ЛЕКЦІЯ 1. СУТЬ І ВИДИ ПОДАТКІВ
План
1. Поняття і функції податків.
2. Принципи і елементи оподаткування.
3. Класифікація податків і їх характеристика.
1. Поняття і функції податків
Історія виникнення податків досить давня. Вважається, що податки виникли разом з утворенням держави. Держава не могла забезпечити ефективне виконання своїх функцій без відповідної системи надходжень. У результаті, виникла потреба в створенні основного джерела наповнення казни або бюджету держави. Цим основним інструментом і в далекому минулому і на даний час вважаються податкові платежі. Податковими платежами вважаються - податок, збір і плата.
Податок - це обов'язковий платіж, який стягується до бюджетів всіх
рівнів з фізичних і юридичних лиць в безперечному порядку (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток, ПДВ).
Збір - це платіж, який стягується в основному до державних
цільових фондів і місцевих бюджетів (пенсійний збір, ринковий збір, курортний збір).
Плата - це сума коштів, яка повертається державі (в основному)
за тимчасове або постійне користування ресурсами (плата за воду, рентна плата, орендна плата).
Сукупність податків, зборів і інших обов'язкових платежів складає податкову систему держави. Встановлення і відміна податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а також пільги їх платникам надаються Верховною Радою України, ВР АРК і місцевими радами народних депутатів.
Податки є найважливішою і якнайдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства.
По економічному змісту податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідного для виконання державою її функцій.
Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформований як за рахунок податків, так і за рахунок інших надходжень, таких як: плата; відрахування; власні доходи держави і неподаткові доходи. Ці поняття необхідно розрізняти за допомогою ознак, які характеризують ту або іншу фінансову категорію. Зараз в Україні питома вага непрямих податків досить значна, хоча спостерігається тенденція до їх зменшення в загальній структурі бюджетів в порівнянні з прямими податками.
Суть податків як економічній категорії відображається в їх функціях. Оскільки податкова система є однією з складових фінансової системи, функції податків витікають з функцій фінансів. Податки в основному виконують дві функції: фіскальну і регулюючу.
Суть фіскальної функції полягає в тому, що саме за допомогою податків і зборів забезпечується наповнення бюджетів всіх рівнів і відповідно джерел формування доходів держави.
Фіскальна функція забезпечує:
- досягнення максимально можливого балансу між доходами і витратами бюджету держави ;
- рівномірний розподіл сум податкових надходжень між сферами бюджетної системи;
- стабілізацію регіонального рівня соціального забезпечення громадян і забезпечення соціальних гарантій;
- досягнення високого рівня соціальної інфраструктури в державі і рівня соціальних
гарантій в окремому регіоні;
- забезпечення потреб науки, освіти, охорони здоров'я, оборони і управління.
Шляхом оподаткування досягається: *регулювання попиту і пропозиції, *стимулювання заощаджень, *вирівнювання індивідуальних доходів громадян, *стимулювання особистого підприємництва, *утримання інфляції, *поява нових робочих місць, *розвиток народних ремесел, прикладного мистецтва.
Отже, через фіскальну функцію системи оподаткування задовольняються загальнонаціональні потреби, а за допомогою розподільної функції формуються протидії надмірному фіскальному тиску, тобто створюються дієві механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних і фізичних осіб.
*Суть регулюючій функції податків полягає в можливості держави через діяльність податкового механізму забезпечувати процес регулювання соціально - економічних відносин. Тобто за допомогою податкових ставок і податкових пільг держава прагне регулювати процес накопичення капіталу, рівень платоспроможності, темпи розширеного відтворювання, захист малозабезпечених верств населення, перерозподіл доходів. В основному діяльність регулюючої функції направлена на економічні і соціальні процеси в суспільстві.

2. Принципи і елементи оподаткування
Оподаткування як окрема категорія економічного процесу повинне базуватися на властивих йому принципах.
Принципи оподаткування: Законність, обов'язковість, повнота сплати, своєчасність.
