Зміст
Вступ………………………………………………………………………..……с.6
1.Теоретична частина
1.1. Суть оплати праці і завдання її статистичного вивчення…………..…..с.7
1.2. Фонд заробітної плати………………………………………………..…..с.9
1.2.1. Годинний, денний і місячний фонд заробітної плати
робітників, склад фондів………………………….……………….…с.10
1.3. Визначення середнього рівня оплати праці………………………....с.14
1.4. Аналіз використання фонду оплати праці…………………….…….с.16
1.5. Індекси заробітної плати. Співставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці………………..с.18
2. ІІ. Практична частина 2.1.Завдання 1…………………………………………..……………………....с.20
2.2.Завдання 2…………………………………………………………...……...с.22
2.3.Завдання 3………………………………………………….…………….....с.23
2.4.Завдання 4…………………………………………………………………..с.25
2.5.Завдання 5……………………………………………….…………….....…с.26
2.6.Завдання 6……………………………………………………….……….....с.32
2.7.Завдання 7……………………………………………….……………….....с.36
Висновки.............................................................................................................с.38
Список використаної літератури...................................................................с.39
Вступ
Щодня люди мають справу з купівлею, продажем, обчисленнями, розрахунками. Більшість з нас шукає найоптимальніші варіанти вибору, керуючись даними статистики. Саме тому статистика є чи не найактуальнішою наукою серед інших. Вона охоплює всі галузі суспільного життя: освіту, охорону здоров’я, сільське господарство, національні рахунки, науку та інновації, торгівлю, доходи і витрати та інше.
Тема «Статистичні методи аналізу заробітної плати у промисловості» була, є і буде актуальною, тому що на основі її вивчення, і визначається рівень соціально-економічного розвитку суспільства. Заробітна плата виступає основним джерелом реальних доходів населення, зростання його добробуту, є складовою фонду споживання, що створюється на підприємствах, організаціях різних галузей народного господарства незалежно від форм власності.
Об’єктом дослідження є власне статистика як наука. Предметом курсової роботи є аналіз заробітної плати у промисловості.
Метою нашої курсової роботи було дослідити методи аналізу заробітної плати у промисловості, визначити суть та форми оплати праці. Завдання роботи полягає в одержанні кількісних характеристик загального обсягу заробітної плати, її структури, розподілу між окремими групами працівників. Також до завдань курсової роботи ми можемо віднести:
збір, обробка і надання сучасної необхідної і достатньої інформації;
висвітлення теми «Статистичні методи аналізу заробітної плати у промисловості», характеристика структури оплати праці;
обчислення фонду оплати праці, вивчення його складу та динаміки;
вивчення форми і систем заробітної плати;
дослідження впливу часткових факторів на зміну фонду оплати праці;
дослідження показників середнього рівня заробітної плати та їх динаміки;
дослідження розподілу чисельності працівників за розміром заробітної плати;
дослідження співвідношення між темпами росту продуктивності праці і середньої заробітної плати.
Теоретична частина
Суть оплати праці і завдання її статистичного вивчення
Заробітна плата -це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили. Визначається вона вартістю засобів існування, необхідних для її відтворення. До неї входять вартість харчування, одягу, взуття, послуг, витрат на утримання сім'ї, освіту, охорону здоров'я, відпочинок, задоволення культурних запитів та інші потреби. Заробітна плата виступає основним джерелом реальних доходів населення, зростання його добробуту, є складовою фонду споживання, що створюється на підприємствах, організаціях різних галузей народного господарства незалежно від форм власності.
У Законі України “ Про оплату праці” №108/195-ВР від 24.03.1995року економічне значення терміну “заробітна плата” визначене як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку на підставі трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Оплата праці – трудовий доход і форма привласнення життєвих благ на основі участі працівника в суспільному виробництві. При визначенні розміру оплати праці в першу чергу звертають увагу на трудовий внесок працівника, категорію працівника та внеску доплат і надбавок, на які може претендувати працівник.
Отже, заробітна плата - це один з найважливіших інструментів стимулювання зростання продуктивності праці, обсягу продукції, поліпшення її якості. Статистика праці вивчає ступінь поширення форм і систем оплати праці, обсягу і складу заробітної плати, рівня і динаміки оплати праці робітників.
При вивченні динаміки оплати праці у даний час обчислюють два показники: середній дохід працівника загалом по підприємству, виходячи з суми засобів, які спрямовані на споживання, і середню оплату працівників загалом по підприємству, виходячи із фонду оплати праці працівників спискового складу (включаючи оплату праці сумісників), винагороди за наслідками праці за рік і разові заохочення колективу.
З певного часу, замість фонду заробітної плати і створюваних за рахунок прибутку фондів економічного стимулювання (фонд матеріального заохочення і фонд соціально-культурних заходів та житлового будівництва) формується фонд споживання. Крім фонду оплати праці до складу фонду споживання входять грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку та інших джерел (доходи і дивіденди, проценти, які виплачуються по акціях і внесках штатних працівників спискового складу).
В умовах ринкової економіки важливим завданням статистики праці поряд з вивченням фонду споживання, динаміки оплати праці та поширення систем оплати праці важливе місце займає оцінка ефективності використання ресурсів. Кожне підприємство, підприємець, здійснюючи свою діяльність, повинні володіти інформацією і знати ціну одиниці праці, що використовується у виробництві. В грошову оцінку затрат виробництва, пов'язаних з використанням живої праці, повинні входити не тільки суми на оплату праці у вигляді нарахованої заробітної плати, а й інші нарахування і відрахування в різні фонди (пенсійний, обов'язкове соціальне страхування, фонд зайнятості) та податки, ставки яких визначаються залежно від фонду оплати праці.
Одним із важливих завдань статистики оплати праці є подальше вдосконалення статистичної звітності, урізноманітнення форм та способів одержання необхідної інформації про нові форми та системи оплати праці, зумовлених розвитком ринкових відносин, вивчення впливу окремих факторів на зміну фондів споживання і оплати праці, аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці і доходів.
Отже, основними завданнями статистичного вивчення заробітної плати, на даний час, є:
обчислення фонду оплати праці, вивчення його складу та динаміки;
вивчення форми і систем заробітної плати;
дослідження впливу часткових факторів на зміну фонду оплати праці;
дослідження показників середнього рівня заробітної плати та їх динаміки;
дослідження розподілу чисельності працівників за розміром заробітної плати.
дослідження співвідношення між темпами росту продуктивності праці і середньої заробітної плати.

