1. Теоретична частина. Характеристика основних форм бухгалтерського обліку 1.1 Історія встановлення форм бухгалтерського обліку Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності. Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів. Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд і будова облікових регістрів, взаємозв'язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку, послідовність і техніка облікової реєстрації. За час існування бухгалтерського обліку застосовувались різні форми. На самому ранньому ступені розвитку облік вівся самим власником господарства для організації спостереження і контролю за збереженням його майна та розміром одержуваного доходу. Відомо, що самою ранньою була стара італійська форма, описана італійським вченим-математиком Лукою Пачолі в його роботі "Трактат про рахунки і записи", виданій в 1494 р. у Венеції. В ній він писав, що для зручності і легкості потрібні три книги: Меморіал (Пам’ятна книга). Журнал і Головна книга. Операції записувались із слів власника або з його Пам'ятної книги (вона замінювала собою документи) в хронологічний регістр-Журнал (де зазначались кореспондуючі рахунки), а потім в систематичний регістр — Головну книгу. Рахунки в Головній книзі велись як індивідуальні, їх відкривали на кожний об'єкт обліку (наприклад, рахунок Коштів, рахунок Зерна, рахунок купця Мозиря тощо). За даними Головної книги складався баланс. Таким чином, наприкінці XIV століття вперше була описана книжкова форма обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді Головна книга перетворилася в регістр синтетичного обліку, паралельно якому став вестись аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так наприкінці XIV століття появилась нова італійська форма бухгалтерського обліку. У другій половині XVIII століття стали застосовувати меморіально-касову або німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові і некасові операції. Для цього Журнал було поділено на кілька хронологічних регістрів — Касовий журнал. Меморіал тощо. Ця форма з середини XIX століття застосовувалась і в Росії. Розвиток виробництва, торгового капіталу, банківських операцій потребував дальшого розподілу праці облікових працівників. Для цього була розроблена багатожурнальна або французька форма бухгалтерського обліку, при якій хронологічні записи здійснювались в декількох журналах (касовому журналі, журналах обліку товарів, продажу, купівлі тощо). Від щоденних записів у Головну книгу перейшли до записів в неї місячними підсумками, для підготовки яких було введено зведений журнал (що складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для обгрунтування записів в регістри почали використовувати документи. Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й автоматизації обчислювальних робіт. Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а також системи показників звітності — при мінімальних затратах праці і засобів на ведення обліку. Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях України, є: меморіально-ордерна (контрольно-шахова), журнально-ордерна, автоматизована (комп'ютерна),проста і спрощена форма обліку. 1.2 Меморіально-ордерна форма бухгалтерського Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток — для аналітичного. Порядок облікової реєстрації господарських операцій при меморіально-ордерній формі такий. На підставі оформлених і перевірених документів (первинних або згрупованих) складають меморіальні ордери. В них роблять посилання на документ, що служить підставою для записів (або коротко викладається зміст запису), його номер і дата складання, вказуються кореспондуючі рахунки по даній операції і суми. Це допомагає упорядкуванню облікових записів. Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на ньому відтворена (друкарським або іншим способом) форма ордера. Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного обліку — Реєстраційному журналі. Нумерацію меморіальних ордерів щомісячно починають з першого номера. Реєстраційний журнал призначений для забезпечення збереження меморіальних ордерів, й також для наступної перевірки повноти і правильності записів господарських операцій в системі рахунків. Цю перевірку здійснюють шляхом звірки місячних підсумків реєстраційного журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в оборотній відомості. Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають контрольною відомістю, а саму форму бухгалтерського обліку — контрольно-шаховою. Кожний запис на дебеті рахунка Головної книги одночасно показує кореспондуючий рахунок по кредиту і, навпаки, запис на кредиті рахунка — кореспондуючий рахунок по дебету. Тому кожний запис у Головну книгу роблять двічі: один раз на дебеті, другий раз — на кредиті відповідних рахунків. Після закінчення місяця по кожному рахунку підраховують обороти по дебету і кредиту, визначають залишки і складають оборотну відомість. При цьому будова Головної книги дозволяє складати оборотну відомість по синтетичних рахунках не тільки простої, а й шахової форми. Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на картках, а касових операцій — у Касовій книзі. Записи в регістри аналітичного обліку роблять із первинних документів, доданих до меморіального ордера. Після закінчення місяця підраховують підсумки і складають оборотні (або сальдові) відомості по рахунках аналітичного обліку. Дані цих відомостей звіряють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків. Цим досягається взаємна перевірка достовірності записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку. Після звірки записів за даними рахунків складають баланс та інші форми звітності. Меморіально-ордерна форма обліку свого часу відповідала вимогам, поставленим до бухгалтерського обліку. Поєднання синтетичного обліку у книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх переваги. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів по рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів і усунути помилки (якщо вони мали місце). Проте, при певних перевагах, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме: складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами; багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці; роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні; віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й. аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності; недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності. Окрім цього, меморіально-ордерна форма обліку розрахована в основному на ручну працю або використання обчислювальної техніки на окремих ділянках обліку (нарахування заробітної плати тощо) і не пристосована до комплексної автоматизації облікової інформації із застосуванням сучасної обчислювальної техніки. Тому перелічені недоліки меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку суттєво обмежують її застосування. 1.3 Журнально -ордерна форма бухгалтерського обліку Принцип накопичення і групування однорідних господарських операцій зберігається і при журнально-ордерній формі. Проте істотна відмінність від меморіально-ордерної форми полягає в тому, що не складаються меморіальні ордери, а інформація з первинних і зведених документів підлягає безпосередньому рознесенню господарських операцій в облікові регістри. Тут досягається значна економія облікового часу . Як і для будь-якої форми, сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і відомостей до них, які є основними обліковими регістрами. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку грунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них. Розглянемо загальну характеристику журналів-ордерів і допоміжних відомостей. Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. Звідси зрозуміла і сама назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюють в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери). За зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри багатографної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції по жому облічуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок записів залежать від особливостей облічуваних операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Для запобігання повторних записів журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято в основу будови журналів-ордерів тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Кредит рахунка в більшості випадків показує мовби початок руху засобів, звідки вони надходять, а дебет — його закінчення, тобто куди засоби надходять або де вони використані. Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, який полягає в тому, що за один робочий прийом суму господарської операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку Всі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері. Дебетові обороти по цьому рахунку одержують відображення в тих журналах-ордерах, у яких роблять записи на рахунках, що кореспондують з дебетом даного рахунка. Тому загальна сума дебетового і кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку може бути одержана тільки шляхом вибірки з відповідних журналів-ордерів. Як виняток, для посилення контролю за рухом і збереженням грошових коштів, по окремих рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Валютний рахунок" та деяких інших) поряд з журналами-ордерами за кредитовою ознакою ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків. Отже, при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку будова облікових регістрів забезпечує поточний запис господарських операцій за шаховим принципом. По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" тощо) ведуть окремі журнали-ордери. Проте, більшість журналів-ордерів призначені для запису операцій не по одному, а по декількох взаємопов'язаних рахунках. Так, журнал-ордер № 13 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків "Основні засоби", "Знос основних запасів", "Статутний капітал", що дає закінчену характеристику руху основних засобів, їх зносу та пов'язані з ним зміни статутного капіталу. Для прикладу розглянемо будову і порядок записів у журналі-ордері № 7 по рахунку "Розрахунки з підзвітними особами". Як видно, у цьому журналі-ордері аналітичний і синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами забезпечується в єдиній системі записів. Аналітичний облік ведуть за виданими в підзвіт коштами і здійснюють записи позиційним (лінійним) способом. Кожній підзвітній особі в журналі відведено окремий рядок, у якому записують суму виданого авансу, суму витрат, списаних на підставі авансового звіту, а також залишок невикористаного авансу. Узагальнені (синтетичні) дані по рахунку "Розрахунки з підзвітними особами" одержують шляхом підведення підсумків по аналітичних рахунках у журналі-ордері. Отже, важливою особливістю будови окремих журналів-ордерів є поєднання в одному обліковому регістрі синтетичного й аналітичного обліку. По рахунках, які охоплюють велику кількість облічуваних об'єктів (основні засоби, матеріали, паливо, розрахунки по оплаті праці тощо), аналітичний облік ведуть так само, як і при інших формах обліку — на картках або в книгах. Аналітичний облік касових операцій, як і при інших формах обліку, здійснюється у Касовій книзі. Однією із суттєвих переваг журнально-ордерної форми обліку перед іншими формами є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Для цього в журналах-ордерах завчасно передбачають перелік показників звітності, за якими і здійснюється поточний облік. Це дає змогу без додаткових вибірок і розрахунків одержувати безпосередньо із облікових регістрів інформацію для складання звітності. Таким чином, важливою особливістю журналів-ордерів є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Як зазначалося раніше, записи у журнали-ордери здійснюють у хронологічному порядку в міру надходження і опрацювання документів. На кожному документі вказують номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Відпрацьовані документи зберігають у окремих папках і підшивають в порядку послідовності зроблених записів у журналі-ордері, що забезпечує можливість швидкого знаходження потрібного документа. Журнали-ордери можуть складатися також за допомогою використання обчислювальної техніки. Наприкінці місяця по кожному журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов'язково звіряють з документами, які послужили підставою для записів. Загальний підсумок по кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками кореспондуючих по дебету рахунків. Це забезпечує перевірку правильності облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають тільки по тих рахунках, по яких ведуть картки (книги) аналітичного обліку. Після закінчення місяця журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівниками бухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу, про що роблять відповідні позначки. Головна книга призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів, перевірки правильності облікових записів і складання балансу. Для кожного синтетичного рахунка в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів журналів-ордерів — окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за кореспондуючими рахунками вони відображаються у журналі-ордері); дебетові обороти записують окремими сумами із різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунка. Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок (сальдо), який записується в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс. Складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку немає потреби. Після складання балансу журнали-ордери здають до бухгалтерського архіву, де їх переплітають в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності. З викладеного вище можна дійти висновку, що в основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладені такі принципи: - побудова журналів за кредитною ознакою; - широке застосування допоміжних відомостей; - поєднання в одному регістрі хронологічного і систематичного запису; - зазначення в журналах – ордерах кореспонденції рахунків; - поєднання в одному журналі-ордері , як правило , кількох економічно взаємопов’язаних синтетичних рахунків; - побудова окремих журналів-ордерів по кількох рахунках забезпечує поєднання синтетичного і аналітичного обліку. Порівняно з меморіально-ордерною формою журнально-ордерна має низку переваг, які випливають з принципів її побудови. Можна позначити такі переваги: скорочення облікових записів за рахунок поєднання в одному обліковому регістрі синтетичного і аналітичного обліку, обробки первинних документів без складання меморіальних ордерів і реєстраційного журналу; посилення взаємного контролю записів в облікових регістрах, що забезпечує реальність балансу та інших форм фінансової звітності; дозволяє полегшити працю облікових працівників, понизити трудомісткість підготовки інформації, підвищити оперативність і достовірність даних бухгалтерського обліку; зміст облікових регістрів відповідає вимогам складання бухгалтерської звітності і може бути використаний для аналізу і контролю діяльності підприємства. Проте журнально-ордерна форма не пристосована до комп'ютерної обробки даних, деякі регістри мають складну побудову і різну структуру журналів-ордерів і відомостей. 1.4 Комп'ютерна форма бухгалтерського обліку Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку грунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою програмного забезпечення, яка керує цим процесом. Дані первинних документів накопичуються у запам'ятовуючому пристрої ЕОМ (магнітні диски, магнітні стрічки). При цьому для кожного синтетичного й аналітичного рахунка відводиться окреме місце зберігання інформації. У запам'ятовуючий пристрій ЕОМ вводяться також початкові залишки на рахунках, планові і нормативні дані, необхідні для обліку і контролю. Систематизація введеної інформації на рахунках здійснюється автоматично: досить ввести змінну інформацію один раз, тобто вказати код інформації і суму, як машина за її номером вибирає із класифікатора код рахунків, що дебетуються і кредитуються. Первинна інформація вводиться у комп'ютерну систему програмістом або самим бухгалтером, який здійснює візуальний і машинний контроль, веде діалог, виправляє помилки, опрацьовує за допомогою комп'ютера інформацію; за допомогою друкуючого пристрою отримує відповідні машинограми (документів, регістрів синтетичного й аналітичного обліку, оборотних і сальдових відомостей, балансу та інших форм звітності). Таким чином, діалогово-автоматизована форма забезпечує повноту автоматизованої обробки і систематизацію облікової інформації та видачу вихідної інформації як у вигляді друкованих документів, так і відеограм. Вихідна інформація повинна, оформлятися в порядку, який забезпечує: достовірність, тобто безпомилкове формування облікової, контрольної і звітної інформації відповідно до методології бухгалтерського обліку і звітності; своєчасність; системність, тобто взаємозв'язок інформації хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку, облікової і звітної інформації; обгрунтованість, тобто відповідність даних перевіреним і опрацьованим первинним документам; повноту, тобто отримання всієї облікової і звітної інформації, необхідної для обліку і контролю; юридичну повноцінність інформації, що формується. Впровадження в обліковий процес комп'ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 р. № 88), юридичної сили. Документи і машинограми, виготовлені машинним способом, для надання їм юридичної сили повинні відповідати вимогам стандартів і бути закодовані відповідно до затвердженої системи кодифікації. Підписи осіб, відповідальних за достовірність інформації, виконуються у вигляді пароля або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, що відобразила господарську операцію, і виключити можливість користуватися чужими кодами. Отже, система обліку, яка грунтується на використанні високоефективної обчислювальної техніки, є особливою формою бухгалтерського обліку, що відповідає сучасним вимогам управління і забезпечує: суміщення документації і реєстрації облікової інформації; зниження трудомісткості обліку з одночасним підвищенням достовірності й оперативності інформації; інтеграцію окремих видів господарського обліку — оперативного, бухгалтерського і статистичного; своєчасне надання інформації, необхідної для прийняття економічно обгрунтованих рішень. 