ЗМІСТ Вступ 1. Організаційні та технологічні особливості Кременецької міської ради. Аналіз фінансової звітності 2. Планування і проведення контролю та ревізії 3. Оформлення результатів контролю Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Бюджет – це план виконання та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Діяльність таких установ регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997р. №280/97-ВР. Бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ суттєво відрізняється від обліку господарської діяльності підприємств виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. Діяльність цих установ фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, які надаються їм безповоротно. У бюджетній сфері практично відсутні госпрозрахункові відносини, не обчислюється собівартість послуг, які надаються у більшості випадків безкоштовно. Бюджетні установи не мають статутного капіталу, а всі їхні активи є державною власністю. Всі ці цікаві аспекти вплинули на вибір бази проходження виробничої практики. Виходячи із важливості вивчення наведених вище питань, базою проходження виробничої практики було обрано бюджетну установу, а саме: Кременецьку міську раду. Актуальним питанням на сьогоднішній день для бюджетних установ є контроль за використанням коштів, які мають чітко визначену цільову направленість. Для бюджетних організацій – це кошти загального та спеціального фондів. Складовою частиною контролю є ревізія і перевірка. Однак їх застосування до бюджетних установ має свою специфіку, адже методи, які характерні для контролю, застосовуються і для організацій, що функціонують з метою отримання прибутку, тобто методи контролю і ревізії співпадають з методами аудиту. Контроль і ревізія проводиться на основі наведених даних щодо діяльності установи. Джерелом інформації для проведення ревізії є первинна документація, регістри обліку та звітність установи. Основною метою виробничої практики є закріплення і поглиблення теоретичних знань з контролю і ревізії, відпрацювання навички самостійної перевірки та ревізії і узагальнення цифрового матеріалу, його підготовка до роботи за спеціальністю. Під час проходження практики були поставлені такі завдання: - оволодіти знаннями щодо регулювання обліку, аналізу та контролю в Україні; - отримати навички планування контрольно-ревізійного процесу; - ознайомитись з системою внутрішнього контролю; - оволодіти прийомами і методами здійснення контролю і ревізії; - оволодіти навичками оформлення результатів контролю. 1. Організаційні та технологічні особливості Кременецької міської ради. Аналіз фінансової звітності. Основним документом, що регулює діяльність Кременецької міської ради є ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», від 21.05.97 №280/97-ВР,з останніми змінами 03.06.08р. Згідно цього закону, представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади чи добровільного обєднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селищ, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межа Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. Самостійність місцевого бюджету гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевого бюджету відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевого бюджету не допускається, за винятком випадків, передбачених цим і іншими законами. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевого бюджету, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витрачання коштів та належним їх обліком. Вона гарантує доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадку, коли доходи від закріплених за місцевим бюджетом загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальних розмір місцевого бюджету , держава виплачує із місцевого бюджету частину надлишку. Мінімальних розмір місцевих бюджетів визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідний територій виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановленого законом. Основні техніко-економічні показники Кременецької міської ради представимо в таблиці 1. Дані для розрахунку взято з форми №1 “Баланс”, форми №2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи”, форми №4-3д «Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду» Таблиця 1. Узагальнений аналіз показників діяльності Кременецької міської ради № з/п Показники Минулий рікЗвітний рік Звітний рік Абсолютне відхилення Темпи росту
1 Необоротні активи
на початок року
1981211,04
на кінець року 1981211,04 2010410,58 29199,54 101,53
середньорічна вартість
1995810,81
2 Оборотні активи
на початок року
95736,83
на кінець року 95736,83 102032,6 6295,77 106,58
середньорічна вартість
98884,715
3 Витрати
на початок року
0
на кінець року 0 0 0 0
середньорічна вартість
0
4 Власний капітал
на початок року
1927324,16
на кінець року 1927324,16 2001094,01 73769,85 103,83
середньорічна вартість
1964209,09
5 Зобовязання
на початок року
149623,71
на кінець року 149623,71 145889,17 -3734,54 97,51
середньорічна вартість
147756,44
6 Доходи
на початок року
0
на кінець року 0 0 0 0
середньорічна вартість
0
7 Валюта балансу
на початок року
2076947,87
на кінець року 2076947,87 2112443,88 35496,01 101,71
середньорічна вартість
2094695,88
8 Середньоспискова чисельність працюючих
19
9 Фонд оплати праці
1785557,53
