ВИСНОВКИ
Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою — від власників приватного підприємства до керівників держави.
Ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.
Загальна методологія визначення ефективності може бути формалізована таким співвідношенням:
F=E\P
де F— ефективність;
Е — ефект (результати);
Р — витрати (ресурси).
Розрізняють екстенсивний та інтенсивний шляхи підвищення ефективності використання основних фондів.
Екстенсивний – передбачає збільшення тривалості роботи основних фондів на протязі року. Здійснюється за рахунок: збільшення змінності роботи; зменшення тривалості ремонтів; ліквідації сезонності виробництва; скорочення часу на перебазування машини з об’єкта на об’єкт.
Інтенсивний – передбачає підвищення продуктивності основних фондів за одиницю робочого часу. Здійснюється за рахунок: підвищення кваліфікації кадрів; впровадження нових технологій; впровадження нових форм організації та оплати праці; матеріальне стимулювання за ефективне використання основних фондів.
Технічне вдосконалення основних виробничих фондів припускає використання прогресивних технологічних процесів, застосування більш заробітну плату, здійснювати оплату постачальникам тощо. Тому підприємство зацікавлене у збереженні, раціональному використанні та прискоренні оборотності оборотних засобів.
Прискорення оборотності оборотних засобів позначає збільшення кількості обертів оборотних засобів, від чого залежать і інші показники використання.Основними шляхами прискорення оборотності оборотних засобів є: зменшення матеріальних витрат на одиницю продукції;поліпшення матеріально-технічного забезпечення підприємства; вивчення ринку продукції підприємства, що буде сприяти прискоренню реалізації продукції;
поліпшення тривалості виробництва продукції, якщо дозволяють технічні умови; зменшення дебіторської заборгованості; зміцнення платіжної дисципліни тощо.
Управління оборотними коштами повинно чітко регулювати їх кількість, оборотність та ефективність використання. Розумне керування цими коштами має забезпечити оптимальний рівень ефективності використання оборотними коштами, що призведе до економії ресурсів підприємства і тим самим подальшого розвитку.
Творче і сумлінне відношення працівників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тому числі введення плати за виробничі фонди, перегляд оптових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.