1.5 Проста форма бухгалтерського обліку Проста форма бухгалтерського обліку розрахована на малі підприємства з незначним документообігом , які здійснюють діяльність із використанням не матеріаломістких робіт і послуг. При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення господарських операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному регістрі — Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1. Ця книга містить усі застосовувані малим підприємством рахунки, є комбінованим регістром хронологічного і систематичного обліку, на підставі якого можна визначити наявність засобів та їхніх джерел на відповідну дату, скласти бухгалтерську звітність. Журнал господарських операцій є регістром аналітичного і синтетичного обліку, на підставі якого можна визначити наявність засобів і їхніх джерел у малого підприємства на певну дату і скласти бухгалтерську звітність. До Журналу обліку господарських операцій лінійно – позиційним порядком заносяться дані господарських операцій з рознесенням сум кожної господарської операції по дебету і кредету рахунків бухгалтерського обліку. По закінченню місяця в журналі підраховують підсумкові суми оборотів по дебету і кредету всіх рахунків івиводяться залишки по бухгалтнрських рахунках. Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками та бюджетом по прибутковому податку малі підприємства ведуть Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8. За наявності у малого підприємства основних засобів, матеріальних цінностей, готової продукції і товарів рекомендується для ведення обліку такого майна використовувати Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1 та Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за формою № В 2. Форма бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів обліку майна малого підприємства передбачає обов'язкове ведення таких облікових регістрів: - Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1; - Відомість обліку виробничих запасав, готової продукції ті товарів за формою № В-2; - Відомість обліку грошових коштів і фондів за формою №В-4; - Відомість обліку розрахунків та інших операцій за формою № В-5; - Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (плата); - Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (відвантаження); - Відомість обліку розрахунків з постачальниками за формою № В-7; - Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8. Кожна відомість застосовується, як правило, для обліку розрахунків по одному з використовуваних рахунків. Сума будь-якої операції записується у двох відомостях одночасно: у першій — по дебету рахунка з наведенням шифру рахунка, який кредитується (у графі "Кореспондуючий рахунок"), а у другій — по кредиту рахунка з аналогічним записом шифру рахунка, що дебетується. Наприкінці місяця для узагальнення даних поточного обліку і взаємної перевірки правильності записів на рахунках місячні обороти вище розглянутих відомостей переносяться у Відомість (шахову) за формою № В-9 Бухгалтерська звітність суб'єктами малого підприємництва складається в порядку, визначеному Міністерством фінансів України в Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства. 1.6 Спрощена форма бухгалтерського обліку Спрощена форма бухгалтерського обліку рекомендована для малих підприємств з більшим обсягом документообігу і виробництвом продукції, виконанням робіт і послуг. Організація бухгалтерського обліку господарських операцій на малих підприємствах грунтується на єдиних методологічних засадах, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Малі підприємства можуть самостійно обирати форму бухгалтерського обліку залежно від потреб свого виробництва, його складності та чисельності працівників. Так, для підприємств, які функціонують у матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Підприємства громадського харчування і торгівлі використовують регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку. Міністерство фінансів України у Вказівках про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затверджених наказом від 31.05.96 № 112, передбачило застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку малими підприємствами з простим технологічним процесом виробництва продукції (виконання робіт, послуг), які здійснюють за місяць не більш як. 300 господарських операцій. При організації обліку за спрощеною формою мале підприємство на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій складає робочий план рахунків із скороченою номенклатурою рахунків, що дає змогу вести облік майна підприємства та його зобов'язань у регістрах бухгалтерського обліку на основних, головних для нього рахунках. Так, матеріали, паливо, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети обліковуються на одному рахунку — "Виробничі запаси"; операції з обліку витрат, пов'язаних з виробництвом, які за типовим Планом рахунків відображаються на рахунках "Виробництво", "Загальновиробничі витрати", "Брак у виробництві", "Витрати обігу", обліковують на рахунку "Виробництво"; облік готової продукції і товарів ведуть на одному рахунку — "Готова продукція"; облік дебіторської і кредиторської заборгованості, включаючи розрахунки з підзвітними особами, з працівниками по інших операціях, векселі видані та векселі одержані, ведеться на рахунку "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т. ін. 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 2.1.Баланс на початок місяця На основі даних бухгалтерського обліку наведених в таб. 2.1, складемо баланс на початок місяця. Таблиця 2.1 Залишки на рахунках бухгалтерського обліку станом на початок місяця Номер рахунка Назва рахунка Сума, грн
104 Машини та обладнання (первісна вартість) 170000
141 Довгострокові фінансові інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі у капіталі 78500
201 Сировина та матеріали 26000
207 Запасні частини 4000
22 Малоцінні та швидкозношувальні предмети 3000
361 Розрахунки з вітчизняними покупцями 500
372 Розрахунки з підзвітними особами 1000
40 Статутний капітал 200000
441 Прибуток нерозподілений 120730
443 Прибуток використаний у звітному періоді 4500
301 Каса в національній валюті 100
