Вступ
Вирішити актуальні проблеми в галузі економіки не можна без удосконалення побудови бухгалтерського обліку. Чітко налагоджений бухгалтерський облік своєчасно забезпечує потреби управління необхідною та вірогідною інформацією для виконання всебічного аналізу господарської діяльності та обґрунтування відповідних управлінських рішень.
У 1973 році за ініціативою 10 країн було створено комітет міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Він розробив єдині підходи до ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
16 липня 1999 року після другого читання Парламент України прийняв Закон “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. П’ятнадцять статей Закону у затвердженому варіанті законодавчо закріпили основи ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської (фінансової) звітності, які і зараз є базисними в системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік – це система знань, в основу якої покладено економіку, право і математику. Водночас це й практична робота – спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксування (реєстрація) усіх об’єктів та суб’єктів ринку згідно з вимогами суспільних відносин. У практичному аспекті бухгалтерський облік формує інформаційну систему, що дає змогу користувачам оперувати даними, потрібними для аналізу, оцінювання та змінювання стану будь-якого суб’єкта (господарства) ринку в часі та просторі.
Бухгалтерський облік є обов’язковий видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Порядок ведення бухгалтерського обліку регламентується загальноприйнятими принципами, правилами і стандартами.
Поняття облік у широкому розумінні означає спостереження, вимірювання та реєстрацію певних природних і суспільних явищ. Для людей важливим є облік того, що впливає на суспільство, й об'єктом особливої уваги є господарська діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ.
Господарська діяльність — це будь-яка діяльність, що пов'язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних благ.
Суб'єктами господарської діяльності є фізичні та юридичні особи. Фізичними особами є громадяни країни та інших держав, юридичними особами — підприємства, організації й установи. їхня діяльність в Україні регулюється чинним законодавством.
Господарський облік здійснюють як фізичні, так і юридичні особи.
Юридичні особи — суб'єкти господарської діяльності є обліковими одиницями, які мають окрему систему бухгалтерського обліку і складають встановлену звітність із дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Актуальність теми. Кожний наступний етап розвитку науки закономірно пов’язаний із попереднім. Бухгалтерський облік удосконалюється завдяки розумній інтерпретації та доповненню досягнень вчених і практиків попередніх епох. Однак, така інтерпретація не повинна бути механічним перенесенням старих ідей у сьогодення, пасивним запозиченням усього змісту теорій та гіпотез. Сприйняття старих ідей у нових умовах обов’язково включає елемент критичного аналізу, виявлення суперечностей між існуючим і бажаним та їх творче вирішення.
Нескінченний процес людського пізнання в певний момент розвитку бухгалтерського обліку примушує суттєво перебудувати систему знань про бухгалтерський облік. У розвиток теорії й методології бухгалтерського обліку вагомий внесок зробили вітчизняні вчені: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, О.Ф. Галкін, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, В.Г. Лінник, І.В. Малишев, Є.В. Мних, П.П. Німчинов, М.Ф. Огійчук, М.С. Пушкар, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець; зарубіжні дослідники: С.М. Барац, В.Д. Бєлов, М.О. Блатов, А.М. Вольф, О.М. Галаган, Л.І. Гомберг, О.І. Гуляєв, М.В. Дембінський, М.Ф. фон Дітмар, М.І. Кутер, М.С. Лунський, В.Г. Макаров, М.Ю. Медведєв, В.Ф. Палій, М.С. Помазков, М.І. Попов, О.П. Рудановський, Є.Є. Сіверс, Я.В. Соколов.
Мета та задачі дослідження. Метою звіту є теоретичне обґрунтування ролі та значення бухгалтерського обліку, розробка принципів його практичної реалізації.
Для досягнення мети в звіті поставлено такі завдання:
– обґрунтувати доцільність використання філософського підходу для пояснення економічної та правової сутності бухгалтерського обліку;
– дослідити та узагальнити історичні умови і причини виникнення в бухгалтерського обліку тенденції та фактори впливу на його розвиток;
– дослідити генезис методу бухгалтерського обліку й обґрунтувати місце подвійного його системи;
Об’єктом дослідження є факти господарського життя та способи їх відображення в бухгалтерському обліку.
Предмет дослідження охоплює сукупність теоретичних, методичних і практичних питань, пов’язаних із використанням бухгалтерського обліку .
Методи дослідження. При дослідженні теоретичних аспектів бух.обл. використовувалися методи індукції та дедукції, за допомогою яких визначено загальні тенденції розвитку; методи теоретичного узагальнення, групування і порівняння – для визначення та уточнення економічної та правової сутності бухгалтерського обліку. При дослідженні філософського аспекту бухгалтерського обліку використовувався історико-логічний метод. Застосовуючи системний підхід, методи аналізу та синтезу доведено, що бухгалтерський облік є цілісною системою, основними складовими якої виступають елементи методу бухгалтерського обліку. За допомогою методу наукової абстракції обґрунтовано сутність закону бухгалтерського обліку.
Теоретичною та методологічною основою звіту є дослідження праці вітчизняних і зарубіжних вчених з бухгалтерського обліку, матеріали конференцій, симпозіумів та семінарів з проблем теорії бухгалтерського обліку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та узагальненні існуючих облікових теорій .
В процесі дослідження отримано наступні результати, яким характерна наукова новизна:
– доповнено на основі комплексного підходу визначення економічної та правової сутності бухгалтерського обліку;
– систематизовано історичні умови та напрями розвитку бухгалтерського обліку;
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності, повноти й аналітичності інформації.