10 Затверджено кошторисом
видатки загального фонду
5929680
видатки спеціального фонду
730541
11 Надійшло
асигнувань загального фонду
5877811,83
коштів спеціального фонду
667258,16
12 Касові видатки
загального фонду
5877811,83
спеціального фонду
667258,16
13 Фактичні видатки
загального фонду
5844680,88
спеціального фонду
667258,16
Таким чином, з таблиці видно, що на протязі аналізованого періоду спостерігається динаміка до збільшення фінансування установи за рахунок загального та спеціального фондів бюджету. Надійшовші асигнування загального фонду та його касові видатки мають однакові показники, а саме – 5877811,83грн, і спеціального так само – 667258,16грн. Розглянемо стан необоротних активів у раді Так, на початок 2007р., порівняно з початком 2008р., їх вартість зросла на 29199,54грн. (на 1,53%). Загалом середньорічна вартість необоротних активів в 2007р. склала 1995810,81грн. При аналізі оборотних активів можна зробити висновок, що їх темп росту за 2007 рік складає – 106,58%, а середньорічна вартість склала – 98884,715грн. Щодо власного капіталу, то його динаміка майже співпадає з станом необоротних активів, а саме, при усіх розрахунках його вартість в 2007 році зросла на 73769,85 грн., що у відносному вираженні становить 3,83%. Це відбулось за рахунок значного збільшення результату виконання кошторису за спец фондом. Проаналізувавши зобов’язання за 2007рік ми відмітили тенденцію до зниження їх вартості: із 1927324,16грн на початку року, до – 2001094,01грн на кінець року, що показує їх зниження на 2,49%. Що стосується витрат та доходів, то їх, як таких, в обліку Кременецькій міській раді не існує і ці статті усі записані з нульовим значенням. 2. Планування і проведення контролю та ревізії. Ревізія — форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю установи, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія — це різностороння перевірка діяльності установи для встановлення законності, доцільності й ефективності дій. На відміну від інших форм контролю, ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права і обов’язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного контролю. А тому судово-слідчі органи з усіх форм економічного контролю застосовують як процесуальний засіб виявлення складу злочину тільки ревізії. Основні причини необхідності ревізій: низька свідомість окремих працівників стосовно ощадливості й збереження суспільної власності; не завжди ефективний попередній і поточний контроль з боку керівників, бухгалтерів і фахівців відповідних галузей діяльності; недоліки в доборі кадрів матеріально відповідальних осіб, неякісна інвентаризація, недосконалість системи матеріальної відповідальності тощо. Ревізії досліджують господарсько-фінансову діяльність установ з метою виявлення негативних явищ, їх ліквідації та уникнення в майбутньому. Ревізії активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушень законодавства і нормативних актів, сприяють відшкодуванню заподіяних конкретними особами збитків. З цією метою ревізори використовують законодавчі й нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність. Ревізія також вивчає суб’єкт фінансово-господарської діяльності після завершення господарських процесів. Результати ревізії ґрунтуються на документально достовірних доказах. Під час ревізії конкретно встановлюють розмір збитків, втрат, нестач, обґрунтовуючи це системою доказів (первинними документами, даними інвентаризацій, пояснювальними записками відповідальних осіб тощо). Ревізії розрізняються за такими ознаками. За ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні й часткові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності установи, часткова — лише окремі види діяльності або господарських операцій. За організаційною ознакою ревізії бувають плановими й позаплановими. Ревізії, які проводяться за визначений період часу і охоплюють перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності (повні ревізії), вважаються плановими і передбачаються в планах проведення ревізій. До позапланових належать ревізії, які проводяться в окремих випадках і з різних причин (у разі виявлення нестач, за наявності сигналів про недоліки в роботі, порушення і зловживання, з метою контролю за якістю ревізії тощо). За колом питань, що підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні й тематичні, комплексні й не комплексні. Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємопов’язаних госпрозрахункових організацій і підприємств. Тематичні — це ревізії переважно з окремого питання (теми). Вони охоплюють максимальну кількість установ чи підприємств (перевірка стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності). Комплексні ревізії включають усі види контролю й охоплюють всю господарсько-фінансову діяльність підприємств, при цьому здійснюються документальна ревізія, економічний аналіз, перевірку оперативної роботи тощо. Такі ревізії проводить бригада, яка складається з ревізорів, бухгалтерів, економістів, менеджерів та інших фахівців. Не комплексні ревізії проводяться в невеликих за обсягом роботи установах, а також під час часткових ревізій за участю одного чи двох ревізорів. Перераховані види ревізій при вмілій, раціональній їх організації забезпечують збереження коштів, попередження фактів зловживань, підвищення ефективності роботи суб’єктів підприємницької діяльності. Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних етапів. Кожний з етапів має свій зміст, функціональне призначення й відокремлений за часом. У теорії і практиці контрольно-ревізійної діяльності є такі етапи: планування ревізії; підготовка до ревізії; складання завдання (програми) проведення ревізії; організація роботи на місці (об'єкті) ревізії; документальна й фактична перевірка; систематизація матеріалів ревізії і складання акта, висновків і пропозицій; узгодження і обговорення наслідків ревізії на підприємстві; затвердження матеріалів ревізії; контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії. Указом Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” № 1031/2000 передбачено періодичність проведення державною контрольно-ревізійною службою планових ревізій і перевірок використання коштів бюджетів і позабюджетних фондів не рідше одного разу на три роки. Кожна ревізія має охоплювати період, який починається з дня закінчення попередньої ревізії й завершується датою складання балансу, перевіркою якого закінчується запланована ревізія. Відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.10.97 № 121, ревізії та перевірки проводяться на основі піврічних планів: Головного контрольно-ревізійного управління, затверджених його колегією; контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджених Головним контрольно-ревізійним управлінням України; контрольно-ревізійних відділів у районах, містах і районах у містах, затверджених контрольно-ревізійними управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі. Відповідно до Положення “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 № 515, планування контрольно-ревізійної роботи, згідно з доведеними управлінням завданнями, проводиться керівником ревізійного органу з урахуванням встановленої періодичності ревізій. Плани ревізій у системі міністерств і відомств складаються контрольно-ревізійними управліннями (відділами) й затверджуються керівниками вищестоящих організацій. План проведення ревізій і перевірок зберігається у керівника контрольно-ревізійного органу й не підлягає розголошенню з метою забезпечення раптовості кожної ревізії чи перевірки. У планах вказується: на яку дату має бути проведена ревізія установи, вид ревізії, затрати часу в днях, за який період має проводитися ревізія, час її проведення і робиться відмітка про виконання. Термін проведення ревізій визначається залежно від обсягів діяльності та особливостей установ, що ревізуються. Таблиця 2. Календарний робочий план комплексної ревізії Кременецької міської ради, призначеної наказом від 7.06.2008р. №16 за 2008 рік № Об’єкти ревізії Спосіб контролю Період перевірки Терміни перевірки Виконавець
початок закінчення
1 Розрахунки з бюджетом, цільовими і позабюджетними платежами Документальний 12 міс. 08.06 10.06 Паляниця І.О.
5 Розрахунки з працівниками по оплаті праці Документальний 12 міс. 13.06 15.06 Паляниця І.О.
6 Операції з основними засобами Документальний; інвентаризація 12 міс. 15.06 16.06 Паляниця І.О.
7 Операції з запасами Документальний; інвентаризація 12 міс. 16.06 17.06 Паляниця І.О..
8 Формування і використання кошторису видатків Документальний 12 міс. 17.06 19.06 Паляниця І.О..
9 Формування і використання фондів Документальний 12 міс. 19.06 20.06 Паляниця І.О.
10 Стан бухгалтерського обліку та звітності, внутрішнього контролю Документальний; спостереження 12 міс. 20.06 21.06 Паляниця І.О.
При плануванні комплексних ревізій слід вирішити низку організаційних питань. У зв’язку з цим плануванню ревізій повинно передувати глибоке вивчення підвідомчих установ, що дасть змогу правильно встановити послідовність і порядок проведення ревізій. Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Крім того, проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, фінансових, банківських та інших органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан установи, що підлягає ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами фінансової звітності, акти попередніх ревізій тощо. Ревізори ознайомлюються із Законами України з питань оподаткування, розрахунково-платіжної та фінансової дисципліни, праці та заробітної плати, з іншими нормативними актами, з’ясовують, як виконано пропозиції за результатами попередньої ревізії. Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору заздалегідь визначити найбільш неблагополучні ділянки в роботі цієї установи, а отже, окреслити основний напрям роботи під час ревізії. Перед виїздом на об’єкт керівник вищестоящої організації, від імені якої проводиться ревізія, видає ревізору (керівнику бригади) розпорядження на право проведення ревізії, у якому вказуються назва установи, що підлягає ревізії, дата початку і закінчення ревізії. Розпорядження реєструється в журналі обліку ревізій, який містить майже всі ті самі реквізити, що і розпорядження. На підставі вивчення даних про минулу фінансово-господарську діяльність підприємства і з врахуванням поставлених у розпорядженні завдань, керівник ревізійної групи (ревізор) складає програму ревізії. Програма включає перелік конкретних питань, що підлягають перевірці, період, за який має бути проведена ревізія, а також опис процедури її здійснення. Таблиця 3. Програма комплексної ревізії Кременецької міської ради, призначеної наказом від 7.06.2008р. №16 за 2008 рік Об’єкт ревізії Зміст контрольно-ревізійної процедури Обсяг і періоди, що перевіряються