Суть принципу законності полягає в тому, що всі податки і збори повинні знайти своє відображення в Законах України, Указах Президента, ухвалах і розпорядженнях Кабінету Міністрів України і органів місцевого самоврядування. Ці документи повинні передбачати єдину методику нарахування і сплати податку, а також єдині стандарти бланків податкової звітності на всій території держави.
Принцип обов'язковості характеризує податки як безапеляційну економічну категорію, йому винні підкорятися всі особи, які є платниками, незалежно від віку, підлоги, національності, віросповідання і соціального положення.
Суть принципу повноти сплати полягає в тому, що платити податки і збори необхідно в повному об'ємі в нарахованій сумі, з метою недопущення виникнення дефіциту бюджету на всіх рівнях.
Своєчасність сплати податків і зборів має істотне значення, адже від цього залежить, чи буде можливість профінансувати у встановлений термін або період в повному об'ємі заплановані витрати.
В основі побудови механізму стягнення податків лежать такі елементи системи оподаткування, як суб’єкт оподаткування, об’єкт оподаткування, джерело сплати, ставка податку, одиниця оподаткування і квота.
Суб'єкт оподаткування - це платник податків, тобто фізична або юридична особа, яка забезпечує і безпосередньо проводить його сплату. Платниками податку і інших обов'язкових платежів є юридичні і фізичні особи, на які, відповідно до діючого законодавства, покладений обов'язок платити податки і інші обов'язкові платежі.
Права суб'єктів оподаткування:
1) подавати ДПА (ДПІ) документи, які засвідчують право на пільги щодо
оподаткування в порядку, встановленому законодавчими документами;
2) ознайомлюватись і одержувати акти перевірок, проведених ДПА (ДПІ);
3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення ДПА (ДПІ) і її
службових осіб.
Обов'язки суб'єктів оподаткування:
1) платити своєчасно і в повному обсязі належні суми платежів у встановлений
термін;
2) своєчасно подавати звітність в ДПА (ДПІ);
3) вести податковий облік;
4) надавати службовим особам ДПА (ДПІ), необхідні документи для перевірок з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати податків.
Суб'єкти оподаткування несуть відповідальність за порушення податкового законодавства, тобто до платника, який не має у встановлений період бухгалтерських звітів за наслідками фінансової діяльності, застосовуються штрафні санкції, а саме: юридичні особи - 110% суми податку, обчисленого за попередній звітний період, фізичні особи - суми податку за попередній період. Якщо суб'єкт оподаткування не подав, або несвоєчасно подав декларації, розрахунки і інші документи, необхідні для розрахунку і сплати податків, платники податків додатково платять до бюджету 10% належних до сплати сум податків. У разі приховування (заниження) суми податку з платників стягується сума додатково нарахованого податку і штраф в двократному розмірі тієї ж суми, у разі повторного порушення протягом року - штраф в п'ятикратному розмірі.
Службові особи і громадяни, винні в порушенні податкового законодавства, притягуються до адміністративної і кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Об’єкт оподаткування - економічна категорія, яка оподатковується. Ним виступають прибуток, додана вартість продукції, робіт або послуг, контрактна вартість товарів, митна вартість товарів, земля, транспортні засоби, природні ресурси (ліс, надра, вода). Ключовим об'єктом оподаткування виступає дохід або прибуток. При оподаткуванні дохід може збільшитися або зменшитися на відповідну суму коштів.
Джерело сплати - це дохід платника, з якого платиться податок. Джерелом виплат
виступають прибуток, виручка від реалізації, позареалізаційні доходи.
Одиниця оподаткування - це фізичний або грошовий еквівалент, яким проводиться сплата або зарахування в рахунок податкових платежів.
Ставка оподаткування - це розмір податку на одиницю оподаткування.
Квота - це частка податку в доходах платника, тобто та частина прибутку, який необхідно перерахувати до бюджету, цільові фонди, відповідно до чинного податкового законодавства. Після віднімання квоти суб'єкт діяльності одержує чистий доход, яким він має право розпоряджатися на власний розсуд і відповідно до установчих документів і договорів.
3. Клас