Структурні схеми приймачів.
1)Вибірність по сусідньому каналу.
Нехай потрібно прийняти станцію fc , але окрім заданої станції існують сусідні fn1 і fn2.
Для того щоб виділити станцію з центральною частотою fc , доцільно використати „прямокутний” фільтр(А)рис.1(а). В результаті отримаємо сигнал приведений на рис.1(б). Реально фільтр з рямокутною характеристикою неможливо реалізувати.
B
Практично фільтри мають частотну характеристику(В) з пологими фронтами рис.1(а).В результаті використання згаданого фільтра отримаємо не тільки корисний сигнал,а і залишки сигналу(C,D) сусідніх каналів рис.1(в).Ці залишки є небаженими завадами.
D
C
A

Рис.1
2)Структурна схема риймача прямого підсилення
Нехай потрібно прийняти частоту 100,2 МГц.Сусідні канали будуть 100,2+0,03=100,23 МГц та 100,2-0,03=100,17 МГц. Рис.2
А ВК ПРЧ ПРЧ2 Д ПНЧ ДГ

Рис.2.Структурна схема приймача прямого підсилення
Для цього використовуємо приймач прямого підсилення (рис.2),який складається з антени (А), вхідного кола (ВК),підсилювачів радіочастоти (ПРЧ) (ПРЧ2),детектора (Д),підсилювача низької частоти (ПНЧ), та динамічного гучномовця.
Рис 2.Частотна характеристика коливального контура
ВК та ПРЧ використовуються, щоб забезпечити вибірність по сусідньому сигналу. В складі кожного вузла є паралельний коливальний контур з такими параметрами:
2?f
Q fc =1
Q-добротність ~50
f0-частота станції (fc=100,2 МГц) fc
Отже, смуга 2?f контура становить 2?f = =2 МГц.
Q
Нам потрібно непропустити сусідній канал на віддалі 30 кГц, тобто контур який має смугу 2 МГц не підходить.Тобто в цьому випадку неможливо реалізувати приймач прямого підсилення.Такі приймачі використовуються тільки тоді, коли треба прийняти одну фіксовану частоту і не має близько розташованих сусідніх каналів.
3)Супергетеродинний приймач
ВК ПРЧ З ППЧ Д ПЗЧ


Г
Перетворювач частоти

Особливість супергетеродинного приймача є те, що основна вибірність та підсилення відбувається на проміжній частоті. Для цього в діапазоні УКХ використовується пєзокерамічний фільтр проміжної частоти 10,7 МГц, який має необхідну смугу 30 кГц, та прямокутність амплітудно-частотної характеристики.Тому Основна задача зводиться до того, як часоту будь-якої потрібної радіостанції перетворити до частоти 10,7 МГц. Для цього використовуються додатковий генератор (гетеродин) та змішувач, причому: fг – fс = 10,7 МГц (1а)
або fс – fг = 10,7 МГц (1б)
Частіше використовується перший випадок. В радіомовних приймачах використовується тільки гетеродинні приймачі. При цьому повністю вирішується забезпечення вибірності по сусідньому каналу.
Але при цьому зявляється інша проблема – дзеркальний канал.

Нехай гетеродин настроєний на частоту 150,7 МГц та необхідно прийняти частоту 140 МГц радіостанції, які працюють в діапазоні 140-174 МГц.При цьому проміжку частоту отримаємо не тільки від потрібної частоти (150,7-140=10,7)МГц, але і від дзеркальної (симетричної) частоти 161,4 МГц (161,4-150,7=10,7 МГц).

Отже на вході приймача потрібно фільтром подавити дзеркальну частоту з одного боку цей фільтр при прийманні частоти 140 МГц має подавити частоту 161,4 МГц, а з другого боку частоту 161,4 МГц деколи треба приймати, тому що робочий діапазон станції 140-170 МГц.Цей фільтр має бути перестроюваним,що також ускладнює схему.


4)Супергетеродинний приймач з подвійним перетворенням частоти.
Щоб усунути попередню проблему використовується супергетеродинний приймач з подвійним перетворенням частоти.
ВК ПРЧ Зм1 ППЧ1 Зм2 ППЧ2 Д ПЗЧ


Г1 Г2

В цьому приймачі з’являється додатковий генератор і змішувач з проміжною частотою 36 МГц.Для вхідних частот вибираємо частоту першого генератора в діапазоні 176-206 МГц.В цьому випадку дзеркальна частота буде становити 212-242 МГц, тобто за діапазоном вхідних частот (140-170 МГц). В цьому випадку вхідні кола повинні подавити дзеркальні частоти в діапазоні 212-242 МГц. Так як вхідний діапазон радіостанції (140-170)МГц, то немає потреби робити в вхідних колах перестроювання.

Приймачі з подвійним перетворенням частоти використовуються в професійних радіостанціях.