1.2 Фонд заробітної плати
Під фондом заробітної плати підприємства (фірми) розуміють частину виражених у грошовій формі витрат виробництва, пов'язаних з оплатою праці за виконану роботу робітниками у звітному періоді. Відповідно до трудового законодавства України у фонд заробітної плати включають: фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці.
Додаткова заробітна плата являє собою винагороду за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати.
Також включається ряд виплат робітникам за невідпрацьований ними час протягом робочого дня, місяця, кварталу, року (оплата додаткових перерв матерям, що годують дітей, оплата простоїв не з вини робітників, оплата відпусток тощо).
Фонд оплати праці є важливою складовою фонду споживання, в який, крім нього, входять грошові виплати і заохочення за рахунок прибутку й інших джерел. Це, зокрема, винагороди за підсумки роботи за рік, одноразові заохочення, матеріальна допомога, суми трудових і соціальних пільг працівникам (оплата додаткових відпусток, наданих за рішенням трудового колективу, понад ті, що передбачені трудовим законодавством, одноразова допомога ветеранам у зв'язку з виходом на пенсію, надбавка до пенсій, вартість путівок на відпочинок), доходи у вигляді дивідендів, процентів по акціях трудового колективу і внесках працівників у майно підприємства.
До складу фонду оплати праці і фонду споживання не входять авторські гонорари, винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, допомога по соціальному страхуванню, підйомні та виплати на відрядження та інші видатки.
Статистичне дослідження фонду оплати праці починається з вивчення структури фонду оплати праці за наступними напрямками:
за категоріями персоналу;
за видами виробництв;
за видами виплат:
- фонд основної заробітної плати;
- фонд додаткової заробітної плати;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати
Для більш глибокого вивчення складу фонду оплати праці використовують його класифікацію в залежності від елементів оплат. Фонд оплати праці: годинний, денний, річний.
Годинний, денний і місячний фонд заробітної плати
робітників, склад фондів.
При вивченні складу фонду оплати праці окремі його елементи можуть бути згруповані, що дозволяє обчислювати ряд взаємозв'язаних фондів. Зокрема, це тарифний, годинний, денний та місячний фонди оплати праці.
Тарифний фонд оплати праці включає в себе нараховану заробітну плату робітникам-відрядникам і погодинникам за відрядними розцінками, тарифними ставками і штатно-посадовими окладами.
Годинний фонд оплати праці включає всі виплати, що нараховані за фактично відпрацьовані людино-години за умов нормальної тривалості зміни.
Крім тарифного фонду заробітної плати до його складу входять різні доплати робітникам-відрядникам за прогресивними розцінками, оплата браку не з вини робітників, доплата за роботу в нічний час, оплата за навчання учнів на виробництві, премії робітникам, керівникам, спеціалістам, іншим працівникам за результатами роботи, премії за сприяння виробництву, надбавки за високу кваліфікацію.
Денний фонд оплати праці охоплює плату за фактично відпрацьовані людино-дні. До його складу входять всі елементи годинного фонду оплати праці, а також оплат пільгових годин підлітків, оплата внутрішньозмінного часу, затраченого на виконання державних і громадських обов'язків, доплата матерям за години годівлі грудних дітей, оплата внутрішньозмінних простоїв, доплата за роботу в понадурочний час.
Місячний (повний) фонд оплати праці включає всі види заробітної плати і різні виплати, що здійснюються за дежерелами оплати праці. Крім елементів денного фонду оплати праці, до його складу входять різні виплати, серед яких оплата чергових і додаткових відпусток, оплата днів виконання державних і громадських обов'язків, надбавка за вислугу років, оплата цілоденних простоїв, доплати робітникам у разі тимчасової втрати ними працездатності, вартість продукції, що видається робітникам в порядку натуральної оплати, вартість безплатних комунальних послуг, житла і т.ін., вихідна допомога при закінченні трудового договору.
Місячний (повний) фонд оплати праці розраховується для всіх категорійвиробничого персоналу. Годинний і денний фонди оплати праці обчислюютьлише для категорії робітників підприємств (схема 1.1). Це зумовлено деякоюспецифікою організації робочого часу на підприємствах, який за даною категорією обліковується в людино-годинах та людино-днях.
Повний (місячний) фонд оплати праці

Денний фонд оплати праці
Доплати до повного (мі-сячного) фо-нду оплати праці

Годинний фонд оплати праці
Доплати до годинного фонду оп-лати праці

Фонд, нара-хований за відрядними розцінками
Фонд, нара-хований за тарифними ставками
Фонд, нарахо-ваний за штат-но-посадовою системою

Схема 1.1. Склад фонду оплати праці робітників.
Між розглянутими фондами існує певний зв'язок, який ілюструє така система:
Fд=Fг+K1
Fм=Fд+K2,
де F- фонд оплати праці: годинний - Г, денний - Д, місячний - М;
К1 - коефіцієнт доплат до денного фонду оплати праці, який визначається діленням денного фонду на годинний (К1 = Fд: Fг);
К2 - коефіцієнт доплат до місячного фонду (К2 = Fм : Fд). Розглянемо методику обчислення фондів оплати праці робітників промислового підприємства та визначення показників їх взаємозв'язку на основі даних табл. 1.1.
Таблиця 1.1.
Елементи фонду оплати праці

Оплата за відрядними розцінками
Оплата за відрядно-преміальною системою
Премії відрядникам
Почасова оплата за тарифними ставками
Премії погодинникам
Доплата за керівництво бригадою
Доплата за навчання учнів
Доплата за класність
Доплата за роботу в нічний час
Премії за винахідництво і раціоналізацію
Доплата за складні умови праці
Всього годинний фонд оплати праці
Доплата за роботу в понадурочний час
Оплата годин внутрішньозмінного пристрою
Оплата пільгових годин підлітків
Оплата перерв матерям, що годують грудних дітей
Оплата годин виконання державних і громадських обов’язків
Всього денний фонд оплати праці
Оплата чергових і додаткових відпусток
Оплата днів виконання державних і громадських обов’язків
Оплата цілоденних простоїв
Доплата за вислугу років
Доплата у разі тимчасової втрати працездатності
Доплата по закінченні трудового договору
Вартість продукції, виданої робітникам у порядку натуральної оплати
Оплата безплатних комунальних послуг
Всього місячний фонд оплати праці


