Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства 2.1. Аналіз результатів діяльності підприємства Для того, щоб оцінити діяльність підприємства на ринку необхідно проаналізувати основні техніко-економічні показники упродовж останніх років. Знаючи той факт, що всі карїни (Укарїна не є виключенням) накрила світова економічна криза важливо оцінити наслідки даного явища у роботі досліджеванного підпиємства, то як воно вплинуло на його основін техніко-економічні показники. Отже, подивимось динаміку зміни основних показників за останні три роки, щоб мати чітке уявлення про діяльність ТОВ «Газотрон-Люкс». № п/п
Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Газотрон - Люкс» Провівши аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства, ми бачимо що обсяг випущеної продукції у 2008 році зріс на 249,8 % порівняно із 2007 роком та зменшився у 2009 році на 12,34 % порівняно із 2008 роком. Спостерігається тенденція до зростання середньорічної вартості основних засобів, так у 2008 році вартість зросла на 0,32 % порівняно із 2007 роком, а у 2009 році зросла на 0,07 % порівняно із 2008 роком. Спостерігається збільшення активної частини основних засобів за проаналізований період. Стосовно чисельності працівників, можна сказати, що найбільша їх кількість була у 2008 році, коли підприємство активно працювало, а от кризовий 2009 рік суттєво вплинув на чисельність працівників, керівництво підприємства було вимушене скоротити штат працівників з 145 чоловік у 2008 році до 88 чоловік у 2009 році. Спостерігається тенденція до збільшення продуктивності праці працівників. Середня заробітна плата також має тенденцію до зростання, хоча це, швидше за все, можна пояснити інфляційними процесами в країні, тому йдеться про зростання номінальної, а не реальної заробітної плати. З наведених основних економічних показників ми бачимо, що підприємство за досліджуваний період є збитковим, а отже немає прибутку та є нерентабельним. На даному етапі підприємство є збитковим. Підприємству потрібно здійснити певні кроки для того, щоб отримувати прибуток. Але так як продукт підприємства перебуває на стадії впровадження на ринок то ситуація зі збитковістю є допустима. Аналіз витрат підприємства за елементами операційних витрат Аналіз структури витрат за елементами передбачає визначення питомої ваги окремих елементів витрат у загальній її сумі і оцінку їх зміни за звітний період. Для наочності використовується аналітична таблиця, у якій перераховуються елементи витрат і відображається їх абсолютна величина та вага. Таблиця 2.2. Аналіз витрат підприємства за елементами операційних витрат №
Елементи операційних витрат 2007 2008 2009 Відхилення
абсолютне відносне,%
від 2007 від 2008 від 2007 від 2008
1. Матеріальні витрати 5068,8 18325 19860 14791,2 1535 291,81 8,38
2. Витрати на оплату праці 2138,6 3219 2176 37,4 -1043 1,75 -32,40
3. Відрахування на соціальні заходи 800,9 1188 797 -3,9 -391 -0,49 -32,91
5. Інші операційні витрати 2316,3 76951 7645 5328,7 -69306 230,05 90,07
6. Разом 26736,7 108360 38075 11338,3 -70285 42,41 -64,86
Провівши аналіз витрат підприємства за елементами операційних витрат за 2007, 2008, 2009 рік можна простежити зростання матеріальних витрат, так у 2009 році матеріальні витрати зросли на 14791,2 тис. грн. порівняно із 2007 роком, та на 1525 тис. грн.. порівняно із 2008 роком. У 2008 році спостерігається зростання витрат на оплату праці. У 2009 році витрати на оплату праці зросли на 1,75% порівняно із 2007 роком, та зменшилися на 32,4 % порівняно із 2008 роком. Відрахування на соціальні заходи у 2008 році зросли порівняно із 2007 на 387,1 тис. грн. а у 2009 році вони зменшилися на 32,91% у порівнянні із 2008 роком, та на 0,49% у порівнянні із 2007 роком. Амортизація має тенденцію до зниження, так у 2009 році витрати на амортизацію скоротилися на 53,71% порівняно із 2007 роком та на 12,45% порівняно із 2008 роком. Інші операційні витрати найбільшого значення досягли у 2008 році і склали 76951 тис. грн. У 2009 році інші операційні витрати зросли на 230, 05% у порівнянні із 2007 роком, та скоротилися на 90,07% у порівнянні із 2008 роком. Таблиця 2.3. Аналіз елементів витрат на 1 грн. продукції. № Елементи витрат Витрати на 1 грн. продукції Відхилення
2007 2008 2009 абс. %
від 2007 від 2008 від 2007 від 2008
1. Матеріальні витрати 0,75 0,77 0,95 0,21 0,18 27,77 23,63
2. Витрати на оплату праці 0,31 0,14 0,1 -0,21 -0,03 -66,82 -22,89
3. Відрахування на соціальні заходи 0,12 0,05 0,04 -0,08 -0,01 -67,55 -23,47
4. Амортизація 2,41 0,36 0,36 -2,05 0 -84,90 0
5. Інші операційні витрати 0,34 3,23 0,37 0,03 -2,87 7,63 -88,67
6. Разом 3,93 4,55 1,83 -2,11 -2,73 -53,56 -59,92
Здійснивши аналіз економічних елементів витрат на 1 грн. виготовленої продукції можна оцінити реальну картину що склалася із витратами на підприємстві. Ми бачимо, що матеріальні витрати мають тенденцію до збільшення, а отже це свідчить про матеріаломісткість продукції, адже особливістю продукції, що виготовляє дане підприємство є те, що основна увага приділяється купівельним комплектуючим виробам, напівфабрикатам, сировині та матеріалам з яких виготовляється компактна люмінесцентна лампа, а саме значні кошти потрібні для люмінофору, ртутних таблеток, скляних трубок та цоколів, що використовуються при виготовлені КЛЛ. У 2009 році спостерігається збільшення матеріальних витрат на 1 грн. виготовленої продукції на 27, 77% порівняно із 2007 роком та на 23,63% порівняно із 2008 роком, це пояснюється підвищенням цін на сировину, матеріали та комплектуючі. Витрати на оплату праці на 1 грн. виготовленої продукції мають тенденцію до зменшення. Так у 2009 році ці витрати скоротилися на 66,82% (на 0,21 грн. ) у порівнянні із 2007 роком, та на 22,89 % ( на 0,03 грн.) у порівнянні із 2008 роком. Так як даний вид продукції не є трудомістким, оскільки продукція виготовляється на роботизованій лінії, витрати на оплату праці пов’язані в основному із виплатою заробітної плати управлінському персоналу та головним технологам і робітникам які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва. Відрахування на соціальні заходи мають тенденцію до зменшення, так у 2009 році даний елемент витрат скоротився на 67,55% (на 0,08 грн.) порівняно із 2007 роком, та на 23,47% (на 0,01 грн.) порівняно із 2008 роком. Амортизація на 1 грн. виготовленої продукції у 2008 році скоротилася на 84,9% ( на 2,05 грн.) і склала 0,36 грн. у порівнянні із 2007 роком, такою ж вона залишилися і у 2009 році. Інші операційні витрати у 2009 році збільшилися на 7,63% у порівнянні із 2007 роком та зменшилися на 88,67% у порівнянні із 2008 роком. Отже, у 2008 році спостерігаємо збільшення витрат на 1 грн. продукції, а у 2009 році спостерігається скорочення витрат на 1 грн. продукції. У 2009 році витрати на 1 грн. продукції зменшилися на 53,56% (на 2,11 грн.) у порівнянні із 2007 роком та на 59,92% ( на 2,73 грн. ) у порівнянні із 2008 роком. Витрати на 1 грн. продукції зменшуються, а отже це впливає на зниження собівартості продукції. №
5. Інші операційні витрати 2316,3 8,66 76951 71,01 7645 20,08 11,42 -50,94
6. Разом 26736,7 100 108360 100 38075 100 - -
Таблиця. 2.4. Аналіз питомої ваги елементів витрат Здійснивши аналіз питомої ваги кожного з елементів витрат підприємства ми бачимо, що у 2007 році найбільша питома вага витрат припадає на амортизації, яка складає 61,38% від загальних операційних витрат підприємства. У 2008 році найбільше частка витрат припадає на інші операційні витрати, а у 2009 році на матеріальні витрати. У 2008 році спостерігається зниження витрат на оплату праці у порівнянні із 2007 роком , та у 2009 році спостерігається незначне збільшення частки цих витрат. Нагадаємо, що у 2007 році чисельність працівників становила 127 осіб, у 2008 – 145 осіб, у 2009 – 88 осіб. У 2009 році зросла питома вага матеріальних витрат на 33,2% порівняно із 2007 роком, та на 35,25% порівняно із 2008 роком, це свідчить про збільшення матеріаломісткості продукції. У 2009 році спостерігається зменшення питомої ваги відрахувань на соціальні заходи на 0,9% у порівнянні із 2007 роком, та збільшення на 1% у порівнянні із 2008 роком. Спостерігається у 2009 році зменшення питомої ваги амортизації на 41,43% у порівнянні із 2007 році, та збільшення її питомої ваги на 11, 95% у порівнянні із 2008 роком. Інші операційні витрати у 2009 році зросли на 11,42% у порівнянні із 2007 роком, та знизилися на 50,94% у порівняння із 2008 роком. Отже, як бачимо відбувається коливання змін питомої ваги елементів витрат за досліджуваний період, це свідчить про незначну зміну собівартості продукції. Здійснивши аналіз витрат за 2007, 2008, 2009 роки, ми бачимо, що у 2008 році найбільші витрати, але це зумовлено найбільшим обсягом виробленої продукції за досліджувані три роки. Тому доцільно провести аналіз витрат на одиницю продукції. Таблиця 2.5. Динаміка зміни питомих витрат виробництва на 1 грн. продукції № Назва показника 2007 2008 2009 Відхилення
абс. %
від 2007 від 2008 від 2007 від 2008
1. Обсяг виробництва продукції, тис. грн. 6802,6 23795,4 20859,7 14057,1 -2935,7 206,64 -12,34
Провівши аналіз питомих витрат на 1 грн. виготовленої продукції, ми бачимо, що даний показник має тенденцію до зменшення. Так у 2009 році даний показник знизився на 3,03% (на 0,03 грн.) порівняно із 2007 роком та на 1,03% (на 0,01 грн.) порівняно із 2008 роком і склав 0,96 грн. Аналіз витрат підприємства за калькуляційними статтями Для контролю і аналізу витрат, поряд з обліком їх за економічними елементами, застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, у розрізі яких обчислюється собівартість продукції. Класифікація витрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення витрат і їх зв'язок з технологічним процесом. Дане групування використовується для обчислення витрат за видами виготовленої продукції та місцем їх виникнення (за цехами, ділянками тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування, технологічного процесу продукції, що виготовляється . ТОВ «Газотрон-люкс» є виробником широкого асортименту компактних люмінесцентних ламп, наприклад основними видами продукції є КЛЛ потужністю 23 Вт, 16 Вт, 13 Вт та інші. Для того, щоб детальніше проаналізувати витрати, візьмемо конкретний тип продукції, КЛЛ 13 Вт та проведемо на його основі структурно-динамічний аналіз витрат за статтями калькуляції, а також проведемо дослідження виробничої собівартості. Таблиця 2.6. Калькуляція 2007 рік № Найменування статей калькуляції План, грн. коп. Факт, грн. коп. Абсолютне відхилення Відносне відхилення, %
1. Сировина та матеріали 0,53 0,51 -0,02 -3,77
2. Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій. 6,83 6,82 -0,01 -0,15
3. Паливо та енергія на технологічні цілі 0,2 0,2 0 0
4. Основна заробітна плата 0,6 0,58 -0,02 -3,33
5. Додаткова заробітна плата 0,06 0,06 0 0,00
6. Відрахування на соціальне страхування 0,25 0,25 0 0
7. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 1 0,93 -0,07 -7
8. Загально-виробничі витрати 1,05 1,01 -0,04 -3,81
9. Інші виробничі витрати 0,75 0,71 -0,04 -5,33
10. Виробнича собівартість 11,27 11,07 -0,2 -1,77
11. Адміністративні витрати 1,91 1,82 -0,09 -4,71
12. Витрати на збут 1,64 1,52 -0,12 -7,32
13. Прибуток 1,33 0,93 -0,4 -30,08
14. Оптова ціна 16,15 15,34 -0,81 -5,02
15. ПДВ 3,23 3,07 -0,16 -4,95
16. Відпускна ціна 19,48 18,41 -1,07 -5,49
Провівши порівняння запланованих і фактичних витрат по окремим статтям калькуляції ми бачимо, що фактичні витрати на виробництво КЛЛ 13Вт є меншими ніж планувалося, а це свідчить про ефективну роботу працівників підприємства у сфері зниження витрат на виробництво продукції. Так у 2007 році фактичні витрати сировини і матеріалів були меншими за заплановані на 0,02 грн. (на 3,77%), купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій фактично менші на 0,01 грн. (0,15%), паливо та енергія на технологічні цілі відповідають запланованим витратам, основна заробітна плата менше від плану на 0,02 грн. (3,33%), додаткова заробітна плата відповідає запланованій, відрахування на соціальні заходи відповідають запланованим, витрати на утримання та експлуатацію устаткування фактично менші від плану на 0, 07 грн. (на 7%), загально виробничі витрати менші на 0,04 грн. (на 3,81%), інші виробничі витрати менші на 0,04 грн. (на 5,33%), виробнича собівартість менша на 0,2 грн. ( на 1,77%), адміністративні витрати менші на 0,09 грн. (на 4,71%), витрати на збут менші на 0,12 грн. (на 7,32%), прибуток менший на 0,4 грн. (на 30,08%), оптова ціна менша на 0,81 грн. (на 5,02%), ПДВ менший на 0,16 грн. (на 4,95%), відпускна ціна менша на 1,07 грн. (на 5,49%). Таблиця 2.7. Калькуляція 2008 рік № Найменування статей калькуляції План, грн. коп. Факт, грн. коп. Абсолютне відхилення Відносне відхилення, %
1. Сировина та матеріали 0,56 0,55 -0,01 -1,79
2. Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій. 6,97 6,99 0,02 0,29
3. Паливо та енергія на технологічні цілі 0,35 0,33 -0,02 -5,71
4. Основна заробітна плата 0,63 0,61 -0,02 -3,17
5. Додаткова заробітна плата 0,06 0,06 0 0
6. Відрахування на соціальне страхування 0,26 0,26 0 0
7. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 1,08 1,01 -0,07 -6,48
8. Загально-виробничі витрати 1,21 0,99 -0,22 -18,18
11. Адміністративні витрати 1,25 1,12 -0,13 -10,40
12. Витрати на збут 1,03 0,95 -0,08 -7,77
13. Прибуток 1,19 0,97 -0,22 -18,49
14. Оптова ціна 15,38 14,67 -0,71 -4,62
15. ПДВ 3,08 2,93 -0,15 -4,87
16. Відпускна ціна 18,46 17,6 -0,86 -4,66
Провівши порівняння запланованих і фактичних витрат по окремим статтям калькуляції ми бачимо, що фактичні витрати на виробництво КЛЛ 13Вт є меншими ніж планувалося, а це свідчить про ефективну роботу працівників підприємства у сфері зниження витрат на виробництво продукції. Так у 2008 році фактичні витрати сировини і матеріалів були меншими за заплановані на 0,01 грн. (на 1,79%%), купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій фактично менші на 0,02 грн. (0,29%), паливо та енергія на технологічні цілі менші на 0,02 грн. (на 5,71%), основна заробітна плата менше від плану на 0,02 грн. (3,17%), додаткова заробітна плата відповідає запланованій, відрахування на соціальні заходи відповідають запланованим, витрати на утримання та експлуатацію устаткування фактично менші від плану на 0, 07 грн. (на 6,48%), загально виробничі витрати менші на 0,22 грн. (на 18,18%), інші виробничі витрати менші на 0,04 грн. (на 5,06%), виробнича собівартість менша на 0,28 грн. ( на 2,35%), адміністративні витрати менші на 0,13 грн. (на 10,4%), витрати на збут менші на 0,08 грн. (на 7,77%), прибуток менший на 0,22 грн. (на 18,49%), оптова ціна менша на 0,71 грн. (на 4,62%), ПДВ менший на 0,15 грн. (на 4,87%), відпускна ціна менша на 0,86 грн. (на 4,66%). Таблиця 2.8. Калькуляція 2009 рік № Найменування статей калькуляції План, грн. коп. Факт, грн. коп. Абсолютне відхилення Відносне відхилення, %
1. Сировина та матеріали 0,63 0,59 -0,04 -6,35
2. Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій. 6,99 6,99 0 0
3. Паливо та енергія на технологічні цілі 0,37 0,38 0,01 2,70
4. Основна заробітна плата 0,68 0,68 0 0
5. Додаткова заробітна плата 0,07 0,07 0 0
6. Відрахування на соціальне страхування 0,29 0,29 0 0
7. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 0,98 0,96 -0,02 -2,04
8. Загально-виробничі витрати 1,03 1,01 -0,02 -1,94
9. Інші виробничі витрати 0,82 0,79 -0,03 -3,66
10. Виробнича собівартість 11,86 11,76 -0,1 -0,84
11. Адміністративні витрати 1,05 1,01 -0,04 -3,81
12. Витрати на збут 1 1,06 0,06 6,00
13. Прибуток 1,19 1,17 -0,02 -1,68
14. Оптова ціна 15,1 15 -0,1 -0,66
15. ПДВ 3,02 3 -0,02 -0,66
16. Відпускна ціна 18,12 18 -0,12 -0,66
Провівши порівняння запланованих і фактичних витрат по окремим статтям калькуляції ми бачимо, що фактичні витрати на виробництво КЛЛ 13Вт є меншими ніж планувалося, а це свідчить про ефективну роботу працівників підприємства у сфері зниження витрат на виробництво продукції. Так у 2009 році фактичні витрати сировини і матеріалів були меншими за заплановані на 0,04 грн. (на 6,35%), купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій відповідають запланованим, паливо та енергія на технологічні цілі менші на 0,01 грн. (на 2,7%), основна заробітна плата відповідає запланованій, додаткова заробітна плата відповідає запланованій, відрахування на соціальні заходи відповідають запланованим, витрати на утримання та експлуатацію устаткування фактично менші від плану на 0, 02 грн. (на 2,04%), загально виробничі витрати менші на 0,02 грн. (на 1,94%), інші виробничі витрати менші на 0,03 грн. (на 3,66%), виробнича собівартість менша на 0,1грн. ( на 0,84%), адміністративні витрати менші на 0,04 грн. (на 3,81%), витрати на збут менші на 0,06 грн. (на 6 %), прибуток менший на 0,02 грн. (на 1,68 %), оптова ціна менша на 0,1 грн. (на 0,66 %), ПДВ менший на 0,02 грн. (на 0,66 %), відпускна ціна менша на 0,12 грн. (на 0,66%). Проведемо структурно динамічний аналіз фактичних витрат за статтями калькуляції. Таблиця 2.9. Структурно-динамічний аналіз фактичних витрат за статтями калькуляції на прикладі КЛЛ потужністю 13Вт. № Найменування статей калькуляції 2007 2008 2009 2010 Абсолютне відхилення Відносне відхилення, %
від 2007 від 2008 від 2009 від 2007 від 2008 від 2009
1. Сировина та матеріали 0,51 0,55 0,59 0,51 0 -0,04 -0,08 0 -7,27 -13,56
2. Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій. 6,82 6,99 6,99 8,15 1,33 1,16 1,16 19,50 16,60 16,60
3. Паливо та енергія на технологічні цілі 0,2 0,33 0,38 0,08 -0,12 -0,25 -0,3 -60,00 -75,76 -78,95
Провівши структурно-динамічний аналіз фактичних витрат за статтями калькуляції ми бачимо, що у 2009 році збільшилися витрати на сировину і матеріали: на 0,08 грн. у порівнянні із 2007 роком та на 0,04 грн. у порівнянні із 2008 роком, це можна пояснити підвищенням цін на сировину і матеріали. Витрати на купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій у 2009 році зросли на 0,17 грн. у порівнянні із 2007 роком і склали 6,99 грн. така ж ситуація була у 2008 році. Витрати на паливо та енергію на технологічні цілі у 2009 році зросли на 0,18 грн. у порівнянні із 2007 роком та на 0,05 грн. у порівнянні із 2008 роком, це пояснюється підвищенням тарифів за електроенергію. Витрати на основну заробітну плату мають тенденцію до зростання, так у 2009 році вони зросли на 0,1 грн. у порівнянні із 2007 роком та на 0,07 грн. у порівнянні із 2008 роком, це зумовлено незначним підвищенням заробітної плати. Витрати на додаткову заробітну зросли на 0,01 грн. у порівнянні із 2007 та 2008 роком., це можна пояснити певними трудовими успіхами та винахідливістю працівників. Відрахування на соціальне страхування у 2009 році зросло на 0,04 грн. порівняно із 2007 роком та на 0,03 грн. порівняно із 2008 роком. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування у 2009 році зросли на 0,03 грн. порівняно із 2007 роком, та зменшилися на 0,05 грн. порівняно із 2008 роком, це пов’язано із певними технічними заходами, що були здійсненні у 2008 році. Загально виробничі витрати у 2009 зросли на 0,02 грн. порівняно із 2008 роком, та залишилися незмінними порівняно із 2007 роком. Інші виробничі витрати у 2009 році зросли на 0,08 грн. порівняно із 2007 роком та зменшилися на 0,04 грн. порівняно із 2008 роком. Виробнича собівартість має тенденцію до зростання так у 2009 році вона зросла на 0,69 грн. порівняно із 2007 роком та на 0,13 грн., порівняно із 2008 роком. Адміністративні витрати маю тенденцію до скорочення, у 2009 році вони скоротилися на 0,81 грн., порівняно із 2007 роком та на 0,11 грн. порівняно із 2008 роком. Витрати на збут у 2009 році зменшилися на 0,46 грн. порівняно із 2007 роком та збільшилися на 0,11 грн. порівняно із 2008 роком, зміна цих витрат пов’язана із розробленням нової упаковки продукції, а також проведенням маркетингового дослідження російського ринку енергозберігаючих ламп. Прибуток у 2009 зріс на 0,24 грн. порівняно із 2007 роком та на 0,2 грн. порівняно із 2008 роком. Оптова ціна у 2009 році зменшилась на 0,34 грн. порівняно із 2007 роком, та збільшилась на 0,33 грн. порівняно із 2008 роком. ПДВ у 2009 році зменшився на 0,07 грн., порівняно із 2007 роком та збільшився на 0, 07 порівняно із 2008 роком. Відпускна ціна КЛЛ потужністю 13 Вт у 2009 році знизилась на 0,41 грн. порівняно із 2007 роком та збільшилась на 0,4 порівняно із 2008 роком. У 2010 році витрати на сировину та матеріали зменшились порівняно із 2008 та 2009 роком і встановилися на рівні 2007 року. Значно зросли (на 17%) витрати на купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій, позитивна зменшуючи тенденція прослідковується у витрат на паливо та енергію на технологічні цілі, порівняно із 2007 роком ці витрати знизились на 60 %, порівняно із 2007 роком ці витрати знизилися на 76 %, а порівняно із 2009 роком скоротились на 79 %. Спостерігається незначне збільшення витрат на основну заробітну плату, та додаткову заробітну плату на 33% порівняно із 2007 та 2008 роками та на 14% порівняно із 2009 роком. Відрахування на соціальні заходи теж мають тенденцію до зростання, так у 2010 році вони зросли на 28% порівняно із 2007 роком, на 23 % порівняно із 2008 роком, та на 10 % порівняно із 2009 роком. Значно зросли втрати на утримання та експлуатацію устаткування: на 100% порівняно із 2007, на 84 % порівняно із 2008 та на 94 % порівняно із 2009. Загально виробничі витрати зростають на 70, 73, 70 % відповідно. Інші витрати значно зростають на 142, 107, 117 % відповідно. Адміністративні витрати зростають на 23, 101, 122 % відповідно по рокам. Собівартість продукції зросла на 37 %порівняно із 2007 роком, на 31% порівняно із 2008 роком та на 29% порівняно із 2009 роком. Основним показником, який використовується під час аналізу структури собівартості є питома вага окремого елемента витрат в загальній структурі собівартості, тому доцільно дослідити зміни питомої ваги витрат за досліджуваний період. Рис. 2.1. Структура собівартості КЛЛ потужністю 13 Вт 2007, 2008, 2009, 2010 роках 2.2. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства Аналіз собівартості продукції Проведемо факторний аналіз собівартості продукції. Для цього використаємо метод ланцюгових підстановок. Проведення аналізу зобразимо за допомогою таблиці. Таблиця 2.2.1. Факторний аналіз собівартості продукції (* за базовий рік приймаємо 2007 рік, за звітний рік 2009)
* за базовий рік приймається 2009 рік, за звітний 2010 рік. Здійснивши факторний аналіз собівартості продукції було виявлено, що резервами зниження собівартості у 2009 році порівняно із 2007 роком є зниження витрат на сировину та матеріали (резерв 0,08 грн. ), на купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій( резерв 0,17 грн.) , витрати на паливо та енергію на технологічні цілі(резерв 0,18 грн.), основна заробітна плата (резерв 0,1 грн. ), додаткова заробітна плата( резерв 0,01 грн.), відрахування на соціальне страхування (резерв 0,04 грн.), витрати на утримання та експлуатацію устаткування (резерв 0,03 грн.), інші виробничі витрати (резерв 0,08 грн.). Загальна сума резерву склала 0,69 грн. Резервами зниження собівартості у 2009 році порівняно із 2008 роком є зниження витрат на сировину та матеріали (резерв 0,04 грн. ), витрати на паливо та енергію на технологічні цілі(резерв 0,05 грн.), основна заробітна плата (резерв 0,07 грн. ), додаткова заробітна плата( резерв 0,01 грн.), відрахування на соціальне страхування (резерв 0,03 грн.), загально виробничі витрати (резерв 0,02 грн.) Загальна сума резерву склала 0,22 грн. Резервами зниження собівартості у 2010 році порівняно із 2009 роком є зниження витрат на купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій( резерв складає 1,16 грн.), основна заробітна плата (резерв 0,07 грн. ), додаткова заробітна плата( резерв 0,01 грн.), відрахування на соціальне страхування (резерв 0,03 грн.), витрати на експлуатацію та утримання (резерв 0,9 грн.) загально виробничі витрати (резерв 0,71 грн.), інші витрати (резерв 0,93 грн.) Загальна сума резерву склала 3,81 грн. 2.3. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо зниження витрат виробництва. Провівши факторний аналіз собівартості продукції підприємства, а саме КЛЛ 13 Вт, було виявлені резерви зменшення витрат виробництва даного виду продукції. Оскільки було виявлено значне зростання витрат у 2010 році порівняно із 2009 роком на купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій, а у попередніх розділах встановлено що ці витрати займають близько 65 % усіх витрат на виробництво даного виду продукції, то доцільно прийняти рішення щодо зниження витрат на купівельні комплектуючі вироби та напівфабрикати. Дане господарське рішення дасть можливість знизити витрати на виготовлення КЛЛ 13 Вт, і, як наслідок, зниження собівартості продукції, що в кінцевому результаті дасть можливість знизити ціну на продукцію і тим самим отримати конкурентну перевагу на ринку КЛЛ України, на ринку країн СНД та Європейському ринку. Основними факторами зниження витрат є збільшення об’ємів виробництва, що дозволить знизити постійні витрати на одиницю продукції. При збільшенні обсягів виробництва на 30% постійні витрати знизяться на 22 %. Аналіз собівартості виготовлення показує, що матеріаломісткість лампи визначається в основному витратами 3-х комплектуючих, частка яких становить 75% від усіх матеріальних витрат. До них відносяться - ЕПРА, склотрубки і люмінофор. Зниження собівартості виготовлення КЛЛ вимагає вирішення наступних завдань: оптимізація системи закупівель з метою здешевлення основних допоміжних матеріалів. З метою мінімізації економічних ризиків, отримання високоякісної сировини, матеріалів і напівфабрикатів, я пропоную укласти договори мінімум з трьома постачальниками на основні види продукції, що купується, які вибираються на конкурсній основі. За рахунок пошуку дешевших постачальників комплектуючих і матеріалів, без шкоди якості, дозволить знизити матеріальні витрати приблизно на 30% Ще одним варіантом рішення зниження матеріальних витрат виробництва є впровадження верстата різання скла, що дасть можливість знизити вартість скло трубки приблизно на 33%; Вторинне використання люмінофора, а також виготовлення люмінофорної суспензії з більш дешевими гало-фосфатними компонентами, дозволить знизити матеріальні витрати на 6,7%; Вид продукції, що досліджується являє собою компактну люмінесцентну енергозберігаючу лампу. КЛЛ компактна люмінесцентна лампа складається з колби, цоколя і електронного блоку. Конструкція лампи представлена на малюнку 2.3.1.:
Рис. 2.3.1. Конструкція енергозберігаючої лампи Колба. Складається з 8 скляних попарно з’єднаних труб. Електронний блок (ЕПРА). Це світлотехнічний виріб, за допомогою якого здійснюється живлення від електричної мережі, а також забезпечуються режими запалювання, розігріву і роботи лампи. Застосування електронного блоку дозволяє здійснювати регулювання яскравості і збільшує термін служби лампи на 30%. Цоколь. Цоколь лампи може бути виконаний з металізованого пластику, але частіше його виготовляють із міді та її сплавів. Розглянемо два варіанти зменшення витрат: за рахунок зміни постачальників комплектуючих та за рахунок виготовлення люмінофорної суспензії з більш дешевими гало-фосфатними компонентами. Для цього проаналізуємо структуру комплектуючих на одиницю продукції, та склад люмінофорної суспензії на 1 кг люмінофору. Таблиця 2.3.1. Структура вартості основних комплектуючих КЛЛ 13 Вт Найменування Норма витрат на 1000 шт. з врахуванням відходів та браку 60% Вартість одиниці на 1 шт. КЛЛ
Скляні труби 360 12,35 Х 1,37 Х 47 6000 10036 0,823
Скляні труби 360 12,35 Х 1,37 Х 56,0 2000 3346 0,3781
Скляні труби для випускних труб (1,1) 1000 1255 0,0251
Електронний баласт ( з нижньою частиною корпуса) ПРА 13 Вт 1000 1010 4,959
Всього корпус
6,1852
Люмінесцентний матеріал червоний 1,1830 0,6418
Люмінесцентний матеріал зелений 1,2680 0,8728
Люмінесцентний матеріал голубий 0,8810 0,4208
Оксид поліетилена 0,0487 0,0118
Оксид алюмінія 0,0640 0,0165
Сіль амонія полімеркарбоната (Dispex A 40) 0,0073 0,0001
Ефір поліглікола 0,0023 0,0000
Моноетаноламін 0,0217 0,0019
Нітрат барія р. А 0,0004 0,0002
Нітрат амонія р. А 0,0008 0,0001
Сополимер акрилової кислоти 0,0143 0,0003
Аміачний розчин 25 % 0,0066 0,0006
Всього люмінесцентна суспензія
1,9668
Таблиця 2.3.2. Склад люмінофорної суспензії Компоненти На 1000 л суспензії,л На 1 кг суспензії
Вода дистильована 800 л 0,435 л
Dispex A 40 2,3 л 0,0013 л
Люмінофор червоний 374,5 кг 0,204 кг
Люмінофор зелений 400,9 кг 0,218 кг
Люмінофор голубий 287,5 кг 0,151 кг
Поліетиленоксид Polyox 15 кг 0,008 кг
Моноетаноломін 7 л 0,004 кг
Оксид алюмінія Alon C 20 кг 0,0109 кг
Розчин аміаку 2 л 0,0011 л
Latekoll 4,5 кг 0,0024 кг
Marlophen 0,7 л 0,0004 л
Нітрат барія 0,15 кг 0.0000815 кг
Нітрат амонія 0,22 кг 0,0001 кг
2.4. Оцінювання ефективності господарського рішення З метою мінімізації економічних ризиків, отримання високоякісної сировини, матеріалів і напівфабрикатів, пропонується укласти договори мінімум з трьома постачальниками на основні види комплектуючих продукції, що купуються, які вибираються на конкурсній основі. Табл. 2.4.1. Постачальники та їх ціни Матеріали та напівфабрикати Період
II-III кв. 2010 р I-III кв. 2011 р IV кв. 2011 р
Скло трубки за 1 комплект 0,52 $ High-Lux (Німеччина) 0,17 $ Ancai (Китай) Technscke sklo (Словаччина) 0,16 $ СП Євро скло (Білорусь) 0,14 $ Обраний постачальник
ЕПРА за 1 шт. 1,24 $ High-Lux (Німеччина) 0,5 - 0,8 $ Sailing (Китай) 0,4 – 0,6 $ Обраний постачальник
Люмінофор червоний за 1 кг. 82 $ High-Lux (Німеччина) 49 $ Ancai (Китай) 40$ Обраний постачальник
Люмінофор зелений за 1 кг. 97$ High-Lux (Німеччина) 63$ Ancai (Китай) 50$ Обраний постачальник
При курсі НБУ 1 $ = 7,96 грн. (на 28.03.2011 р.) розрахуємо витрати при укладені договорів на I – III квартал 2011 року на окремі види комплектуючих: Скло трубки при укладанні договору з СП Євро скло (Білорусь): 0,16$ x 7,96 = 1, 2736 грн. за 1 комплект, в комплекті 16 скло тубок. 2) ЕПРА, при укладені договру з Sailing (Китай): 0,5$ x 7,96 = 4,277 грн. за 1 шт. ЕПРА. 3) Люмінофор червоний при укладені договору з Ancai (Китай): 49$ x 7,96 = 390,04 грн. за 1 кг люмінофору. При нормі витрат на 1000 шт. 1,183 на одну КЛЛ буде використовуватись люмінофору: грн. на 1 КЛЛ 13 Вт. 4) Люмінофор зелений при укладені договору із з Ancai (Китай): 63$ x 7,96 = 501,48 грн. за 1 кг люмінофору. При нормі витрат на 1000 шт. 1,268 на одну КЛЛ буде використовуватись люмінофору: грн.. на 1 КЛЛ 13 Вт. 2.4.1. Алгоритм економічного обґрунтування операційного рішення При укладені договорів із зазначеним постачальниками на I – III квартал 2011 року на окремі види комплектуючих підприємство отримає таке зменшення витрат на окремі види комплектуючих : Табл. 2.4.1.1. Зниження витрат після виконання заходів з пошуку нових потенційних постачальників на окремі види комплектуючих Найменування Існуюча вартість, грн. В результаті зміни постачальників, грн Відхилення
Скляні труби 360 12,35 Х 1,37 Х 47 0,823 0,823 0
Скляні труби 360 12,35 Х 1,37 Х 56,0 0,3781 0,1592 -0,2189
Скляні труби для випускних труб (1,1) 0,0251 0,0251 0
Електронний баласт ( з нижньою частиною корпуса) ПРА 13 Вт 4,959 4,277 -0,682
Всього корпус 6,1852 5,2843 -0,9009
Люмінесцентний матеріал червоний 0,6418 0,4614 -0,1804
Люмінесцентний матеріал зелений 0,8728 0,6359 -0,2369
Люмінесцентний матеріал голубий 0,4208 0,4208 0
Оксид поліетилена 0,0118 0,0118 0
Оксид алюмінія 0,0165 0,0165 0
Сіль амонія полімеркарбоната (Dispex A 40) 0,0001 0,0001 0
Ефір поліглікола 0 0 0
Моноетаноламін 0,0019 0,0019 0
Нітрат барія р. А 0,0002 0,0002 0
Нітрат амонія р. А 0,0001 0,0001 0
Сополимер акрилової кислоти 0,0003 0,0003 0
Аміачний розчин 25 % 0,0006 0,0006 0
Всього люмінесцентна суспензія 1,9668 1,5496 -0,4172
Провівши розрахунки витрат на окремі види комплектуючих при зміні постачальників ми бачимо, що при зміні постачальника на скляні труби 360 12,35 Х 1,37 Х 56,0, яких на одну КЛЛ 13 Вт потрібно 2 шт витрати по даному виду комплектуючих знизяться на 0,22 грн., при зміні постачальника однієї із головних складових КЛЛ – ЕПРА витрати на одну КЛЛ 13 Вт знизяться на 0,682 грн. Зниження витрат на корпус становитиме 0,9 грн. При зміні постачальника червоного люмінофору витрати знизяться на 0,18 грн., а при зміні постачальника зеленого люмінофору витрати зменшаться на 0,24 грн. В загальному витрати на люмінофорну суспензію знизяться на 0,42 грн. Відповідно до здійснених розрахунків в результаті зміни постачальників основних комплектуючих КЛЛ 13 Вт стаття калькуляції, що займає найбільшу частину витрат, а саме витрати на купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати зменшиться в загальному на 1,32 грн., що в свою чергу призведе до зниження собівартості даного виду продукції. Табл. 2.4.1.2. Зниження собівартості КЛЛ 13 Вт за рахунок зміни постачальників на окремі комплектуючі виробу. № Найменування статей калькуляції 2010 При зміні постачальників Відхилення
1. Сировина та матеріали 0,51 0,51 0
2. Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій. 8,15 6,83 -1,32
3. Паливо та енергія на технологічні цілі 0,08 0,08 0
4. Основна заробітна плата 0,75 0,75 0
5. Додаткова заробітна плата 0,08 0,08 0
6. Відрахування на соціальне страхування 0,32 0,32 0
7. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування 1,86 1,86 0
8. Загально-виробничі витрати 1,72 1,72 0
9. Інші виробничі витрати 1,72 1,72 0
10. Виробнича собівартість 15,19 13,87 -1,32
11. Адміністративні витрати 2,25 2,25 0
12. Витрати на збут 1,84 1,84 0
13. Прибуток 1,29 1,29 0
14. Оптова ціна 20,57 19,25 -1,32
15. ПДВ - -
16. Відпускна ціна 20,57 19,25 -1,32
При зміні постачальників на основні види продукції, собівартість КЛЛ 13 Вт знизиться на 1, 32 грн. 2.5. Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства Ассортимент продукції підприємства є досить значним, тому розрахувати вплив господарського рішення на ефективність діяльності підпримства в розрізі одного досліджуваного виду продукції досить складно. Собівартість продукції 2010р. : 409655*15,19 = 6222,66 тис. грн. Виручка від реалізації 2010 р. : 409655*20,57 = 8426,6 тис. грн. Прибуток 2010 р. : 8426,6 - 6222,66 = 2203,94 тис. грн. Після заключення договору з новими постачальниками за нижчими цінами (собівартість продукції знизиться на 1,32 грн і складе 13,87 грн.) : Собівартість 2011 р. : 409655*13,87 = 5681,91 тис. грн. Якщо ціну залишити на рівні 2010 року: Виручка від реалізації 2011 р. : 409655*20,57 = 8426,6 тис. грн. Прибуток 2011 р. : 8426,6 – 5681,91 = 2744,69 тис. грн. Збільшення прибутку: 2744,69 – 2203,94 = 540,75 тис.грн. Маючи дані про те, що у 2010 році обсяг виробництва КЛЛ 13 Вт склав 409655 шт., а собівартість однієї штуки становить 15,19 грн. то загальна собівартість виробництва продукції склала 6222,66 тис. грн. Відпускна ціна продукції за 1 шт. склала 20,57 грн. Якщо при такому обсязі випуску продати всю виготовлену продукцію, то підприємство отримає виручку від реалізації у розмірі 8426,6 тис. грн. та прибуток по даному виду продукції у розмірі 2203,94 тис. грн. Якщо собівартість продукції за рахунок зміни постачальника знизиться до 13,74 грн. то загальна собівартітсь виробництва продукції складе 5681,91 тис. грн. Якщо при існуючих постачальниках матеріальні витрати на одиницю продукції КЛЛ 13 Вт. в 2010 складають 8,66 грн., а на загальний обсяг випуску продукції 3279,15 тис. грн. , то при зміні постачальників у 2011 році при такому ж обсягу виробництва що і у 2010 році (припускаємо) матеріальні витрати на випуск одиниці продукції становитимуть 7,34 грн., а не весь обсяг виготовленої продукції складуть 2779,33 тис. грн. Отже економія матеріальних витрат становитиме 499,82 тис. грн. Якщо продавати даний вид продукції за ціною 2010 року то отримаємо виручку від реалізації у розмірі 8426,6 тис. грн., та прибуток у розмірі 2744,69 тис. грн., що на 540,75 тис. грн. більше ніж у 2010 році. Це одним позитивним моментом зниження собівартості є те, що підприємство отримує конкурентну перевагу, оскільки може знизити ціну. Конкурентна перевага, яка ґрунтується на витратах, обумовлена тим, що фірма виграє у своїх конкурентів у питаннях контролю за рівнем цін і витрат, а також адміністрування та управління товаром. Це є особливо цінним для виробника, оскільки собівартість товару стає більш низькою, ніж у пріоритетного конкурента фірми. Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику 3.1 Оцінювання ступеня ризику ТАБЛ. 3.1.1. РИЗИКИ ПОСТАЧАННЯ ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ Вид ризиків Причини виникнення
Ризик незнаходження постачальників необхідних (або унікальних) ресурсів Техніко-технологічні особливості виробництва продуктів (ступінь імовірності виникнення цього ризику значно зростає за умови, якщо устаткування, необхідне для організації виробничого процесу, або нестандартні (унікальні) комплектаційні вироби, матеріали, послуги самі по собі потребують розробки та освоєння). Один з окремих випадків даного ризику — незнаходження внутрішніх виробників необхідних для виробництва, сировини й матеріалів, наслідком чого є необхідність узяти на себе ту частину ризику, що виникає в зовнішньоекономічній діяльності
Ризик незнаходження постачальників за запланованими цінами функціонування підприємства в умовах підвищеної (більш високої порівняно зі світовим рівнем) інфляції; непередбачене раніше зростанням цін на матеріали, що використовуються (наприклад, подорожчання пшениці внаслідок її неврожаю тощо). недоопрацьованість (недостатня проробка) в плані діяльності підприємства питання про конкретних суб’єктів господарювання, до яких можна звернутися з пропозиціями щодо виробництва необхідної сировини або матеріалів; відсутність у плані діяльності підприємства орієнтації на конкретно визначених постачальників
Ризик відмови запланованих постачальників від укладання контрактів на поставку наявність імовірності того, що фірми-постачальники переключаться на покупців-конкурентів з певних причин (вигідніша ціна, привабливіші умови постачання ресурсів, більш наступальний характер переговорів конкурентів тощо); наявність імовірності погіршення кон’юнктури постачання для фірм-постачальників, унаслідок чого замовлення, запропоноване фірмою-виробником за раніше узгодженою ціною, є збитковим або нереальним для виконання
Ризик необхідності укладання контракту на постачання сировини й матеріалів на умовах, відмінних від найбільш прийнятних або звичайних для фірми-виробника та галузі, у якій вона працює Імовірність укладання контракту на умовах, відмінних від найбільш прийнятних або звичайних для фірми-виробника і галузі
Ризик затягування ускладненої кампанії з організації закупівлі капітальних товарів Неефективне управління фірмою-виробником за оптимізації закупівель
Ризик укладання контрактів щодо обсягів поточного постачання виробництва, не забезпеченого збутом готової продукції Імовірність замовлення фірмою сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо в обсягах, більших ніж буде потрібно для виготовлення запланованого раніше обсягу продукції
Фактори постачальницьких ризиків: порушення умов постачання сировини підвищення цін на сировину погіршення якості сировини віддаленість виробничої бази нестабільний фінансовий стан постачальника зміна профілю діяльності постачальника протидія інноваціям (відмова постачання сировини, що необхідна для виробництва нових товарів) Розмір ризику визначаємо за формулою : (3.1.1.) де wi – вага фактора; Ві – оцінка фактора в балах. При цьому для оцінки факторів у балах застосовано такі значення: 1 – практично відсутній вплив фактора; 2 – незначний; 3 – невисокий; 4 – помірний; 5 – середній; 6 – незадовільний; 7 – значний; 8 – достатньо високий; 9 – високий; 10 – дуже високий. Розраховане значення ризику було віднесено до однієї із зон ризику (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Шкала меж зон ризику Вагомість кожного з факторів ризику була визначена експертним шляхом методом попарних порівнянь [7] (табл. 3.1.2.). Таблиця 3.1.2. Ранжування факторів постачальницького ризику Фактори ризику 1 2 3 4 5 6 7
wi
Порушення умов постачання сировини
1 1 1 1 0 1 5 0,24
Підвищення цін на сировину 0
1 1 1 0 1 4 0,19
Погіршення якості сировини 0 0
1 1 0 1 3 0,14
Віддаленість виробничої бази 0 0 0
0 0 1 1 0,05
Нестабільний фінансовий стан постачальника 0 0 0 1
0 0 1 0,05
Протидія інноваціям 1 1 1 1 1
1 6 0,28
Зміна профілю діяльності постачальника 0 0 0 0 1 0
1 0,05
У групі факторів постачальницького ризику високий вплив мають: підвищення ціни на сировину; відмова постачання сировини, що необхідна для виробництва нових товарів (протидія інноваціям); порушення умов постачання. Загальний рівень постачальницького ризику, що належить до зони підвищеного ризику R = 4,21; Існують ще й такі ризики, які виникають вже після укладання угод із постачальникми: 1. Ризик неотримання вихідних сировини, матеріалів і ресурсів. Наслідком є зниження рівня рентабельності підприємства або неможливість реалізації профільної технології. * Причини ризику - відмова традиційних і потенційних постачальників від укладання договорів постачання; неприйнятні умови договорів; виникнення у постачальника непередбачених труднощів; прийняття постачальником рішення про розрив договору або про зміну його умов; перехід традиційних постачальників на випуск нової продукції тощо. * Фактори ризику - слабка диверсифікованість постачальників; нестабільність загальної соціально-економічної ситуації; відсутність традицій обов'язковості виконання правових і договірних умов; нерівномірність темпів інфляції і валютних курсів; нерівномірність доходів різних прошарків населення; недостатність резервних коштів підприємства для компенсації підвищення цін постачальниками; надмірна концентрація підприємства на обмеженому наборі профільних технологій тощо. * Способи зниження ризику - диверсифікація постачальників; створення фінансових резервів на випадок непередбачених витрат; прогнозування динаміки цін; залучення традиційних постачальників до діяльності підприємства шляхом укладання договорів на участь у прибутку або продажем акцій; придбання акцій підприємств-постачальників; створення страхових запасів вихідних матеріалів; диверсифікація виробництва шляхом збільшення числа використовуваних технологій і видів продукції; організація на підприємстві системи постійного збору інформації про можливих постачальників, їхні наміри, освоювані технології, соціально-економічні ситуації навколо них; завчасна розробка системи функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників. 2. Ризик неповернення передоплати постачальниками. Наслідок - погіршення фінансового стану підприємства, складності у відносинах з постачальниками. * Причини ризику - ті ж, що й у вищеописаному випадку, а також вольові рішення постачальника про тимчасове або остаточне присвоєння отриманих як передоплату сум, неможливість їхнього повернення через використання до зриву договорів. * Фактори ризику - критична ситуація у взаємовідносинах підприємств; слабкість арбітражу і законодавчої бази; низька правова культура управлінського персоналу; відсутність розвиненої системи страхування господарських і фінансових операцій. * Способи зниження ризику - придбання акцій постачальника й обмін акціями; встановлення неформальних особистих відносин з керівництвом підприємства-постачальника; створення регіональної системи страхування угод; залучення незалежних організацій як гарантів угод; розвиток заставних угод. Якщо постачальники порушать умови контракту і поставлять комплектуючі не в повному обсязі, а лише половину то підприємство отримає втрати. Так, якщо в день виготовляється 8000 шт. КЛЛ 13 Вт, для яких потрібно 8000 шт. ЕПРА, а постачальники забезпечать лише половину середньодобового споживання то при імовірності не поставки всього обсягу ЕПРА 0,3 абсолютна величина ризику при собівартості одиниці продукції 13,87 складе : 4000*13,87*0,3 = 16644 грн. в день. Оскільки поставки сировини здійснються щоквартально, при 5-ти денному робочому тижні (23 робочі дні) абсолютна величина ризику складе: 23*16644*4 = 1531248 грн. Якщо підприємство взагалі не отримає комплектуючих від постачальника то втрати при плановому виробництві 8000 шт. КЛЛ 13 Вт. в день складуть: 8000*13,87 = 110960 грн. При імовірності не поставки 0,3 абсолютна величина ризику складе 110960*0,3 = 33288 грн. При 5-ти денному робочому тижні за квартал абсолютна величина ризику складе: 33288*23*4 = 3062496 грн. Отже при порушенні умов контракту, а саме при постачанні ЕПРА на в повному обсязі (половина обсягу обумовленого в договорі), за квартал роботи підприємства воно ризикує втрати 16644 грн. за один день та 1531248 грн. за квартал роботи підприємства. А якщо квартальна поставка ЕПРА не відбудеться взагалі то абсолютна величина ризику за один день складе 110960 грн. а за квартал робити підприємства – 3062496 грн. 3.2 Обґрунтування зниження ризику До способів зниження ризиків, які можуть виникнути при зміні постачальників, відносять: обґрунтований вибір постачальників відповідно до певних критеріїв. прогнозування зміни кон’юнктури ринку постачальників. прогнозування зміни цін постачальниками. своєчасне здійснення заходів щодо коригування цін. проведення маркетингових досліджень постачальників. підвищення ступеня поінформованості про постачальників. організація на підприємстві системи збору інформації про можливих постачальників. створення страхових запасів сировини. диверсифікація постачальників. відмова від ненадійних партнерів. чітка організація процедури укладення угод. страхування угод з постачальниками у третіх осіб. створення фінансових резервів на випадок непередбачуваних витрат. Сьогодні на страховому ринку України існує такий вид страхування, як "Страхування Угоди". При страхуванні договорів можна убезпечити себе або своє підприємство шляхом укладення договору страхування від невиконання договірних зобов'язань, від невиконання зобов’язань або неналежне виконання зобов’язань. Ризики, терміни і суми відшкодування при страхуванні договорів Страхування угоди передбачає в якості страхового ризику певну подію, настання якої тягне за собою збитки через порушення Контрагентом своїх договірних зобов'язань. Причому, страхова подія вважається такою, що наступила, навіть якщо невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за договором сталося через дії непереборних обставин чи непереборної сили: стихійних явищ, повеней, землетрусів, вибухів та пожеж. Також, можливе страхування контрактів і від банкрутства Контрагента. Така подія також входить до переліку страхових ризиків. Застрахований може розраховувати на відшкодування за договором страхування угоди в разі та з моменту визнання Контрагента банкрутом, на підставі набрання чинності постанови суду. Що стосується термінів страхування договорів, то відповідальність компанії-страховика з відшкодування понесеного збитку наступає не раніше терміну, коли зобов'язання Контрагента за основним договором вважаються невиконаним. Страхова сума в договорі страхування угоди визначається у розмірі збитку, понесеного застрахованим у випадку невиконання своїх зобов'язань Контрагентом за основним контрактом. Бізнес-діяльність і операції між громадянами завжди пов'язані з ризиком. Страхування контрактів ставить застрахованого в більш вигідне становище порівняно з тими, хто таким страховим полісом не володіє.
