Економічні відносини діяльності держави
План
Розвиток економічних відносин і функції держави в сучасній економіці.
Розвиток державної власності і проблеми її приватизації.
Державне регулювання економіки.
Людина, як окрема особа є слабкою істотою, тому для свого виживання вона створює різного типу організації. Однією з перших організацій людського виживання була сім’я. Дана організація була сформована із-за тих економічних функцій, які вона виконувала на перших порах. Дещо пізніше об’єднання декількох сімей утворило нову форму організації, яку назвали – рід. Об’єднання родів утворювало плем’я. і лише з розкладом суспільства приходить територіальна організація суспільства. Формою такої організації життя людей виступає держава. Роль і значення держави в традиційному та індустріальному суспільствах суттєво відрізняється.
Економічні функції держави в традиційному суспільстві були спрямовані на виконання таких завдань :
Фіскальної політики (податкової ). Від ефективності фіскальної політики залежить існування самої держави.
Правове закріплення і охорона тих економічних відносин, які склалися в суспільстві в першу чергу – це стосується відносин власності.
Визначення власних зовнішньоекономічних інтересів. Для їх реалізації спочатку використовується дипломатія. Після провалу дипломатичної місії в дію вступає армія.
Захист національної економіки і сприяння її розвитку через відповідну державну політику. Протекціонізм або фрітридерство (вільна зовнішня торгівля).
Держава в традиційному суспільстві виконувала в основному окрім фіскальних ще й патерналістичні цілі. З цим погоджувались представники Класичної школи політичної економії, вони були повністю впевнені в досконалості ринкового механізму, а тому на їх погляд будь-яке втручання держави в підприємницьку діяльність є недоцільним чи навіть шкідливим. Ці ідеї планували до тих пір, доки не загострились соціальні суперечності індустріального суспільства. Перша економічна криза відбулась в 1925 р..
Економічна криза – це інфляція, безробіття, банкрутство. Лише після того, як економічні кризи стали періодичними відбувається формування нових ідей та підходів до економічної ролі держави в суспільстві. З’являються перші ґрунтовні праці в яких піддається критиці існуюче економічне суспільство. До таких праць відносять перш за все роботи Карла Маркса, та ін.. Проте з даною критикою націленою на розвиток існуючого ринкового господарства погоджувались не всі неокласики, на чолі з Альфредом Маршалом вони роблять спроби поєднати класичну теорію вартості з теорією граничної корисності і на цій основі під коректувати діяльність ринкового механізму. Проте, праці неокласиків – це в основному мікроекономічний підхід, а тому вони стали основою розробки сучасної теорії фірми. На макроекономічний аспект ринкового господарства даний час не звертали практично ніякої уваги. Така ситуація зберігалась, аж до великої депресії і лише в 1936 році з’являється робота Кейнса “ загальна теорія зайнятості відсотку та грошей “, де вперше була обґрунтована економічна роль індустріальної держави.
Розвиток державної власності досить тісно пов'язаний з активізацією ролі держави в економічних процесах. Так як на роль держави погляди змінились з 30-х років 20 ст. , то відповідно і розвиток державної власності, його початок зв’язують з цим періодом.
В 30-х роках 20 ст. уряди західних країн терміново почали спасати свою національну економіку, проводячи для цього рятувально-оздоровчі фінансові операції. Вони змушені були надавати значну фінансову допомогу, важливим для національної економіки корпораціям, які переживали скрутні часи. Це здійснювалось в основному шляхом купівлі акцій таких проблемних корпорацій до ще більших масштабів розвитку державної власності приводить Друга Світова Війна.
В результаті воєнних дій, які проходили в основному на Європейському континенті частка держави у загальних інвестиціях навіть у США значно зростає. В промисловості ця частка складає 65%, в будівництві – 59%.
Уряди західних держав почали розмірковувати, що в мирний час робити з такою величиною одержавленої економіки. Тому був розпочатий зворотній процес, який передбачав розподіл приватної власності у приватні руки. Її доля стала поступово зменшуватись і з 1980- років, вона стабілізувалася на рівні від 20-25 %.
Сьогодні державна власність є надзвичайно важливим регулятором суспільного життя. Причинами розвитку державної форми власності є :
Збитковість деяких традиційних галузей підприємств, але так як вони є надзвичайно важливими для загальноекономічних та стратегічних цілей їх розвиток змушена підтримувати держава.
Існування соціальної інфраструктури, військово-промислового комплексу тощо, які також стимулюють розвиток державної власності. Це обумовлено тим, що інвестування названих сфер мало цікавить приватний капітал через значні терміни його окупності або низької прибутковості.
Необхідність розвитку науково дослідницької роботи і стимулювання НТП. Фірми фінансують розвиток тих сфер, які націлені на досягнення короткострокового практичного результату. Фінансування розвитку фундаментальної науки мало цікавить приватний бізнес. Необхідність стимулювання розвитку нових технологій та перспективних галузей виробництва.
Шляхи розвитку державної власності :
Націоналізація державних об’єктів власності. Вона може здійснюватись двома шляхами ( шляхом викупу, шляхом конфіскації )
Будівництво державних підприємств за рахунок бюджетних коштів.
Створення змішаних компаній з частковою участю в таких компаніях державного капіталу.
Врівноважуючим фактором в розвитку державної власності виступає її приватизація.
Приватизація – це передача державного майна в інші недержавні види власності.
Д\З
Висновки по темі в цілому.
Висновки по кожному питанню.
Задачі №133, 134.