Розрахунок виробничої потужності
При розподілі виробничої програми за цехами враховується виробнича потужність і профіль спеціалізації цеху. Тому визначенню виробничих програм повинно передувати визначення виробничої потужності.
Розрахунок виробничої потужності здійснюється не тільки з метою обґрунтування виробничої програми, але також встановлення напрямків її розширення/звуження з метою використання внутрішньовиробничих резервів і обсягів виробництва за рахунок впровадження заходів з усунення диспропорцій у завантаженні різних груп обладнання і виробничих цехів.
Виробнича програма повинна також відповідати наявним трудовим ресурсам на кожному відрізку планового періоду.
Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю ведучих цехів, потужність цехів – за потужністю ведучих дільниць, потужність дільниць – за потужністю ведучого устаткування. Ведучі цехи – звичайно механічні або складальні, але можуть бути і інші, ведуча дільниця – та, що відіграє вирішальну роль у виконанні виробничої програми. Ведучим устаткуванням вважається таке, на якому виконуються найважливіші технологічні операції з виготовлення продукції, що визначає спеціалізацію дільниці.
Виробнича потужність дільниці розраховується за кожною основною групою взаємозамінюваного устаткування. При виготовленні одного виду продукції виробнича потужність j-тої групи устаткування
 (1)
де – дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування j-тої групи на протязі планового періоду, год.;
– кількість одиниць устаткування j-тої групи,
– технічно обґрунтована (прогресивна) норма часу на обробку одиниці продукції і-го найменування на устаткуванні j-тої групи, в верстато-годинах (її ще називають фактичною верстатомісткістю).
Величину розраховують наступним чином:
, (2)
де – число змін роботи устаткування j-тої групи; – заплановані витрати часу на ремонт устаткування j-тої групи, %; – номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування в одну зміну на протязі планового періоду, год., який визначають за формулою
(3)
де – число календарних днів в плановому періоді,
– число неробочих днів в плановому періоді (вихідних і святкових),
q – тривалість зміни, (8 год.).
При виконанні декількох виробів виробнича потужність заданої групи устаткування може бути визначена в умовних виробах (перший метод) або у відсотках від заданої програми випуску продукції (другий метод).
Виробнича потужність в умовних виробах j-тої групи устаткування
(4)
де – середньопрогресивна норма часу на виготовлення одного умовного виробу на j- тій групі устаткування (верстато-годин), яка визначається за формулою:
(5)
Тут n – число найменувань виробів;
– кількість і-тих виробів, яку передбачається випустити на протязі планового періоду (програма випуску), шт.;
- прогресивна норма часу на обробку одиниці продукції і-того найменування на устаткуванні j-тої групи (верстато-годин), яка визначається як
, (6)
де – планова норма часу на виготовлення або обробку одиниці продукції і-того найменування на устаткуванні j-тої групи (нормо-годин),
- коефіцієнт, що враховує затрати підготовчо-заключного періоду на j-му виді устаткування;
- коефіцієнт виконання норм виробітку (середньо-прогресивний ) на j-тій групі устаткування.
Виробнича потужність у відсотках від заданої програми випуску продукції, j-ї групи устаткування
(7)
Порівнюючи виробничу потужність кожної з ведучих груп взаємозамінюваного устаткування знаходять її мінімальне значення. Ця величина показує “вузьке місце”, що лімітує виробничу потужність дільниці. Воно має бути максимально розширене за рахунок розробки комплексу організаційно- технічних заходів. Після розробки цих заходів встановлюється виробнича потужність дільниці або в конкретних виробах, або в умовних виробах, або в відсотках від планового періоду.
Виробнича потужність, визначена в умовних виробах, може бути виражена кількістю конкретних виробів за допомогою наступної формули:
(8)
де - виробнича потужність дільниці в умовних виробах.
Виробнича потужність, визначена у відсотках, також може бути виражена в конкретних виробах за наступною формулою:
, (9)
де - виробнича потужність дільниці у відсотках.
Задача 2.1. Розрахунок виробничої потужності в умовах масового виробництва
Постановка задачі. Визначити виробничу потужність дільниці площинних деталей механоскладального цеху взуттєвих машин на плановий рік.
Вихідні дані:
Кількість верстатів у кожній з груп взаємозамінюваного устаткування:
І
ІІ
ІІІ
ІV

3
5
2
3

Змінність роботи верстатів – 2 зміни.
Заплановані втрати часу на ремонт, %.
І
ІІ
ІІІ
ІV