311 Поточні рахунки в національній валюті 80373
312 Поточні розрахунки в іноземній валюті (2700 USD) за курсом 8,01 UAN за 1USD) 21627
601 Короткострокові кредити банків у національній валюті 20000
631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками 24000
641 Розрахунки за податками. у т.ч.: 8600
641.1 з ПДВ 6000
641.2 з податку на прибуток 2000
641.3 з податку на доходи з фізичних осіб 500
641.4 з комунального податку 100
661 Розрахунки за заробітною платою 5000
651 Розрахунки за пенсійним страхуванням 550
652 Розрахунки за соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності 100
653 Розрахунки зі страхування на випадок безробіття 70
656 Розрахунки зі страхування від нещасного випадку на виробництві 50
Баланс на початок місяця згідно з первісними даними, таблиці 2.1 наведені в додатку А. (ф. № 1) 2.2 Розрахунки за заробітною платою Нарахуємо заробітну плату працівникам підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з обов'язкових платежів, базою обчислення яких є сума коштів, яку спрямовано на оплату праці, а також утримань із заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України. Зазначимо, що A.B. Ткаченко прийнято на роботу в поточному місяці. Середньоденний заробіток за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка становить 118 грн., у Л.С. Лучка - 115 грн., страховий стаж у обох працівників більше 8 років. Табл. 2.2.1 Таблиця 2.2.1 Інформація для нарахування заробітної плати за звітний місяць № з/п П.І.П Посада Посадовий оклад, грн Нарахований відрядний заробіток, грн. Використання робочого часу, днів
Відпра цьовано невиходити Підстава невиходу
1 2 3 4 5 6 7 8
Адміністративний персонал
1 Іванченко О.І. директор 3600
20 2 лікарняний лист
2 Лозинський В.В. головний бухгалтер 2550
22
3 Лаврик К.С. секретар 1250
22
Загальновиробничий персонал
4 Пестренко А.О інженер-технолог 1580
22
5 Павленко М.Ю. майстер 1430
22
6 Клименко О.В. комірник складу 1280
22
Робітники виробництва
7 Федоренко Т.С. оператор
2400 22
8 Дмитрієв О.О. оператор
2410 22
9 Ткаченко А.В. оператор
2200 10
10 Лучко Л.С. оператор
2350 18 4 лікарняний лист
11 Алексеєнко Ю.Д. оператор
2320 22
12 Іванюк В.А. оператор
2380 22
Зазначимо, що А.В. Ткаченко прийнято на роботу в поточному місяці. Середньоденний заробіток за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка становить 118 грн. у Л.С.Лучка-118 грн, страховий стаж у обох працівників більше 8 років. На основі вище наведених даних розрахуємо ЗП для працівників підприємства. Таблиця 2.2.3 Розрахунки за заробітною платою для адміністративного персоналу № п/п П.І.П. Нарахована основна ЗП Лікарняні Утримання із ЗП До видачі
1. Іванченко О. І. 3272,7 236 1)ЄСВ – 122,5 2)ПДФО -507,93
3508,7-122,5-507,93
? 630,43 2878,27
2. Лозинський В. В. 2550 - 1) ЄСВ -91,8 2) ПДФО – 368,73
2550-91,8-368,73
? 460,53 2089,47
3. Лаврик К. С. 1250 - 1)ЄСВ - 45 2) ПДФО – 180,75
1250-45-180,75
? 225,75 1024,25
Разом 7072,7 236 1316,71 5991,99
Нарахування основної ЗП Іванченко О. І.: посадовий оклад – 3600 грн.; 20 днів відпрацьовано; 2 дні невиходу; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою: ЗПосн = , (2.2.1) де ПО – посадовий оклад; - кількість загальних днів; - кількість відпрацьованих днів. ЗПосн = грн. Нарахування лікарняних розраховуємо за формулою: Л = Сзр * Кн (2.2.2) Сзр - середньоденний заробіток за 6 останніх місяців; Кн – кількість днів невиходу на роботу. Л = 118 * 2 = 236 грн. Утримання із ЗП формується з: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=3272,7*3,6/100=117,8 грн. Утримання із лікарняних: 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 2%: ЄСВ=236*2/100=4,72 грн. Сума заробітної плати + лікарні: 3272,7+236=3508,7 грн. Загальна сума ЄСВ: 117,8+4,7=122,5 грн. Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(ЗП-ЄСВ)*0,15 (3508,7-122,5)*0,15=507,93 Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО 3508,7-122,5-507,93=2878,27 грн. Нарахування основної ЗП Лозинський В. В.: посадовий оклад – 2550 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: 1) Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=2550*3,6/100=91,8 грн. 2) Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(ЗП-ЄСВ)*0,15 ПДФО=(2550-91,8)*0,15=368,73 грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 2550-91,8-368,73=2089,47 грн. Нарахування основної ЗП Лаврик К. С.: посадовий оклад – 1250 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=1250*3,6/100=45 грн. 2) Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(1250-45)*0,15=180,75 грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 1250-45-180,75=1024,25 грн. Нарахування на ЗП адміністративному персоналу Нарахування на ЗП спрямовується до: (ЄСВ) – 36,76% 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 36,76% ЄСВ=7072,7*36,76/100=2599,9 грн. Таблиця 2.2.4 Розрахунки за заробітною платою для загально виробничого персоналу № п/п П.І.П. Нарахована основна ЗП Лікарняні Утримання із ЗП До видачі
1. Петренко А. О. 1580 - 1) ЄСВ – 56,88 2) ПДФО – 228,26
1580-285,34
? 285,34 1294,66
2. Павленко М. Ю. 1430 - 1) ЄСВ – 51,48 2) ПДФО – 206,77
1430-258,25
? 258,25 1171,75
3. Клименко О. В. 1280 - 1) ЄСВ – 50,6 ) ПДФО – 184,41
1280-235,01
? 235,01 1044,99
Разом 4290 - 778,6 3510,8
Нарахування основної ЗП Петренко А. О.: посадовий оклад – 1580 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=1580+3,6/100=56,88грн. 2) Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(1580-56,88)+0,15=228,46грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 1580-56,88-228,46=1294,66грн. Нарахування основної ЗП Павленко М. Ю.: посадовий оклад – 1430 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=1430*3,6/100=51,48грн. Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(1580-51,48)*0,15=206,77грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 1580-51,48-206,77=1321,75грн. Нарахування основної ЗП Клименко О. В.: посадовий оклад – 1280 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=1280*3,6/100=50,6грн. Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(1580-50,6)*0,15=184,41грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 1280-50,6-184,41=1044,99грн. Нарахування на ЗП загальновиробничому персоналу Нарахування на ЗП спрямовується до: (ЄСВ) – 36,76% 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 36,76% ЄСВ=4290*36,76/100=1577грн. Таблиця 2.2.5 Розрахунки за заробітною платою для робітників основного виробництва № п/п П.І.П. Нарахована основна ЗП Лікарняні Утримання із ЗП До видачі
