Розділ II
Економічна оцінка зношуваності основних виробничих фондів підприємства та їх вплив на господарську діяльність підприємства
2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження
Ефективність виробництва значною мірою визначається рівнем використання основних виробничих фондів та їх станом. Оскільки у собівартості виготовленої продукції витрати на експлуатацію основних виробничих фондів становлять 20%-30, то підвищення ефективності використання основних виробничих фондів повинно збільшувати обсяг виробництва продукції і відповідно забезпечувати зниження собівартості продукції, що безпосередньо впливає на ефективність виробництва на підприємстві.
Об’єкт дослідження – 31 підприємство вибране з 100 запропонованих підприємств за допомогою таблиці випадкових чисел. Число підприємств визначається за допомогою формули безповторної вибірки.
Залежність величини похибки від абсолютної чисельності і від ступеню варіювання ознаки знаходять своє визначення у формулі середньої похибки вибірки.
Відхилення вибіркових характеристик від генеральних не перевищує деякої величини , яка називається граничною похибкою вибірки, які пов’язані із середньою похибкою таким рівнянням:
?= t×µ, (2.1)
Дослідження великого масиву даних потребує значних витрат часу та коштів. Тому використовують вибіркове спостереження, за допомогою якого характеристика всієї сукупності фактів дається за деякою їх частиною, яка відбирається у випадковому порядку. В основі вибіркового спостереження лежить випадковий вибір одиниць, що підлягають дослідженню. Завдання вибіркового спостереження – отримати достовірні представлення про показники усієї генеральної сукупності одиниць на основі вивчення вибіркової сукупності одиниць. Переважно вибірку організовують за схемою так званої безповторної вибірки.
Чисельність безповторної вибірки буде становити:
(2.2)
де n – чисельність одиниць вибіркової сукупності;
t – коефіцієнт довіри (або кратності);
?2 – дисперсія варіюючої ознаки;
N – чисельність генеральної сукупності;
? - гранична похибка вибірки.
n =
коли вже визначено число вибірки, потрібно сформувати вибіркову сукупність. Вибір вибіркової сукупності буде здійснюватися випадковим способом за таблицею випадкових чисел (Додаток Г), то вибір окремого підприємства при генеральній сукупності 100 одиниць, слід проводити за двома останніми цифрами випадкового числа. Отже, відібрані одиниці сукупності зведено у відповідну таблицю (табл..2.1.):
Таблиця 2.1. характеристика вибіркової сукупності одиниць
Порядковий номер підприємства
Підприємство
Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Балансова вартість ОВФ, тис.грн
Середньооблікова чисельність працівників, осіб
Витрати виробництва, тис.грн
Вибуло основних виробничих фондів, тис.грн
Річний знос, %
Оновлення основних виробничих фондів, тис.грн
























Первісна вартість
Залишкова вартість






1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1
3
4000
2000
1900
450
3500
200
8
200

