Види проектів.
Поняття проекту.Проект – комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на досягнення висунутої мети в умовах існуючих обмежень.На рівні підприємства проект – це комплекс документів, який містить опис всіх запланованих дій, їх виконавців та необхідних ресурсів.Будь-який проект здійснюється в, так званому, потрійному обмеженні (час, ресурси, технічне завдання).Це означає, що проект має бути виконаний з максимально можливою ефективністю:вчасно;в межах виділених ресурсів;у відповідності до технічного завдання.Проекти мають такі властивості:спрямованість на досягнення висунутої мети;обмеженість у часі;координоване виконання всіх дій;унікальність.2.Види проектівІснують основні ознаки, за якими проекти поділяють на види:1.За метою здійснення проекти поділяють:- проекти обслуговуючого виробництва;- проекти, спрямовані на зниження собівартості;- розвиток існуючих підприємств або ринків;- створення нових товарів або ринків;- безпечні або безприбуткові проекти;- інші проекти.2.За тривалістю:короткострокові;середньострокові;довгострокові. 3.За складністю:монопроекти;мегапроекти;мультипроекти – проекти розвитку регіонів або галузей економіки.4.За масштабністю проекти поділяють залежно від співвідношеня власних та запозичених коштів:малі;середні;великі. 5.За взаємозалежністю:залежні;незалежні;взаємовиключні.6.За ризикованістю:ризиковані;неризиковані;авантюрні.7.За сферою діяльності:промислові;проекти розвитку та наукових досліджень;організаційні;економічні;соціальні проекти.8.Інші види.
Зовнішнє та внутрішнє середовище проекту.
Зовнішнє середовищє проекту.Здійснення проектів повязані з потребами ринку. Проте на його реалізацію впливають і інші чинники, які обєднують у так зване зовнішнє середовищє. Ці чинники утворюють в середовищі функціонування проекту, впливають на його реалізацію та не піддаються впливу.Їх поділяють на групи:1.політичні2.економічні3.суспільні4.правові5.науково – технічні6.культурні7.природні.аналіз зовнішнього середовища здійсн-ся з метою визначення сприятливих можливостей та загроз для проекту. В ході аналізу фактори розглядають в розрізі макроекон.та галузевих факторів.результати дослідження макроекономічних факторів подаються в таблиці. При вивченні галузевих факторів встановлюють:1.розмір галузі.2.визнач.основні сили, що конкурують в галузі.3.оцінюють ступінь конкуренції. Предметом галузевого аналізу є такі фактори:1.споживачі.2.посиачальники.3.конкуренти.4.перешкоди для входження в галузь.5.технології. В рамках зовнішньього середовища вивч можливості п-ства яке здійсн проекти
5.Внутрішнє середовищє проекту.Це фактор який визначається самим проектом і формується в результаті розподілу прав та обовязків між учасниками проекту. Оснвними факторами внутрішнього середов є: професіоналізм; взаємини між учасниками; стиль керівництва; рівень комунікації між учасниками. Внутрішнє середовище складається з учасників проекту: ініціатор; замовник; інвестор; проектна команда. До складу проектної команди рекомендується включати фахівців з наступних спецзнань: економіка галузі(керівник проекту); технологія виробництва; проектування; менеджмент галузі; управління трудовими ресурсами;фінанси;ОіА; маркетолог; екологія; інші вузькі спеціалісти. При роботі проектної команди важливе значення має документування ходу виконання робіт; розробка форм документації та відповідальність за її заповнення здійснюється ще до початку реалізації проекту.
Життєвий цикл проекту.
ЖЦ проекту – це період часу від виникнення ідеї проекту до його реалізації. Протягом ЖЦ проекту відбувається наступний рух коштів:Протягом ЖЦ проекту виконуються наступні управлінські функції:1.Стратегічна (вибір проекту).2.Планування.3.Організація.4.Контроль. 5.Оцінка результатів, яка відрізняється від контролю тим, що контроль здійснюється постійно, а оцінка тільки після виконання певного обсягу робіт. Контроль здійснюється керівником проекту, а оцінка для забезпечення її об’єктивності – стороннім спостерігачем. Контроль сфокусований на деталях, а оцінка на загальному баченні проекту.6.Завершення проекту.Поділ ЖЦ проекту на складові.Поділ ЖЦ проекту на складові здійснюється з 2-х точок зору:1.Банку, який фінансує проект. 2.Виконавця проекту. З точки зору банку, проект поділяють на такі стадії:1.Ідентифікація проекту.2.Розробка проекту.3.Оцінка проекту.4.Прийняття проекту (підписання всіх паперів)5.Здійснення проекту.6.Оцінка проекту (результатів).З точки зору виконавців проекту виділяють три фази:1.Передінвестиційна фаза.2.Інвестиційна фаза.3.Експлуатаційна (виробнича) фаза.Фази поділяють на етапи.
Концепція беззбитковості в проектному аналізі.
Чиста теперішня назва проекту, як показник його ефективності.
При обґрунтування ефективності проекту дотримуються таких припущень: 1) з кожним проектом пов'язаний грошовий потік;2) розрахунок здійснюється по роках. Вважається що надходження і в-ти коштів відбуваються в кінці періоду; 3) всі дані по проекту не є однозначно визначеними; 4) рівень ризику по проекту відповідає середньо ринковому; 5) існує досконалий ринок капіталів. Досконалий ринок означає що ніхто немає впливу на ціни сума позик не впливає на вартість капіталу; 6) більшість проектів мають ординарні грошові потоки тобто спочатку здійснюються інвестиції а потім надходить прибуток. Основні показники ефективності проектує ЧТВ яка = сумі чистих дисконтова них вигід або = сумарні дисконтовані вигоди – сумарні дисконтова ні затрати. Економічний зміст ЧТВ: ЧТВ порівнює сумарну сьогоднішню вартість всіх доходів по проекту і сумарну теперішню вартість всіх витрат, якщо ЧТВ > 0 то проект є ефективним, якщо ЧТВ=0 то проет приймається, якщо ЧТВ ‹ 0 то відміняють. Чим більше значення ЧТВ тим краще. Переваги ЧТВ: 1) враховує вартість грошей в часі; 2) враховує ризик овість проекту; 3) може визначатися для декількох проектів відразу. Недоліки ЧТВ: 1) ЧТВ це абсолютна величина яка не показує рівень прибутковості проекту; 2) залежність від обраної % ставки.
Внутрішня норма рентабельності проекту, як показник його ефективності.
Існує така %ставка при якій ЧТВ=0 це і є ВНР. Якщо ВНР > іальтерн то проект є ефективним. Для окремого проекту виконується залежність ЧТВ>0 то ВНР>ік. ЧТВ=0 ВНР=ік ЧТВ ‹ 0 ВНР ‹ ік. Перевагами ВНР є: х-зує відносну ефективність проекту. Недоліки ВНР: не може бути визначена для групи проекту; для неординарних проектів.Вибір та порівняння проекту.Як правило не виникає проблем у вибору показника ефективності при порівнянні деяких проектів виникають проблеми. Існують ситуації коли ЧТВ та ВНР не узгоджуються між собою ЧТВ проекту А> ЧТВ проекту Б, ВНРа ‹ ВНРб ситуація не узгоджується. Така ситуація виникає якщо: проекти значно відрізняються величиною грошових потоків; проеки відрізняються схемою надходження коштів; проекти відрізняються тривалістю. При виборі кращого проекту визначають точку Фішера(це %ставка при якій ЧТВа=ЧТВб ). Якщо реальна %ставка більша точки Фішера то неузгодженості не буде і треба більші інвестиції, якщо реальна %ставка менша точки Фішера то необхідно обґрунтувати ефективність додаткового вкладення коштів. Якщо є можливість вкласти додаткові кошти з ефективність більше т. Фішера то обирається дешевший проект. Якщо немає можливості вкласти кошти більш ефективно ніж т. Фішера то обирають дорожчий проект. Для обрахунку т. Фішера створюють новий проект із різниці грошових потоків А і Б і шукають його ВНР. Поряд з ЧТВ розраховують чисту майбутню вартість вона показує різницю між дисконтова ними вигодами і дисконтова ними витратами. У випадку коли для проекту може існувати декілька значень норми рентабельності розраховують модифіковану норму рентабельності – це % ставка яка прирівнює приведену вартість затрат та майб вартість доходу. Часто використав індекс прибутковості, який показує яка величина дисконтова них вигід припадає на 1грн інвестицій. Термін окупності показує період за який вигоди проекту перевисять інвестиції. Існують такі групи критеріїв і їх х-тика: 1) зовнішні та екологічні критерії(правове забезпечення проекту, реакція грошової думки на здійснення проекту, наявність шкідливих продуктів та процесів, вплив проекту на рівень зайнятості); 2) критерій реципієнта що здійснює проект(показники диверсифікації, дані про потенціал росту, досягнуті результати д-ті та їх тенденції, дані про фін спроможність, стратегія у галузі, наявність досвіду роботи у зовн ринку); 3) науково-технічні критерії(перспективи науково-технічних рішень що використовуються, патентна чистота виробів. Перспективність використання одержаних результатів у майб, міра впливу на ті проекти що являють собою держ інтерес); 4) фінансові критерії(очікувана норма ЧТВ, значення норми дохідності, відповідність проекта критеріям інвестицій, строк окупності і сальдо реальних грошових потоків, стабільність надходжень доходів від проекту, можливість використання податкових пільг, необхідність залучення позикового капіталу, ризик пов'язаний із здійсненням проекту); 5) виробничий критерій(доступність сировини, матеріалів, необхідних устаткувань, наявність в-чого персоналу, можливість використання відходів в-ва, потреба у додаткових в-чих потужностях).
Оцінка ризиків у проектному аналізі.
Ризик – це ймовірність недосягнення мети або це кошти , які можуть бути втрачені чи додаткі отримані в ході реалізації проекту. Вимірювати ризик можна з суб’єктивної чи об’єктивної оцінки. Об’єктивна оцінка базується на досягнутій кількості спостережень та передбачає розрахунок таких показників: середнє очікуване значення ЧТВ, дисперсія, коефіцієнт варіації, розмах варіації.2.прийняття рішень на основі аналізу ризику.Проведення оцінки дозволяє приймати наступні рішення щодо проекту: якщо min очікуване ЧТВ>0, то проект приймається. Max очікуване ЧТВ ‹ 0, то проект відхиляється, max значення ЧТВ > 0, а min ‹ 0, то здійсн розрах коеф варіації і рішення приймається залежно від схильності інвестора до ризику. Якщо необхідно порівняти 2 проекти за ризикованістю то: якщо кумулятивні профілі не перетинаються, то обирають проект; якщо кумулятивні графіки двох проектів перетинаються то обираються залежно від схильності до ризику. Часто для прийняття рішення по проекту який має декілька сценаріїв розвитку, а вірності яких відом, використовують дерево прийняття рішень. Воно складається з ключових подій та гілок що з’єднують ці взли і відображають роки які будуть здійсненні у випадку настання певної події. По кожній мережі розраховується на основі ймовірності настання подій кінцеве значення ЧТВ і вибирають той шлях який забезпечує max ЧТВ. 3.Оцінка власного ризику проекту.Аналіз власного ризику проекту передбачає розрахунок впливу факторів проекту на ЧТВ. Такий аналіз називається аналіз чутливості в рамках якого визначають наступне: чутливість проекту до фактора – це % зміни ЧТВ при певній % зміні фактора; діапазон впливу факторів на проект це процент зміни ЧТВ при зміні фактора від min можливого до max можливого; коефіцієнт переключення- - це процент зміни фактора при якому ЧТВ стане рівним 0. Аналіз чутливості здійснюється за алгоритмом: встановлюється методика обрахунку ЧТВ; визначається базове значення ЧТВ; встановлюються фактори, вплив яких буде вивчатись та здається % їх зміни; змінюється значення 1-го з факторів; визначається нове значення ЧТВ; визначається % зміни ЧТВ; кроки4,5,6, повторюються для кожного з факторів; встановлюється рейтинг властивості факторів. Аналіз чутливості має основний недолік: вивчається вплив лише першого фактора, в реальному житті рідко змінюється лише перший фактор , а всі інші незмінні тому більш досконалим є метод сценарію в якому розглядається від 3до7 сценаріїв розвитку проекту. Алгоритм розрахунку той же що і в аналізі чутливості але змінюється не один конкретний фактор а декілька відповідно до сценарію. Ще більш досконалим є метод Монте-Карло . Отже аналіз чутливості є невідємною складовою проектного аналізу яка дозволяє управляти ефективністю проекту.
Аналіз чутливості проекту.
Аналіз власного ризику проекту передбачає розрахунок впливу факторів проекту на ЧТВ. Такий аналіз називається аналіз чутливості в рамках якого визначають наступне: чутливість проекту до фактора – це % зміни ЧТВ при певній % зміні фактора; діапазон впливу факторів на проект це процент зміни ЧТВ при зміні фактора від min можливого до max можливого; коефіцієнт переключення- - це процент зміни фактора при якому ЧТВ стане рівним 0. Аналіз чутливості здійснюється за алгоритмом: встановлюється методика обрахунку ЧТВ; визначається базове значення ЧТВ; встановлюються фактори, вплив яких буде вивчатись та здається % їх зміни; змінюється значення 1-го з факторів; визначається нове значення ЧТВ; визначається % зміни ЧТВ; кроки4,5,6, повторюються для кожного з факторів; встановлюється рейтинг властивості факторів. Аналіз чутливості має основний недолік: вивчається вплив лише першого фактора, в реальному житті рідко змінюється лише перший фактор , а всі інші незмінні тому більш досконалим є метод сценарію в якому розглядається від 3до7 сценаріїв розвитку проекту. Алгоритм розрахунку той же що і в аналізі чутливості але змінюється не один конкретний фактор а декілька відповідно до сценарію. Ще більш досконалим є метод Монте-Карло . Отже аналіз чутливості є невідємною складовою проектного аналізу яка дозволяє управляти ефективністю проекту.
Фактори підвищення ризикованості проектів.
Виділяють такі фактори:Довготривалість проекту.Аналіз ризику здійсн на передінвестиційній фазі , а проект триває довго, то може виникнути наступне:- деякі ризики можуть бути не враховані на етапі ідентифікації проекту або виникнути несподівано.- оцінка ризиків може бути неточною через зміні в самому проекті- оцінка ризику вимаг коригування з появою нової інфрм.Рекомендації ЄБРР по зменш даний ф-р ризику:необх постійний моніторинг зовн умов реалізації проекту;-збір інформ треба здійснювати з найбільш значимих ризиків;-необх регулярно інформ керівника проекту про зміни та додаткову інформ.Велика к-сть учасників проекту.Наявність в проекті багато зацікавлених осіб призв до наслідків:-кожен по- своєму оцінює ризик;
розподіл ризиків між учасниками визнач „торгами між ними”
кожен учасник сприймається іншими як своєрідне джерело ризику.
Рекомендації ЄБРР:
розподіл ризику між учасниками має бути здійсн до початку фінанси проекту
всі уч мають викор однакові методики для оцінки ризику
при розподілі ризиків не можна перевантаж ними когось із учасників
підбір учасників проекту має здійсн за рекомендаціями.
3.Комбінований х-тер д-сті. Щоб зменшити ризики при виконанні робіт треба залучати спеціалістів для їх виконання та експертів для – оцінки.
4.Інтернаціональний х-тер проектів. Проявл в тому, що вони розробл в одній країні, фінансуються іншою, а реалізац - третьою.
Слід враховувати міжнар поділ праці.
Використання точки Фішера при ранжуванні проектів.
Як правило не виникає проблем у вибору показника ефективності при порівнянні деяких проектів виникають проблеми. Існують ситуації коли ЧТВ та ВНР не узгоджуються між собою ЧТВ проекту А> ЧТВ проекту Б, ВНРа ‹ ВНРб ситуація не узгоджується. Така ситуація виникає якщо: проекти значно відрізняються величиною грошових потоків; проеки відрізняються схемою надходження коштів; проекти відрізняються тривалістю. При виборі кращого проекту визначають точку Фішера(це %ставка при якій ЧТВа=ЧТВб ). Якщо реальна %ставка більша точки Фішера то неузгодженості не буде і треба більші інвестиції, якщо реальна %ставка менша точки Фішера то необхідно обґрунтувати ефективність додаткового вкладення коштів. Якщо є можливість вкласти додаткові кошти з ефективність більше т. Фішера то обирається дешевший проект. Якщо немає можливості вкласти кошти більш ефективно ніж т. Фішера то обирають дорожчий проект. Для обрахунку т. Фішера створюють новий проект із різниці грошових потоків А і Б і шукають його ВНР. Поряд з ЧТВ розраховують чисту майбутню вартість вона показує різницю між дисконтова ними вигодами і дисконтова ними витратами. У випадку коли для проекту може існувати декілька значень норми рентабельності розраховують модифіковану норму рентабельності – це % ставка яка прирівнює приведену вартість затрат та майб вартість доходу. Часто використав індекс прибутковості, який показує яка величина дисконтова них вигід припадає на 1грн інвестицій. Термін окупності показує період за який вигоди проекту перевисять інвестиції. Існують такі групи критеріїв і їх х-тика: 1) зовнішні та екологічні критерії(правове забезпечення проекту, реакція грошової думки на здійснення проекту, наявність шкідливих продуктів та процесів, вплив проекту на рівень зайнятості); 2) критерій реципієнта що здійснює проект(показники диверсифікації, дані про потенціал росту, досягнуті результати д-ті та їх тенденції, дані про фін спроможність, стратегія у галузі, наявність досвіду роботи у зовн ринку); 3) науково-технічні критерії(перспективи науково-технічних рішень що використовуються, патентна чистота виробів. Перспективність використання одержаних результатів у майб, міра впливу на ті проекти що являють собою держ інтерес); 4) фінансові критерії(очікувана норма ЧТВ, значення норми дохідності, відповідність проекта критеріям інвестицій, строк окупності і сальдо реальних грошових потоків, стабільність надходжень доходів від проекту, можливість використання податкових пільг, необхідність залучення позикового капіталу, ризик пов'язаний із здійсненням проекту); 5) виробничий критерій(доступність сировини, матеріалів, необхідних устаткувань, наявність в-чого персоналу, можливість використання відходів в-ва, потреба у додаткових в-чих потужностях).
Вибір ставки дисконтування при обґрунтуванні проектів.
Найбільшою проблемою при обрахунку ефективності проекту є вибір % ставки яка буде використовуватись в обрахунку. Існує багато підходів до її обґрунтування: 1) використання в якості норми дисконту середньозваженої вартості капіталу. Переваги: можна точно обрахувати, середньозважена вартість капіталу свідчить хоча б про одну конкретну рентабельність вкладення коштів. Недоліки: середня зважена вартість капіталу більше стосується п-ва що реалізовує проект, а не самого проекту, середня зважена вартість капіталу може змінитися, середня зважена вартість капіталу містить в собі ризик по кредитам. М-д краще використовується для не тривалих проектів які реалізовуються на вже існуючому в-ві; ставка дисконту приймають однакову для всього ЖЦП, м-д не використовується при створенні нових компаній. 2) використання в якості % по позичковому капіталу – це поточна ефективна % ставка по довготерміновим позикам, які можна отримати в даний період. Недоліки: рівень % ставки обумовлюється конкретним контрактом і не завжди є ефективним, такий дисконт не покриває ризику інвестора. М-д використовується так як і попередній використання в якості % ставки по безпечним вкладенням(ЦП). Недоліки: в Україні на сьогоднішній день немає безпечних вкладень. 4) комбінування ставок – щоб уникнути недоліків середньозваженої вартості капіталу можна не враховувати ризиу фінансування для цього різні грошові потоки дисконтують за різними % ставками: інвестиції > за % по кредиту, операційні в-ти > за д-тю п-ва, прибутки > за середньозваженою дохідністю по галузі. Переваги: враховується специфіка проекту. Недоліки: не враховуються конкретні джерела ризику, зміна дисконтованої ставки протягом ЖЦ значно ускладнює розрахунок. Даний м-д може використовуватись при розширеній д-ті п-ва, він має багато модифікацій; 5) м-д оцінки капіталовкладень – базується на тому, що в загальну ставку дисконтування включають ризикову та без ризикову частину. Недоліки: складність визначення коефіцієнта ß ,неможливість використання для інновац проектів; 6) альтернативна вартість грошей – це норма рентабельності гранично прийнятого або неприйнятого проекту.
12. Аспекти проектного аналізу.
13. Роль та особливості широкомасштабних проектів радикально нових технологій.
Під широкомаштабним проектом розуміють вксь комплекс багатостадійних, науководослідних,дослідно-конструкторських та реаліз.робіт, які виконуються за єдиною програмою, єдиним колективом з метою винайдення нетрадиційних або невідомих раніше шляхів вирішення широкомаштабних проблем.
Особливості:
1.багатоцільовий характер задач, що ставляться перед проектом
2.часто існує унікальність базисних сусп. потреб,які неможуть бути вирішені існуючими на сьогодні спосбами.
3.принципово нові можливості задоволення тих сусп.потреб,які раніше навіть не усвідомлювалися.
4.концертрація в в-ва і повязані з цим переваги і недоліки.
5.неможливістьпроведення експерементів для оцінкі ефективності проекту
6.низька та спадаюча по роках надійність прогнозованих результатів
7.потреба в значному фінансуванні
8.залежність проекту від зовнішнього середовища
9.мала гнучкість проекту
10.довготривала фаза розробки проекту та наявність перехідного періоду при введенні проекту в експлуатацію
11.значна роль та маштабність соц. наслідків
12.залежність економічних показників проекту від технологічної частини яка часто ідеалізується при створенні проекту.
14. Використання грошових потоків у проектному аналізі.
Для розуміння суті грошового потоку розглянемо його з позицій фінансового менеджменту. Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю. Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства у його успішному функціонуванні визначається наступними основними положеннями: 1)Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Грошовий потік можна сприймати як систему "фінансового кровообігу" господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його "фінансового здоров'я", передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. 2)Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства. 3)Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно впливає на формування виробничих запасів сировини і матеріалів, рівень продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують ріст обсягу виробництва і реалізації його продукції. 4)Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно керуючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, формованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління грошовими потоками має для підприємств, що здійснюють певний проект або перебувають на ранніх стадіях свого життєвого циклу, коли доступ до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений. 5)Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення оборотності капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками. Важливим результатом є зниження потреби в капіталі, який обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує ріст суми накопиченого прибутку. 6)Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і мають достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності. 7) .Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, та інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у здійсненні проектів. Високий рівень синхронізації надходжень і виплат коштів за обсягом і в часі дозволяє знижувати реальну потребу підприємства поточному і страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формуються у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення інвестицій.15. Оцінка цінності проекту.
Цінність проекту полягає в зростанні суспільного або приватного добробуту. Все, що зменшує сусп. або приватний добробут – витрати проекту, що збільшує – вигоди.
Вигоди пов’язані не лише з прибутком, вони вкл,:
1.наявні надходження (грошовий потік)
2.ті переваги , які не завжди можна оцінити у грош формі.
В проектну документацію вкл розділ, де описують прямі і побічні затрати і вигоди, що не можуть бути оцінені в грош формі.
Важливим при визначенні цінності проекту має правильний вибір бази порівняння. Наприклад аналізуються ситуації : “з проектом”, „ без проекту”, ”до проекту”.
Особливості оцінки вигід проекту.
Відмінності в оцінці цінності проекту у фінан і економ аналізі:
У фінансовому – цінність проекту= вигоди-затрати це ототожн з грошовим потоком. Економ аналізі цінність проекту- зміна сусп добробуту, яка не = зміні нац багатства.
На рівні держави необх врах трансфертні платежі – статті фін звітності, які відображають зміну власника, вигід проекту або затрат і не є змінами в сусп добробуті (податки, субсидії, дотації).
У фін аналізі важл поняттям є альтернативна в-сть- в-сть неотриманої вигоди.