4. Лучко Л. С. 1922,4 460 1) ЄСВ – 78,4 2) ПДФО – 345,6 2382,4-424
? 424 1958,4
5. Алєксєєнко Ю. Д. 2320 - 1) ЄСВ – 83,52 2) ПДФО – 335,4 2320-418,92
? 418,92 1901,08
6. Іванюк В. А. 2380 - 1) ЄСВ – 83,68 2) ПДФО – 344,1 2380-427,78
? 427,78 1950,22
Разом 12432,7 460 2321,9 10540,5
Нарахування основної ЗП Федоренко Т.С: посадовий оклад – 2400 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=2400*3,6/100=86,4грн. 2)Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(2400-86,4)*0,15=347,04грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 2400-86,4-347,04=1966,56грн. Нарахування основної ЗП Дмитрієву О. О.: посадовий оклад – 2410 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=2410*3,6/100=86,76грн. 2)Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(2410-86,76)*0,15=348,4грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 2400-86,76-348,4=1974,84грн. Нарахування основної ЗП Ткаченко А. В.: посадовий оклад – 2200 грн.; 10 днів відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=1000*3,6/100=36грн. 2)Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(1000-36)*0,15=144,6грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 1000-36-144,6=819,4грн. Нарахування основної ЗП Лучко Л. С.: посадовий оклад – 2350грн.; 18 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Нарахування лікарняних розраховуємо за формулою: Л = Сзр * Кн (2.2.2) Сзр - середньоденний заробіток за 6 останніх місяців; Кн – кількість днів невиходу на роботу. Л = 115*4=460 грн. Утримання із ЗП формується з: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=1922,7*3,6/100=69,2 грн. Утримання із лікарняних: 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 2%: ЄСВ=460*2/100=9,2грн. Сума заробітної плати + лікарні: 1922,7+460=2382,7 грн. Загальна сума ЄСВ: 69,2+9,2=78,4грн. Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(ЗП-ЄСВ)*0,15 ПДФО=(2382,7-78,4)*0,15=345,6грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО 2382,7-78,4-345,6=1958,4грн. Нарахування основної ЗП Алєксєєнко Ю. Д.: посадовий оклад – 2320 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=2320*3,6/100=83,52грн. 2)Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(2320-83,52)*0,15=335,4грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 2320-83,52-335,4=1901,08грн. Нарахування основної ЗП Іванюк В.А.: посадовий оклад – 2380 грн.; 22 дня відпрацьовано; Нарахування основної ЗП розраховуємо за формулою 2.1: ЗПосн = грн. Утримання із ЗП формується з: 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 3,6%: ЄСВ=2380*3,6/100=85,68грн. 2)Податок з доходу фізичних осіб (ПДФО) – 15%: ПДФО=(2380-85,68)+0,15=344,1грн. Сума до видачі=ЗП-ЄСВ-ПДФО: 2380-85,68-344,1=1950,22грн. Нарахування на ЗП робітникам виробництва Нарахування на ЗП спрямовується до: (ЄСВ) – 36,76% 1)Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 36,76% ЄСВ=12432,7*36,76/100=4570,2грн. Результати розрахунків наведені у Таблиця 2.2.6 Нарахування та утримання по заробітній платі у додатку В. 2.3 Журнал реєстрації господарських операцій Складемо журнал реєстрації господарських операцій на основі початкових відомостей та результатами розрахунків за заробітною платою операцій з вказанням первинних документів, кориспонденцію рахунків та суми коштів на них. Невідомі суми грн., в журналі реєстрації господарських операцій розраховуємо за формулами: 1. Відображений податковий кредит (4 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою: (2.3.1) 2. Визначаємо невитрачені суми, повернуті до каси (6 пункт журналу господарських операцій) як різницю між затвердженим авансованим звітом за витратами на відрядження управлінського персоналу та розрахунками з підзвітними особами: (2.3.2) 3. Визначаємо депоновану невиплачену заробітну плату(15 пункт журналу господарських операцій) як різницю отриманої з банку готівки на виплату заробітної плати та виплаченої заробітної плати: (2.3.4) За 16 пунктом журналу господарських операцій залишок готівки, зданої до банку дорівнює депоновано невиплаченій заробітній платі. 4. Визначаємо відображений податковий кредит (23 пункт журналу господарських операцій) за формулою: (2.3.5) 5. Визначаємо віднесену на витрати орендну плату поточного місяця (20 пункт журналу господарських операцій) за формулою: (2.3.6) 6. Визначаємо віднесену на витрати орендну плату наступного місяця місяця (21 пункт журналу господарських операцій) за формулою: (2.3.7) 7. Заробітну плату адміністративного персоналу (24 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою: (2.3.8) 8. Заробітну плату загальновиробничого персоналу (24 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою: (2.3.9) 9. Заробітну плату робітникам основного виробництва (24 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою:
10. Суму операції 32 - відображено в обліку податкові зобов’язання з ПДВ знаходимо так: (30000*0,20) /1,2= 5000тис грн. Готову продукцію, що надійшла на склад за фактичною собівартістю (33 операція), обраховуємо як суму дебету 23 рахунку, вона становить 38687,5грн. 11. Суму операції 39 - нараховано резерв сумнівних борів у розмірі 1 % суми заборгованості покупців знаходимо так: 30000-500 = 29500*0,01=295грн 12. Суму операції 41- відображено в обліку податкові зобов’язання з ПДВ знаходимо так: (1800*0,20)/1,2= 300 грн 13. Суму операції 43 - відображено податковий кредит знаходимо так: (2400*0,20)/1,2= 400 грн 14. Суму операції 44 - визначено фінансовий результат сумуємо доходи від реалізації готової продукції, результати операційної діяльності та собівартості готової продукції. Таблиця 2.3.1 Журнал реєстрації господарських операцій за 2011 р. № з/п Первинний документ обліку Зміст господарської операції Кориспонденція рахунків бухгалтерського обліку Сума, грн.