2
62
5000
2600
1900
410
4500
190
8
180

3
89
4800
2300
2100
400
4000
280
8
200

4
37
4800
2200
2100
400
4000
280
8
200

5
4
3700
1800
1000
500
30000
190
8
230

6
70
5000
2500
1800
390
4400
240
9
180

7
32
4600
2000
1500
380
4000
230
9
200

8
30
5600
2700
2000
450
5000
200
10
180

9
40
3500
1850
1600
430
3000
190
10
180

10
98
5000
2600
1900
410
4500
190
8
180

11
15
5000
2600
1900
410
4500
190
8
180

12
28
4400
2000
1600
400
3800
200
9
170

13
2
4700
2500
2000
420
4000
250
10
200

14
94
4600
2300
2000
420
4000
250
10
200

15
23
4600
2000
1500
380
4000
230
9
200

16
39
4000
2000
1600
410
3500
200
9
200

17
0
3600
1900
1500
460
3000
220
9
200

18
73
3600
1900
1500
460
3000
220
9
200

19
57
3700
1800
1000
500
3000
190
8
230

20
72
4000
2100
1500
420
3600
200
8
200

21
91
4000
2000
1600
410
3500
200
9
200

22
11
3900
1900
1600
450
3200
200
10
200

23
56
4000
2000
1900
450
3500
200
8
200

24
13
4800
2000
1700
380
4200
230
9
200

25
65
4000
2000
1900
450
3500
200
8
200

26
50
3600
1850
1600
430
3000
190
10
180

27
92
4800
2200
1700
380
4200
230
9
200

28
63
4000
2000
1500
420
3600
200
8
200

29
38
4700
2200
2000
420
4100
270
8
220

30
36
3700
1800
1000
500
3000
190
8
230

31
48
4700
2200
2000
420
4100
270
8
220


Методи збору інформацій: статистичне спостереження, на основі звітних документів підприємства.
Методи обробки інформації: аналіз, кореляція та регресія, метод середніх величин, абсолютні та відносні величини.
2.2. характеристика об’єкта дослідження
На основі відібраних одиниць сукупності потрібно сформувати їх об’єкт дослідження.
Для цього потрібно розрахувати наступні показники:
Термін корисного використання основних виробничих фондів:
, (2.3)
де Тк.в. – термін корисного використання основних виробничих фондів;
а – річний знос, %.
Коефіцієнт оборотності основних виробничих фондів:
, (2.4)
де Коб – коефіцієнт оборотності основних виробничих фондів.
Коефіцієнт оборотності характеризує долю вартості основних виробничих фондів, яка переноситься на новостворену продукцію, по відношенню до балансової вартості основних виробничих фондів.
Фондовіддача основних виробничих фондів:
, (2.5)
де Фв. – фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн.;
О – обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів.
Витрати виробництва на 1 гривню проданої продукції:
, (2.6)
де Св.на 1 грн. – витрати виробництва на 1 гривню проданої продукції, грн..;
С – витрати виробництва, тис.грн.
Знос основних виробничих фондів:
, (2.7)
Коефіцієнт зносу основних виробничих фондів:
, (2.8)
Результати оформляємо у вигляді таблиці (табл.2.2.)
Таблиця 2.2. Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження
Підприємство
Річний обсяг виробництва продукції, тис. грн.
Балансова вартість ОВФ, тис.грн
Придатність основних виробничих фондів
Термін корисного використання основних виробничих фондів, роки
Витрати виробництва
Коефіціент оновлення
Фондовіддача основних виробничих фондів, тис.грн./тис.грн.
Коефіцієнт оборотності























Первісна вартість
Залишкова вартість


всього, тис.грн
на 1 грн. проданої продукції, грн.
















1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

3
4000
2000
1900
0,95
12,5
3500
0,875

2
0,08

62
5000
2600
1900
0,731
12,5
4500
0,900

1,923
0,08

89
4800
2300
2100
0,913
12,5
4000
0,833

2,087
0,08

37
4800
2200
2100
0,955
12,5
4000
0,833

2,182
0,08

4
3700
1800
1000
0,556
12,5
30000
8,108

2,056
0,08

70
5000
2500
1800
0,72
11,1
4400
0,880

2
0,09

32
4600
2000
1500
0,75
11,1
4000
0,870

2
0,09

30
5600
2700
2000
0,741
10,0
5000
0,893

2,074
0,1

40
3500
1850
1600
0,865
10,0
3000
0,857

1,892
0,1

98
5000
2600
1900
0,731
12,5
4500
0,900

1,923
0,08

15
5000
2600
1900
0,731
12,5
4500
0,900

1,923
0,08

28
4400
2000
1600
0,80
11,1
3800
0,864

2
0,09

2
4700
2500
2000
0,80
10,0
4000
0,851

1,88
0,1

94
4600
2300
2000
0,87
10,0
4000
0,870

2
0,1

23
4600
2000
1500
0,75
11,1
4000
0,870

2
0,09

39
4000
2000
1600
0,80
11,1
3500
0,875

2
0,09

0
3600
1900
1500
0,789
11,1
3000
0,833

1,895
0,09

73
3600
1900
1500
0,789
11,1
3000
0,833

1,895
0,09

57
3700
1800
1000
0,556
12,5
3000
0,811

2,056
0,08

72
4000
2100
1500
0,714
12,5
3600
0,900

1,905
0,08

91
4000
2000
1600
0,80
11,1
3500
0,875

2
0,09

11
3900
1900
1600
0,842
10,0
3200
0,821

2,053
0,1

56
4000
2000
1900
0,95
12,5
3500
0,875

2
0,08

13
4800
2000
1700
0,85
11,1
4200
0,875

2
0,09

65
4000
2000
1900
0,95
12,5
3500
0,875

2
0,08

50
3600
1850
1600
0,865
10,0
3000
0,833

1,946
0,1

92
4800
2200
1700
0,773
11,1
4200
0,875

2,182
0,09

63
4000
2000
1500
0,75
12,5
3600
0,900

2
0,08

38
4700
2200
2000
0,909
12,5
4100
0,872

2,136
0,08

36
3700
1800
1000
0,556
12,5
3000
0,811

2,056
0,08

48
4700
2200
2000
0,909
12,5
4100
0,872

2,136
0,08

Вибрана чисельність одиниць (вибірка) піддається економічному групуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень, закономірностей розвитку явищ.
Визначаю величину інтервала:
h=(Xmax-Xmin)/n, (2.9)
h – величина інтервала;
Xmax – найбільше значення ознаки;
Xmin – найменше значення ознаки;
n – кількість груп.
h=