4. Розрахунок економічної ефективності.
Пропозиції і рекомендації

У дійсній дипломній роботі приводжу розрахунок очікуваної економічної ефективності від поліпшення організації обліку, його механізації та автоматизації, що призводить до значного скорочення витрат праці робітників банку.
Економічна ефективність від таких заходів являє собою економію робочого часу кваліфікованих робітників, за рахунок заміни їхньої праці комп'ютерною програмою, з обслуговуванням її робітником більш низької кваліфікації.
Наведу розрахунок очікуваної економічної ефективності від запровадження запропонованого варіанту опрацювання інформації під час проведення аналізу забезпеченості кредитними ресурсами. У наш час цей аналіз проводиться щодня робітником високої кваліфікації 40 хвилин. Отже, якщо врахувати, що в середньому в місяці 20 робочих днів, то на місяць у нього іде на проведення цього аналізу:
Т0 = 20 * 40 = 800 хвилин або 13,33 часу
Отже за рік витрати часу складуть:
Т0” = 13,33 * 12 = 159,96 часу
Вартість витрат визначають за формулою:
С0 = Т0 * t2 * ( 1 + К1 + К2 ), (4.1)
де t2 - середньо годинна ставка робітника, який займається позичається аналізом ( t2 = 1,30),
К1 - коефіцієнт, що визначає розмір додаткової зарплати і відрахувань ( К1 = 0,48 ),
К2- коефіцієнт, що визначає розмір накладних витрат (К2 = 0,3 ).
При ручному аналізі за місяць витрати заробітної плати складають:
С0 = 13,33 * 1,30 *( 1 + 0,48 + 0,3)= 30,84 грн.
За рік С0” = 30,84 * 12 = 370,08 грн.
Сукупні витрати часу на опрацювання інформації з аналізу по запропонованому варіанту (Т1) визначають підсумовуванням витрат часу на виконання ручних (Тp) і автоматизованих операцій (Тавт.):
Т1 = Тр + Тавт. (4.2 )
До ручних операцій відносять перевірку достовірності інформації і її угруповання, і підготування для опрацювання на комп'ютері, оформлення інформації. Укрупнення (Тр) приймається в розмірі 15% від загального трудомісткості упорядкування звітів.
Час, необхідний для автоматичного опрацювання інформації при упорядкуванні звітів можна визначити за формулою:
Тавт. = Твв + Тобр + Твыб + Т, (4.3)
де Твв - кількість машинного часу для запровадження первинної інформації, що обчислюється за формулою:
m Qввi
Твв = ? ------ , (4.4)
i=1 Vввi

де Qввi – об’єм інформації, яка вводиться через устрій запровадження,
Vввi - швидкість запровадження інформації для i-го устрою,
m - кількість різноманітних устроїв запровадження.
3,5 * 10
Твв = --------------= 21,91 (маш/с)
156 *1024
Тобр - час на логічне й арифметичне опрацювання інформації на комп'ютері, обумовлене за формулою:
p
Тобр = Qпр + tпр + ? Qобр + tобрi, (4.5)
i=1
де Qпр - кількість коротких операцій, виконувана в процесорі машини,
tпр - середній час виконання однієї короткої операції в процесорі машини,
Qобр - кількість до i-го зовнішнього устрою , що запам'ятовує,
tобрi - середній час обертання до i-го зовнішнього устрою , що запам'ятовує,
p - кількість різноманітних зовнішніх устроїв , що запам'ятовують.
Тобр = 3,5 * 108 * 105* 87 * 104 = 6110 (маш/с)
Твыб - машинний час для виведення інформації, обчислюється за формулою:
l Qвыбj
Твыб = ? ------ , (4.6)
i=1 Vвыбj

де Qвыбj – об’єм вивідної інформації через j-е устрій виводу,
Vвыбj - швидкодія j-го устрою виводу,
l - кількість різноманітних устроїв запровадження,
1,6 * 105 1,6 * 10 5 * 60
Твыб = ---------- + ----------------------= 91,397 м/із
156 * 1024 900 * 118

Таким чином, Тавт = 21,91+6110+91397-1000=5223,307м/із,
Тавт = 1,451 м/
Тр = 1,451 * 0,15 = 0,217
Трудові витрати при виконанні аналізу машинним засобом складають:
Т0= 1,451 + 0,217 = 1,668 (час)
Т’’ = 1,668 * 12 = 20,02 (час)
Зниження трудових витрат при машинному проведенні аналізу в залежності від швидкості виконання можна визначити за формулою:
Т? = Т1 - Т0 (4.7)
Т?0 = 13,33 - 1,668 = 11,66 (ч)
Т?’' = 159,96 - 20,02 = 139,94 (ч)
Вартісні витрати по виконанню аналізу на ПЄВМ обчислюються за формулою:
С1 = Тр + tпр * ( 1 + К1 + К2 ) + Тавт * С м/ч, (4.8)
де tпр - середньорічна ставка операторів при виконанні ручних операцій (0,58 грн ),
C м/ч - вартість машинного часу роботи ПЄВМ ( 7,40 грн )
С1 =0,217 * 0,58 *( 1 * 0,48 + 0,3)+ 1,451 * 7,40= 10,96 грн.
С1’’ = 10,96 * 123 = 131,52 грн.
Визначимо зниження вартості проведення аналізу забезпеченості кредитними ресурсами, що є показником прямого економічного ефекту, шляхом порівняння витрат при різноманітних варіантах опрацювання інформації:
? = C0’’ - C1'' , (4.9)
? = 370,08 - 131,52 = 238,56 грн.
З проведеного розрахунку очевидно, що в результаті застосування автоматизованої форми упорядкування звітів по аналізу кредитоспроможності відділення, створюється визначений економічний ефект.