Масонські ложі — таємні структури Світового уряду. Аби не привертати до себе увагу, вони працюють таємно або, принаймні, прикривають свої справжні наміри вивісками різнбго роду "філантропічних" товариств, фондів, асоціацій, що нібито борються за економічний, моральний та соціальний прогрес суспільства. Знищуючи релігію, нації, монархічні держави, масонські організації поступово створюють умови для побудови єдиної світової колонії на чолі зі Світовим урядом.
-.Частина II
ТАЄМНА ВІЙНА ПРОТИ РОСІЇ Й СРСР
У1825 році Росія вперше побачила *революційний рух проти царизму...
(В. І. Ленін, "Доповідь про революцію 1905 року")
Декабристський путч

Від початку повстання декабристів минуло 177 років, але ще й досі навряд чи можна стверджувати, що вивчено його в усіх проявах. Основний архівний фонд стосовно декабристів зосереджено в державному архіві Петербурга, який раніше був майже недоступний для дослідників. Це пов'язано з багатьма причинами і не є предметом цієї публікації. Проте з відкриттям таємних масонських архівів в 1991 році24 з'явилася можливість більш предметно дослідити "революційний" рух декабристів і визначити його рушіїв. Сьогодні можна впевнено заявити, що 14 грудня 1825 року в Росії вперше постала масонська Змова з метою не тільки змінити державний устрій, а й поділити Російську імперію на окремі території.
Мене часто запитують з приводу об'єктивності висвітлених матеріалів, про те, зокрема, чому я вирішив займатися саме цією темою.
Відповідь проста: мета моїх публікацій не доводити те, що Давно й досить успішно доведено іншими дослідниками. Я лише опираюся на уже наявну й достовірну інформацію про те, що революційний дух в народі, самі революції та їх рушії — це міф.
латоіюв О. А. Терновый венец России.Тайная история масонства. 1731-1996. -м-: Родник, 1996. — 704 с.
43
Відтак є змога екстраполювати результати дослідження минулого на геополітику сьогодення.
Ще одне питання, яке, безумовно, виникає у читачів і яке тривалий час бентежило й мене. А саме: чи масонські ложі й масонський рух були і є позитивними, спрямованими на досягнення вищих ідеалів людства: добра, миру, щастя й квітучого життя?
Справді: чимало хто з низової ланки масонства вважає, що лозунг масонів, який добре видно на печатці ложі "Нарцис", заснованої в Києві у 1914 році, — "свобода, рівність, братерство" — є істинною метою масонів. Проте свідчення й документи таємних масонських архівів відкривають інші реалії масонської романтики. Ідеологія масонства — це ідеологія обраних, що передбачає їхнє панування над людством. Керівники вищих ступенів масонської ієрархії прагнуть встановити світовий порядок, в якому їм належатиме панівна роль, будь-що досягти світового верховенства, створити світовий уряд, єдину релігію, єдину армію і єдину грошову одиницю; власне, це і є новий світовий порядок, про який так багато говорять і пишуть у західних країнах, а особливо в Сполучених Штатах Америки.
І якщо проаналізувати французьку 1789-го й російську 1917-го революції, то стане очевидним, що терор і людські жертви, які супроводжували ці революції, це не пошук кращого життя і не романтика революціонерів, а чорна Змова проти народів Франції та Росії.
Повертаючись до декабристів і російських масонів, слід зауважити, що на відміну від західних масонів, котрі переважно виконували роль закулісного ідеологічного й політичного лобі, масонство російське мало свої характерні особливості. Основна з них полягала в тому, що російське масонство починаючи з XVIII століття завжди було філією масонських орденів Західної Європи (масонів Франції, Німеччини, Швеції та інших країн) і виконувало всі інструкції та вказівки їх керівників. Про це свідчить листування російських масонів зі своїми закордонними керівниками, а також звіти про роботу.
В Особливому архіві (ОА) СРСР (нині — Центр зберігання історико-документальної колекції) є інструкції та циркулярні
44
ти російським "братам", які чітко регламентують їх поведін-По суті, масони на теренах Російської імперії були агентами зарубіжних центрів, їх "п'ятою колоною", підриваючи національні інтереси Росії.
Перша російська ложа, очолювана англійським капітаном Джоном Філіппсом, який перебував на російській службі, виникла в 1731 році, її організатором стала Велика Ложа Англії. Надалі масонство швидко поширилося й легально існувало до 1794 року, коли Катерина II спеціальним указом повністю заборонила діяльність масонських лож.
Указ продовжував діяти, доки, в ніч з 11 на 12 березня 1801 року, за згодою великого князя Олександра Павловича масонські змовники вбили царя Павла II. Відтак цар Олександр І став заручником масонів, його оточення було вже цілковито масонським.