Розрахункові та кредитні операції Документальна перевірка дотримання правильності і законності розрахунків Суцільна перевірка документів за період, що перевіряється
Використання коштів на оплату праці та інші виплати Документальна перевірка правильності і законності нарахування та виплати зарплати, правильності віднесення витрат згідно таблиці економічної класифікації видатків Вибіркова перевірка документів за період, що перевіряється
Операції з матеріальними цінностями Документальна перевірка правильності та законності відображення вартості матеріальних цінностей в обліку, операцій з матеріальними цінностями; інвентаризація матеріальних цінностей Вибіркова перевірка документів за період, що перевіряється
Виконання кошторису на утримання установи Документальна перевірка документації на законність здійснення операцій Суцільна перевірка документів за період, що перевіряється
Формування та використання фондів Документальна перевірка правильності нарахування та витрачання фондів Суцільна перевірка документів за період, що перевіряється
Стан бухгалтерського обліку та звітності, внутрішнього контролю Документальна перевірка операцій бухгалтерського обліку, правильності складання фінансової звітності Суцільна перевірка документів за період, що перевіряється
Програма ревізії затверджується керівником контрольно-ревізійного апарату організації, яка призначила ревізію. Один примірник програми вручають керівнику ревізійної групи (ревізору), а другий залишається у справах організації й служить для контролю виконання. Керівник ревізійної бригади повинен ознайомити всіх членів бригади зі змістом програми і розподілити завдання між ними. Відтак члени бригади (ревізор) складають робочі плани проведення ревізії, які затверджуються керівником ревізійної групи (бригадиром). Робочий план включає перелік робіт, які підлягають виконанню під час ревізії, строки їх виконання та спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), термін закінчення ревізії. Прибувши на об’єкт, ревізор (керівник ревізійної групи) разом із керівництвом підприємства організовують проведення раптових інвентаризацій каси, матеріальних цінностей. Керівник ревізійної групи (ревізор) встановлює зв’язок з місцевими органами (державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом, антимонопольним комітетом, інспекцією у справах захисту прав споживачів, прокуратурою тощо). Після закінчення організаційної роботи в установі ревізор розпочинає документальну і фактичну перевірки. Протягом ревізії на окремих аркушах паперу (або в робочому зошиті чи журналі) ревізор систематизує матеріали ревізії, реєструє факти порушень, зловживань, групуючи їх за однорідними ознаками і відповідно до структури основного акта ревізії, тобто за його розділами. Нижче наводяться два приклади організаційних моделей контролю на прикладі кошторису доходів і видатків та необоротних активів бюджетної установи. Таблиця 4. Організаційна модель контролю кошторису доходів і видатків бюджетної установи Об’єкти контролю 1. Формування кошторису доходів і видатків бюджетної установи. 2. Виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи. 3. Правильність та своєчасність документального оформлення операцій в обліку бюджетної установи
Джерела контролю: нормативні облікові
1. Лімітна довідка про бюджетні асигнування на рік 2. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання (Затверджено Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 р. N 68) 3. Закони України, що стосуються діяльності місцевих Рад народних депутатів та їх фінансування, організації бухгалтерського обліку і складання звітності. 4. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228) 5. Постанови Кабінету Міністрів України щодо діяльності та фінансування бюджетних установ. 6. Постанови Кабінету Міністрів України та Державного казначейства України щодо фінансової діяльності та організації бухгалтерського обліку бюджетних установ і складання та подання звітності. 7. Інструкції, розпорядження, накази фінансових управлінь та Державного казначейства України щодо окремих питань діяльності бюджетних установ.
первинні платіжні доручення, авансові звіти по відрядженню, посвідчення на відрядження, шляхові листи, рахунки, акти виконаних робіт, відомість нарахування та видачі зарплати реєстри синтетичні рахунки, картки аналітичного обліку, меморіальні ордери, журнал-головна звітність звіт Ф№1 “Баланс”, звіт про виконання кошторису (загальний фонд форма №2 і спеціальний фонд форма №4).
Методичні прийоми контролю документального фактичного
Формальна перевірка, арифметична перевірка, зустрічна перевірка, перевірка суцільним або вибірковим способом. Інвентаризація, експертна оцінка виконаних робіт, службове розслідування, дослідження якості матеріалів і сировини, обстеження міста виконаних робіт.
Методичні прийоми узагальнення результатів контролю Акт ревізії формування кошторису доходів і видатків бюджетної установи, акт ревізії виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи, акт інвентаризації.