Розраховані показники дозволяють визначити співвідношення окремих видів виплат у кожному із фондів оплати, встановити, за якими видами виплат допущені необгрунтовані переплати (простої, з інших причин).
При вивченні складу фонду оплати праці працівників визначають ступінь поширення різних форм і систем оплати праці. Існують дві форми оплати праці: відрядна і почасова. Відрядна поділяється на пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, посередньо-відрядну, акордну системи, а почасова - на просту почасову і почасово-преміальну.
Певну частину індивідуальних доходів працівників промисловості й інших галузей, крім фонду оплати праці, становлять такі елементи фонду споживання, як грошові виплати і заохочення та доходи, що виплачуються за акціями трудового колективу і внесками членів трудового колективу в майно підприємства. Вивчення їх є одним з важливих завдань статистики.
До складу грошових виплат і заохочень входять: винагороди за результати роботи за рік, одноразові заохочення (наприклад, окремим працівникам за виконання особливо важливих виробничих завдань). Серед трудових і соціальних пільг, які надає підприємство своїм працівникам, виділяються: оплата додаткових відпусток (понад передбачені трудовим законодавством), відпусток жінкам, які виховують дітей, одноразова допомога ветеранам праці, які виходять на пенсію, надбавки до державних пенсій, стипендії студентам і учням, які навчаються у вищих навчальних закладах за направленням підприємств, вартість путівок на лікування, відпочинок, екскурсії і подорожі, здешевлення вартості харчування працівників в їдальнях, профілакторіях, відшкодування витрат на утримання дітей, що перебувають в дитячих санаторіях, яслах, таборах підприємств, затрати на покриття кредитів, які видані працівникам на покращення житлових умов, придбання садових будиночків, затрати на благоустрій садових товариств, інші види виплат (оплата продуктових замовлень, проїздних квитків, абонементів у групу здоров'я, передплата газет і журналів, індивідуальне страхування).
Крім того, до цих джерел відносять також доходи (дивіденди, проценти), що виплачуються за акціями і внесками трудового колективу в майно підприємства чи об'єднання.
У звіті Форма №1-ПВ «Звіт з праці» наводяться дані про загальну суму коштів, що спрямовують на споживання в цілому і в розрізі окремих складових цього фонду, зокрема, фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Окремо відображаються доходи, дивіденди, проценти, які виплачуються по акціях і внесках штатних працівників спискового складу.
Визначення середнього рівня оплати праці
Показники середнього рівня оплати праці обчислюють загалом по персоналу підприємства, а за даними первинного обліку можна розрахувати рівні оплати по окремих категоріях персоналу. На основі даних про годинний, денний і місячний (квартальний, річний) фонди і відповідні дані про затрати праці в людино-годинах, людино-днях, людино-місяцях обчислюють середню годинну, денну і місячну (квартальну, річну) заробітну плату.
Середню годинну заробітну плату робітників обчислюють шляхом ділення фонду заробітної плати робітників ФОПроб на кількість відпрацьованих людино-годин всіма робітниками (Ч*N*T):
ЗПг=ФОПроб/(Ч*N*Т)
Середню денну заробітну плату визначають діленням фонду заробітної плати робітників ФОП роб на кількість відпрацьованих робітниками людино-днів (Ч*N) за цей період:
ЗПд=ФОПроб/(Ч*N)
Розмір середньомісячної (середньорічної) заробітної плати визначають як частку від ділення місячного (річного) фонду оплати праці ФОПроб на середню спискову чисельність робітників Ч.
ЗПр = ФОПроб/Ч
Два перших показники рівня оплати праці обчислюються лише для категорії робітників. Щодо останнього, то він може обчислюватися не лише для категорії робітників, а й для всього персоналу і має найбільше практичне значення, оскільки він найчастіше використовується для оцінки добробуту робітників.
ЗП=ФОП/R
де ФОП – фонд оплати праці працівників;
R – середньоспискова чисельність працівників.
Всі ці показники взаємопов'язані, що може бути використано для визначення будь-якого з них на базі інших. Так, середній річний заробіток можна виразити таким чином:
fp=fr*Тг*К1*Тд*К2*К3
де fг- середня годинна заробітна плата робітників;
Тг - середня фактична тривалість робочого дня;
К1 - коефіцієнт доплат за невідпрацьовані людино-години;
Тд - середня кількість днів роботи одного робітника;
К2 - коефіцієнт доплат за невідпрацьовані людино-дні;
Кз - коефіцієнт збільшення середнього заробітку за рахунок різних виплат.
Це так звана мультиплікативна модель взаємозв'язку показників, крім якої може бути застосована і друга - адитивна. У практиці статистичної роботи нерідко використовуються моделі змішаного типу взаємозв'язку.
При аналізі оплати праці важливе значення має вивчення диференціації працівників за рівнем їх заробітної плати. Статистична звітність, що надходить в органи державної статистики, має відповідну інформацію, яка забезпечує відображення зміни у рівні оплати праці всіх категорій працівників галузей народного господарства.
Більш глибоке вивчення диференціації оплати праці дає одноразовий облік, Під диференціацією оплати праці розуміють різницю між рівнями заробітної плати окремих працівників чи окремих груп працівників. В одноразовому звіті подається поділ виробничого персоналу за різницями оплати праці в розрізі категорій і форм оплати праці. Окремо враховується поділ працівників за розміром оплати праці інших підрозділів.
Для характеристики диференціації працівників за рівнем оплати праці широко використовуються групування працівників за розміром заробітної плати.
Для всебічного аналізу сукупності визначають відповідні характеристики рядів розподілу, зокрема: моду, медіану, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації тощо.
У процесі вивчення диференціації оплати праці особливого значення набуває аналіз її динаміки в розрізі окремих груп, оскільки рівень оплати у різних групах працівників змінюється по-різному.
Диференціація оплати може розглядатися як у межах окремих професійних груп, так і за їх сукупністю, коли об'єктом дослідження виступає певний колектив чи його частина. Наприклад, диференціація оплати групи робітників одного і того ж розряду одного підприємства буде зумовлена лише випадковими факторами, тому що умови їх праці приблизно однакові. Головним чином це стаж роботи, вік, здібності, спритність і т.д.
Якщо ж вивчати поділ за рівнем оплати робітників однієї і тієї ж професійної групи, але різної кваліфікації, то ця група виявиться більш неоднорідною, і основним фактором, що визначатиме диференціацію оплати праці, буде якість праці, яка виражається тарифним розрядом.
Аналіз використання фонду оплати праці
Одним із важливих завдань статистики праці є вивчення ступеня використання коштів на оплату праці персоналу підприємств та організацій (об'єднань), одержання відповіді на питання про те, наскільки ефективно використовувалися ці кошти у звітному періоді.
При аналізі використання фонду заробітної плати передусім зіставляється фактично нарахований фонд з плановим, що дозволяє виявити його економію чи перевитрати. Визначається абсолютна і відносна економія (перевитрати) по фонду заробітної плати робітників основної діяльності (з урахуванням рівня виконання плану за обсягом виробництва).
Відносна економія (перевитрати) фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу обчислюється за формулою:

де Е (П) - економія чи перевитрати фонду заробітної штати;
F1, Fп - відповідно фактичний і плановий фонди заробітної плати;
ТП1 : ТПп - процент виконання плану за показником продукції, що прийнята при плануванні продуктивності праці;
k- диференційований знижувальний коефіцієнт.
Останній встановлюється у певному розмірі для окремих галузей народного господарства (від 0,4 до 1,0).
При плануванні підприємствами і об'єднаннями розміру фонду оплати праці на наступний рік, він визначається, виходячи з величини в базовому році як у цілому, так і в розрізі категорій персоналу основної діяльності. Зіставляючи фактичний фонд заробітної плати з встановленим, визначають абсолютний показник його економії чи перевитрати. Відсутність необхідних даних у статистичній звітності - форма №І-ПВ, «Звіт з праці» за місяць і квартал дозволяє розрахувати згадані показники лише в річному звіті.
Фонд оплати праці ФОП прямо залежить від середнього рівня оплати праці ЗП і чисельності робітників Ч, тобто його можна виразити як ФОП=ЗП*Ч. Зазначений взаємозв'язок може бути використаний при аналізі динаміки фонду оплати праці та фонду споживання. Визначають вплив кожного з двох вказаних факторів на загальну зміну фонду оплату праці як загалом, так і за категоріями робітників.
Приріст ФОП можна розглядати як взаємодію двох факторів.
ФОП = ФОП1 - ФОП0
ФОП = ФОПЧ + ФОПЗП
За допомогою формули можна розрахувати вплив зміни чисельності робітників та середньої заробітної плати на фонд оплати праці наступним чином:
ФОПЧ = Ч* ЗП1 = (Ч1 – Ч0) * ЗП1
ФОПЗП = ЗП* Ч0 =(ЗП1 – ЗП0) *Ч0
Сумарний вплив двох факторів – чисельності та середньої заробітної плати на зміну результуючого показника ФОП повинен дорівнювати абсолютному відхиленню по результуючому показнику - ФОП.
Дію кожного з цих двох факторів на зміну ФОП можна деталізувати з врахуванням відповідних причин і факторів, які безпосередньо здійснюють вплив на фактори першого порядку, а саме: чисельність та середня заробітна плата.
Фонд оплати праці можна обчислити виходячи з кількості відпрацьованих людино-годин та виплат за кожну відпрацьовану людино-годину:
ФОП = Nл-год. *Вл.-год.
Nл.-год. – кількість відпрацьованих люд.-год.
Вл.-год. – виплати з фонду за кожну відпрацьовану люд.-год.
1 люд.-година – це праця 1 людини протягом 1 години.
Nл.-год. = R*N*T,
де R – чисельність працівників;
N – кількість відпрацьованих днів;
T – кількість відпрацьованих годин.
Використовуючи метод різниць (метод ланцюгових підстановок), можна визначити ці показники по промислово-виробничому і по персоналу загалом.
1.5. Індекси заробітної плати. Співставлення темпів зростання продуктивності праці і середнього рівня оплати праці
Для досягнення динаміки середньої заробітної плати кожної категорії працівників можуть бути використані характеристики динамічних рядів та індексний метод, а саме індивідуальні індекси.
ІЗП = ЗП1 /ЗП0,
де ЗП1 і ЗП0 – середня заробітна плата відповідно базисного і звітного періоду.
Для характеристики динаміки середньої заробітної плати працівників всього підприємства по сукупності застосовують, залежно від мети досліджень, індекси змінного складу, фіксованого складу та зтруктурних зрушень. В їх основу кладуть середні рівні оплати праці, які, як відомо, залежать від двох груп факторів: від зміни середньої оплати праці кожної категорії працівників і частки чисельності працівників кожної категорії у їх загальній чисельності.
= ФОП/Ч
=( *Ч)/ Ч
Ці зміни і відбивають відповідні індекси:
При вивченні динаміки оплати праці застосовується індексний метод, зокрема моделюються індекси змінного, постійного складу і структурних зрушень. В їх основу кладуть середні рівні оплати праці, які, як відомо, залежать від двох груп факторів: від зміни середньої оплати праці кожної категорії працівників і частки чисельності працівників кожної категорії у їх загальній чисельності. Ці зміни І відбивають відповідні індекси:
Індекс змінного складу:

Індекс змінного складу характеризує вплив на зміну середньої заробітної плати по сукупності двох факторів:
зміна середньої ЗП кожної категорії працівників сукупності, що досліджується;
зміна чисельності або частини працівників кожної окремої категорії в загальній їх величині по сукупності.
Індекс фіксованого складу

Цей індекс характеризує вплив на зміну середньої ЗП по сукупності тільки зміна першого фактору, а саме зміни середньо заробітної плати.
Індекс структурних зрушень:

На величину цього індекса впливає тільки другий фактор – чисельність або частина працівників.
Індекси між собою взаємопов’язані:
За допомогою цієї системи індексів визначають не лише відносні показники зміни рівня оплати праці, а й абсолютні величини. Так, зміна середньої оплати праці за рахунок відповідного фактора становить, зокрема:
а) зміни середнього рівня оплати праці: f(f)= f1*dt1 - f0*dt1 = (f1-f0)*dt1
де f – середня оплата праці працівників відповідного періоду;
dt – частка чисельності працівників кожної категорії у їх загальної чисельності.
б) зміни питомої ваги окремих категорій працівників:
f(d)= f0*dt1 - f0*dt0 = (dt1- dt0)*f0
Важливе місце в аналізі оплати праці має зіставлення темпів підвищення рівня оплати та продуктивності праці. Підвищення продуктивності праці є головним фактором зростання добробуту населення, і тому спостереження за тим, як змінюється ефективність суспільного виробництва, має велике практичне значення.
Розрахунок показників динаміки здійснюють на основі середніх величин (середнього заробітку і середнього виробітку) в розрахунку на одного робітника або працівника.
Зіставлення темпів зростання продуктивності праці і оплати праці дозволяє розраховувати коефіцієнт випередження:
КВ = ІПП /ІЗП >1.
ІПП= ПП1/ПП0, ІЗП = ЗП1/ЗП0
Отже, Кв=(ПП1/ПП0)(ЗП1/ЗП0)=(Q1/R1)/(Q0/R0)/(ФОП1/R1)/(ФОП0/R0)= (Q1/Q0)/(ФОП1/ФОП0)= ТQ/ТФОП
Крім того, на основі зіставлення темпів приросту продуктивності праці і оплати праці розраховують коефіцієнт еластичності:
КЕ = ІПП/ ІЗП = (ІПП – 1)/(ІЗП – 1)
де ІПП – 1 - темп приросту продуктивності праці;
ІЗП – 1 - темп приросту оплати праці.
Коефіцієнт еластичності характеризує ступінь зв'язку між даними ознаками: темпом приросту продуктивності праці і темпом приросту середньої заробітної плати і відбиває, на скільки відсотків змінилася продуктивність праці при збільшенні середнього заробітку на 1%.
Також можна обчислити показники ефективності оплати праці:
ЕОП= Q/ФОП,
де Q – обсяг виготовленої продукції,
ФОП – фонд оплати праці.
2. Практична частина
Завдання 1
Відомі дані (таб.1) про стаж роботи і заробітну плату робітників двох цехів заводу високовольтної апаратури.
Таблиця 1.
І цех
ІІ цех

Розряд
Стаж роботи
Заробітна плата
Розряд
Стаж роботи
Заробітна плата

3
4
838,24
4
14
1087,52

2
2
645,008
3
16
902,72

3
5
838,24
4
13
1087,52

4
10
1009,84
5
20
1180,48

2
4
645,008
3
6
902,72

4
10
1009,84
4
12
1087,52

3
7
838,24
2
5
694,624

5
14
1096,16
4
12
1087,52

2
3
645,008
4
13
1087,52

3
6
838,24
3
8
902,72

3
6
838,24
4
13
1087,52

1
1
625,04
5
18
1180,48

5
10
1096,16
5
16
1180,48

1
2
625,04
6
23
1388,8

3
6
838,24
6
21
1388,8

2
3
645,008
4
9
1087,52

3
7
838,24
6
20
1388,8

1
3
625,04
6
21
1388,8

4
11
1009,84
5
15
1180,48

3
7
838,24
5
18
1180,48

2
5
645,008
2
3
694,624

2
4
645,008
3
7
902,72

1
1
625,04
5
14
1180,48

1
2
625,04
4
9
1087,52

1
3
625,04
6
19
1388,8

 
 