Д-т К-т
1 2 3 4 5 6
1 Договір поставки, платіжне доручення, рахунок-фактура Перераховано кошти з поточного рахунку у національній валюті для погашення заборгованості перед постачальниками. 631 311 24000
2 Банківська виписка Зараховано на поточний рахунок дохід від довгострокових фінансових інвестицій (девіденти за минулий рік). 311 731 4000
3 Прихідна накладна Оприбутковано матеріали від постачальників(безПДВ) 201 631 12000
5 Авансовий звіт Затверджено авансовий звіт за витратами на відрядження управлінського персоналу 92 372 950
6 Звітність про використання коштів підзвітною особою, касова книга, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер Невитрачені суми повернуто до каси. Затверджені перевиплати виплаченого касою з попереднім отриманням готівки в банку
301 372 301
311 301 372
1000 1000 50
7 Прихідна накладна Отримано зі складу матеріали на виробничі потреби 23 201 1700
8 Платіжне доручення, банківська виписка Перераховано до бюджету суму нарахованого ПДВ 641 311 6000
9 Платіжне доручення, банківська виписка Перерахованого до бюджету суму нарахованого податку на прибуток 641 311 2000
10 Платіжне доручення, банківська виписка Перераховано до бюджету суму нарахованого податку з доходів фізичних осіб 641 311 500
17 Платіжне доручення, банківська виписка Сплачено та віднесено на витрати відсотки за кредитом 951 311 820
18 Податкова накладна і виписка банку Перераховано орендодавцю за операційну оренду адміністративного приміщення за поточний і наступний місяці 685 311 3600
19 Податкова накладна і виписка банку Відображено податковий кредит 641 685 600
20 Акт виконання робіт від орендодавця Віднесено на витрати орендну плату поточного місяця 92 685 1500
21 Виписка банку, оборотно-сальдова відомість Віднесено на витрати орендну плату наступного місяця 39 685 1500
22 Відомість нарахованої амортизації Нараховано знос основних засобів виробничого призначення 91 131 3820
23 Лімітно-забірна картка, акт на списання Відпущено МПП на виробничі потреби 23 22 170
25 Відомість нарахування зар.плати Утримано із заробітної плати: ЄСВ - податок з доходів фізичних осіб. 661 661 65 641 873,02 3544,19
26
Розрахунково-платіжна відомість
Здійснено нарахування на фонд заробітної плати адміністративного персоналу відповідно до чинного законодавства: -внески ЄСВ 92 65 2299,9
27 Розрахунково-платіжна відомість Здійснено нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу відповідно до чинного законодавства: - внески ЄСВ; 91 65 1577
28 Розрахунково-платіжна відомість Здійснено нарахування на фонд заробітної плати робітникам основного виробництва відповідно до чинного законодавства: - внески ЄСВ; 23 65 4570,2
29 Платіжне доручення, банківська виписка Перерпховано банку за розрахункове обслуговування 92 311 100
30 Накладна Надійшли на склад готова продукція за фактичною собівартістю 26 23 38687,5
44 Розрахунок бухгалтерії Сума прибутку спрямовується до резервного капіталу 441 43 29033,7
2.4 Реєстри операцій бухгалтерського обліку За даними таблиці 2.3.1 побудуємо Т-рахунки, відобразивши сальдо на початок, кінець періоду і суми оборотів з зазначенням номера операцій, за якими вона відображається в журналі реєстрації господарських операцій: Д 601 К
Д 631 К
Д 661 К
ПС=20000
ПС=24000
ПС=5000
20) 12000
1)24000 3)12800
17)4800 28)25231,43
Об=12000
4)2560
18)200
КС=8000
Об=24000 Об=15360
29)4630,8
КС=15360
Об=9630,8 Об=25231,43
КС=20600,63
Д 104 К
Д 131 К
Д 124 К
ПС=170000
ПС=12000
ПС=2000
26)3150
КС=170000
Об=3150
КС=2000
КС= 15150
Д 133 К
Д 141 К
Д 201 К
ПС=500
ПС=78500
ПС=26000
3)12800 7)1700
КС=500
КС=78500
Об=12800 Об=1700
КС=37100
Д 207 К
Д 22 К
Д 361 К
ПС=4000
ПС=3000
ПС=500
27)150
КС=4000
Об=150
36)24000
КС=2850
Об=24000
КС=24500
Д 372 К
Д 40 К
Д 441 К
ПС=1000
ПС=200000
ПС=116230
5)890
46)500
6)110
КС=200000
Об=500
Об=0 Об=1000
КС=116730
КС=0
Д 65 К
ПС=770
11)770 25)873,02
26)2299,9
27)1577
28)4570,2
Об=770 Об=10028,12
КС=9328,12
Д 38 К
Д 301 К
Д 312 К
ПС=100
ПС=21627
40)153,60
16)5000 19)200
39)162
Об=0 Об=153,60
6)110 17)4800
Об=0 Об=162
Об=5110 Об=5000
КС=21465
КС=210
Д 23 К
Д 662
Д 951 К
К
7)1700 35)20706,7
21)700 45)700
27)150
18)200
Об=700 Об=700
28)13632,7
Об=200
32)5224
Об=20706,7 Об=20706,7
Д 39 К
Д 91 К
Д 26 К
25)1250
26)3150
45)9035,9
35) 20706,7 38) 20706,7
Об=1250 Об=0
28)4290
КС=1250
31)1595,9
Об=9035,9 Об=9035,9
Д 701 К
Д 901 К
Д 945 К
38) 20706,7
37)4000 45)20000 36)24000
45) 20706,7 39)162 45)162
Об=24000 Об=24000
Д 944 К
Д 685 К
Д 656 К
22)3000
ПС=50
40)153,60 45)153,60
23)500 15)50 30)70,7
31)42,9
24)1250
32)136,3
25)1250
Об=50 Об=249,9
3000 3000
КС=249,9
Д 731 К
Д 371 К
Д 681 К
45)1200 2)1200
43)900 44)150
42)250 41)1500
Об=900 Об=900
Об=250 Об=1500
КС=750
КС=1250
Д 641 К Д 92 К
Д 311 К
ПС=8600
5)990
ПС=80373
4)2560 33)18,7
45)12286,83
2)1200 1)24000
8)6000 37)4000
24)1250
19)200 8)6000
9)2000 42)250
28)7308,73
41)1500 9)2000
10)500 29)3786,5
30)2709,4
10)500
11)100
33)18,7
11)100
23)500
34)110
12)550
44)150
Об=12286,83 Об=12286,83
13)100
Об=11810 Об=7985,2
14)70
КС=4775,2
15)50
16)5000
20)12000
21)700
22)3000
34)110
43)900
Об=2900 Об=55080
КС=28193
