МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАДІЙНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розрахункової роботи з курсу “Страхування” для студентів базового напряму підготовки 6.0501 «Економіка і підприємництво» Затверджено на засіданні кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Протокол № 6 від 30 січня 2003 р. Львів – 2003
Визначення фінансових показників діяльності та надійності страхової компанії: Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з курсу “Страхування” для студентів базового напряму підготовки 6.0501 «Економіка і підприємництво» / Укл.: Таранський І.П., Кіндій М.В., Гринів Н.Т. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. - _____ с. Укладачі Таранський І.П., канд. екон. наук, доц. Кіндій М.В., асистент Гринів Н.Т., канд. екон. наук, доц. Відповідальний за випуск Таранський І.П., канд. екон. наук, доц. Рецензенти Мамчин М.М., канд. екон. наук, доц. Рудницька О.М., канд. екон. наук, доц. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Мета і завдання розрахункової роботи Розрахункова робота з курсу “Страхування” передбачена навчальним планом для студентів базового напряму підготовки 6.0501 «Економіка і підприємництво» і є важливим етапом оволодіння методикою визначення фінансових показників діяльності та надійності страхової компанії. Метою виконання розрахункової роботи є поглиблене вивчення окремих тем навчальної дисципліни, набуття студентами навичок самостійного виконання планових розрахунків, оформлення результатів розрахунку фінансових показників діяльності та фінансової надійності страхової компанії. Завдання розрахункової роботи – навчити студентів застосовувати набуті в процесі вивчення навчальної дисципліни теоретичні знання і практичні навички для визначення показників діяльності страхової компанії Структура і зміст розрахункової роботи Розрахункова робота загальним обсягом 12-15 сторінок рукописного тексту у вказаній нижче послідовності повинна містити такі структурні елементи та документи: титульний аркуш (додаток А); зміст; вступ; основна (розрахункова) частина роботи; висновки; використані джерела; додатки (при необхідності). У вступі до розрахункової роботі (0,5 сторінки) слід коротко сформулювати її мету, актуальність теми. В основній (розрахунковій) частині роботи приводяться розрахунки фінансових показників діяльності страхової компанії та її фінансової надійності. У висновках (0,5 сторінки) коротко характеризуються результати розрахунків фінансових показників діяльності страхової компанії та визначення рівня її фінансової надійності. Вимоги до оформлення розрахункової роботи Розрахункову роботу пишуть розбірливо від руки чорнилом (кульковою ручкою) одного кольору або друкують за допомогою комп'ютера через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Текст розрахункової роботи включає в себе детальний опис всіх основних розрахунків, які не зводяться у таблиці, а також приклади розрахунків, необхідних для заповнення таблиць. Скрізь, де це необхідно, слід вказувати розмірності величин. Всі таблиці в розрахунковій роботі повинні бути пронумеровані. Нумерація таблиць, сторінок, розділів і підрозділів роботи, інші оформлення текстової частини роботи оформлюються відповідно до вимог та правил ЄСКД. Розрахункову роботу слід зброшурувати. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Страхова діяльність належить до сфери фінансових послуг. Головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що на відміну від сфери виробництва, де товаровиробник спочатку здійснює витрати на випуск продукції, а потім уже компенсує їх за рахунок виручки від реалізації продукції, страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, пов’язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Доходи страховика можна поділити на три основні групи: Доходи від основної, тобто страхової діяльності ( всі надходження на користь страховика, пов’язані з проведенням страхування та перестрахування). Доходи від інвестиційної та фінансової діяльності, тобто пов’язані з інвестуванням і розміщенням тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів). інші доходи, тобто ті, які не належать ні до страхових, ні до інвестиційних доходів, але часом з(являються у страховика у процесі його звичайної господарської діяльності та надзвичайних операцій. Витрати страхової компанії, так само, як і доходи, пов’язані із характером її діяльності. Відокремлюють витрати на проведення страхових операцій (саме вони формують собівартість страхових послуг) і витрати на проведення інших операцій (витрати, що супроводжують одержання доходів від інвестиційної та фінансової діяльності, а також інших доходів від звичайної діяльності та надзвичайних операцій). Витрати страховика за економічним змістом можна поділити на: Виплати страхових сум та компенсацій за договорами страхування та перестрахування. Витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування. Витрати на утримання страхової компанії. Дві останні групи витрат можна об(єднати поняттям “витрати на ведення справи”. Прибуток страхової компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний період (квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік). Фінансовий результат – це вартісна оцінка підсумків діяльності страховика. Він визначається як різниця між доходами та витратами. Прибуток страховика складається з: Прибутку від страхової діяльності. Прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності. Прибутку від іншої звичайної операційної діяльності та надзвичайних операцій. Найскладнішим є обчислення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя та медичного страхування) обчислюється як різниця між доходами від страхової діяльності та відповідними витратами страховика, склад яких визначається чинним законодавством України. Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток страховиків від страхової діяльності для цілей оподаткування не визначається. Визначення прибутку від страхової діяльності необхідно в першу чергу самому страховику для визначення ефективності діяльності. З практичної точки зору, згідно чинного законодавства, прибуток від страхової діяльності (ПСД) можна обчислити за формулою: ПСД= (ЗП+КП+ВП+ПЦР+ПТР)-(ВС+ВЦР+ВТР+ВВС) (1) де: ЗП – зароблені страхові премії за договорами страхування та перестрахування; КП – комісійні винагороди за перестрахування; ВП – частки страхових виплат, сплачені перестраховиками; ПЦР – повернені суми із централізованих страхових резервних фондів; ПТР – повернені суми із технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій; ВС – виплати страхових сум та страхових відшкодувань; ВЦР – відрахування в централізовані страхові резервні фонди; ВТР – відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій; ВВС – витрати на ведення справи (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати). Страхування – це вид діяльності, при якому послуга, що надається страховиком (тобто гарантія страхового захисту), має певну тривалість у часі. Через це отриману від страхувальника на початку дії договору страхову премію не можна відразу вважати доходом страховика. Вона перетворюється на дохід поступово, пропорційно до спливання терміну дії договору страхування. Оскільки у більшості договорів страхування ризик рівномірно розподіляється в часі, то є всі підстави вважати, що так само рівномірно зароблятиметься страховою компанією отримана нею страхова премія. Наприклад, страхова компанія уклала зі страхувальником договір страхування строком на 1 рік і отримала від нього страхову премію в розмірі 1 200 грн. Через рік строк дії договору страхування мине, відповідальність страховика перед страхувальником закінчиться і, отже, уся отримана страховиком страхова премія за цим договором стане заробленою. Але поки строк дії договору не скінчився, отримана страхова премія в будь-який момент часу складається з двох частин: тієї, що вже вважається заробленою, і тієї, яку на даний момент заробленою вважати не можна ( тобто незароблена премія). Співвідношення між цими частинами пропорційне до часу, який залишився до закінчення строку дії договору страхування. На суму незаробленої премії страховик формує резерв незароблених премій, який відбиває обсяг страхових зобов’язань компанії перед даним страхувальником. Згідно з Закону України “Про страхування” величина резервів незароблених премій (РНП) на будь-яку звітну дату встановлюється не менше 80 % від загальної суми надходжень страхових премій з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев’яти місяців (розрахунковий період) та обчислюється за наступною формулою: РНП = 0.8* ( ¼ СП1 + ½ СП2 + ¾ СП3) (2) де: СП1 – надходження сум страхових платежів за перші три місяці розрахунко