 
6
21
1388,8

 
 
 
2
5
694,624

 
 
 
4
9
1087,52

 
 
 
2
5
694,624

Разом
25 чол.
19548
Разом
29 чол.
31592,736


Завдання:
Розрахувати місячну заробітну плату кожного робітника заводу, використовуючи тарифну сітку( таб.2). Система оплати праці – погодинно-преміальна. Розмір премії в І цеху – 30%, ІІ – 40%. Дані записати в таблицю
вихідних даних (таб.1)
Таблиця 2.
Код тарифної сітки
Категорія
Розряд



I
II
III
IV
V
VI

22
Верстатники
480,8
496,16
644,8
776,8
843,2
992

Примітка : Заробітна плата вказана в гривнях.
Розв’язання:
1. Розрахуємо заробітну плату працівників першого цеху з врахуванням премії в розмірі 30% від заробітної плати по кожному із розрядів:
І=480.8+480.8*0,3=390,65(грн.)
ІІ=496,16+496,16*0,3=403,13(грн.)
ІІІ=644,8+644,8*0,3=523,9(грн.)
IV=776,8+776,8*0.3=631,15(грн.)
V=843,2+843,2*0.3=685,1(грн.)
VI=992+992*0,3= 806(грн.)
2. Знайдемо розмір заробітної плати робітників другого цеху, враховуючи премію розміром 40% від заробітної плати, а також розряди:
І=480,8+480,8*0,4=420,7(грн.)
ІІ=496,16+496,16*0,4=434,14(грн.)
ІІІ=644,8+644,8*0,4=564,2(грн.)
IV=776,8+776,8*0.4=679,7(грн.)
V=843,2+843,2*0.4=737,8(грн.)
VI=992+992*0,4=868(грн.)
Висновок: можна зробити висновок, що в працівників другого цеху буде заробітна плата вища ніж в працівників першого цеху з урахуванням премій, адже в працівників першого цеху премія менша ніж в працівників другого цеху.
Завдання 2.
Побудувати ряд розподілу робітників кожного цеху і всього заводу за кваліфікацією. Результати представити в табличній формі. Дати назву таблиці, зобразити ряд графічно і зробити висновок.
Побудуємо розподіл робітників за розрядом
Таблиця 3. 1
Розряд
Чисельність робітників


І цех
ІІ цех
Всього по заводу


чол.
у % до підсумку
чол.
У % до підсумку
чол.
У % до підсумку

І
6
24
0
0
6
11,1

ІІ
6
24
4
13,8
10
18,5

ІІІ
8
32
4
13,8
12
22,2

IV
3
12
9
31,0
12
22,2

V
2
8
6
20,7
8
14,8

VI
0
0
6
20,7
6
11,1

Разом
25
100
29
100
54
100


Висновок:
З цього завдання видно, що в першому цеху 8 робітників мають 3-ій розряд, що складає 32% від усіх працюючих цеху, а у другому – 9 робітників з 4-им розрядом, але немає робітників з першим ( на відміну від І цеху). Загалом найбільш поширеним є 3-ій і 4-ий розряд, до якого входить 24 чоловік , що складає 44,4% загальної кількості працівників.
Завдання 3.
Побудувати ряд розподілу робітників кожного цеху і всього заводу за розміром місячного заробітку, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. Дані представити в табличній формі (табл.4). Дати назву таблиці.
Зобразіть графічно отриманий ряд і проаналізуйте його.
Для розв`язання конкретних аналітичних задач проводяться нестандартні групування за певними ознаками, що легко розпізнаються. Групування за однією ознакою називають простим, у разі поєднання двох і більше ознак – комбінаційним. Різновидом структурного групування є ряд розподілу, характеристиками якого є варіанти та частоти, або частки. Варіанти – це конкретні значення групувальної ознаки, частоти – кількості елементів сукупності, яким властиві окремі варіанти. Відносні частоти (% до підсумку) називають частками.
У процесі формування груп за варіаційною ознакою, необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них. Якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно, то виділяють рівні інтервали груп за формулою: i=Xmax-Xmin/n
Проведемо розподіл робітників за розміром заробітної плати
Таблиця 4.
Місячна
ЗРП,грн
Число робітників, чол.


І цех
ІІ цех
Всього по заводу


чол.
%
чол.
%
чол.
%

625,04-815,984
12
48
4
13,8
16
29,7

815,984-1006,928
8
32
4
13,8
12
22,2

1006,928-1197,872
5
20
15
51,7
20
37

1197,872-1388,8
0
0
6
20,7
6
11,1

Всього
25
100
29
100
54
100



Висновок:
Отже, 12 робітників у першому цеху отримують заробітну плату від 625.04 до 815.984 грн. У другому цеху, 15робітників мають заробітну плату від 1006.928 до 1197.872 грн.
Завдання 4.
Провести комбінаційне групування робітників заводу за загальним стажем роботи та кваліфікацією (розрядом). Результати групування представити в таблиці (табл.5). Зробіть висновки.
Таблиця 5.
Розподіл робітників заводу за кваліфікацією та стажем роботи
Розряд
Стаж роботи, років
Число робітників, чол.



І цех
II цех
всього по заводу



чол.
в % до підсумку
чол.
в % до підсумку
чол.
в % до підсумку

1 - 2
1-2
3-4
5 і більше
5
6
1
41,7
50
8,3
0
1
3
0
25
75
5
7
4
31,3
43,8
25

Разом
X
12
100
4
100
16
100

3-4
до 4 років
5-6
7-8
9 і більше
1
4
3
3
9,1
36,4
27,3
27,3
0
1
2
10
0
7,7
15,4
76,9
1
5
5
13
4,2
20,8
20,8
54,2

Разом
X
11
100
13
100
24
100

5-6
До 12
12-16
17-21
22 і більше
1
1
0
50
50
0
0
3
9
0
25
75
1
4
9
7,1
28,6
64,3

Разом
X
2
100
12
100
14
100

Всього по заводу
X
25
X
29
X
54
X


Висновок:
Отже, за результатами комбінаційного групування можна зробити висновок, що по 1-му цеху більшість робітників I-IІ розрядів зі стажем роботи 1-5 і більше років, по 2-му цеху більшість робітників III-IV розрядів. Загалом по заводу найбільше робітників ІІІ-IV розрядів зі стажем роботи від 4 років до 9 і більше років.
Завдання 5.
1. За результатами групування розрахуйте середній тарифний розряд та середню заробітну плату по кожному цеху і по заводу в цілому.
2. Визначте моду тарифного розряду і заробітної плати (див.табл.3 і 4).
3. Визначити медіану тарифного розряду і заробітної плати
4. За даними завдання 2 і 5 визначте дисперсію тарифного розряду і заробітної плати в кожному цеху і по заводу в цілому.
Порівняйте варіації по тарифному розряду і по заробітній платі.
Розв’язання:
1.Середня величина – це узагальнююча міра варіаційної ознаки, яка характеризує її рівень у розрахунку на одиницю сукупності. Середні величини дозволяють охарактеризувати сукупність по кількісній варіаційній ознаці. У статистиці використовують декілька видів середніх величин:
- середня арифметична;
- середня гармонійна;
- середня геометрична тощо.
Якщо середня визначається за первинними або не згрупованими ознаками, то вона є простою, а якщо за згрупованими або вторинними даними – зважена форма.
Середня арифметична – це одна з найбільш поширених середніх величин, застосовується у випадках, коли обсяг варіаційної ознаки для всієї сукупності є сумою індивідуальних значень її окремих елементів.
Розрізняють арифметичну просту і зважену.
Середній тарифний розряд та середню заробітну плату ми розраховуємо за формулою середньої арифметичної зваженої:

Х – це розряд, f – кількість робітників по кожному розряду.
Середній тарифний розряд І цеху дорівнює:
=(1*6+2*6+3*8+4*3+5*2+6*0)/25=64/25=2,6=3
По ІІ цеху:
=(1*0+2*4+3*4+4*9+5*6+6*6)/29=122/20=4,2=4
По заводу:
=(1*6+2*10+3*12+4*12+5*8+6*6)/54=186/54=3,4=3
Середнє значення заробітної плати визначаємо так:
1. і=(815.984+625.04)/2=360.256
Місячна
ЗП,грн
Х
Число робітників, чол.



І цех
чол.
ІІ цех
чол.
Всього по заводу
чол.

625,04-815,984
720,512
12
4
16

815,984-1006,928
911,456
8
4
12

1006,928-1197,872
1102,4
5
15
20

1197,872-1388,8
1293,34
0
6
6

Всього
 
25
29
54


2. За формулою середньої зваженої обчислюємо середню ЗП:
І цех
=21449,79/25=857,99грн.
ІІ цех
=30823,888/29=1062,89269грн.
По заводу в цілому:
=52273,68/54=32671,08/54=13068,42грн.
Модою називається величина ознаки, тобто варіанта, яка найчастіше зустрічається у даній сукупності.
Модою в дискретному ряду розподілу буде варіанта, яка має найбільшу частоту.
Отже, модою тарифного розряду у І цеху буде: Мо1= “3-ій розряд”;
ІІ цеху: Мо2=“4-ий розряд”; по заводу: Мо3 = “3 і 4-й розряд”
Модою в інтервальному ряду розподілу визначається за залежністю:
Де хмо – нижня межа модального інтервалу;
fмо - частота модального інтервалу;
fмо-1 – частота інтервалу, який передує модальному;
імо – величина модального інтервалу;

І цех:
Мо=625.04 +190.944*(12-0)/(12-0+12-11)=801.256 грн.
ІІ цех:
Мо=1006.928+190.944*(15-4)/(15-4+15-6)=1111.947 грн.
По заводу:
Мо=1006.928+190.944*(20-12)/(20-12+20-6)= 1076,368грн
Висновок: більшість робітників І цеху отримують заробітну плату 801.256 грн., ІІ цеху – 1111.947 грн., по заводу – 1076.368 грн.
3) Медіана – це варіанта, яка знаходиться всередині варіаційного ряду, тобто медіана поділяє ряд розподілу на 2 рівні за чисельністю частини.

де х –нижня межа;
іmk - ширина інтервалу;
Sме-1 – сума частот інтервалів, що передують медіанному;
Fме – частота медіанного інтервалу
Для того, щоб знайти медіану тарифного розряду, треба спочатку знайти серединну

Знаходимо медіану
Для знаходження медіани побудуємо допоміжні таблиці.
І цех:25/2=12,5
ІІ цех:29/2=14,5
По заводу: 54/2=27

Розряд
(варіан-
ти)
Число робітників


І цех
ІІ цех
Всього по заводу


чол.
s
чол.
s
чол.
s

І
6
6
0
0
6
6

ІІ
6
12
4
4
10
16

ІІІ
8
20>12,5
4
8
12
28>27

IV
3

9
17>14,5
12


V
2

6

8


VI
0

6

6


Разом
25

29

54



Медіана тарифного розряду для І цеху – ІІІ розряд; для ІІ – IV розряд; по заводу в цілому – ІІІ розряд.
Місячна
ЗП,грн
Число робітників, чол.


І цех
ІІ цех
Всього по заводу


чол.
s
чол.
s
чол.
s

625,04-815,984
12
12
4
4
16
16

815,984-1006,928
8
20>12.5
4
8
12
28>27

1006,928-1197,872
5

15
23>14,5
20


1197,872-1388,8
0

6

6


Всього
25

29

54



Медіанний інтервал по І цеху 815,984-1006,928оскільки кумулятивна частота вперше перевищила півсуму.
Ме=625.04 +190.944*(12,5-12)/8=827,92грн.
Медіанний інтервал по ІІ цеху 1006,928-1197,872, оскільки кумулятивна частота вперше перевищила півсуму.
Ме=1006.928 +190.944*(14,5-8)/15=1096,064грн.
Медіанний інтервал по заводу в цілому 815,984-1006,928, оскільки кумулятивна частота вперше перевищила півсуму.
Ме=625.04 +190.944*(27-16)/12=991,024грн
4) Загальна дисперсія ?2 характеризує відхилення індивідуальних значень ознаки сукупності від загальної середньої і розраховується за формулою:
?2=?(х – х)/ ?f
Для знаходження дисперсію, необхідно:
1). Знайти середню арифметичну кожного ряду розподілу ;
2). Знайти відхилення кожної варіанти від середньої величини: х - х
3) Піднести кожне відхилення до квадрату: ;
4) помножити кожний квадрат відхилення на відповідну частоту: ;
5). Додати всі отримані добутки:
6). Ділити суму отриманих добутків на суму частот і отримаємо показник дисперсії.
Дисперсія по тарифному розряду:
Розряд
І цех