Таблиця 5. Організаційна модель контролю необоротних активів бюджетної установи Об’єкти контролю 1. Наявність та збереження необоротних активів бюджетної установи. 2. Оцінка необоротних активів 3. Нарахування зносу 4. Усі операції, що пов’язані з необоротними активами
Джерела контролю: нормативні облікові 1. Закони України, що стосуються діяльності місцевих Рад народних депутатів та їх фінансування, організації бухгалтерського обліку і складання звітності. 2. Постанови Кабінету Міністрів України та Державного казначейства України щодо фінансової діяльності та організації бухгалтерського обліку бюджетних установ і складання та подання звітності. 3. Інструкції, розпорядження, накази фінансових управлінь та Державного казначейства України щодо окремих питань діяльності бюджетних установ.
первинні Акти прийому-передачі та списання основних засобів, акти прийому відремонтованих об'єктів, рахунки, накладні, податкові накладні, виписки банків, платіжні доручення, інвентарні картки реєстри меморіальний ордер №9, відомість нарахування зносу, Журнал-Головна звітність ф. №1 «Баланс», ф. №5 «Звіт про рух необоротних активів», Пояснююча записка до звіту про виконання кошторису
Методичні прийоми контролю документального фактичного
Формальна перевірка, арифметична перевірка, перевірка за змістом, зустрічна перевірка, перевірка суцільним або вибірковим способом. Інвентаризація, економічний аналіз, експертна оцінка виконаних робіт, службове розслідування, спостереження, опитування.
Методичні прийоми узагальнення результатів контролю Акт перевірки (ревізії) діяльності бюджетної установи, акт інвентаризації.
Наслідки ревізії оформляються актом. Акти ревізії поділяються на основні й проміжні. Основний акт ревізії — це документ, де в узагальненому вигляді фіксуються виявлені порушення й недоліки в діяльності установи, що ревізується. Підставою для включення фактів виявлених порушень чи недоліків в основний акт ревізії є відомості порушень, довідки, проміжні акти тощо. Проміжні акти — це разові документи, які відображають результати перевірки окремих ділянок або об'єктів перевірки. За виявленими фактами порушень від посадових осіб необхідно взяти письмові пояснення. Результати ревізії обговорюються на загальних зборах колективу підприємства, на яких приймаються відповідні рішення. Основна форма реалізації результатів ревізії — це наказ за її результатами. Він видається як у тому підприємстві, де проводилася ревізія, так і в тій організації, яка призначила ревізію. Останній етап ревізії — контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії. Виконання прийнятих рішень за результатами ревізії контролюється шляхом одержання інформації від перевіреного підприємства про усунення виявлених недоліків і порушень під час проведення наступної планової ревізії. 3. Оформлення результатів контролю. Завершальним етапом ревізії є узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії. Узагальнення результатів ревізії передбачає їх систематизацію і групування. Результати ревізії оформляються актом ревізії, який має відповідати таким вимогам. В акті ревізії записують порушення, недоліки або позитивні сторони діяльності установи, яка підлягала перевірці. Акт ревізії є підставою для прийняття рішень за встановленими порушеннями і недоліками, а також розроблення заходів щодо усунення останніх. Від кваліфікованого висвітлення й узагальнення в акті фактів встановлених порушень і недоліків залежить якість ревізії. Узагальнити нагромаджений матеріал — значить зробити висновок, показати основні наслідки. Узагальнення матеріалів ревізії — основний і найбільш складний етап роботи ревізора. Він має з великої кількості фактів і випадків відібрати основні, реальні й документально обґрунтовані. Протягом перевірки ревізор у своїх робочих зошитах нагромаджує й систематизує в певному порядку матеріали й факти, які підлягають узагальненню і включенню в основний акт ревізії. На полях зошита відмічається, до якого розділу акта вони мають бути віднесені. Матеріали ревізії слід групувати відповідно до розділів акта ревізії та за однорідними ознаками у відомостях порушень. Факти порушень правової, розрахункової, касової, кредитної, фінансової дисципліни записуються в акт ревізії тільки на підставі перевірених даних, підтверджених оригіналами документів установи, що перевіряється. Висока якість ревізії може бути забезпечена глибоким дослідженням роботи установи, старанною обробкою і систематизацією матеріалів. За всіма випадками порушень слід вказувати номери і дату відповідних первинних документів і облікових регістрів, характер порушення, посади і прізвища винних осіб. Виявлені факти викладаються в акті об’єктивно, при цьому всі записи мають бути простими і доступними для сприйняття. Додатками до основного акта ревізії можуть бути певні документи: Частковий (проміжний) акт може бути складено за окремими відділами, за результатами ревізії фінансових результатів, інвентаризації матеріальних цінностей і у тих випадках, коли за встановленими фактами слід вжити невідкладних заходів. Разові акти складають під час перевірок стану складського господарства, розрахунків