Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями. Зовнішня політика - діяльність держави, великих соціальних груп у галузі міжнародних відносин, регулювання їх. Інформаційно - аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики - сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів. Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин. Мета ІАР - пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень. Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта. Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища. Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки. Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація. Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах: · знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин; · у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати; · на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень. Функції ІАР: · пізнавальна (гносеологічна); · перетворююча. Процес інформаційно-аналітичної діяльності Процес інформаційно-аналітичної роботи - сукупність спрямованих на визначений предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких в певній послідовності із використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання.
Процес складається з компонентів: - організаційний, спрямований на формування процесу як єдиного, цілісного; - методичний, спрямований на відбір операцій та технологічних операцій; - інформаційний, веде до одержання аналітичної інформації; - комунікаційний, спрямований на підтримку зв’язків з інформаційними системами, споживачем, джерелами тощо; - формування висновків, пропозицій. Стадії(етапи)процесу інформаційно-аналітичної роботи: 1.Загальне знайомство з проблемою, постановкою задачі. 2.Формування понять, їх визначення. 3.Збір фактів, створення емпіричної бази. Тут важливим є поняття ”критичної маси”, яка дасть можливість зробити правильні висновки. З одного боку - фактів повинно бути достатньо, з другого - не дати “потонути” в фактах. 4.Тлумачення фактів. 5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез. 6.Формування висновків. 7.Безпосередній виклад матеріалів. Процес інформаційно-аналітичної роботи має ітераційний характер, тобто з наступних стадій може бути повернення до попередніх.