х
f

[x – x]
(x - x)2
(x - x)2*f
?2

1
6
2,6
1,6
2,56
15,36
1,4

2
6

0,6
0,36
2,16


3
8

0,4
0,16
1,28


4
3

1,4
1,96
5,88


5
2

2,4
5,76
11,52


6
0

3,4
11,56
0


Разом
25

8,4
22,36
36,2



Розряд
II цех

х
f
x
[x –x]
(x - x)2
(x - x)2*f
?2

1
0
4,2
3,2
10,24
0
1,68

2
4

2,2
4,84
19,36


3
4

1,2
1,44
5,76


4
9

0,2
0,04
0,36


5
6

0,8
0,64
3,84


6
6

1,8
3,24
19,44


Разом
29

9,4
20,44
48,76



Розряд
По заводу в цілому

х
f
x
[x –x]
(x - x)2
(x - x)2*f
?2

1
6
3,4
2,4
5,76
34,56
2,25

2
10

1,4
1,96
19,6


3
12

0,4
0,16
1,92


4
12

0,6
0,36
4,32


5
8

1,6
2,56
20,48


6
6

2,6
6,76
40,56


Разом
54

9
17,56
121,44



Дисперсія по заробітній платі
Місячна
ЗП,грн
І цех


x
f
x
[x –x]
(x - x)2
(x - x)2*f
?2

625,04-815,984
720,512
12
857,984
137,47
18898,55
226782,61
13708,8

815,984-1006,928
911,456
8
 
53,472
2859,25
22874,04
 

1006,928-1197,872
1102,4
5
 
244,42
59739,18
298695,91
 

1197,872-1388,8
1293,34
0
 
435,35
189531,36
0,00
 

Всього
4027,7
25
 
870,71
271028,35
548352,55
 


Місячна
ІІ цех

ЗП,грн
x
f
x
[x –x]
(x - x)2
(x - x)2*f
?2

625,04-815,984
720,512
4
1062,896
342,38
117226,80
468907,21
19454,56

815,984-1006,928
911,456
4
 
151,44
22934,07
91736,29
 

1006,928-1197,872
1102,4
15
 
39,504
1560,57
23408,49
 

1197,872-1388,8
1293,34
6
 
230,44
53102,59
318615,56
 

Всього
4027,7
29
 
763,77
194824,04
902667,56
 


Місячна
ЗП,грн
По заводу вцілому


x
f
x
[x –x]
(x - x)2
(x - x)2*f
?2

625,04-815,984
720,512
16
968,032
247,52
61266,15
980258,41
23318,66

815,984-1006,928
911,456
12
 
56,576
3200,84
38410,13
 

1006,928-1197,872
1102,4
20
 
134,37
18054,76
361095,19
 

1197,872-1388,8
1293,34
6
 
325,3
105822,69
634936,15
 

Всього
4027,7
54
 
763,77
188344,45
2014699,87
 


Відносною мірою варіації є коефіцієнт варіації. Він дозволяє порівнювати ступінь варіації ознаки у варіаційних рядах, які мають різний рівень середніх величин. Обчислюються як відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки. В свою чергу середнє квадратичне відхилення обчислюється, як корінь квадратний з дисперсії. Якщо коефіцієнт варіації менше чи дорівнює 33%, то сукупність вважається однорідною.


По тарифному розряду:
І цех ?=1,2, V=46,2% ІІ цех ?=1,3 , V=30,95%
По заводу ?=1,5, V=44,12%
По заробітній платі:
І цех ?=117.08, V=13.65% ІІ цех ?=139.48 , V=13.12%
По заводу ?=152.7, V=15.77
По тарифному розряду сукупність є однорідною, оскільки становить 46,2 , 46,2>33%, крім ІІ цеху(30,95<33%). По заробітній платі - неоднорідною, бо коефіцієнт варіації не перевищує 33%.
Завдання 6.
Представити сукупність робітників заводу, як генеральну, сформулювавши вибіркову сукупність, відібравши кожного п’ятого робітника.
Для вибіркової сукупності:
1)побудувати графік кореляційного поля для залежності ЗРП і від розряду;
2)розрахуйте параметри лінійного рівняння регресії;
3)з допомогою коефіцієнта кореляції оцініть тісноту зв’язку і визначте його достовірність.
Розв’язання:
Вибіркова сукупність.
І цех ІІ цех
Номер по порядку
Розряд
Стаж роботи
ЗП
Номер по порядку
Розряд
Стаж роботи
ЗП

1
3
4
523,9
1
4
14
679,7

2
2
2
403,13
2
3
16
564,2

3
3
5
523,9
3
4
13
679,7

4
4
10
631,15
4
5
20
737,8

5
2
4
403,13
5
3
6
564,2

разом


2485,21
6
4
12
679,7





Разом


3905,3











Будуємо графік кореляційного поля для залежності заробітної плати від розряду і розраховуємо параметри лінійного рівняння регресій. Розрахунки ведемо в табличній формі.
І цех
Номер по порядку
Розряд, х
ЗП, у
х × y
x2
yx

1
3
838,24
2514,72
9
832,064

2
2
645,008
1290,016
4
648,096

3
3
838,24
2514,72
9
832,064

4
4
1009,84
4039,36
16
1016,03

5
2
645,008
1290,016
4
648,096

разом
14
3976,336
11648,83
42
3976,35

середнє
2,8
795,2672
2329,766
8,4
795,27


yx = a0 + a1x; ;
= 183.968;
a0 = y– а × х = 795.2672-183.968*2,8 = 280.16.
yx = 280.16+183.968*x.
ІІ цех
Номер по порядку
Розряд, х
ЗП, у
х × y
x2
yx

1
4
1087,52
4350,08
16
1063,7

2
3
902,72
2708,16
9
927,67

3
4
1087,52
4350,08
16
1063,7

4
5
1180,48
5902,4
25
1199,72

5
3
902,72
2708,16
9
927,67

6
4
1087,52
4350,08
16
1063,7

разом
14
6248,48
24368,96
91
6248,48

середнє
2,8
1041,41333
4061,49333
15,2
1041,41


yx = a0 + a1x; ;
= 136.056;
a0 = y – а × х = 1041.41 – 137.36 × 3,8 = 519.592.
yx = 519.592 + 136.056 *x.

Рис. 2.3.
За допомогою коефіцієнту кореляції оцінюємо тісноту зв’язку і визначаємо його достовірність. Розрахунки записую в таблицю.
Вихідні дані для І цеху:
Номер по порядку
Розряд, х
ЗП, у
yx

(yx-y)2

(y-y)2
(y-yx)2

1
3
838,24
832,064
846,4
1154,336
23,84

2
2
645,008
648,096
13536,51
14110,56
5,952

3
3
838,24
832,064
846,4
1154,336
23,84

4
4
1009,84
1016,032
30461,6
214,576
23,968

5
2
645,008
648,096
13536,51
14110,56
5,952

разом
14
3976,336
3976,352
59227,42
30744,368
83,552

середнє
2,8
795,264
795,264
11845,49
6148,88
16,704



Вихідні дані для ІІ цеху.
Номер по порядку
Розряд, х
ЗП, у
yx

(yx-y)2

(y-y)2
(y-yx)2

1
4
1087,52
1068,816
469,504
1328,944
218,656

2
3
902,72
931,76
7514,176
12021,472
527,072

3
4
1087,52
1068,816
469,504
1328,944
218,656

4
5
1180,48
1205,872
16905,248
12088,144
402,976

5
3
902,72
931,76
7512,576
12021,472
527,072

6
4
1087,52
1068,816
469,504
1328,944
218,656

Разом
23
6248,48
6275,84
33340,512
40117,92
2113,088

Середнє
3,8
1041,408
4061,44
5556,752
6686,32
352,176


Визначимо кореляційне співвідношення:
; ;
; ;
Для І цеху

Визначаємо коефіцієнт детермінації (D)
D = 2 = 1,42= 1,96.
Для ІІ цеху

Визначаємо коефіцієнт детермінації (D)
D = 2 = 0,912 = 0,83.
Розраховуємо індекс кореляції (R).
.
Для І цеху
= 0,98
Для ІІ цеху = 0,97
Висновок: Побудувавши графік ми бачимо, що між заробітною платою і кваліфікацією існує пряма залежність, тобто чим вищий розряд тим більший розмір ЗРП. Розрахувавши параметри лінійного рівняння, можемо зробити висновок, що для І цеху рівняння набуде вигляду yx = 280.16+183.968*x. . Це означає, що якщо розряд збільшити на 1, то заробітна плата збільшиться на 183.968 грн. 175,1 – вплив неврахованих факторів. Для другого цеху рівняння набуде вигляду: yx = 519.592 + 136.056 *x.. Якщо збільшити розряд на 1, то ЗП зросте 136.056 грн. 325,37 – вплив неврахованих факторів.
За допомогою коефіцієнта кореляції можна оцінити тісноту зв’язку і його достовірність.
Для I цеху:
Кореляційне співвідношення ( ); коефіцієнт детермінації (D) індекс кореляції (R), відповідно дорівнюють:
= 1,4; D = 1,96; R = 0,98.
Для ІІ цеху
= 0,91; D = 0,83; R=0,97.
Отже зв’язки тісні.
Завдання 7.
Відомі дані про оплату праці в цеху:
Таблиця 6.
Номер по порядку
Професії робітників
Загальна сума коштів на оплату праці за період, тис. грн.
Середньоспискова чисельність за період, чол.








Базисний період
Звітний період
Базисний
Звітний

1
Слюсарі
3200
5460
30
42

2
Токарі
2900
3120
20
20

3
Штампувальники
3640
2750
15
10


Розраховуємо середню заробітну плату для кожної професії:
Слюсарі: ЗРПсеро = ФОПо / Чро = 3200 / 30 = 106,67 грн.
ЗРПсер1 = ФОП1 / Чр1 = 5460 / 42 = 130,00 грн.
Токарі: ЗРПсеро = ФОПо / Чро = 2900 / 20 = 145 грн.
ЗРПсер1 = ФОП1 / Чр1 = 3120 / 20 = 156 грн.
Штампувальники: ЗРПсеро = ФОПо / Чро = 3640 / 15 = 242,67 грн.
ЗРПсер1 = ФОП1 / Чр1 = 2750 / 10 = 275 грн.
Обчислимо індекси середньої заробітної плати по кожній групі робітників.
Слюсарі: ізрпсер = , або 122%.
Отже, в звітному періоді середня заробітна плата слюсарів зросла на 22%.
Токарі: ізрпсер= ; або 107,7%.
Отже, в звітному періоді середня заробітна плата токарів зросла на 7,5%.
Штампувальники: ізрпсер=; або 113%. Отже, заробітна плата штампувальників зросла у звітному періоді на 13%.
Знаходимо індекси середньої заробітної плати фінансового складу та структурних зрушень.
Іф.с=
Або 115,5%.
Іс.з. =, або 105% .
Іс.з.=Із.с/Іф.с=1,05/1,155=0,909, або 90,9%.
3. Розраховуємо загальні індекси фонду оплати праці і чисельності робітників.
Ізрпсер × Чр = , або116%
Розраховуємо загальні індекси ЗП і чисельності робітників і робимо перевірку.
Ізрпсер × Чр = Ізрпсер × Чр
Ізрпсер = , або115%.
Ічр=,або 100,6%.
Ізрпсер × Чр = Ізрпсер × Чр = 1,15 × 1,006 = 1,16, або 116 %.
Висновок:
Отже, фонд оплати праці і середньоспискова чисельність робітників цеху в цілому зросло на 16%. Це сталося за рахунок зростання на 15% середньої заробітної плати і зростання на 0,6% середньоспискової чисельності робітників цеху. За рахунок структурних зрушень середня заробітна плата в звітному періоді в порівняні з базисним зменшилась на 8,7%.
Висновки
Після проведення всіх обрахунків в практичній частині курсової роботи можемо зробити висновки по всій роботі.
Тема звучить так: Статистичні методи аналізу заробітної плати у промисловості. Отже проаналізувавши заробітну плату в промисловості ( теоретична частина) можна зробити висновок, що вона являє собою виражену в грошовій формі частину доходу громадян, який надходить в особисте користування працівників в відповідності до тієї кількості і якості праці використаної працівником для отримання бажаного результату. Також ми дізналися, що оплата праці в народному господарстві формується за рахунок національного доходу і розглядається в статистиці як один із елементів витрат виробництва та доходів населення. Один із багатьох показників дослідження статистикою заробітної плати є склад фонду оплати праці за ділянками виробництва, категоріями працівників і.т.д. Розрізняють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди заробітної плати які в свою чергу мають свої характеристики. Також ми висвітлили аналіз динаміки середньої заробітної плати за факторами і дізналися, що існує середня годинна заробітна плата, середня денна заробітна плата, середня річна (квартальна, місячна) заробітна плата.
Що до практичної частини то нам були відомі дані про стаж роботи і заробітну плату робітників двох цехів заводу високовольтної апаратури. І було дано 7 завдань. По першому завданню ми визначили, що в працівників другого цеху буде заробітна плата вища ніж в працівників першого цеху з урахуванням премій, адже в працівників першого цеху премія менша ніж в працівників другого цеху. виконавши друге завдання дізналися, що загалом найбільш поширеним є 3-ій і 4-ий розряд, до якого входить 24 чоловік , що складає 44,4% загальної кількості працівників. Третє завдання дало нам змогу в цілому по двох цехах 20 чоловік з 54 отримують заробітну плату від 629,33 до 748,67 грн., що складає 37% від всієї кількості робітників. Четверте завдання показало, що загалом по заводу найбільше робітників ІІІ-IV розрядів зі стажем роботи від 4 років до 9 і більше років. В п’ятому завданні ми знаходили: дисперсію по тарифному розряду, дисперсію по заробітній платі, моду і медіану. По шостому графіку нам стало відомо, що між заробітною платою і кваліфікацією існує пряма залежність, тобто чим вищий розряд тим більший розмір ЗРП. Це означає, що якщо розряд збільшити на 1, то заробітна плата збільшиться на 114,98 грн. – для першого цеху, для другого цеху - Якщо збільшити розряд на 1, то ЗРП зросте 85,66 грн.
І сьомий графік показав, що фонд оплати праці і середньоспискова чисельність робітників цеху в цілому зросло на 16%. Це сталося за рахунок зростання на 15% середньої заробітної плати і зростання на 0,6% середньоспискової чисельності робітників цеху. За рахунок структурних зрушень середня заробітна плата в звітному періоді в порівняні з базисним зменшилась на 8,7%.
Список використаної літератури
Куманець Т. В., Пігарєв Ю. Б. Статистика: Навчальний посібник , 2003р.
Теория статистики: Учебник за ред. Р. А. Шмойловой, Москва, 2000 р.
Статистика за ред. С.С.Герасименка, Київ, 2002р.
Фещур Р., Баранівський А. Статистика, 2003р.
Мазуренко В.П. Статистика: навчально-методичний посібник, 2001р.