з покупцями й замовниками, використання робочого часу й трудових ресурсів тощо. Письмові пояснення дають відповідальні особи в разі заперечень або зауважень за фактами порушень чи зловживань, викладених в акті ревізії. Довідки можуть бути складені як ревізорами, так і фахівцями, які беруть участь у ревізії установи. Доповідна записка складається за результатами відомчих перевірок, що проводяться вищестоящими організаціями, яка подається керівнику, від імені якого проводилася ревізія, а копія — керівнику установи, де було здійснено ревізію. Нагромаджувальними відомостями оформляють факти однорідних порушень господарських операцій. Цифровий матеріал ревізії узагальнюється в аналітичних таблицях, розрахунках, схемах, рисунках, графіках тощо. За результатами ревізії розрахунків з підзвітними особами необхідно зазначити найбільш яскраві факти порушень відносно оформлення звітів про витрачання коштів, наданих на відрядження або підзвіт і прикладених до них документів та по суті проведених операцій щодо законності й господарської доцільності здійснених розрахунків із підзвітних сум. Перевіряючи кредитні операції, слід в узагальненому вигляді показати, якими видами позик користувалась організація, повноту їх використання (причому за цільовим призначенням) і своєчасність погашення. За результатами перевірки правильності нарахування й виплати заробітної плати потрібно узагальнити випадки завищення окладів, неправильних виплат премій тощо. Узагальненню підлягають найбільш суттєві порушення й недоліки в організації й веденні бухгалтерського фінансового обліку й складанні фінансової звітності, за якими в загальному оцінюється стан обліку з точки зору правильності організації документації, документообігу, аналітичного й синтетичного обліку, повноти й достовірності звітних показників, узгодженості окремих форм фінансової звітності. Підготовлений розділ ревізії ще раз вивчається, факти узагальнюються та згруповуються у спеціальні розрахунки, відомості, аналітичні таблиці й документально обґрунтовуються, оскільки поверхові, нечіткі, неконкретні приклади не мають доказової сили. Результати ревізії оформляють актом. Оформлення результатів ревізії — найважливіший етап ревізійної роботи. Від правильного оформлення матеріалів ревізії залежить своєчасне усунення недоліків і порушень, виявлених під час ревізії. Акт — важливий документ ревізії. За його змістом можна зробити висновок не тільки про наслідки ревізії, а й про якість роботи ревізора, його ерудицію та рівень кваліфікації. Правильно складений акт ревізії має містити тільки ті недоліки й порушення фінансово-господарської діяльності установи, які обґрунтовані конкретними фактами й документами. Акт ревізії — не лише перелік допущених порушень і окремих незаконних операцій. Він є підставою для формування висновків про роботу установи як у цілому, так і окремих його частин. Він є також матеріалом для оцінювання якості роботи керівника, головного бухгалтера та інших фахівців(спеціалістів). До акту не слід вносити узагальнюючі констатації, безпідставні твердження. Усі факти слід викласти конкретно, з посиланням на документи, із зазначенням суми збитків і винних осіб. Акт не повинен виражати особисті погляди ревізора, його суб’єктивну оцінку дій посадових осіб. В акті мають відображатися тільки факти, на підставі яких можна зробити відповідні висновки. В акті не подається юридичної кваліфікації діянь і вчинків, передбачених Кримінальним кодексом (“зловживання службовим становищем”, “перевищення влади”, “злочинна діяльність”, “привласнення коштів” тощо). Подібні оцінки належать до компетенції тільки судово-слідчих органів. Слід вживати приблизно такі оцінки: “порушення законів” — з поясненням, які закони порушені, “нестача” - із зазначенням її розміру й обставин, за яких її встановлено. Розкриваючи окремі факти нестач, слід зазначити характерну особливість встановленого факту, розмір шкоди, конкретних винних осіб, час і місце здійснення зловживання та ін. В акті роблять посилання на документи, що підтверджують факти порушень. Акт ревізії складається у двох примірниках, один з яких вручають керівнику контрольно-ревізійного підрозділу (КРУ, КРВ), другий — керівнику перевіреної установи для ознайомлення й підписання. Акт підписують ревізор (ревізори), керівник і головний бухгалтер установи, а у разі необхідності — колишній керівник та головний бухгалтер, у період роботи яких мали місце порушення. Акт має бути підписаний керівництвом установи не пізніше трьох днів з дня його вручення. У такий же строк мають бути подані пояснення, а у випадку незгоди — заперечення відносно акта ревізії. У випадку незгоди зі змістом акта керівник і головний бухгалтер повинні підписати акт, але можуть представити письмові заперечення, які прикладаються до акта ревізії, про що ревізор робить запис в акті ревізії після його підписання. Акт має бути незаперечним, грамотно написаним, стисло, ясно відображати реальну дійсність. Крім керівника і головного бухгалтера, письмові пояснення дають інші посадові особи, які причетні до виявлених ревізією порушень чи зловживань. Ці пояснення додаються до матеріалів