3
2
2
4

Фактична верстатомісткість (середньопрогресивні норми часу) виготовлення комплекту деталей, верстато-годин.
І
ІІ
ІІІ
ІV

2,62
5,21
2,58
3,18

Святкові дні –104.
Вихідні дні – 10.
Хід виконання задачі.
1. Визначимо номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування в одну зміну за рік:

2. Розрахуємо дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування кожної групи.
Наприклад, для 1-ої групи ;

3. Визначимо виробничу потужність кожної з груп устаткування.
Так, для 1-ої групи
(комплект).
Розрахунок виробничої потужності дільниці оформимо у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1.
№ з/п
Показник
Група устаткування



І
ІІ
ІІІ
ІV

1
Кількість верстатів, шт.
3
5
2
3

2
Дійсний фонд часу, год.:
- одного верстату;
3896
3936
3936
3855


- групи устаткування.
11688
19680
7872
11565

3
Фактична верстатомісткість виготовлення комплекту деталей, верстато-годин.
2,62
5,21
2,58
3,18

4
Виробнича потужність, комплекти:
- груп устаткування;
4461
3777
3051
3637


- дільниці.
3051


З таблиці 1 видно, що “вузьким місцем” на дільниці є ІІІ-я група устаткування. Воно повинно бути розширено за рахунок розробки організаційно-технічних заходів. Інакше потужність дільниці буде лімітуватися потужністю даної групи устаткування і складе 3051 комплект деталей.
Задача 2.2. Розрахунок виробничої потужності в умовах серійного виробництва
Постановка задачі. Визначити виробничу потужність механічної дільниці цеху на плановий рік.
Вихідні дані для розрахунку виробничої потужності приведені в таблицях 2 і 3.
Річна програма випуску цеху за виробами наступна:
Таблиця 2.
Виріб
А
Б
В
Г
Д
Е

Кількість , шт.
6400
3150
8200
3000
4300
100


Таблиця 3.
№ з/п
Показник
Група устаткування



токарн.
фрезерн.
свердл.
шліфув.

1
Норма часу на виготовлення комплекту деталей за виробами, нормо-год.






А
1,68
0,16
1,2
1,74


Б
1,24
0,2
1
2,24


В
0,82
0,08
-
0,26


Г
0,66
0,08
0,14
0,22


Д
0,22
0,14
0,1
0,34


Е
1,5
0,12
1,5
0,36

2
Коефіцієнт урахування затрат підготовчо-заключного періоду
1,06
1,04
1,04
1,03

3
Середньопрогресивний коефіцієнт виконання норм виробітку
1,31
1,24
1,25
1,18

4
Кількість верстатів у групі, шт.
5
2
3
5

5
Заплановані витрати часу на ремонт устаткування, %
4
3
3
2

Режим роботи дільниці – двохзмінний.
Хід виконання задачі.
Визначимо виробничу потужність дільниці за першим методом, тобто в умовних виробах.
1.1. Розрахуємо дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування кожної групи


Визначимо необхідний на програму випуску фонд часу, з врахуванням підготовчо-змінного часу і середньопрогресивного коефіцієнту виконання норм виробітку, за кожною з груп устаткування .

1.3. Визначаємо фактичну верстатомісткість виготовлення одного умовного виробу на кожній групі устаткування.

1.4. Визначаємо виробничу потужність кожної з груп устаткування в умовних виробах.


Розрахунки необхідного на програму випуску фонду нормованого часу за кожною з груп устаткування зведемо у таблицю 4.
Таблиця 4.
Виріб
Програ-ма випуску, шт.
Норма часу, нормо-години, за групами устаткування



токарне
фрезерне
свердлильне
шліфувальне



на
виріб
на програ-му
на
виріб
на програ-му
на виріб
на програ-му
на
виріб
на програ-му

А
6400
1,68
10752
0,16
1024
1,2
7680
1,74
11136

Б
3150
1,24
3906
0,2
630
1
3150
2,24
7056

В
8200
0,82
6724
0,08
656
-
-
0,26
2132

Г
3000
0,66
1980
0,08
840
0,14
420
0,22
660

Д
4300
0,22
946
0,15
602
0,1
430
0,34
1462

Е
100
1,5
150
0,12
12
1,5
150
0,36
36

Разом
25150
-
24458
-
3164
-
11830
-
22482


Розрахунок виробничої потужності дільниці в умовних виробах подамо у вигляді таблиці 5.
Таблиця 5.
№ з/п
Показник
Г