Розділ ІІ. Визначення показників стану, руху і ефективності
використання виробничих фондів підприємства та
результатів господарської діяльності.
Вихідні дані:
Таблиця1.


Обгрунтування підвищення ефективності використання виробничих ресурсів підприємства
Вихідні дані

1
Проектна потужність підприємства, тис. шт.
541.528

2
Обсяг виробництва (реалізації), тис. шт.
426.974

3
Відпускна ціна одиниці виробленої продукції, грн.
26

4
Балансова вартість ОВФ, тис. грн. в т.ч.
5970.346

-
Будівлі, споруди
2296.287

-
Передавальні пристрої
505.184

-
Машини та обладнання
1446.713

-
Транспортні засоби
1492.639

-
Інструмент та інвентар
114.867

-
ЕОМ
114.867

-
Надійшло в кінці року ОВФ, тис.грн 
3283.742

-
Вибуло в кінці року ОВФ, тис.грн
3283.742

5
Залишкова вартість ОВФ, тис. грн.
81.229

6
Питома вага активної частини ОВФ, %
81.229

7
Вартість ОВФ, що використовувалися в 2-й і 3-й змінах, тис. грн.
2388.138

8
Чисельність працівників
541.528

 
 


9
Середньодобова потреба в оборотних фондах, тис. грн.
3.65

10
Середньорічний залишок оборотних фондів, тис. грн.
1525.651

11
Зменшення тривалості одного обороту, днів
7.29

12
Норматив заробітної плати на одиницю продукції, грн/грн
0.10

13
Корисний фонд часу роботи ОВФ, днів


-
За планом
275.971

-
Фактично
218.694

14
Питома вага нормативних оборотних коштів, %
78.10

2.1. Визначення річних витрат на виробництво та реалізацію продукції
підприємства:
2.1.1. Річна потреба в оборотних коштах підприємства визначається за
формулою:
, де
- річна потреба в оборотних коштах;
- середньодобова витрата оборотних коштів;
- тривалість періоду, діб (360)
= 3.65 * 360 =1314 тис.грн.
Це означає, що на протязі 360 днів для фірми (організації) потрібно оборотних коштів на суму 1314 тисяч гривень.
2.1.2. Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції
, де
- виробничі витрати, грн.;
- невиробничі витрати, грн.(5% від суми виробничих витрат).
, де
, - відповідно-прямі та непрямі витрати, грн.
, де
- вартість матеріальних витрат (становлять 50% від річної потреби
оборотних коштів);
- витрати на оплату праці;
- амортизаційні відрахування;
- вартість ремонтних робіт;
- відрахування на соціальні відрахування (у % від витрат на оплату
праці);
- інші виробничі витрати.

, де
- обсяг виробництва продукції, тис. грн.
- норматив заробітної плати на одиницю продукції
= 426.974*26*0,1=1101.1324 (тис.грн.)
= 0,5*1314=657(тис. грн.)
, де
- балансова вартість ОВФ і-ї групи, тис. грн.;
- норми амортизаційних відрахувань (для нематеріальних активів термін
корисного використання становить 3 роки), %.
(тис. грн.)
, де
- коефіцієнт, який враховує витрати на технічне обслуговування на ремонт (35% від величини амортизаційних відрахувань).
(тис.грн.)
, де

коефіцієнт витрат на соціальні заходи.
(тис.грн.)

, де
- коефіцієнт, який враховує розмір інших витрат (20%);
(тис.грн.)
, де

- коефіцієнт непрямих витрат (становить 50% від прямих витрат);

(тис.грн.)
(тис.грн.)
(тис.грн.)
(тис.грн.)
(тис.грн.)
Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції
Таблиця 2
№ з/п
Елементи витрат
Значення, тис. грн

1
Матеріальні витрати
657

2
Витрати на оплату праці
1101.1324

3
Відрахування на соціальні заходи
408.529

4
Амортизація основних фондів
804.904

5
Інші витрати:
652.456

 6
Прямі витрати на виробництво
3851.7379

 7
Непрямі витрати на виробництво
1925.868

 8
Виробнича собівартість виготовленої продукції
5777.605

 9
Невиробничі витрати
288.880

 10
Повна собівартість виготовленої продукції
6066.405


Визначаємо собівартість одиниці продукції:
, де
- Повна собівартість виготовленої продукції,тис.грн.
- обсяг виробництва продукції, шт.
грн.
Таким чином, на основі попередніх обчислень знайдено, що річна потреба в оборотних коштах підприємства становив 1238,4 (тис.грн.). Матеріальні витрати на виробництво продукції (вартість сировини, матеріалів, покупних матеріалів, робіт і послуг та ін.) становив 1314 тис. грн.; витрати на оплату праці – 1101.1324тис. грн. Відрахування на соціальні заходи включають відрахування за встановленими нормами на державне соціальне страхування (2,9%), пенсійний фонд (31,8%), фонд зайнятості населення(1,3%) – вони становлять 657 тис. грн. Сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів виходячи із їх балансової вартості і затверджених податковим законодавством норм амортизаційних відрахувань становить 804.904 тис. грн., що складає приблизно п’яту частину їх загальної балансової вартості. Інші витрати підприємства, до яких відносяться витрати на сертифікацію і збут продукції, витрати на відрядження та інше, складають 652.456тис. грн. Прямі та непрямі витрати становлять відповідно 3851.7379та 1925.868тис. грн. Виробничі витрати – 5777.605тис.грн., невиробничі витрати складають 5% виробничих витрат і становлять 288.880тис. грн.
Собівартість за своєю економічною природою виражає поточні витрати на виробництво продукції, а відповідно характеризує ефективність виробництва. В нашому випадку повна собівартість становить 6066.405тис. грн., а одиниці продукції – 14.21 грн.
2.2. Визначення показників ефективності виробництва.
2.2.1 Валова виручка від реалізації готової продукції.
, де
- відпускна ціна одиниці продукції;
- обсяг реалізації продукції (в натуральних показниках).
(тис.грн)
Грошова виручка характеризує завершення кругообігу засобів підприємства, а її одержання означає, що продукція не тільки вироблена, але й одержана замовником і оплачена ним. Отже за відвантажену продукцію поступило 11101,32 тис. грн.
2.2.2. Чистий дохід (чиста виручка) від реалізації продукції.
, де
- нарахування податку на додану вартість.
(тис.грн)

Отже, чистий дохід – це дохід за мінусом ПДВ і він складає 9251.103тис.грн.
2.2.3. Валовий прибуток підприємства.
, де
- виробнича собівартість реалізованої продукції.
(тис. грн.)
Таким чином, валовий прибуток включає власне прибуток і так звані невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати.
2.2.4. Операційний прибуток підприємства (прибуток від
оперативної діяльності).
, де
-невиробничі витрати (адміністративні витрати та витрати на збут).
(тис. грн.)
Операційний прибуток часто називають чистим прибутком, він дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат, тобто 239,534 тис.грн.
2.2.5. Чистий прибуток (прибуток після оподаткування).
, де
- податок на прибуток (25%).
(тис. грн.)

Таким чином, 72,22 тис.грн. залишається в розпорядженні підприємства.
2.2.6. Рентабельність продукції.

, де
– виробнича собівартість реалізованої продукції

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Як видно, цей показник досить низький і потрібно підвищити ефективність роботи підприємства.
2.2.7. Рентабельність виробництва (рентабельність виробничих
фондів).
, де
- середньорічна вартість основних виробничих фондів
підприємства.
річна вартість нормованих оборотних коштів.

Цей показник характеризує ефективність витрат, що акумулюються у виробничих фондах, тобто ефективність окремих витрат виробництва. Рентабельність виробничих фондів є невисокою, а це означає, що вони використовуються нераціонально.
2.3 Визначення показників, що хорактеризують ступінь
використання основних виробничих фондів та оборотних
коштів підприємства.
2.3.1. Показники фізичного стану основних виробничих фондів
підприємства:
- коефіціент зносу :


Коефіцієнт зносу основних фондів характеризує ступінь зносу основних фондів. Як видно, основні фонди зношені на 22%.
- коефіціент придатності:

,де – коефіцієнт придатності основних фондів,
– балансова (первісна) вартість основних фондів
– залишкова (балансова) вартість основних фондів.


Коефіцієнт придатності основних фондів показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості. Отже, залишкова вартість основних фондів складає 78% їх первісної вартості.
- технологічна структура основних виробничих фондів :
будівлі і споруди =
передавальні пристрої =
машини та обладнання =
транспортні засоби =
інструмент та інвентар =
ЕОМ=
Отже, звідси видно, що найбільшу частину вартості ОВФ складають будівлі і споруди (38,45%), а найменшу – інструмент, інвентар та ЕОМ (1,9%).
.
2.3.2 Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ОВФ
- фондозабезпеченість:
, де
– фондозабезпеченість;
– балансова вартість основних виробничих фондів;
– обсяги виконаних робіт;
(тис.грн/тис.грн)
Отже, потреба підприємства в ОВФ для виготовлення одиниці продукції складає 0,645тис.грн.
- механозабезпеченість :
, де
– механозабезпеченість виробництва;
– балансова вартість машин та механізмів.
(тис.грн/тис.грн)
Отже, потреба підприємства у засобах механізації для виготовлення одиниці продукції складає 0,416тис.грн.
2.3.3 Показники, що характеризують озброєність працівників ОВФ
фондоозброєність:
, де
– фондоозброєність праці робітників;
– середньорічна чисельність робітників.
(тис.грн/люд)
Отже, вартість ОВФ, що приходиться на одного робітника, зайнятого у найбільшій зміні, складає 11,025 тис.грн/люд.
механоозброєність:
, де
– механоозброєність праці робітників.
(тис.грн/люд)
Отже, вартість машин і механізмів, що приходиться на одного робітника, зайнятого у найбільшій зміні, складає 7,1 тис.грн/люд.
2.3.4 Показники що, характеризують використання ОВФ в часі
- коефіцієнт використання календарного часу:
, де
– число фактично відпрацьованих днів в році.
– число календарних днів в році
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при =0,65-0,70.

Отже, питома вага числа робочих днів в році становить 0,756
коефіцієнт використання робочого часу:
, де
– число фактично відпрацьованих днів в році.
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при =0,75-0,80.

Отже, ступінь використання робочого часу в році становить 79%.
2.3.6 Узагальнюючі показники
- фондовіддача :
, де
– фондовіддача основних виробничих фондів;
(тис.грн/тис.грн)
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на 1 грн. основних виробничих фондів. Отже, на 1 грн. ОВФ виробляється 1,55 грн продукції.
- фондовіддача по чистій продукції:
, де
- матеріальні витрати
– річні амортизаційні відрахування
(тис.грн/грн)
Цей показник визначається, щоб уникнути впливу матеріаломісткості та робіт на рівень фондовіддачі ОВФ. Показник чистої продукції відображає реальний вклад підприємства у виготовлення тої чи іншої продукції. Як видно ,фондовіддача по чистій продукції менша за фондовіддачу по загальній продукції і становить 1,305тис.грн/грн.
- коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ:

(грн./грн.)
Цей показник характеризує коефіцієнт використання основних фондів з врахуванням їх оборотності.
2.3.6 Визначення показників ефективності використання оборотних
коштів
- коефіцієнт оборотності:
, де

- середньорічний залишок оборотних засобів
(грн./грн.)
Коефіцієнт оборотності характеризує кількість обертів, які здійснюють оборотні засоби за певний період. Отже, оборотні кошти здійснюють більше 6 обертів. Чим вищий коефіцієнт оборотності, тим ефективніше використовується оборотні засоби, тим ефективніше виробництво.
- коефіцієнт завантаженості оборотних засобів:

(грн./грн.)
Цей показник характеризує потребу в оборотних засобах на 1 грн. виконуваних робіт (виготовленої продукції). Отже, на 1 грн. виготовленої продукції потрібно 0,165т. грн. оборотних засобів.
- тривалість одного обороту:
, де
– тривалість періоду, за який визначається оборотність оборотних засобів (рік – 360 днів)
(днів)
Отже, час одного обороту, який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції становить 60 днів. Чим менше витрачається часу на 1 оборот, тим ефективніше використовуються оборотні засоби.
- коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів:
(грн./грн.)
Отже на 1 грн. оборотних засобів припадає 2,28 грн. економічного ефекту (прибутку).
- коефіцієнт використання оборотних засобів (окупності матеріальних затрат):
(грн./грн.)
Цей показник характеризує окупність матеріальних витрат. Як видно, вартість валової продукції в 14,080рази більша за матеріальні витрати.
Розділ 3. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних
активів підприємства.
3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо
поліпшення використання ОВФ підприємства в часі.
3.1.1. На основі запроектованих заходів визначається величина
збільшення річного робочого часу використання основних
виробничих фондів (12%)

,де
- збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів
- фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів
- величина збільшення робочого часу за рахунок запроектованих заходів у плановому році, %
=218,694*0,12= 26,24(дні)
Отже, річний робочий час використання ОВФ збільшився на 26,24дні.
3.1.2. Визначається коефіцієнт використання робочого часу у плановому
році
, де
- плановий корисний фонд робочого часу використання ОВФ, днів

Оскільки цей коефіцієнт є досить високим, то можна сказати, що робочий час в плановому році буде використовуватися ефективно.
3.1.3. Визначається збільшення числа змін використання ОВФ
підприємства у плановому році під впливом збільшення робочого
часу. При цьому приймається, що в першій зміні використовуються
всі основні виробничі фонди підприємства.
, де
- приріст числа змін використання ОВФ, змін
- коефіцієнт змінності використання ОВФ в базовому році

(змін)
Отже, під впливом збільшення робочого часу число змін використання ОВФ підприємства у плановому році збільшилось на 37.
3.1.4. Визначається загальне число змін використання ОВФ при базовому
рівні змінності їх використання:
, де
- величина змін використання ОВФ у плановому році
- значення коефіцієнту змінності в базовому році
(змін)
Отже, загальне число змін використання ОВФ у плановому році становить 343 змін.
3.1.5. Визначається приріст обсягу виробництва продукції підприємства
за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ.
,де обсяг виробництва продукції у базовому році, тис.грн.
число змін використання ОВФ у базовому році
(тис.грн.)
Отже, за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ продукції буде використано на 1101,1324тис.грн.
3.1.6 Визначаються додаткові витрати підприємства пов’язані зі
збільшенням величини річного робочого часу, виходячи з нормативу
додаткових витрат на одну тисячу грн. Вартість ОВФ - 0,1грн у
додаткову зміну

(тис.грн.)
Отже, додаткові витрати підприємства пов’язані із збільшенням величини річного робочого часу становлять 21,93.грн.
3.1.7 Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі
амортизаційних відрахувань буде становити:
, де
- економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції
річний обсяг виробництва продукції у плановому році, тис. грн.


(тис. грн.)
Отже, економія витрат виробництва становить 93,251 тис.грн.
3.1.8 Економія собівартості продукції підприємства у плановому
році становитиме:
, де
зниження собівартості прдукції під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ, тис.грн.
(тис.грн.) Отже, під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ собівартості продукції знизилась на 71,32 тис. грн.
3.2 Методичні рекомендації по обґрунтуванню прискорення оборотності
оборотних коштів підприємства
3.2.1 Визначаємо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок
скорочення тривалості одного обороту за залежністю:
, де
обсяг реалізації продукції
тривалість одного обороту
(тис.грн.)
Отже, величина вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту становить 187,335 тис. грн.
3.2.2 Визначення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за
рахунок збільшення коефіцієнту оборотності на плановий рік.


коефіцієнт оборотності
середньорічні залишки оборотних коштів, тис. грн.
обсяг реалізації продукції, тис. грн.
збільшення обсягу продукції в наслідок збільшення оборотності оборотних коштів, тис. грн.
(тис.грн.)

Отже, за рахунок збільшення коефіцієнту оборотності за плановий рік підприємство збільшить випуск додаткової продукції на 0,455 грн.
3.2.3 Економія собівартості за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань внаслідок збільшення оборотності оборотних коштів буде становити:
, де
економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції
річний обсяг виробництва продукції в плановому році, тис. грн.
При цьому доля річних амортизаційних відрахувань одиниці обсягу продукції становитиме :

,де
доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції
балансова вартість і – тої групи ОВФ, тис. грн.
норма річних амортизаційних відрахувань і – тої групи ОВФ,%
обсяг виробництва продукції


(тис.грн.)
Отже, за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань собівартість продукції зменшиться на 9251,548 тис. грн.
3.3 Методичні рекомендації з обґрунтування зниження матеріаломісткості продукції:
3.3.1 Обчислюємо норму матеріальних витрат в базовому році на 1 гривню товарної продукції:
, де
– матеріальні витрати, тис. грн.
обсяг випуску продукції, тис. грн(тис.грн./тис. грн.)
Отже, в базовому періоді на 1 гривню товарної продукції припадає матеріальних витрат на суму 0,0710 гривні.
3.3.2 На плановий рік підприємство планує знизити питомі матеріальні
витрати на 3 % . При цьому економія собівартості становить:


( тис.грн.)
Отже, в результаті зменшення питомих матеріальних витрат собівартість продукції знизилась на 18,503 тис.грн.
3.4. Вплив покращення використання виробничих ресурсів підприємства на результати господарської діяльності
Таблиця 3.
Результати підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства
№ п/п
Показники

Базовий

Плановий
Відхилення






Абсол.
Відн.

1
Проектна потужність (тис.грн.)
10800
10800
-
-

2
Товарна продукція (чистий дохід), тис.грн.
8400
10712,85
2312,85
27,53

3
Повна собівартість виробництва продукції, тис.грн.
8160,466
10087,858
1927,392
23,62

4
Вартість основних виробничих фондів, тис.грн.
5187,0
5187,0
-
-

5
Амортизаційні відрахування, тис.грн
1114,888
1114,888
-
-

6
Фондовіддача, грн./грн.
1,618
2,61
0,992
61,31

7
Коефіцієнт віддачі споживчих ОВФ
7,53
9,61
2,08
27,62

8
Продуктивність праці одного робітника, грн.
19,091
24,347
5,256
27,53

9
Середньомісячна зар.плата 1-го робітника,грн
255
325
70
27,45

10
Витрати на 1 грн. виготовленої продукції,грн.
0,97
0,94
-0,03
3,09

11
Коефіцієнт використання потужності підприємства
0,78
0,99
0,21
26,92

12
Рентабельність продукції, %
8,08
6,55
-1,53
18,94


Проектна потужність становить:
=541,528*26=14079,728 (тис.грн.)
Чистий дохід в плановому році визначається за формулою:

(тис.грн.)
Повна собівартість виробництва продукції в плановому році становить:

(тис.грн.)
Балансова вартість основних виробничих фондів в плановому році:

(тис.грн.)
Фондовіддача в плановому році становитиме:

(грн./грн.)
Коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ плановий:


Продуктивність праці одного робітника визначається за формулою:

(тис. грн.)
(тис. грн.)
Середньомісячна зар.плата 1-го робітника визначається за залежністю:

(тис. грн) =255 (грн.)
(тис. грн.) =325 (грн.)
Витрати на 1 грн. виготовленої продукції:

(грн.)
(грн.)
Коефіцієнт використання потужності підприємства:



Рентабельність продукції в плановому році визначається за залежністю:

(тис. грн.)

Отже, як видно з останньої таблиці підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства позитивно вплинуло на результати його господарської діяльності. Зокрема за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ та оборотності оборотних коштів, товарна продукція збільшиться з 8400 до 10712,85 тис. грн., тобто на 27,53%. В цей же час собівартість продукції зросла з 8160,466 до 10087,858 тис. грн., тобто на 23,62%. Фондовіддача зросте на 61,31%, продуктивність праці на 27,53%. Коефіцієнт віддачі споживчих ОВФ зросте з 7,53 до 9,68, тобто на 27,62%. Зросте і середньомісячна заробітна плата одного робітника з 255 грн. до 325 грн. (на 27,45%). Витрати на 1 грн. виготовленої продукції скоротились з 0,97 до 0,94 грн., тобто на 24,74%. В результаті цих заходів потужність підприємства буде перевикористана на 26,92%, а рентабельність продукції зменшиться на 1,53% і становитиме 6,55%.
Висновки
Підвищення ефективності використання основних фондів у даний час, коли в країні спостерігається повсюдний і глобальний спад виробництва, має велике значення. Підприємства, що володіють основними фондами, які вони отримали у спадщину від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати наявні фонди, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.
Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів повинен передбачати забезпечення росту обсягів виробництва продукції, насамперед за рахунок ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей.
Завданням аналізу стану та ефективності використання основних фондів є встановлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами; відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребі в них; визначення обсягів їх росту, оновлення та вибуття; вивчення технічного стану основних засобів і особливо їх активної частини - машин та устаткування; визначення ступеня використання основних фондів, аналіз повноти використання торговельної та складської площі; встановлення ступеня використання обладнання та його комплектності; визначення впливу використання основних фондів на обсяг товарообороту та інші економічні та фінансові показники діяльності підприємства; виявлення резервів зростання фондовіддачі, збільшення обсягу товарообороту та прибутку за рахунок покращення використання основних фондів.
Інтенсивне використання основних фондів підвищується через технічне удосконалення засобів праці та технології виробництва, скорочення строків досягнення проектної продуктивності техніки, удосконалення наукової організації праці, виробництва и управління, підвищення кваліфікації та професійної майстерності робітників.
Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих фондів. Оскільки збільшена випуску продукції досягається тільки у провідних основних цехах, то важливо підвищувати їх частку в загальному обсязі основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсяги продукції не збільшує, але і без пропорційно розвинутого допоміжного виробництва основні цехи з повною віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати оптимально виробничу структуру підприємства — важливий напрямок кращою використання основних фондів.
Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей — швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно и економічно обґрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства.
В даній курсовій роботі на прикладі підприємства за допомогою різних чинників я досліджувала, як впливає підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства на результати господарської діяльності підприємства.
Література
1. Благодаров И-Н-, Дьяков Н-Н- Управление з эфективностью использования производственныїх фондов М-: Экономика, 1983.
2. Гордійчук А.С., Стахів О.А., Економіка підприємства - Навчальний посібник. – Рівне, РДТУ, 1999.
3.Економіка підприємства (Том ІІ)/За редакцією проф. С. Ф. По кропивного , - Київ :” Видавництво «Хвиля-Прес»”,-1995 – 107с.
4. Ковбасюк М.Р. Анлиз з эфективности использования производственньых ресурсов предприятия М.: Финансыі и статистика, 1985.
5. Лебедев И-П. Производственние ресурсы предприятия: эфективность использования: М.: Экономика, 1984.
6. Синавина В.С. Резервы эфективности управлення производством. М.:Экономика, 1984.
7. Немчинский А-Б. Резервы использования основыїх фондов строительства. М.: Стройиздат, 1989
8. Чернецов С.А. Эфективность использования основных фондов и оборотных средств в строительстве. - К.: Будівельник, 1990.
9. Экономика, организация и планирования промьішленного производства.: Учеб. пособие для вузов / Н.А. Лисицин, Ф.П. Васюлин, В.И. Выборнов и др.-; Под общ- ред. Н.А. Лисицына. Минск: Выш. школа, 1990.