кз
Причина відхилення
ОК В
1 - 610,8 15101 4,044765 - -
2 1 1669,5 15101 11,05556 7,010794 ОК
3 2 1669,5 12131 13,76226 2,706703 В
Перевірка: Аналізуючи коефіціент завантаження коштів в обороті на підприємстві у 2008 і 2009 році ми бачимо, що він зростає на 7,01 в результаті збільшення оборотного капіталу та збільшується на 28,01 внаслідок зростання виручки. Далі аналізуємо коефіціент дебіторської заборгованості (КДЗ= ЗР/Сдз) Таблиця 3.2.7.Факторний аналіз коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості за 2008 і 2009 р № п/п № підстановки Фактори Кд.з-б
Причина відхилення
В Дз-б
1 - 15101 116,2 129,957 - -
2 1 12131 116,2 104,3976 -25,55 В
3 2 12131 311 39,00643 -65,39 Дз-б
Перевірка: Аналізуючи коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на підприємстві у 2008 і 2009 році ми бачимо, що він зменшується на -25,5 в результаті зменшення виручки та зменшується на 65,39 внаслідок скорочення дебіторської заборгованості. Таблиця 3.2.8.Факторний аналіз коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості за 2007 і 2009 р № п/п № підстановки Фактори Кд.з-б
Причина відхилення
В Дз-б
1 - 4346,7 100,4 43,29382 - -
2 1 12131 100,4 120,8267 77,53 В
3 2 12131 311 39,00643 -81,82 Дз-б
Перевірка: Аналізуючи коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на підприємстві у 2008 і 2009 році ми бачимо, що він зменшується на -81,82 в результаті зменшення середньорічної дебіторської заборгованості та зростає на 77,53 внаслідок збільшення виручки. Аналізуємо чистий оборотний капітал (ЧОК=ОК-П.з-б) Таблиця 3.2.9.Факторний аналіз чистого оборотного капіталу за 2007 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори ЧОК
Причина відхилення
ОК на кн.р П.з-б на кн. р
1 - 355,8 57,7 298,1 - -
2 1 2473 57,7 2415,3 2117,2 ОК
3 2 2473 1480 993 -1422,3 П.з-б
Перевірка: Аналізуючи чистий оборотний капітал на підприємстві у 2007 і 2009 році ми бачимо, що він зменшується на 1422,3 в результаті зменшення поточних зобов’язань та зростає на 2117,2 внаслідок збільшення оборотного капіталу. Таблиця 3.2.9.Факторний аналіз чистого оборотного капіталу за 2008 і 2009 роки № п/п № підстановки Фактори ЧОК
Причина відхилення
ОК на кн.р П.з-б на кн. р
1 - 866 501,2 364,8
2 1 2473 501,2 1971,8 1607 ОК
3 2 2473 1480 993 -978,8 П.з-б
Перевірка: Аналізуючи чистий оборотний капітал на підприємстві у 2008 і 2009 році ми бачимо, що він зменшується на 978,8 в результаті зменшення поточних зобов’язань та зростає на 1607 внаслідок збільшення оборотного капіталу. Зробивши факторний аналіз показників оборотного капіталу підприємства визначимо резерви прискорення його оборотності. Для цього побудуємо таблицю 3.2.10. Таблиця 3.2.10. Резерви збільшення оборотності оборотного капіталу на ВАТ «Рокитнівська ПМК - 180» № п/п Назва показників Резерви
Відносно 2007 р
Відносно 2008 р
1. Рентабельність оборотних коштів:
чистий прибуток 20,4 42,4
середньорічна сума оборотного капіталу - -
2. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів:
-виручка від реалізації товарів, робіт, послуг - 4,86
- середньорічна сума оборотного капіталу 19,60 12,59
3. Коефіціент завантаження коштів в обороті:
виручка від реалізації товарів, робіт, послуг 24,64 -
