М. І. СЕНЧЕНКО
ЛАТЕНТНІ СТРУКТУРИ СВІТОВОЇ ПОЛІТИКИ
Нариси з конспірології /

ББК
66.4(0) С31
Передмова

C31
ISBN

)І е
Сенченко M.I. , , , ,
Латентні структури світової політикшШариси з конспіро-логії. — К.: МАУП, 2003. — 312с.
ISBN 966-608-257-8
У книзі академіка Міжнародної академії інформатизації при ООН йдеться про те, як латентні (приховані) структури, розташовані в усьому світі, впливають на перебіг міжнародних подій, а також, зокрема, на нинішню ситуацію в Україні, коли більшість людей навіть не здогадуються, хто і як впливає на їхні долі...
1 :» "> ББК 66.4(0)
у
•<,%
М. І. Сенченко, 2003 Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2003
Ще наприкінці XVI ст. дослідники (переважно конспірологи) виявили вплив тіньових структур на політичну динаміку планетарної макроструктури. Раціоналістична політологія досить часто залишає за дужками і не враховує впливу на політику та всю суспільну систему різних тіньових елементів. Водночас динаміка світової політики багато в чому визначається лише тіньовими структурами. Тому без урахування тіньового елемента більшість схем і моделей, які створюються політологами, є ідеалізованими і зрештою дають далеку від реалій картину політичного життя.
Тіньові структури світової економіки достатньо вивчені, проте, незважаючи на їх потужний вплив на політику, дослідження таких структур у політичній сфері мають поки що гіпотетичний характер. З ініціативи цих структур у пресі дедалі частіше з'являються публікації, які зі скепсисом і навіть іронією висвітлюють проблеми "світової змови", "змови фінансистів", "єврейської змови", "змови сіоністів", "змови спецслужб" тощо.
Відомий конспіролог О. Дугін називає більше десяти можливих версій світової змови, які, на думку інших фахівців, історично застаріли. Проте ситуація з розпорошенням Радянського Союзу та події останніх ЗО років XX ст. підтверджують існування потужного впливу тіньових структур на світову політику.
Нелегко усвідомлювати, що протягом кількох століть людство жило й продовжує жити під впливом тотальних ідеологій з фальшивими цінностями, які були нав'язані ідеологічними й силовими методами, давали можливість казково збагачуватись незначній групі людей, а іншій, значно більшій, самознищуватися й існувати на межі чи за межею виживання. Проте час, коли ми жили за "залізною завісою", минув. Вийшовши на дорогу до європейської спільноти (не в європейський дім), українські політики ідеалізують західне суспільство, бо надзвичайно мало знають про політичні сили, які рухають європейську й світову політику. Ми маємо переглянути свої погляди, зважаючи на те, що кожна західна країна, кожен політик цих країн дбають тільки про власні інтереси, а для їх досягнення використовують різноманітні таємні чи тіньові структури. Особливо багато їх у Сполучених Штатах Америки, які за кількістю видимих і таємних організацій
утримують лідерство у світі. Масонські ордени, фінансові структури, міжнародні релігійні організації й секти досить продуктивно управляються латентними (невидимими) правителями і визна-» чають шляхи історичного розвитку людства.
Чи існують насправді латентні правителі, які управляють світом через вищі таємні структури, що ховаються за спиною публічних правителів?
На це запитання читач зможе сам дати відповідь після ознайомлення з таємними структурами світової політики, огляд яких проведемо в подальшому. Подамо різноманітну інформацію про архітекторів, виконробів і "вільних мулярів" перебудови, про латентні й таємні товариства, їхні ієрархії, що мають таємні статути й обряди, а також дані стосовно відомих фінансових та благодійних організацій, що впливають на світову політику.
Можливо, назвемо й тих, хто сьогодні визначає українську політику. Бо видимі політичні діячі є пішаками на шахівниці, де гру ведуть зовсім інші люди. Ці "господарі світу" визначають соціальну організацію нашого суспільства, їм слугують президенти, прем'єри та більшість лідерів численної когорти наших мікроскопічних партій.
Що ж таке таємне товариство?
Це більш-менш значна група людей, які час від часу проводять зібрання лише для своїх членів і старанно оберігають таємниці обрядів і ритуалів за символами, які кожна організація бере на озброєння. Таємні організації можуть проголошувати різні цілі: економічні, релігійні, політичні, кримінальні, філософські. Проте між ними не завжди є чітка межа. Понад те: як свідчить історія таємних товариств, їхні цілі часто перетинаються: вони можуть мати кілька ієрархій, частина з яких є видимою, а частина латентною. Наприклад, чимало масонських організацій у країнах, де вони не заборонені законом, мають власні приміщення, влаштовують відкриті конференції, називаючи навіть імена керівників. Проте глибоко утаємничують свою діяльність, яку знають тільки члени таємних товариств.
Не заглиблюючись у таємниці товариств, що ставлять перед собою обмежену мету, розглядатимемо організації, що мають ви-
4
щі й глобальні цілі. Вони входять до вищої категорії таємних товариств. Закономірно постає питання: чи не існує, крім товариств, про які щось відомо (наприклад, масони), ієрархічної системи з нашарувань і переплетіння структур, які здатні організувати революції, війни, демонстрації протесту, інфляції, вбивства політичних діячів тощо й відіграють керівну роль у світовій політиці? На це запитання ми не можемо й не хочемо давати однозначної відповіді.
