Тема 3. Галузі та види підприємництва
3.1. Загальні положення про галузі та види господарської діяльності.
Господарські відносини суб'єктів підприємництва залежать від сфери суспільного виробництва, галузі господарювання, виду господарської діяльності, економічної форми її результату, простору (внутрішній чи зовнішній ринок) та особливостей суб'єктів господарювання. Регулювання господарських відносин здійснюється з урахуванням суспільного розподілу праці та об'єктивно існуючих галузей господарювання.
Сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види виробничої діяльності, складає галузь. Загальна класифікація галузей народного господарства (ЗКГНГ) є складовою частішою єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і статистичної інформації, вимоги до якої встановлюються законом. Наприклад, за ЗКГНГ установлені Гага коді й відповідні їм види діяльності:
• 18113 хлібопекарна промисловість;
• 19211 борошномельна промисловість;
• 71130 оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;
• 71250 роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації;
• 84400 аудиторська діяльність.
До сфери матеріального виробництва належать галузі, в яких створюють, відновлюють або знаходять матеріальні блага (продукцію, енергію, природні ресурси), а також продовжують виробництво у сфері обігу (реалізації) шляхом перемішення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших результатів діяльності. Усі інші види діяльності у своїй сукупності становлять сферу нематеріального виробництва (невиробничу сферу). В галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених для використання як у сфері матеріального виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так й у сфері особистого споживання (вироби народного споживання).
Вид діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатись з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації. Для віднесення суб'єкта господарювання до відповідної категорії обліку визначаються основні, допоміжні та другорядні види господарської діяльності. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). яка розроблена для переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, має статус державного стандарту. Об'єктами класифікації в КВЕД є усі вище господарської (економічної) діяльності суб'єктів господарювання. Наприклад, за КВЕД установлені такі коди та відповідні їм види діяльності:
• 15.81.0 виробництво хліба та хлібобулочних виробів;
• 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
• 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом;
• 74.12.0 діяльність у сфері бухгалтерського обліку.
Коди та види діяльності за КВЕД протягом перехідного періоду з ЗКГНГ на КВЕД мають довідковий характер і не є підставою для юридичних чи економічних змін умов господарювання суб'єктів підприємницької діяльності.
3.2. Особливості підприємництва в окремих галузях.
3.2.1. Господарсько-торговельна діяльність.
Господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється в сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Формами господарсько-торговельної діяльності є:
• матеріально-технічне постачання і збут;
• енергопостачання;
• заготівля:;
• роздрібна торгівля і громадське харчування;
• біржова торгівля;
• оренда майна;
• торговельне посередництво; .
• інша допоміжна діяльність із забезпечення реалізації продукції (послуг) у сфері обігу.
Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюється шляхом поставки, а також на основі договорів купівлі-продажу. За договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати товари у зумовлені строки покупцю для їх використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані товари.
Енергопостачанням є відпуск виробником чи постачальником через приєднану мережу енергії споживачам (абонентам), які зобов'язані оплатити прийняту енергію, дотримуватись передбаченого режиму її використання, забезпечити безпечну експлуатацію використовуваного ним енергетичного обладнання. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії (електрична енергія, пара, гаряча і перегріта вода тощо), найменування яких передбачено у державних стандартах або технічних умовах.
Заготівля здійснюється за договором контрактації, згідно з яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується передати заготівельній або переробній організації (контрактанту) вироблену ним продукцію у передбачених кількості, асортименті та у встановлені строки, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти й оплатити її.
Роздрібна торгівля здійснюється за договором купівлі-продажу, відповідно до якого продавець, який займається підприємництвом з продажу товарів, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договорами роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Біржова торгівля здійснюється через спеціально утворену господарську організацію - товарну біржу - згідно з регламентованим порядком, визначеним біржовими правилами, які розробляються відповідно до біржового законодавства Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявляє попит і пропозицію на товари, займається котируванням цін (встановленням об'єктивних середніх цін на товари), упорядковує товарообіг, зменшує ризик ціновий (ризик зміни цін у часі і просторі) та ліквідує ризик неціновий (фінансовий ризик не оплати товару й комерційний ризик не поставки товару).
Оренда майна у сфері господарювання відбувається за договором оренди, згідно з яким орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктами оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Плоди, продукція і доходи, отримані орендарем у результаті використання орендованого майна, є власністю орендаря. Різновидами оренди є прокат і фінансовий лізинг. За договором прокату орендодавець, що здійснює здавання майна в оренду як постійну підприємницьку діяльність, зобов'язується надати орендареві .рухоме майно у тимчасове використання на строк до одного року. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
3.2.2. Перевезення вантажів як вид підприємництва
Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
3.2.3. Капітальне будівництво.
Будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, робота із завершення будівництва, проектні роботи, прикладні та експериментальні дослідження і розробки, геологічні, геодезичні роботи, матеріально-технічне забезпечення капітального будівництва тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
За договором підряду на капітальне будівництво підрядник зобов'язується своїми силами і засобами побудувати і здати замовнику в установлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором

3.2.4. Інноваційна діяльність.
Інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя. Інвестуванням інноваційної діяльності визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту. Напрямами інноваційної діяльності є:
проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;
розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових . . видів техніки і технології,
розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;
технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво і нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.
Інвестування відтворення основних фондів і приросту матеріально-виробничих запасів здійснюються як капітальні вкладення.
3.2.5. Фінансова діяльність.
Фінанси суб'єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.
Фінансова діяльність суб'єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування.
Фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством Фінансове посередництво здійснюється банками та іншими фінансово-кредитними установами.
Страхуванням у сфері господарювання є діяльність, спрямована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання.
Допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування є недержавне управління фінансовими ринками, посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами, біржові операції з фондовими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяльність, пов'язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків тощо)
3.2.6. Аудиторська діяльність.
Предметом аудиторської діяльності є здійснення аудиту, його організаційне і методичне забезпечення на надання інших аудиторських послуг. Аудит - це перевірка бухгалтерської звітності, системи обліку; первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам. Аудит може проводитись за ініціативою суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законодавством (обов'язковий аудит).
3.2.7. Зовнішньоекономічна діяльність.
Зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка. в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою.
Суб'єктами ЗЕД є вітчизняні суб'єкти господарювання, а також підрозділи іноземних суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, представництва), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в установленому законом порядку. Суб'єкти ЗЕД мають право на здійснення будь-яких видів зовнішньоекономічної діяльності (операцій), якщо інше не встановлено законом. Види ЗЕД, перелік зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються на території України, умови та порядок їх здійснення суб'єктами ЗЕД, порядок ліцензування і квотування експортно-імпортних операцій та види ліцензій, а також перелік товарів (робіт, послуг), заборонених для експорту та імпорту, визначаються законом.