ревізії. Причому, достовірність пояснень посадових осіб ревізор старанно перевіряє й у 15-денний термін дає на підставі їх письмовий висновок, який підлягає затвердженню керівником контрольно-ревізійного підрозділу, що призначив ревізію. В акті ревізії слід вказати, за який період проводиться ревізія і у який спосіб (суцільний чи вибірковий) перевіряють ті чи інші господарські операції. В акті ревізії виявлені факти порушень чи зловживань слід записувати так, щоб за кожним з них можна було відповісти на запитання: що порушено (Закон, наказ, постанова, положення, інструкція), із зазначенням суті порушення та пункту й параграфа нормативного акта; хто порушив (прізвище, ім’я, по батькові, посада); коли порушено (дата порушення); чим викликано порушення (причини чи умови, які викликали порушення); наслідки порушення (розмір матеріальної шкоди). Планові й звітні дані, які мають місце в періодичній і річній звітності, до акта ревізії вносити не слід, оскільки підприємство за цими даними звітується перед вищестоящою організацією. Якщо за результатами ревізії порушень не встановлено, а навпаки, виявлено передовий досвід, то він має стати надбанням інших установ. У такому разі ревізор доповідає про це керівнику, який призначив ревізію. Акт ревізії є індивідуальним документом кожного ревізора зокрема. У разі виявлення під час ревізії кримінально карних дій посадових осіб ревізор зобов’язаний негайно повідомити про ці дані керівнику організації, в якій проходить ревізія й передати слідчим органам відповідні матеріали для притягнення винних до відповідальності. Підставою для записів у акті ревізії можуть бути тільки ті дані, які ретельно перевірені ревізором і підтверджені первинними документами, записами в регістрах бухгалтерського обліку, зустрічними перевірками фактичного здійснення операцій, результатами інвентаризацій матеріальних цінностей тощо. Письмові пояснення посадових осіб у жодному разі не можуть бути підставою для записів у акті ревізії. Вони не можуть слугувати доказом привласнення коштів чи матеріальних цінностей, а тільки сприяють з’ясуванню причин і обставин порушень, підтверджених документами й обліковими записами. В акті ревізії записують тільки підсумкові дані за кожним видом порушень з посиланням на відповідні додатки, підписані ревізором і головним бухгалтером установи, що ревізується. В акті ревізії слід записувати тільки питання, які мають принципове значення для роботи установи і лише суттєві недоліки і порушення, які потрібні для обґрунтування висновків і пропозицій. Складання актів не слід відкладати на останні дні ревізії, а здійснювати послідовно, після вивчення окремих питань. До акта ревізії додаються (крім вищевказаних документів): один примірник описів усіх інвентаризацій, які проведені під час ревізії; порівнювальні відомості результатів інвентаризацій, проведених під час ревізії; акти вибіркових перевірок правильності проведених інвентаризацій під час ревізії; відомості грошових нарахувань; пропозиції ревізора щодо поліпшення роботи та усунення недоліків. Нижче наведено акт ревізії Славутського РВ УМВС. Акт Комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності Славутського РВ УМВС 25 червня 2006 р. м. Славута
На підставі Наказу від 07 червня 2008 року № 16 ревізором Паляницею І.О. проведена комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності Кременецької міської ради за період з 1.01.2007р. по 1.01.2008р. Ревізія розпочата 8.06.2008р., закінчена 21.06.2008р. За період, що підлягав ревізії, відповідальними за фінансово-господарську діяльность були: Кінчатий Л.С. – міський голова м.Кременець; Левчук А.М. – перший заступник міського голови; Ніколайчук З.В. – головний бухгалтер Кременецької міської ради. В періоді, який перевірявся не проводились ніякі перевірки та ревізії. При цьому суцільним способом за весь період перевірено розрахункові та кредитні операції, виконання кошторису на утримання установи, формування і використання фондів, стан бухгалтерського обліку, звітності та внутрішнього контролю. Операції з матеріальними цінностями, використання коштів на оплату праці та інші витрати перевірено вибірковим способом. Ревізією встановлено: Розділ 1. Загальні відомості. Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. Основним документом, що регулює діяльність Кременецької міської ради є ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», від 21.05.97 №280/97-ВР,з останніми змінами 03.06.08р. Розділ 2. Виконання кошторису видатків. Кошторисом на 2007 рік було затверджено: видатки загального фонду – 5929680грн; кошти спеціального фонду – 730541грн. Надійшло 5877811,83грн і 667258,16грн відповідно. Фактичні видатки по загальному фонду становлять 5844680,88 грн. Загалом, по цьому розділу результати ревізії відхилень не виявили, тобто облік виконання кошторису в Кременецькій міській раді у відмінному стані. Розділ 3. Ревізія розрахунків. Згідно з первинною та узагальнюючою документацією усі розрахунки з підзвітними особами проводяться своєчасно згідно законодавства, відділок не має боржників та своєчасно розраховується зі своїми кредиторами. Тобто на кінець перевіряємого