Таємні організації й погляд на історичні події, що відбуваються з причин, які не розкриваються людям, необхідно вивчати із залученням конспірологів, не заангажованих ідеологією недавнього минулого. Конспірологи, які присвятили своє життя вивченню латентних структур світової політики, мають власні бази даних, їм добре відомі люди й організації, що хочуть таємно правити нами. Коли люди будуть знати, хто ховається за лаштунками світових подій, вони збагнуть суть цих подій і зможуть поставити на місце невидимих правителів, які все роблять нібито "від імені народу і в ім'я народу".
Після II світової війни, в 1945 році, видавництво "Едісьон Ме-дісі" в Парижі випустило книгу Жеоффруа де Шарне. Йдеться у ній про те, що таємні товариства, які визначають світову політику, мають триступеневу структуру. Прізвище Жеоффруа де Шарне, одного з тамплієрів, спаленого разом з Великим магістром Жаком де Моле в 1314 році, взяв за псевдонім французький фізіолог і психолог Рауль Юссон (1901 -1967). Він загинув у дорожній автокатастрофі, можливо, й не випадковій.
Так от: у своїй книзі Рауль Юссон стверджує, що існує мережа "нижчих таємних товариств", до яких легко вступити. Він порівнює їх зі ставком, де вирощують рибу і звідки до більш закритих груп відбирають "велику рибу", тобто людей для них корисних. Над ними розміщуються так звані кадрові групи, або групи посередників; доступ до них дуже обмежений. Члени цієї групи, як правило, займають керівні посади в національній та міжнародній політиці. Ложі вищого ступеня, куди відбирають значно ретельніше, віддають перевагу символічним, ритуальним, магічним й духовним заняттям.
5
А на вершині піраміди — вищі таємні групи, що завжди лишаються за лаштунками історії. У їхніх руках всі незримі важелі світової політики. Члени цих вищих таємних груп ведуть активне чи* аскетичне життя, володіючи всією повнотою невидимої влади. Імена їх ніколи не з'являються на шпальтах газет1.
Один із адептів (посвячених у таємниці) маркіз Шефдеб'єн, масонський псевдонім якого був "Вершник у шоломі", масон вищого ступеня масонської ложі "Первинного ритуалу", так описував третю, останню категорію цієї системи: "Десятиступенева ієрархічна драбина Первинного ритуалу — практично нескінченне число розрядів чи ступенів, класифікація яких дає змогу об'єднувати чи роз'єднувати їх як завгодно, не порушуючи цілісності системи й чудової координації, завдяки чому кожному з них можна дати ім'я одного з днів сонячного року"2.
Сьогодні, як і раніше, переважна частина людей планети, й України також, не має жодного поняття про назви та діяльність таємних структур, які відігравали й відіграють важливу роль у світовій історії. Проте всі без винятку президенти США, починаючи з першого президента Джорджа Вашингтона (1732-1799), всі кандидати в американські президенти — масони й, зважаючи на залізну масонську дисципліну, підкоряються всім порадам і директивам "братів", що стоять на вищих щаблях масонської ієрархії.
Крім масонських організацій, існують й інші інститути таємної влади. Серед них — організації, що виношують ідеї мондіалі-зму (новий американський проект "світового уряду" дістав назву "мондіалізм" — від французького mond— світ), нового світового порядку. По суті, це завуальована форма ідеї створення світового уряду. Із зосередженням у США всієї концептуальної та стратегічної влади над Заходом американська держава стала головним центром мондіалізму. Представники його утворили паралельну владі структуру, до якої входять радники, аналітики,
інститути стратегічних досліджень. Так склалися три основні мондіалістські організації, про існування яких західна спільнота дізналася порівняно недавно: Рада міжнародних відносин, Тристороння комісія, Більдерберзький клуб. Слід зазначити, що такі відомі організації, як Ліга націй, а пізніше Організація Об'єднаних Націй (ООН) та Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) — також певною мірою належать до мондіалістських організацій, що відчутно впливають на світову політику.
Згідно з теорією Т. Куна, важливе значення в науці має концепція прогресу, в якій ідеться про неминучість послідовної зміни парадигм3. Основною причиною розвитку він вважає конкуренцію вчених усередині наукових товариств, які сповідують однакову парадигму, а також між різними групами, що сповідують різні парадигми. На наш погляд, сьогодні наступає такий період; парадигма, що ґрунтується на випадковості й стихійності світових подій, втратила актуальність, більше того, не відповідає реальним подіям, які відбувалися й відбуваються на земній кулі.
Насамкінець — зауваження стосовно назви книги, отже — про те, хто і як перетворив Радянський Союз у Союз жебраків. Тут мовиться про те, що наша країна, як і більшість країн колишнього СРСР, почала випрошувати гроші у різноманітних західних фондів і зробила прошаками не тільки нинішнє покоління жителів України, а й майбутні покоління...
-К' :.!.
Серзк Ютеп. Невидимые правители и тайные общества. — М.: Крон-Пресс, 1998. — С. 17.
2 Серж: Ютеи. Невидимые правители и тайные общества. — М.: Крон-Пресс, 1998. — С. 18.
6 -
Кун Т. Структура нау,^нх реврщрий: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1970.