2.5 Сальдово – оборотна відомість Використовуючи оформлені облікові регістри складемо сальдово-оборотну відомість по синтетичним рахункам і занесемо дані в таблицю 2.5.1 Таблиця 2.5.1 Сальдово – оборотна відомісь Синтетичні рахунки Сальдо на початок Оборот Сальдо на кінець
Дебет кредит Дебет Кредит Дебет Кредит
104 Машини та обладнання 170000 - - - 170000 -
131Знос основних засобів - 12000 - 3150 - 15150
124 Права на об’єкти промислової власності 2000 - - - 2000 -
Сума 374600 374600 283969,3 283969,3 355600 355600
2.6 Баланс на кінець місяця Використовуючи дані оборотного балансу, складемо сальдовий баланс на кінець звітного місяця. За рахунками, що не закрилися протягом місяця, виконуємо трансформаційні записи щодо їх закриття. Додаток А. ВИСНОВОК Отже можна зробити висновок, що під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів. Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях України, є: меморіально-ордерна (контрольно-шахова), журнально-ордерна, автоматизована (комп'ютерна),проста і спрощена форма обліку. Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток — для аналітичного. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку грунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них. Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку грунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою програмного забезпечення, яка керує цим процесом. Проста форма бухгалтерського обліку розрахована на малі підприємства з незначним документообігом , які здійснюють діяльність із використанням не матеріаломістких робіт і послуг. Спрощена форма бухгалтерського обліку рекомендована для малих підприємств з більшим обсягом документообігу і виробництвом продукції, виконанням робіт і послуг. Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й автоматизації обчислювальних робіт. Отже в теоретичній частині я висвітлила основні положення щодо форм бухгалтерського обліку. Щодо практичної частини курсової роботи то у ній я виконала завдання завдання які характеризували економічну діяльність підприємства У першому завданні я склала баланс на початок звітного періоду. У другому розділі я нарахівала заробітну плату працівникам підприємства, розрахунки результатів занесла до розрахунково – платіжної відомості, також нарахувала комунальний податок. У третьому завдані я склала журнал господарських операційц на основі початкових відомостей, під час його складання я самостійно розрахувала певні показники які оформила додатковими розрахунками та поясненнями. У четвертому завдані я відкрила реєстри бухгалтерського обліку. У пятому завдані використовуючи оформлені облікові регістри склала оборотну відомість по синтетичним рахункам. У шостому завдані використовуючи сальдовий баланс на кінець звітного місяця Список використаної літератури: 1. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку : Підручник. – К. : Київський державний торговельно-економічний університет , 2000. – 224с. 2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів.- Житомир: ЖІТІ, 2000.- 640с. 3. Шепітко. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європейського університету, 2001. – 269с. 4. Гальцова С.М., Плікус І.Й. Бухгалтерський облік.- Суми: ВТД «Універсальна книга», 2007.- 254с. 5. Лишиленко О.В. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник.– К.: Центр навчальної літератури, 2003.- 215с. 6. Гальцова С.М., Плікус І.Й. Бухгалтерський облік.- Суми: ВТД «Універсальна книга», 2007.- 254с. 7. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів.- Житомир: ЖІТІ, 2000.- 640с. 8. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку Підручник.- К.: КНЕУ, 2001.- 334с. Додаток А БАЛАНС за _____________________ 20 _ р. Форма № 1 код за ДКУД 1801001
Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залішкова вартість 010 1,5 1,5
Первісна вартість 011 2 2
накопічена Амортизація 012 (0,5) -0,5
Незавершені капітальні інвестиції 020
Основні засоби:
залішкова вартість 030 158,0 154,2
Первісна вартість 031 170 170
знос 032 (12,0) 15,8
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залішкова) вартість 035
Первісна вартість 036
78,5
накопічена Амортизація 037
Довгострокові Фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в Капіталі інших ПІДПРИЄМСТВ 040 78,5
Інші фінансові інвестиції 045
78,5
Довгострокові дебіторська заборгованість 050
Відстрочені податкові активи 060
Інші Необоротні активи 070
Усього за розділом І 080 238 234,2
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 100 33,0 27,3
Поточні біологічні активи 110
незавершене виробництво 120
готова продукція 130
товари 140
векселі одержані 150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 0,5 29,2
Первісна вартість 161
29,5
резерв сумнівніх боргів 162
-0,3
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом 170
за виданий авансами 180
2,4
з нарахованих доходів 190
Із внутрішніх розрахунків 200
Інша Поточна дебіторська заборгованість 210 1,0
Поточні Фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їх еквіваленті:
в національній валюті 230 80,473 38,3
в іноземній валюті 240 21,627 21,9
Інші Оборотні активи 250
0,3
Усього за розділом ІІ 260 136,6 119,9
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270
1,5
Баланс 280 374,6 355,6
Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду