Основні моделі ринкових відносин
План
Класична модель ринкових відносин.
Кейнсіанська модель ринкових відносин.
Монетарна модель ринкових відносин.
Класична модель ринкових відносин є не лише історично першою, але й базовою, обґрунтування цієї моделі бере свій початок з праць Адама Сміта, який критикуючи систему меркантилізму розробив модель ліберальної ринкової економіки. Дана модель була притаманна країнам західної Європи у 18-19ст. вона й нині може бути придатною для тих країн які ведуть боротьбу із значними пережитками феодалізму і вважають, що капіталізм взірцями минулих століть є більш прогресивною системою.
Розробляючи класичну модель ринкових відносин Адам Сміт прийшов до висновку, що дана модель є довершеною системою об’єктивно “як невидима рука” і не потребує ніякого втручання ззовні.
По відношенню до ринку держава на погляд Адама Сміта відіграє роль « нічного сторожа “ , який охороняє приватну власність.
Деталізувати окремі елементи класичної моделі намагався Жан Батіст С ей ( француз ). Він вважав,що визначальним елементом ринкового механізму виступає пропонування матеріальних благ і послуг. Дана величина ( пропонування ) визначає , як рівень доходу так і рівень зайнятості населення. Виходячи із цього Сей сформулював закон ринку який названий його іменем. Пропонування матеріальних благ та послуг, створює свій власний попит.
Згідно закону Сея кожен виробник діє не заради того, щоб проявити свою активність, а з метою придбати ті блага, які задовольняють його потреби. Тому кожен виробник у певному розумінні є одночасно й покупцем власного продукту. Звідси, пропозиція породжує свій власний попит. При такій передумові в ринковій економіці попит і пропозиція завжди збалансовані, а тому кризи надвиробництва є неможливими.
Сей вважав, що капіталізм надає необмежений простір для розвитку продуктивних сил порівняно з попередніми суспільними формами виробництва (з рабством і феодалізмом). На противагу цьому Мальтус (англієць) доказував, що переповнення ринку товарами може виникнути через брак ефективного попиту. Мальтус виходив з того, що попит селян на матеріальні благ ніколи не може бути настільки великим , щоб покрити пропонування матеріалістів. Тому реалізація створеного суспільством багатства вимагає існування особливої категорії покупців – не продуктивних споживачів, які забезпечують попит без пропонування. Це священики, військові, юристи, та ін..
Класична модель – це вільна взаємодія трьох основних видів ринку :
Ринок праці
Ринок матеріальних благ або товарів
Ринок грошей.
До заслуг класиків аналізу ринку відносять :
Те, що вони першими звернули увагу на існування проблеми структури ринку та проаналізували її.
На кожному ринку була виділена одна ключова змінна, яка забезпечує його рівновагу.
На ринку праці - це заробітна плата
На ринку товарів і послуг – інвестиції.
На ринку грошей – відсоток.
Недоліки класичної моделі:
Вона відображає надзвичайно спрощену й абстрактну модель дійсності.
Кожна із виявлених ключових змінних ізольована на своєму ринку і не приймається до уваги взаємодія між ними.
До уваги не береться розроблення практичної політики, яку в сучаних умовах проводить держава.
Дана модель пов’язана з імям видатного економіста 20 ст. сером Джоном Мейнардом Кейнсом основною працею Кейнса є “ Загальна теорія зайнятості відсотку і грошей “ . вона вийшла в 1936 році. Його теорія дозволила світу подолати велику депресію. Основною передумовою побудови кейнсіанської будови ринку є критика центральної тези класиків, згідно з якою конкуренція завжди здатна забезпечити повне використання ресурсів суспільства. Кейнс та його послідовники доказують, що ефективне використання ресурсів, перш за все праці при опорі лише на ринковий механізм – це не закономірність, а випадковість. Для підтвердження своїх думок вони наводять наступні аргументи :
Врівноваження заощаджень та інвестицій здійснюється не лише з допомогою ставки відсотку, а й іншими факторами. Наприклад величина норми чистого прибутку, яка очікується від інвестування.
Під сумнів ставиться положення класиків про те, що при зменшенні сукупного попиту відбувається еластичність цін та заробітної плати.
Розробляючи свою модель Кейнс відкинув закон Сея. Він перевернув причинно-наслідковий зв'язок між сукупною пропозицією і попитом. Для нього і для Мальтуса центральною проблемою ринкової економіки є не пропонування ,а величина ефективного попиту.
На відміну від класиків Кейнс визнавав існування криз надвиробництва, при капіталізмі. Їх причиною він вважав не достатній ефективний попит.
Один із основних елементів Кейнсіанської моделі є основний психологічний закон. В даному законі була сформульована функціональна залежність між схильністю населення до споживання та його схильністю до заощадження. Кейнс стверджує, що психологія суспільства така, що із зростанням зайнятості та збільшенням сукупного доходу суспільства зростає і особисте споживання, але це зростання здійснюється меншою мірою ніж зростає величина національного доходу. Внаслідок цього із зростанням національного доходу не встигає зростати у відповідній мірі, та його частка,яка йде на споживання. Звідси виникає проблема недостатності ефективного попиту.
Ще однією проблемою Кейнсіанської моделі є концепція мультиплікатора . Дану ідею Кейнс запозичив у Кана. Він вбачав дію мультиплікатора зайнятості в тому, що внаслідок державних витрат на суспільні роботи виникає не лише первинна зайнятість на цих роботах, але й похідна від неї, вторинна, третинна і т.д. зайнятість населення.
Таким чином принцип мультиплікатора означає кратне збільшення приросту доходу, зайнятості і споживання до приросту інвестиції. Теорія мультиплікатора обґрунтовує ту думку, що величина доходу походить не від безпосередньої праці, а від інвестицій.
Монетаризм, як напрям розвитку економічної науки виник в боротьбі з кейнсіанством. Засновником монетаризму вважається американський економіст Мільтон Фрідмен. Ним була розроблена монетарна модель ринкових відносин. Він запропонував її на початку 70-х років 20 ст. для США. Основною метою монетарної моделі виступало зупинення інфляційних процесів та збільшення внутрішнього валового продукту держави.
Модель Фрідмена носила обмежувальний характер, оскільки ідеї монетаризму не розповсюджувались на такі сфери життєдіяльності суспільства як :
Банківська система
Оборотні галузі
Сільське господарство
Основні галузі важкої промисловості, торгівлі тощо.
Модель охоплювала лише ті декілька галузей, які опинилися в кризовому стані. До основних засад монетарної моделі відносять :
Ігнорування вивчення процесу виробництва ( Монетаристів цікавить лише вхід і вихід з цього процесу, тобто виключно сфера обігу.
Визначається прямий вплив грошової маси та індекс цін і відповідно номінальної величини ВВП.
Попит на гроші розглядається не як фактор функціонування процесу виробництва, а як частка попиту на результати виробництва.
Вважається,що зміни у пропонуванні грошей відбуваються під впливом емісійної політики Центрального Банку.
Д\З
Висновки по тема в цілому.
Висновки по кожному питанню.
Задачі № 130, 132.