1810 року в Росії діяла 31 ложа. Після поразки Наполеона й окупації Парижа російськими військами в 1814 році чимало російських аристократів відвідали Францію й надихнулися ліберальними ідеями французької революції. Це сприяло створенню в Росії двох масонських лож "Північна Зірка" і "Південна Зірка", до яких увійшло безліч впливових і багатих російських дворян.
Нині достеменно відомо, що французьку революцію організував орден Ілюмінатів, який пустив глибоке коріння в масонстві Франції. Ілюмінати дуже впливали на масонські організації. Вони діяли під вивіскою французької масонської ложі "Об'єднаних друзів", а з 1790 року — прусського таємного союзу Тугенбунд ("Союз Доброчесності").
Російське масонство було пов'язане з ілюмінатами від самого зародження ордену. До цього фанатичного ордену входив князь М. В. Рєпнін (1734-1801) — генерал-фельдмаршал, член багатьох лож, зокрема секти "Новий Ізраїль". Керівник військово-масонської ложі шведської системи, член Капітула Фенікса, князь Рєпнін мав безпосередній зв'язок з керівниками світового масонства.
Членами "Союзу Доброчесності" були:
• граф М. Ф. Орлов (1788-1842) — генерал-майор, флігель-ад'ютант, засновник таємного "Ордену Руських Рицарів", віце-президент київського відділення Біблейського товариства; ._.
45
г?» полковник генерального штабу О. М. Муравйов (1792-,ilj 1863) — член "Священної Артілі", Військового товариства,
• керівник Московської управи "Союзу Благоденства", засновник ложі "Трьох Доброчесностей", учасник підготовки декаб-; • ристського путчу, член лож "Єлизавети і Доброчесності" та л? "Трьох Доброчесностей", а також ложі у Франції, де в 1814
••.. році в м. Мелене отримав 7-й ступінь;
,у», полковник П. І. Пестель (1793-1826) — член "Союзу Спасін-ш ня" і "Союзу Благоденства", організатор і голова Південного . товариства, один із організаторів декабристського путчу, '«, член лож "Об'єднаних Друзів" і "Трьох Доброчесностей"; ij» князь С. П. Трубецькой (1790-1860) — полковник, член "Со-
•н юзу Благоденства" (голова і спостерігач Корінної ради), "Союзу спасіння", "Трьох Доброчесностей", один із керівників й Північного товариства й авторів "Маніфесту до російського .••(.,• народу";
• * дійсний статський радник М. І. Тургенев (1789-1871) — ди-oy; ректор Московського університету, член "Ордену Руських ,", Рицарів", "Союзу Благоденства" й Північного товариства : (один із організаторів і керівників), один із організаторів декабристського путчу, ложі "Залізного Хреста"; він відвідував також інші ложі в Парижі, у 1814 році мав 18-й ступінь;
• генерал-майор М. О. Фонвізін (1787-1854)— член "Союзу Спасіння", "Союзу Благоденства" (ініціатор і керівник Московського з'їзду), учасник підготовки декабристського путчу в Москві та ложі "Олександра Троїстого Спасіння". Одним із представників ордену Ілюмінатів у Росії був Ернст-Веніамін-Соломон Раупах, який з 1804 року жив у Москві і за сумнівну діяльність у 1822 році висланий з країни.
Під час війни з Наполеоном і після неї російські масони дедалі тісніше поєднуються з французьким масонством. За даними масонських архівів, у січні 1815 року в Парижі під юрисдикцією Великого Сходу Франції засновується Велика Ложа "Астрея" (федерація п'яти військово-похідних лож). При цьому було обумовлено, що відразу після перенесення Великої Ложі "Астрея" до Росії Великий Схід визнає за нею самостійність (на правах авто-
46
омії)- Відбувається концентрація масонської влади. Перенесена Росії Велика Ложа "Астрея" об'єднала близько сорока лож (шість лож залишилось під шведською юрисдикцією).
Такий перебіг подій активізував діяльність масонів, і царю Олександру І все частіше надходять таємні повідомлення про політичну змову масонських організацій. У 1821 році генерал О. Бенкендорф (Бенкендорф Олександр Христофорович, 1783-1844, шеф корпусу жандармів, вступив до масонської ложі "Об'єднаних Друзів" у 1810 p., згодом від масонства відійшов) повідомив царя про змову, що становить велику загрозу державності. Проте його повідомлення Олександр І залишив без належної уваги. Але звістки про наявність змови продовжують надходити. Все це переповнило чашу терпіння царя, і 1 серпня 1822 року в рескрипті на ім'я управляючого міністерством внутрішніх справ В. П. Кочубея Олександр І звелів ".. .усі таємні товариства, під якими б іменами вони не існували, чи то масонс