Знос і амортизація основних фондів
Основні фонди піддаються зносу подвійного різновиду – фізичному (матеріальному) і моральному (економічному).
Фізичний знос – це втрата ОФ своєї споживчої вартості. Особливістю фізичного зносу є його нерівномірність. Фізичний знос має місце як при використанні основних фондів, так і при їх бездіяльності.
Установлення ступееня фізичного зносу необхідно для визначення реальної залишкової вартості, правильного плануваннязаміни старих машин і устаткування.
Моральний (економічний) знос ОФ відповідно до характеру причин, які його викликають. Має дві форми.
Перша форма морального зносу – знос, який визначається зниженням вартості даних ОФ внаслідок скорочення витрат суспільно необхідної праці на їх створення в зв’язку зі зростанням продуктивності праці в галузях, що виробляють ці основні фонди.
Величина морального зносу першої форми (3м1) у % до повної первісної вартості об’єкта (ОФп) визначається за формулою:
(1)
де - відновна вартість об’єкта.
Друга форма морального зносу – це знос основних фондів внаслідок створення нових, більш продуктивних машин і устаткування.
Моральний знос другої форми (Зм2) визначається за формулою:
(2)
де і - первісна вартість відповідно старої і нової машини;
і - річна продуктивність відповідно старої і нової машини, виражена в кількості виробів, виготовлених за рік;
і - нормативний строк служби відповідно старої і нової машини, у роках.
Моральному зносу піддаються не тільки машини й устаткування, але й майже всі групи основних фондів. Однак ступінь морального зносу не однаковий для різних груп ОФ. Виробничі приміщення, наприклад, підлягають моральному зносу значно менше, ніж робочі машини й устаткування.
Амортизація ОФ виконує три взаємозалежні завдання:
Перше – відображає поступове зниження вартості ОФ внаслідок їх фізичного і морального зносу;
Друге – відображає процес переносу вартості ОФ на виготовлювану з їх допомогою продукцію;
Третє – нагромаджує необхідні кошти з метою наступного відтворення ОФ.
Таким чином, амортизація – це поступове зниження вартості ОФ внаслідок їх зносу, а також поступове перенесення їх вартості на виготовлювану продукцію з метою нагромадження засобів для їх відтворення.
Отже, процес руху вартості основних фондів від їх створення до відтворення складається з таких етапів:
Створення (придбання) ОФ;
Знос;
Амортизація;
Включення в собівартість продукції;
Реалізація продукції;
Амортизаційний фонд;
Відтворення (придбання) ОФ.
Однак реалізація цієї схеми і виконання зазначених вище завдань, покладених на амортизацію, можливі тільки за умови, що ОФ продуктивно використовуються, уся нарахована амортизація включається у вартість продукції, а остання успішно реалізується. Якщо підприємство не працює, то знос є, а включення його в собівартість продукції немає, і отже не створюється амортизаційний фонд, тому можливість відтворення ОФ за рахунок амортизаційних відрахувань відсутня. Майже така ж ситуація спостерігається у випадку, якщо продукція виготовляється, але не знаходить збуту чи реалізується зі збитком.
З 1 червня 1997 року вступив в дію Закон України “Про внесення змін у Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств””, відповідно до якого визначення, призначення й облік амортизації ОФ проводиться по-новому.
По-перше, цілком змінився підхід до визначення амортизації. Тепер це – сума витрат підприємства, пов’язаних з придбанням, удосконаленням ОФ, на яку зменшується його оподатковуваний прибуток (дохід) за звітній період. Тобто, за своєю природою прибуток і амортизація, згідно цього закону, не відрізняються. Цільового призначення амортизаційного відрахування вже не мають.
По-друге, ОФ розділяють всього на три групи.
Перша – це будинки, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої, а також житлові приміщення і їх частини. Норма їх амортизації встановлена 5% на рік чи 1,2% в квартал.
Друга група – автомобільний транспорт,запчастини для цього, меблі, оптичні та електромеханічні прилади, ЕОМ, телефони, офісне устаткування і т.д. Норма амортизації цієї групи – 25% річних чи 6,25% квартальних.
Третя група включає всі інші ОФ, які не ввійшли в перші дві групи. Тим часом, це активні ОФ (насамперед силові машини й устаткування), що використовуються безпосередньо у виробничому процесі. Норма амортизації для третьої групи – 15% річних або 3,75% квартальних.