в Цивільному Кодексі України, (глава 8) в Господарському Кодексі України (глава 9)
Господарське товариство Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку
1. Повне товариство Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім своїм майном Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном
2. Командитне товариство Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном
4. Товариство з додатковою відповідальністю Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників
5. Акціонерне товариство Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій
Тема 2 "Суб'єкти підприємницької діяльності" 2.1. Загальні положення про фізичну особу. Цивільним законодавством України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи (далі - особи), держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права Згідно з визначенням, наведеним у Цивільному Кодексі України (далі -ЦКГУ), людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Усі фізичні особи мають правоздатність (здатність мати цивільні права і обов'язки). Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Змістом особистого немайнового права фізичної особи є можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері приватного життя. Особисті немайнові права фізичної особи поділяються на такі, що забезпечують її природне існування (право на життя, на охорону здоров'я, на медичну допомогу, на особисту недоторканість, на свободу, на сім'ю, на опіку або піклування, на безпечне для життя і здоров'я довкілля тощо), і такі, що забезпечують її соціальне буття (право на ім'я, на повагу до гідності та честі, па недоторканість ділової репутації, на інформацію, на таємницю кореспонденції, на вільний вибір сфер, змісту та форм творчості, на вибір і зміну роду занять тощо). Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюється Конституцією України та законом. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття). Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальників або органів опіки та піклування така фізична особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність (має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; не несе відповідальності за завдану нею шкоду). Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має неповну цивільну дієздатність (має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;' здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися внесеним на своє ім’я вкладом; неповнолітня особа несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідного до закону). Інші правочини неповнолітня особа вчиняє за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Крім випадку реєстрації неповнолітньої фізичної як підприємця, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини. Цивільна дієздатність фізичної особи може бути обмежена судом (у разі, якщо фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; якщо фізична особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо). Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи тав й інтересах вчиняє опікун. Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочннн можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підпри