періоду дебіторської та кредиторської заборгованостей немає. Результати ревізії помилок і відхилень в розрахунках не виявили. Розділ 4. Ревізія основних засобів та матеріальних цінностей. Проаналізувавши інвентаризаційні описи можна зробити висновок, що жодних нестач не виявлено, тобто дані обліку цілковито співпадають з даними фактичної наявності. Залишок на рахунку основних засобів змінився у зв’язку з придбанням копіювальної техніки на суму 6438,94грн, залишок на рахунку інших необоротних активів змінився у зв’язку з придбанням малоцінних необоротних активів на суму 2276,06грн. Знос нараховується відповідно до чинного законодавства і на кінець 2007 року становить 960432 грн. За результатами ревізії відхилень не виявлено, що свідчить про високий рівень кваліфікації працівників бухгалтерії. Розділ 5. Ревізія витрат на оплату праці та інші виплати. Розрахунки по оплаті праці з працівниками виконуються шляхом безготівкових перерахувань на рахунки з вкладів у банках. Нарахування надбавок здійснюється відповідно до вимог законодавства за ранг, вислугу років, премії тощо. Згідно з розрахунковими відомостями та аналітичними картками видатків, усі нарахування були виконані згідно з кошторисом. Щодо утримань із доходів працівників, то всі вони законним шляхом розраховані до належного їм фонду. На 2007 рік штатний розпис Кременецької міської ради затверджений в кількості 19 штатних одиниць з річним фондом заробітної плати в сумі 1788650 грн. Результати ревізії помилок і відхилень в розрахунках не виявили. Розділ 6. Ревізія розрахунків з бюджетом. Провівши перевірку розрахунків з бюджетом виявлено, що Кременецька міська рада правильно, своєчасно, змістовно та у повному обсязі здійснює розрахунки з Пенсійним фондом, органами соціального страхування та фондом зайнятості. Результати ревізії помилок і відхилень в розрахунках не виявили. Розділ 7. Ревізія стану бухгалтерського обліку, звітності та внутрішнього контролю. Кременецькою міською радою складання фінансової звітності здійснюється відповідно до форм та інструкцій про порядок складання місячних, квартальних та річних звітів установами та організаціями, основна діяльність яких здійснюється за рахунок кошті місцевих бюджетів, які щороку затверджуються Державним казначейством України. Бухгалтерська та статистична звітність подається у відповідні організації своєчасно і в повному обсязі. Керівник ревізійної групи _________ _______________________ Акт складено в ___ примірниках. Один примірник акту отримав: Керівник установи __________ Головний бухгалтер установи __________ Керівник установи __________
Висновки Отже, під час бакалаврської практики з контролю і ревізії в Кременецькій міській раді я дізналася про: нормативну базу обліку та контролю в бюджетних установах; прийоми контролю та ревізії; структуру та функції системи внутрішнього контролю установи; послідовність і зміст робіт при контролі та ревізії; вимоги до складу і змісту робочих документів ревізора. Також, по закінченні практики я здобула навики: планування роботи з контролю та ревізії; використання організаційних моделей контролю при підготовці та здійсненні ревізії; виявлення порушень, недоліків, зловживань за допомогою прийомів контролю; узагальнення результатів перевірки в актах ревізій. На мою думку, ознайомлення з організацією і методикою контролю та ревізії на практиці в конкретній установі є запорукою успішного закріплення теоретичних знань, отриманих під час вивчення фахових дисциплін. Список використаної літератури Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. Закон України № «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 №280/97-ВР. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник \ за ред. Р.Т.Джоги – Київ: КНЕУ – 2003 – 484с. Інструкція з запасів бюджетних установ, затверджена Наказом Державного казначейства України від 08.12.2000р. №125. Інструкція з інвентаризації основних засобів, необоротних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статтей балансу, затверджена Наказом Міністерства фінансів та Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998р. №90. Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена Наказом Державного казначейства України від 17.07.2000р. №64 (з чинними змінами та доповненнями). Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджено Наказом Державного казначейства України від 10.07.2000р. №61 (з чинними змінами та доповненнями). Інструкція про порядок складання за 2003 рік річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів затверджено Наказом Державного казначейства України 24.12.2003р. №238. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затверджено Наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. №68 (з чинними змінами та доповненнями). Положення про Славутський районний відділ внутрішніх справ управління МВС України в Хмельницькій області. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджено Наказом Головного управління Державного казначейства України 10.12.99р. №114. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. №228. Свірко С.В. Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000.
