Світове господарство в умовах кризи 30-х рр.
Це одним фактором, що обумовив розвиток світогосподарськиз зв'язків була Велика депресія 1929 – 1933 років. Вважається, що першою ознакою цієї депресії стало падіння акцій 24 жовтня 1929 року на Нью-Йоркській біржі. Ця криза порушила всі міжнародні економічні зв'язки, призвела до масового скорочення промислового виробництва а також до занепаду інших галузей економіки в провідних країнах світу.
Найбільшого потрясіння зазнала економіка США, досить відчутною вона була в Великобританії, Німеччині, Японії. (дані див. підручник)
США.
В контексті впливу світової кризи кінця 20-х початку 30-х років, слід перш за все розглянути країну, що стала початком цієї кризи - США.
Держава, владні структури до мінімуму зменшили своє втручання в економіку (відповідно до поширеної в той час економічної політики). Криза і її наслідки змінили економічну політику держави і її ставлення до економічних процесів. США пішли власним шляхом в подоланні наслідків кризи. Цей власний шлях був пов'язаний з новим курсом президента Рузвельта, який спирався на посилення роді держави в регулюванні економічними процесами. Сильна особа президента і відповідальність уряду за наслідки втілюваної ними програми стали основою відновлення економіки. Власне вперше в світовій практиці за мирних умов держава взяла на себе роль регулятора і координатора господарської діяльності (СРСР випадав і тогочасного устрою – капіталістичного чи імперіалістичного). Цей досвід виявився виправданим.
Головними ланками нового курсу президента Рузвельта були:
1) оздоровлення банківської і фінансової системи (досить жорсткими методами: визнано банкрутство сотень банків);
2) прийняття закону про золотий резерв і великомасштабна закупка золота з метою зміцнення національної валютної системи;
3) девальвація долара – з метою підтримки промислового капіталу;
4) відновлення промисловості (у відповідності із законом, прийнятим у зв'язку з кризою);
5) організація суспільних робіт, як засіб боротьби з безробіттям і підвищення купівельної спроможності суспільства;
6) закон про регулювання сільського господарства (заходи, які були вжиті урядом Рузвельта з цього приводу в ті часи, до цих пір являються основою сільського господарства США);
7) прийняття закону про соціальне забезпечення.
Інші країни.
Франції важко давався вихід із кризи, антикризові програми французького уряду майже не спрацювали. Тому навіть до початку 2-ї світової війни Франція в своєму розвитку так і не піднялася до рівня 1929 року.
Трохи осторонь стоять Німеччина, Японія і Італія. Вони пішли по шляху мілітаризації власної економіки. Причому мілітаризація німецької економіки супроводжувалася поширенням в громадську думку ідею реваншу, а в політику – ідеології і практики фашизму. Зрештою така орієнтація трьох держав – вагомих суб'єктів міжнародних відносин – призвела до формування блоку (який отримав назву "вісь Берлін – Рим – Токіо").
Світогосподарські зв'язки у повоєнні (після 2-ї світової війни) роки.
План.
1. Відновлення системи світогосподарських зв'язків в повоєнний період.
1) Розстановка сил напередодні війни.
2) Світова економіка в роки війни.
3) Економічна роль плану Маршалла.
4) Поділ світового господарства на центр і периферію.
5) Бреттон-Вудська валютна система.
2. Зміни в розстановці сил в світовому господарстві.
Розстановка сил напередодні війни.
Другій світовій війні передувала світова криза і поступовий вихід із цієї кризи передових країн світу. Переважною більшістю країн результати кризи були подолані.
Напередодні 2-ї світової війни розстановка сил залишилася такою, якою вона склалася після 1-ї світової війни за винятком одного важливого факту: Німеччина не лише відновила свій економічний потенціал, але посіла провідне місце в системі світогосподарських зв'язків. За даними ООН на 1937 рік провідні країни світу посідали такі позиції в світовому промисловому виробництві: США (41,4%), Великобританія (12,5%), Німеччина (12%), Франція (6%), Японія (4,8%) Основними причинами такої позиції Японії були консерватизм японців щодо застосування нових технологій (зокрема в виробництві) та певна самоізоляція Японії.
.
Світове співтовариство дало можливість Німеччині відновити не лише економічну, але й воєнну потужність, і це було головною тогочасною похибкою. І хоча Брестський договір обмежував армію Німеччини розміром в 100 тис. чоловік, але німці сформували сучасно озброєну армію на місцевих (резервних) рівнях, що не передбачалося договором.
На 1939 рік Німеччина виготовляла стратегічних матеріалів або на рівні Британії і Франції разом узятих, або на рівні, що значно перевищував їх спільні можливості. Так у виплавці алюмінію (одного із стратегічних матеріалів, на яких трималася авіаційна промисловість) Німеччина у 2,5 рази перевищила рівень Британії і Франції разом взятих (199 тис тон проти 78 тис. тон).
В кінці 20-х – 30-ті роки СРСР здійснює політику, спрямовану на індустріалізацію національної економіки. В процесі реалізації цієї політики формується народногосподарський комплекс СРСР. В цьому комплексі кожній союзній республіці було відведене її власне місце. На долю України припадала досить значна частина виробництва стратегічних матеріалів. В загальному обсязі Радянського Союзу на долю України припадало понад 50% видобутку вугілля, близько 65% виплавки чавуну, близько 49% виплавки сталі, близько 68% виробництва залізної руди.